Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

CERN Європе йська організація з я дерних дослі джень ЦЕРН фр Conseil Européen pour la Recherche Nucléaire міжнародний до

CERN

CERN

CERN, Європе́йська організація з я́дерних дослі́джень (ЦЕРН) (фр. Conseil Européen pour la Recherche Nucléaire) — міжнародний дослідницький центр європейської спільноти, найбільша у світі лабораторія фізики високих енергій.

l’Organisation européenne pour la recherche nucléaire
Європейська організація з ядерних досліджень
image
image
image
Абревіатура CERN
Тип міжнародна організація
d
Засновано 29 вересня 1954
Сфера фізика елементарних частинок і фізика високих енергій[d]
Країна image Швейцарія · image Франція
Штаб-квартира Женева, Швейцарія
46°14′04″ пн. ш. 6°02′56″ сх. д. / 46.234493000027775622° пн. ш. 6.04912900002777754° сх. д. / 46.234493000027775622; 6.04912900002777754Координати: 46°14′04″ пн. ш. 6°02′56″ сх. д. / 46.234493000027775622° пн. ш. 6.04912900002777754° сх. д. / 46.234493000027775622; 6.04912900002777754
Місце діяльності Європа
Членство ORCID[d][1][2]
d[3]
Linux Foundation[4]
W3C[5]
d
arXiv.org[6]
d[7]
d[8]
d[9]
d[10]
d[11]
Офіційні мови англійська
французька
Генеральний секретар
Керівник Фабіола Джіанотті (1 січня 2016)
Членів 23 країна[13]
Штат працівників ▼2635 осіб (2020)[14]
Бюджет 1 230 200 000 Fr (2018)
Вебсайт: home.cern
Нагороди

Премія принцеси Астурійської за технічні та наукові дослідження[d] (2013)

 (2013)

Золота медаль Нільса Бора (ЮНЕСКО)

image CERN у Вікісховищі

Загальна інформація

Розташований на захід від Женеви, на кордоні між Францією і Швейцарією, біля підніжжя гірського масиву Юра. Місцеві геологічні та сейсмічні умови дають змогу без побоювань будувати тут прискорювачі елементарних частинок. В Україні французький акронім часто вимовляють як ЦЕРН.

Історія створення

Ідея заснування CERN належить французькому фізику Луї де Бройлю. 1949 року на Європейській конференції з культури (Лозанна, Швейцарія) він запропонував створити міжнародну організацію для здійснення наукових досліджень:

Наша увага зосереджена на створенні нової міжнародної організації для проведення науково-дослідницьких робіт, що виходять за межі національних програм. Ця організація могла б узяти на себе виконання таких завдань, обсяг і суть яких не під силу жодному національному інститутові… Окрім того, заснування наукового центру буде символом об'єднання інтелектуальних сил Європи.

Ідею де Бройля підтримали європейські уряди — зруйнована війною Європа не мала іншої можливості зберегти фундаментальну науку, розпочати дуже дорогі ядерні дослідження й особливо дослідження в галузі фізики елементарних частинок високих енергій.

Після Другої світової війни всі уряди були зацікавлені в подальшому вивченні потенціалу енергії атома, незалежно від того, чи розглядається вона як новий енергетичний ресурс для суспільства, чи як зброя, щоб знеохотити ворогів. Норвегія та Швеція, як і багато інших малих країн, планували виробляти ядерну зброю. Норвегія відмовилася від такого плану після вступу до НАТО. У Швеції, яка вирішила дотримуватися нейтралітету, прем'єр-міністр Таге Ерландер пішов на компроміс: Швеція продовжуватиме дослідження ядерної енергії для цивільних цілей і можливого використання технології для виробництва зброї на основі шведського урану, офіційно назване «дослідженням захисту».

У скандинавському регіоні кілька урядів заснували «атомні комітети» з представників урядів, промисловості й національних вчених (Швеція в 1945 році, Норвегія в 1947 році, Данія в 1955 році), щоб дослідити свої можливості. У Європі жодна країна, крім Великої Британії, не мала економічних та технічних можливостей будувати великі прискорювачі частинок. Виклика́в занепокоєння той факт, що під час і після війни багато європейських фізиків виїхали до США, де дослідницьке обладнання й платня були набагато кращі, ніж в Європі. Ці факти утвердили в думці, що тільки кілька західноєвропейських країн можуть створити спільну дослідницьку організацію, здатну ефективно працювати для вирішення спільної проблеми.

