Мінусі́нськ — місто (з 1822 року) в Росії, адміністративний центр Мінусінського району Красноярського краю.
місто Мінусінськ | |||||
---|---|---|---|---|---|
Минусинск (рос.) | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Красноярський край | ||||
Код ЗКАТУ: | 04423000000 | ||||
Код ЗКТМО: | 04723000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1739 | ||||
Статус міста | 1822 | ||||
Населення | 66 432 (2010) | ||||
Площа | 62 км² | ||||
Поштовий індекс | 662600 | ||||
Телефонний код | +7 39132 | ||||
Географічні координати: | 53°42′00″ пн. ш. 91°41′00″ сх. д. / 53.7000000000277779577118054° пн. ш. 91.68333333336077828334964579° сх. д.Координати: 53°42′00″ пн. ш. 91°41′00″ сх. д. / 53.7000000000277779577118054° пн. ш. 91.68333333336077828334964579° сх. д. | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | minusinsk.info | ||||
Міський голова | Соколов Олег Володимирович | ||||
Мапа | |||||
Мінусінськ Мінусінськ | |||||
| |||||
Мінусінськ у Вікісховищі |
Населення 66,8 тис. осіб (2008 рік).
Місто розташоване на правому березі протоки Єнісею, за 12 км від однойменної залізничної станції і за 25 км від Абакана.
Мінусінськ — одне зі старовинних міст . Лежить в центрі просторої лісостепової Мінусінської улоговини, оточеної горами. Свою назву Мінусінськ дістав від річки Мінуса — «Мін Ус», що означає "моя річка".
Історія
Мінусінськ заснований в 1739 році при впадінні річки Мінуси в судноплавну протоку Єнісею, як село Мінусінське. В 1797 р. село Мінусінське стає волосним центром. З 1797 до 1804 всі території басейну річки Єнісей зараховані до Тобольської губернії. Потім, до 1822 року, вони входять до складу Томської губернії.
Після утворення Єнісейської губернії в 1822 році (з центром у Красноярську), Мінусінськ отримав статус міста і окружного центру. Мінусінский округ об'єднував 4 волості: Мінусінську, Абаканську, Новоселівську та Курагінську. У 1823 році в місті мешкало 787 осіб, з них 156 засланців. Мінусінськ був здавна місцем поселення політичних засланців. З 1827 по 1861 роки в місті жили декабристи Краснокутський, брати Олександр Бєляєв і Бєляєв Петро Петрович, С. І. Кривцов та ін. У 1860 році в Мінусінську жив , з 70-х років — народники, а потім соціал-демократи (більшовики і меншовики).
У 1898 році Мінусінськ став центром Мінусінського повіту (існував по 1925 рік) Єнісейської губернії.
З березня 1917 р. — у складі Російської республіки. У листопаді 1917 року в Мінусінську встановлена більшовицька диктатура, яку незабаром ліквідувала армія адмірала Колчака. У вересні 1919 року партизанська армія під командуванням А. Д. Кравченка і П. Є. Щетінкіна знову завела у місті комуністичні порядки.
У грудні 1925 року місто стає центром Мінусінського округу — адміністративно-територіальної одиниці Сибірського краю (крайовий центр — Новосибірськ), що існував у 1925—1930 роках. В округ входили 6 районів: Абаканський, Бейський, Єрмаковський (Ленінський), Ідрінський, Каратузький, Курагінський, Мінусінський, Усинський. 30 липня 1930 року Минусинский округ, як і більшість інших округів СРСР, був скасований. Його райони відійшли в пряме підпорядкування Західно-Сибірському краю (з центром у Новосибірську). Наприкінці 1934 року зі складу Західно-Сибірського краю виділилися міста і райони, що утворили Красноярський край. Відтоді місто Мінусінськ, як центр Мінусінського району, остаточно набув нинішній статус.
Сучасність
У місті понад 100 підприємств легкої, деревообробної та харчової промисловості, великі будівельні і транспортні підприємства. 10 бібліотек, 2 кінотеатри, 5 середніх спеціальних навчальних закладів. У місті проживає поважна українська діаспора.
Уродженці
- Бойков Іван Тимофійович (1920—2002) — Герой Радянського Союзу.
- Голубовський Петро Васильович (16 червня 1857) — український історик. Належав до Київської школи істориків Володимира Антоновича.
- Дмитрієва Маргарита Степанівна (1927—2013) — український філософ.
- Попова Любов Василівна (1925—1996) — оперна співачка.
Міста-побратими
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 30 квітня 2011.
