Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Костромська губернія — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії та РРФСР, що існувала у 1796–1929 роках. Губернське місто — Кострома.
| Костромська губернія | ||||
 | ||||
 | ||||
| Центр | Кострома | |||
|---|---|---|---|---|
| Утворено | 1796 | |||
| Площа | 83 996,4 км² | |||
| Населення | 1 429 228 осіб (1897) | |||
| Попередники | Костромське намісництво | |||
| Наступники | Костромський округ | |||
Географія
Губернія була розташована в центрі європейської частини Російської імперії. Межувала на заході з Ярославською, на півдні — з Владимирською та Нижньогородською, на сході межувала з В'ятською, на півночі та північному заході — з Вологодською губерніями.
Площа губернії становила 83 996,4 км² — у 1897 році, 33 647 км² — 1926 року.
Історія
- 29 травня 1719 року створено в Московській губернії та в Архангелогородській губернії.
- 6 березня 1778 року з цих двох провінцій було створено Костромське намісництво, яке поділялось на дві області: Костромську з центром в Костромі й Унженську з центром в . У складі намісництва було 15 повітів: Буйський, Варнавинський, Ветлузький, Галицький, Кадийський, Кінешемський, Кологривський, Костромський, Луховський, Макаріївський, Нерехтський, Плесовський, Солігалицький, Чухломський та Юрьївецький.
- 12 грудня 1796 року було перетворено на Костромську губернію, міста Буй, Кадий, і Пльос залишені за штатом.
- 1802 року відновлено Буйський повіт.
- Після Жовтневої революції 1917 року Костромська губернія увійшла до складу утвореної 1918 року Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки (РРФСР).
- З 19 серпня по 15 вересня 1918 року на території Уренщіни, яка перебувала в східній частині губернії, піднявся заколот проти комуністів. Після деяких зіткнень заколот був придушений.
- 1922 року до складу Нижньогородської губернії було передано та .
- Постановою ВЦВК від 8 жовтня 1928 року «Про районування Костромської губернії» було скасовано поділ губернії на повіти й волості та запроваджено поділ на 19 районів: , Буйський, Галицький, Заволзький, , Кологривський, Костромський, Красносельський, , , , Молвітинський, Нерехтський, Палкінський, Парфеньєвський, Солігалицький, Судайський, Судиславський, Чухломський.
- Постановою Президії ВЦВК від 14 січня 1929 року територія Костромської губернії увійшла до складу Іваново-Вознесенської області, яку у березні 1929 року було перейменовано на Івановську промислову область. У квітні 1929 року рішенням XVIII губернського з'їзду Рад Костромська губернія була перетворена на Івановської промислової області.
Адміністративний поділ
У період з 1802 до 1918 року до складу губернії входило 12 повітів:
| № | Повіт | Площа, верст² | Населення, чол. | |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Буй (2240 чол.) | 2771,1 | 70 327 (1888) | |
| 2 | Варнавин (1232 чол.) | 9430,0 | 108 046 (1889) | |
| 3 | Ветлуга (4350 чол.) | 13 663,0 | 104 465 (1889) | |
| 4 | Галицький | Галич (5000 чол.) | 4228,6 | 108 258 (1888) |
| 5 | Кінешма (4398 чел.) | 4413,0 | 135 249 (1894) | |
| 6 | Кологрив (2364 чол.) | 11 398,3 | 113 021 (1894) | |
| 7 | Кострома (33 012 чол.) | 4269,9 | 178 817 (1894) | |
| 8 | (1944 чол.) | 6680 | 110 624 (1894) | |
| 9 | (3981 чол.) | 3468,4 | 176 888 (1896) | |
| 10 | Солігалич (3420 чол.) | 3824,9 | 60 652 (1896) | |
| 11 | Чухлома (2200 чол.) | 3271,1 | 50 982 (1897) | |
| 12 | (4778 чол.) | 3006,8 | 128 837 (1894) |
1918 року було утворено , а , Юрьївецький та частина повіту відійшли до .
1922 року увійшов до складу Іваново-Вознесенської губернії, а і — до Нижньогородської. було скасовано.