1952 року Європейську організацію з ядерних досліджень де-факто створено. Було прийняте рішення побудувати та запустити спільний європейський потужний прискорювач. Проблемним стало рішення щодо географічного розташування цього проєкту. Як засвідчив Стефан Розенталь, це не могла бути одна з великих країн, і вибір остаточно стояв між Данією, Нідерландами і Швейцарію. Нільс Бор, Ганс Крамерс за підтримки Норвегії та Швеції виступали за розміщення в Копенгагені. Інші країни вважали небезпечним розміщувати CERN у Данії, оскільки в разі конфлікту Радянський Союз може окупувати Данію і використати потужний прискорювач. Франція наполягала на тому, щоб CERN був розміщений на франкомовному середовищі і, врешті, у жовтні 1952 року на засіданні CERN було остаточно обрано локацію - Женеву. Офіційним днем народження CERN вважають 29 вересня 1954 року, коли 12 країн-учасниць ратифікували угоду про її заснування.

image
ESO і CERN мають угоду про співробітництво

Діяльність

Сьогодні на експериментальному обладнанні CERN працює близько 12 000 дослідників 80 народів із 500 наукових центрів і університетів — це половина всіх фізиків — дослідників мікросвіту.

CERN має у своєму розпорядженні цілу низку прискорювачів заряджених частинок, найбільший із яких (Великий адронний колайдер, LHC) був запущених впродовж 2008—2010 років. На початок 2019 року науковці працювали над ще більшою установкою — Майбутнім кільцевим колайдером.

image


CERN зробив суттєвий вклад у розвиток інформатики. У ньому зародилася технологія всесвітньої павутини (www) і було створено протокол HTTP. Також, CERN був одним із піонерів із розробки сенсорних екранів: ще у 1970-х роках з їх допомогою здійснювався контроль за прискорювачами. CERN також проводить дослідження з медичної фізики, виробляє радіоізотопи для лікування онкологічних захворювань та консультує спорудження нових центрів радіотерапії в Європі.

CERN пропонує різноманітні навчальні програми для всіх охочих. Існують міжнародні програми підвищення кваліфікації шкільних вчителів, літні програми для студентів (фізиків, інженерів, комп'ютерників та математиків). Також щорічно проводиться конкурс наукових проєктів для школярів з усього світу «Beamline for schools», переможці якого отримують можливість провести власні дослідження на прискорювачі частинок. Існують програми «обміну знаннями» між науковцями CERN та інженерами з різних країн, фінансуються численні розробки, що пристосовують розроблені в CERN технології до широкого вжитку. Раз на кілька років проводяться дні відкритих дверей, в інший час можливо відвідати CERN з організованою екскурсією, спеціальні екскурсії здійснюються для школярів та студентів.

Дані, зібрані експериментами на ВАК, за кілька років виставляються у відкритий доступ і можуть бути досліджені незалежними науковцями. Усі наукові публікації CERN перебувають у відкритому доступі та доступні з інформаційної системи CERN Document Server.

29 вересня 2023 року CERN повідомила про те, що сумарна місткість накопичувачів у її дата-центрах перевищила знакову позначку 1 Ебайт. Місткість сховища стабільно нарощувалася з 2010 року. У нинішньому вигляді система зберігання CERN поєднує близько 110 тис. стандартних накопичувачів. В основному це HDD, але кількість SSD невпинно зростає. Сховище використовує різні методи резервування та відновлення інформації, що гарантує збереження цінних даних.

Три науковці CERN за історію його існування були нагороджені Нобелівськими преміями з фізики: Карло Руббіа та Симон ван дер Мер у 1984 році, та Жорж Шарпак у 1992-му. Троє інших нобелівських лауреатів працювали в CERN: перший генеральний директор організації Фелікс Блох, а також Семюел Тінг та Джек Стейнбергер, але премії вони отримали за результати, отримані на іншому етапі своєї наукової кар'єри. Нобелівську премію 2013 року було видано Франсуа Англеру та Пітеру Хіггсу з формулюванням «за теоретичне відкриття механізму, який допомагає нам розуміти походження маси субатомних частинок й існування якого було доведено виявленням передбаченої елементарної частинки в експериментах ATLAS і CMS на Великому адронному колайдері в CERN» — таким чином, хоч премія і не була видана науковцям організації, їх заслуга була окремо відзначена у формулюванні нагороди.

