Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нейтральність цієї статті під сумнівом Будь ласка ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недол

Уго Чавес

Уго Чавес
цієї статті під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним та за можливості виправте недоліки. (вересень 2022)

Уго Рафаель Чавес Фріас (ісп. Hugo Rafael Chávez Frías; 28 липня 1954, Сабанета — 5 березня 2013) — венесуельський політик соціалістичної спрямованості, військовий, Президент Венесуели з 1999 до 2013 року.

Уго Рафаель Чавес Фріас
Hugo Rafael Chávez Frías
ісп. Hugo Rafael Chávez Frías
image
Уго Рафаель Чавес Фріас
Hugo Rafael Chávez Frías
image 61-й Президент Венесуели
2 лютого 1999 — 5 березня 2013
Попередник Рафаель Кальдера
Наступник Ніколас Мадуро
Народився 28 липня 1954(1954-07-28)[1][2][…]
Сабанета, Венесуела
Помер 5 березня 2013(2013-03-05)[4][1][…](58 років)
d, San Juan[d][1]
Похований d
Відомий як політик, офіцер
Країна Венесуела
Alma mater d
Політична партія Рух за п'яту республіку (1997–2008)
Об'єднана соціалістична партія Венесуели
Батько d
Мати d
У шлюбі з d і d
Діти d
Релігія католицтво
Нагороди
image image image image image image image image image image image image image

d

 image image

d (2008)

d (2001)

 image image image image
image
chavez.org.ve
image Роботи у Вікіджерелах
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в штаті Барінас на південному сході Венесуели у багатодітній родині шкільних вчителів — Уго де Лос Рейес Чавес і Єлена Фрієс. Мати сподівалась, що син стане священиком, проте він сам мріяв про кар'єру професійного бейсболіста, у складі команди ісп. Criollitos de Venezuela брав участь у національній першості з бейсболу. Це захоплення він підтримував й на посаді президента. Його прадід генерал був активним учасником Громадянської війни 1859–1863 років, а в 1914 році підняв антидиктаторське повстання знов. У дитинстві Уго добре малював, отримав у 12 років першу відзнаку на регіональній виставці.

У 1975 році закінчив Військову академію (ісп. Academia Militar de Venezuela) в чині молодшого лейтенанта за фахом «Військові науки, інженер сухопутних військ». Чавес служив у повітряно-десантних частинах, і червоний берет десантника згодом став невід'ємною частиною його образу. У 1982 році (за іншими даними — під час навчання в академії, у 1977 році) Чавес заснував з товаришами по службі підпільну організацію «Боліваріанська армія народу Венесуели» COMACATE (абревіатура, складена з перших і других літер у назвах середніх та молодших офіцерських чинів). Пізніше COMACATE була перетворена в «Революційний боліваріанський рух» (ісп. Movimiento Bolivariano Revolucionario) — РБР-200, названий на честь героя латиноамериканської війни за незалежність Симона Болівара.

З 1989 по 1990 роки навчався в Університеті імені Симона Болівара в Каракасі за фахом «політичні науки». У тому ж році отримав звання підполковника.

3 лютого 1992 року підполковник Чавес став на чолі військового перевороту проти президента Венесуели Карлоса Андреса Переса (ісп. Carlos Andres Perez), непопулярного через високий рівень корупції і політику скорочення державних витрат. Мета була домогтися відставки президента й уряду, покласти край корупції, неоліберальним реформам і використанню збройних сил проти народу Венесуели. Повстання, в ході якого загинули 18 чоловік і 60 отримали поранення, через день було придушене урядом. Чавес здався владі і був поміщений у військову в'язницю. У листопаді 1992 року соратники Чавеса почали нову, знов невдалу, спробу перевороту.

Чавес провів в ув'язненні два роки, у 1994 році вийшов на свободу за амністією президента Рафаеля Кальдери. Він реорганізував своїх прихильників у політичну партію лівого спрямування — Рух за п'яту республіку (ісп. Movimiento V Republica) і перейшов від збройної боротьби до легальної політичної діяльності, «Боліварської революції» — системи заходів і реформ спрямованих на подолання неписьменності, бідності і низки інших соціальних проблем. У рамках цієї програми відкриті центри допомоги бідним, запроваджені програми медичного обстеження тощо.

Президент Уго Чавес помер 5 березня 2013 року о 16:25 (22:55 за київським часом). Як відомо Чавес помер від ракової пухлини. Перші повідомлення про важку хворобу президента з'явились у 2011 році. У грудні 2011 року Уго Чавес припустив, що США могли навмисно заразити раком не тільки його, а ще декількох лідерів Латинської Америки, які виступали проти політики Вашингтону. Якраз під час свого турне на Кубу Чавес переніс дві операції по видаленню злоякісної пухлини. Тоді влада заявила, що операція пройшла непогано і лідер країни йде на поправку. Вже 30 червня 2011 року про свою хворобу заявив і сам Чавес. З 22 липня 2011 року і до 11 грудня 2012 року Чавес чотири рази переніс хіміотерапію. 18 лютого було повідомлено про повернення Чавеса з Куби у Венесуелу. Його відправили у військовий госпіталь, де він і помер.

