Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Єрусалим Ієрушалаїм араб Ель Кудс місто на Близькому Сході що є священним у релігійних традиціях юдаїзму християнства та

Історія Єрусалима

Історія Єрусалима

Єрусалим (Ієрушалаїм, араб. — Ель-Кудс) — місто на Близькому Сході, що є священним у релігійних традиціях юдаїзму, християнства та ісламу.

Назва

Точне походження назви міста поки що залишається невідомим. Його назва на давньому івриті — Ієрушалаїм — означає «місто миру», араб. назва — Ель-Кудс — перекладається як «святість». Відомі на сьогодні археологічні дані свідчать про те, що історія міста налічує 5 тис. років. Перші письмові згадки про місто датуються 2-ю пол. 2 тис. до н. е. В клинописних листах, знайдених поміж іншими клинописними табличками з т. зв. Тель-Ель-Амарнського архіву єгипетських фараонів (14 ст. до н. е.), воно згадується під назвою, що має аккадське звучання — «Уру Шалем», по-єврейс. ця назва звучить як «Ір Шалем», що означає «місто Шалема». Місто, що має назву «Шалем» (Салим), згадується в Старому Завіті (Книга Буття 14:18).

Доантичні часи

image
Східчаста кам'яна побудова, місто Давида

Аналіз кераміки свідчить про те, що місто Давида, яке лежало в межах сучасного Єрусалима, було місцем проживання людей ще в мідну добу, тобто приблизно 6 тис. років тому. Існують докази постійного поселення часів ранньої бронзової доби. Першими письмовими згадками про місто є, мабуть, єгипетські ієратичні тексти 19 ст. до Христа, в яких серед ворогів фараона називається місто Рошламем або Рошрамен та листи з амарнського архіву. В них міститься звернення правителя цього міста-держави Абді-Гебе до фараона Ехнатона по допомогу від ворогів. Деякі археологи, зокрема Кетлін Кеньйон, вважають, що Єрусалим був заснований північно-західними семітськими племенами приблизно в 26 столітті до Христа. За єврейськими переказами місто було засноване предками Авраама Симом та Ебером.

У Біблії Єрусалим (Салем) уперше згадується за правління Мелхіседека, союзника Авраама, якого вважають Симом із переказів. Пізніше, в часи Ісуса Навина Єрусалим лежав на території та євусеїв, поки його не підкорив і не зробив своєю столицею Ізріїльського царства цар Давид[v] Недавні розкопки великої кам'яної будови і поряд із нею деякі археологи вважають залишками палацу царя Давида, що було б підтвердженням оповіді з Біблії.

Єврейські релігійні тексти стверджують, що цар Давид правив до 970 року. Його спадкоємець, син Соломон, побудував священний храм на горі Морія, відомий також як Храм Соломона й Перший Храм. У Храмі зберігався Ковчег Заповіту, скринька з табличками, на яких були записані заповіді Божі. Упродовж понад 400 років, до вавилонського завоювання у 587 році, Єрусалим був політичною столицею об'єднаного царства Ізраїль, а пізніше Юдейського царства. Протягом цього періоду, який називають періодом Першого Храму, Храм був релігійним центром ізраїльтян.

Коли в 722 році Ассирія завоювала царство Ізраїль, Єрусалим зміцнився завдяки припливу біженців із півночі. Період Першого Храму завершився приблизно в 586 році до Христа, коли вавилоняни завоювали Юдею разом із Єрусалимом і зруйнували Перший Храм. У 538 до Р. Х., через півстоліття після вавилонського завоювання, перський цар Кир Великий запросив євреїв повернутися до Юдеї й відбудувати Храм. Спорудження Другого Храму завершилося у 516 році до Христа за правління Дарія I, через 70 років після зруйнування Першого Храму. У 445 році указ царя Артаксеркс I дозволив відбудову міських мурів. Роль Єрусалима як столиці Юдеї та центру єврейської релігії відновилася.