20 березня 2024 року, CERN оголосила про те, що вона припиняє співпрацю з сотнями фахівців, які пов’язані з російськими організаціями. А саме, представник CERN зазначив, що близько 500 вчених, які не мешкають у Швейцарії, більше не будуть залучатися до спільних досліджень.

Учасники

image
Країни-учасники CERN.
   Засновники
   Приєднались до CERN згодом

Країни-засновники, які в 1953—1954 роках підписали угоду про створення проєкту:

Зміни серед країн учасниць після 1954 року:

Організації та країни зі статусом спостерігача:

Асоційовані члени:

Участь України у Європейській організації ядерних досліджень

Не будучи членом CERN, Україна брала участь у низці здійснюваних там наукових проєктів.

Учасники засідання Президії НАН України 9 вересня 2009 року заслухали та обговорили доповідь Геннадія Зінов'єва про стан та перспективи співробітництва установ НАН України з CERN. Президія НАН України відзначила, що низка установ і окремі науковці НАНУ взяли участь в оснащенні великого адронного колайдера. Це свідчить про високий рівень розробок науковців України, в яких зацікавлена світова наукова спільнота, що працює в CERN. Разом з тим обсяги співпраці установ НАН України та й в цілому наукових закладів нашої країни з CERN залишаються вкрай недостатніми. Це насамперед пов‘язано з відсутністю на сьогодні відповідної угоди між Україною та CERN. Але й самі установи Академії мають значно активніше працювати над розширенням наукового співробітництва з цим європейським центром. Необхідно, щоб Академія взяла активну участь у проведенні переговорів з CERN щодо укладення нової двосторонньої угоди про співпрацю України з цим центром.

  • Дата набуття Україною членства: 05.10.2016 р.
  • Підстава для набуття членства в міжнародній організації: Закон України від 02.09.2014 № 1666-VII «Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейською організацією ядерних досліджень (ЦЕРН) стосовно надання статусу асоційованого члена в ЦЕРН».
  • Статус членства: Асоційований член.
  • Характер фінансових зобов'язань України: Сплата щорічного членського внеску.
  • Джерело здійснення видатків, пов'язаних з виконанням фінансових зобов'язань: Державний бюджет України.
  • Вид валюти фінансових зобов'язань: Швейцарський франк.
  • Обсяг фінансових зобов'язань України на 2017 рік: 1 006 750,00.
  • Обсяг невиконаних Україною у попередні роки фінансових зобов'язань: 16 817,01.
  • Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за виконання фінансових зобов'язань: Міністерство освіти і науки України.

Українські науковці є членами наукових колаборацій ALICE, CMS, LHCb на Великому адронному колайдері, а також працюють над кількома запланованими експериментами. У Харківському фізико-технічному інституті розташовано один з Tier-2 центрів для обробки даних з експерименту CMS.

