Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Юдейські війни — серія військових конфліктів між юдеями та римлянами в період Римської імперії.
| Юдейські війни | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Війни Стародавнього Риму | |||||||
 Хода з трофеями, захопленими в Єрусалимі (особливо виділяється менора). Арка Тіта | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Римська імперія |  Юдеї | ||||||
Перша Юдейська війна
Повстання 66–71 років описано Йосипом Флавієм, вперше застосувавши до нього назву юдейські війни.
Викликане утисками користолюбного Гесія Флора, призначеного за Нерона правителем Юдеї, і підпалюване фанатизмом ревнителів-зілотов, повстання охопило всю Юдею і сусідні області Єгипту і Сирії; в Олександрії, Дамаску та інших містах йшли вбивства і вуличні битви, в яких гинули десятки тисяч людей. Правитель Сирії, Гай Цестій Галл, рушив до Єрусалиму для придушення заколоту, але, відбитий Симоном (Шимоном) бар Гіором, повинен був відступити і під час відступу зазнав важких втрат. Євреї відновили теократичне правління; на чолі повсталих стояв первосвященник Анна, серед ватажків виділялися Йосип бен Матитьягу (Йосип Флавій), обласний воєначальник Галілеї, й Іоанн Гіскальскій. На зміну Цестію присланий був Веспасіан, який зібрав в Антіохії 60 000 римських і союзницьких воїнів. Після довгої облоги він узяв місто Іотапату (Йодфат), що стоїть між Птолемаїдою і Тіверіадою; при цьому загинуло 40 000 юдеїв, багато самі позбавили себе життя; до числа тих, хто здався належав і Йосип.
Інші міста Галілеї зазнали незабаром ту ж доля, і вцілілі загони зілотов поспішили сховатися в Єрусалимі, де почалися сильні партійні чвари. Партія поміркованих була запідозрена у прихильності до римлян і позбулася будь-якого впливу; зілоти вбили Анну та інших вождів поміркованої партії і, закликавши до Єрусалиму ідумеян, влаштували терористичне управління. Серед них самих незабаром стався розкол: навколо Симона бар Гіора зібралася партія простого народу, навколо Іоанна Гіскальского — освічені класи; третя партія, з Елеазара на чолі, назвалася священицької.
Взяття Єрусалима і зруйнування Храму
У 70 році син Веспасіана, Тит, за дорученням батька, обложив Єрусалим. Для єврейських зелотов юдео-християни, які покинули місто перед його облогою римськими військами, стали не тільки релігійними відступниками, а й зрадниками свого народу. Християни ж побачили в руйнуванні Єрусалимського храму виконання пророцтва Ісуса про зруйнування Храму. Юдеї мужньо захищалися; в місті виник сильний голод і вже в перші місяці облоги від нього загинуло 115 880 осіб.
Після захоплення міста, був розграбований і спалений Єрусалимський храм, головна святиня юдаїзму. Майже все місто було зруйноване вщент, вціліли лише кілька будівель серед них Західна Стіна єрусалимського Храму. Жителі міста були вбиті, а ті, що вижили продані в рабство. За дозволом римської влади рабин Йоханан бен Саккай перенесить місце засідань Синедріону до Явне.
Потім Тит відправився в Рим, де відсвяткував чудовий тріумф; в числі полонених, які йшли за колісницею тріумфатора, були вожді інсургентів, Іоанн і Симон. Іоанна кинули в темницю, де він і помер, а Симона стратили.
У Палестині, після взяття Єрусалиму, війна ще тривала з тим же завзяттям із залишками радикального крила зілотов сикаріїв; останньою впала Массада (73 р.). Коли стіни фортеці були так сильно пошкоджені, що вряди-годи очікувалося їх падіння, сикарії спалили свої будинки і скарби, вбили дружин і дітей своїх і себе. Протягом всієї війни, за словами древніх письменників, було вбито 600 000 чоловік; число загиблих від голоду, проданих в рабство і т. д. не визначається, але воно було величезним. Римляни так зневажали юдейський народ, що ні Веспасіан, ні Тит не захотіли прийняти титул Judaicus («переможець юдеїв»). Тільки написи на монетах, вибитих на честь перемоги, говорили про «підкорення Юдеї». Палестина була розділена на ділянки і роздана або розпродано новим поселенцям; податки, які юдеї платили в Єрусалимський храм, вони тепер повинні були платити новозбудованого храму Юпітера Капітолійського. Управління провінцією було відокремлено від Сирії; намісником призначався звичайно преторіанский легат імператора.