Античні часи

Коли Александр Македонський підкорив собі перську державу Ахеменідів, Єрусалим і вся Юдея потрапила в сферу впливу македонців, а після смерті Александра опинилася в руках Птоломеїв, першим із яких був Птолемей I Сотер. У 198 році до Христа Птоломей V втратив Єрусалим та Юдею, і вони перейшли до держави Селевкідів. Спроби Селевкідів еллінізувати місто призвели до успішного у 168 до Христа. Повстання очолили першосвященик Маттатій та п'ять його синів. Як наслідок у −152 утворилося царство Хасмонеїв із столицею в Єрусалимі. Воно проіснувало до захоплення Єрусалима Римом у −63, за Помпея Великого.

image
Облога й руйнування Єрусалима римлянами
image
Алекандр Македонський у Єрусалимському Храмі

Римляни, при імперії, встановили маріонеткову державу на чолі з Іродом I, який розбудовував і прикрашав місто, побудував мури, вежі й палаци, розбудував Храмову гору. За Ірода забудова Храмової гори зросла вдвічі. Незабаром після смерті Ірода, в 6 році, Юдея опинилася під прямим правлінням Риму як провінція Юдея, хоча Іродові спадкоємці залишалися маріонетковими царями сусідніх територій до 96 року.

Незадоволеність євреїв римським правлінням призвела до повстання, яке було придушене римлянами під час Юдейської війни. Захопивши Єрусалим у 70 році, римляни зруйнували Другий Храм. Єрусалим знову на кілька років став столицею Юдеї під час повстання Бар-Кохби 132 року. У 135 римляни придушили повстання. Імператор Адріан побудував на руїнах Єрусалима римське місто Елія-Капітоліна і заборонив євреям входити в нього. Усю провінцію Юдею Адріан перейменував у Сирію Палестину. Заборона на вхід євреїв до Єрусалима діяла до 4 століття.

Єрусалим залишався в руках спочатку Риму, а потім Візантії впродовж 5 століть після повстання Бар-Кохби. Римський імператор Костянтин Великий спорудив у місті християнські храми, такі як Храм Гробу Господнього і повернув йому назву Єрусалим.

Пік Єрусалима за розміром і населенням припав на кінець періоду Другого Храму. Тоді місто займало понад два квадратних кілометри і налічувало 200 тис. мешканців.

Візантійська імперія зберігала контроль над Єрусалимом впродовж кількох століть після розпаду Римської імперії, але на початку 7 століття Єрусалим потрапив у руки персів держави Сасанідів, хоча Візантія швидко повернула його собі. Перси захопили Єрусалим у 614 при допомозі навколишнього єврейського населення, якому остогидли візантійці, після 21-денної облоги. Візантійські хроніки розповідають, що перси та євреї вирізали десятки тисяч християн. Після 15-річної перської окупації візантійський імператор Іраклій відвоював його в 629.

Середні віки

Докладніше: Історія Єрусалима у Середні віки
image
Місто у 1883

У період з 1099 до 1187 Єрусалим був столицею Єрусалимського королівства, заснованого хрестоносцями (див. Хрестові походи). У 1187 місто відвоював у хрестоносців єгипетський султан Салах ад-Дін. До серед. 13 ст. Єрусалим був ареною військових та політичних зіткнень. У 1229–44 знову перебував у складі Єрусалимського королівства, від 1260 був під владою держави мамлюків. у 1517 місто завоювали війська османського султана Селіма I. Протягом наступних 400 років Єрусалим перебував у складі Османської імперії.

Сучасність

image
Єврейський легіон британської армії

У 1917 році під час Першої світової війни місто окупували англійські війська. У 1920 Ліга Націй надала Великій Британії мандат на управління цією територією. У 1920–30-ті рр. тут постійно тривали криваві конфлікти між єврейським та арабським нас. Після закінчення Другої світової війни, 29 листопада 1947, Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй скасувала британський мандат на управління палестинськими землями й ухвалила рішення про утворення на території Палестини двох держав: єврейської та арабської. Єрусалим отримав особливий статус під управлінням Організації Об'єднаних Націй і не входив до складу жодної з новостворених держав. 15 трав. 1948, відразу після проголошення Держави Ізраїль, розпочався перший арабо-ізраїльський конфлікт, в ході якого Єрусалим був поділений на Західну (єврейську) та Східну (йорданську) частини. В грудні 1949, всупереч рішенню ООН про виділення Єрусалима в самостійну адміністративну одиницю, уряд Ізраїлю проголосив Західну (єврейську) частину міста столицею. Під час шестиденної війни 1967 Єрусалим повністю перейшов під контроль Ізраїлю.

image
Панорама початку 20 ст.