Див. також

Примітки

  1. https://orcid.org/members/001G000001CAmA2IAL-cern-european-organization-for-nuclear-research
  3. https://dpconline.org/about/members
  4. https://www.linuxfoundation.org/membership/members/
  5. https://www.w3.org/Consortium/Member/List
  10. https://eosc.eu/members/
  12. https://home.cern/news/press-release/cern/dr-ursula-bassler-elected-next-president-cern-council
  13. https://home.cern/fr/about/who-we-are/our-governance/member-states
  14. https://cds.cern.ch/record/2771424?ln=en
  15. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 листопада 2011. Процитовано 11 листопада 2009.
  16. Thomas Jonter. The Swedish Plans to Acquire Nuclear Weapons, 1965-1968: An Analysis of Technical Preparations // Science and Global Security. — 2010. — Т. 18 (16 червня). — С. 61-86. — DOI:10.1080/08929882.2010.486722.
  17. Helle Kiilerich. Editors: Einar Gudmundsson, Helle Kiilerich, Ben Mottelson, Christopher Pethick. Nordita –The Copenhagen Years: A Scrapbook. — Copenhagen : Tryk 2100, 2021. — P. 7.
  18. Rozental, Stefan. NB: Erindringer om Niels Bohr. — Gyldendal, 1985. — 135 p. — .
  19. . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015.
  20. . home.cern. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  21. . CERN Courier (брит.). 31 березня 2010. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  22. . CERN Document Server. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 30 січня 2021.
  23. . home.cern. Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  24. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  25. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  26. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  27. . home.cern. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  28. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  29. . careers.cern. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  30. . beamlineforschools.cern. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  31. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  32. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  33. . kt.cern. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  34. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  35. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  36. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  37. . scientific-info.cern. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  38. http://cds.cern.ch/
  39. An exabyte of disk storage at CERN. // By Tim Smith. 29.09.2023
  40. Ємність сховища даних CERN перевищила 1 Ебайт. 03.10.2023
  41. . public-archive.web.cern.ch. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  42. . Physics World (брит.). 29 вересня 2020. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 30 січня 2021.
  43. CERN припинить співпрацю з 500 вченими, пов’язаними з рф. 20.03.2024
  44. . home.cern. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 30 січня 2021.
  45. Кирил Чеботарьов (20 червня 2022). Усі зв’язки зруйновані. Росію вигнали з проєкту Великого адронного колайдера. НВ.
  46. . international-relations.web.cern.ch. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  47. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 листопада 2011. Процитовано 11 листопада 2009.
  48. Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейською організацією ядерних досліджень (ЦЕРН) стосовно надання статусу асоційованого члена в ЦЕРН. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 2 травня 2023.
  49. . Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  50. . greybook.cern.ch. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  51. . ung.in.ua. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

