Оболенський Олександр Миколайович

Олекса́ндр Микола́йович Оболе́нський (рос. Александр Николаевич Оболенский; 24 лютого 1872, Санкт-Петербург — 14 лютого 1924, Париж) — російський князь (31-е коліно від Рюрика), державний діяч. Генерал-майор (1914), камергер (1912), дійсний статський радник (1913).

Оболенський Олександр Миколайович
Народився	24 лютого 1872(1872-02-24) Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер	14 лютого 1924(1924-02-14) (51 рік) Париж, Франція
Поховання	Батіньйоль
Країна	Російська імперія
Діяльність	офіцер
Alma mater	Пажеський корпус
Військове звання	генерал-майор
Батько	^d
У шлюбі з	^d
Діти	^d
Медіафайли у Вікісховищі

Із дружиною Саломією

Біографія

Син Миколи Миколайовича Оболенського (1833—1898), який був командиром лейб-гвардії Преображенського полку (1876), генерал-майором почту Його Величності (1878). Олександр мав брата Володимира, сестер Марію та Єлизавету. 1891 року закінчив Пажеський корпус. Випущений в лейб-гвардії Преображенський полк. 1906 року — командир 1-го батальйону полку. Оболенського виключили з гвардії за заворушення в батальйоні.

Від 1907 року служив по Міністерству внутрішніх справ. Від 1908 року — костромський віце-губернатор, у 1910—1914 роках — рязанський губернатор.

Від 2 липня 1914 року до листопада 1916 року — петроградський градоначальник. У цей період Санкт-Петербург перейменовано в Петроград (1914).

Після революції 1917 року учасник Білого руху в складі Північно-Західної армії. В еміграції у Франції. Помер у Парижі.

Сім'я

Був одружений з княжною Саломією (1878—1961), донькою останнього князя Мегрелії Миколи Дадіані.

Діти: Ніна, Микола, Саломія, Олександр.

Література

• Потомство Рюрика. Материалы для составления родословий / Составил Г. А. Власьев. — Т. 1: Князья Черниговские. — Часть 2-ая. — С. 354.

Посилання

• Російська імператорська армія. Князь Оболенський Олександр Миколайович [ 10 грудня 2011 у Wayback Machine.](рос.)