Столиця Ізраїлю

У 1980 весь Єрусалим був оголошений столицею Ізраїлю, кнесет (парламент) Ізраїлю підтримав це рішення уряду й виніс ухвалу про перенесення в Єрусалим вищих органів влади. Рада Безпеки Організації Об'єднаних Націй резолюцією за № 478 визнала рішення ізраїльського парламенту таким, що «не має законної сили й повинне бути негайно анульоване». Резолюція Ради Безпеки вимагала, щоб усі країни-члени ООН відізвали посольства з Єрусалима. Всупереч рішенню Ради Безпеки ООН посольства в Єрусалимі відкрили Коста-Рика та Сальвадор. В місті працюють ген. консульства США, Великої Британії та Греції. На околиці міста розташували свої дипломатичні представництва Болівія та Парагвай.

У 1988 Йорданія відмовилася від усіх претензій щодо територій на захід від р. Йордан та Єрусалима на користь Організації визволення Палестини (ОВП). У 1995 Конгрес США постановив визнати місто столицею Ізраїлю й перенести туди посольство не пізніше 31 травня 1999 року. Однак президент Джордж Буш-молодший, скориставшись суперечностями Конституції США, проголосив дане рішення Конгресу «консультативним», залишивши за собою право на останнє слово в цьому питанні. Велика Британія, посилаючись на попередні домовленості уряду Ізраїлю та ОВП, вважає, що статус міста мають визначити подальші двосторонні переговори.