Таким чином, 1926 року до складу губернії входило 7 повітів, а її площа скоротилась у 2,5 рази у порівнянні з 1918 роком.
| № | Повіт | Площа, км² | Населення (1926), чол. | |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Буй | 3 409 | 95 801 | |
| 2 | Галицький | Галич | 5 226 | 142 051 |
| 3 | Кологрив | 10 761 | 133 651 | |
| 4 | Кострома | 4 770 | 243 671 | |
| 5 | 1 612 | 79 346 | ||
| 6 | Солігалич | 3 994 | 62 849 | |
| 7 | Чухлома | 3 875 | 54 250 |
Герб
- 1-й Відновлено (підтверджено) 28 листопада 1834 року, скасовано 5 липня 1878 року
Опис гербу:
 | Щит, розділений на чотири частини: у першій, червленій частині срібний хрест, друга й третя частини золоті; у четвертій, зеленій частині срібний півмісяць рогами донизу |  |
- 2-й Затверджено 5 липня 1878 року
Опис герба:
| | В лазуревому щиті, на срібній воді, золотий стародавній Варязький корабель, з головою та крилами орла на носовій частині, з вітрилом, прапором, на якому Імператорський орел, та із сімома гребцями. Щит увінчаний Імператорською короною й оточений золотим дубовим листям, з’єднаним Андріївською стрічкою | |
Населення
| Рік | Населення, чол. | В тому числі міське, чол. |
|---|---|---|
| 1847 | 1 003 033 | |
| 1897 | 1 429 228 | 94 365 |
| 1905 | 1 567 600 | |
| 1926 | 811 619 | 116 742 |
Національний склад губернії до завершення XIX століття відображав абсолютну перевагу російського населення (в цілому по губернії 99,6 %, у західних повітах — до 99,9 %; у Ветлузькому повіті 1,6 % становили марійці).
Керівники губернії
Генерал-губернатори
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| генерал-поручик | ||
| Іван Салтиков | генерал-аншеф | |
| генерал-поручик |
Правителі намісництва
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| генерал-майор | ||
| генерал-майор | ||
| генерал-майор | ||
| генерал-поручик |
Губернатори
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| чинний статський радник | ||
| таємний радник | ||
| чинний статський радник | ||
| таємний радник | ||
| чинний статський радник | ||
| чинний статський радник | ||
| чинний статський радник | ||
| чинний статський радник | ||
| Микола Жуков | таємний радник | |
| статський радник | ||
| граф, князь Італійський, генерал-майор | ||
| Іларіон Васильчиков | князь, генерал-майор | |
| генерал-майор | ||
| статський радник | ||
| генерал-лейтенант | ||
| генерал-майор | ||
| генерал-лейтенант | ||
| генерал-лейтенант | ||
| чинний статський радник (таємний радник) | ||
| таємний радник | ||
| чинний статський радник | ||
| чинний статський радник | ||
| у посаді єгермейстера, чинний статський радник | ||
| чинний статський радник | ||
| генерал-майор | ||
| генерал-майор | ||
| генерал-майор | ||
| статський радник | ||
| чинний статський радник | ||
| Олександр Мякінін | чинний статський радник | |
| чинний статський радник |
Губернські предводителі дворянства
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| генерал-майор | ||
| чинний статський радник | ||
| князь, генерал-майор | ||
| колезький асесор | ||
| генерал-майор | ||
| князь, надвірний радник | ||
| колезький радник | ||
| гвардії полковник | ||
| чинний статський радник, камергер | ||
| чинний статський радник | ||
| капітан-лейтенант | ||
| майор | ||
| статський радник | ||
| чинний статський радник | ||
| відставний гвардії ротмістр (статський радник) | ||
| губернський секретар | ||
| відставний гвардії штабс-капітан | ||
| чинний статський радник | ||
| колезький радник (таємний радник) | ||
| чинний статський радник | ||
| титулярний радник | ||
| відставний генерал-майор | ||
| чинний статський радник |
Віце-губернатори
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| статський радник | ||
| бригадир | ||
| чинний статський радник | ||
| статський радник | ||
| колезький радник | ||
| Краснокутський | статський радник | |
| чинний статський радник | ||
| князь, колезький радник | ||
| статський радник | ||
| колезький радник | ||
| колезький радник | ||
| Іван Пузанов | статський радник | |
| колезький радник | ||
| колезький радник | ||
| чинний статський радник | ||
| колезький радник | ||
| колезький радник | ||
| надвірний радник | ||
| надвірний радник | ||
| князь, надвірний радник | ||
| надвірний радник (колезький радник) | ||
| чинний статський радник | ||
| статський радник (чинний статський радник) | ||
| надвірний радник (затверджений із зведенням у колезькі радники 18.10.1862), (статський радник) | ||
| колезький радник | ||
| у званні камер-юнкера, колезький радник (чинний статський радник) | ||
| статський радник | ||
| колезький радник | ||
| чинний статський радник | ||
| чинний статський радник | ||
| Олександр Оболенський | князь, колезький радник | |
| статський радник | ||
| граф, чинний статський радник | ||
| титулярний радник |
Примітки
- . Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 25 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 25 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 25 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 25 липня 2012.
