2010 рік нашої ери
Рік: | |
---|---|
Десятиліття: | |
Століття: | |
Тисячоліття: |
Григоріанський | 2010 MMX |
Ab urbe condita | 2763 |
Ассирійський | 6760 |
Календар бахаї | 166–167 |
Бенгальський | 1417 |
Берберський | 2960 |
Бірманський | 1372 |
Буддистський | 2554 |
Візантійський | 7518–7519 |
Вірменський | 1459 ԹՎ ՌՆԾԹ |
Голоценовий | 12010 |
Ефіопський | 2002–2003 |
Єврейський | 5770–5771 |
Індуські календарі | |
- Вікрам самват | 2066–2067 |
- Шака самват | 1931–1932 |
- Калі Юґа | 5110–5111 |
Іранський | 1388–1389 |
Ісламський | 1431–1432 |
Китайський | 己丑年 (земляний бик) 4707 або 4500 — до — 庚寅年 (металевий тигр) 4708 або 4501 |
Коптський | 1726–1727 |
Корейський | 4343 |
Тайванський | РК 99 民國99年 |
Тайський сонячний | 2553 |
Календар чучхе | 99 |
Юліанський | Григоріанський мінус 13 д. |
Яванський | 1942–1943 |
Японський | Хейсей 22 (平成22年) |
Час Unix | 1262304000 – 1293839999 |
Офіційні, пам'ятні дати в Україні
у громадсько-політичному, культурному житті:
- 125 років (серпень 1885) від часу заснування Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», як Харківського практичного технологічного інституту — першого технічного вищого навчального закладу в Наддніпрянській (підросійській) Україні.
- ООН: ,
Події
Арабська весна змінила усталені уклади політичних режимів у регіоні ісламського Середземномор'я.
Політика, вибори
- 1 січня — Іспанія стала головуючою державою у Раді Європейського союзу
- 1 січня — колишній бельгійський прем'єр Герман ван Ромпей став першим Головою Ради Європейського союзу
- 10 січня — на переміг Іво Йосипович
- 13 січня — Апеляційний суд міста Києва визнав, що Сталін, Молотов, Каганович, Постишев, Косіор, Чубар та Хатаєвич вчинили злочин геноциду українського народу, передбачений Кримінальним кодексом України
- 17 січня — перший тур виборів президента України визначив переможцями Віктора Януковича та Юлію Тимошенко
- 17 січня — кандидат від правої партії підприємець і мільярдер Себастьян Піньєра виграв в другому турі в Чилі
- 19 січня — один з лідерів руху ХАМАС був знайдений мертвим у номері готелю Al Bustan Rotana в еміраті Дубай. Поліція Дубая, використовуючи дані камер спостереження, встановила коло з 26 підозрюваних у вбивстві аль-Мабхуха, всі вони користувалися підробленими французькими, британськими, ірландськими й австралійськими паспортами. За заявою начальника поліції Дубая Дахі Хальфана Таміма аль-Мабхух став жертвою операції ізраїльської розвідки «Моссад»
- 22 січня — Президент України Віктор Ющенко присвоїв Степану Бандері звання Героя України
- 7 лютого — Президентом України обраний лідер опозиційної Партії регіонів Віктор Янукович, який набрав 48,95 % голосів виборців; за чинного прем'єра Юлію Тимошенко віддали голос 45,47 %
- 7 лютого — Коста-Рики виграла Лаура Чинчилья (ісп. Laura Chinchilla), яка стає першою жінкою-президентом в історії країни
- 9 лютого — Європарламент затвердив новий склад Єврокомісії на чолі з Жозе Мануелем Дурау Баррозу
- 18 лютого — у Нігері стався , припинена дія конституції, президент Нігеру був усунений від влади
- 20 лютого — у Нідерландах розпалася владна коаліція і уряд на тлі суперечок про військову місію в Афганістані
- 20 лютого — у США за підсумками попереднього голосування, проведеного серед членів Республіканської партії США, конгресмен Рон Пол вибраний кандидатом на посаду президента на виборах 2012 року
- 24 лютого — загальнонаціональний одноденний страйк у Греції проти антикризових заходів уряду
- 25 лютого — інавгурація 4-го Президента України Віктора Януковича
- 28 лютого — вибори до законодавчої палати парламенту і місцевих органів влади у Таджикистані
- 2 березня — Голова Верховної Ради України Володимир Литвин оголосив про припинення діяльності коаліції
- 3 березня — Верховна Рада України 243 голосами відправила уряд Юлії Тимошенко у відставку
- 4 березня — на президентських виборів в Того переміг чинний глава держави Фор Гнассінгбе
- 7 березня — парламентські вибори в Іраку 2010
- 11 березня — Верховна Рада призначила Миколу Азарова прем'єр-міністром України і затвердила склад його уряду. Головою Служби Безпеки України призначений Валерій Хорошковський
- 22 березня — Палата представників Конгресу США ухвалила масштабну реформу охорони здоров'я, що було однією з основних передвиборчих обіцянок президента Барака Обами
- 31 березня — сербський парламент за ініціативою президента Бориса Тадича схвалив резолюцію про засудження масового вбивства боснійських мусульман в 1995 році в Сребрениці
- 1 квітня — у Гвінеї-Бісау здійснена спроба державного перевороту
- 5 квітня — вступив у дію новий щодо третіх країн.
- 6 квітня — Президент України Віктор Янукович ліквідував і ще низку комісій, утворених при попередньому президенті; затвердив склад Радбезу України
- 7 квітня — силова зміна влади у Киргизстані. Десятки людей загинули, сотні поранених в ході вуличних зіткнень і штурму опозицією урядових споруд в Бішкеку. Уряд країни пішов у відставку, опозиція стала перебирати владу. Президент Курманбек Бакієв полетів до своїх прихильників у місто Ош.
- 7 квітня — через тривалі виступи опозиції прем'єр-міністр Таїланду оголосив надзвичайний стан у Бангкоку і низці провінції країни.
- 8 квітня —
- 8 квітня — президент Росії Дмитро Медведєв і президент США Барак Обама підписали новий російсько-американський договір про стратегічні наступальні озброєння СНО-3.
- 11-15 квітня — вибори президента, депутатів парламенту і голів регіональних органів влади у Судані. Чинний президент Омар аль-Башир переміг на перших за 24 роки багатопартійних виборах в країні
- 15 квітня — на підземному гірничо-хімічному комбінаті в Железногорську Красноярського краю зупинений останній у світі реактор, що виробляв збройовий плутоній.
- 15 квітня — у Великій Британії вперше в історії країни відбулися передвиборчі теледебати
- 21 квітня — у Харкові президенти Росії Медведєв та України Янукович підписали угоду про базування Чорноморського флоту Росії в Севастополі до 2042 року.
- 25 квітня — чинний президент Австрійської Республіки Гайнц Фішер переміг на президентських виборах.
- 25 квітня — на парламентських виборах в Угорщині колишнього прем'єр-міністра країни Віктора Орбана отримала дві третини місць в парламенті.
- 26 квітня — король Бельгії Альберт II прийняв відставку уряду країни на чолі з прем'єр-міністром Івом Летермом.
- 4-5 травня — загальнонаціональний страйк у Греції, що супроводжувався зіткненнями із поліцією. Є загиблі.
- 6 травня — парламентські вибори у Великій Британії дали «підвішений парламент», у якому жодна з партій не має більшості
- 10 травня — загальні вибори на Філіппінах, громадяни обирають президента і віцепрезидента країни, депутатів парламенту і ще більше 17 тисяч урядовців на посади в загальнонаціональних і місцевих органах влади
- 11 травня — англійська королева Єлизавета II доручила сформувати новий уряд країни лідерові Консервативної партії Девіду Кемерону, який відтак став 75-м прем'єр-міністром Великої Британії
- 13 травня — у Бангкоку почалися збройні сутички між опозицією, що вимагала відставки уряду, і армією; загинули десятки, поранень зазнали сотні людей
- 17 травня — міністри закордонних справ Ірану і Туреччини за посередництва Бразилії підписали договір про обмін іранського ядерного палива на дозбагачений до 20 відсотків уран на території Туреччини
- 19 травня — таїландська опозиція, яка протестувала в Бангкоку з березня, погодилася припинити масові акції після того, як табір «Червоних сорочок» був узятий штурмом за участю військової техніки і спецназу; опозиційні лідери здалися поліції
- 28-29 травня — дводенні позачергові парламентські вибори у Чехії
- 29 травня — новим прем'єр-міністром Угорщини став ліберал Віктор Орбан, який дістав схвалення з боку правоцентристської коаліції
- 31 травня — ізраїльський спецназ атакував «Флотилію свободи», караван з шести катерів з гуманітарною допомогою для окупованої смуги Гази, відправлений європейськими правозахисними організаціями. В результаті операції загинули 9 людей, 30 поранені
- 31 травня — федеральний президент Німеччини Горст Келер (ХДС) подав у відставку, яка набула чинності з моменту оголошення. Цей крок Келер вчинив через критику на його висловлювання щодо участі бундесверу у військовій місії в Афганістані, яка «є доцільною хоча б з точки зору захисту економічних інтересів Німеччини» — це було розцінено як «повернення до імперіалізму»
- 2 червня — депутати Національної асамблеї Квебеку одностайно прийняли законопроєкт про визнання Голодомору 1932—1933 рр. геноцидом українського народу та проголосили День пам'яті жертв Голодомору.
- 2 червня — прем'єр-міністр Японії Юкіо Хатояма оголосив про відставку через невиконання передвиборчої обіцянки перенести військову базу США з Окінави
- 9 червня — парламентські вибори у Нідерландах
- 12 червня — парламентські вибори у Словаччині
- 13 червня — у Бельгії
- 15 червня — у Великій Британії розслідування встановило, що дії британських солдатів, які 30 січня 1972 року стріляли в демонстрацію ірландських католиків, були невиправданими. Прем'єр-міністр Девід Камерон офіційно оприлюднив результати розслідування цих подій і приніс вибачення родичам жертв від імені держави
- 17 червня — парламент Швеції ухвалив рішення про зняття введеного 30 років тому мораторію на будівництво в країні нових ядерних реакторів
- 20 червня — на президентських виборах у Колумбії переміг кандидат від правлячої партії Соціальної національної єдності і ексміністр оборони країни Хуан Мануель Сантос
- 27 червня — у Киргизії на референдумі прийнято нову конституцію, розпущено конституційний суд, та легітимізовано тимчасовий уряд Рози Отунбаєвої. Країна стала першою в Середній Азії парламентською республікою
- 1 липня — Бельгія стала головувати у Раді Європейського союзу; вперше цю місію виконує уряд у відставці в статусі виконувача обов'язків
- 4 липня — Броніслав Коморовський обраний президентом Польщі
- 9 липня — у віденському аеропорту Швехат США передали Росії 10 шпигунів в обмін на чотирьох осіб, раніше засуджених в РФ за звинуваченням у шпигунській діяльності
- 16 липня — акція в Україні «Прапор — на вершину!» присвячена 20-річчю прийняття Декларації про державний суверенітет України.
- 22 липня — Міжнародний суд ООН підтвердив, що оголошення незалежності Косово не суперечило міжнародним законам
- 1 серпня — вступила в дію Конвенція про касетні боєприпаси
- 5 серпня — на референдумі в Кенії прийнята нова конституція країни
- 5 серпня — загальні вибори в Австралії не виявили переможця, в країні вперше за останні 70 років обраний так званий «підвішений» парламент
- 12 вересня — у Туреччині на референдумі більшість висловилася за зміни чинної Конституції, прийнятої після військового перевороту на початку 1980-х років
- 18 вересня — парламентські вибори в Афганістані
- 19 вересня — парламентські вибори у Швеції правляча правоцентристська коаліція виграла, але втратила абсолютну більшість
- 26 вересня — у Венесуелі на парламентських виборах перемогла правляча Єдина соціалістична партія прихильників президента країни Уго Чавеса
- 28 вересня — президент Росії Дмитро Медведєв відправив у відставку мера Москви Юрія Лужкова
- 28 вересня — тимчасовий виконувач обов'язків президента Молдови Міхай Гімпу підписав указ про розпуск парламенту і призначив дострокові парламентські вибори на 28 листопада.
- 28 вересня — спроба державного перевороту в Еквадорі: в країні введено надзвичайний стан
- 1 жовтня — Конституційний Суд України скасував політреформу 2004 року, поновив чинність Конституції 1996 року та звернувся до органів державної влади з вимогою невідкладно привести українське законодавство у відповідність до Основного Закону
- 15 жовтня — парламент Грузії прийняв нову редакцію конституції країни, де розширив повноваження парламенту та уряду
- 21 жовтня — Перу і Болівія уклали угоду про передачу болівійській стороні невеликої прибережної ділянки суходолу в перуанській провінції Іло під будівництво порту.
- 31 жовтня — в Україні відбулись вибори до місцевих рад.
- 7 листопада — відбулись перші за останні 20 років загальні парламентські вибори у М'янмі. Підсумки голосування не змінили розстановку сил у країні і забезпечили правлячій з 1962 військовій хунті, що зайняла майже 77 % всіх місць у парламенті, збереження влади.