Див. також

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Історія Єрусалима

Примітки

  1. Freedman, David Noel (1 січня 2000). Eerdmans Dictionary of the Bible. Wm B. Eerdmans Publishing. с. 694—95. ISBN . {{}}: |access-date= вимагає |url= ()
  2. Killebrew Ann E. «Biblical Jerusalem: An Archaeological Assessment» in Andrew G. Vaughn and Ann E. Killebrew, eds., «Jerusalem in Bible and Archaeology: The First Temple Period» (SBL Symposium Series 18; Atlanta: Society of Biblical Literature, 2003)
  3. Vaughn, Andrew G.[недоступне посилання з 01.07.2009]; Ann E. Killebrew (1 серпня 2003). Jerusalem at the Time of the United Monarchy. Jerusalem in Bible and Archaeology: the First Temple Period. Atlanta: Society of Biblical Literature. с. 32-33. ISBN . Процитовано 15 січня 2007.
  4. Shalem, Yisrael (3 березня 1997). History of Jerusalem from Its Beginning to David. Jerusalem: Life Throughout the Ages in a Holy City. Bar-Ilan University Ingeborg Rennert Center for Jerusalem Studies. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 18 січня 2007.
  5. Перша назва міста була УРУ УРУ салем КІ аккадською мовою, що означає «місто миру». Вона згадується в амарських листах.
  6. Greenfeld, Howard (29 березня 2005). A Promise Fulfilled: Theodor Herzl, Chaim Weizmann, David Ben-Gurion, and the Creation of the State of Israel. Greenwillow. с. 32. ISBN . Процитовано 18 січня 2007.
  7. Timeline. City of David. Ir David Foundation. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 18 січня 2007.
  8. Erlanger, Steven (5 серпня 2005). . The New York Times. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 24 травня 2007.
  9. Michael, E.; Sharon O. Rusten, Philip Comfort, and Walter A. Elwell (28 лютого 2005). The Complete Book of When and Where: In The Bible And Throughout History. Tyndale House Publishers, Inc. с. 20–1, 67. ISBN . Процитовано 22 січня 2007.
  10. Merling, David (26 серпня 1993). Where is the Ark of the Covenant?. Andrew's University. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 22 січня 2007.
  11. Zank, Michael. Capital of Judah I (930–722). Boston University. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 22 січня 2007.
  12. Jerusalem: Illustrated History Atlas Martin Gilbert, Macmillan Publishing, New York, 1978, p. 11
  13. Zank, Michael. Capital of Judah (930–586). Boston University. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 22 січня 2007.
  14. Ezra 1:1–4; 6:1–5. Biblegateway.com. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 11 вересня 2010.
  15. Sicker, Martin (30 січня 2001). Between Rome and Jerusalem: 300 Years of Roman-Judaean Relations. Praeger Publishers. с. 2. ISBN . Процитовано 22 січня 2007.
  16. Zank, Michael. Center of the Persian Satrapy of Judah (539–323). Boston University. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 22 січня 2007.
  17. Nehemiah 1:3; 2:1–8. Biblegateway.com. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 11 вересня 2010.
  18. Schiffman, Lawrence H. (1991). From Text to Tradition: A History of Second Temple and Rabbinic Judaism. Ktav Publishing House. с. 60–79. ISBN .
  19. Har-el, Menashe (1977). This Is Jerusalem. Canaan Publishing House. с. 68–95. ISBN .
  20. Zank, Michael. The Temple Mount. Boston University. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 22 січня 2007.
  21. (26 лютого 1993). The Historical Jesus: the life of a Mediterranean Jewish peasant (вид. Reprinted). San Francisco: HarperCollins. с. 92. ISBN . from 4 BCE until 6 CE, when Rome, after exiling [Herod Archelaus] to Gaul, assumed direct prefectural control of his territories
  22. Lehmann, Clayton Miles. . The On-line Encyclopedia of the Roman Provinces. The University of South Dakota. Архів оригіналу за 10 березня 2008. Процитовано 18 квітня 2007.
  23. Lehmann, Clayton Miles (22 лютого 2007). . The On-line Encyclopedia of the Roman Provinces. The University of South Dakota. Архів оригіналу за 10 березня 2008. Процитовано 18 квітня 2007.
  24. Cohen, Shaye J. D. (1996). Judaism to Mishnah: 135–220 C.E. У Hershel Shanks (ред.). Christianity and Rabbinic Judaism: A Parallel History of their Origins and Early Development. Washington DC: Biblical Archaeology Society. с. 196.
  25. Har-el, Menashe. This Is Jerusalem. Canaan Publishing House. с. 68–95. ISBN . {{}}: Проігноровано невідомий параметр |unused_data= ()
  26. (1910). The Capture of Jerusalem by the Persians in 614 AD. English Historical Review 25. с. 502—517.
  27. Horowitz, Elliot. . Jewish Social Studies. Архів оригіналу за 26 травня 2008. Процитовано 20 січня 2011. {{}}: Недійсний |deadurl=404 ()

