Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Єрусалим значення Єрусали м івр י רו ש ל י ם Єрушала їм араб القدس

Єршалаїм

Єршалаїм
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Єрусалим (значення).

Єрусали́м (івр. יְרוּשָׁלַיִם‎ Єрушала́їм; араб. القدس‎ аль-Кудс) — стародавнє близькосхідне місто, розташоване на вододілі між Середземним та Мертвим морями, на висоті 650—840 м, одне з найдавніших міст світу, центр трьох релігій — юдаїзму, християнства й ісламу, столиця стародавнього Юдейського царства. Історично є в коліні Юди. Місто було засноване понад 3700 років до н. е. і зараз його архітектура є сумішшю пам'яток історії різних культур і народів.

Єрусалим

івр. ירושלים‎

араб. القدس‎
image image
Герб Єрусалима Прапор Єрусалима
image
Панорама міста, ринок у Старому місті, Мамілла, Кнесет, Купол Скелі, Вежа Давида та Стіна плачу
Панорама міста, ринок у Старому місті, Мамілла, Кнесет, Купол Скелі, Вежа Давида та Стіна плачу
image
Основні дані
31°46′44″ пн. ш. 35°13′32″ сх. д. / 31.77888888891666852° пн. ш. 35.22555555558333396° сх. д. / 31.77888888891666852; 35.22555555558333396Координати: 31°46′44″ пн. ш. 35°13′32″ сх. д. / 31.77888888891666852° пн. ш. 35.22555555558333396° сх. д. / 31.77888888891666852; 35.22555555558333396
Країна image Ізраїль, image Палестина
Регіон Єрусалимський округ
Столиця для Ізраїль і Палестинська держава

Межує з

— сусідні нас. пункти
d, Мевасерет-Ціон, d, d, d, Рамалла, d, Бейт-Джала, Абу-Діс, Ora[d], Вифлеєм ?
Засновано 4 тисячоліття до н. е.
Площа 125,1556 км²
Населення 919,438 (2018)
Агломерація 1 124 300
Висота НРМ 650—840  м
Назва мешканців фр. Hiérosolymitain, івр. ירושלמי‎, араб. مقدسي‎, нід. Jeruzalemmer[2], івр. ירושלמית‎, англ. Jerusalemite, ісп. Jerosolimitano, ісп. Hierosolimitano, есп. Jerusalemano, пол. jerozolimczyk[3], пол. jerozolimka[4], пол. jerozolimczycy[4], пол. jerozolimki і італ. Gerosolimitani
Міста-побратими Прага, Нью-Йорк, Аябе
Телефонний код 972 2
Часовий пояс
GeoNames 281184
OSM r1381350  ·R
Поштові індекси 91000–91999[5]
Міська влада
Адреса 1 Safra Square
Мер Єрусалима Моше Ліон
Вебсайт Офіційний сайт
Мапа
image Єрусалим у Вікісховищі
image  Єрусалим у Вікіцитатах
image  Єрусалим у  Вікіджерелах

Ізраїль та Палестинська автономія офіційно вважають Єрусалим своєю столицею й не визнають таке право за іншою стороною, хоча ізраїльський суверенітет над східною частиною міста не визнаний ні ООН, ні практично всією міжнародною спільнотою. У Єрусалимі перебувають всі урядові заклади Ізраїлю. Населення: майже 920 тис. осіб, переважно євреї та араби (2018). 

Історія

Докладніше: Історія Єрусалима

Заснування та давня історія

image
Ізраїльське та Юдейське царства станом на 830 до н. е.

За релігійними текстами, зокрема Торою, на місці сучасного Єрусалима, за часів життя Авраама існувало місто Салим (назва від присутнього в тій місцевості культу бога Салима), де царював цар іменуючись Мелхіседеком.

Єврейська традиція приписує походження назви Єрусалима царю Давиду (роки життя: кін. 11 ст. — бл. 950 до н. е.). За єврейською традицією, 12–11 ст. до н. е. були в історії євреїв періодом, коли єврейські племена після виходу з Єгипту завоювали південну частину Ханаану (стародавня назва території Палестини, Сирії та Фінікії). Тоді Єрусалим мав назву Ієвус і був центром одного з ханаанських племен — євусеїв. 1000 до н. е. Ієвус захопив і проголосив столицею своєї держави цар Давид. Серед причин, які спонукали Давида зробити Єрусалим столицею, історики виділяють перш за все вигідне (у контексті планів царя — об'єднати всі єврейські племена в одній державі) географічне розташування міста — на межі розселення кількох єврейських племен. Давид побудував у Єрусалимі скинію, де зберігалися священні реліквії юдаїзму — Ковчег Завіту та Менора (семисвічник). На справжню столицю Ізраїльсько-Юдейського царства Єрусалим перетворив цар Соломон (правив 967—928 до н. е.; 967—965 до н. е. разом зі своїм батьком — Давидом). Він побудував 1-й храм в Єрусалимі (Перша книга царів 6:1–18, 7:1–51). Після смерті Соломона царство розпалося на Ізраїльське царство та Юдейське царство (столицею останнього залишився Єрусалим).

У 701 році до н. е. Єрусалим намагалися завоювати ассирійці, але не змогли. У 586 до н. е. місто було захоплене вавилонським царем Навуходоносором II, храм був зруйнований, а всіх мешканців забрали до Вавилонії (вавилонський полон). Після завоювання Вавилонії персами цар Кир II дозволив євреям повернутися до міста. Протягом 520—515 до н. е. вони побудували в Єрусалимі 2-й храм, який символізував початок нової епохи в єврейській історії.

Античний період

image
Картина Франческо Айєца «Руйнування Єрусалимського Храму».

У 332 до н. е. Єрусалим був завойований Александром Македонським, а після його смерті (323 до н. е.) місто більше ніж на сто років стало частиною держави Птолемеїв (царська династія в Єгипті 305–30 до н. е.). У 198 році до н. е. Єрусалим перейшов під контроль Селевкідів (династія, яка правила в державі Селевкідів). Політика еллінізації, яку проводили Селевкіди, спричинила повстання хасмонеїв. У 164–63 рр. до н. е. місто — столиця Хасмонейського царства. У 63 до н. е. Єрусалим був взятий військами римського полководця Гнея Помпея й став адм. центром римського протекторату.

image
Єрусалим часів Ісуса Христа

За свідченням Євангелія від Луки, напередодні святкування єврейської Пасхи близько 30 р. до Єрусалима в'їхав на осляті Ісус Христос. Як свідчать тексти Євангелій, народ міста вітав Ісуса Христа, устилаючи йому дорогу пальмовими гілками. У п'ятницю перед Пасхою, як свідчить Євангеліє від Іоанна (19 : 14), за наказом прокуратора Юдеї Понтія Пилата римські солдати розіп'яли Ісуса Христа на околиці міста.

У 2-й пол. 1 ст. невдоволення римськими порядками вилилося у повстання (1-ша Юдейська війна 66–73 рр.), яке призвело до цілковитого розгрому міста військами Тіта Флавія у 70 р. Місто й храм були зруйновані (зберігся лише фрагмент західного підпорного муру, відомий як Стіна плачу — нині найбільша релігійна та національна святиня євреїв), населення або знищене, або взяте в рабство. В єврейській традиції ці події називаються закінченням епохи Другого храму. Через 60 років імператор Адріан вирішив збудувати на руїнах нову колонію — Елія Капітоліна. Це стало причиною повстання Бар-Кохби (Друга Юдейська війна 132—135), яке закінчилося виселенням євреїв та забороною їм селитися в місті.

У 324 Єрусалим захопив імператор Костянтин I Великий. За пізнішими переказами, у 325 році, імператриця Олена, мати Костянтина — знайшла гріб, у якому свого часу перебувало тіло Ісуса Христа, та хрест, на якому Він був розп'ятий, і побудувала на цьому місці церкву Гробу Господнього, яка є найдорожчою християнською святинею. Кожного року до Гробу Господнього у Велику (Страсну) Суботу напередодні Пасхи сходить Благодатний вогонь (світло небесне).

За часів імператора Юліана Відступника (361—363) євреям було дозволено оселитися в місті та відбудувати храм.

Середньовіччя і Новий час

614 року візантійський Єрусалим захопили іранські війська в союзі із юдейськими повстанцями. Нападники здобули місто, вирізали багато християн, спалили церкви і вивезли частину християнських реліквій як трофеї.

638 року Єрусалим був завойований арабами. За часів правління династії Омеядів були побудовані мечеті: Куббат ас-Сахра (Купол Скелі, її часто помилково називають мечеттю Омара) та Аль-Акса (Найвіддаленіша мечеть), які є святинями для всіх мусульман.

1073 року турки-сельджуки захопили і зруйнували Єрусалим, вирізавши частину християнського і юдейського населення міста. 1077 року проти турецького панування спалахнуло повстання, яке завершилося поверненням спустошеного міста арабам в 1098 році.

У 1099 році учасники Першого хрестового походу захопили Єрусалим і знищили частину мусульманського населення. Місто стало столицею Єрусалимського королівства хрестоносців. У 1187 році, після нетривалої облоги, Єрусалим захопили війська єгипетського султана Салах ад-Діна (європейці називали його Саладіном). Всі церкви міста, крім храму Воскресіння, були звернені на мечеті. У 1229 році імператору Фрідріху II вдалося шляхом переговорів на короткий час повернути Єрусалим християнам, проте у 1244 році Єрусалим за згодою аюбідського султана Єгипту Ас-Саліха захопило військо хорезмійців.

У 1517 році Єрусалим був захоплений османами.

У 1850-ті роки виникають перші постійні поселення за межами стін Старого міста.

Новітня доба

image
Ізраїльські солдати біля Стіни плачу після її захоплення в 1967 році

Після закінчення Першої світової війни у 1920 році Ліга Націй надала Великій Британії мандат на управління Палестиною. Адміністративним центром утворення став Єрусалим. Після закінчення Другої світової війни ситуація остаточно вийшла з-під контролю британців, що змусило Велику Британію звернутися в лютому 1947 до Організації Об'єднаних Націй з проханням розглянути палестинське питання.

image
День Перемоги в Європі, 1945. Місто прикрашене британськими прапорами.