- 14 листопада — опозиційний політик М'янми і лауреат Нобелівської премії миру Аун Сан Су Чжі військовою владою країни випущена з-під багаторічного домашнього арешту.
- 14 листопада — на президентських виборах у Гвінеї переміг опозиціонер Альфа Конде; після оголошення результатів у країні спалахнули міжетнічні сутички і було введено надзвичайний стан
- 28 листопада — сайт «WikiLeaks», залучивши провідні світові медіа, оприлюднив 250 тисяч листів дипломатів США.
- 28 листопада — другий тур президентських виборів у Кот-д'Івуарі, за підсумками якого чинний президент Лоран Ґбаґбо і претендент Алассан Уаттара обидва оголосили себе переможцями
- 19 грудня — Олександр Лукашенко, здобувши майже 80 % голосів виборців, вчетверте став президентом Білорусі.
Президентські
- 31 жовтня — новим президентом Бразилії обрана Ділма Руссефф.
Парламентські
- 10 жовтня — вибори в парламент Киргизстану.
- 2 жовтня — парламентські вибори у Латвії.
- 7 листопада — на парламентських виборах в Азербайджані перемогла владна партія президента Ільхама Алієва.
- 28 листопада — позачергові парламентські вибори у Молдові.
Референдуми
- 28 листопада — швейцарці на референдумі за пропозицією Народної партії підтримали автоматичну депортацію злочинців-іноземців.
Збройні конфлікти
- 1 січня —, 99 осіб були вбиті, більше 100 людей отримали поранення.
- 6 січня —7 поліцейських були вбиті в результаті теракту в поліцейській дільниці в столиці Дагестану Махачкалі
- 8 січня — на кордоні між Конго та Анголою відбувся напад на автобус збірної Того з футболу.
- 12 лютого — війська США і НАТО розпочали найбільшу з 2001 року наступальну операцію на півдні Афганістану, в провінції Гільменд, з метою придушення опору талібів.
- 18 березня — президент Ємену Алі Абдулла Салех оголосив про закінчення війни з повстанцями шиїтами в північно-західній провінції Саада
- 26 березня — затонув корвет «Чхонан» ВМС Південної Кореї, загинули 46 моряків. Винуватцем загибелі корабля «Чхонан» визнаний північнокорейський підводний човен
- 29 березня — серія терактів у московському метро. Загинуло 40 чоловік.
- 2 травня — ісламістське угрупування «Хизбул Іслам» зайняло портове місто , яке вважається столицею сомалійських піратів
- 15 травня — суданські урядові війська захопили основний плацдарм найвпливовішого повстанського угрупування «Рух за справедливість і рівноправ'я» в районі Джабаль Мун у Західному Дарфурі
- 11 червня — на півдні Киргизстану, в Оші і Джелалабаді спалахнули збройні сутички між киргизами та узбеками, понад 200 вбитих, 1200 поранених. У цих регіонах впроваджено надзвичайний стан, в країні оголошено часткову мобілізацію. Початок гуманітарної кризи: понад 100 тисяч біженців поринули до узбецького кордону
- 21 липня — диверсанти підірвали в Кабардино-Балкарії
- 31 липня — голландці, першими з країн НАТО, припинили воювати в Афганістані і вивели свій контингент
- 19 серпня — остання бойова бригада США залишила Ірак; у країні лишилося 50 тисяч американських солдатів для задач навчання й охорони
- 30 серпня — сталася стрілянина в Братиславі
- 31 серпня — президент США Барак Обама у зверненні до нації оголосив про припинення бойових дій в Іраку
- 23 листопада — артилерія КНДР обстріляла прикордонний південнокорейський острів Йонпхьондо в Жовтому морі, зробивши близько 200 пострілів, у відповідь південнокорейська артилерія випустила на територію Північної Кореї 80 снарядів. Спостерігачі оцінили це як найсерйозніший інцидент від часу закінчення Корейської війни
Економіка
- 1 січня — почав діяти митний союз Росії, Білорусі і Казахстану. Одночасно розпочалася нафтова війна між Росією та Білоруссю через неузгодженість тарифів.
- 1 січня — Литва зупинила Ігналінську атомну електростанцію, виконавши свої зобов'язання перед Європейським союзом.
- 4 січня — в ОАЕ відкрили найвищий хмарочос у світі — Бурдж Дубай.
- 8 січня — російський бізнесмен Олександр Катунін разом з групою фінансових інвесторів за участю придбали контрольну частку однієї з найбільших українських сталеливарних компаній — корпорації «Індустріальний союз Донбасу».
- 19 січня — Рада директорів «Japan Airlines», найбільшого японського авіаперевізника, ухвалила рішення про банкрутство компанії.
- 19 січня — Американський автоконцерн «General Motors» оголосив про продаж шведського автовиробника «Saab» нідерландському виробникові суперкарів «Spyker Cars NV».
- 3 березня — Національний банк України вирішив вивести з обігу монети номіналом одна і дві копійки, бо їхнє виробництво збиткове
- 28 березня — концерн Volvo проданий китайській компанії «Чжилі» за 2 млрд доларів
- 2 травня — міністри фінансів 16 країн Євросоюзу домовилися про виділення Греції, яка потерпає від боргів, фінансової допомоги у розмірі 110 мільярдів євро за три роки
- 8 травня — після атаки на євро лідери 16 країн, що входять в Єврозону, ухвалили рішення про створення антикризового фонду, який має пом'якшити наслідки зростання державної заборгованості країн об'єднання
- 12 травня — американська Chevron і іспанська Repsol підписали угоду про розробку нафти у районі Карабобо в долині річки Оріноко у Венесуелі. Угода підписана з державною компанією Petroleos de Venezuela, яка матиме 60 % акцій спільного підприємства за собою. Вартість контракту становить приблизно 30 мільярдів доларів
- 21 липня — Конгрес США прийняв Закон Додда — Френка про реформування Волл-стріт і захист споживачів
- 31 липня — опублікований урядовий звіт КНР з валютного регулювання, згідно з яким Китай став другою економікою світу, потіснивши Японію
- 21 серпня — у Бушері відбулася церемонія відкриття першої атомної електростанції Ірану, у будівництві якої Ісламській республіці надавала допомогу Росія
- 10 вересня — на київському «Автошоу 2010» ЗАЗ презентував електромобіль ЗАЗ Lanos фургон Електро і автобуси ЗАЗ-A10C31 та .
- 16 вересня — АвтоКрАЗ презентував , спеціальну аварійно-рятувальну машину, для потреб МНС України.
- 17 вересня — АвтоКрАЗ розпочав серійне виробництво супертягача КрАЗ Т17.0ЕХ «Бурлак»
- 24 вересня — бразильська нафтова компанія Petrobras провела найбільше в світі розміщення акцій IPO на біржі в Сан-Паулу і залучила $70 млрд
- 27 вересня — офіційно відкрито першу частину (залізничну) Моста Кірпи в Києві, мостом почали курсувати потяги.
- 28 листопада — Європейський союз схвалив виділення Ірландії, яка потерпає від наслідків світової фінансової кризи, 85 млрд євро як допомоги
Наука і техніка
- 27 січня — Apple представив свій планшетний комп'ютер iPad
- 8 лютого — шаттл «Індевор» вирушив до Міжнародної космічної станції, на борту корабля астронавти , , , Стівен Робінсон, і Роберт Бенкен. Головною метою польоту є доставка на орбіту модуля зі спеціальним оглядовим куполом
- 11 лютого — NASA запустила на орбіту апарат для вивчення Сонця «Solar Dynamics Observatory»
- 21 лютого — офіційно затвердив назву для 112-го елементу таблиці Менделєєва коперникій, як і хотіли його відкривачі — фізики з німецького (нім. Gesellschaft fur Schwerionenforschung, GSI) у Дармштадті
- 29 березня — компанія AMD розпочала поставки перших в індустрії 8- і 12-ядерних серверних процесорів на архітектурі x86
- 30 березня — перші успіхи фізиків Європейської організації ядерних досліджень CERN, які працюють на Великому адронному колайдері. Протягом чотирьох годин тривають зіткнення пучків часток на рекордній енергії 7 тераелектронвольт.
- 2 квітня — новий екіпаж Міжнародної космічної станції стартував з Байконура на російському кораблі «Союз ТМА-18». Олександр Скворцов, Михайло Корнієнко і астронавт NASA Трейсі Колдвелл-Дайсон пропрацюють на станції біля півроку
- 5 квітня — шаттл «Діскавері» стартував до Міжнародної космічної станції з космодрому на мисі Канаверал у Флориді, на борту семеро астронавтів, зокрема три жінки
- 15 квітня — президент США Барак Обама оголосив про згортання започаткованої його попередником програми «Сузір'я» з повторної висадки астронавтів на Місяць, і оголосив нову програму висадки на Марс протягом ближчих 25 років
- 22 квітня — ракета-носій Atlas 5 вивела на орбіту американський секретний космічний безпілотний апарат X-37B
- 14 травня — шатл «Атлантіс» з шістьма астронавтами стартував до Міжнародної космічної станції з у Флориді; це останній, 32-й, політ човника
- 20 травня — в США оголошено про виведення штучної клітини. Групі дослідників під керівництвом доктора Крейга Вентера вдалося синтезувати штучний геном бактерії Mycoplasma mycoides і пересадити його до іншого виду бактерії, отримавши при цьому повноцінну «синтетичну клітину», керовану тільки цим геномом
- 21 травня — японське космічне агентство JAXA з космодрому Танегасіма запустило ракету носій H-IIA з супутником з сонячним вітрилом «Ikaros» і апарат для вивчення Венери
- 4 червня — з космодрому на мисі Канаверал у штаті Флорида здійснений пробний запуск ракети-носія . Запуск відбувся в рамках контракт на 1,9 мільярда доларів між NASA і приватною компанією SpaceX, який передбачає розробку і створення ракети Falcon 9 і капсули Dragon, призначених для доставки на МКС вантажу та астронавтів
- 13 червня — на Землю космічний апарат «Хаябуса», який вперше в історії здійснив посадку на астероїд
- 16 червня — ракета-носій «Союз-ФГ» вивела на орбіту космічний корабель «Союз ТМА-19» з новим екіпажем для Міжнародної космічної станції у складі командира Федора Юрчихіна і астронавтів НАСА бортінженерів Шеннона Вокера і . «Союз ТМА-19» став 100-м космічним кораблем, запущеним за програмою будівництва МКС
- 8 липня — літак на сонячних батареях Solar Impulse завершив перший у світі добовий політ
- 4 жовтня — компанія Toshiba представила перші у світі 3D-телевізори для споживчого ринку, для перегляду зображення на яких не потрібні спеціальні окуляри
- 8 жовтня — перший космічний корабель нової серії «Союз ТМА-М», оснащений цифровою системою управління, був запущений з космодрому Байконур до МКС. На борту російські космонавти і , астронавт NASA
- 8 грудня — з космодрому на мисі Канаверал вирушив у перший приватний політ на орбіту космічний корабель Dragon компанії SpaceX, повернувся в атмосферу і приводнився в Тихому океані
- 15 грудня — на МКС з космодрому Байконур стартувала ракета-носій «Союз-ФГ» з космічним кораблем «Союз ТМА-20», на борту якого перебуває російський космонавт Дмитро Кондратьєв (командир екіпажу), американка Кетрін Колман і представник Європейського космічного агентства італієць Паоло Несполі
Культура
- 3 лютого — скульптура роботи швейцарського майстра Альберто Джакометті «Людина, що крокує» («L'homme qui marche») була продана на аукціоні Sotheby's за рекордну суму в 65 мільйонів фунтів (104,3 мільйона доларів)
- 20 лютого — фільм «Мед» (Bal) турецького режисера Семіха Капланоглу отримав головну нагороду Берлінського кінофестивалю за найкращий фільм «Золотого ведмедя»
- 21 лютого — фільм «Володар бурі» режисера Кетрін Бігелоу отримав шість нагород Британської академії телебачення і кіномистецтва (BAFTA)
- 6 березня — в Афінах відкрито пам'ятник Тарасу Шевченку
- 8 березня — статуетку «Оскар» у номінації «Найкращий фільм» отримала стрічка «Володар бурі» Кетрін Бігелоу.
- 19 березня — відома українська поетеса Ліна Костенко відзначила ювілей — 80 років. Вдруге (з 2005 року) розгорнулась компанія номінування Ліни Василівни на здобуття Нобелівської премії
- 20 березня — співачка Олена Кучер здобула право представляти Україну на Євробаченні-2010.
- 4 травня — картина Пабло Пікассо «Гола, зелене листя і бюст», створена в 1932 році, продана на Christie's за 106,482 мільйона доларів, це абсолютний рекорд ціни для витворів мистецтва, проданих на аукціонах.
