Кінешма рос Кинешма місто в Івановській області Росії Кінешма Кинешма Герб Прапор Країна Росія Суб єкт Російської Федера

Кінешма (рос. Кинешма) — місто в Івановській області Росії.

Кінешма

Кинешма


Герб	Прапор

Країна

Росія

Суб'єкт Російської Федерації

Івановська область

Код ЗКАТУ:

24405

Код ЗКТМО:

24705000001

Основні дані

Перша згадка:

1429

Статус

1777

86 067 (2014)

49 км²

155800 - 155819

+7 49331

Географічні координати:

57°27′ пн. ш. 42°09′ сх. д. / 57.450° пн. ш. 42.150° сх. д.Координати: 57°27′ пн. ш. 42°09′ сх. д. / 57.450° пн. ш. 42.150° сх. д.

Висота над рівнем моря

110 м

Влада

Вебсторінка

admkineshma.ru

Мапа

Кінешма

Кінешма у Вікісховищі

Розташовано на правому березі річки Волга (Горьковське водосховище), за 400 км на північний схід від Москви, за 100 км від міста Іваново.

Назва

Скоріш за все назва походить з фіно-угорських мов, а саме від протофінопермського кореня *känз, слова з яким і нині зустрічаються у марійських мовах. Приміром, марійське слово кинє (лукомар. кыне) перекладається як конопля.

Історія

Точна дата заснування Кінешми невідома. Перші письмові згадки належать до 1429 року, коли її зруйнували татари.

У 1504 та 1539 роках Кінешма згадується як сільське поселення.

1616 року Кінешма стала .

1708 року Кінешма була приписана до Архангелогородської губернії, 1719 — до Санкт-Петербурзької губернії, з 1727 — у складі Московської губернії. 1777 року Кінешма отримала статус міста й повітового центру Костромської губернії.

1871 року в місті з'явилась залізниця, що поєднала Кінешму з Москвою.

30 березня 1967 року було розпочато будівництво заводу «Автоагрегат», який первинно був філією Московського заводу малолітражних автомобілів (МЗМА, у подальшому — АЗЛК). 1986 року було розпочато будівництво , який було завершено тільки 2003 і лише в автомобільному варіанті.

Храми міста

Хрестовоздвиженська каплиця
Троїцько-Успенський собор
Храм Благовіщеня Пресвятої Богородиці
Храм Стрітення Господнього
Храм Успіня Пресвятої Богородиці
Храм Вознесіння Господнього
Каплиця Святителя Василя Кінешемського

Відомі особи

Ірина Акулова — радянська та російська акторка театру й кіно, заслужена артистка Росії, народилась у Кінешмі
— повний кавалер ордена Слави, жив, працював і помер у Кінешмі
Микола Бенардос — видатний російський інженер, винахідник електричної дугової зварки; працював в околицях міста
Олександр Бородін — російський композитор; часто бував у Кінешмі, у її околицях працював над оперою «Князь Ігор»
— єпископ кінешемський, вікарій Костромської єпархії, долучений до лику святих
Сергій Клюгін — російський стрибун у висоту, олімпійський чемпіон, народився у Кінешмі
— радянський воєначальник, генерал-лейтенант; народився у Кінешмі
— Герой Радянського Союзу; народився й жив у місті
— Герой Радянського Союзу; народився, жив та помер у Кінешмі

Міста-побратими

Примітки

(2015). Субстратная топонимия Русского Севера. IV. Топонимия мерянского типа. Т. 4. Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та. с. 156—157. (рос.)
Балашов Л. М. . Кинешма прежде и теперь. Историко-краеведческий очерк. — Кінешма, 1999. — 72 с.
Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 4 січня 2015.

Література

Мезенин М. Г. . Город Кинешма. — Іваново : Ивановское кн. изд-во, 1953. — 68 с. — 5000 прим.
Мезенина Н., Михайлов Я. Кинешма: Путеводитель-очерк. — Ярославль : Верхне-Волжское кн. изд-во, 1971. — 80 с.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кінешма

Офіційна сторінка [ 20 січня 2015 у Wayback Machine.]
Краєзнавчий ресурс [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.]
Кинешма, лики настоящего и прошлого [ 9 січня 2016 у Wayback Machine.]
Кинешемський драматичний театр [ 2 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Музей валянок у Кінешмі [ 10 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Фото-прогулянка Кінешмою [ 22 грудня 2016 у Wayback Machine.]

[1] (2015). Субстратная топонимия Русского Севера. IV. Топонимия мерянского типа. Т. 4. Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та. с. 156—157. (рос.)

[церкви-2] Балашов Л. М. . Кинешма прежде и теперь. Историко-краеведческий очерк. — Кінешма, 1999. — 72 с.

[esbe-3] Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)

[4] . Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 4 січня 2015.