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yerusalim Iyerushalayim arab El Kuds misto na Blizkomu Shodi sho ye svyashennim u religijnih tradiciyah yudayizmu hristiyanstva ta islamu NazvaTochne pohodzhennya nazvi mista poki sho zalishayetsya nevidomim Jogo nazva na davnomu ivriti Iyerushalayim oznachaye misto miru arab nazva El Kuds perekladayetsya yak svyatist Vidomi na sogodni arheologichni dani svidchat pro te sho istoriya mista nalichuye 5 tis rokiv Pershi pismovi zgadki pro misto datuyutsya 2 yu pol 2 tis do n e V klinopisnih listah znajdenih pomizh inshimi klinopisnimi tablichkami z t zv Tel El Amarnskogo arhivu yegipetskih faraoniv 14 st do n e vono zgaduyetsya pid nazvoyu sho maye akkadske zvuchannya Uru Shalem po yevrejs cya nazva zvuchit yak Ir Shalem sho oznachaye misto Shalema Misto sho maye nazvu Shalem Salim zgaduyetsya v Staromu Zaviti Kniga Buttya 14 18 Doantichni chasiShidchasta kam yana pobudova misto Davida Analiz keramiki svidchit pro te sho misto Davida yake lezhalo v mezhah suchasnogo Yerusalima bulo miscem prozhivannya lyudej she v midnu dobu tobto priblizno 6 tis rokiv tomu Isnuyut dokazi postijnogo poselennya chasiv rannoyi bronzovoyi dobi Pershimi pismovimi zgadkami pro misto ye mabut yegipetski iyeratichni teksti 19 st do Hrista v yakih sered vorogiv faraona nazivayetsya misto Roshlamem abo Roshramen ta listi z amarnskogo arhivu V nih mistitsya zvernennya pravitelya cogo mista derzhavi Abdi Gebe do faraona Ehnatona po dopomogu vid vorogiv Deyaki arheologi zokrema Ketlin Kenjon vvazhayut sho Yerusalim buv zasnovanij pivnichno zahidnimi semitskimi plemenami priblizno v 26 stolitti do Hrista Za yevrejskimi perekazami misto bulo zasnovane predkami Avraama Simom ta Eberom U Bibliyi Yerusalim Salem upershe zgaduyetsya za pravlinnya Melhisedeka soyuznika Avraama yakogo vvazhayut Simom iz perekaziv Piznishe v chasi Isusa Navina Yerusalim lezhav na teritoriyi ta yevuseyiv poki jogo ne pidkoriv i ne zrobiv svoyeyu stoliceyu Izriyilskogo carstva car David v Nedavni rozkopki velikoyi kam yanoyi budovi i poryad iz neyu deyaki arheologi vvazhayut zalishkami palacu carya Davida sho bulo b pidtverdzhennyam opovidi z Bibliyi Yevrejski religijni teksti stverdzhuyut sho car David praviv do 970 roku Jogo spadkoyemec sin Solomon pobuduvav svyashennij hram na gori Moriya vidomij takozh yak Hram Solomona j Pershij Hram U Hrami zberigavsya Kovcheg Zapovitu skrinka z tablichkami na yakih buli zapisani zapovidi Bozhi Uprodovzh ponad 400 rokiv do vavilonskogo zavoyuvannya u 587 roci Yerusalim buv politichnoyu stoliceyu ob yednanogo carstva Izrayil a piznishe Yudejskogo carstva Protyagom cogo periodu yakij nazivayut periodom Pershogo Hramu Hram buv religijnim centrom izrayiltyan Koli v 722 roci Assiriya zavoyuvala carstvo Izrayil Yerusalim zmicnivsya zavdyaki priplivu bizhenciv iz pivnochi Period Pershogo Hramu zavershivsya priblizno v 586 roci do Hrista koli vavilonyani zavoyuvali Yudeyu razom iz Yerusalimom i zrujnuvali Pershij Hram U 538 do R H cherez pivstolittya pislya vavilonskogo zavoyuvannya perskij car Kir Velikij zaprosiv yevreyiv povernutisya do Yudeyi j vidbuduvati Hram Sporudzhennya Drugogo Hramu zavershilosya u 516 roci do Hrista za pravlinnya Dariya I cherez 70 rokiv pislya zrujnuvannya Pershogo Hramu U 445 roci ukaz carya Artakserks I dozvoliv vidbudovu miskih muriv Rol Yerusalima yak stolici Yudeyi ta centru yevrejskoyi religiyi vidnovilasya Antichni chasiKoli Aleksandr Makedonskij pidkoriv sobi persku