- 23 травня — журі Каннського кінофестивалю, очолюване Тімом Бертоном, присудило Золоту пальмову гілку тайському режисерові Апічатпонгу Вірасетакулу за медитативну картину «Дядечко Бунмі, який міг згадати свої минулі життя» (Uncle Boonmee Who Can recall His Past Lives)
- 16 липня — в Одесі почався Перший Одеський міжнародний кінофестиваль
Релігія
- 20 березня — Папа Римський Бенедикт XVI вибачився перед жертвами сексуальних зловживань над дітьми з боку католицьких священників в Ірландії
- 31 березня — провідні мусульманські богослови, які зібралися на конференцію в турецькому місті , оголосили про перегляд XIV століття, яку видав середньовічний богослов Ібн Таймія (Абу Аббас Такі ад-Дін Ахмад бін Абд ас-Салам бін Абдулла ібн Таймія аль-Харані) і яка виправдовувала вбивства невірних під час джихаду
Спорт
- 24 січня — жіноча збірна України виграла Чемпіонат Європи з індорхокею
- 31 січня — збірна Єгипту з футболу виграла Кубок африканських націй-2010, обігравши в фіналі команду Гани з рахунком 1:0. Єгипет втретє поспіль, і всьоме в історії, здобув звання чемпіона Африки
- 1 лютого — головним тренером збірної України з футболу призначено наставника харківського «Металіста» Мирона Маркевича, його асистентом став Юрій Калитвинцев, який з юнацькою збірною України виграв чемпіонат Європи 2009 року
- 12 лютого — у Ванкувері (Канада) відбулося відкриття XXI Зимових Олімпійських ігор
- 12 до 28 лютого — Зимові Олімпійські ігри 2010 у Ванкувері, Канада
- 7 по 23 травня — Чемпіонат світу з хокею із шайбою 2010 у Німеччині виграла Чехія
- 12 травня — у Гамбургу на стадіоні «Нордбанк-Арена» у першому Ліги Європи УЄФА мадридський «Атлетико» переміг лондонський «Фулгем» з рахунком 2:1 і здобув трофей
- 22 травня — у фіналі Ліги Чемпіонів на «Сантьяго Бернабеу» міланський «Інтер» обіграв мюнхенську Баварію, і втретє в своїй історії виграв головний європейський клубний трофей
- 28 травня — Франція виборола право приймати чемпіонат Європи з футболу 2016 року. Це буде перший турнір, у фінальній стадії якого зіграють 24 збірні
- З 11 червня до 11 липня — У Південно-Африканській Республіці відбувся Чемпіонат світу з футболу
- 11 липня — Іспанія з рахунком 1:0 обіграла Нідерланди і вперше в своїй історії завоювала Кубок світу з футболу
- 14-26 серпня — перші Юнацькі Олімпійські ігри у Сінгапурі
- 3 жовтня — чоловіча збірна України виграла 39-у шахову Олімпіаду в Ханти-Мансійську
Аварії та катастрофи
- 1 січня — на південному сході Бразилії дощі і селі вбили 64 осіб
- 12 січня — серія землетрусів силою до 7 балів на Землетрус на Гаїті (2010), що зруйнували столицю і міста на півдні країни. Міжнародна рятувальна операція ускладнена слабістю місцевого уряду, мародерством і великою злочинністю. На острів введено 16 тисяч американських військовиків для безпеки. За оцінками уряду кількість загиблих склала понад 230 тисяч
- 25 січня — літак Боїнг-737 авіакомпанії «Ethiopian Airlines», що виконував рейс Бейрут — Аддис-Абеба з 90 пасажирами на борту, впав в Середземне море
- 12 лютого — законом України місто Калуш та села Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області оголошені зоною надзвичайної екологічної ситуації
- 15 лютого — у Галле під Брюсселем зіткнулися два приміських поїзди, загинуло 18 осіб; це найбільша залізнична аварія в історії Бельгії
- 19 лютого — перед п'ятничним богослужінням впав мінарет мечеті в місті Мекнес в центральній частині Марокко, загинуло 38 осіб
- 19 лютого — зливи принесли потужну повінь і обвали на португальському острові Мадейра, лихо забрало життя 42-х
- 27 лютого — землетрус у Чилі магнітудою 8,8 балів, понад 700 загиблих
- 28 лютого — у Франції, департамент Вандея, жертвами урагану стали понад 50 осіб
- 28 лютого — землетрус потужністю в 6,2 бала стався в гірському регіоні Гіндукуш поблизу кордону з Афганістаном
- 9 березня — землетрус магнітудою 5 балів на сході Туреччини, в провінції Елязиг.
- 12 березня — у Казахстані в селищі Кизил-Агаш Алма-Атинської області жертвами повені від прориву дамби стали 35 чоловік
- 16 березня — потужний циклон «Томас» на острові Фіджі
- 20 березня — пилова буря в Пекіні
- 20 березня — виверження вулкана Ейяф'ятлайокютль в Ісландії
- 23 березня — ураган «Улуй» над західним узбережжям Австралії
- 6 квітня — злива, повені і зсуви ґрунту в Ріо-де-Жанейро забрали життя 205 чоловік у фавелах, десятки зникли безвісти, на території штату Ріо-де-Жанейро введений режим надзвичайного стану
- 10 квітня — під Смоленськом розбився літак Ту-154 Президента Польщі Леха Качинського, у катастрофі ніхто зі 96 людей не вижив. На борту літака, окрім президента і його дружини Марії, були голова Національного банку Польщі Славомир Скшипек, заступник міністра закордонних справ Анджей Кремер, голова Генштабу Польщі Франтішек Гонгор, останній президент Польщі у вигнанні Ришард Качоровський, президент Інституту національної пам'яті Польщі Януш Куртика, єпископ дивізії Війська Польського генерал Тадеуш Плоський, православний єпископ польської армії і бригадний генерал Мирон Чодаковський, 16 депутатів сейму, включаючи двох віцеспікерів, і низка інших високих посадовців
- 14 квітня — в результаті землетрусу магнітудою 7.1 бала в північно-західній китайській провінції Цінхай загинули понад 2200 людей
- 14 квітня — в Ісландії почалося друге за 2010 рік виверження підльодного вулкана Ейяф'ятлайокудль. Через кілька діб хмара пилу накрила Європу, паралізувавши повітряне сполучення; це стало найзначнішою кризою в світовій авіатранспортної галузі, 200 тисяч авіарейсів були скасовані, до 7 млн пасажирів застрягли в аеропортах
- 22 квітня — біля узбережжя штату Луїзіана після потужного вибуху і 36-годинної пожежі затонула керована British Petroleum платформа Deepwater Horizon. Нафта, що продовжила витікати із свердловини, забруднила Мексиканську затоку
- 8 травня — два послідовних вибухи і пожежа на шахті «Распадська» у Кемеровській області Росії забрали життя 66 гірників, доля 24 шахтарів і рятувальників невідома
- 12 травня — літак Аеробус A330, що виконував рейс з Йоганнесбурга в Триполі, розбився при підльоті до аеропорту лівійської столиці. У результаті авіакатастрофи загинули 103 людини, єдиний хто вижив десятирічний нідерландський хлопчик
- 13 травня — шестеро людей загинули в результаті авіакатастрофи, що сталася у четвер в столиці бразильського штату Амазонас місті Манаус, серед жертв катастрофи — міністр освіти штату Синтія Режія Гоміс і четверо її помічників
- 17 травня — в Афганістані впав літак Ан-24 авіакомпанії Pamir Airways, що виконував рейс з Кундуза до Кабула, на борту перебувало 38 пасажирів і п'ять членів екіпажа
- 22 травня — під час заходу на посадку в аеропорту Мангалора розбився літак Боїнг-737 компанії Air India, що прямував з Дубая, Зі 166 людей на борту вижило 8
- 27 травня — у Гватемалі, за 50 км від столиці, почав вивергатися вулкан Пакая. Столиця країни, а також низка прилеглих областей оголошені зоною лиха
- 28 травня — у результаті зіткнення поїздів в індійському штаті Західна Бенгалія загинули 146 людей, більше 200 отримали травми. Аварії передував вибух на шляху пасажирського поїзда, від якого 13 вагонів опинилися на сусідній колії
- 28 травня — почалося виверження вулкана Тунґурауа в Еквадорі
- 30 травня — ураган «Агата» в Центральній Америці забрав життя 146 чоловік, найбільше потерпіла Гватемала
- 16 червня — зливи і повінь у французькому департаменті Вар вбили 25 мешканців, сто тисяч залишилися просто неба
- 17 червня — вибух на шахті в Колумбії вбив 18 шахтарів, 72 під завалом
- 21 червня — у Китаї через сильні зливи прорвало греблю Чанкай на річці в провінції Цзянсі. Затоплено 40 населених пунктів, близько 200 людей загинуло, 100 тисяч чоловік евакуйовані із зони прориву греблі
- 2 липня — на заході Демократичної Республіки Конго перевернувся і вибухнув бензовоз, від вогню загинуло 250 людей
- 28 липня — у Пакистані пасажирський літак Airbus A321-200 авіакомпанії AirBlue, що виконував рейс з Карачі до Ісламабаду зазнав катастрофи; всі 152 людини на борту загинули
- 29 липня — в результаті повеней від сезонних дощів у Північно-Західній провінції Пакистану загинуло понад 1600 осіб, в цілому від стихії постраждали близько п'ятнадцяти мільйонів людей
- 7 серпня — серія зсувів ґрунту в окрузі Чжоуцюй китайської провінції Ганьсу забрала життя понад тисячі осіб
- 28 вересня — у мексиканському місті (штат Оахака) зсув ґрунту накрив 300 будинків з людьми, що спали
- 4 жовтня — на заході Угорщини на заводі з виробництва глинозему в районі міста Айка прорвало дамбу, стався витік до 700 тисяч кубометрів токсичних відходів. Три невеликих населених пункти виявилися частково затоплені
- 12 жовтня — 43 особи загинуло в місті Марганець в результаті зіткнення на залізничному переїзді автобуса «Богдан» і локомотива; наймасштабніша автоаварія в історії незалежної України; 13 жовтня оголошене в Україні днем жалоби
- 13 жовтня — у Чилі проведена успішна евакуація 33 шахтарів, які пробули під землею на глибині 700 метрів 69 діб. Група гірників виявилася заблокованою на мідній шахті Сан-Хосе 5 серпня
- 25 жовтня — підводний землетрус магнітудою 7,2 спричинив цунамі біля західного узбережжя індонезійського острова Суматра, сотні загиблих
- 25 жовтня — 25 осіб загинули на острові Ява в Індонезії внаслідок виверження вулкана
- 4 листопада — літак ATR 72-212 кубинської авіакомпанії AeroCaribbean, що виконував рейс Сантьяго-де-Куба—Гавана, впав у провінції Санкті-Спіритус: всі 61 пасажир і 7 членів екіпажу загинули
- 22 листопада — у Пномпені під час святкових гулянь в тисняві на мосту загинуло 350 чоловік, сотні поранених
Померли
Дивись також , Список померлих 2010 року
В Україні
- 8 лютого — Федір Михайлович Муравченко, головний конструктор і керівник Запорізького машинобудівного конструкторського бюро «Прогрес», член-кореспондент НАН України
- 25 лютого — Дашкевич Ярослав Романович, український історик
- 24 травня — Нейко Євген Михайлович, академік АМН України
- 26 травня — Лесь Сердюк, актор театру та кіно, Народний артист України (1996)
- 29 травня — Ілько Кучерів, один з засновників Народного руху та засновник і директор
- 9 червня — Олександр Олексійович Зінченко, український політик і журналіст.
- 12 червня — Некрутенко Юрій Павлович, ентомолог, перекладач.
- 15 червня — Юрій Герасимович Іллєнко, кінорежисер, кінооператор, сценарист, Народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, академік Академії мистецтв України.
- 24 червня — Ісаєвич Ярослав Дмитрович, український історик, громадський діяч, академік НАН України, президент Міжнародної асоціації україністів, директор Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України.
- 30 червня — Кримський Сергій Борисович, український філософ, культуролог, лауреат Шевченківської премії (2005)
- 4 липня — Віктор Васильович Скопенко, ректор Київського університету (1985—2008), академік НАН України, Герой України
- 30 липня — Мозговий Микола Петрович, український естрадний співак, композитор-пісняр, народний артист України (1993).
- 7 серпня — Ставицька Леся Олексіївна, доктор філологічних наук.
- 18 серпня — Ульяненко Олесь Станіславович, український письменник, лауреат малої Шевченківської премії 1997 року.
- 25 серпня — Єжов Валентин Іванович, український радянський архітектор. Автор проєктів забудови столичних мікрорайонів Троєщина і Теремки.
- 3 жовтня — Віра Роїк, українська вишивальниця, Заслужений майстер народної творчості, Герой України
- 9 листопада — Римар Петро Олексійович, український архітектор, член Національної спілки архітекторів України, член (Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць), член , член Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (УТОПІК).
- 23 листопада — Ледньов Павло Серафимович, український радянський спортсмен, п'ятиборець, дворазовий олімпійський чемпіон
- 24 листопада — Павлов Ігор Васильович, український авіабудівник, заступник генерального конструктора АНТК ім. О. К. Антонова
- 26 листопада — Королюк Параска Василівна (відома як баба Параска), активна учасниця Помаранчевої революції
- 7 грудня — Юрій Прокопович Спіженко, український хірург, академік АМНУ, міністр охорони здоров'я України у 1989-94 роках
У світі
- 1 січня — Мохамед Рахмат, малайський політик.