Ізраїль був утворений 14 травня 1948 на підставі резолюції № 181 Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 29 листопада 1947 про скасування мандату на управління Палестиною й поділ її території на дві незалежні держави: єврейську й арабську. Єврейській державі відводилася територія в 14,1 тис. км² (56 % території колишньої Палестини), арабам — 11,1 тис. км² (43 %). Єрусалим визначили самостійною адміністративною одиницею з міжнародним статусом. Арабські дежави не визнали цього рішення. 15 травня 1948 року війська Єгипту, Йорданії, Лівану, Сирії, Саудівської Аравії, Ємену й Іраку оголосили війну Ізраїлю. Розпочалася арабо-ізраїльська війна 1948–49, у ході якої Ізраїль приєднав 6,7 тис. км² території, призначеної для утворення арабської держави.

Під час боїв за Старе місто Єрусалима починаючи з 19 травня 1948 року, Арабський легіон, який очолював Джон Глабб повільно, але невпинно оволодівав територію Єврейського кварталу, одну за одною руйнуючи будівлі кварталу мінометами та артилерією і щоденно пропонуючи капітуляцію. Знищення синагоги Хурва підірвало дух захисників і вранці 28 травня Єврейський квартал капітулював. За умовами капітуляції 290 чоловіків, окрім важко поранених, взяли у полон. Важко поранених, старих, дітей і жінок, загалом близько 1200 осіб, супроводили до Сіонських воріт і відпустили у Західний Єрусалим.

До кінця 1948 року, коли бойові дії в районі вщухли, місто складалося з двох частин: Західний Єрусалим був під контролем Ізраїлю, а Східний Єрусалим, включаючи Старе місто — під контролем Йорданії (Трансйорданії).

13 грудня 1948 року Східний Єрусалим в складі Західного берега річки Йордан був анексований Трансйорданією.

У грудні 1949 року Прем'єр міністр Ізраїлю Давид Бен-Ґуріон оголосив «Єврейський Єрусалим» органічною і невід'ємною частиною держави Ізраїль і запропонував перенести столицю держави з Тель-Авіва до Єрусалиму, що і було зроблено.

В червні 1967-го року, під час Шестиденної війни Йорданія відступила із Західного берега річки Йордан, і східна частина Єрусалима перейшла під контроль Ізраїлю. 10 червня 1967 року, через три дні після взяття Старого міста під контрль збройними силами Ізраїля, за наказом мера Західного Єрусалиму Тедді Коллека в Старому місті армійськими бульдозерами було повністю знесено заснований в XII столітті Марокканський квартал. Підставою для знесення кварталу було бажання розширити вузький провулок, який утворили для доступу євреїв до Стіни плачу за наказом Сулеймана Пишного ще в XVI столітті і підготувати територію для публічного доступу великої кількості єврейських прочан, які прагнули там помолитися після 18-річного вигнання. Зараз на місці колишнього Марокканського кварталу знаходиться Площа Стіни плачу.

Статус

image
План ООН по розділенню Палестини

Ізраїль та Палестинська автономія офіційно вважають Єрусалим своєю столицею й не визнають таке право за іншою стороною, хоча ізраїльський суверенітет над східною частиною міста не визнаний ні ООН, ні значною частиною міжнародної спільноти, а органи влади Палестинської автономії взагалі ніколи не перебували в Єрусалимі. Статус Єрусалима — предмет гарячих дискусій. Резолюція Генеральної асамблеї ООН № 181 від 29 листопада 1947, відома за назвою «Резолюція про розділ Палестини», припускала, що міжнародна спільнота візьме під свій контроль майбутнє Єрусалима після закінчення британського мандата (15 травня 1948).

В 1950 році Ізраїль оголосив Єрусалим своєю столицею; всі гілки влади ізраїльського уряду розташовуються в Єрусалимі. У 1950 році, коли місто було поділено між Ізраїлем і Йорданією, цей статус поширювався тільки на західну частину міста.

Після перемоги в Шестиденній Війні 1967 року Ізраїль одержав контроль над всією територією міста, законодавчо відокремив Східний Єрусалим від західного берега річки Йордан й оголосив свій суверенітет над Єрусалимом. Законом про Єрусалим від 30 липня 1980 року Ізраїль оголосив Єрусалим своєю єдиною й неподільною столицею. У Єрусалимі перебувають Кнесет, всі державні й урядові заклади Ізраїлю.

ООН і всі його члени не визнають однобічної анексії Східного Єрусалима. Майже всі держави розміщають свої посольства в районі Великого Тель-Авіва, за винятком Болівії (до 2009) й Парагваю, чиї посольства розташовуються в околицях Єрусалима Мевасерет-Ціон. Конгрес США ще в 2000 році ухвалив рішення щодо переносу посольства в Єрусалим, однак уряд США постійно відкладає виконання рішення.

15 серпня 2006 року уряд Коста-Рики оголосив про перенесення свого посольства з Єрусалима в Тель-Авів, а 25 серпня того ж року — уряд Ель-Сальвадору.

У Східному Єрусалимі розташовуються консульства США й деяких інших країн, що здійснюють контакти з Палестинською автономією.

6 грудня 2017 року Президент США Дональд Трамп офіційно визнав Єрусалим столицею Ізраїлю. Внаслідок рішення Трампа США перенесуть своє посольство з Тель-Авіва до Єрусалима.

Географія

Єрусалим розташований на південному плато в Юдейських горах. Старе місто розташоване на висоті приблизно 760 м. Єрусалим повністю оточений долинами і сухими руслами річок (ваді). Долини Кідрон, Хінном та Тіропеон перетинаються на ділянці безпосередньо на південь від Старого міста Єрусалима. Долина Кідрон пролягає на схід від Старого міста і відокремлює Олійну гору від міста. Уздовж південного боку Єрусалиму розташована долина Хінном — крута ущелина, у біблійній есхатології асоційована з концептом пекла. Долина Тіропеон починалася на північному сході біля Дамаських воріт, тягнулася на схід через центр Старого міста, розділяла нижню частину на два пагорба — Храмову гору на схід і решту міста на захід. У наші дні долина прихована руїнами, що накопичилися протягом століть. У біблійні часи Єрусалим був оточений лісами з мигдалю, олив і сосен. За століття воєн і занедбаності ці ліси були знищені. Тому фермери єрусалимського регіону побудували вздовж схилів кам'яні тераси, щоб утримати ґрунт.

Постачання води завжди було великою проблемою для Єрусалиму, що підтверджується виявленою в місті мережею древніх акведуків, тунелів, басейнів і цистерн.

Єрусалим розташований в 60 км. на схід від Тель-Авіва і Середземного моря. На протилежному боці міста, на відстані приблизно 35 км., знаходиться Мертве море.

Гора Герцля, на західній стороні міста біля Єрусалимського лісу, виконує роль національного кладовища Ізраїлю.

Клімат

Місто характеризується середземноморським кліматом з спекотним (але менш, ніж в пустелях), сухим літом і м'якою, вологою (випадає непропорційно велика кількість опадів) зимою. Січень є найхолоднішим місяцем року, з середньою температурою 9,1 °; часом бувають заморозки. Липень і серпень — найспекотніші місяці, з середньою температурою 24,2 °C. Середньорічна кількість опадів близько 550 мм, при цьому дощі трапляються, у основному, тільки в період між жовтнем і травнем; в літні місяці дощів зазвичай не буває. Снігопади рідкісні, великі снігопади — вкрай рідкісні: снігові бурі зазвичай трапляються один або двічі за зиму, а в середньому кожні три-чотири роки місто переживає сильний снігопад з утворенням тимчасового снігового покриву. Середньоденна кількість сонячних годин в Єрусалимі становить 9,3.

Клімат Єрусалиму
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 23,4 25,3 27,6 35,3 37,2 36,8 40,6 38,6 37,8 33,8 29,4 26 40,6
Середній максимум, °C 11,8 12,6 15,4 21,5 25,3 27,6 29 29,4 28,2 24,7 18,8 14 21,5
Середня температура, °C 9,8 10,5 13,1 16,8 21,0 23,3 25,1 25,0 23,6 21,1 16,3 12,1 18,1
Середній мінімум, °C 6,4 6,4 8,4 12,6 15,7 17,8 19,4 19,5 18,6 16,6 12,3 8,4 13,5
Абсолютний мінімум, °C −3,4 −2,4 −0,3 0,8 7,6 11 14,6 15,5 13,2 9,8 1,8 0,2 −3,4
Годин сонячного сяйва 192,9 243,6 226,3 266,6 331,7 381,0 384,4 365,8 309,0 275,9 228,0 192,2 3397,4
Норма опадів, мм 143.4 113.3 97.9 31.5 2.0 0 0 0 0.2 23.6 67.8 110.3 590.0
Днів з опадами 12,9 11,7 9,6 4,4 1,3 0 0 0 0,3 3,6 7,3 10,9 62
Вологість повітря, % 61 59 52 39 35 37 40 40 40 42 48 56 46
Джерело: Israel Meteorological Service, NOAA

Населення

На 2010 рік з 780 200 жителів, 65 % — євреї, 32 % — араби, 2 % — християни. 35 % населення це діти у віці до 15 років. Ріст населення становить 1,1 % у рік.

Населення Єрусалима в різні часи:

рік євреї мусульмани християни всього
1525 100 18 900 - -
1538 115 19 750 - -
1553 163 20 850 - -
1562 200 21 450 - -
1844 712 35 000 3 390 39 102
1876 1200 37 560 5 470 44230
1896 2811 39 760 8 750 51 320
1922 3400 44 400 14 700 62 500
1931 21 200 51 900 19 300 92 400
1944 57 000 59 600 29 400 146 000
1948 - - - 84 000
2010 507 000 250 000 15 600 780 200

Соціокультурний вплив туризму

Єрусалим, як одне з найвідвідуваніших міст світу, відчуває значний вплив туризму на свою соціокультурну сферу. Цей вплив має як позитивні, так і негативні наслідки.

Негативний вплив:

  • Комерціалізація культури: деякі релігійні обряди, такі як Стіна Плачу, стають все більш популярними серед туристів, що може призвести до втрати їх автентичності.

У липні 2007 року мусульманський релігійний трест , який керує горою, почав копати траншею довжиною 400 метрів (1300 футів) і глибиною 1,5 метра (4,9 футів)  від північної сторони комплексу Храмової гори до купола. Рок  з метою заміни 40-річних  електричних кабелів у цьому районі. Ізраїльські археологи звинуватили вакф у навмисному акті культурного вандалізму.  Звинувачення у вандалізмі на місці знову спливли в 2018 році та знову в 2022 році.

