Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єнісе́йська губе́рнія — адміністративно-територіальна одиниця у складі Російської імперії та РРФСР у 1822—1925.
| Єнісейська губернія | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування | 22 липня (3 серпня) 1822 |
|---|---|
| Офіційна назва | рос. Енисейская губерния |
| Країна |  Російська імперія, Російська республіка,  Російська СФРР і  СРСР |
| Столиця | Красноярськ |
| Адміністративна одиниця | РСФРР |
| Кількість населення | 570 161 осіб |
| Замінений на | Сибірський край |
| На заміну | Томська губернія |
| Час/дата припинення існування | 25 травня 1925 |
 | |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 Єнісейська губернія у Вікісховищі | |
Координати: 56°01′00″ пн. ш. 92°52′00″ сх. д. / 56.0166666666947747899030219° пн. ш. 92.8666666666947833164158510° сх. д.
Герб губернії
«У червленому щиті золотий лев з лазуровими очима та язиком і чорними кігтями, що тримає у правій лапі такий самий серп. Щит увінчаний імператорською короною й оточений золотим дубовим листям, з’єднаним Андріївською стрічкою».
Герб Єнісейської губернії затверджено 5 липня 1878.
У 1886 гербовим відділенням при Департаменті герольдії з міських щитів було видалено прикраси.
Лев символізував силу й мужність, а серп і лопата відображували головне заняття жителів — землеробство й видобуток копалин, в першу чергу — золота.
Історія
XVII століття
До 1629 територія сучасного Красноярського краю входила до широкого регіону з центром в місті Тобольську. Пізніше Єнісейськ, Красноярськ і Канськ з прилеглими землями зараховані до Томського розряду.
У 1676 році Єнісейський острог отримав статус міста, у підпорядкування якому були передані всі поселення Єнісеєм й правобережні території, що простягались до Забайкалля.
XVIII століття
Петро I у 1708 для впорядкування управління державою провів територіально-адміністративні перетворення. Основною адміністративною одиницею Російської імперії стала губернія, до якої входили провінції, що поділялись на повіти. За указом від 18 грудня 1708 року вся територія Російської імперії поділялась на вісім губерній. Сибір і частина Приуралля увійшли до складу Сибірської губернії з центром у місті Тобольську.
Через великі відстані, відсутність шляхів сполучення управління територіями Сибірської губернії було надзвичайно ускладненим. Виникла необхідність у проведенні територіальних перетворень. У 1719 у складі Сибірської губернії було започатковано три провінції: В’ятська, Солікамська й Тобольська, а за п’ять років ще дві — Іркутська та Єнісейська з центром в місті Єнісейську. До Єнісейської провінції входили повіти: Мангазейський, Єнісейський, Красноярський, Томський, Кузнецький, Наримський і Кетський.
1764 року за указом Катерини II територія Сибіру підлягала черговій адміністративно-територіальній реформі: започатковано другу губернію — Іркутську, до складу якої включено Єнісейську провінцію. За два десятиліття Єнісейська провінція ліквідована, її повіти включені до складу трьох губерній: Тобольської (Єнісейськ та Ачинськ), Іркутської та Коливанської (м. Красноярськ).
У 1797 всі території басейну річки Єнісей зараховані до Тобольської губернії (до 1804 року; потім до 1822 року вони входять до складу Томської губернії).
XIX століття
З метою централізації управління 1803 року створюється з центром у місті Іркутську, що поглинуло території Тобольської, Іркутської й Томської губерній.
У 1822 році ця система територіальної підпорядкованості була скасована, натомість створено Західно-Сибірське (центр м. Тобольськ) і Східно-Сибірське (центр м. Іркутськ) генерал-губернаторства.
Одночасно на пропозицію , що проводив ревізію сибірських володінь, імператор Олександр I підписав указ про утворення Єнісейської губернії у складі п’яти округів: Красноярського, Єнісейського (з Туруханським краєм), Ачинського, Мінусінського і Канського. Адміністративним центром знову утвореної губернії затверджено місто Красноярськ.
26 лютого 1831 року Сенат видав указ «Про влаштування поштового управління в Єнісейській губернії». У Красноярську була започаткована губернська поштова контора, у Єнісейську й Ачинську — поштові експедиції, а в Канську, Мінусінську й Туруханську відкрито поштові відділення.