- 11 січня — Георгій Арамович Гаранян, радянський і російський джазовий, класичний і естрадний саксофоніст, диригент, композитор
- 11 січня — Ерік Ромер, французький кінорежисер
- 15 січня — Маршалл Воррен Ніренберг, американський біохімік і генетик, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1968 (за розшифровку генетичного коду).
- 15 січня — Джером Дейвід Селінджер, американський письменник, автор повісті «Над прірвою в житі»
- 8 лютого — Анна Самохіна, російська актриса
- 11 лютого — Ірина Архипова, радянська і російська оперна співачка, Великого театру (1956—1988), народна артистка СРСР.
- 12 лютого — Нодар Кумаріташвілі, грузинський спортсмен-саночник, загинув на тренуванні в день відкриття Олімпіади
- 21 лютого — Володимир Мотиль, російський кінорежисер, автор фільму «Біле сонце пустелі»
- 25 лютого — Владислав Галкін, російський актор (нар. 1971)
- 12 березня — Мігель Делібес Сетьєн, іспанський письменник
- 22 березня — Валентина Толкунова, радянська російська естрадна співачка
- 27 березня — Василь Смислов, радянський шаховий гросмейстер, чемпіон світу 1957-58
- 1 квітня — Ед Робертс, американський інженер і підприємець, який розробив перший комерційно успішний персональний комп'ютер Altair 8800 в 1975
- 5 квітня — Віталій Севастьянов, льотчик-космонавт СРСР і російський політик
- 10 квітня — Лех Качинський, президент Польщі, розбився в авіакатастрофі під Смоленськом
- 21 квітня — Хуан Антоніо Самаранч, іспанський громадський діяч, сьомий президент Міжнародного олімпійського комітету (1980—2001)
- 22 квітня — Віктор Нюренберг, люксембурзький футболіст
- 3 травня — Флоренсіо Кампоманес, філіппінський шахіст, президент ФІДЕ у 1982—1995
- 5 травня — Умару Яр-Адуа, президент Нігерії
- 5 травня — Джульєтта Сіміонато, італійська оперна співачка
- 16 травня — Ронні Джеймс Діо, американський рок-музикант
- 22 травня — Мартін Гарднер, американський математик, письменник, популяризатор науки.
- 25 травня — Пол Грей, басист метал-гурту Slipknot
- 29 травня — Денніс Гоппер, американський актор та режисер
- 1 червня — Андрій Вознесенський, російський радянський поет
- 3 червня — Володимир Ігорьович Арнольд, російський математик
- 14 червня — Кизим Леонід Денисович, радянський український космонавт, двічі Герой Радянського Союзу
- 18 червня — Жозе Сарамаґо, португальський письменник, нобелівський лауреат 1998 року
- 26 червня — Альгірдас Бразаускас, президент і прем'єр-міністр Литви
- 29 червня — Рудольф Леопольд, колекціонер, засновник і директор музею Леопольда.
- 2 липня — Берил Бейнбридж, англійська письменниця.
- 14 липня — Черниченко Юрій Дмитрович, російський письменник, громадський і політичний діяч.
- 19 липня — Девід Воррен, австралійський науковець, винахідник бортового самописця
- 21 липня — Луїс Корвалан, голова Чилійської комуністичної партії
- 14 серпня — Еббі Лінкольн (народжена Анна Марія Вулдридж), американська джазова співачка і акторка
- 16 серпня — Дімітріос Іоаннідіс, член грецької військової хунти «чорних полковників» в 1967—1974, її голова в 1973—1974
- 17 серпня — Франческо Коссіґа, італійський політик, голова Ради міністрів Італії (1979—1980), Президент країни (1985—1992)
- 18 серпня — Нікола Кабіббо, італійський фізик
- 30 серпня — Ален Корно, французький режисер, продюсер і сценарист.
- 30 серпня — Франсіско Варальйо, аргентинський футболіст, нападник.
- 2 або 3 вересня — Олег Бебенін — білоруський журналіст, редактор сайту «Хартія'97». Помер за нез'ясованими обставинами.
- 12 вересня — Клод Шаброль, французький кінорежисер
- 24 вересня — Геннадій Янаєв, віцепрезидент СРСР у 1991, голова «Державного комітету з надзвичайного стану», який здійснив «серпневий путч»
- 29 вересня — Тоні Кертіс, американський актор
- 29 вересня — Георгій Харпак (Жорж Шарпак), французький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1992)
- 10 жовтня — Джоан Сазерленд, австралійська оперна діва
- 14 жовтня — Бенуа Мандельброт, французький математик, засновник фрактальної геометрії
- 20 жовтня — Боб Гуччіоне, засновник журналу для чоловіків Penthouse
- 23 жовтня — Девід Томпсон, прем'єр-міністр Барбадосу (від 2008)
- 27 жовтня — Нестор Кіршнер, президент Аргентини у 2003—2007
- 3 листопада — Віктор Степанович Черномирдін, прем'єр-міністр Росії (1992—1998), посол Російської Федерації в Україні (2001—2009)
- 3 листопада — Сара Дорон, ізраїльська політична діячка
- 10 листопада — Діно Де Лаурентіс, італо-американський кінопродюсер
- 22 листопада — Хосе Гонсальво Вівес, іспанський скульптор
- 28 листопада — Маслаченко Володимир Микитович, радянський футболіст, воротар, спортивний коментатор СРСР, Росії
- 28 листопада — Леслі Нільсен, американський комедійний актор
- 29 листопада — Белла Ахмадуліна, російська поетеса, перекладач
- 25 грудня — Карлос Андрес Перес, президент Венесуели у 1974-79 та 1989-93 роках
- 30 грудня — Роберто Альфонсо («Боббі») Фаррелл — діджей, танцюрист, бэк-вокаліст, колишній учасник гурту Boney M
- Андрусяк Михайло Миколайович, публіцист — за документально-художню трилогію , ,
- Бабак Микола Пантелеймонович, автор проєкту та художнього оформлення, та Найден Олександр Семенович, автор тексту — за монографію
- Ганжа Степан Олександрович, — за мистецьку серію килимів
- Іванов Дмитро Йосипович, поет — за книгу поезій
- Ковтун Віктор Іванович, художник — за цикл живописних робіт
- Козак Богдан Миколайович, артист — за концертне виконання поетичних композицій та «Думи» за творами Тараса Шевченка
- Колодуб Левко Миколайович, композитор — за симфонію № 9 (), симфонію № 10 , симфонію № 11
- Лавро Костянтин Тихонович, художник — за ілюстрації до творів класиків вітчизняної літератури та монументальні розписи на тему українських народних казок у Київському академічному театрі ляльок
- Москалець Галина Василівна (Галина Пагутяк), письменниця — за книгу прози «Слуга з Добромиля»
- Пахльовська Оксана Єжи-Янівна, письменниця — за книгу публіцистики
- з медицини та фізіології: Роберт Едвардс, за технологію штучного запліднення
- з фізики: Костянтин Новоселов і Андрій Гейм за роботи зі створення графену
- з хімії: американці Річард Гек і Еїті Негісі, та японець Акіро Судзукі за роботи зі створення паладієвого каталізатора в органічному синтезі
- з літератури: перуанський письменник Маріо Варґас Льйоса, «за картографію структури влади і яскраві образи опору, повстання і поразки індивіду»
- премія миру: китайський активіст Лю Сяобо, «за тривалу і ненасильницьку боротьбу за права людини в Китаї»
- з економіки: Пітер Даймонд і Дейл Мортенсен (США), Крістофер Піссарідес (Велика Британія) за дослідження ринків з проблемами пошуку роботи в макроекономіці
Примітки
- Постанова Верховної Ради України «Про відзначення 125-річчя від часу заснування Національного технічного університету „Харківський політехнічний інститут“»
- . Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 23 січня 2010.
- . Архів оригіналу за 27 листопада 2014. Процитовано 16 грудня 2018.
- http://gazeta.ua/index.php?id=358540 [ 3 листопада 2010 у Wayback Machine.] Болівії подарували вихід до океану
- North Korea torpedoed South's navy ship — report [ 26 квітня 2010 у Wayback Machine.] — Reuters, 22.04.2010
- Сеул звинувачує КНДР у потопленні судна
- . Архів оригіналу за 31 серпня 2011. Процитовано 24 вересня 2010.
- . Архів оригіналу за 10 січня 2010. Процитовано 10 січня 2010.
- . Архів оригіналу за 16 вересня 2010. Процитовано 17 вересня 2010.
- . Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 29 вересня 2010.
- . Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 22 вересня 2010.
- . Архів оригіналу за 19 вересня 2010. Процитовано 17 вересня 2010.
- . Архів оригіналу за 1 жовтня 2010. Процитовано 16 грудня 2018.
- . Архів оригіналу за 7 жовтня 2010. Процитовано 6 жовтня 2010.
- Екологічна катастрофа в Угорщині призвела до надзвичайного стану
- . Архів оригіналу за 15 жовтня 2010. Процитовано 12 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 1 січня 2010.
- [. Архів оригіналу за 17 липня 2010. Процитовано 14 липня 2010. Скончался писатель Юрий Черниченко (рос.)]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina 2010 znachennya 2010 rik nashoyi eriRik 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 Desyatilittya 1990 ti 2000 ni 2010 ti 2020 ti 2030 ti Stolittya XIX XX XXI XXII XXIII Tisyacholittya 2 ge 3 tye 4 te 2010 v inshih kalendaryahGrigorianskij2010 MMXAb urbe condita2763Assirijskij6760Kalendar bahayi166 167Bengalskij1417Berberskij2960Birmanskij1372Buddistskij2554Vizantijskij7518 7519Virmenskij1459 ԹՎ ՌՆԾԹGolocenovij12010Efiopskij2002 2003Yevrejskij5770 5771Induski kalendari Vikram samvat2066 2067 Shaka samvat1931 1932 Kali Yuga5110 5111Iranskij1388 1389Islamskij1431 1432Kitajskij己丑年 zemlyanij bik 4707 abo 4500 do 庚寅年 metalevij tigr 4708 abo 4501Koptskij1726 1727Korejskij4343TajvanskijRK 99 民國99年Tajskij sonyachnij2553Kalendar chuchhe99YulianskijGrigorianskij minus 13 d Yavanskij1942 1943YaponskijHejsej 22 平成22年 Chas Unix1262304000 1293839999Oficijni pam yatni dati v Ukrayiniu gromadsko politichnomu kulturnomu zhitti 125 rokiv serpen 1885 vid chasu zasnuvannya Nacionalnogo tehnichnogo universitetu Harkivskij politehnichnij institut yak Harkivskogo praktichnogo tehnologichnogo institutu pershogo tehnichnogo vishogo navchalnogo zakladu v Naddnipryanskij pidrosijskij Ukrayini OON PodiyiArabska vesna zminila ustaleni ukladi politichnih rezhimiv u regioni islamskogo Seredzemnomor ya Politika vibori 1 sichnya Ispaniya stala golovuyuchoyu derzhavoyu u Radi Yevropejskogo soyuzu 1 sichnya kolishnij belgijskij prem yer German van Rompej stav pershim Golovoyu Radi Yevropejskogo soyuzu 10 sichnya na peremig Ivo Josipovich 13 sichnya Apelyacijnij sud mista Kiyeva viznav sho Stalin Molotov Kaganovich Postishev Kosior Chubar ta Hatayevich vchinili zlochin genocidu ukrayinskogo narodu peredbachenij Kriminalnim kodeksom Ukrayini 17 sichnya pershij tur viboriv prezidenta Ukrayini viznachiv peremozhcyami Viktora Yanukovicha ta Yuliyu Timoshenko 17 sichnya kandidat vid pravoyi partiyi pidpriyemec i milyarder Sebastyan Pinyera vigrav v drugomu turi v Chili 19 sichnya odin z lideriv ruhu HAMAS buv znajdenij mertvim u nomeri gotelyu Al Bustan Rotana v emirati Dubaj Policiya Dubaya vikoristovuyuchi dani kamer sposterezhennya vstanovila kolo z 26 pidozryuvanih u vbivstvi al Mabhuha vsi voni koristuvalisya pidroblenimi francuzkimi britanskimi irlandskimi j avstralijskimi pasportami Za zayavoyu