CERN Yevrope jska organizaciya z ya dernih dosli dzhen CERN fr Conseil Europeen pour la Recherche Nucleaire mizhnarodnij doslidnickij centr yevropejskoyi spilnoti najbilsha u sviti laboratoriya fiziki visokih energij l Organisation europeenne pour la recherche nucleaireYevropejska organizaciya z yadernih doslidzhenAbreviatura CERNTip mizhnarodna organizaciya dZasnovano 29 veresnya 1954Sfera fizika elementarnih chastinok i fizika visokih energij d Krayina Shvejcariya FranciyaShtab kvartira Zheneva Shvejcariya46 14 04 pn sh 6 02 56 sh d 46 234493000027775622 pn sh 6 04912900002777754 sh d 46 234493000027775622 6 04912900002777754 Koordinati 46 14 04 pn sh 6 02 56 sh d 46 234493000027775622 pn sh 6 04912900002777754 sh d 46 234493000027775622 6 04912900002777754Misce diyalnosti YevropaChlenstvo ORCID d 1 2 d 3 Linux Foundation 4 W3C 5 d arXiv org 6 d 7 d 8 d 9 d 10 d 11 Oficijni movi anglijska francuzkaGeneralnij sekretarKerivnik Fabiola Dzhianotti 1 sichnya 2016 Chleniv 23 krayina 13 Shtat pracivnikiv 2635 osib 2020 14 Byudzhet 1 230 200 000 Fr 2018 Vebsajt home cernNagorodi Premiya princesi Asturijskoyi za tehnichni ta naukovi doslidzhennya d 2013 2013 Zolota medal Nilsa Bora YuNESKO CERN u VikishovishiZagalna informaciyaRoztashovanij na zahid vid Zhenevi na kordoni mizh Franciyeyu i Shvejcariyeyu bilya pidnizhzhya girskogo masivu Yura Miscevi geologichni ta sejsmichni umovi dayut zmogu bez poboyuvan buduvati tut priskoryuvachi elementarnih chastinok V Ukrayini francuzkij akronim chasto vimovlyayut yak CERN Istoriya stvorennyaIdeya zasnuvannya CERN nalezhit francuzkomu fiziku Luyi de Brojlyu 1949 roku na Yevropejskij konferenciyi z kulturi Lozanna Shvejcariya vin zaproponuvav stvoriti mizhnarodnu organizaciyu dlya zdijsnennya naukovih doslidzhen Nasha uvaga zoseredzhena na stvorenni novoyi mizhnarodnoyi organizaciyi dlya provedennya naukovo doslidnickih robit sho vihodyat za mezhi nacionalnih program Cya organizaciya mogla b uzyati na sebe vikonannya takih zavdan obsyag i sut yakih ne pid silu zhodnomu nacionalnomu institutovi Okrim togo zasnuvannya naukovogo centru bude simvolom ob yednannya intelektualnih sil Yevropi Ideyu de Brojlya pidtrimali yevropejski uryadi zrujnovana vijnoyu Yevropa ne mala inshoyi mozhlivosti zberegti fundamentalnu nauku rozpochati duzhe dorogi yaderni doslidzhennya j osoblivo doslidzhennya v galuzi fiziki elementarnih chastinok visokih energij Pislya Drugoyi svitovoyi vijni vsi uryadi buli zacikavleni v podalshomu vivchenni potencialu energiyi atoma nezalezhno vid togo chi rozglyadayetsya vona yak novij energetichnij resurs dlya suspilstva chi yak zbroya shob zneohotiti vorogiv Norvegiya ta Shveciya yak i bagato inshih malih krayin planuvali viroblyati yadernu zbroyu Norvegiya vidmovilasya vid takogo planu pislya vstupu do NATO U Shveciyi yaka virishila dotrimuvatisya nejtralitetu prem yer ministr Tage Erlander pishov na kompromis Shveciya prodovzhuvatime doslidzhennya yadernoyi energiyi dlya civilnih cilej i mozhlivogo vikoristannya tehnologiyi dlya virobnictva zbroyi na osnovi shvedskogo uranu oficijno nazvane doslidzhennyam zahistu U skandinavskomu regioni kilka uryadiv zasnuvali atomni komiteti z predstavnikiv uryadiv promislovosti j nacionalnih vchenih Shveciya v 1945 roci Norvegiya v 1947 roci Daniya v 1955 roci shob dosliditi svoyi mozhlivosti U Yevropi zhodna krayina krim Velikoyi Britaniyi ne mala ekonomichnih ta tehnichnih mozhlivostej buduvati veliki priskoryuvachi chastinok Viklika v zanepokoyennya toj fakt sho pid chas i pislya vijni bagato yevropejskih fizikiv viyihali do SShA de doslidnicke obladnannya j platnya buli nabagato krashi nizh v Yevropi Ci fakti utverdili v dumci sho tilki kilka zahidnoyevropejskih krayin mozhut stvoriti spilnu doslidnicku organizaciyu zdatnu efektivno pracyuvati dlya virishennya spilnoyi problemi 1952 roku Yevropejsku organizaciyu z yadernih doslidzhen de fakto stvoreno Bulo prijnyate rishennya pobuduvati ta zapustiti spilnij yevropejskij potuzhnij priskoryuvach Problemnim stalo rishennya shodo geografichnogo roztashuvannya cogo