  • Соціальні конфлікти: У деяких випадках туризм може призвести до соціальних конфліктів між єврейськими та арабськими громадами Єрусалима, обумовлених політичними та релігійними розбіжностями. У 2021 році відбулися заворушення в Єрусалимі, що частково були пов'язані з суперечками навколо Храмової гори.
  • Втрата автентичності: Деякі магазини та ресторани в Старому місті стають орієнтованими на туристів, що призводить до втрати автентичного характеру міста.Традиційні палестинські ресторани замінюють ресторанами, що пропонують європейську або ізраїльську кухню, адаптовану для смаків туристів.

Позитивний вплив:

Збереження історичної спадщини: відновлення Єврейського кварталу допомогло зберегти цю важливу історичну пам'ятку для єврейського народу. Ворота Хульди, які є частиною Храмової гори, були зруйновані в 1967 році, але потім відновлені в 2019 році.

Культура та наука

image
Храм Гробу Господнього
image
Стіна плачу
image
Мечеть аль-Акса, священна для мусульман

До найвідоміших установ освіти міста належить заснований у 1918 році Єврейський університет, заснована у 1959 році Академія наук Ізраїля, Єврейська національна й університетська бібліотека, Національна бібліотека Ізраїлю. У місті знаходяться чисельні релігійні дослідницькі та освітні інституції. До них належать відкриті у 1890 році французькі École Biblique та École Archéologique Française та відкрита 1927 року Папський біблійний інститут та Інститут юдейської релігії (1963).

Релігія

Юдаїзм

Єрусалим священне місто юдаїзму впродовж 3 тис. років, християнства — 2 тис. років, ісламу — 1400 років. Статистичний щорічник Єрусалима наводить список 1204 синагог, 150 церков і 73 мечетей, розташованих у місті. Незважаючи на зусилля, спрямовані на забезпечення мирного співіснування релігій, деякі місця поклоніння, наприклад, Храмова гора, були й залишаються джерелом тертя й суперечок.

Єрусалим священний для євреїв, відколи цар Давид проголосив місто своєю столицею в 10 ст. до Різдва Христового. У Єрусалимі були зведені Храм Соломона і Другий Храм. Місто згадується у Біблії 632 рази. Сьогодні Стіна Плачу — залишки стіни, що оточувала Другий Храм — для євреїв є святинею, другою тільки після Святої святих Храмової гори. Синагоги у всьому світі традиційно споруджуються так, щоб свята арка була обернута до Єрусалима, а арки в єрусалимських синагогах обернуті до Святої святих. Як велить Мішна, й як кодифіковано у Шулхан арух, щоденні молитви виголошуються обличчям до Єрусалима й Храмової гори. Багато євреїв мають спеціальну табличку, мізрах, вдома, яка позначає напрямок молитви.

Християнство

Для християн Єрусалим священний не тільки в зв'язку з історією, записаною у Старому Заповіті, але й тому, що місто пов'язане з життям Ісуса Христа. У Новому Заповіті розповідається про те, що Ісуса принесли в Єрусалим незабаром після його народження. Він повернувся в Єрусалим пізніше й прогнав міняйл із Храму. Верхні покої, де проходила таємна вечеря, розташовані на горі Сіон, у тому ж будинку що й гріб царя Давида. На горі Голгофі Ісуса розп'яли на хресті. Євангеліє від Івана повідомляє, що гора була за межами Єрусалима, але сучасні археологічні знахідки свідчать про те, що Голгофа була неподалік від мурів Старого міста, у межах сучасного Єрусалима(що власне і є за межами міста). За найпопулярнішою з версій на місці Голгофи було зведено Храм Гробу Господнього, до якого приходять християнські паломники впродовж останніх двох тисяч років.

image
Храмова гора

Іслам

Єрусалим був центром кібли, напрямку молитви мусульман, приблизно рік, перш ніж вона була перенесена до кааби в Мецці. Однак, найбільше значення для ісламу Єрусалим має тому, що з ним пов'язана пророка Магомета на небеса. Мусульмани вірять, що одної ночі Магомет був чудодійно перенесений з Мекки до Храмової гори в Єрусалимі, звідки він зійшов на небо, щоб зустрітися з попередніми пророками ісламу. Перший вірш сури Корану аль-Ісра повідомляє, що пунктом призначення мандрівки Магомета була найдальша мечеть, і вважається, що вона знаходилася в Єрусалимі. Сьогодні на Храмовій горі розташовані дві ісламські святині, присвячені цій події — мечеть аль-Акса, що означає найдальша, та Купол Скелі, зведений над Каменем основи, з якого Магомет здійнявся в небо.

Єрусалим входить до числа чотирьох святих для євреїв міст (Єрусалим, Хеврон, Тверія і Цфат)

Старе місто

Докладніше: Старе місто (Єрусалим)

Історична частина Єрусалима — Старе місто займає площу близько 1 км2. З середини 16 ст. до 1860 р. власне цією територією було ціле місто Єрусалим оточене оборонним муром. Оборонний мур Єрусалима побудований в 1538 р. османським султаном Сулейманом Пишним. Його протяжність становить близько 4,5 км, та він має висоту від 5 до 15 метрів і товщину до 5 метрів. У Старому місті розташовуються ряд святих місць для християн, мусульман та юдеїв: Храмова гора, Стіна Плачу, Храм Гробу Господнього, Купол Скелі та мечеть Аль-Акса. До Старого міста також справедливо відносять і Гору Сіон з Храмом Успіння Пресвятої Богородиці, територія яких не увійшла з фінансових причин при будівництві оборонного муру султаном Сулейманом І Пишним. Старе місто поділяється на чотири квартали, уявні межі яких були впорядковані тільки у XIX столітті: Мусульманський квартал, Християнський квартал, Єврейський квартал та Вірменський квартал. З XII століття, в Старому місті існував також невеличкий Магрибський (Марокканський) квартал, але після його знесення в 1967 році, сьогодні на цьому місці розташована Площа Стіни плачу.