nachalnika policiyi Dubaya Dahi Halfana Tamima al Mabhuh stav zhertvoyu operaciyi izrayilskoyi rozvidki Mossad 22 sichnya Prezident Ukrayini Viktor Yushenko prisvoyiv Stepanu Banderi zvannya Geroya Ukrayini 7 lyutogo Prezidentom Ukrayini obranij lider opozicijnoyi Partiyi regioniv Viktor Yanukovich yakij nabrav 48 95 golosiv viborciv za chinnogo prem yera Yuliyu Timoshenko viddali golos 45 47 7 lyutogo Kosta Riki vigrala Laura Chinchilya isp Laura Chinchilla yaka staye pershoyu zhinkoyu prezidentom v istoriyi krayini 9 lyutogo Yevroparlament zatverdiv novij sklad Yevrokomisiyi na choli z Zhoze Manuelem Durau Barrozu 18 lyutogo u Nigeri stavsya pripinena diya konstituciyi prezident Nigeru buv usunenij vid vladi 20 lyutogo u Niderlandah rozpalasya vladna koaliciya i uryad na tli superechok pro vijskovu misiyu v Afganistani 20 lyutogo u SShA za pidsumkami poperednogo golosuvannya provedenogo sered chleniv Respublikanskoyi partiyi SShA kongresmen Ron Pol vibranij kandidatom na posadu prezidenta na viborah 2012 roku 24 lyutogo zagalnonacionalnij odnodennij strajk u Greciyi proti antikrizovih zahodiv uryadu 25 lyutogo inavguraciya 4 go Prezidenta Ukrayini Viktora Yanukovicha 28 lyutogo vibori do zakonodavchoyi palati parlamentu i miscevih organiv vladi u Tadzhikistani 2 bereznya Golova Verhovnoyi Radi Ukrayini Volodimir Litvin ogolosiv pro pripinennya diyalnosti koaliciyi 3 bereznya Verhovna Rada Ukrayini 243 golosami vidpravila uryad Yuliyi Timoshenko u vidstavku 4 bereznya na prezidentskih viboriv v Togo peremig chinnij glava derzhavi For Gnassingbe 7 bereznya parlamentski vibori v Iraku 2010 11 bereznya Verhovna Rada priznachila Mikolu Azarova prem yer ministrom Ukrayini i zatverdila sklad jogo uryadu Golovoyu Sluzhbi Bezpeki Ukrayini priznachenij Valerij Horoshkovskij 22 bereznya Palata predstavnikiv Kongresu SShA uhvalila masshtabnu reformu ohoroni zdorov ya sho bulo odniyeyu z osnovnih peredviborchih obicyanok prezidenta Baraka Obami 31 bereznya serbskij parlament za iniciativoyu prezidenta Borisa Tadicha shvaliv rezolyuciyu pro zasudzhennya masovogo vbivstva bosnijskih musulman v 1995 roci v Srebrenici 1 kvitnya u Gvineyi Bisau zdijsnena sproba derzhavnogo perevorotu 5 kvitnya vstupiv u diyu novij shodo tretih krayin 6 kvitnya Prezident Ukrayini Viktor Yanukovich likviduvav i she nizku komisij utvorenih pri poperednomu prezidenti zatverdiv sklad Radbezu Ukrayini 7 kvitnya silova zmina vladi u Kirgizstani Desyatki lyudej zaginuli sotni poranenih v hodi vulichnih zitknen i shturmu opoziciyeyu uryadovih sporud v Bishkeku Uryad krayini pishov u vidstavku opoziciya stala perebirati vladu Prezident Kurmanbek Bakiyev poletiv do svoyih prihilnikiv u misto Osh 7 kvitnya cherez trivali vistupi opoziciyi prem yer ministr Tayilandu ogolosiv nadzvichajnij stan u Bangkoku i nizci provinciyi krayini 8 kvitnya 8 kvitnya prezident Rosiyi Dmitro Medvedyev i prezident SShA Barak Obama pidpisali novij rosijsko amerikanskij dogovir pro strategichni nastupalni ozbroyennya SNO 3 11 15 kvitnya vibori prezidenta deputativ parlamentu i goliv regionalnih organiv vladi u Sudani Chinnij prezident Omar al Bashir peremig na pershih za 24 roki bagatopartijnih viborah v krayini 15 kvitnya na pidzemnomu girnicho himichnomu kombinati v Zheleznogorsku Krasnoyarskogo krayu zupinenij ostannij u sviti reaktor sho viroblyav zbrojovij plutonij 15 kvitnya u Velikij Britaniyi vpershe v istoriyi krayini vidbulisya peredviborchi teledebati 21 kvitnya u Harkovi prezidenti Rosiyi Medvedyev ta Ukrayini Yanukovich pidpisali ugodu pro bazuvannya Chornomorskogo flotu Rosiyi v Sevastopoli do 2042 roku 25 kvitnya chinnij prezident Avstrijskoyi Respubliki Gajnc Fisher peremig na prezidentskih viborah 25 kvitnya na parlamentskih viborah v Ugorshini kolishnogo prem yer ministra krayini Viktora Orbana otrimala dvi tretini misc v parlamenti 26 kvitnya korol Belgiyi Albert II prijnyav vidstavku uryadu krayini na choli z prem yer ministrom Ivom Letermom 4 5 travnya zagalnonacionalnij strajk u Greciyi sho suprovodzhuvavsya zitknennyami iz policiyeyu Ye zagibli 6 travnya parlamentski vibori u Velikij Britaniyi dali pidvishenij parlament u yakomu zhodna z partij ne maye bilshosti 10 travnya zagalni vibori na Filippinah gromadyani obirayut prezidenta i viceprezidenta krayini deputativ parlamentu i she bilshe 17 tisyach uryadovciv na posadi v zagalnonacionalnih i miscevih organah vladi 11 travnya anglijska koroleva Yelizaveta II doruchila sformuvati novij uryad krayini liderovi Konservativnoyi partiyi Devidu Kemeronu yakij vidtak stav 75 m prem yer ministrom Velikoyi Britaniyi 13 travnya u Bangkoku pochalisya zbrojni sutichki mizh opoziciyeyu sho vimagala vidstavki uryadu i armiyeyu zaginuli desyatki poranen zaznali sotni lyudej 17 travnya ministri zakordonnih sprav Iranu i Turechchini za poserednictva Braziliyi pidpisali dogovir pro obmin iranskogo yadernogo paliva na dozbagachenij do 20 vidsotkiv uran na teritoriyi Turechchini 19 travnya tayilandska opoziciya yaka protestuvala v Bangkoku z bereznya pogodilasya pripiniti masovi akciyi pislya togo yak tabir Chervonih sorochok buv uzyatij shturmom za uchastyu vijskovoyi tehniki i specnazu opozicijni lideri zdalisya policiyi 28 29 travnya dvodenni pozachergovi parlamentski vibori u Chehiyi 29 travnya novim prem yer ministrom Ugorshini stav liberal Viktor Orban yakij distav shvalennya z boku pravocentristskoyi koaliciyi 31 travnya izrayilskij specnaz atakuvav Flotiliyu svobodi karavan z shesti kateriv z gumanitarnoyu dopomogoyu dlya okupovanoyi smugi Gazi vidpravlenij yevropejskimi pravozahisnimi organizaciyami V rezultati operaciyi zaginuli 9 lyudej 30 poraneni 31 travnya federalnij prezident Nimechchini Gorst Keler HDS podav u vidstavku yaka nabula chinnosti z momentu ogoloshennya Cej krok Keler vchiniv cherez kritiku na jogo vislovlyuvannya shodo uchasti bundesveru u vijskovij misiyi v Afganistani yaka ye docilnoyu hocha b z tochki zoru zahistu ekonomichnih interesiv Nimechchini ce bulo rozcineno yak povernennya do imperializmu 2 chervnya deputati Nacionalnoyi asambleyi Kvebeku odnostajno prijnyali zakonoproyekt pro viznannya Golodomoru 1932 1933 rr genocidom ukrayinskogo narodu ta progolosili Den pam yati zhertv Golodomoru 2 chervnya prem yer ministr Yaponiyi Yukio Hatoyama ogolosiv pro vidstavku cherez nevikonannya peredviborchoyi obicyanki perenesti vijskovu bazu SShA z Okinavi 9 chervnya parlamentski vibori u Niderlandah 12 chervnya parlamentski vibori u Slovachchini 13 chervnya u Belgiyi 15 chervnya u Velikij Britaniyi rozsliduvannya vstanovilo sho diyi britanskih soldativ yaki 30 sichnya 1972 roku strilyali v demonstraciyu irlandskih katolikiv buli nevipravdanimi Prem yer ministr Devid Kameron oficijno oprilyudniv rezultati rozsliduvannya cih podij i prinis vibachennya rodicham zhertv vid imeni derzhavi 17 chervnya parlament Shveciyi uhvaliv rishennya pro znyattya vvedenogo 30 rokiv tomu moratoriyu na budivnictvo v krayini novih yadernih reaktoriv 20 chervnya na prezidentskih viborah u Kolumbiyi peremig kandidat vid pravlyachoyi partiyi Socialnoyi nacionalnoyi yednosti i eksministr oboroni krayini Huan Manuel Santos 27 chervnya u Kirgiziyi na referendumi prijnyato novu konstituciyu rozpusheno konstitucijnij sud ta legitimizovano timchasovij uryad Rozi Otunbayevoyi Krayina stala pershoyu v Serednij Aziyi parlamentskoyu respublikoyu 1 lipnya Belgiya stala golovuvati u Radi Yevropejskogo soyuzu vpershe cyu misiyu vikonuye uryad u vidstavci v statusi vikonuvacha obov yazkiv 4 lipnya Bronislav Komorovskij obranij prezidentom Polshi 9 lipnya u videnskomu aeroportu Shvehat SShA peredali Rosiyi 10 shpiguniv v obmin na chotiroh osib ranishe zasudzhenih v RF za zvinuvachennyam u shpigunskij diyalnosti 16 lipnya akciya v Ukrayini Prapor na vershinu prisvyachena 20 richchyu prijnyattya Deklaraciyi pro derzhavnij suverenitet Ukrayini 22 lipnya Mizhnarodnij sud OON pidtverdiv sho ogoloshennya nezalezhnosti Kosovo ne superechilo mizhnarodnim zakonam 1 serpnya vstupila v diyu Konvenciya pro kasetni boyepripasi 5 serpnya na referendumi v Keniyi prijnyata nova konstituciya krayini 5 serpnya zagalni vibori v Avstraliyi ne viyavili peremozhcya v krayini vpershe za ostanni 70 rokiv obranij tak zvanij pidvishenij parlament 12 veresnya u Turechchini na referendumi bilshist vislovilasya za zmini chinnoyi Konstituciyi prijnyatoyi pislya vijskovogo perevorotu na pochatku 1980 h rokiv 18 veresnya parlamentski vibori v Afganistani 19 veresnya parlamentski vibori u Shveciyi pravlyacha pravocentristska koaliciya vigrala ale vtratila absolyutnu bilshist 26 veresnya u Venesueli na parlamentskih viborah peremogla pravlyacha Yedina socialistichna partiya prihilnikiv prezidenta krayini Ugo Chavesa 28 veresnya prezident Rosiyi Dmitro Medvedyev vidpraviv u vidstavku mera Moskvi Yuriya Luzhkova 28 veresnya timchasovij vikonuvach obov yazkiv prezidenta Moldovi Mihaj Gimpu pidpisav ukaz pro rozpusk parlamentu i priznachiv dostrokovi parlamentski vibori na 28 listopada 28 veresnya sproba derzhavnogo perevorotu v Ekvadori v krayini vvedeno nadzvichajnij stan 1 zhovtnya Konstitucijnij Sud Ukrayini skasuvav politreformu 2004 roku ponoviv chinnist Konstituciyi 1996 roku ta zvernuvsya do organiv derzhavnoyi vladi z vimogoyu nevidkladno privesti ukrayinske zakonodavstvo u vidpovidnist do Osnovnogo Zakonu 15 zhovtnya parlament Gruziyi prijnyav novu redakciyu konstituciyi krayini de rozshiriv povnovazhennya parlamentu ta uryadu 21 zhovtnya Peru i Boliviya uklali ugodu pro peredachu bolivijskij storoni nevelikoyi priberezhnoyi dilyanki suhodolu v peruanskij provinciyi Ilo pid budivnictvo portu 31 zhovtnya v Ukrayini vidbulis vibori do miscevih rad 7 listopada vidbulis pershi za ostanni 20 rokiv zagalni parlamentski vibori u M yanmi Pidsumki golosuvannya ne zminili rozstanovku sil u krayini i zabezpechili pravlyachij z 1962 vijskovij hunti sho zajnyala majzhe 77 vsih misc u parlamenti zberezhennya vladi 14 listopada opozicijnij politik M yanmi i laureat Nobelivskoyi premiyi miru Aun San Su Chzhi vijskovoyu vladoyu krayini vipushena z pid bagatorichnogo domashnogo areshtu 14 listopada na prezidentskih viborah u Gvineyi peremig opozicioner Alfa Konde pislya ogoloshennya rezultativ u krayini spalahnuli mizhetnichni sutichki i bulo vvedeno nadzvichajnij stan 28 listopada sajt WikiLeaks zaluchivshi providni svitovi media oprilyudniv 250 tisyach