proyektu Yak zasvidchiv Stefan Rozental ce ne mogla buti odna z velikih krayin i vibir ostatochno stoyav mizh Daniyeyu Niderlandami i Shvejcariyu Nils Bor Gans Kramers za pidtrimki Norvegiyi ta Shveciyi vistupali za rozmishennya v Kopengageni Inshi krayini vvazhali nebezpechnim rozmishuvati CERN u Daniyi oskilki v razi konfliktu Radyanskij Soyuz mozhe okupuvati Daniyu i vikoristati potuzhnij priskoryuvach Franciya napolyagala na tomu shob CERN buv rozmishenij na frankomovnomu seredovishi i vreshti u zhovtni 1952 roku na zasidanni CERN bulo ostatochno obrano lokaciyu Zhenevu Oficijnim dnem narodzhennya CERN vvazhayut 29 veresnya 1954 roku koli 12 krayin uchasnic ratifikuvali ugodu pro yiyi zasnuvannya ESO i CERN mayut ugodu pro spivrobitnictvoDiyalnistSogodni na eksperimentalnomu obladnanni CERN pracyuye blizko 12 000 doslidnikiv 80 narodiv iz 500 naukovih centriv i universitetiv ce polovina vsih fizikiv doslidnikiv mikrosvitu CERN maye u svoyemu rozporyadzhenni cilu nizku priskoryuvachiv zaryadzhenih chastinok najbilshij iz yakih Velikij adronnij kolajder LHC buv zapushenih vprodovzh 2008 2010 rokiv Na pochatok 2019 roku naukovci pracyuvali nad she bilshoyu ustanovkoyu Majbutnim kilcevim kolajderom CERN zrobiv suttyevij vklad u rozvitok informatiki U nomu zarodilasya tehnologiya vsesvitnoyi pavutini www i bulo stvoreno protokol HTTP Takozh CERN buv odnim iz pioneriv iz rozrobki sensornih ekraniv she u 1970 h rokah z yih dopomogoyu zdijsnyuvavsya kontrol za priskoryuvachami CERN takozh provodit doslidzhennya z medichnoyi fiziki viroblyaye radioizotopi dlya likuvannya onkologichnih zahvoryuvan ta konsultuye sporudzhennya novih centriv radioterapiyi v Yevropi CERN proponuye riznomanitni navchalni programi dlya vsih ohochih Isnuyut mizhnarodni programi pidvishennya kvalifikaciyi shkilnih vchiteliv litni programi dlya studentiv fizikiv inzheneriv komp yuternikiv ta matematikiv Takozh shorichno provoditsya konkurs naukovih proyektiv dlya shkolyariv z usogo svitu Beamline for schools peremozhci yakogo otrimuyut mozhlivist provesti vlasni doslidzhennya na priskoryuvachi chastinok Isnuyut programi obminu znannyami mizh naukovcyami CERN ta inzhenerami z riznih krayin finansuyutsya chislenni rozrobki sho pristosovuyut rozrobleni v CERN tehnologiyi do shirokogo vzhitku Raz na kilka rokiv provodyatsya dni vidkritih dverej v inshij chas mozhlivo vidvidati CERN z organizovanoyu ekskursiyeyu specialni ekskursiyi zdijsnyuyutsya dlya shkolyariv ta studentiv Dani zibrani eksperimentami na VAK za kilka rokiv vistavlyayutsya u vidkritij dostup i mozhut buti doslidzheni nezalezhnimi naukovcyami Usi naukovi publikaciyi CERN perebuvayut u vidkritomu dostupi ta dostupni z informacijnoyi sistemi CERN Document Server 29 veresnya 2023 roku CERN povidomila pro te sho sumarna mistkist nakopichuvachiv u yiyi data centrah perevishila znakovu poznachku 1 Ebajt Mistkist shovisha stabilno naroshuvalasya z 2010 roku U ninishnomu viglyadi sistema zberigannya CERN poyednuye blizko 110 tis standartnih nakopichuvachiv V osnovnomu ce HDD ale kilkist SSD nevpinno zrostaye Shovishe vikoristovuye rizni metodi rezervuvannya ta vidnovlennya informaciyi sho garantuye zberezhennya cinnih danih Tri naukovci CERN za istoriyu jogo isnuvannya buli nagorodzheni Nobelivskimi premiyami z fiziki Karlo Rubbia ta Simon van der Mer u 1984 roci ta Zhorzh Sharpak u 1992 mu Troye inshih nobelivskih laureativ pracyuvali v CERN pershij generalnij direktor organizaciyi Feliks Bloh a takozh Semyuel Ting ta Dzhek Stejnberger ale premiyi voni otrimali za rezultati otrimani na inshomu etapi svoyeyi naukovoyi kar yeri Nobelivsku premiyu 2013 roku bulo vidano Fransua Angleru ta Piteru Higgsu z formulyuvannyam za teoretichne vidkrittya mehanizmu yakij dopomagaye nam rozumiti pohodzhennya masi subatomnih chastinok j isnuvannya yakogo bulo dovedeno viyavlennyam peredbachenoyi elementarnoyi chastinki v eksperimentah ATLAS i CMS na Velikomu adronnomu kolajderi v CERN takim chinom hoch premiya i ne bula vidana naukovcyam organizaciyi yih zasluga bula okremo vidznachena u formulyuvanni