За 50 років після створення Єнісейської губернії в адміністративному устрої Російської імперії відбулись незначні зміни: у 1879 році округи перейменовано на повіти. Територія Єнісейської губернії змін не зазнали й в основному збігалася з межами сучасного Красноярського краю.
XX століття
З 1913 року Єнісейська губернія входить до Іркутського генерал-губернаторство. У квітні 1914 року уряд Росії встановлює протекторат над Тувою, яка під назвою Урянхайського краю увійшла до складу Єнісейської губернії.
Подібний адміністративно-територіальний поділ зберігався до початку 20-их років.
У середині 1921 року місцеві революціонери за підтримки Червоної Армії РРФСР ухвалили рішення про проголошення національного суверенітету Туви.
З 1923 року починаються роботи з районування Сибіру, що поклали початок адміністративному переустрою території краю. Скасовано волості, створюються укрупнені райони.
Постановою ВЦВК від 25 травня 1925 року всі губернії та області у Сибіру скасовуються, їхні території вливаються до єдиного Сибірського краю з центром у Новосибірську.
Адміністративний поділ
Наприкінці XIX століття до складу губернії входило 5 округів і Туруханський край, що входив до складу Єнісейського округу:
| № | Округ | Центр | Площа, верст² | Населення, чол. |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Ачинськ (5 131 чол.) | 76 114 (1888) | ||
| 2 | Єнісейськ (7 382 чол.) | 2 000 000 | 72 840 (1889) | |
| 3 | Канськ (4 607 чол.) | 82 370 | 76 180 (1893) | |
| 4 | Красноярськ (15 360 чол.) | 18 115 | 102 255 (1893) | |
| 5 | Мінусінськ (6 182 чол.) | 77 641 | 160 058 (1896) |
Населення
У 1760-ті — 1780-ті роки заслання до Сибіру набули масового характеру. У 1820-ті роки заслані складають другу за чисельністю групу жителів Мінусінська. У 1863 році у Єнісейській губернії жило 44 994 засланих, що становило 1/7 від усього населення губернії.
За переписом 1897 року в губернії проживало 570,2 тис. чол., в тому числі у містах 62,9 тис. чол. (11,7 %). У релігійному складі переважали православні — 93,8 %, були також старообрядці — 2,1 %, католики — 1,1 %, юдеї — 1,1 %, мусульмани — 0,8 % лютерани — 0,7 %. Письменних — 13,7 %.
Національний склад у 1897 році :
| Округ | росіяни | татари й хакаси | українці | поляки | євреї | евенки | мордва | якути | ненці | кети |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Губернія в цілому | 83,0 % | 7,7 % | 3,8 % | 1,0 % | … | … | … | … | … | … |
| Ачинський | 82,7 % | 8,7 % | 5,7 % | … | 1,1 % | … | … | … | … | … |
| Єнісейський | 93,3 % | 1,2 % | … | … | 1,2 % | 1,9 % | … | … | … | … |
| Канський | 86,2 % | 2,3 % | 7,4 % | 1,5 % | 1,4 % | … | … | … | … | … |
| Красноярський | 92,4 % | … | 2,2 % | 1,9 % | 1,5 % | … | … | … | … | … |
| Мінусінський | 75,8 % | 16,5 % | 2,9 % | … | … | … | 1,8 % | … | … | … |
| Туруханський край | 27,9 % | … | … | … | … | 14,9 % | … | 19,9 % | 28,6 % | 8,4 % |
| Усінський | 88,7 % | 6,6 % | 2,9 % | … | … | … | … | … | … | … |
Губернатори й голови губернських виконкомів
Губернські архітектори
- — губернський архітектор з 1824 до 1828 року.
- — губернський архітектор у 1829 році та з 1831 до 1837 року.
- — член Єнісейської губернської будівельної комісії з 1847 року, губернський архітектор з 1850 до 1852 року.
- — губернський інженер з 1859 року, губернський архітектор з 1860 до 1861 року.
- — губернський архітектор з 1874 до 1882 року.
- — губернський архітектор з 1890 до 1909 року.
- Володимир Соколовський — губернський архітектор з 1909 до 1916 року.