Джерела
- Пам'ятна книжка Костромської губернії на 1851 рік [ 2 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Пам'ятна книжка Костромської губернії на 1857 рік [ 2 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Белоруков Д. Ф. Селища, села й міста Костромського краю [ 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.]: матеріали для історії. — Кострома: Костромський громадський фонд культури.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костромська губернія |
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
- Карта Костромської губернії з «Атласу» Ільїна 1876 року [ 7 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostromska guberniya administrativno teritorialna odinicya Rosijskoyi imperiyi ta RRFSR sho isnuvala u 1796 1929 rokah Gubernske misto Kostroma Kostromska guberniyaCentr KostromaUtvoreno 1796Plosha 83 996 4 km Naselennya 1 429 228 osib 1897 Poperedniki Kostromske namisnictvoNastupniki Kostromskij okrugGeografiyaGuberniya bula roztashovana v centri yevropejskoyi chastini Rosijskoyi imperiyi Mezhuvala na zahodi z Yaroslavskoyu na pivdni z Vladimirskoyu ta Nizhnogorodskoyu na shodi mezhuvala z V yatskoyu na pivnochi ta pivnichnomu zahodi z Vologodskoyu guberniyami Plosha guberniyi stanovila 83 996 4 km u 1897 roci 33 647 km 1926 roku IstoriyaKostromska guberniya u 1821 roci29 travnya 1719 roku stvoreno v Moskovskij guberniyi ta v Arhangelogorodskij guberniyi 6 bereznya 1778 roku z cih dvoh provincij bulo stvoreno Kostromske namisnictvo yake podilyalos na dvi oblasti Kostromsku z centrom v Kostromi j Unzhensku z centrom v U skladi namisnictva bulo 15 povitiv Bujskij Varnavinskij Vetluzkij Galickij Kadijskij Kineshemskij Kologrivskij Kostromskij Luhovskij Makariyivskij Nerehtskij Plesovskij Soligalickij Chuhlomskij ta Yuryiveckij 12 grudnya 1796 roku bulo peretvoreno na Kostromsku guberniyu mista Buj Kadij i Plos zalisheni za shtatom 1802 roku vidnovleno Bujskij povit Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi 1917 roku Kostromska guberniya uvijshla do skladu utvorenoyi 1918 roku Rosijskoyi Radyanskoyi Federativnoyi Socialistichnoyi Respubliki RRFSR Z 19 serpnya po 15 veresnya 1918 roku na teritoriyi Urenshini yaka perebuvala v shidnij chastini guberniyi pidnyavsya zakolot proti komunistiv Pislya deyakih zitknen zakolot buv pridushenij 1922 roku do skladu Nizhnogorodskoyi guberniyi bulo peredano ta Postanovoyu VCVK vid 8 zhovtnya 1928 roku Pro rajonuvannya Kostromskoyi guberniyi bulo skasovano podil guberniyi na poviti j volosti ta zaprovadzheno podil na 19 rajoniv Bujskij Galickij Zavolzkij Kologrivskij Kostromskij Krasnoselskij Molvitinskij Nerehtskij Palkinskij Parfenyevskij Soligalickij Sudajskij Sudislavskij Chuhlomskij Postanovoyu Prezidiyi VCVK vid 14 sichnya 1929 roku teritoriya Kostromskoyi guberniyi uvijshla do skladu Ivanovo Voznesenskoyi oblasti yaku u berezni 1929 roku bulo perejmenovano na Ivanovsku promislovu oblast U kvitni 1929 roku rishennyam XVIII gubernskogo z yizdu Rad Kostromska guberniya bula peretvorena na Ivanovskoyi promislovoyi oblasti Administrativnij podilU period z 1802 do 1918 roku do skladu guberniyi vhodilo 12 povitiv Povit Plosha verst Naselennya chol 1 Buj 2240 chol 2771 1 70 327 1888 2 Varnavin 1232 chol 9430 0 108 046 1889 3 Vetluga 4350 chol 13 663 0 104 465 1889 4 Galickij Galich 5000 chol 4228 6 108 258 1888 5 Kineshma 4398 chel 4413 0 135 249 1894 6 Kologriv 2364 