listiv diplomativ SShA 28 listopada drugij tur prezidentskih viboriv u Kot d Ivuari za pidsumkami yakogo chinnij prezident Loran Gbagbo i pretendent Alassan Uattara obidva ogolosili sebe peremozhcyami 19 grudnya Oleksandr Lukashenko zdobuvshi majzhe 80 golosiv viborciv vchetverte stav prezidentom Bilorusi Prezidentski 31 zhovtnya novim prezidentom Braziliyi obrana Dilma Russeff Parlamentski 10 zhovtnya vibori v parlament Kirgizstanu 2 zhovtnya parlamentski vibori u Latviyi 7 listopada na parlamentskih viborah v Azerbajdzhani peremogla vladna partiya prezidenta Ilhama Aliyeva 28 listopada pozachergovi parlamentski vibori u Moldovi Referendumi 28 listopada shvejcarci na referendumi za propoziciyeyu Narodnoyi partiyi pidtrimali avtomatichnu deportaciyu zlochinciv inozemciv Zbrojni konflikti 1 sichnya 99 osib buli vbiti bilshe 100 lyudej otrimali poranennya 6 sichnya 7 policejskih buli vbiti v rezultati teraktu v policejskij dilnici v stolici Dagestanu Mahachkali 8 sichnya na kordoni mizh Kongo ta Angoloyu vidbuvsya napad na avtobus zbirnoyi Togo z futbolu 12 lyutogo vijska SShA i NATO rozpochali najbilshu z 2001 roku nastupalnu operaciyu na pivdni Afganistanu v provinciyi Gilmend z metoyu pridushennya oporu talibiv 18 bereznya prezident Yemenu Ali Abdulla Saleh ogolosiv pro zakinchennya vijni z povstancyami shiyitami v pivnichno zahidnij provinciyi Saada 26 bereznya zatonuv korvet Chhonan VMS Pivdennoyi Koreyi zaginuli 46 moryakiv Vinuvatcem zagibeli korablya Chhonan viznanij pivnichnokorejskij pidvodnij choven 29 bereznya seriya teraktiv u moskovskomu metro Zaginulo 40 cholovik 2 travnya islamistske ugrupuvannya Hizbul Islam zajnyalo portove misto yake vvazhayetsya stoliceyu somalijskih pirativ 15 travnya sudanski uryadovi vijska zahopili osnovnij placdarm najvplivovishogo povstanskogo ugrupuvannya Ruh za spravedlivist i rivnoprav ya v rajoni Dzhabal Mun u Zahidnomu Darfuri 11 chervnya na pivdni Kirgizstanu v Oshi i Dzhelalabadi spalahnuli zbrojni sutichki mizh kirgizami ta uzbekami ponad 200 vbitih 1200 poranenih U cih regionah vprovadzheno nadzvichajnij stan v krayini ogolosheno chastkovu mobilizaciyu Pochatok gumanitarnoyi krizi ponad 100 tisyach bizhenciv porinuli do uzbeckogo kordonu 21 lipnya diversanti pidirvali v Kabardino Balkariyi 31 lipnya gollandci pershimi z krayin NATO pripinili voyuvati v Afganistani i viveli svij kontingent 19 serpnya ostannya bojova brigada SShA zalishila Irak u krayini lishilosya 50 tisyach amerikanskih soldativ dlya zadach navchannya j ohoroni 30 serpnya stalasya strilyanina v Bratislavi 31 serpnya prezident SShA Barak Obama u zvernenni do naciyi ogolosiv pro pripinennya bojovih dij v Iraku 23 listopada artileriya KNDR obstrilyala prikordonnij pivdennokorejskij ostriv Jonphondo v Zhovtomu mori zrobivshi blizko 200 postriliv u vidpovid pivdennokorejska artileriya vipustila na teritoriyu Pivnichnoyi Koreyi 80 snaryadiv Sposterigachi ocinili ce yak najserjoznishij incident vid chasu zakinchennya Korejskoyi vijni Ekonomika 1 sichnya pochav diyati mitnij soyuz Rosiyi Bilorusi i Kazahstanu Odnochasno rozpochalasya naftova vijna mizh Rosiyeyu ta Bilorussyu cherez neuzgodzhenist tarifiv 1 sichnya Litva zupinila Ignalinsku atomnu elektrostanciyu vikonavshi svoyi zobov yazannya pered Yevropejskim soyuzom 4 sichnya v OAE vidkrili najvishij hmarochos u sviti Burdzh Dubaj 8 sichnya rosijskij biznesmen Oleksandr Katunin razom z grupoyu finansovih investoriv za uchastyu pridbali kontrolnu chastku odniyeyi z najbilshih ukrayinskih stalelivarnih kompanij korporaciyi Industrialnij soyuz Donbasu 19 sichnya Rada direktoriv Japan Airlines najbilshogo yaponskogo aviapereviznika uhvalila rishennya pro bankrutstvo kompaniyi 19 sichnya Amerikanskij avtokoncern General Motors ogolosiv pro prodazh shvedskogo avtovirobnika Saab niderlandskomu virobnikovi superkariv Spyker Cars NV 3 bereznya Nacionalnij bank Ukrayini virishiv vivesti z obigu moneti nominalom odna i dvi kopijki bo yihnye virobnictvo zbitkove 28 bereznya koncern Volvo prodanij kitajskij kompaniyi Chzhili za 2 mlrd dolariv 2 travnya ministri finansiv 16 krayin Yevrosoyuzu domovilisya pro vidilennya Greciyi yaka poterpaye vid borgiv finansovoyi dopomogi u rozmiri 110 milyardiv yevro za tri roki 8 travnya pislya ataki na yevro lideri 16 krayin sho vhodyat v Yevrozonu uhvalili rishennya pro stvorennya antikrizovogo fondu yakij maye pom yakshiti naslidki zrostannya derzhavnoyi zaborgovanosti krayin ob yednannya 12 travnya amerikanska Chevron i ispanska Repsol pidpisali ugodu pro rozrobku nafti u rajoni Karabobo v dolini richki Orinoko u Venesueli Ugoda pidpisana z derzhavnoyu kompaniyeyu Petroleos de Venezuela yaka matime 60 akcij spilnogo pidpriyemstva za soboyu Vartist kontraktu stanovit priblizno 30 milyardiv dolariv 21 lipnya Kongres SShA prijnyav Zakon Dodda Frenka pro reformuvannya Voll strit i zahist spozhivachiv 31 lipnya opublikovanij uryadovij zvit KNR z valyutnogo regulyuvannya zgidno z yakim Kitaj stav drugoyu ekonomikoyu svitu potisnivshi Yaponiyu 21 serpnya u Busheri vidbulasya ceremoniya vidkrittya pershoyi atomnoyi elektrostanciyi Iranu u budivnictvi yakoyi Islamskij respublici nadavala dopomogu Rosiya 10 veresnya na kiyivskomu Avtoshou 2010 ZAZ prezentuvav elektromobil ZAZ Lanos furgon Elektro i avtobusi ZAZ A10C31 ta 16 veresnya AvtoKrAZ prezentuvav specialnu avarijno ryatuvalnu mashinu dlya potreb MNS Ukrayini 17 veresnya AvtoKrAZ rozpochav serijne virobnictvo supertyagacha KrAZ T17 0EH Burlak 24 veresnya brazilska naftova kompaniya Petrobras provela najbilshe v sviti rozmishennya akcij IPO na birzhi v San Paulu i zaluchila 70 mlrd 27 veresnya oficijno vidkrito pershu chastinu zaliznichnu Mosta Kirpi v Kiyevi mostom pochali kursuvati potyagi 28 listopada Yevropejskij soyuz shvaliv vidilennya Irlandiyi yaka poterpaye vid naslidkiv svitovoyi finansovoyi krizi 85 mlrd yevro yak dopomogi Nauka i tehnika 27 sichnya Apple predstaviv svij planshetnij komp yuter iPad 8 lyutogo shattl Indevor virushiv do Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi na bortu korablya astronavti Stiven Robinson i Robert Benken Golovnoyu metoyu polotu ye dostavka na orbitu modulya zi specialnim oglyadovim kupolom 11 lyutogo NASA zapustila na orbitu aparat dlya vivchennya Soncya Solar Dynamics Observatory 21 lyutogo oficijno zatverdiv nazvu dlya 112 go elementu tablici Mendelyeyeva kopernikij yak i hotili jogo vidkrivachi fiziki z nimeckogo nim Gesellschaft fur Schwerionenforschung GSI u Darmshtadti 29 bereznya kompaniya AMD rozpochala postavki pershih v industriyi 8 i 12 yadernih servernih procesoriv na arhitekturi x86 30 bereznya pershi uspihi fizikiv Yevropejskoyi organizaciyi yadernih doslidzhen CERN yaki pracyuyut na Velikomu adronnomu kolajderi Protyagom chotiroh godin trivayut zitknennya puchkiv chastok na rekordnij energiyi 7 teraelektronvolt 2 kvitnya novij ekipazh Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi startuvav z Bajkonura na rosijskomu korabli Soyuz TMA 18 Oleksandr Skvorcov Mihajlo Korniyenko i astronavt NASA Trejsi Koldvell Dajson propracyuyut na stanciyi bilya pivroku 5 kvitnya shattl Diskaveri startuvav do Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi z kosmodromu na misi Kanaveral u Floridi na bortu semero astronavtiv zokrema tri zhinki 15 kvitnya prezident SShA Barak Obama ogolosiv pro zgortannya zapochatkovanoyi jogo poperednikom programi Suzir ya z povtornoyi visadki astronavtiv na Misyac i ogolosiv novu programu visadki na Mars protyagom blizhchih 25 rokiv 22 kvitnya raketa nosij Atlas 5 vivela na orbitu amerikanskij sekretnij kosmichnij bezpilotnij aparat X 37B 14 travnya shatl Atlantis z shistma astronavtami startuvav do Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi z u Floridi ce ostannij 32 j polit chovnika 20 travnya v SShA ogolosheno pro vivedennya shtuchnoyi klitini Grupi doslidnikiv pid kerivnictvom doktora Krejga Ventera vdalosya sintezuvati shtuchnij genom bakteriyi Mycoplasma mycoides i peresaditi jogo do inshogo vidu bakteriyi otrimavshi pri comu povnocinnu sintetichnu klitinu kerovanu tilki cim genomom 21 travnya yaponske kosmichne agentstvo JAXA z kosmodromu Tanegasima zapustilo raketu nosij H IIA z suputnikom z sonyachnim vitrilom Ikaros i aparat dlya vivchennya Veneri 4 chervnya z kosmodromu na misi Kanaveral u shtati Florida zdijsnenij probnij zapusk raketi nosiya Zapusk vidbuvsya v ramkah kontrakt na 1 9 milyarda dolariv mizh NASA i privatnoyu kompaniyeyu SpaceX yakij peredbachaye rozrobku i stvorennya raketi Falcon 9 i kapsuli Dragon priznachenih dlya dostavki na MKS vantazhu ta astronavtiv 13 chervnya na Zemlyu kosmichnij aparat Hayabusa yakij vpershe v istoriyi zdijsniv posadku na asteroyid 16 chervnya raketa nosij Soyuz FG vivela na orbitu kosmichnij korabel Soyuz TMA 19 z novim ekipazhem dlya Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi u skladi komandira Fedora Yurchihina i astronavtiv NASA bortinzheneriv Shennona Vokera i Soyuz TMA 19 stav 100 m kosmichnim korablem zapushenim za programoyu budivnictva MKS 8 lipnya litak na sonyachnih batareyah Solar Impulse zavershiv pershij u sviti dobovij polit 4 zhovtnya kompaniya Toshiba predstavila pershi u sviti 3D televizori dlya spozhivchogo rinku dlya pereglyadu zobrazhennya na yakih ne potribni specialni okulyari 8 zhovtnya pershij kosmichnij korabel novoyi seriyi Soyuz TMA M osnashenij cifrovoyu sistemoyu upravlinnya buv zapushenij z kosmodromu Bajkonur do MKS Na bortu rosijski kosmonavti i astronavt NASA 8 grudnya z kosmodromu na misi Kanaveral virushiv u pershij privatnij polit na orbitu kosmichnij korabel Dragon kompaniyi SpaceX povernuvsya v atmosferu i privodnivsya v Tihomu okeani 15 grudnya na MKS z kosmodromu Bajkonur startuvala raketa nosij Soyuz FG z kosmichnim korablem Soyuz TMA 20 na bortu yakogo perebuvaye rosijskij kosmonavt Dmitro Kondratyev komandir ekipazhu amerikanka Ketrin Kolman i predstavnik Yevropejskogo kosmichnogo agentstva italiyec Paolo Nespoli Kultura 3 lyutogo skulptura roboti shvejcarskogo majstra Alberto Dzhakometti Lyudina sho krokuye L homme qui marche bula prodana na aukcioni Sotheby s za rekordnu sumu v 65 miljoniv funtiv 104 3 miljona dolariv 20 lyutogo film Med Bal tureckogo rezhisera Semiha Kaplanoglu otrimav golovnu nagorodu Berlinskogo kinofestivalyu za najkrashij film Zolotogo vedmedya 21 lyutogo film Volodar buri rezhisera Ketrin Bigelou otrimav