Галерея

Панорама

image
Панорама Єрусалима з Оливкової гори

Міста-побратими

Партнери

Див. також

Примітки

  1. Population in the Localities 2018 [ 15 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // Israel Central Bureau of Statistics
  2. https://onzetaal.nl/taaladvies/advies/hilversumer-hilversummer
  3. https://sjp.pwn.pl/poradnia/haslo/nazwy-mieszkancow;1042.html
  4. http://ksng.gugik.gov.pl/pliki/nazwy_panstw_swiata.pdf
  5. http://www.geopostcodes.com/Jerusalem
  6. . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 9 серпня 2017.
  7. . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 9 серпня 2017.
  8. . web.archive.org. 14 вересня 2018. Архів оригіналу за 14 вересня 2018. Процитовано 8 листопада 2022.
  9. Gorenberg, Gershom (6 березня 2007). The Accidental Empire: Israel and the Birth of the Settlements, 1967-1977 (англ.). Macmillan. с. 44. ISBN .
  10. Ricca, Simone (1 вересня 2010). Heritage, Nationalism and the Shifting Symbolism of the Wailing Wall*. Archives de sciences sociales des religions (англ.). № 151. с. 169—188. doi:10.4000/assr.22401. ISSN 0335-5985. Процитовано 8 листопада 2022.
  11. Сайт Кнессета на русском языке www.knesset.gov.il/main/ru. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2015.
  12. . Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 9 серпня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  13. . Девятый канал. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 9 серпня 2017.
  14. . The Jerusalem Post | JPost.com. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 9 серпня 2017.
  15. . NEWSru.co.il. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 9 серпня 2017.
  16. . NEWSru.co.il. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 9 серпня 2017.
  17. . http://www.pravda.com.ua/. Українська правда. 6 грудня 2017. Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 6 грудня 2017.
  18. 1948-, Cabrera, Enrique,; Jorge., García-Serra,; Pelayo., Universidad Internacional Menéndez (1999). Drought management planning in water supply systems : proceedings from the UIMP International Course held in Valencia, December 1997. Dordrecht: Kluwer Academic Publishers. ISBN . OCLC 39811734.
  19. . 14 липня 2007. Архів оригіналу за 14 липня 2007. Процитовано 25 грудня 2017.
  20. V., Crockett, William (1996). Four views on hell. Grand Rapids, Mich.: Zondervan Publishing. ISBN . OCLC 34996144.
  21. Issachar., Rosen-Zvi, (2004). Taking space seriously : law, space, and society in contemporary Israel. Aldershot, Hants, England: Ashgate. ISBN . OCLC 52963109.
  22. . msnbc.com (англ.). 19 серпня 2004. Архів оригіналу за 13 жовтня 2007. Процитовано 25 грудня 2017.
  23. . August 2016. Архів оригіналу за 14 September 2010. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()(івр.)
  24. . Архів оригіналу за 24 January 2010. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()(івр.)
  25. . Israel Meteorological Service. Архів оригіналу за 18 June 2013. Процитовано 8 грудня 2011. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()(івр.)
  26. . Архів оригіналу за 25 September 2011. Процитовано 12 липня 2011. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()(івр.)
  27. Jerusalem Climate Normals 1961–1990. National Oceanic and Atmospheric Administration. Процитовано 26 April 2017.
  28. Temple Mount. Wikipedia (англ.). 2 червня 2024. Процитовано 11 червня 2024.
  29. 2021 Israel–Palestine crisis. Wikipedia (англ.). 11 червня 2024. Процитовано 11 червня 2024.
  30. Centre, UNESCO World Heritage. Old City of Jerusalem and its Walls. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 11 червня 2024.
  31. Ministry of Culture and Sports.
  32. Guinn, David E. (2 жовтня 2006). Protecting Jerusalem's Holy Sites: A Strategy for Negotiating a Sacred Peace (вид. 1st). Cambridge University Press. с. 142. ISBN . Процитовано 11 березня 2007.
  33. З 10 століття до Христа:[v]
    • «Ізраїль був уперше зібраний у єдину націю Єрусалимом приблизно 3000 років тому, коли цар Давид коронувався й об'єднав дванадцять навколишніх племен… Впродовж 1000 років Єрусалим був центром єврейського суверенітету, місцем царів, законодавчих рад та судів. У вигнанні єврейський народ став ідентифікуватися з містом, що було його стародавньою столицею. Євреї, де б вони не були, молилися за його відновлення.» Roger Friedland, Richard D. Hecht. To Rule Jerusalem, University of California Press, 2000, p. 8.
    • «Зв'язок євреїв з Єрусалимом ніколи не переривався. Впродовж трьох тисячоліть Єрусалим був центром єврейської віри, зберігаючи своє символічне значення впродовж тисячоліть.» Jerusalem- the Holy City [ 13 березня 2013 у Wayback Machine.], Israeli Ministry of Foreign Affairs, February 23, 2003. Accessed March 24, 2007.
    • «Центральна роль Єрусалима в юдаїзмі настільки потужна, що навіть світські євреї виражають свою відданість місту й не можуть уявити без нього сучасну державу Ізраїль… Для євреїв Єрусалим священний просто тому, що він існує… Хоча святість Єрусалима йде в глибину віків на три тисячоліття…». Leslie J. Hoppe. The Holy City: Jerusalem in the theology of the Old Testament, Liturgical Press, 2000, p. 6.
    • «Відколи цар Давид зробив Єрусалим столицею Ізраїлю 3000 років тому, місто відігравало центральну роль у існуванні єврейства.» Mitchell Geoffrey Bard, The Complete Idiot's Guide to the Middle East Conflict, Alpha Books, 2002, p. 330.
    • «Для євреїв місто було найвищим фокусом духовного, культурного та національного життя протягом трьох тисячоліть.» Yossi Feintuch, U.S. Policy on Jerusalem, Greenwood Publishing Group, 1987, p. 1.
    • «Єрусалим став центром єврейського народу приблизно 3000 років тому». Moshe Maoz, Sari Nusseibeh, Jerusalem: Points of Friction — And Beyond, Brill Academic Publishers, 2000, p. 1.
    • «Єврейський народ нерозривно зв'язаний з містом Єрусалим. Жодне інше місто не грало такої значної ролі в історії, культурі, релігії, національному житті й свідомості жодного народу, яку відігравав Єрусалим для єврейства та юдаїзму. Відколи цар Давид установив місто як столицю єврейської держави приблизно за 1000 років до нової доби, воно служило символом і найглибшим вираженням ідентичності єврейського народу як нації.» Basic Facts you should know: Jerusalem [ 4 січня 2013 у Wayback Machine.], Антидефамаційна ліга, 2007. Retrieved March 28, 2007.
  34. What is the Western Wall?. The Kotel. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 6 березня 2007.
  35. Goldberg, Monique Susskind. . Ask the Rabbi. Schechter Institute of Jewish Studies. Архів оригіналу за 31 січня 2008. Процитовано 10 березня 2007.
  36. Segal, Benjamin J. (1987). . Jerusalem, Israel: Department of Education and Culture of the World Zionist Organization. с. 124. Архів оригіналу за 23 грудня 2005. Процитовано 10 березня 2007.
  37. From the King James Version of the Bible: «And when the days of her purification according to the law of Moses were accomplished, they brought [Jesus] to Jerusalem, to present him to the Lord;» ( 2:22)
  38. From the King James Version of the Bible: «And they come to Jerusalem: and Jesus went into the temple, and began to cast out them that sold and bought in the temple, and overthrew the tables of the moneychangers, and the seats of them that sold doves;» ( 11:15)
  39. Boas, Adrian J. (12 жовтня 2001). Physical Remains of Crusader Jerusalem. Jerusalem in the Time of the Crusades. Routledge. с. 112. ISBN . Процитовано 11 березня 2007. The interesting, if not reliable illustrations of the church on the round maps of Jerusalem show two distinct buildings on Mount Zion: the church of St Mary and the Cenacle (Chapel of the Last Supper) appear as separate buildings.
  40. (1999). Richard A. Schuchert (ред.). A Life of Jesus. Paulist Press. с. 116. ISBN . {{}}: |access-date= вимагає |url= ()
  41. From the : «This title then read many of the Jews: for the place where Jesus was crucified was nigh to the city: and it was written in Hebrew, and Greek, and Latin.» ( 19:20)
  42. Stump, Keith W. (1993). Where Was Golgotha?. Worldwide Church of God. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 11 березня 2007.
  43. Ray, Stephen K. (October 2002). St. John's Gospel: A Bible Study Guide and Commentary for Individuals and Groups. San Francisco, CA: Ignatius Press. с. 340. ISBN . Процитовано 11 березня 2007.
  44. O'Reilly, Sean; James O'Reilly (30 листопада 2000). PilgrFile: Adventures of the Spirit (вид. 1st). Travelers' Tales. с. 14. ISBN . The general consensus is that the Church of the Holy Sepulchre marks the hill called Golgotha, and that the site of the Crucifixion and the last five Stations of the Cross are located under its large black domes. {{}}: |access-date= вимагає |url= ()
  45. (30 жовтня 2005). The Final Settlement Issues: Asymmetric Values & Asymmetric Warfare. The Israeli-Palestinian War: Escalating to Nowhere. Praeger Security International. с. 62. ISBN . Процитовано 11 березня 2007.
  46. (20 жовтня 2003). Muhammad the Prophet of God. The Monotheists: The Peoples of God. Princeton University Press. с. 95–6. ISBN . Процитовано 11 березня 2007.
  47. . Compendium of Muslim Texts. University of Southern California. Архів оригіналу за 27 листопада 2008. Процитовано 11 березня 2007. (from an English translation of , Volume IX, Book 93, Number 608)
  48. From 's English translation of the : «Glory to (Allah) Who did take His servant for a Journey by night from the Sacred Mosque to the farthest Mosque, whose precincts We did bless,- in order that We might show him some of Our Signs: for He is the One Who heareth and seeth (all things).» (:1)
  49. The Early Arab Period – 638–1099. Jerusalem: Life Throughout the Ages in a Holy City. Bar-Ilan University Ingeborg Rennert Center for Jerusalem Studies. March 1997. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 24 квітня 2007.
  50. . Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 20 квітня 2015.
  51. Centre, UNESCO World Heritage. . whc.unesco.org (англ.). Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 9 серпня 2017.
  52. . 14 серпня 2013. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 9 серпня 2017.
  53. . 25 червня 2013. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 9 серпня 2017.
  54. Site, Kyoto Prefecture Web. . Kyoto Prefecture (en-us) . Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 9 серпня 2017.

Бібліографія

Монографії, статті

  • Asali, K. J. Jerusalem in History. Scorpion Publishing, 1989.
  • Ben-Dov, M. Historical Atlas of Jerusalem. Continuum International Publishing Group, 2002.
  • Cline, E. Jerusalem Besieged: From Ancient Canaan to Modern Israel. Ann Arbor: University of Michigan Press, 2004.
  • Sebag Montefiore, S. Jerusalem: The Biography. London: Weidenfeld and Nicolson, 2011.
  • Иерусалим и окрестности. Иерусалим, 1991.
  • Окно в мир: Иерусалим. Москва, 1997.
  • Иерусалим в веках. Ч. 7. Иерусалим под властью Айюбидов и Мамлюков/ Й. Дрори. — Тель-Авив: Изд-во Открытого ун-та, 1998. — 180 с.

Довідники

  • Єрусалим [ 22 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедичний словник-довідник з туризму / В. А. Смолій, В. К. Федорченко, В. І. Цибух. Передмова В. М. Литвина. — К.: Видавничий Дім «Слово», 2006. — 372 с. —
  • Єрусалим [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // УРЕ