Особистості
- Євтихієв Олександр Федорович — український вчений-правознавець, доктор юридичних наук, професор правового факультету Харківського інституту народного господарства.
- - Герой Радянського Союзу. Народився 1913 р. в м. Єнісейськ. З 1943-го - на 1, 2-му Українських фронтах. Форсував Дніпро, Південний Буг, Дністер. Брав участь в наступі на Карпати, в боях у Румунії й Угорщині. Пропав безвісти 26 лютого 1945 р.
- . Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 16 квітня 2011.
- Енисейский энциклопедический словарь. Красноярск, 1998 (рос.)
Література
- Пестов, И. С. «Записки об Енисейской губернии Восточной Сибири 1831 года»//Москва, 1833 год. (рос.)
- «Памятная книжка Енисейской губернии», 1863 год (рос.)
- Енисейской губернии — 180 лет: Материалы IV краеведческих чтений, Красноярск, декабрь 2002 г. Красноярск : Кларетианум, 2003 (рос.)
- Гусар Ю. Розвідник з міста Єнісейська [про П. І. Дударєва] Юхим Гусар // Ветеран Буковини. - 2013. - 22 травня (№ 1-2).- С. 6.
Посилання
- Стаття у словнику Брокгауза та Єфрона [ 16 листопада 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yenise jska gube rniya administrativno teritorialna odinicya u skladi Rosijskoyi imperiyi ta RRFSR u 1822 1925 Yenisejska guberniyaGerbData stvorennya zasnuvannya22 lipnya 3 serpnya 1822Oficijna nazvaros Enisejskaya guberniyaKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Rosijska SFRR i SRSRStolicyaKrasnoyarskAdministrativna odinicyaRSFRRKilkist naselennya570 161 osibZaminenij naSibirskij krajNa zaminuTomska guberniyaChas data pripinennya isnuvannya25 travnya 1925Kategoriya map na Vikishovishid Yenisejska guberniya u Vikishovishi Koordinati 56 01 00 pn sh 92 52 00 sh d 56 0166666666947747899030219 pn sh 92 8666666666947833164158510 sh d 56 0166666666947747899030219 92 8666666666947833164158510Gerb guberniyi U chervlenomu shiti zolotij lev z lazurovimi ochima ta yazikom i chornimi kigtyami sho trimaye u pravij lapi takij samij serp Shit uvinchanij imperatorskoyu koronoyu j otochenij zolotim dubovim listyam z yednanim Andriyivskoyu strichkoyu Gerb Yenisejskoyi guberniyi zatverdzheno 5 lipnya 1878 U 1886 gerbovim viddilennyam pri Departamenti geroldiyi z miskih shitiv bulo vidaleno prikrasi Lev simvolizuvav silu j muzhnist a serp i lopata vidobrazhuvali golovne zanyattya zhiteliv zemlerobstvo j vidobutok kopalin v pershu chergu zolota IstoriyaXVII stolittya Do 1629 teritoriya suchasnogo Krasnoyarskogo krayu vhodila do shirokogo regionu z centrom v misti Tobolsku Piznishe Yenisejsk Krasnoyarsk i Kansk z prileglimi zemlyami zarahovani do Tomskogo rozryadu U 1676 roci Yenisejskij ostrog otrimav status mista u pidporyadkuvannya yakomu buli peredani vsi poselennya Yeniseyem j pravoberezhni teritoriyi sho prostyagalis do Zabajkallya XVIII stolittya Petro I u 1708 dlya vporyadkuvannya upravlinnya derzhavoyu proviv teritorialno administrativni peretvorennya Osnovnoyu administrativnoyu odiniceyu Rosijskoyi imperiyi stala guberniya do yakoyi vhodili provinciyi sho podilyalis na poviti Za ukazom vid 18 grudnya 1708 roku vsya teritoriya Rosijskoyi imperiyi podilyalas na visim gubernij Sibir i chastina Priurallya uvijshli do skladu