Президент Венесуели

Перше президентство

У 1998 році Чавес балотувався на пост президента під гаслом боротьби з корупцією. У той час він утримувався від радикальної політичної риторики, і запропоновану ним програму реформ не можна було назвати революційною. На президентських виборах 6 грудня 1998 Чавес отримав перемогу, набравши 56,5 % голосів виборців. Політика уряду Чавеса включала ряд масштабних соціальних програм, у тому числі по створенню систем загальної освіти та охорони здоров'я. Уряд встановив жорсткий контроль над державною нафтовою компанією Petroleos de Venezuela, прибутки якої спрямовувалися на потреби суспільства: будівництво лікарень і шкіл, боротьбу з неписьменністю, проведення аграрної реформи та інші. Завоювавши таким чином підтримку малозабезпеченої більшості населення, Чавес розпочав націоналізацію підприємств у різних галузях промисловості.

Друге президентство

image
Уґо Чавес з президентом Аргентини, Нестром Кіршнером, розглядають мапу енергетичної інтеграції Південної Америки

У 1999 році була прийнята нова конституція Венесуели, яка збільшила президентський термін з п'яти до шести років й надала можливість переобиратися на другий термін. На наступних президентських виборах 30 липня 2000 року Чавес набрав 59,76 % голосів. У наступний період політичний курс Чавеса, названий «боліваріанським рухом до соціалізму», змістився вліво. Президент виступав з жорсткими заявами на адресу «олігархів-хижаків» — керівників нафтової галузі, а також ієрархів католицької церкви і опозиційних журналістів. На зовнішньополітичному напрямку Чавес зайняв антиштатівську позицію. У 2001 році він засудив військову операцію США в Афганістані. За словами венесуельського президента, американці для боротьби проти терору самі використовували терористичні методи. Був ініціатором зміни назви країни на Боліваріанська республіка Венесуела (на честь Симона Болівара).

11 квітня 2002 року в результаті державного перевороту Чавес був позбавлений влади на три дні, заарештований і утримувався на острові Орчіла неподалік від узбережжя країни, однак відмовився зректися влади. Державу очолив (ісп. Pedro Carmona Estanga). Він розпустив парламент, припинив роботу генерального прокурора і державного контролера, а також відмінив прийняте в роки президентства Чавеса законодавство, про перерозподіл частини національного багатства на користь незаможних. Сполучені Штати охоче привітали переворот, «благотворний для венесуельської демократії». Закономірно, що в спробі повалення Чавеса багато хто, включаючи самого венесуельського лідера, звинуватив Сполучені Штати. Вже 14 квітня за підтримки лояльних частин армії і численних прихильників Чавес повернувся на президентську посаду. Коли він повернувся до влади, держсекретар Кондоліза Райс порадила президенту Венесуели зробити висновок з останніх подій.

Після 2002 року опозиція намагалася боротися з Чавесом конституційними методами. Правління Чавеса супроводжувалося невдоволеністю та виступами правої опозиції переважно з заможних верств населення країни. 15 серпня 2004 року противники президента домоглися проведення референдуму про довіру керівництву країни. Більшість венесуельців (59,10 % з числа тих, хто проголосував) тоді підтримали президента, і його влада лише зміцнилась.

Третє президентство

Під час передвиборчої кампанії 2006 року, яку Чавес вів під гаслом «в ім'я кохання» (ісп. por amor), пообіцяв своєму «головному суперникові» Бушу — «містеру Дияволу», що «кандидати від імперіалізму будуть стерті в порошок». Чавес повідомив про плани внесення до конституції Венесуели поправок, що дозволяють президенту переобиратися необмежену кількість разів.

Перед цими виборами венесуельське суспільство розділилося. Прихильники Чавеса, яких серед венесуельців більшість і які загалом представляють малозабезпечені верстви населення, бачили в ньому лідера, який відстоює інтереси бідних. Противники звинувачували його в популізмі, схильності до автократії і спроби імітувати комуністичний режим Куби. Опонентом Чавеса виступив губернатор нафтовидобувного штату Сулія (ісп. Manuel Rosales). Йому вдалося згуртувати розрізнені сили опозиції в єдине ціле на виборах 3 грудня 2006 року Чавес переміг.