Посилання

  • Єрусалим [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Єрусалим
у сестринських Вікіпроєктах
image Цитати у Вікіцитатах?
image Теми у Вікіджерелах?
image Єрусалим у Вікімандрах?
image Єрусалим у Вікісховищі?
  • Ізраїль (Tourist guide) [ 10 серпня 2007 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yerusalim znachennya Yerusali m ivr י רו ש ל י ם Yerushala yim arab القدس al Kuds starodavnye blizkoshidne misto roztashovane na vododili mizh Seredzemnim ta Mertvim moryami na visoti 650 840 m odne z najdavnishih mist svitu centr troh religij yudayizmu hristiyanstva j islamu stolicya starodavnogo Yudejskogo carstva Istorichno ye v kolini Yudi Misto bulo zasnovane ponad 3700 rokiv do n e i zaraz jogo arhitektura ye sumishshyu pam yatok istoriyi riznih kultur i narodiv Yerusalim ivr ירושלים arab القدس Gerb Yerusalima Prapor YerusalimaPanorama mista rinok u Staromu misti Mamilla Kneset Kupol Skeli Vezha Davida ta Stina plachuPanorama mista rinok u Staromu misti Mamilla Kneset Kupol Skeli Vezha Davida ta Stina plachuOsnovni dani31 46 44 pn sh 35 13 32 sh d 31 77888888891666852 pn sh 35 22555555558333396 sh d 31 77888888891666852 35 22555555558333396 Koordinati 31 46 44 pn sh 35 13 32 sh d 31 77888888891666852 pn sh 35 22555555558333396 sh d 31 77888888891666852 35 22555555558333396 Krayina Izrayil PalestinaRegion Yerusalimskij okrugStolicya dlya Izrayil i Palestinska derzhavaMezhuye z susidni nas punktid Mevaseret Cion d d d Ramalla d Bejt Dzhala Abu Dis Ora d Vifleyem Zasnovano 4 tisyacholittya do n e Plosha 125 1556 km Naselennya 919 438 2018 Aglomeraciya 1 124 300Visota NRM 650 840 mNazva meshkanciv fr Hierosolymitain ivr ירושלמי arab مقدسي nid Jeruzalemmer 2 ivr ירושלמית angl Jerusalemite isp Jerosolimitano isp Hierosolimitano esp Jerusalemano pol jerozolimczyk 3 pol jerozolimka 4 pol jerozolimczycy 4 pol jerozolimki i ital GerosolimitaniMista pobratimi Praga Nyu Jork AyabeTelefonnij kod 972 2Chasovij poyas UTC 2GeoNames 281184OSM r1381350 RPoshtovi indeksi 91000 91999 5 Miska vlada Adresa 1 Safra SquareMer Yerusalima Moshe LionVebsajt Oficijnij sajt Mapa Yerusalim u Vikishovishi Yerusalim u Vikicitatah Yerusalim u Vikidzherelah Izrayil ta Palestinska avtonomiya oficijno vvazhayut Yerusalim svoyeyu stoliceyu j ne viznayut take pravo za inshoyu storonoyu hocha izrayilskij suverenitet nad shidnoyu chastinoyu mista ne viznanij ni OON ni praktichno vsiyeyu mizhnarodnoyu spilnotoyu U Yerusalimi perebuvayut vsi uryadovi zakladi Izrayilyu Naselennya majzhe 920 tis osib perevazhno yevreyi ta arabi 2018 IstoriyaDokladnishe Istoriya Yerusalima Zasnuvannya ta davnya istoriya Izrayilske ta Yudejske carstva stanom na 830 do n e Za religijnimi tekstami zokrema Toroyu na misci suchasnogo Yerusalima za chasiv zhittya Avraama isnuvalo misto Salim nazva vid prisutnogo v tij miscevosti kultu boga Salima de caryuvav car imenuyuchis Melhisedekom Yevrejska tradiciya pripisuye pohodzhennya nazvi Yerusalima caryu Davidu roki zhittya kin 11 st bl 950 do n e Za yevrejskoyu tradiciyeyu 12 11 st do n e buli v istoriyi yevreyiv periodom koli yevrejski plemena pislya vihodu z Yegiptu zavoyuvali pivdennu chastinu Hanaanu starodavnya nazva teritoriyi Palestini Siriyi ta Finikiyi Todi Yerusalim mav nazvu Iyevus i buv centrom odnogo z hanaanskih plemen yevuseyiv 1000 do n e Iyevus zahopiv i progolosiv stoliceyu svoyeyi derzhavi car David Sered prichin yaki sponukali Davida zrobiti Yerusalim stoliceyu istoriki vidilyayut persh za vse vigidne u konteksti planiv carya ob yednati vsi yevrejski plemena v odnij derzhavi geografichne roztashuvannya mista na mezhi rozselennya kilkoh yevrejskih plemen David pobuduvav u Yerusalimi skiniyu de zberigalisya svyashenni relikviyi yudayizmu Kovcheg Zavitu ta Menora semisvichnik Na spravzhnyu stolicyu Izrayilsko Yudejskogo carstva Yerusalim peretvoriv car Solomon praviv 967 928 do n e 967 965 do n e razom zi svoyim batkom Davidom Vin pobuduvav 1 j hram v Yerusalimi Persha kniga cariv 6 1 18 7 1 51 Pislya smerti Solomona carstvo rozpalosya na Izrayilske carstvo ta Yudejske carstvo stoliceyu ostannogo zalishivsya Yerusalim U 701 roci do n e Yerusalim namagalisya zavoyuvati assirijci ale ne zmogli U 586 do n e misto bulo zahoplene vavilonskim carem Navuhodonosorom II hram buv zrujnovanij a vsih meshkanciv zabrali do Vaviloniyi vavilonskij polon Pislya zavoyuvannya Vaviloniyi persami car Kir II dozvoliv yevreyam povernutisya do mista Protyagom 520 515 do n e voni pobuduvali v Yerusalimi 2 j hram yakij simvolizuvav pochatok novoyi epohi v yevrejskij istoriyi Antichnij period Kartina Franchesko Ajyeca Rujnuvannya Yerusalimskogo Hramu U 332 do n e Yerusalim buv zavojovanij Aleksandrom Makedonskim a pislya jogo smerti 323 do n e misto bilshe nizh na sto rokiv stalo chastinoyu derzhavi Ptolemeyiv carska dinastiya v Yegipti 305 30 do n e U 198 roci do n e Yerusalim perejshov pid kontrol Selevkidiv dinastiya yaka pravila v derzhavi Selevkidiv Politika ellinizaciyi yaku provodili Selevkidi sprichinila povstannya hasmoneyiv U 164 63 rr do n e misto stolicya Hasmonejskogo carstva U 63 do n e Yerusalim buv vzyatij vijskami rimskogo polkovodcya Gneya Pompeya j stav adm centrom rimskogo protektoratu Yerusalim chasiv Isusa Hrista Za svidchennyam Yevangeliya vid Luki naperedodni svyatkuvannya yevrejskoyi Pashi blizko 30 r do Yerusalima v yihav na oslyati Isus Hristos Yak svidchat teksti Yevangelij narod mista vitav Isusa Hrista ustilayuchi jomu dorogu palmovimi gilkami U p yatnicyu pered Pashoyu yak svidchit Yevangeliye vid Ioanna 19 14 za nakazom prokuratora Yudeyi Pontiya Pilata rimski soldati rozip yali Isusa Hrista na okolici mista U 2 j pol 1 st nevdovolennya rimskimi poryadkami vililosya u povstannya 1 sha Yudejska vijna 66 73 rr yake prizvelo do cilkovitogo rozgromu mista vijskami Tita Flaviya u 70 r Misto j hram buli zrujnovani zberigsya lishe fragment zahidnogo pidpornogo muru vidomij yak Stina plachu nini najbilsha religijna ta nacionalna svyatinya yevreyiv naselennya abo znishene abo vzyate v rabstvo V yevrejskij tradiciyi ci podiyi nazivayutsya zakinchennyam epohi Drugogo hramu Cherez 60 rokiv imperator Adrian virishiv zbuduvati na ruyinah novu koloniyu Eliya Kapitolina Ce stalo prichinoyu povstannya Bar Kohbi Druga Yudejska vijna 132 135 yake zakinchilosya viselennyam yevreyiv ta zaboronoyu yim selitisya v misti U 324 Yerusalim zahopiv imperator Kostyantin I Velikij Za piznishimi perekazami u 325 roci imperatricya Olena mati Kostyantina znajshla grib u yakomu svogo chasu perebuvalo tilo Isusa Hrista ta hrest na yakomu Vin buv rozp yatij i pobuduvala na comu misci cerkvu Grobu Gospodnogo yaka ye najdorozhchoyu hristiyanskoyu svyatineyu Kozhnogo roku do Grobu Gospodnogo u Veliku Strasnu Subotu naperedodni Pashi shodit Blagodatnij vogon svitlo nebesne Za chasiv imperatora Yuliana Vidstupnika 361 363 yevreyam bulo dozvoleno oselitisya v misti ta vidbuduvati hram Serednovichchya i Novij chas 614 roku vizantijskij Yerusalim zahopili iranski vijska v soyuzi iz yudejskimi povstancyami Napadniki zdobuli misto virizali bagato hristiyan spalili cerkvi i vivezli chastinu hristiyanskih relikvij yak trofeyi 638 roku Yerusalim buv zavojovanij arabami Za chasiv pravlinnya dinastiyi Omeyadiv buli pobudovani mecheti Kubbat as Sahra Kupol Skeli yiyi chasto pomilkovo nazivayut mechettyu Omara ta Al Aksa Najviddalenisha mechet yaki ye svyatinyami dlya vsih musulman 1073 roku turki seldzhuki zahopili i zrujnuvali Yerusalim virizavshi chastinu hristiyanskogo i yudejskogo naselennya mista 1077 roku proti tureckogo panuvannya spalahnulo povstannya yake zavershilosya povernennyam spustoshenogo mista arabam v 1098 roci U 1099 roci uchasniki Pershogo hrestovogo pohodu zahopili Yerusalim i znishili chastinu musulmanskogo naselennya Misto stalo stoliceyu Yerusalimskogo korolivstva hrestonosciv U 1187 roci pislya netrivaloyi oblogi Yerusalim zahopili vijska yegipetskogo sultana Salah ad Dina yevropejci nazivali jogo Saladinom Vsi cerkvi mista krim hramu Voskresinnya buli zverneni na mecheti U 1229 roci imperatoru Fridrihu II vdalosya shlyahom peregovoriv na korotkij chas povernuti Yerusalim hristiyanam prote u 1244 roci Yerusalim za zgodoyu ayubidskogo sultana Yegiptu As Saliha zahopilo vijsko horezmijciv U 1517 roci Yerusalim buv zahoplenij osmanami U 1850 ti roki vinikayut pershi postijni poselennya za mezhami stin Starogo mista Novitnya doba Izrayilski soldati bilya Stini plachu pislya yiyi zahoplennya v 1967 roci Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni u 1920 roci Liga Nacij nadala Velikij Britaniyi mandat na upravlinnya Palestinoyu Administrativnim centrom utvorennya stav Yerusalim Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni situaciya ostatochno vijshla z pid kontrolyu britanciv sho zmusilo Veliku Britaniyu zvernutisya v lyutomu 1947 do Organizaciyi Ob yednanih Nacij z prohannyam rozglyanuti palestinske pitannya Den Peremogi v Yevropi 1945 Misto