Sibirskoyi guberniyi z centrom u misti Tobolsku Cherez veliki vidstani vidsutnist shlyahiv spoluchennya upravlinnya teritoriyami Sibirskoyi guberniyi bulo nadzvichajno uskladnenim Vinikla neobhidnist u provedenni teritorialnih peretvoren U 1719 u skladi Sibirskoyi guberniyi bulo zapochatkovano tri provinciyi V yatska Solikamska j Tobolska a za p yat rokiv she dvi Irkutska ta Yenisejska z centrom v misti Yenisejsku Do Yenisejskoyi provinciyi vhodili poviti Mangazejskij Yenisejskij Krasnoyarskij Tomskij Kuzneckij Narimskij i Ketskij 1764 roku za ukazom Katerini II teritoriya Sibiru pidlyagala chergovij administrativno teritorialnij reformi zapochatkovano drugu guberniyu Irkutsku do skladu yakoyi vklyucheno Yenisejsku provinciyu Za dva desyatilittya Yenisejska provinciya likvidovana yiyi poviti vklyucheni do skladu troh gubernij Tobolskoyi Yenisejsk ta Achinsk Irkutskoyi ta Kolivanskoyi m Krasnoyarsk U 1797 vsi teritoriyi basejnu richki Yenisej zarahovani do Tobolskoyi guberniyi do 1804 roku potim do 1822 roku voni vhodyat do skladu Tomskoyi guberniyi XIX stolittya Z metoyu centralizaciyi upravlinnya 1803 roku stvoryuyetsya z centrom u misti Irkutsku sho poglinulo teritoriyi Tobolskoyi Irkutskoyi j Tomskoyi gubernij U 1822 roci cya sistema teritorialnoyi pidporyadkovanosti bula skasovana natomist stvoreno Zahidno Sibirske centr m Tobolsk i Shidno Sibirske centr m Irkutsk general gubernatorstva Odnochasno na propoziciyu sho provodiv reviziyu sibirskih volodin imperator Oleksandr I pidpisav ukaz pro utvorennya Yenisejskoyi guberniyi u skladi p yati okrugiv Krasnoyarskogo Yenisejskogo z Turuhanskim krayem Achinskogo Minusinskogo i Kanskogo Administrativnim centrom znovu utvorenoyi guberniyi zatverdzheno misto Krasnoyarsk 26 lyutogo 1831 roku Senat vidav ukaz Pro vlashtuvannya poshtovogo upravlinnya v Yenisejskij guberniyi U Krasnoyarsku bula zapochatkovana gubernska poshtova kontora u Yenisejsku j Achinsku poshtovi ekspediciyi a v Kansku Minusinsku j Turuhansku vidkrito poshtovi viddilennya Za 50 rokiv pislya stvorennya Yenisejskoyi guberniyi v administrativnomu ustroyi Rosijskoyi imperiyi vidbulis neznachni zmini u 1879 roci okrugi perejmenovano na poviti Teritoriya Yenisejskoyi guberniyi zmin ne zaznali j v osnovnomu zbigalasya z mezhami suchasnogo Krasnoyarskogo krayu XX stolittya Z 1913 roku Yenisejska guberniya vhodit do Irkutskogo general gubernatorstvo U kvitni 1914 roku uryad Rosiyi vstanovlyuye protektorat nad Tuvoyu yaka pid nazvoyu Uryanhajskogo krayu uvijshla do skladu Yenisejskoyi guberniyi Podibnij administrativno teritorialnij podil zberigavsya do pochatku 20 ih rokiv U seredini 1921 roku miscevi revolyucioneri za pidtrimki Chervonoyi Armiyi RRFSR uhvalili rishennya pro progoloshennya nacionalnogo suverenitetu Tuvi Z 1923 roku pochinayutsya roboti z rajonuvannya Sibiru sho poklali pochatok administrativnomu pereustroyu teritoriyi krayu Skasovano volosti stvoryuyutsya ukrupneni rajoni Postanovoyu VCVK vid 25 travnya 1925 roku vsi guberniyi ta oblasti u Sibiru skasovuyutsya yihni teritoriyi vlivayutsya do yedinogo Sibirskogo krayu z centrom u Novosibirsku Administrativnij podilNaprikinci XIX stolittya