chol 11 398 3 113 021 1894 7 Kostroma 33 012 chol 4269 9 178 817 1894 8 1944 chol 6680 110 624 1894 9 3981 chol 3468 4 176 888 1896 10 Soligalich 3420 chol 3824 9 60 652 1896 11 Chuhloma 2200 chol 3271 1 50 982 1897 12 4778 chol 3006 8 128 837 1894 1918 roku bulo utvoreno a Yuryiveckij ta chastina povitu vidijshli do 1922 roku uvijshov do skladu Ivanovo Voznesenskoyi guberniyi a i do Nizhnogorodskoyi bulo skasovano Takim chinom 1926 roku do skladu guberniyi vhodilo 7 povitiv a yiyi plosha skorotilas u 2 5 razi u porivnyanni z 1918 rokom Povit Plosha km Naselennya 1926 chol 1 Buj 3 409 95 8012 Galickij Galich 5 226 142 0513 Kologriv 10 761 133 6514 Kostroma 4 770 243 6715 1 612 79 3466 Soligalich 3 994 62 8497 Chuhloma 3 875 54 250GerbGerb Kostromi ta Kostromskoyi guberniyi z 1796 do 1878 rokuGerb guberniyi z oficijnim opisom zatverdzhenij Oleksandrom II 1878 1 j Vidnovleno pidtverdzheno 28 listopada 1834 roku skasovano 5 lipnya 1878 roku Opis gerbu Shit rozdilenij na chotiri chastini u pershij chervlenij chastini sribnij hrest druga j tretya chastini zoloti u chetvertij zelenij chastini sribnij pivmisyac rogami donizu2 j Zatverdzheno 5 lipnya 1878 roku Opis gerba V lazurevomu shiti na sribnij vodi zolotij starodavnij Varyazkij korabel z golovoyu ta krilami orla na nosovij chastini z vitrilom praporom na yakomu Imperatorskij orel ta iz simoma grebcyami Shit uvinchanij Imperatorskoyu koronoyu j otochenij zolotim dubovim listyam z yednanim Andriyivskoyu strichkoyuNaselennyaRik Naselennya chol V tomu chisli miske chol 1847 1 003 0331897 1 429 228 94 3651905 1 567 6001926 811 619 116 742 Nacionalnij sklad guberniyi do zavershennya XIX stolittya vidobrazhav absolyutnu perevagu rosijskogo naselennya v cilomu po guberniyi 99 6 u zahidnih povitah do 99 9 u Vetluzkomu poviti 1 6 stanovili marijci Kerivniki guberniyiGeneral gubernatori Im ya Titul chin zvannya Chas perebuvannya na posadigeneral poruchik 1778 1783Ivan Saltikov general anshef 1783 1788general poruchik 1788 1796Praviteli namisnictva Im ya Titul chin zvannya Chas perebuvannya na posadigeneral major 1778 1781general major 1782 1783general major 1785 1787general poruchik 1788 1796Gubernatori Im ya Titul chin zvannya Chas perebuvannya na posadichinnij statskij radnik 06 01 1797 04 06 1798tayemnij radnik 04 06 1798 1806chinnij statskij radnik 1807 1815tayemnij radnik 1816 30 10 1827chinnij statskij radnik 09 11 1827 27 04 1830chinnij statskij radnik 27 04 1830 27 11 1832chinnij statskij radnik 27 11 1832 15 08 1833chinnij statskij radnik 15 08 1833 25 12 1838Mikola Zhukov tayemnij radnik 25 12 1838 14 02 1846statskij radnik 14 02 1846 1847graf knyaz Italijskij general major 30 10 1847 1847Ilarion Vasilchikov knyaz general major 31 12 1847 1849general major 1849 28 02 1852statskij radnik 28 02 1852 10 04 1853general lejtenant 10 04 1853 1853general major 12 07 1853 24 10 1857general lejtenant 24 10 1857 08 07 1861general lejtenant 11 07 1861 09 12 1866chinnij statskij radnik tayemnij radnik 09 12 1866 17 03 1878tayemnij radnik 21 04 1878 24 05 1884chinnij statskij radnik 24 05 1884 23 01 1892chinnij statskij radnik 20 01 1892 12 12 1897u posadi yegermejstera chinnij statskij radnik 12 12 1897 06 07 1902chinnij statskij radnik 06 07 1902 08 10 1905general major 10 10 1905 27 10 1905general major 27 10 1905 15 12 1906general major 15 12 1906 1910statskij radnik 22 02 1910 31 12 1912chinnij statskij radnik 