prikrashene britanskimi praporami Izrayil buv utvorenij 14 travnya 1948 na pidstavi rezolyuciyi 181 Generalnoyi Asambleyi Organizaciyi Ob yednanih Nacij vid 29 listopada 1947 pro skasuvannya mandatu na upravlinnya Palestinoyu j podil yiyi teritoriyi na dvi nezalezhni derzhavi yevrejsku j arabsku Yevrejskij derzhavi vidvodilasya teritoriya v 14 1 tis km 56 teritoriyi kolishnoyi Palestini arabam 11 1 tis km 43 Yerusalim viznachili samostijnoyu administrativnoyu odiniceyu z mizhnarodnim statusom Arabski dezhavi ne viznali cogo rishennya 15 travnya 1948 roku vijska Yegiptu Jordaniyi Livanu Siriyi Saudivskoyi Araviyi Yemenu j Iraku ogolosili vijnu Izrayilyu Rozpochalasya arabo izrayilska vijna 1948 49 u hodi yakoyi Izrayil priyednav 6 7 tis km teritoriyi priznachenoyi dlya utvorennya arabskoyi derzhavi Pid chas boyiv za Stare misto Yerusalima pochinayuchi z 19 travnya 1948 roku Arabskij legion yakij ocholyuvav Dzhon Glabb povilno ale nevpinno ovolodivav teritoriyu Yevrejskogo kvartalu odnu za odnoyu rujnuyuchi budivli kvartalu minometami ta artileriyeyu i shodenno proponuyuchi kapitulyaciyu Znishennya sinagogi Hurva pidirvalo duh zahisnikiv i vranci 28 travnya Yevrejskij kvartal kapitulyuvav Za umovami kapitulyaciyi 290 cholovikiv okrim vazhko poranenih vzyali u polon Vazhko poranenih starih ditej i zhinok zagalom blizko 1200 osib suprovodili do Sionskih vorit i vidpustili u Zahidnij Yerusalim Do kincya 1948 roku koli bojovi diyi v rajoni vshuhli misto skladalosya z dvoh chastin Zahidnij Yerusalim buv pid kontrolem Izrayilyu a Shidnij Yerusalim vklyuchayuchi Stare misto pid kontrolem Jordaniyi Transjordaniyi 13 grudnya 1948 roku Shidnij Yerusalim v skladi Zahidnogo berega richki Jordan buv aneksovanij Transjordaniyeyu U grudni 1949 roku Prem yer ministr Izrayilyu David Ben Gurion ogolosiv Yevrejskij Yerusalim organichnoyu i nevid yemnoyu chastinoyu derzhavi Izrayil i zaproponuvav perenesti stolicyu derzhavi z Tel Aviva do Yerusalimu sho i bulo zrobleno V chervni 1967 go roku pid chas Shestidennoyi vijni Jordaniya vidstupila iz Zahidnogo berega richki Jordan i shidna chastina Yerusalima perejshla pid kontrol Izrayilyu 10 chervnya 1967 roku cherez tri dni pislya vzyattya Starogo mista pid kontrl zbrojnimi silami Izrayilya za nakazom mera Zahidnogo Yerusalimu Teddi Kolleka v Staromu misti armijskimi buldozerami bulo povnistyu zneseno zasnovanij v XII stolitti Marokkanskij kvartal Pidstavoyu dlya znesennya kvartalu bulo bazhannya rozshiriti vuzkij provulok yakij utvorili dlya dostupu yevreyiv do Stini plachu za nakazom Sulejmana Pishnogo she v XVI stolitti i pidgotuvati teritoriyu dlya publichnogo dostupu velikoyi kilkosti yevrejskih prochan yaki pragnuli tam pomolitisya pislya 18 richnogo vignannya Zaraz na misci kolishnogo Marokkanskogo kvartalu znahoditsya Plosha Stini plachu StatusPlan OON po rozdilennyu Palestini Izrayil ta Palestinska avtonomiya oficijno vvazhayut Yerusalim svoyeyu stoliceyu j ne viznayut take pravo za inshoyu storonoyu hocha izrayilskij suverenitet nad shidnoyu chastinoyu mista ne viznanij ni OON ni znachnoyu chastinoyu mizhnarodnoyi spilnoti a organi vladi Palestinskoyi avtonomiyi vzagali nikoli ne perebuvali v Yerusalimi Status Yerusalima predmet garyachih diskusij Rezolyuciya Generalnoyi asambleyi OON 181 vid 29 listopada 1947 vidoma za nazvoyu Rezolyuciya pro rozdil Palestini pripuskala sho mizhnarodna spilnota vizme pid svij kontrol majbutnye Yerusalima pislya zakinchennya britanskogo mandata 15 travnya 1948 V 1950 roci Izrayil ogolosiv Yerusalim svoyeyu stoliceyu vsi gilki vladi izrayilskogo uryadu roztashovuyutsya v Yerusalimi U 1950 roci koli misto bulo podileno mizh Izrayilem i Jordaniyeyu cej status poshiryuvavsya tilki na zahidnu chastinu mista Pislya peremogi v Shestidennij Vijni 1967 roku Izrayil oderzhav kontrol nad vsiyeyu teritoriyeyu mista zakonodavcho vidokremiv Shidnij Yerusalim vid zahidnogo berega richki Jordan j ogolosiv svij suverenitet nad Yerusalimom Zakonom pro Yerusalim vid 30 lipnya 1980 roku Izrayil ogolosiv Yerusalim svoyeyu yedinoyu j nepodilnoyu stoliceyu U Yerusalimi perebuvayut Kneset vsi derzhavni j uryadovi zakladi Izrayilyu OON i vsi jogo chleni ne viznayut odnobichnoyi aneksiyi Shidnogo Yerusalima Majzhe vsi derzhavi rozmishayut svoyi posolstva v rajoni Velikogo Tel Aviva za vinyatkom Boliviyi do 2009 j Paragvayu chiyi posolstva roztashovuyutsya v okolicyah Yerusalima Mevaseret Cion Kongres SShA she v 2000 roci uhvaliv rishennya shodo perenosu posolstva v Yerusalim odnak uryad SShA postijno vidkladaye vikonannya rishennya 15 serpnya 2006 roku uryad Kosta Riki ogolosiv pro perenesennya svogo posolstva z Yerusalima v Tel Aviv a 25 serpnya togo zh roku uryad El Salvadoru U Shidnomu Yerusalimi roztashovuyutsya konsulstva SShA j deyakih inshih krayin sho zdijsnyuyut kontakti z Palestinskoyu avtonomiyeyu 6 grudnya 2017 roku Prezident SShA Donald Tramp oficijno viznav Yerusalim stoliceyu Izrayilyu Vnaslidok rishennya Trampa SShA perenesut svoye posolstvo z Tel Aviva do Yerusalima GeografiyaYerusalim roztashovanij na pivdennomu plato v Yudejskih gorah Stare misto roztashovane na visoti priblizno 760 m Yerusalim povnistyu otochenij dolinami i suhimi ruslami richok vadi Dolini Kidron Hinnom ta Tiropeon peretinayutsya na dilyanci bezposeredno na pivden vid Starogo mista Yerusalima Dolina Kidron prolyagaye na shid vid Starogo mista i vidokremlyuye Olijnu goru vid mista Uzdovzh pivdennogo boku Yerusalimu roztashovana dolina Hinnom kruta ushelina u biblijnij eshatologiyi asocijovana z konceptom pekla Dolina Tiropeon pochinalasya na pivnichnomu shodi bilya Damaskih vorit tyagnulasya na shid cherez centr Starogo mista rozdilyala nizhnyu chastinu na dva pagorba Hramovu goru na shid i reshtu mista na zahid U nashi dni dolina prihovana ruyinami sho nakopichilisya protyagom stolit U biblijni chasi Yerusalim buv otochenij lisami z migdalyu oliv i sosen Za stolittya voyen i zanedbanosti ci lisi buli znisheni Tomu fermeri yerusalimskogo regionu pobuduvali vzdovzh shiliv kam yani terasi shob utrimati grunt Postachannya vodi zavzhdi bulo velikoyu problemoyu dlya Yerusalimu sho pidtverdzhuyetsya viyavlenoyu v misti merezheyu drevnih akvedukiv tuneliv basejniv i cistern Yerusalim roztashovanij v 60 km na shid vid Tel Aviva i Seredzemnogo morya Na protilezhnomu boci mista na vidstani priblizno 35 km znahoditsya Mertve more Gora Gerclya na zahidnij storoni mista bilya Yerusalimskogo lisu vikonuye rol nacionalnogo kladovisha Izrayilyu Klimat Misto harakterizuyetsya seredzemnomorskim klimatom z spekotnim ale mensh nizh v pustelyah suhim litom i m yakoyu vologoyu vipadaye neproporcijno velika kilkist opadiv zimoyu Sichen ye najholodnishim misyacem roku z serednoyu temperaturoyu 9 1 chasom buvayut zamorozki Lipen i serpen najspekotnishi misyaci z serednoyu temperaturoyu 24 2 C Serednorichna kilkist opadiv blizko 550 mm pri comu doshi traplyayutsya u osnovnomu tilki v period mizh zhovtnem i travnem v litni misyaci doshiv zazvichaj ne buvaye Snigopadi ridkisni veliki snigopadi vkraj ridkisni snigovi buri zazvichaj traplyayutsya odin abo dvichi za zimu a v serednomu kozhni tri chotiri roki misto perezhivaye silnij snigopad z utvorennyam timchasovogo snigovogo pokrivu Serednodenna kilkist sonyachnih godin v Yerusalimi stanovit 9 3 Klimat Yerusalimu Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 23 4 25 3 27 6 35 3 37 2 36 8 40 6 38 6 37 8 33 8 29 4 26 40 6 Serednij maksimum C 11 8 12 6 15 4 21 5 25 3 27 6 29 29 4 28 2 24 7 18 8 14 21 5 Serednya temperatura C 9 8 10 5 13 1 16 8 21 0 23 3 25 1 25 0 23 6 21 1 16 3 12 1 18 1 Serednij minimum C 6 4 6 4 8 4 12 6 15 7 17 8 19 4 19 5 18 6 16 6 12 3 8 4 13 5 Absolyutnij minimum C 3 4 2 4 0 3 0 8 7 6 11 14 6 15 5 13 2 9 8 1 8 0 2 3 4 Godin sonyachnogo syajva 192 9 243 6 226 3 266 6 331 7 381 0 384 4 365 8 309 0 275 9 228 0 192 2 3397 4 Norma opadiv mm 143 4 113 3 97 9 31 5 2 0 0 0 0 0 2 23 6 67 8 110 3 590 0 Dniv z opadami 12 9 11 7 9 6 4 4 1 3 0 0 0 0 3 3 6 7 3 10 9 62 Vologist povitrya 61 59 52 39 35 37 40 40 40 42 48 56 46 Dzherelo Israel Meteorological Service NOAANaselennyaNa 2010 rik z 780 200 zhiteliv 65 yevreyi 32 arabi 2 hristiyani 35 naselennya ce diti u vici do 15 rokiv Rist naselennya stanovit 1 1 u rik Naselennya Yerusalima v rizni chasi rik yevreyi musulmani hristiyani vsogo 1525 100 18 900 1538 115 19 750 1553 163 20 850 1562 200 21 450 1844 712 35 000 3 390 39 102 1876 1200 37 560 5 470 44230 1896 2811 39 760 8 750 51 320 1922 3400 44 400 14 700 62 500 1931 21 200 51 900 19 300 92 400 1944 57 000 59 600 29 400 146 000 1948 84 000 2010 507 000 250 000 15 600 780 200Sociokulturnij vpliv turizmuYerusalim yak odne z najvidviduvanishih mist svitu vidchuvaye znachnij vpliv turizmu na svoyu sociokulturnu sferu Cej vpliv maye yak pozitivni tak i negativni naslidki Negativnij vpliv Komercializaciya kulturi deyaki religijni obryadi taki yak Stina Plachu stayut vse bilsh populyarnimi sered