Джерела
- Официальный сайт муниципального образования город Минусинск [ 5 травня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- архитектуры Красноярского края[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
- Минусинск в энциклопедии "Мой город" [ 1 травня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Minusi nsk misto z 1822 roku v Rosiyi administrativnij centr Minusinskogo rajonu Krasnoyarskogo krayu misto MinusinskMinusinsk ros Gerb PraporKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Krasnoyarskij krajKod ZKATU 04423000000Kod ZKTMO 04723000001Osnovni daniChas zasnuvannya 1739Status mista 1822Naselennya 66 432 2010 Plosha 62 km Poshtovij indeks 662600Telefonnij kod 7 39132Geografichni koordinati 53 42 00 pn sh 91 41 00 sh d 53 7000000000277779577118054 pn sh 91 68333333336077828334964579 sh d 53 7000000000277779577118054 91 68333333336077828334964579 Koordinati 53 42 00 pn sh 91 41 00 sh d 53 7000000000277779577118054 pn sh 91 68333333336077828334964579 sh d 53 7000000000277779577118054 91 68333333336077828334964579VladaVebstorinka minusinsk infoMiskij golova Sokolov Oleg VolodimirovichMapaMinusinsk Minusinsk Minusinsk u Vikishovishi Naselennya 66 8 tis osib 2008 rik Misto roztashovane na pravomu berezi protoki Yeniseyu za 12 km vid odnojmennoyi zaliznichnoyi stanciyi i za 25 km vid Abakana Minusinsk odne zi starovinnih mist Lezhit v centri prostoroyi lisostepovoyi Minusinskoyi ulogovini otochenoyi gorami Svoyu nazvu Minusinsk distav vid richki Minusa Min Us sho oznachaye moya richka IstoriyaMinusinsk zasnovanij v 1739 roci pri vpadinni richki Minusi v sudnoplavnu protoku Yeniseyu yak selo Minusinske V 1797 r selo Minusinske staye volosnim centrom Z 1797 do 1804 vsi teritoriyi basejnu richki Yenisej zarahovani do Tobolskoyi guberniyi Potim do 1822 roku voni vhodyat do skladu Tomskoyi guberniyi Pislya utvorennya Yenisejskoyi guberniyi v 1822 roci z centrom u Krasnoyarsku Minusinsk otrimav status mista i okruzhnogo centru Minusinskij okrug ob yednuvav 4 volosti Minusinsku Abakansku Novoselivsku ta Kuraginsku U 1823 roci v misti meshkalo 787 osib z nih 156 zaslanciv Minusinsk buv zdavna miscem poselennya politichnih zaslanciv Z 1827 po 1861 roki v misti zhili dekabristi Krasnokutskij brati Oleksandr Byelyayev i Byelyayev Petro Petrovich S I Krivcov ta in U 1860 roci v Minusinsku zhiv z 70 h rokiv narodniki a potim social demokrati bilshoviki i menshoviki U 1898 roci Minusinsk stav centrom Minusinskogo povitu isnuvav po 1925 rik Yenisejskoyi guberniyi Z bereznya 1917 r u skladi Rosijskoyi respubliki U listopadi 1917 roku v Minusinsku vstanovlena bilshovicka diktatura yaku nezabarom likviduvala armiya admirala Kolchaka U veresni 1919 roku partizanska armiya pid komanduvannyam A D Kravchenka i P Ye Shetinkina znovu zavela u misti komunistichni poryadki U grudni 1925 roku misto staye centrom Minusinskogo okrugu administrativno teritorialnoyi odinici Sibirskogo krayu krajovij centr Novosibirsk sho isnuvav u 1925 1930 rokah V okrug vhodili 6 rajoniv Abakanskij Bejskij Yermakovskij Leninskij Idrinskij Karatuzkij Kuraginskij Minusinskij Usinskij 30 lipnya 1930 roku Minusinskij okrug yak i bilshist inshih okrugiv SRSR buv skasovanij Jogo rajoni vidijshli v pryame pidporyadkuvannya Zahidno Sibirskomu krayu z centrom u Novosibirsku Naprikinci 1934 roku zi skladu Zahidno Sibirskogo krayu vidililisya mista i rajoni sho utvorili Krasnoyarskij kraj Vidtodi misto Minusinsk yak centr Minusinskogo rajonu ostatochno nabuv ninishnij status Suchasnist U misti ponad 100 pidpriyemstv legkoyi derevoobrobnoyi ta harchovoyi promislovosti veliki budivelni i transportni pidpriyemstva 10 bibliotek 2 kinoteatri 5 serednih specialnih navchalnih zakladiv U misti prozhivaye povazhna ukrayinska diaspora UrodzhenciBojkov Ivan Timofijovich 1920 2002 Geroj Radyanskogo Soyuzu Golubovskij Petro Vasilovich 16 chervnya 1857 ukrayinskij istorik Nalezhav do Kiyivskoyi shkoli istorikiv Volodimira Antonovicha Dmitriyeva Margarita Stepanivna 1927 2013 ukrayinskij filosof Popova Lyubov Vasilivna 1925 1996 operna spivachka Mista pobratimiNorilsk RosiyaPrimitki Arhiv originalu za 11 lyutogo 2020 Procitovano 30 kvitnya 2011 DzherelaOficialnyj sajt municipalnogo obrazovaniya gorod Minusinsk 5 travnya 2011 u Wayback Machine ros arhitektury Krasnoyarskogo kraya nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Minusinsk v enciklopedii Moj gorod 1 travnya 2011 u Wayback Machine ros