Буйна́кськ (кум. Темирхан-шура) — місто (з 1866) в Росії, центр Буйнакського району Дагестану. Утворює міський округ місто Буйнакськ.
місто Буйнакськ | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Країна | Росія | |||
Суб'єкт Російської Федерації | Дагестан | |||
Код ЗКАТУ: | 82405000000 | |||
Код ЗКТМО: | 82705000001 | |||
Основні дані | ||||
Час заснування | 1834 | |||
Статус міста | 1866 | |||
Населення | 62 921 (2014) | |||
Площа | 20,95 км²[1] | |||
Поштовий індекс | 368220 | |||
Телефонний код | +7 87237 | |||
Географічні координати: | 42°49′00″ пн. ш. 47°07′00″ сх. д. / 42.8166666666947719477320788° пн. ш. 47.1166666666947762109884934° сх. д.Координати: 42°49′00″ пн. ш. 47°07′00″ сх. д. / 42.8166666666947719477320788° пн. ш. 47.1166666666947762109884934° сх. д. | |||
Влада | ||||
Вебсторінка | buynaksk05.ru | |||
Міський голова | Гамзатов Гусейн Абдулаєвич | |||
Мапа | ||||
Буйнакськ Буйнакськ | ||||
| ||||
Буйнакськ у Вікісховищі |
Географія
Місто розташоване на гірській річці , за 41 км від Махачкали. Залізнична станція. Вузол автомобільних доріг.
В околицях Буйнакська — кліматична курортна місцевість (протитуберкульозні санаторії тощо).
Історія
Заснування фортеці
За переказами, заснування міста пов'язана з ім'ям Тамерлана (Темір-Хана). В 1396 році військо Тамерлана стояло табором біля озера, названого горцями Темір-Хан-Шура (Ша́ра́ — даргинською «озеро», тобто, все разом — «озеро Тамерлана»; озеро осушено в 1854). На місці стоянки війська виник однойменний аул, який входив спочатку до володіння Тарковського шамхала, потім в особливий спадок Бамата. В 1832 р поблизу аулу було засновано російське укріплення з тією ж назвою, в 1834 р розширене і призначене місцеперебуванням командувача військами в Північному Дагестані. 11 листопада 1843 р Шаміль осадив це укріплення, яке захищали гарнізоном в 4000 людей, але взяти не зміг і 15 грудня був розбитий підоспілим на виручку генерал-майором Фрейтагом. В 1847 р фортеця призначена місцеперебуванням керуючого громадянської частиною в Прикаспійському краї.
Темір-Хан-Шура до 1917 року
З 1866 року Темір-Хан-Шура отримала права міста і стала адміністративним центром Дагестанської області. В кінці XIX ст. в місті було 9089 жителів (рахуючи гарнізон у 2427 чоловік): 4633 православних, 1950 євреїв, 1241 мусульманин (з них 455 шиїтів, решта суніти), 685 вірмен, 433 католика, 121 протестант і 26 старообрядців. Було 634 житлових будинки та 128 крамниць і складів; реальне, церковно-парафіяльне і початкова міське училища, жіноча гімназія, 2 єврейські школи, лікарня, амбулаторія, військовий лазарет, друкарня. 4 церкви (2 православних (), католицька та вірменська), 2 мечеті, 2 синагоги. 10 фабрик і заводів (пивоварні, цегляні, миловарні та ін.). Пам'ятники: князю М. З. Аргутінському-Долгорукову, рядовому Агафонову Нікітіну і в пам'яті взяття Гуніба.
XX століття
У листопаді 1919 — травні 1920 Темір-Хан-Шура була місцеперебуванням уряду Республіки Горців Кавказу. Після цього до весни 1920 під владою денікінського Уряду Півдня Росії. 13 листопада 1920 року на надзвичайному з'їзді народів Кавказу в Темір-Хан-Шурі нарком у справах національностей Сталін проголосив Дагестан автономною республікою. В 1922 році перейменований на честь учасника боротьби за радянську владу в Дагестані У. Д. Буйнакського.
Буйнакськ сильно постраждав під час землетрусу 14 травня 1970 року.
4 вересня 1999 року в Буйнакську стався теракт, що поклав початок серії вибухів житлових будинків у Росії.
Населення
За переписом 1897 року у містечку проживало 9 214 осіб. Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року:
Мова | Осіб | Відсоток |
---|---|---|
російська | 3 029 | 32,87 % |
кумицька | 1 459 | 15,83 % |
єврейська | 1 197 | 12,99 % |
українська | 811 | 8,80 % |
перська | 459 | 4,98 % |
польська | 443 | 4,81 % |
аварська | 441 | 4,79 % |
вірменська | 420 | 4,56 % |
татарська | 397 | 4,31 % |
інші | 558 | 6,06 % |
Разом | 9 214 | 100 % |
Економіка
- Промисловість
Фабрики: меблева, взуттєва, трикотажна, швейна. (не функціонують)
Заводи: агрегатний, приладобудівний і шиноремонтний, консервний (виробляє варення, джеми, компоти). Буйнакський агрегатний завод виробляє гідравлічні й паливні агрегати, електроніку.