shist nagorod Britanskoyi akademiyi telebachennya i kinomistectva BAFTA 6 bereznya v Afinah vidkrito pam yatnik Tarasu Shevchenku 8 bereznya statuetku Oskar u nominaciyi Najkrashij film otrimala strichka Volodar buri Ketrin Bigelou 19 bereznya vidoma ukrayinska poetesa Lina Kostenko vidznachila yuvilej 80 rokiv Vdruge z 2005 roku rozgornulas kompaniya nominuvannya Lini Vasilivni na zdobuttya Nobelivskoyi premiyi 20 bereznya spivachka Olena Kucher zdobula pravo predstavlyati Ukrayinu na Yevrobachenni 2010 4 travnya kartina Pablo Pikasso Gola zelene listya i byust stvorena v 1932 roci prodana na Christie s za 106 482 miljona dolariv ce absolyutnij rekord cini dlya vitvoriv mistectva prodanih na aukcionah 23 travnya zhuri Kannskogo kinofestivalyu ocholyuvane Timom Bertonom prisudilo Zolotu palmovu gilku tajskomu rezhiserovi Apichatpongu Virasetakulu za meditativnu kartinu Dyadechko Bunmi yakij mig zgadati svoyi minuli zhittya Uncle Boonmee Who Can recall His Past Lives 16 lipnya v Odesi pochavsya Pershij Odeskij mizhnarodnij kinofestival Religiya 20 bereznya Papa Rimskij Benedikt XVI vibachivsya pered zhertvami seksualnih zlovzhivan nad ditmi z boku katolickih svyashennikiv v Irlandiyi 31 bereznya providni musulmanski bogoslovi yaki zibralisya na konferenciyu v tureckomu misti ogolosili pro pereglyad XIV stolittya yaku vidav serednovichnij bogoslov Ibn Tajmiya Abu Abbas Taki ad Din Ahmad bin Abd as Salam bin Abdulla ibn Tajmiya al Harani i yaka vipravdovuvala vbivstva nevirnih pid chas dzhihadu Sport 24 sichnya zhinocha zbirna Ukrayini vigrala Chempionat Yevropi z indorhokeyu 31 sichnya zbirna Yegiptu z futbolu vigrala Kubok afrikanskih nacij 2010 obigravshi v finali komandu Gani z rahunkom 1 0 Yegipet vtretye pospil i vsome v istoriyi zdobuv zvannya chempiona Afriki 1 lyutogo golovnim trenerom zbirnoyi Ukrayini z futbolu priznacheno nastavnika harkivskogo Metalista Mirona Markevicha jogo asistentom stav Yurij Kalitvincev yakij z yunackoyu zbirnoyu Ukrayini vigrav chempionat Yevropi 2009 roku 12 lyutogo u Vankuveri Kanada vidbulosya vidkrittya XXI Zimovih Olimpijskih igor 12 do 28 lyutogo Zimovi Olimpijski igri 2010 u Vankuveri Kanada 7 po 23 travnya Chempionat svitu z hokeyu iz shajboyu 2010 u Nimechchini vigrala Chehiya 12 travnya u Gamburgu na stadioni Nordbank Arena u pershomu Ligi Yevropi UYeFA madridskij Atletiko peremig londonskij Fulgem z rahunkom 2 1 i zdobuv trofej 22 travnya u finali Ligi Chempioniv na Santyago Bernabeu milanskij Inter obigrav myunhensku Bavariyu i vtretye v svoyij istoriyi vigrav golovnij yevropejskij klubnij trofej 28 travnya Franciya viborola pravo prijmati chempionat Yevropi z futbolu 2016 roku Ce bude pershij turnir u finalnij stadiyi yakogo zigrayut 24 zbirni Z 11 chervnya do 11 lipnya U Pivdenno Afrikanskij Respublici vidbuvsya Chempionat svitu z futbolu 11 lipnya Ispaniya z rahunkom 1 0 obigrala Niderlandi i vpershe v svoyij istoriyi zavoyuvala Kubok svitu z futbolu 14 26 serpnya pershi Yunacki Olimpijski igri u Singapuri 3 zhovtnya cholovicha zbirna Ukrayini vigrala 39 u shahovu Olimpiadu v Hanti Mansijsku Avariyi ta katastrofi 1 sichnya na pivdennomu shodi Braziliyi doshi i seli vbili 64 osib 12 sichnya seriya zemletrusiv siloyu do 7 baliv na Zemletrus na Gayiti 2010 sho zrujnuvali stolicyu i mista na pivdni krayini Mizhnarodna ryatuvalna operaciya uskladnena slabistyu miscevogo uryadu maroderstvom i velikoyu zlochinnistyu Na ostriv vvedeno 16 tisyach amerikanskih vijskovikiv dlya bezpeki Za ocinkami uryadu kilkist zagiblih sklala ponad 230 tisyach 25 sichnya litak Boying 737 aviakompaniyi Ethiopian Airlines sho vikonuvav rejs Bejrut Addis Abeba z 90 pasazhirami na bortu vpav v Seredzemne more 12 lyutogo zakonom Ukrayini misto Kalush ta sela Kropivnik i Sivka Kaluska Kaluskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti ogolosheni zonoyu nadzvichajnoyi ekologichnoyi situaciyi 15 lyutogo u Galle pid Bryusselem zitknulisya dva primiskih poyizdi zaginulo 18 osib ce najbilsha zaliznichna avariya v istoriyi Belgiyi 19 lyutogo pered p yatnichnim bogosluzhinnyam vpav minaret mecheti v misti Meknes v centralnij chastini Marokko zaginulo 38 osib 19 lyutogo zlivi prinesli potuzhnu povin i obvali na portugalskomu ostrovi Madejra liho zabralo zhittya 42 h 27 lyutogo zemletrus u Chili magnitudoyu 8 8 baliv ponad 700 zagiblih 28 lyutogo u Franciyi departament Vandeya zhertvami uraganu stali ponad 50 osib 28 lyutogo zemletrus potuzhnistyu v 6 2 bala stavsya v girskomu regioni Gindukush poblizu kordonu z Afganistanom 9 bereznya zemletrus magnitudoyu 5 baliv na shodi Turechchini v provinciyi Elyazig 12 bereznya u Kazahstani v selishi Kizil Agash Alma Atinskoyi oblasti zhertvami poveni vid prorivu dambi stali 35 cholovik 16 bereznya potuzhnij ciklon Tomas na ostrovi Fidzhi 20 bereznya pilova burya v Pekini 20 bereznya viverzhennya vulkana Ejyaf yatlajokyutl v Islandiyi 23 bereznya uragan Uluj nad zahidnim uzberezhzhyam Avstraliyi 6 kvitnya zliva poveni i zsuvi gruntu v Rio de Zhanejro zabrali zhittya 205 cholovik u favelah desyatki znikli bezvisti na teritoriyi shtatu Rio de Zhanejro vvedenij rezhim nadzvichajnogo stanu 10 kvitnya pid Smolenskom rozbivsya litak Tu 154 Prezidenta Polshi Leha Kachinskogo u katastrofi nihto zi 96 lyudej ne vizhiv Na bortu litaka okrim prezidenta i jogo druzhini Mariyi buli golova Nacionalnogo banku Polshi Slavomir Skshipek zastupnik ministra zakordonnih sprav Andzhej Kremer golova Genshtabu Polshi Frantishek Gongor ostannij prezident Polshi u vignanni Rishard Kachorovskij prezident Institutu nacionalnoyi pam yati Polshi Yanush Kurtika yepiskop diviziyi Vijska Polskogo general Tadeush Ploskij pravoslavnij yepiskop polskoyi armiyi i brigadnij general Miron Chodakovskij 16 deputativ sejmu vklyuchayuchi dvoh vicespikeriv i nizka inshih visokih posadovciv 14 kvitnya v rezultati zemletrusu magnitudoyu 7 1 bala v pivnichno zahidnij kitajskij provinciyi Cinhaj zaginuli ponad 2200 lyudej 14 kvitnya v Islandiyi pochalosya druge za 2010 rik viverzhennya pidlodnogo vulkana Ejyaf yatlajokudl Cherez kilka dib hmara pilu nakrila Yevropu paralizuvavshi povitryane spoluchennya ce stalo najznachnishoyu krizoyu v svitovij aviatransportnoyi galuzi 200 tisyach aviarejsiv buli skasovani do 7 mln pasazhiriv zastryagli v aeroportah 22 kvitnya bilya uzberezhzhya shtatu Luyiziana pislya potuzhnogo vibuhu i 36 godinnoyi pozhezhi zatonula kerovana British Petroleum platforma Deepwater Horizon Nafta sho prodovzhila vitikati iz sverdlovini zabrudnila Meksikansku zatoku 8 travnya dva poslidovnih vibuhi i pozhezha na shahti Raspadska u Kemerovskij oblasti Rosiyi zabrali zhittya 66 girnikiv dolya 24 shahtariv i ryatuvalnikiv nevidoma 12 travnya litak Aerobus A330 sho vikonuvav rejs z Jogannesburga v Tripoli rozbivsya pri pidloti do aeroportu livijskoyi stolici U rezultati aviakatastrofi zaginuli 103 lyudini yedinij hto vizhiv desyatirichnij niderlandskij hlopchik 13 travnya shestero lyudej zaginuli v rezultati aviakatastrofi sho stalasya u chetver v stolici brazilskogo shtatu Amazonas misti Manaus sered zhertv katastrofi ministr osviti shtatu Sintiya Rezhiya Gomis i chetvero yiyi pomichnikiv 17 travnya v Afganistani vpav litak An 24 aviakompaniyi Pamir Airways sho vikonuvav rejs z Kunduza do Kabula na bortu perebuvalo 38 pasazhiriv i p yat chleniv ekipazha 22 travnya pid chas zahodu na posadku v aeroportu Mangalora rozbivsya litak Boying 737 kompaniyi Air India sho pryamuvav z Dubaya Zi 166 lyudej na bortu vizhilo 8 27 travnya u Gvatemali za 50 km vid stolici pochav vivergatisya vulkan Pakaya Stolicya krayini a takozh nizka prileglih oblastej ogolosheni zonoyu liha 28 travnya u rezultati zitknennya poyizdiv v indijskomu shtati Zahidna Bengaliya zaginuli 146 lyudej bilshe 200 otrimali travmi Avariyi pereduvav vibuh na shlyahu pasazhirskogo poyizda vid yakogo 13 vagoniv opinilisya na susidnij koliyi 28 travnya pochalosya viverzhennya vulkana Tunguraua v Ekvadori 30 travnya uragan Agata v Centralnij Americi zabrav zhittya 146 cholovik najbilshe poterpila Gvatemala 16 chervnya zlivi i povin u francuzkomu departamenti Var vbili 25 meshkanciv sto tisyach zalishilisya prosto neba 17 chervnya vibuh na shahti v Kolumbiyi vbiv 18 shahtariv 72 pid zavalom 21 chervnya u Kitayi cherez silni zlivi prorvalo greblyu Chankaj na richci v provinciyi Czyansi Zatopleno 40 naselenih punktiv blizko 200 lyudej zaginulo 100 tisyach cholovik evakujovani iz zoni prorivu grebli 2 lipnya na zahodi Demokratichnoyi Respubliki Kongo perevernuvsya i vibuhnuv benzovoz vid vognyu zaginulo 250 lyudej 28 lipnya u Pakistani pasazhirskij litak Airbus A321 200 aviakompaniyi AirBlue sho vikonuvav rejs z Karachi do Islamabadu zaznav katastrofi vsi 152 lyudini na bortu zaginuli 29 lipnya v rezultati povenej vid sezonnih doshiv u Pivnichno Zahidnij provinciyi Pakistanu zaginulo ponad 1600 osib v cilomu vid stihiyi postrazhdali blizko p yatnadcyati miljoniv lyudej 7 serpnya seriya zsuviv gruntu v okruzi Chzhoucyuj kitajskoyi provinciyi Gansu zabrala zhittya ponad tisyachi osib 28 veresnya u meksikanskomu misti shtat Oahaka zsuv gruntu nakriv 300 budinkiv z lyudmi sho spali 4 zhovtnya na zahodi Ugorshini na zavodi z virobnictva glinozemu v rajoni mista Ajka prorvalo dambu stavsya vitik do 700 tisyach kubometriv toksichnih vidhodiv Tri nevelikih naselenih punkti viyavilisya chastkovo zatopleni 12 zhovtnya 43 osobi zaginulo v misti Marganec v rezultati zitknennya na zaliznichnomu pereyizdi avtobusa Bogdan i lokomotiva najmasshtabnisha avtoavariya v istoriyi nezalezhnoyi Ukrayini 13 zhovtnya ogoloshene v Ukrayini dnem zhalobi 13 zhovtnya u Chili provedena uspishna evakuaciya 33 shahtariv yaki probuli pid zemleyu na glibini 700 metriv 69 dib Grupa girnikiv viyavilasya zablokovanoyu na midnij shahti San Hose 5 serpnya 25 zhovtnya pidvodnij zemletrus magnitudoyu 7 2 sprichiniv cunami bilya zahidnogo uzberezhzhya indonezijskogo ostrova Sumatra sotni zagiblih 25 zhovtnya 25 osib zaginuli na ostrovi Yava v Indoneziyi vnaslidok viverzhennya vulkana 4 listopada litak ATR 72 212 kubinskoyi aviakompaniyi AeroCaribbean sho vikonuvav rejs Santyago de Kuba Gavana vpav u provinciyi Sankti Spiritus vsi 61 pasazhir i 7 chleniv ekipazhu zaginuli 22 listopada u Pnompeni pid chas svyatkovih gulyan v tisnyavi na mostu zaginulo 350 cholovik sotni poranenihPomerliDivis takozh Kategoriya Pomerli 2010 Spisok pomerlih 2010 roku V