turistiv sho mozhe prizvesti do vtrati yih avtentichnosti U lipni 2007 roku musulmanskij religijnij trest yakij keruye goroyu pochav kopati transheyu dovzhinoyu 400 metriv 1300 futiv i glibinoyu 1 5 metra 4 9 futiv vid pivnichnoyi storoni kompleksu Hramovoyi gori do kupola Rok z metoyu zamini 40 richnih elektrichnih kabeliv u comu rajoni Izrayilski arheologi zvinuvatili vakf u navmisnomu akti kulturnogo vandalizmu Zvinuvachennya u vandalizmi na misci znovu splivli v 2018 roci ta znovu v 2022 roci Socialni konflikti U deyakih vipadkah turizm mozhe prizvesti do socialnih konfliktiv mizh yevrejskimi ta arabskimi gromadami Yerusalima obumovlenih politichnimi ta religijnimi rozbizhnostyami U 2021 roci vidbulisya zavorushennya v Yerusalimi sho chastkovo buli pov yazani z superechkami navkolo Hramovoyi gori Vtrata avtentichnosti Deyaki magazini ta restorani v Staromu misti stayut oriyentovanimi na turistiv sho prizvodit do vtrati avtentichnogo harakteru mista Tradicijni palestinski restorani zaminyuyut restoranami sho proponuyut yevropejsku abo izrayilsku kuhnyu adaptovanu dlya smakiv turistiv Pozitivnij vpliv Zberezhennya istorichnoyi spadshini vidnovlennya Yevrejskogo kvartalu dopomoglo zberegti cyu vazhlivu istorichnu pam yatku dlya yevrejskogo narodu Vorota Huldi yaki ye chastinoyu Hramovoyi gori buli zrujnovani v 1967 roci ale potim vidnovleni v 2019 roci Kultura ta naukaHram Grobu Gospodnogo Stina plachu Mechet al Aksa svyashenna dlya musulman Do najvidomishih ustanov osviti mista nalezhit zasnovanij u 1918 roci Yevrejskij universitet zasnovana u 1959 roci Akademiya nauk Izrayilya Yevrejska nacionalna j universitetska biblioteka Nacionalna biblioteka Izrayilyu U misti znahodyatsya chiselni religijni doslidnicki ta osvitni instituciyi Do nih nalezhat vidkriti u 1890 roci francuzki Ecole Biblique ta Ecole Archeologique Francaise ta vidkrita 1927 roku Papskij biblijnij institut ta Institut yudejskoyi religiyi 1963 Davidova vezhaReligiyaYudayizm Yerusalim svyashenne misto yudayizmu vprodovzh 3 tis rokiv hristiyanstva 2 tis rokiv islamu 1400 rokiv Statistichnij shorichnik Yerusalima navodit spisok 1204 sinagog 150 cerkov i 73 mechetej roztashovanih u misti Nezvazhayuchi na zusillya spryamovani na zabezpechennya mirnogo spivisnuvannya religij deyaki miscya pokloninnya napriklad Hramova gora buli j zalishayutsya dzherelom tertya j superechok Yerusalim svyashennij dlya yevreyiv vidkoli car David progolosiv misto svoyeyu stoliceyu v 10 st do Rizdva Hristovogo U Yerusalimi buli zvedeni Hram Solomona i Drugij Hram Misto zgaduyetsya u Bibliyi 632 razi Sogodni Stina Plachu zalishki stini sho otochuvala Drugij Hram dlya yevreyiv ye svyatineyu drugoyu tilki pislya Svyatoyi svyatih Hramovoyi gori Sinagogi u vsomu sviti tradicijno sporudzhuyutsya tak shob svyata arka bula obernuta do Yerusalima a arki v yerusalimskih sinagogah obernuti do Svyatoyi svyatih Yak velit Mishna j yak kodifikovano u Shulhan aruh shodenni molitvi vigoloshuyutsya oblichchyam do Yerusalima j Hramovoyi gori Bagato yevreyiv mayut specialnu tablichku mizrah vdoma yaka poznachaye napryamok molitvi Hristiyanstvo Dlya hristiyan Yerusalim svyashennij ne tilki v zv yazku z istoriyeyu zapisanoyu u Staromu Zapoviti ale j tomu sho misto pov yazane z zhittyam Isusa Hrista U Novomu Zapoviti rozpovidayetsya pro te sho Isusa prinesli v Yerusalim nezabarom pislya jogo narodzhennya Vin povernuvsya v Yerusalim piznishe j prognav minyajl iz Hramu Verhni pokoyi de prohodila tayemna vecherya roztashovani na gori Sion u tomu zh budinku sho j grib carya Davida Na gori Golgofi Isusa rozp yali na hresti Yevangeliye vid Ivana povidomlyaye sho gora bula za mezhami Yerusalima ale suchasni arheologichni znahidki svidchat pro te sho Golgofa bula nepodalik vid muriv Starogo mista u mezhah suchasnogo Yerusalima sho vlasne i ye za mezhami mista Za najpopulyarnishoyu z versij na misci Golgofi bulo zvedeno Hram Grobu Gospodnogo do yakogo prihodyat hristiyanski palomniki vprodovzh ostannih dvoh tisyach rokiv Hramova gora Islam Yerusalim buv centrom kibli napryamku molitvi musulman priblizno rik persh nizh vona bula perenesena do kaabi v Mecci Odnak najbilshe znachennya dlya islamu Yerusalim maye tomu sho z nim pov yazana proroka Magometa na nebesa Musulmani viryat sho odnoyi nochi Magomet buv chudodijno perenesenij z Mekki do Hramovoyi gori v Yerusalimi zvidki vin zijshov na nebo shob zustritisya z poperednimi prorokami islamu Pershij virsh suri Koranu al Isra povidomlyaye sho punktom priznachennya mandrivki Magometa bula najdalsha mechet i vvazhayetsya sho vona znahodilasya v Yerusalimi Sogodni na Hramovij gori roztashovani dvi islamski svyatini prisvyacheni cij podiyi mechet al Aksa sho oznachaye najdalsha ta Kupol Skeli zvedenij nad Kamenem osnovi z yakogo Magomet zdijnyavsya v nebo Yerusalim vhodit do chisla chotiroh svyatih dlya yevreyiv mist Yerusalim Hevron Tveriya i Cfat Stare mistoDokladnishe Stare misto Yerusalim Istorichna chastina Yerusalima Stare misto zajmaye ploshu blizko 1 km2 Z seredini 16 st do 1860 r vlasne ciyeyu teritoriyeyu bulo cile misto Yerusalim otochene oboronnim murom Oboronnij mur Yerusalima pobudovanij v 1538 r osmanskim sultanom Sulejmanom Pishnim Jogo protyazhnist stanovit blizko 4 5 km ta vin maye visotu vid 5 do 15 metriv i tovshinu do 5 metriv U Staromu misti roztashovuyutsya ryad svyatih misc dlya hristiyan musulman ta yudeyiv Hramova gora Stina Plachu Hram Grobu Gospodnogo Kupol Skeli ta mechet Al Aksa Do Starogo mista takozh spravedlivo vidnosyat i Goru Sion z Hramom Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici teritoriya yakih ne uvijshla z finansovih prichin pri budivnictvi oboronnogo muru sultanom Sulejmanom I Pishnim Stare misto podilyayetsya na chotiri kvartali uyavni mezhi yakih buli vporyadkovani tilki u XIX stolitti Musulmanskij kvartal Hristiyanskij kvartal Yevrejskij kvartal ta Virmenskij kvartal Z XII stolittya v Staromu misti isnuvav takozh nevelichkij Magribskij Marokkanskij kvartal ale pislya jogo znesennya v 1967 roci sogodni na comu misci roztashovana Plosha Stini plachu GalereyaKneset Verhovnij sud Izrayilyu Ministerstvo zakordonnih sprav Izrayilyu Shtab kvartira Nacionalnoyi policiyi Izrayilyu Bank Izrayilyu Muzej Izrayilyu Yevrejska nacionalna j universitetska biblioteka Gora Gerclya nacionalne ta voyenne kladovishe ru m Izrayilska akademiya prirodnichih i gumanitarnih nauk Akademiya gebrejskoyi movi Akademiya mistectv i dizajnu Becalel Muzej biblijnih krayin Stadion Teddi Yerusalim Sinemateka Centralnij avtovokzal Yerusalimu odna z najbilshih i zavantazhenih stancij v Izrayili ru a Yerusalim pokritij snigom Gotel Car David Yevrejskij universitetPanoramaPanorama Yerusalima z Olivkovoyi goriMista pobratimiNyu Jork SShA Praga Chehiya Ayabe Yaponiya Partneri Marsel FranciyaDiv takozhSpisok cerkov Yerusalima 63163 Yerusalim asteroyid nazvanij na chest mista pisnya Zolotij Yerusalim Nebesnij Yerusalim And did those feet in ancient timePrimitkiPopulation in the Localities 2018 15 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Israel Central Bureau of Statistics https onzetaal nl taaladvies advies hilversumer hilversummer https sjp pwn pl poradnia haslo nazwy mieszkancow 1042 html http ksng gugik gov pl pliki nazwy panstw swiata pdf http www geopostcodes com Jerusalem resource history org ua Arhiv originalu za 10 serpnya 2017 Procitovano 9 serpnya 2017 resource history org ua Arhiv originalu za 10 serpnya 2017 Procitovano 9 serpnya 2017 web archive org 14 veresnya 2018 Arhiv originalu za 14 veresnya 2018 Procitovano 8 listopada 2022 Gorenberg Gershom 6 bereznya 2007 The Accidental Empire Israel and the Birth of the Settlements 1967 1977 angl Macmillan s 44 ISBN 978 1 4668 0054 0 Ricca Simone 1 veresnya 2010 Heritage Nationalism and the Shifting Symbolism of the Wailing Wall Archives de sciences sociales des religions angl 151 s 169 188 doi 10 4000 assr 22401 ISSN 0335 5985 Procitovano 8 listopada 2022 Sajt Knesseta na russkom yazyke www knesset gov il main ru PDF Arhiv originalu PDF za 16 grudnya 2015 Arhiv originalu za 10 serpnya 2017 Procitovano 9 serpnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Devyatyj kanal Arhiv originalu za 10 serpnya 2017 Procitovano 9 serpnya 2017 The Jerusalem Post JPost com Arhiv originalu za 9 serpnya 2017 Procitovano 9 serpnya 2017 NEWSru co il Arhiv originalu za 10 serpnya 2017 Procitovano 9 serpnya 2017 NEWSru co il Arhiv originalu za 10 serpnya 2017 Procitovano 9 serpnya 2017 http www pravda com ua Ukrayinska pravda 6 grudnya 2017 Arhiv originalu za 7 grudnya 2017 Procitovano 6 grudnya 2017 1948 Cabrera Enrique Jorge Garcia Serra Pelayo Universidad Internacional Menendez 1999 Drought management planning in water supply systems proceedings from the UIMP International Course held in Valencia December 1997 Dordrecht Kluwer Academic Publishers ISBN 0792352947 OCLC 39811734 14 lipnya 2007 Arhiv originalu za 14 lipnya 2007 Procitovano 25 grudnya 