derzhavu Ahemenidiv Yerusalim i vsya Yudeya potrapila v sferu vplivu makedonciv a pislya smerti Aleksandra opinilasya v rukah Ptolomeyiv pershim iz yakih buv Ptolemej I Soter U 198 roci do Hrista Ptolomej V vtrativ Yerusalim ta Yudeyu i voni perejshli do derzhavi Selevkidiv Sprobi Selevkidiv ellinizuvati misto prizveli do uspishnogo u 168 do Hrista Povstannya ocholili pershosvyashenik Mattatij ta p yat jogo siniv Yak naslidok u 152 utvorilosya carstvo Hasmoneyiv iz stoliceyu v Yerusalimi Vono proisnuvalo do zahoplennya Yerusalima Rimom u 63 za Pompeya Velikogo Obloga j rujnuvannya Yerusalima rimlyanamiAlekandr Makedonskij u Yerusalimskomu Hrami Rimlyani pri imperiyi vstanovili marionetkovu derzhavu na choli z Irodom I yakij rozbudovuvav i prikrashav misto pobuduvav muri vezhi j palaci rozbuduvav Hramovu goru Za Iroda zabudova Hramovoyi gori zrosla vdvichi Nezabarom pislya smerti Iroda v 6 roci Yudeya opinilasya pid pryamim pravlinnyam Rimu yak provinciya Yudeya hocha Irodovi spadkoyemci zalishalisya marionetkovimi caryami susidnih teritorij do 96 roku Nezadovolenist yevreyiv rimskim pravlinnyam prizvela do povstannya yake bulo pridushene rimlyanami pid chas Yudejskoyi vijni Zahopivshi Yerusalim u 70 roci rimlyani zrujnuvali Drugij Hram Yerusalim znovu na kilka rokiv stav stoliceyu Yudeyi pid chas povstannya Bar Kohbi 132 roku U 135 rimlyani pridushili povstannya Imperator Adrian pobuduvav na ruyinah Yerusalima rimske misto Eliya Kapitolina i zaboroniv yevreyam vhoditi v nogo Usyu provinciyu Yudeyu Adrian perejmenuvav u Siriyu Palestinu Zaborona na vhid yevreyiv do Yerusalima diyala do 4 stolittya Yerusalim zalishavsya v rukah spochatku Rimu a potim Vizantiyi vprodovzh 5 stolit pislya povstannya Bar Kohbi Rimskij imperator Kostyantin Velikij sporudiv u misti hristiyanski hrami taki yak Hram Grobu Gospodnogo i povernuv jomu nazvu Yerusalim Pik Yerusalima za rozmirom i naselennyam pripav na kinec periodu Drugogo Hramu Todi misto zajmalo ponad dva kvadratnih kilometri i nalichuvalo 200 tis meshkanciv Vizantijska imperiya zberigala kontrol nad Yerusalimom vprodovzh kilkoh stolit pislya rozpadu Rimskoyi imperiyi ale na pochatku 7 stolittya Yerusalim potrapiv u ruki persiv derzhavi Sasanidiv hocha Vizantiya shvidko povernula jogo sobi Persi zahopili Yerusalim u 614 pri dopomozi navkolishnogo yevrejskogo naselennya yakomu ostogidli vizantijci pislya 21 dennoyi oblogi Vizantijski hroniki rozpovidayut sho persi ta yevreyi virizali desyatki tisyach hristiyan Pislya 15 richnoyi perskoyi okupaciyi vizantijskij imperator Iraklij vidvoyuvav jogo v 629 Seredni vikiDokladnishe Istoriya Yerusalima u Seredni viki Misto u 1883 U period z 1099 do 1187 Yerusalim buv stoliceyu Yerusalimskogo korolivstva zasnovanogo hrestonoscyami div Hrestovi pohodi U 1187 misto vidvoyuvav u hrestonosciv yegipetskij sultan Salah ad Din Do sered 13 st Yerusalim buv arenoyu vijskovih ta politichnih zitknen U 1229 44 znovu perebuvav u skladi Yerusalimskogo korolivstva vid 1260 buv pid vladoyu derzhavi mamlyukiv u 1517 misto zavoyuvali vijska osmanskogo sultana Selima I Protyagom nastupnih 400 rokiv Yerusalim perebuvav u skladi Osmanskoyi imperiyi SuchasnistYevrejskij legion britanskoyi armiyi U 1917 roci pid chas Pershoyi svitovoyi vijni misto okupuvali anglijski vijska U 1920 Liga Nacij nadala Velikij Britaniyi mandat na upravlinnya ciyeyu teritoriyeyu U 1920 30 ti rr tut postijno trivali krivavi konflikti mizh yevrejskim ta arabskim nas Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni 29 listopada 1947 Generalna Asambleya Organizaciyi Ob yednanih Nacij skasuvala britanskij mandat na upravlinnya palestinskimi zemlyami j uhvalila rishennya pro utvorennya na teritoriyi Palestini dvoh derzhav yevrejskoyi ta arabskoyi Yerusalim otrimav osoblivij status pid upravlinnyam Organizaciyi Ob yednanih Nacij i ne vhodiv do skladu zhodnoyi z novostvorenih derzhav 15 trav 1948 vidrazu pislya progoloshennya Derzhavi Izrayil rozpochavsya pershij arabo izrayilskij konflikt v hodi yakogo Yerusalim buv podilenij na Zahidnu yevrejsku ta Shidnu jordansku chastini V grudni 1949 vsuperech rishennyu OON pro vidilennya Yerusalima v samostijnu administrativnu odinicyu uryad Izrayilyu progolosiv Zahidnu yevrejsku chastinu mista stoliceyu Pid chas shestidennoyi vijni 1967 Yerusalim povnistyu perejshov pid kontrol Izrayilyu Panorama pochatku 20 st Stolicya Izrayilyu U 1980 ves Yerusalim buv ogoloshenij stoliceyu Izrayilyu kneset parlament Izrayilyu pidtrimav ce rishennya uryadu j vinis uhvalu pro perenesennya v Yerusalim vishih organiv vladi Rada Bezpeki Organizaciyi Ob yednanih Nacij rezolyuciyeyu za 478 viznala rishennya izrayilskogo parlamentu takim sho ne maye zakonnoyi sili j povinne buti negajno anulovane Rezolyuciya Radi Bezpeki vimagala shob usi krayini chleni OON vidizvali posolstva z Yerusalima Vsuperech rishennyu Radi Bezpeki OON posolstva v Yerusalimi vidkrili Kosta Rika ta Salvador V misti pracyuyut gen konsulstva SShA Velikoyi Britaniyi ta Greciyi Na okolici mista roztashuvali svoyi diplomatichni predstavnictva Boliviya ta Paragvaj U 1988 Jordaniya vidmovilasya vid usih pretenzij shodo teritorij na zahid vid r Jordan ta Yerusalima na korist Organizaciyi vizvolennya Palestini OVP U 1995 Kongres SShA postanoviv viznati misto stoliceyu Izrayilyu j perenesti tudi posolstvo ne piznishe 31 travnya 1999 roku Odnak prezident Dzhordzh Bush molodshij skoristavshis superechnostyami Konstituciyi SShA progolosiv dane rishennya Kongresu konsultativnim zalishivshi za soboyu pravo na ostannye slovo v comu pitanni Velika Britaniya posilayuchis na poperedni domovlenosti uryadu Izrayilyu ta OVP vvazhaye sho status mista mayut viznachiti podalshi dvostoronni peregovori Div takozhHronologiya YerusalimaLiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Istoriya YerusalimaSholoh Ya L Yerusalim 10 serpnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1 Ierusalim i okrestnosti Priroda Istoriya Naselenie Ekonomika Kultura Sovety novym repatriantam Ierusalim 1991 ros Okno v mir Ierusalim M 1997 ros Flavij Iosif Iudejskaya vojna M H 2000 ros PrimitkiFreedman David Noel 1 sichnya 2000 Eerdmans Dictionary of the Bible Wm B Eerdmans Publishing s 694 95 ISBN 0802824005 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a access date vimagaye url dovidka Killebrew Ann E Biblical Jerusalem An Archaeological Assessment in Andrew G Vaughn and Ann E Killebrew eds Jerusalem in Bible and Archaeology The First Temple Period SBL Symposium Series 18 Atlanta Society of Biblical Literature 2003 Vaughn Andrew G nedostupne posilannya z 01 07 2009 Ann E Killebrew 1 serpnya 2003 Jerusalem at the Time of the United Monarchy Jerusalem in Bible and Archaeology the First Temple Period Atlanta Society of Biblical Literature s 32 33 ISBN 1589830660 Procitovano 15 sichnya 2007 Shalem Yisrael 3 bereznya 1997 History of Jerusalem from Its Beginning to David Jerusalem Life Throughout the Ages in a Holy City Bar Ilan University Ingeborg Rennert Center for