Ще до офіційного оголошення результатів голосування Росалес визнав поразку, а Чавес почав святкувати перемогу, присвятивши її своєму другові Фіделю Кастро. Чавес роголосив початок нової ери соціалістичної революції. Беручи президентську присягу 10 січня 2007 року, Чавес пообіцяв проводити у Венесуелі інтенсивні соціалістичні перетворення, що включають націоналізацію найбільших енергетичних і телекомунікаційних компаній.

У січні 2007 року парламент надав Чавесу розширені повноваження терміном півтора року: керувати країною за допомогою указів, в обхід законодавчої влади. У лютому почалася націоналізація корпорацій у ключових галузях. Венесуела викупила у американської AES Corporation активи найбільшої енергетичної компанії Electricidad de Caracas (EDC). Було укладено угоду про покупку акцій телекомунікаційного гіганта CANTV, що належали американської Verizon Communications.

1 травня 2007 року Чавес оголосив про припинення співпраці Венесуели зі Світовим банком і Міжнародним валютним фондом — прагнення дистанціюватися від міжнародних інститутів, підконтрольних США.

У липні 2007 року Чавес заявив про намір внести до парламенту законопроєкт, що дозволяє президенту Венесуели переобиратися необмежену кількість разів.

2 грудня 2007 року громадяни Венесуели не підтримали запропоновані Чавесом конституційні поправки на референдумі. Всього на референдум було винесено 69 поправок: крім скасування обмеження кількості президентських термінів правління, передбачалося збільшити термін повноважень глави держави з шести до семи років, скасувати автономію Центрального банку Венесуели, наділити виборчим правом шістнадцятирічних громадян і ввести шестигодинний робочий день. При цьому Чавес став ініціатором лише 33 поправок, об'єднаних у блок «А», інші ж 36 поправок, об'єднані в блок «Б», були запропоновані парламентом. За підсумками що відбувся референдуму:

  • блок реформ «А» підтримали 49,3 % виборців, проти проголосували 50,7 %.
  • блок реформ «Б» — 48,9 %, проти — 51,1 %.

Чавес продовжив консолідацію влади. Ще в 2006 році він заявив про створення нової партії. Перший конгрес нової Об'єднаної соціалістичної партії Венесуели (ісп. Partido Socialista Unido de Venezuela, PSUV) пройшов в січні-березні 2008 року. Нову політичну організацію очолив сам Чавес, назвавши її «партією соціальної боротьби та захисту вітчизни».

Оцінка діяльності

Уго Чавес користувався підтримкою більшості бідного населення Венесуели та двічі переобирався президентом країни, останній раз 10 січня 2007 року. На міжнародній арені Уґо Чавес був непримиренним критиком глобалізму, імперіалізму, політики США і персонально Джорджа Буша-молодшого. Поза Венесуелою він також користувався широкою популярністю серед населення Латинської Америки й інших країн світу. Неодноразово підтримував режим на Кубі і персонально Фіделя Кастро, якого вважав своїм другом. Пропонував плани інтеграції і співпраці у південній півкулі Американського континенту. У грудні 2005 році отримав міжнародну премію ЮНЕСКО імені Хосе Марті за внесок в об'єднання й інтеграцію країн Латинської Америки й Карибського басейну. Також висловлював підтримку режимам, критичним щодо політики США, таким, як Іран, Лівія, Білорусь. За підтримку Ірану отримав у липні 2006 року І ступеня.

Антиглобалізм

image
Президенти Венесуели, Аргентини та Бразилії. Уґо Чавес, Нестор Кіршнер, Лула да Сілва

Антиамериканізм і антиглобалізм стали візитівкою Чавеса. Під його керівництвом Венесуела почала претендувати на лідерство в опозиції до США в західній півкулі. За повідомленнями преси, уряд Венесуели надавав допомогу колумбійським партизанам, витрачав чималі суми на допомогу іншим латиноамериканським державам, виступав проти створення Загальноамериканської зони вільної торгівлі (англ. Free Trade Area of the Americas). Чавес намагався завоювати симпатії всередині самих США, Венесуела виділяє кошти на лобіювання своїх інтересів у Конгресі, виникли групи прихильників венесуельського президента. Чавес домовився про постачання за пільговою ціною мазуту для малозабезпечених районів на півночі США.

Випадами проти США Чавес завоював симпатії в усьому світі. Створено було союз лівих лідерів — «вісь добра»:

З Кубою у Венесуели встановилися особливо дружні відносини, Чавес за низькими цінами продавав енергоносії (Куба заробляла на їх перепродажі) та надавав пряму економічну допомогу. Кастро у відповідь направив до Венесуели численних кубинських фахівців, зокрема медиків, які відіграли важливу роль у реалізації соціальних програм уряду.