Ukrayini 8 lyutogo Fedir Mihajlovich Muravchenko golovnij konstruktor i kerivnik Zaporizkogo mashinobudivnogo konstruktorskogo byuro Progres chlen korespondent NAN Ukrayini 25 lyutogo Dashkevich Yaroslav Romanovich ukrayinskij istorik 24 travnya Nejko Yevgen Mihajlovich akademik AMN Ukrayini 26 travnya Les Serdyuk aktor teatru ta kino Narodnij artist Ukrayini 1996 29 travnya Ilko Kucheriv odin z zasnovnikiv Narodnogo ruhu ta zasnovnik i direktor 9 chervnya Oleksandr Oleksijovich Zinchenko ukrayinskij politik i zhurnalist 12 chervnya Nekrutenko Yurij Pavlovich entomolog perekladach 15 chervnya Yurij Gerasimovich Illyenko kinorezhiser kinooperator scenarist Narodnij artist Ukrayini laureat Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka akademik Akademiyi mistectv Ukrayini 24 chervnya Isayevich Yaroslav Dmitrovich ukrayinskij istorik gromadskij diyach akademik NAN Ukrayini prezident Mizhnarodnoyi asociaciyi ukrayinistiv direktor Institutu ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini 30 chervnya Krimskij Sergij Borisovich ukrayinskij filosof kulturolog laureat Shevchenkivskoyi premiyi 2005 4 lipnya Viktor Vasilovich Skopenko rektor Kiyivskogo universitetu 1985 2008 akademik NAN Ukrayini Geroj Ukrayini 30 lipnya Mozgovij Mikola Petrovich ukrayinskij estradnij spivak kompozitor pisnyar narodnij artist Ukrayini 1993 7 serpnya Stavicka Lesya Oleksiyivna doktor filologichnih nauk 18 serpnya Ulyanenko Oles Stanislavovich ukrayinskij pismennik laureat maloyi Shevchenkivskoyi premiyi 1997 roku 25 serpnya Yezhov Valentin Ivanovich ukrayinskij radyanskij arhitektor Avtor proyektiv zabudovi stolichnih mikrorajoniv Troyeshina i Teremki 3 zhovtnya Vira Royik ukrayinska vishivalnicya Zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti Geroj Ukrayini 9 listopada Rimar Petro Oleksijovich ukrayinskij arhitektor chlen Nacionalnoyi spilki arhitektoriv Ukrayini chlen Mizhnarodnoyi radi z pitan pam yatok i viznachnih misc chlen chlen Ukrayinskogo tovaristva ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi UTOPIK 23 listopada Lednov Pavlo Serafimovich ukrayinskij radyanskij sportsmen p yatiborec dvorazovij olimpijskij chempion 24 listopada Pavlov Igor Vasilovich ukrayinskij aviabudivnik zastupnik generalnogo konstruktora ANTK im O K Antonova 26 listopada Korolyuk Paraska Vasilivna vidoma yak baba Paraska aktivna uchasnicya Pomaranchevoyi revolyuciyi 7 grudnya Yurij Prokopovich Spizhenko ukrayinskij hirurg akademik AMNU ministr ohoroni zdorov ya Ukrayini u 1989 94 rokah U sviti 1 sichnya Mohamed Rahmat malajskij politik 11 sichnya Georgij Aramovich Garanyan radyanskij i rosijskij dzhazovij klasichnij i estradnij saksofonist dirigent kompozitor 11 sichnya Erik Romer francuzkij kinorezhiser 15 sichnya Marshall Vorren Nirenberg amerikanskij biohimik i genetik laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziologiyi i medicini 1968 za rozshifrovku genetichnogo kodu 15 sichnya Dzherom Dejvid Selindzher amerikanskij pismennik avtor povisti Nad prirvoyu v zhiti 8 lyutogo Anna Samohina rosijska aktrisa 11 lyutogo Irina Arhipova radyanska i rosijska operna spivachka Velikogo teatru 1956 1988 narodna artistka SRSR 12 lyutogo Nodar Kumaritashvili gruzinskij sportsmen sanochnik zaginuv na trenuvanni v den vidkrittya Olimpiadi 21 lyutogo Volodimir Motil rosijskij kinorezhiser avtor filmu Bile sonce pusteli 25 lyutogo Vladislav Galkin rosijskij aktor nar 1971 12 bereznya Migel Delibes Setyen ispanskij pismennik 22 bereznya Valentina Tolkunova radyanska rosijska estradna spivachka 27 bereznya Vasil Smislov radyanskij shahovij grosmejster chempion svitu 1957 58 1 kvitnya Ed Roberts amerikanskij inzhener i pidpriyemec yakij rozrobiv pershij komercijno uspishnij personalnij komp yuter Altair 8800 v 1975 5 kvitnya Vitalij Sevastyanov lotchik kosmonavt SRSR i rosijskij politik 10 kvitnya Leh Kachinskij prezident Polshi rozbivsya v aviakatastrofi pid Smolenskom 21 kvitnya Huan Antonio Samaranch ispanskij gromadskij diyach somij prezident Mizhnarodnogo olimpijskogo komitetu 1980 2001 22 kvitnya Viktor Nyurenberg lyuksemburzkij futbolist 3 travnya Florensio Kampomanes filippinskij shahist prezident FIDE u 1982 1995 5 travnya Umaru Yar Adua prezident Nigeriyi 5 travnya Dzhulyetta Simionato italijska operna spivachka 16 travnya Ronni Dzhejms Dio amerikanskij rok muzikant 22 travnya Martin Gardner amerikanskij matematik pismennik populyarizator nauki 25 travnya Pol Grej basist metal gurtu Slipknot 29 travnya Dennis Gopper amerikanskij aktor ta rezhiser 1 chervnya Andrij Voznesenskij rosijskij radyanskij poet 3 chervnya Volodimir Igorovich Arnold rosijskij matematik 14 chervnya Kizim Leonid Denisovich radyanskij ukrayinskij kosmonavt dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 18 chervnya Zhoze Saramago portugalskij pismennik nobelivskij laureat 1998 roku 26 chervnya Algirdas Brazauskas prezident i prem yer ministr Litvi 29 chervnya Rudolf Leopold kolekcioner zasnovnik i direktor muzeyu Leopolda 2 lipnya Beril Bejnbridzh anglijska pismennicya 14 lipnya Chernichenko Yurij Dmitrovich rosijskij pismennik gromadskij i politichnij diyach 19 lipnya Devid Vorren avstralijskij naukovec vinahidnik bortovogo samopiscya 21 lipnya Luyis Korvalan golova Chilijskoyi komunistichnoyi partiyi 14 serpnya Ebbi Linkoln narodzhena Anna Mariya Vuldridzh amerikanska dzhazova spivachka i aktorka 16 serpnya Dimitrios Ioannidis chlen greckoyi vijskovoyi hunti chornih polkovnikiv v 1967 1974 yiyi golova v 1973 1974 17 serpnya Franchesko Kossiga italijskij politik golova Radi ministriv Italiyi 1979 1980 Prezident krayini 1985 1992 18 serpnya Nikola Kabibbo italijskij fizik 30 serpnya Alen Korno francuzkij rezhiser prodyuser i scenarist 30 serpnya Fransisko Varaljo argentinskij futbolist napadnik 2 abo 3 veresnya Oleg Bebenin biloruskij zhurnalist redaktor sajtu Hartiya 97 Pomer za nez yasovanimi obstavinami 12 veresnya Klod Shabrol francuzkij kinorezhiser 24 veresnya Gennadij Yanayev viceprezident SRSR u 1991 golova Derzhavnogo komitetu z nadzvichajnogo stanu yakij zdijsniv serpnevij putch 29 veresnya Toni Kertis amerikanskij aktor 29 veresnya Georgij Harpak Zhorzh Sharpak francuzkij fizik laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki 1992 10 zhovtnya Dzhoan Sazerlend avstralijska operna diva 14 zhovtnya Benua Mandelbrot francuzkij matematik zasnovnik fraktalnoyi geometriyi 20 zhovtnya Bob Guchchione zasnovnik zhurnalu dlya cholovikiv Penthouse 23 zhovtnya Devid Tompson prem yer ministr Barbadosu vid 2008 27 zhovtnya Nestor Kirshner prezident Argentini u 2003 2007 3 listopada Viktor Stepanovich Chernomirdin prem yer ministr Rosiyi 1992 1998 posol Rosijskoyi Federaciyi v Ukrayini 2001 2009 3 listopada Sara Doron izrayilska politichna diyachka 10 listopada Dino De Laurentis italo amerikanskij kinoprodyuser 22 listopada Hose Gonsalvo Vives ispanskij skulptor 28 listopada Maslachenko Volodimir Mikitovich radyanskij futbolist vorotar sportivnij komentator SRSR Rosiyi 28 listopada Lesli Nilsen amerikanskij komedijnij aktor 29 listopada Bella Ahmadulina rosijska poetesa perekladach 25 grudnya Karlos Andres Peres prezident Venesueli u 1974 79 ta 1989 93 rokah 30 grudnya Roberto Alfonso Bobbi Farrell didzhej tancyurist bek vokalist kolishnij uchasnik gurtu Boney MShevchenkivska premiyaAndrusyak Mihajlo Mikolajovich publicist za dokumentalno hudozhnyu trilogiyu Babak Mikola Pantelejmonovich avtor proyektu ta hudozhnogo oformlennya ta Najden Oleksandr Semenovich avtor tekstu za monografiyu Ganzha Stepan Oleksandrovich za mistecku seriyu kilimiv Ivanov Dmitro Josipovich poet za knigu poezij Kovtun Viktor Ivanovich hudozhnik za cikl zhivopisnih robit Kozak Bogdan Mikolajovich artist za koncertne vikonannya poetichnih kompozicij ta Dumi za tvorami Tarasa Shevchenka Kolodub Levko Mikolajovich kompozitor za simfoniyu 9 simfoniyu 10 simfoniyu 11 Lavro Kostyantin Tihonovich hudozhnik za ilyustraciyi do tvoriv klasikiv vitchiznyanoyi literaturi ta monumentalni rozpisi na temu ukrayinskih narodnih kazok u Kiyivskomu akademichnomu teatri lyalok Moskalec Galina Vasilivna Galina Pagutyak pismennicya za knigu prozi Sluga z Dobromilya Pahlovska Oksana Yezhi Yanivna pismennicya za knigu publicistikiNobelivska premiyaz medicini ta fiziologiyi Robert Edvards za tehnologiyu shtuchnogo zaplidnennya z fiziki Kostyantin Novoselov i Andrij Gejm za roboti zi stvorennya grafenu z himiyi amerikanci Richard Gek i Eyiti Negisi ta yaponec Akiro Sudzuki za roboti zi stvorennya paladiyevogo katalizatora v organichnomu sintezi z literaturi peruanskij pismennik Mario Vargas Ljosa za kartografiyu strukturi vladi i yaskravi obrazi oporu povstannya i porazki individu premiya miru kitajskij aktivist Lyu Syaobo za trivalu i nenasilnicku borotbu za prava lyudini v Kitayi z ekonomiki Piter Dajmond i Dejl Mortensen SShA Kristofer Pissarides Velika Britaniya za doslidzhennya rinkiv z problemami poshuku roboti v makroekonomiciPrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini Pro vidznachennya 125 richchya vid chasu zasnuvannya Nacionalnogo tehnichnogo universitetu Harkivskij politehnichnij institut Arhiv originalu za 15 kvitnya 2012 Procitovano 23 sichnya 2010 Arhiv originalu za 27 listopada 2014 Procitovano 16 grudnya 2018 http gazeta ua index php id 358540 3 listopada 2010 u Wayback Machine Boliviyi podaruvali vihid do okeanu North Korea torpedoed South s navy ship report 26 kvitnya 2010 u Wayback Machine Reuters 22 04 2010 Seul zvinuvachuye KNDR u potoplenni sudna Arhiv originalu za 31 serpnya 2011 Procitovano 24 veresnya 2010 Arhiv originalu za 10 sichnya 2010 Procitovano 10 sichnya 2010 Arhiv originalu za 16 veresnya 2010 Procitovano 17 veresnya 2010 Arhiv originalu za 15 bereznya 2012 Procitovano 29 veresnya 2010 Arhiv originalu za 9 bereznya 2012 Procitovano 22 veresnya 2010 Arhiv originalu za 19 veresnya 2010 Procitovano 17 veresnya 2010 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2010 Procitovano 16 grudnya 2018 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2010 Procitovano 6 zhovtnya 2010 Ekologichna katastrofa v Ugorshini prizvela do nadzvichajnogo stanu Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2010 Procitovano 12 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 8 lipnya 2018 Procitovano 1 sichnya 2010 Arhiv originalu za 17 lipnya 2010 Procitovano 14 lipnya 2010 Skonchalsya pisatel Yurij Chernichenko ros