nagorodi 20 bereznya 2024 roku CERN ogolosila pro te sho vona pripinyaye spivpracyu z sotnyami fahivciv yaki pov yazani z rosijskimi organizaciyami A same predstavnik CERN zaznachiv sho blizko 500 vchenih yaki ne meshkayut u Shvejcariyi bilshe ne budut zaluchatisya do spilnih doslidzhen UchasnikiKrayini uchasniki CERN Zasnovniki Priyednalis do CERN zgodom Krayini zasnovniki yaki v 1953 1954 rokah pidpisali ugodu pro stvorennya proyektu Belgiya Daniya Nimechchina Franciya Greciya Italiya Norvegiya Shveciya Shvejcariya Niderlandi Velika Britaniya Yugoslaviya Zmini sered krayin uchasnic pislya 1954 roku Avstriya priyednalas 1959 roku Yugoslaviya pokinula organizaciyu 1961 roku Ispaniya priyednalas 1961 roku 1969 go pokinula 1983 go znovu priyednalas Portugaliya priyednalas 1985 roku Finlyandiya priyednalas 1991 roku Polsha priyednalas 1991 roku Ugorshina priyednalas 1992 roku Chehiya priyednalas 1993 roku Slovachchina priyednalas 1993 roku Bolgariya priyednalas 1999 roku Izrayil priyednavsya 2014 roku Rumuniya priyednalas 2016 roku Serbiya priyednalas 2019 roku Organizaciyi ta krayini zi statusom sposterigacha Yevropejska komisiya YuNESKO SShA Rosiya ta Ob yednanij institut yadernih doslidzhen CERN pripinyaye spivpracyu z 2024 roku pislya zakinchennya terminu diyuchoyi ugodi Yaponiya Asocijovani chleni Turechchina z 2015 roku Pakistan z 2015 roku Kipr z 2016 roku kandidat na povnocinne chlenstvo Ukrayina z 2016 roku Sloveniya z 2017 roku kandidat na povnocinne chlenstvo Indiya z 2017 roku Litva z 2018 roku Horvatiya z 2019 roku Uchast Ukrayini u Yevropejskij organizaciyi yadernih doslidzhenNe buduchi chlenom CERN Ukrayina brala uchast u nizci zdijsnyuvanih tam naukovih proyektiv Uchasniki zasidannya Prezidiyi NAN Ukrayini 9 veresnya 2009 roku zasluhali ta obgovorili dopovid Gennadiya Zinov yeva pro stan ta perspektivi spivrobitnictva ustanov NAN Ukrayini z CERN Prezidiya NAN Ukrayini vidznachila sho nizka ustanov i okremi naukovci NANU vzyali uchast v osnashenni velikogo adronnogo kolajdera Ce svidchit pro visokij riven rozrobok naukovciv Ukrayini v yakih zacikavlena svitova naukova spilnota sho pracyuye v CERN Razom z tim obsyagi spivpraci ustanov NAN Ukrayini ta j v cilomu naukovih zakladiv nashoyi krayini z CERN zalishayutsya vkraj nedostatnimi Ce nasampered pov yazano z vidsutnistyu na sogodni vidpovidnoyi ugodi mizh Ukrayinoyu ta CERN Ale j sami ustanovi Akademiyi mayut znachno aktivnishe pracyuvati nad rozshirennyam naukovogo spivrobitnictva z cim yevropejskim centrom Neobhidno shob Akademiya vzyala aktivnu uchast u provedenni peregovoriv z CERN shodo ukladennya novoyi dvostoronnoyi ugodi pro spivpracyu Ukrayini z cim centrom Data nabuttya Ukrayinoyu chlenstva 05 10 2016 r Pidstava dlya nabuttya chlenstva v mizhnarodnij organizaciyi Zakon Ukrayini vid 02 09 2014 1666 VII Pro ratifikaciyu Ugodi mizh Ukrayinoyu ta Yevropejskoyu organizaciyeyu yadernih doslidzhen CERN stosovno nadannya statusu asocijovanogo chlena v CERN Status chlenstva Asocijovanij chlen Harakter finansovih zobov yazan Ukrayini Splata shorichnogo chlenskogo vnesku Dzherelo zdijsnennya vidatkiv pov yazanih z vikonannyam finansovih zobov yazan Derzhavnij byudzhet Ukrayini Vid valyuti finansovih zobov yazan Shvejcarskij frank Obsyag finansovih zobov yazan Ukrayini na 2017 rik 1 006 750 00 Obsyag nevikonanih Ukrayinoyu u poperedni roki finansovih zobov yazan 16 817 01 Centralnij organ vikonavchoyi vladi vidpovidalnij za vikonannya finansovih zobov yazan Ministerstvo osviti i nauki Ukrayini Ukrayinski naukovci ye chlenami naukovih kolaboracij ALICE CMS LHCb na Velikomu adronnomu kolajderi a takozh pracyuyut nad kilkoma zaplanovanimi eksperimentami U Harkivskomu fiziko tehnichnomu instituti roztashovano odin z Tier 2 centriv dlya obrobki danih z eksperimentu CMS Div takozhLHC Computing GridPrimitkihttps orcid org members 001G000001CAmA2IAL cern european organization for nuclear research https dpconline org about members https www linuxfoundation org membership members https www w3 org Consortium Member List https eosc eu members https home