Вивезені в Італію і інші регіони юдейські бранці і вільні люди стали однією з перших великих хвиль єврейської міграції.
В 81 р. після смерті Тіта імператор Доміціан побудував Арку Тіта в честь сзяття Єрусалима в 70 р.
Війна Квієта
Друга Юдейська війна — друга з єврейсько-римських воєн. Повстання охопило східні провінції Римської імперії: Киренаїку, Мармарику, Єгипет, Кіпр, Палестину, Месопотоамію.
Назва Війна Квіет, або Війна Кітоса походить від імені римського генерала мавританського походження Лузія Квіета, який безжально придушив єврейське повстання в Месопотамії. Лузій Квіет був спрямований імператором Траяном як прокуратора в Юдею для приборкання повсталих там. На цій посаді він залишався до тих пір, поки його не відкликали до Риму, де він, як потенційний конкурент, був страчений за наказом імператора Адріана.
У 115 році римська армія, ведена імператором Траяном, вела боротьбу з одним з її головних ворогів, Парфянською імперією. У цей час серед євреїв діаспори почалося повстання в Киренаїці, до якого також був залучений і Єгипет, і на Кіпрі. У Кирені (Киренаїка) повстанці (котрих очолював Лукуасом або Андреасом, який називав себе царем, за повідомленнями Євсевія Кесарійського) зруйнували язичницькі храми, в тому числі: Гекати, Юпітера, Аполлона, Артеміди і Ісіди, а також символіку римського панування, базиліки і терми. Грецьке і римське населення було винищене.
Історик Едвард Гіббон описує дії єврейських заколотників, цитуючи Діона Касія: в Киренаїці вони вирізали 220 тисяч греків, на Кіпрі — 240 тисяч, і дуже велика кількість в Єгипті. «Багато з цих нещасних жертв були розпиляні на частини, відповідно до прецеденту, приклад в якому дав Давид. Перемогли євреї пожирали плоть, лизали кров і кишками їх оперізувались як ременями.» Див. Діон Кассій, епітоми. LXVIII. [C. 32]. — P. 1145.
Потім Лукуас попрямував до Олександрії, увійшов до залишеного римськими військами міста і підпалив його. Язичницькі храми і гробниця Помпея були знищені. Траян направив нові війська під командуванням преторіанського префекта Квінта Марка Турбона, а Єгипет і Киренаїка були приборкані тільки восени 117 року. Приборканий також був і Кіпр, де євреї на чолі з Артеміоном на початку повстання заволоділи островом. Відповідно до єврейської енциклопедії, «... під керівництвом якогось Артеміона, кіпрські євреї брали участь у Великому повстанні проти римлян при Траяні (117), і вони, як повідомляється, вбили 240 000 греків (Діон Кассій, LXVIII. 32)». Римська армія відвоювала столицю і євреям було заборонено жити на острові.
Нове повстання виникло в Месопотамії, в той час як Траян вів свої війська проти Парфянской Імперії до Перської затоки. Траян підкорив Нісібус (сучасний Нузайбін в Туреччині), Едесу і Селевкию на Тигру, в кожному з цих міст були давні і важливі єврейські громади. Навіть після закінчення повстання ситуація для Траяна залишалася складною, і він направив мавританського генерала Лузія Квіет для каральних акцій проти кіпрських, месопотамских і сирійських євреїв, призначивши його губернатором Юдеї.
Повстання євреїв в Киренаїці, на Кіпрі та в Єгипті в останні роки імператора Траяна ще не були повністю придушені, коли Адріан взяв на себе кермо влади в 118 році. Тягар війни був перенесений в Юдею, куди втекли єврейські керівники повстання. Марк Турбон переслідував їх, і засудив до смертної кари братів Юліана і Паппуса, які були душею повстання. Але Турбон сам був страчений за спеціальним наказом, до посла з Риму, і так життя братів було врятоване. Лузій, приборкавши євреїв Месопотамії, прийняв командування над римською армією в Юдеї та осадив Лидду, де повстанці згуртувалися під проводом Юліана і Паппуса. Лиха стали настільки великі, що Рабан Гамліель II, який перебував там в облозі, постив навіть у Хануку. Інші рабини засудили цей захід. Незабаром після цього Лідда впала і безліч євреїв було страчено, а «убиті з Лоду» часто згадуються в словах побожних похвал в Талмуді. Юліан і Паппус були серед тих, кого римляни стратили того ж року.