31 12 1912 1915Oleksandr Myakinin chinnij statskij radnik 1915 1916chinnij statskij radnik 1916 03 03 1917Gubernski predvoditeli dvoryanstva Im ya Titul chin zvannya Chas perebuvannya na posadigeneral major 1780 1782chinnij statskij radnik 1782 1787knyaz general major 1787 1797kolezkij asesor 1797 1802general major 1802 1805knyaz nadvirnij radnik 1805 1811kolezkij radnik 1811 1815gvardiyi polkovnik 08 10 1815 1818chinnij statskij radnik kamerger 1818 1831chinnij statskij radnik 1831 1845kapitan lejtenant 15 02 1845 1848major 13 01 1848 1851statskij radnik 31 01 1851 16 02 1854chinnij statskij radnik 26 02 1854 23 12 1865vidstavnij gvardiyi rotmistr statskij radnik 23 12 1865 31 12 1871gubernskij sekretar 31 12 1871 17 01 1875vidstavnij gvardiyi shtabs kapitan 31 01 1875 04 02 1878chinnij statskij radnik 04 02 1878 06 04 1879kolezkij radnik tayemnij radnik 30 01 1881 14 01 1902chinnij statskij radnik 14 01 1902 31 01 1905titulyarnij radnik 31 01 1905 24 03 1908vidstavnij general major 24 03 1908 1914chinnij statskij radnik 1914 1917Vice gubernatori Im ya Titul chin zvannya Chas perebuvannya na posadistatskij radnik 1778 1780brigadir 1780 1782chinnij statskij radnik 1782 1789statskij radnik 1789 1792kolezkij radnik 1793 20 12 1796Krasnokutskij statskij radnik 23 03 1797 10 02 1800chinnij statskij radnik 10 02 1800 1813knyaz kolezkij radnik 1813 07 08 1815statskij radnik 07 08 1815 17 12 1819kolezkij radnik 17 12 1819 15 02 1821kolezkij radnik 16 06 1821 1824Ivan Puzanov statskij radnik 15 02 1824 05 11 1826kolezkij radnik 05 11 1826 11 01 1830kolezkij radnik 11 01 1830 11 04 1831chinnij statskij radnik 08 05 1831 26 07 1835kolezkij radnik 26 07 1835 01 02 1838kolezkij radnik 01 02 1838 11 12 1841nadvirnij radnik 11 12 1841 12 05 1847nadvirnij radnik 12 05 1847 16 10 1849knyaz nadvirnij radnik 16 10 1849 10 12 1852nadvirnij radnik kolezkij radnik 10 12 1852 24 10 1855chinnij statskij radnik 24 10 1855 10 05 1857statskij radnik chinnij statskij radnik 10 05 1857 09 03 1862nadvirnij radnik zatverdzhenij iz zvedennyam u kolezki radniki 18 10 1862 statskij radnik 09 03 1862 23 06 1867kolezkij radnik 07 07 1867 28 06 1868u zvanni kamer yunkera kolezkij radnik chinnij statskij radnik 28 06 1868 23 10 1878statskij radnik 23 10 1878 18 03 1886kolezkij radnik 18 03 1886 30 04 1887chinnij statskij radnik 14 05 1887 02 02 1897chinnij statskij radnik 08 02 1897 14 01 1908Oleksandr Obolenskij knyaz kolezkij radnik 14 01 1908 23 08 1910statskij radnik 23 08 1910 1914graf chinnij statskij radnik 1914 1916titulyarnij radnik 1916 1917Primitki Arhiv originalu za 16 lyutogo 2013 Procitovano 25 lipnya 2012 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 25 lipnya 2012 Arhiv originalu za 13 listopada 2013 Procitovano 25 lipnya 2012 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 25 lipnya 2012 DzherelaPam yatna knizhka Kostromskoyi guberniyi na 1851 rik 2 listopada 2012 u Wayback Machine Pam yatna knizhka Kostromskoyi guberniyi na 1857 rik 2 listopada 2012 u Wayback Machine Belorukov D F Selisha sela j mista Kostromskogo krayu 7 zhovtnya 2011 u Wayback Machine materiali dlya istoriyi Kostroma Kostromskij gromadskij fond kulturi ISBN 5 89362 016 XPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kostromska guberniyaEnciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 Karta Kostromskoyi guberniyi z Atlasu Ilyina 1876 roku 7 zhovtnya 2010 u Wayback Machine