cern news press release cern dr ursula bassler elected next president cern council https home cern fr about who we are our governance member states https cds cern ch record 2771424 ln en PDF Arhiv originalu PDF za 17 listopada 2011 Procitovano 11 listopada 2009 Thomas Jonter The Swedish Plans to Acquire Nuclear Weapons 1965 1968 An Analysis of Technical Preparations Science and Global Security 2010 T 18 16 chervnya S 61 86 DOI 10 1080 08929882 2010 486722 Helle Kiilerich Editors Einar Gudmundsson Helle Kiilerich Ben Mottelson Christopher Pethick Nordita The Copenhagen Years A Scrapbook Copenhagen Tryk 2100 2021 P 7 Rozental Stefan NB Erindringer om Niels Bohr Gyldendal 1985 135 p ISBN 8700938742 Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 21 grudnya 2015 home cern Arhiv originalu za 21 kvitnya 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 CERN Courier brit 31 bereznya 2010 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 CERN Document Server Arhiv originalu za 28 grudnya 2019 Procitovano 30 sichnya 2021 home cern Arhiv originalu za 14 lyutogo 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 CERN angl Arhiv originalu za 4 lyutogo 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 CERN angl Arhiv originalu za 23 sichnya 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 CERN angl Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 home cern Arhiv originalu za 23 sichnya 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 CERN angl Arhiv originalu za 24 lyutogo 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 careers cern Arhiv originalu za 27 sichnya 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 beamlineforschools cern Arhiv originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 CERN angl Arhiv originalu za 5 lyutogo 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 CERN angl Arhiv originalu za 5 lyutogo 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 kt cern Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 CERN angl Arhiv originalu za 4 lyutogo 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 CERN angl Arhiv originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 CERN angl Arhiv originalu za 29 sichnya 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 scientific info cern Arhiv originalu za 3 lyutogo 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 http cds cern ch An exabyte of disk storage at CERN By Tim Smith 29 09 2023 Yemnist shovisha danih CERN perevishila 1 Ebajt 03 10 2023 public archive web cern ch Arhiv originalu za 5 lyutogo 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 Physics World brit 29 veresnya 2020 Arhiv originalu za 16 listopada 2020 Procitovano 30 sichnya 2021 CERN pripinit spivpracyu z 500 vchenimi pov yazanimi z rf 20 03 2024 home cern Arhiv originalu za 29 listopada 2018 Procitovano 30 sichnya 2021 Kiril Chebotarov 20 chervnya 2022 Usi zv yazki zrujnovani Rosiyu vignali z proyektu Velikogo adronnogo kolajdera NV international relations web cern ch Arhiv originalu za 3 lyutogo 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 7 listopada 2011 Procitovano 11 listopada 2009 Pro ratifikaciyu Ugodi mizh Ukrayinoyu ta Yevropejskoyu organizaciyeyu yadernih doslidzhen CERN stosovno nadannya statusu asocijovanogo chlena v CERN Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 2 travnya 2023 Arhiv originalu za 9 veresnya 2017 Procitovano 10 veresnya 2017 greybook cern ch Arhiv originalu za 24 sichnya 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 ung in ua Arhiv originalu za 4 lyutogo 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 PosilannyaYevropejska organizaciya yadernih doslidzhen 26 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 angl fr Oficijnij sajt CERN 26 lipnya 2007 u Wayback Machine angl CERN at 50 The emerald city 16 veresnya 2008 u Wayback Machine The Economist 25 bereznya 2004 roku angl hronologiya rozvitku CERN http uprom info Nacionalnij promislovij portal 14 sichnya 2017 Arhiv originalu za 6 serpnya 2018 Procitovano 6 serpnya 2018

Дата публікації:
Топ