Одна з пізніших традицій Талмуду передає, що римський полководець, який заподіяв стільки нещасть євреям, якраз в цей час раптово був страчений. Джерела називають цього полководця Марцелієм Турбоном, але найімовірніше розповідь ця стосується Квіета, тим більше, що є ще один переказ, за яким Лузій Квіет був відкликаний до Риму Адріаном і незабаром страчений ним у 118 році, як потенційний претендент на престол (Spartianus, Vita Hadriani, §§ 5, 7; Кассій Діон, LXIX, 2).
Ситуація в Юдеї залишалася досить напруженою для римлян, які мусили при Адріані постійно переміщувати VI Залізний легіон, аби контролювати Юдею, а також для протидії пізнішому повстанню Бар-Кохби.
Повстання юдеїв проти римлян при імператорі Адріані, в 132–136 роках, під проводом Шимона Бар-Кохби. Одне з найважливіших подій в історії єврейського народу, фактично завершує так званий «період Другого Храму». Це повстання було спробою відновлення єврейської державності.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yudejski vijni seriya vijskovih konfliktiv mizh yudeyami ta rimlyanami v period Rimskoyi imperiyi Yudejski vijni Vijni Starodavnogo Rimu Hoda z trofeyami zahoplenimi v Yerusalimi osoblivo vidilyayetsya menora Arka Tita Hoda z trofeyami zahoplenimi v Yerusalimi osoblivo vidilyayetsya menora Arka Tita Data I II stolittya Misce Yudeya Rezultat Peremoga Rimu Storoni Rimska imperiya YudeyiPersha Yudejska vijnaDokladnishe Persha Yudejska vijna Obloga i zrujnuvannya Yerusalima rimlyanami pid komanduvannyam Tita 70 rik Devid Roberts maslo 1850 Povstannya 66 71 rokiv opisano Josipom Flaviyem vpershe zastosuvavshi do nogo nazvu yudejski vijni Viklikane utiskami koristolyubnogo Gesiya Flora priznachenogo za Nerona pravitelem Yudeyi i pidpalyuvane fanatizmom revniteliv zilotov povstannya ohopilo vsyu Yudeyu i susidni oblasti Yegiptu i Siriyi v Oleksandriyi Damasku ta inshih mistah jshli vbivstva i vulichni bitvi v yakih ginuli desyatki tisyach lyudej Pravitel Siriyi Gaj Cestij Gall rushiv do Yerusalimu dlya pridushennya zakolotu ale vidbitij Simonom Shimonom bar Giorom povinen buv vidstupiti i pid chas vidstupu zaznav vazhkih vtrat Yevreyi vidnovili teokratichne pravlinnya na choli povstalih stoyav pervosvyashennik Anna sered vatazhkiv vidilyalisya Josip ben Matityagu Josip Flavij oblasnij voyenachalnik Galileyi j Ioann Giskalskij Na zminu Cestiyu prislanij buv Vespasian yakij zibrav v Antiohiyi 60 000 rimskih i soyuznickih voyiniv Pislya dovgoyi oblogi vin uzyav misto Iotapatu Jodfat sho stoyit mizh Ptolemayidoyu i Tiveriadoyu pri comu zaginulo 40 000 yudeyiv bagato sami pozbavili sebe zhittya do chisla tih hto zdavsya nalezhav i Josip Inshi mista Galileyi zaznali nezabarom tu zh dolya i vcilili zagoni zilotov pospishili shovatisya v Yerusalimi de pochalisya silni partijni chvari Partiya pomirkovanih bula zapidozrena u prihilnosti do rimlyan i pozbulasya bud yakogo vplivu ziloti vbili Annu ta inshih vozhdiv pomirkovanoyi partiyi i zaklikavshi do Yerusalimu idumeyan vlashtuvali teroristichne upravlinnya Sered nih samih nezabarom stavsya rozkol navkolo Simona bar Giora zibralasya partiya prostogo narodu navkolo Ioanna Giskalskogo osvicheni klasi tretya partiya z Eleazara na choli nazvalasya svyashenickoyi Vzyattya Yerusalima i zrujnuvannya Hramu Kartina Franchesko Ajeca Rujnuvannya Yerusalimskogo Hramu U 70 roci sin Vespasiana Tit za doruchennyam batka oblozhiv Yerusalim Dlya yevrejskih zelotov yudeo hristiyani yaki pokinuli misto pered jogo oblogoyu rimskimi vijskami stali ne tilki religijnimi vidstupnikami