do skladu guberniyi vhodilo 5 okrugiv i Turuhanskij kraj sho vhodiv do skladu Yenisejskogo okrugu Okrug Centr Plosha verst Naselennya chol 1 Achinsk 5 131 chol 76 114 1888 2 Yenisejsk 7 382 chol 2 000 000 72 840 1889 3 Kansk 4 607 chol 82 370 76 180 1893 4 Krasnoyarsk 15 360 chol 18 115 102 255 1893 5 Minusinsk 6 182 chol 77 641 160 058 1896 NaselennyaU 1760 ti 1780 ti roki zaslannya do Sibiru nabuli masovogo harakteru U 1820 ti roki zaslani skladayut drugu za chiselnistyu grupu zhiteliv Minusinska U 1863 roci u Yenisejskij guberniyi zhilo 44 994 zaslanih sho stanovilo 1 7 vid usogo naselennya guberniyi Za perepisom 1897 roku v guberniyi prozhivalo 570 2 tis chol v tomu chisli u mistah 62 9 tis chol 11 7 U religijnomu skladi perevazhali pravoslavni 93 8 buli takozh staroobryadci 2 1 katoliki 1 1 yudeyi 1 1 musulmani 0 8 lyuterani 0 7 Pismennih 13 7 Nacionalnij sklad u 1897 roci Okrug rosiyani tatari j hakasi ukrayinci polyaki yevreyi evenki mordva yakuti nenci ketiGuberniya v cilomu 83 0 7 7 3 8 1 0 Achinskij 82 7 8 7 5 7 1 1 Yenisejskij 93 3 1 2 1 2 1 9 Kanskij 86 2 2 3 7 4 1 5 1 4 Krasnoyarskij 92 4 2 2 1 9 1 5 Minusinskij 75 8 16 5 2 9 1 8 Turuhanskij kraj 27 9 14 9 19 9 28 6 8 4 Usinskij 88 7 6 6 2 9 Gubernatori j golovi gubernskih vikonkomivGerb guberniyi z oficijnim opisom zatverdzhenij Oleksandrom II 1878 1822 1837 1831 1835 1835 1845 1845 1861 1861 1868 1869 1882 1882 1889 1890 1896 v o 1896 1897 1897 1898 1898 1902 1903 1905 1905 1906 1906 1909 1909 1913 1913 1914 1915 1917 1917 1918 P Ozernih 1918 1918 1919 1920 1921 1921 1921 1923 1923 1925 Gubernski arhitektori gubernskij arhitektor z 1824 do 1828 roku pomichnik gubernskogo arhitektora z 1827 do 1846 roku Vikonuvav obov yazki gubernskogo arhitektora pislya vid yizdu Vockogo do Irkutsku gubernskij arhitektor u 1829 roci ta z 1831 do 1837 roku chlen Yenisejskoyi gubernskoyi budivelnoyi komisiyi z 1847 roku gubernskij arhitektor z 1850 do 1852 roku gubernskij inzhener z 1859 roku gubernskij arhitektor z 1860 do 1861 roku gubernskij arhitektor z 1874 do 1882 roku gubernskij arhitektor z 1890 do 1909 roku Volodimir Sokolovskij gubernskij arhitektor z 1909 do 1916 roku OsobistostiYevtihiyev Oleksandr Fedorovich ukrayinskij vchenij pravoznavec doktor yuridichnih nauk profesor pravovogo fakultetu Harkivskogo institutu narodnogo gospodarstva Geroj Radyanskogo Soyuzu Narodivsya 1913 r v m Yenisejsk Z 1943 go na 1 2 mu Ukrayinskih frontah Forsuvav Dnipro Pivdennij Bug Dnister Brav uchast v nastupi na Karpati v boyah u Rumuniyi j Ugorshini Propav bezvisti 26 lyutogo 1945 r Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 16 kvitnya 2011 Enisejskij enciklopedicheskij slovar Krasnoyarsk 1998 ros LiteraturaPestov I S Zapiski ob Enisejskoj gubernii Vostochnoj Sibiri 1831 goda Moskva 1833 god ros Pamyatnaya knizhka Enisejskoj gubernii 1863 god ros Enisejskoj gubernii 180 let Materialy IV kraevedcheskih chtenij Krasnoyarsk dekabr 2002 g Krasnoyarsk Klaretianum 2003 ros Gusar Yu Rozvidnik z mista Yenisejska pro P I Dudaryeva Yuhim Gusar Veteran Bukovini 2013 22 travnya 1 2 S 6 PosilannyaStattya u slovniku Brokgauza ta Yefrona 16 listopada 2011 u Wayback Machine