Порхов рос Порхов місто в Росії адміністративний центр Порховського району Псковської області Складає муніципальне утвор

Порхов (рос. Порхов) — місто в Росії, адміністративний центр Порховського району Псковської області. Складає муніципальне утворення Порхов зі статусом міського поселення, в межах міста.

місто Порхов


Герб	Прапор

Країна

Росія

Суб'єкт Російської Федерації

Псковська область

Муніципальний район

Порховський район

Поселення

Порховське міське поселення

Код ЗКАТУ:

58247501000

Код ЗКТМО:

58647101001

Основні дані

Населення

8347

Поштові індекси

182620

Телефонний код

+7 81134

Географічні координати:

57°46′00″ пн. ш. 29°33′00″ сх. д. / 57.7666666666947747899030219° пн. ш. 29.5500000000277793787972769° сх. д.Координати: 57°46′00″ пн. ш. 29°33′00″ сх. д. / 57.7666666666947747899030219° пн. ш. 29.5500000000277793787972769° сх. д.

Вебсторінка

porhov.h10.ru

Мапа

Порхов

Порхов

Порхов у Вікісховищі

Населення — 8347 осіб (2020).

Місто розташоване на Шелонській низовині, на річці Шелонь (басейн озера Ільмень), за 3 км від залізничної станції та за 88 км на схід від Пскова.

Назва

Походження назви міста пояснюють по-різному. Деякі автори вважають, що воно утворене від дав.-рус. порхъ (не в значенні «порох» як вибухова речовина, яку на Русі в часи заснування міста ще не знали, а в значенні «пил, прах»). Цю версію підкріплює переказ, за яким засновник Порхова, новгородський князь Олександр Ярославич, вибрав для будівництва фортеці на березі Шелони місце, де в повітрі стояв вапняковий пил).

Інші автори вважають, що слово порх' (або парохъ') мало також значення «білий камінь» (тобто Вапняк, що видобувається в околицях міста). Є також думка, що назва міста походить від особистого імені Порхов як прикметник з суфіксом -ов .

Історія

Засноване місто Порхов в 1239 році як дерев'яна фортеця . Місто заснував новгородський князь Олександр Ярославич, згодом прозваний Олександром Невським, в ході створення системи фортець на річці Шелонь з метою захисту південно-західних підступів до Новгороду: «князь Олександр з новгородці зрубай городці на Шелоні» Перша згадка про Порхов у літописних джерелах відноситься до 1346 року. Цього року дерев'яно-земляна фортеця, розташована на правому березі Шелони у місця впадання річки Дубенки, витримала облогу війська литовського князя Ольгерда.

У 1387 році новгородцями Іваном Федоровичем і Фатіаном Єсіфовичем були побудовані стіни і башти нової, вже кам'яної, фортеці. В 1428 році литовський князь Вітовт почав похід на Новгородську землю і вісім днів облягав Порхов, причому в ході облоги інтенсивно використовувалася артилерія. Зняв він облогу лише тоді, коли жителі міста пообіцяли сплатити князю 5000 рублів. Порховська фортеця, сильно постраждала в ході облоги, в 1430 році і була реконструйована.

До 1478 року а Порховська фортеця залишалася в складі Новгородської республіки і служила її важливим стратегічним пунктом на кордоні з Великим князівством Литовським. Після приєднання в 1478 році території Новгородської республіки до Великого князівства Московського Порхов вважався однією з 12 головних фортець Московії; в цей час за межами фортеці виникають посади.

Економіка

В Порхові діє ряд промислових підприємств :

Маслосироробний завод
Свинарський комплекс

Пам'ятки

Давньоруська фортеця Порхов з чотирма вежами і церквою Св. Миколая всередині. Функціонує як музей.

Стіна Порховської фортеці
Порховсьска фортеця: Микільські вежі і церква
Порховська фортеця: Середня вежа

Храми

В Порхове, на відміну від великих міст, кілька православних церков збереглися в своєму природному оточенні:

Діюча Церква Святителя і Чудотворця Миколая в Порховській фортеці (побудована в 1412 р перебудована в 1777 р);
Діюча Церква Святого пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна на міському кладовищі (1804 р.);
Церква ікони Божої матері «Всіх скорботних Радості» (1864 р .; закрита після 1917 р);
Церква Преображення Господнього, або Спасо-Преображенська церква (1670 р .; існуюча нині будівля побудована в 1772 р);
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (побудована в першій половині XIV століття, перебудована в XVIII столітті; закрита в роки радянської влади, пізніше повернута віруючим, але вимагає великого ремонту).

Церква Різдва Богородиці
Церковь Преображення Господнього

Персоналії

Халатов Віктор Михайлович (1901—1969) — український актор.

Примітки

Городское поселение Порхов. Порховский музей. Процитовано 3 грудня 2014.
. Порховский музей. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 3 грудня 2014.
Порхов: экономика, достопримечательности, история. Сайт www.Travellers.ru. Процитовано 3 грудня 2014.
Порхов (Псковская область). Народная энциклопедия «Мой город». Процитовано 3 грудня 2014.
Застава на Шелоні
Новгородская Первая летопись старшего и младшего изводов. М.; Л., 1950. — С. 77.
СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1 января 1980 года / Сост. В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Известия, 1980. — 702 с.
История Порхова. Сайт Ruskompas.ru . Процитовано 18 грудня 2014.
Порхов (Псковская область). Letopisi.org (рос.). оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 3 грудня 2014.

[Muzeum-1] Городское поселение Порхов. Порховский музей. Процитовано 3 грудня 2014.

[2] . Порховский музей. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 3 грудня 2014.

[Travel-3] Порхов: экономика, достопримечательности, история. Сайт www.Travellers.ru. Процитовано 3 грудня 2014.

[Gorod-4] Порхов (Псковская область). Народная энциклопедия «Мой город». Процитовано 3 грудня 2014.

[5] Застава на Шелоні

[6] Новгородская Первая летопись старшего и младшего изводов. М.; Л., 1950. — С. 77.

[ATD80-7] СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1 января 1980 года / Сост. В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Известия, 1980. — 702 с.

[Kompas-8] История Порхова. Сайт Ruskompas.ru . Процитовано 18 грудня 2014.

[Letopisi-9] Порхов (Псковская область). Letopisi.org (рос.). оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 3 грудня 2014.