a j zradnikami svogo narodu Hristiyani zh pobachili v rujnuvanni Yerusalimskogo hramu vikonannya proroctva Isusa pro zrujnuvannya Hramu Yudeyi muzhno zahishalisya v misti vinik silnij golod i vzhe v pershi misyaci oblogi vid nogo zaginulo 115 880 osib Pislya zahoplennya mista buv rozgrabovanij i spalenij Yerusalimskij hram golovna svyatinya yudayizmu Majzhe vse misto bulo zrujnovane vshent vcilili lishe kilka budivel sered nih Zahidna Stina yerusalimskogo Hramu Zhiteli mista buli vbiti a ti sho vizhili prodani v rabstvo Za dozvolom rimskoyi vladi rabin Johanan ben Sakkaj perenesit misce zasidan Sinedrionu do Yavne Potim Tit vidpravivsya v Rim de vidsvyatkuvav chudovij triumf v chisli polonenih yaki jshli za kolisniceyu triumfatora buli vozhdi insurgentiv Ioann i Simon Ioanna kinuli v temnicyu de vin i pomer a Simona stratili U Palestini pislya vzyattya Yerusalimu vijna she trivala z tim zhe zavzyattyam iz zalishkami radikalnogo krila zilotov sikariyiv ostannoyu vpala Massada 73 r Koli stini forteci buli tak silno poshkodzheni sho vryadi godi ochikuvalosya yih padinnya sikariyi spalili svoyi budinki i skarbi vbili druzhin i ditej svoyih i sebe Protyagom vsiyeyi vijni za slovami drevnih pismennikiv bulo vbito 600 000 cholovik chislo zagiblih vid golodu prodanih v rabstvo i t d ne viznachayetsya ale vono bulo velicheznim Rimlyani tak znevazhali yudejskij narod sho ni Vespasian ni Tit ne zahotili prijnyati titul Judaicus peremozhec yudeyiv Tilki napisi na monetah vibitih na chest peremogi govorili pro pidkorennya Yudeyi Palestina bula rozdilena na dilyanki i rozdana abo rozprodano novim poselencyam podatki yaki yudeyi platili v Yerusalimskij hram voni teper povinni buli platiti novozbudovanogo hramu Yupitera Kapitolijskogo Upravlinnya provinciyeyu bulo vidokremleno vid Siriyi namisnikom priznachavsya zvichajno pretorianskij legat imperatora Vivezeni v Italiyu i inshi regioni yudejski branci i vilni lyudi stali odniyeyu z pershih velikih hvil yevrejskoyi migraciyi V 81 r pislya smerti Tita imperator Domician pobuduvav Arku Tita v chest szyattya Yerusalima v 70 r Vijna KviyetaDruga Yudejska vijna druga z yevrejsko rimskih voyen Povstannya ohopilo shidni provinciyi Rimskoyi imperiyi Kirenayiku Marmariku Yegipet Kipr Palestinu Mesopotoamiyu Nazva Vijna Kviet abo Vijna Kitosa pohodit vid imeni rimskogo generala mavritanskogo pohodzhennya Luziya Kvieta yakij bezzhalno pridushiv yevrejske povstannya v Mesopotamiyi Luzij Kviet buv spryamovanij imperatorom Trayanom yak prokuratora v Yudeyu dlya priborkannya povstalih tam Na cij posadi vin zalishavsya do tih pir poki jogo ne vidklikali do Rimu de vin yak potencijnij konkurent buv strachenij za nakazom imperatora Adriana U 115 roci rimska armiya vedena imperatorom Trayanom vela borotbu z odnim z yiyi golovnih vorogiv Parfyanskoyu imperiyeyu U cej chas sered yevreyiv diaspori pochalosya povstannya v Kirenayici do yakogo takozh buv zaluchenij i Yegipet i na Kipri U Kireni Kirenayika povstanci kotrih ocholyuvav Lukuasom abo Andreasom yakij nazivav sebe carem za povidomlennyami Yevseviya Kesarijskogo zrujnuvali yazichnicki hrami v tomu chisli Gekati Yupitera Apollona Artemidi i Isidi a takozh simvoliku rimskogo panuvannya baziliki i termi Grecke i rimske naselennya bulo vinishene Istorik Edvard Gibbon opisuye diyi yevrejskih zakolotnikiv cituyuchi Diona Kasiya v Kirenayici voni virizali 220 tisyach grekiv na Kipri 240 tisyach i duzhe velika kilkist v Yegipti Bagato z cih neshasnih zhertv buli rozpilyani na chastini vidpovidno do precedentu