Jerusalem Studies Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 18 sichnya 2007 Persha nazva mista bula URU URU salem KI akkadskoyu movoyu sho oznachaye misto miru Vona zgaduyetsya v amarskih listah Greenfeld Howard 29 bereznya 2005 A Promise Fulfilled Theodor Herzl Chaim Weizmann David Ben Gurion and the Creation of the State of Israel Greenwillow s 32 ISBN 006051504X Procitovano 18 sichnya 2007 Timeline City of David Ir David Foundation Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 18 sichnya 2007 Erlanger Steven 5 serpnya 2005 The New York Times Arhiv originalu za 13 listopada 2012 Procitovano 24 travnya 2007 Michael E Sharon O Rusten Philip Comfort and Walter A Elwell 28 lyutogo 2005 The Complete Book of When and Where In The Bible And Throughout History Tyndale House Publishers Inc s 20 1 67 ISBN 0842355081 Procitovano 22 sichnya 2007 Merling David 26 serpnya 1993 Where is the Ark of the Covenant Andrew s University Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 22 sichnya 2007 Zank Michael Capital of Judah I 930 722 Boston University Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 22 sichnya 2007 Jerusalem Illustrated History Atlas Martin Gilbert Macmillan Publishing New York 1978 p 11 Zank Michael Capital of Judah 930 586 Boston University Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 22 sichnya 2007 Ezra 1 1 4 6 1 5 Biblegateway com Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 11 veresnya 2010 Sicker Martin 30 sichnya 2001 Between Rome and Jerusalem 300 Years of Roman Judaean Relations Praeger Publishers s 2 ISBN 0275971406 Procitovano 22 sichnya 2007 Zank Michael Center of the Persian Satrapy of Judah 539 323 Boston University Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 22 sichnya 2007 Nehemiah 1 3 2 1 8 Biblegateway com Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 11 veresnya 2010 Schiffman Lawrence H 1991 From Text to Tradition A History of Second Temple and Rabbinic Judaism Ktav Publishing House s 60 79 ISBN 0 88125 371 5 Har el Menashe 1977 This Is Jerusalem Canaan Publishing House s 68 95 ISBN 0866280022 Zank Michael The Temple Mount Boston University Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 22 sichnya 2007 26 lyutogo 1993 The Historical Jesus the life of a Mediterranean Jewish peasant vid Reprinted San Francisco HarperCollins s 92 ISBN 0060616296 from 4 BCE until 6 CE when Rome after exiling Herod Archelaus to Gaul assumed direct prefectural control of his territories Lehmann Clayton Miles The On line Encyclopedia of the Roman Provinces The University of South Dakota Arhiv originalu za 10 bereznya 2008 Procitovano 18 kvitnya 2007 Lehmann Clayton Miles 22 lyutogo 2007 The On line Encyclopedia of the Roman Provinces The University of South Dakota Arhiv originalu za 10 bereznya 2008 Procitovano 18 kvitnya 2007 Cohen Shaye J D 1996 Judaism to Mishnah 135 220 C E U Hershel Shanks red Christianity and Rabbinic Judaism A Parallel History of their Origins and Early Development Washington DC Biblical Archaeology Society s 196 Har el Menashe This Is Jerusalem Canaan Publishing House s 68 95 ISBN 0866280022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano nevidomij parametr unused data dovidka 1910 The Capture of Jerusalem by the Persians in 614 AD English Historical Review 25 s 502 517 Horowitz Elliot Jewish Social Studies Arhiv originalu za 26 travnya 2008 Procitovano 20 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka

Дата публікації:
Топ