Примітки
- http://www.gks.ru/dbscripts/munst/munst82/DBInet.cgi
- Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам Российской Империи кроме губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Процитовано 7 жовтня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bujna ksk kum Temirhan shura misto z 1866 v Rosiyi centr Bujnakskogo rajonu Dagestanu Utvoryuye miskij okrug misto Bujnaksk misto Bujnaksk Gerb Prapor Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Dagestan Kod ZKATU 82405000000 Kod ZKTMO 82705000001 Osnovni dani Chas zasnuvannya 1834 Status mista 1866 Naselennya 62 921 2014 Plosha 20 95 km 1 Poshtovij indeks 368220 Telefonnij kod 7 87237 Geografichni koordinati 42 49 00 pn sh 47 07 00 sh d 42 8166666666947719477320788 pn sh 47 1166666666947762109884934 sh d 42 8166666666947719477320788 47 1166666666947762109884934 Koordinati 42 49 00 pn sh 47 07 00 sh d 42 8166666666947719477320788 pn sh 47 1166666666947762109884934 sh d 42 8166666666947719477320788 47 1166666666947762109884934 Vlada Vebstorinka buynaksk05 ru Miskij golova Gamzatov Gusejn Abdulayevich Mapa Bujnaksk Bujnaksk Bujnaksk u VikishovishiGeografiyaMisto roztashovane na girskij richci za 41 km vid Mahachkali Zaliznichna stanciya Vuzol avtomobilnih dorig V okolicyah Bujnakska klimatichna kurortna miscevist protituberkulozni sanatoriyi tosho IstoriyaZasnuvannya forteci Za perekazami zasnuvannya mista pov yazana z im yam Tamerlana Temir Hana V 1396 roci vijsko Tamerlana stoyalo taborom bilya ozera nazvanogo gorcyami Temir Han Shura Sha ra darginskoyu ozero tobto vse razom ozero Tamerlana ozero osusheno v 1854 Na misci stoyanki vijska vinik odnojmennij aul yakij vhodiv spochatku do volodinnya Tarkovskogo shamhala potim v osoblivij spadok Bamata V 1832 r poblizu aulu bulo zasnovano rosijske ukriplennya z tiyeyu zh nazvoyu v 1834 r rozshirene i priznachene misceperebuvannyam komanduvacha vijskami v Pivnichnomu Dagestani 11 listopada 1843 r Shamil osadiv ce ukriplennya yake zahishali garnizonom v 4000 lyudej ale vzyati ne zmig i 15 grudnya buv rozbitij pidospilim na viruchku general majorom Frejtagom V 1847 r fortecya priznachena misceperebuvannyam keruyuchogo gromadyanskoyi chastinoyu v Prikaspijskomu krayi Temir Han Shura do 1917 roku Z 1866 roku Temir Han Shura otrimala prava mista i stala administrativnim centrom Dagestanskoyi oblasti V kinci XIX st v misti bulo 9089 zhiteliv rahuyuchi garnizon u 2427 cholovik 4633 pravoslavnih 1950 yevreyiv 1241 musulmanin z nih 455 shiyitiv reshta suniti 685 virmen 433 katolika 121 protestant i 26 staroobryadciv Bulo 634 zhitlovih budinki ta 128 kramnic i skladiv realne cerkovno parafiyalne i pochatkova miske uchilisha zhinocha gimnaziya 2 yevrejski shkoli likarnya ambulatoriya vijskovij lazaret drukarnya 4 cerkvi 2 pravoslavnih katolicka ta virmenska 2 mecheti 2 sinagogi 10 fabrik i zavodiv pivovarni ceglyani milovarni ta in Pam yatniki knyazyu M Z Argutinskomu Dolgorukovu ryadovomu Agafonovu Nikitinu i v pam yati vzyattya Guniba XX stolittya U listopadi 1919 travni 1920 Temir Han Shura bula misceperebuvannyam uryadu Respubliki Gorciv Kavkazu Pislya cogo do vesni 1920 pid vladoyu denikinskogo Uryadu Pivdnya Rosiyi 13 listopada 1920 roku na nadzvichajnomu z yizdi narodiv Kavkazu v Temir Han Shuri narkom u spravah nacionalnostej Stalin progolosiv Dagestan avtonomnoyu respublikoyu V 1922 roci perejmenovanij na chest uchasnika borotbi za radyansku vladu v Dagestani U D Bujnakskogo Bujnaksk silno postrazhdav pid chas zemletrusu 14 travnya 1970 roku 4 veresnya 1999 roku v Bujnaksku stavsya terakt sho poklav pochatok seriyi vibuhiv zhitlovih budinkiv u Rosiyi NaselennyaZa perepisom 1897 roku u mistechku prozhivalo 9 214 osib Rozpodil naselennya za movoyu zgidno z perepisom 1897 roku Mova Osib Vidsotok rosijska 3 029 32 87 kumicka 1 459 15 83 yevrejska 1 197 12 99 ukrayinska 811 8 80 perska 459 4 98 polska 443 4 81 avarska 441 4 79 virmenska 420 4 56 tatarska 397 4 31 inshi 558 6 06 Razom 9 214 100 EkonomikaPromislovist Fabriki mebleva vzuttyeva trikotazhna shvejna ne funkcionuyut Zavodi agregatnij priladobudivnij i shinoremontnij konservnij viroblyaye varennya dzhemi kompoti Bujnakskij agregatnij zavod viroblyaye gidravlichni j palivni agregati elektroniku Primitkihttp www gks ru dbscripts munst munst82 DBInet cgi Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Raspredelenie naseleniya po rodnomu yazyku i uezdam Rossijskoj Imperii krome gubernij Evropejskoj Rossii http www demoscope ru Demoskop Weekly Procitovano 7 zhovtnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya ros