priklad v yakomu dav David Peremogli yevreyi pozhirali plot lizali krov i kishkami yih operizuvalis yak remenyami Div Dion Kassij epitomi LXVIII C 32 P 1145 Potim Lukuas popryamuvav do Oleksandriyi uvijshov do zalishenogo rimskimi vijskami mista i pidpaliv jogo Yazichnicki hrami i grobnicya Pompeya buli znisheni Trayan napraviv novi vijska pid komanduvannyam pretorianskogo prefekta Kvinta Marka Turbona a Yegipet i Kirenayika buli priborkani tilki voseni 117 roku Priborkanij takozh buv i Kipr de yevreyi na choli z Artemionom na pochatku povstannya zavolodili ostrovom Vidpovidno do yevrejskoyi enciklopediyi pid kerivnictvom yakogos Artemiona kiprski yevreyi brali uchast u Velikomu povstanni proti rimlyan pri Trayani 117 i voni yak povidomlyayetsya vbili 240 000 grekiv Dion Kassij LXVIII 32 Rimska armiya vidvoyuvala stolicyu i yevreyam bulo zaboroneno zhiti na ostrovi Nove povstannya viniklo v Mesopotamiyi v toj chas yak Trayan viv svoyi vijska proti Parfyanskoj Imperiyi do Perskoyi zatoki Trayan pidkoriv Nisibus suchasnij Nuzajbin v Turechchini Edesu i Selevkiyu na Tigru v kozhnomu z cih mist buli davni i vazhlivi yevrejski gromadi Navit pislya zakinchennya povstannya situaciya dlya Trayana zalishalasya skladnoyu i vin napraviv mavritanskogo generala Luziya Kviet dlya karalnih akcij proti kiprskih mesopotamskih i sirijskih yevreyiv priznachivshi jogo gubernatorom Yudeyi Povstannya yevreyiv v Kirenayici na Kipri ta v Yegipti v ostanni roki imperatora Trayana she ne buli povnistyu pridusheni koli Adrian vzyav na sebe kermo vladi v 118 roci Tyagar vijni buv perenesenij v Yudeyu kudi vtekli yevrejski kerivniki povstannya Mark Turbon peresliduvav yih i zasudiv do smertnoyi kari brativ Yuliana i Pappusa yaki buli dusheyu povstannya Ale Turbon sam buv strachenij za specialnim nakazom do posla z Rimu i tak zhittya brativ bulo vryatovane Luzij priborkavshi yevreyiv Mesopotamiyi prijnyav komanduvannya nad rimskoyu armiyeyu v Yudeyi ta osadiv Liddu de povstanci zgurtuvalisya pid provodom Yuliana i Pappusa Liha stali nastilki veliki sho Raban Gamliel II yakij perebuvav tam v oblozi postiv navit u Hanuku Inshi rabini zasudili cej zahid Nezabarom pislya cogo Lidda vpala i bezlich yevreyiv bulo stracheno a ubiti z Lodu chasto zgaduyutsya v slovah pobozhnih pohval v Talmudi Yulian i Pappus buli sered tih kogo rimlyani stratili togo zh roku Odna z piznishih tradicij Talmudu peredaye sho rimskij polkovodec yakij zapodiyav stilki neshast yevreyam yakraz v cej chas raptovo buv strachenij Dzherela nazivayut cogo polkovodcya Marceliyem Turbonom ale najimovirnishe rozpovid cya stosuyetsya Kvieta tim bilshe sho ye she odin perekaz za yakim Luzij Kviet buv vidklikanij do Rimu Adrianom i nezabarom strachenij nim u 118 roci yak potencijnij pretendent na prestol Spartianus Vita Hadriani 5 7 Kassij Dion LXIX 2 Situaciya v Yudeyi zalishalasya dosit napruzhenoyu dlya rimlyan yaki musili pri Adriani postijno peremishuvati VI Zaliznij legion abi kontrolyuvati Yudeyu a takozh dlya protidiyi piznishomu povstannyu Bar Kohbi Povstannya Bar KohbiShimon Bar Kohba zobrazhenij na barelyefi suchasnoyi budivli Knesetu Yerusalim Povstannya yudeyiv proti rimlyan pri imperatori Adriani v 132 136 rokah pid provodom Shimona Bar Kohbi Odne z najvazhlivishih podij v istoriyi yevrejskogo narodu faktichno zavershuye tak zvanij period Drugogo Hramu Ce povstannya bulo sproboyu vidnovlennya yevrejskoyi derzhavnosti Div takozhYerusalimskij Hram Yudejska vijna kniga Josip Flavij Fariseyi Zeloti Yudeohristiyanstvo Sadukeyi