2017 V Crockett William 1996 Four views on hell Grand Rapids Mich Zondervan Publishing ISBN 0310212685 OCLC 34996144 Issachar Rosen Zvi 2004 Taking space seriously law space and society in contemporary Israel Aldershot Hants England Ashgate ISBN 0754623513 OCLC 52963109 msnbc com angl 19 serpnya 2004 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2007 Procitovano 25 grudnya 2017 August 2016 Arhiv originalu za 14 September 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka ivr Arhiv originalu za 24 January 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka ivr Israel Meteorological Service Arhiv originalu za 18 June 2013 Procitovano 8 grudnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka ivr Arhiv originalu za 25 September 2011 Procitovano 12 lipnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka ivr Jerusalem Climate Normals 1961 1990 National Oceanic and Atmospheric Administration Procitovano 26 April 2017 Temple Mount Wikipedia angl 2 chervnya 2024 Procitovano 11 chervnya 2024 2021 Israel Palestine crisis Wikipedia angl 11 chervnya 2024 Procitovano 11 chervnya 2024 Centre UNESCO World Heritage Old City of Jerusalem and its Walls UNESCO World Heritage Centre angl Procitovano 11 chervnya 2024 Ministry of Culture and Sports Guinn David E 2 zhovtnya 2006 Protecting Jerusalem s Holy Sites A Strategy for Negotiating a Sacred Peace vid 1st Cambridge University Press s 142 ISBN 0521866626 Procitovano 11 bereznya 2007 Z 10 stolittya do Hrista v Izrayil buv upershe zibranij u yedinu naciyu Yerusalimom priblizno 3000 rokiv tomu koli car David koronuvavsya j ob yednav dvanadcyat navkolishnih plemen Vprodovzh 1000 rokiv Yerusalim buv centrom yevrejskogo suverenitetu miscem cariv zakonodavchih rad ta sudiv U vignanni yevrejskij narod stav identifikuvatisya z mistom sho bulo jogo starodavnoyu stoliceyu Yevreyi de b voni ne buli molilisya za jogo vidnovlennya Roger Friedland Richard D Hecht To Rule Jerusalem University of California Press 2000 p 8 ISBN 0 520 22092 7 Zv yazok yevreyiv z Yerusalimom nikoli ne pererivavsya Vprodovzh troh tisyacholit Yerusalim buv centrom yevrejskoyi viri zberigayuchi svoye simvolichne znachennya vprodovzh tisyacholit Jerusalem the Holy City 13 bereznya 2013 u Wayback Machine Israeli Ministry of Foreign Affairs February 23 2003 Accessed March 24 2007 Centralna rol Yerusalima v yudayizmi nastilki potuzhna sho navit svitski yevreyi virazhayut svoyu viddanist mistu j ne mozhut uyaviti bez nogo suchasnu derzhavu Izrayil Dlya yevreyiv Yerusalim svyashennij prosto tomu sho vin isnuye Hocha svyatist Yerusalima jde v glibinu vikiv na tri tisyacholittya Leslie J Hoppe The Holy City Jerusalem in the theology of the Old Testament Liturgical Press 2000 p 6 ISBN 0 8146 5081 3 Vidkoli car David zrobiv Yerusalim stoliceyu Izrayilyu 3000 rokiv tomu misto vidigravalo centralnu rol u isnuvanni yevrejstva Mitchell Geoffrey Bard The Complete Idiot s Guide to the Middle East Conflict Alpha Books 2002 p 330 ISBN 0 02 864410 7 Dlya yevreyiv misto bulo najvishim fokusom duhovnogo kulturnogo ta nacionalnogo zhittya protyagom troh tisyacholit Yossi Feintuch U S Policy on Jerusalem Greenwood Publishing Group 1987 p 1 ISBN 0 313 25700 0 Yerusalim stav centrom yevrejskogo narodu priblizno 3000 rokiv tomu Moshe Maoz Sari Nusseibeh Jerusalem Points of Friction And Beyond Brill Academic Publishers 2000 p 1 ISBN 90 411 8843 6 Yevrejskij narod nerozrivno zv yazanij z mistom Yerusalim Zhodne inshe misto ne gralo takoyi znachnoyi roli v istoriyi kulturi religiyi nacionalnomu zhitti j svidomosti zhodnogo narodu yaku vidigravav Yerusalim dlya yevrejstva ta yudayizmu Vidkoli car David ustanoviv misto yak stolicyu yevrejskoyi derzhavi priblizno za 1000 rokiv do novoyi dobi vono sluzhilo simvolom i najglibshim virazhennyam identichnosti yevrejskogo narodu yak naciyi Basic Facts you should know Jerusalem 4 sichnya 2013 u Wayback Machine Antidefamacijna liga 2007 Retrieved March 28 2007 What is the Western Wall The Kotel Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 6 bereznya 2007 Goldberg Monique Susskind Ask the Rabbi Schechter Institute of Jewish Studies Arhiv originalu za 31 sichnya 2008 Procitovano 10 bereznya 2007 Segal Benjamin J 1987 Jerusalem Israel Department of Education and Culture of the World Zionist Organization s 124 Arhiv originalu za 23 grudnya 2005 Procitovano 10 bereznya 2007 From the King James Version of the Bible And when the days of her purification according to the law of Moses were accomplished they brought Jesus to Jerusalem to present him to the Lord 2 22 From the King James Version of the Bible And they come to Jerusalem and Jesus went into the temple and began to cast out them that sold and bought in the temple and overthrew the tables of the moneychangers and the seats of them that sold doves 11 15 Boas Adrian J 12 zhovtnya 2001 Physical Remains of Crusader Jerusalem Jerusalem in the Time of the Crusades Routledge s 112 ISBN 0415230004 Procitovano 11 bereznya 2007 The interesting if not reliable illustrations of the church on the round maps of Jerusalem show two distinct buildings on Mount Zion the church of St Mary and the Cenacle Chapel of the Last Supper appear as separate buildings 1999 Richard A Schuchert red A Life of Jesus Paulist Press s 116 ISBN 0809123193 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a access date vimagaye url dovidka From the This title then read many of the Jews for the place where Jesus was crucified was nigh to the city and it was written in Hebrew and Greek and Latin 19 20 Stump Keith W 1993 Where Was Golgotha Worldwide Church of God Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 11 bereznya 2007 Ray Stephen K October 2002 St John s Gospel A Bible Study Guide and Commentary for Individuals and Groups San Francisco CA Ignatius Press s 340 ISBN 0898708214 Procitovano 11 bereznya 2007 O Reilly Sean James O Reilly 30 listopada 2000 PilgrFile Adventures of the Spirit vid 1st Travelers Tales s 14 ISBN 1885211562 The general consensus is that the Church of the Holy Sepulchre marks the hill called Golgotha and that the site of the Crucifixion and the last five Stations of the Cross are located under its large black domes a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a access date vimagaye url dovidka 30 zhovtnya 2005 The Final Settlement Issues Asymmetric Values amp Asymmetric Warfare The Israeli Palestinian War Escalating to Nowhere Praeger Security International s 62 ISBN 0275987582 Procitovano 11 bereznya 2007 20 zhovtnya 2003 Muhammad the Prophet of God The Monotheists The Peoples of God Princeton University Press s 95 6 ISBN 0691114609 Procitovano 11 bereznya 2007 Compendium of Muslim Texts University of Southern California Arhiv originalu za 27 listopada 2008 Procitovano 11 bereznya 2007 from an English translation of Volume IX Book 93 Number 608 From s English translation of the Glory to Allah Who did take His servant for a Journey by night from the Sacred Mosque to the farthest Mosque whose precincts We did bless in order that We might show him some of Our Signs for He is the One Who heareth and seeth all things 1 The Early Arab Period 638 1099 Jerusalem Life Throughout the Ages in a Holy City Bar Ilan University Ingeborg Rennert Center for Jerusalem Studies March 1997 Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 24 kvitnya 2007 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2015 Procitovano 20 kvitnya 2015 Centre UNESCO World Heritage whc unesco org angl Arhiv originalu za 10 serpnya 2017 Procitovano 9 serpnya 2017 14 serpnya 2013 Arhiv originalu za 14 serpnya 2013 Procitovano 9 serpnya 2017 25 chervnya 2013 Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 9 serpnya 2017 Site Kyoto Prefecture Web Kyoto Prefecture en us Arhiv originalu za 14 lipnya 2015 Procitovano 9 serpnya 2017 BibliografiyaMonografiyi statti Asali K J Jerusalem in History Scorpion Publishing 1989 Ben Dov M Historical Atlas of Jerusalem Continuum International Publishing Group 2002 Cline E Jerusalem Besieged From Ancient Canaan to Modern Israel Ann Arbor University of Michigan Press 2004 Sebag Montefiore S Jerusalem The Biography London Weidenfeld and Nicolson 2011 Ierusalim i okrestnosti Ierusalim 1991 Okno v mir Ierusalim Moskva 1997 Ierusalim v vekah Ch 7 Ierusalim pod vlastyu Ajyubidov i Mamlyukov J Drori Tel Aviv Izd vo Otkrytogo un ta 1998 180 s Dovidniki Yerusalim 22 kvitnya 2021 u Wayback Machine Enciklopedichnij slovnik dovidnik z turizmu V A Smolij V K Fedorchenko V I Cibuh Peredmova V M Litvina K Vidavnichij Dim Slovo 2006 372 s ISBN 966 8407 55 5 Yerusalim 18 listopada 2016 u Wayback Machine UREPosilannyaYerusalim 20 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Yerusalim u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Yerusalim u Vikimandrah Yerusalim u Vikishovishi Izrayil Tourist guide 10 serpnya 2007 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