У липні 2006 року Чавес здійснив візит до Росії, де зустрічався з російським президентом Володимиром Путіним. Країни уклали важливі угоди про постачання російської зброї, військової авіації до Венесуели та про партнерство в енергетичній області — розробка нових нафтових родовищ у Венесуелі за участю компанії «Лукойл». Наприкінці червня 2007 року венесуельський лідер знову відвідав Росію. Як і в попередній раз, головними темами візиту стали закупівлі російських озброєнь і співробітництво в нафтогазовидобувної галузі.

10 вересня 2008 два російські стратегічні бомбардувальники Ту-160 здійснили посадку на військовому аеродромі Лібертадор у Венесуелі. Наступного дня, 11 вересня Чавес звинуватив владу США в підготовці його вбивства і оголосив персоною нон ґрата американського посла. У своєму виступі Чавес заявив, що спирається на партнерство з Росією:

image валіть до диявола сто разів, ви, гівно американське! Відтепер Венесуела не одна — з нами Росія! Вони наші стратегічні партнери. Ми більше не самотні. Коли до наших берегів прийде російський флот, який вже рухається до нас, американці зійдуть з розуму! image

10 вересня 2009 року, під час офіційного візиту до Росії Чавес оголосив про те, що Венесуела визнає незалежність Південної Осетії і Абхазії. У відповідь державний міністр Грузії з питань реінтеграції заявив:

image Чавес є маргіналом, і його заява не буде мати ніяких наслідків . image

Широкої популярності набув виступ Чавеса на засіданні Генеральної асамблеї ООН у вересні 2006 року, на якому венесуельський лідер назвав тогочасного президента США Джорджа Буша дияволом і передрік крах «американської імперії».

У лютому 2008 року, після оголошення незалежності Косово, Чавес заявив про те, що не буде визнавати суверенітет цієї республіки, додавши, що подібні кроки направлені на ослаблення Росії, дестабілізують регіон і створюють низку небезпечних прецедентів. За словами Чавеса, США також спровокували заворушення в Тибеті, щоб зіпсувати імідж КНР напередодні Олімпійських ігор.

У січні 2009 року у відповідь на збройну операцію Ізраїлю проти ХАМАС в секторі Газа Венесуела вислала ізраїльського посла з країни (аналогічно вчинила також Болівія), Чавес назвав дії ізраїльтян агресією і оголосив про розрив дипломатичних відносин з Ізраїлем. У відповідь Ізраїль вислав з країни амбасаду Венесуели.

Сімейний стан

Чавес був одружений двічі. З першою дружиною, Ненсі Колменарес (ісп. Nancy Colmenares) він розлучився в 1992 році і жив із коханкою — Хермою Марксмен (ісп. Herma Marksman). Його другою дружиною була журналістка Марісабель Родрігез Оропеза (ісп. Marisabel Rodríguez Oropeza). Марісабель допомагала Чавесу створювати Конституцію 1999 року, але вже 2002 року вона подала на розлучення і в 2007 році засудила реформи, що проводяться колишнім чоловіком. У Чавеса було троє дітей від першого шлюбу: Роза Вірджинія (ісп. Rosa Virginia), Марія Габріела (ісп. Maria Gabriela) і Уґо Рафаель (ісп. Hugo Rafael) і одна донька від Марісабель — Росінес (ісп. Rosines).

У приватному житті захоплювався бейсболом і живописом, а також писав вірші й прозу. На початку 2009 року, наслідуючи Фіделя Кастро, Чавес оголосив про те, що має намір вести авторські колонки, «Рядки Чавеса», у ряді газет, причому перша з них буде присвячена улюбленому виду спорту Чавеса — бейсболу.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #123854008 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. President Hugo Chavez confirmed dead |BBC News
  5. Profile: Hugo Chavez. — BBC News, 04.12.2006. (англ.)
  6. Hugo Chavez. — NNDB.com (англ.)
  7. Юрий Николаев. Не дожидаясь итогов выборов, Уго Чавес объявил о своей победе. — РИА Новости, 04.12.2006. (рос.)
  8. Ксения Солянская, Василий Сергеев. Чавес навсегда. — Газета.Ru, 04.12.2006. (рос.)
  9. http://www.newsru.com/world/29dec2011/4aves.html
  10. Кирилл Зубков. Уґо Чавес идет на новый срок «во имя любви». — Газета, 04.12.2006. — № 222. (рос.)
  11. Tim Padgett. Chávez and the Latin Left: Muzzling the Media? [ 26 вересня 2009 у Wayback Machine.] — Time, 30.04.2006. (англ.)
  12. Why America Worries About Hugo Chavez. — ABC News, 03.12.2006. (англ.)
  13. Евгений Бай. Уго Чавес изгоняет дьявола. — Известия, 04.12.2006. (рос.)
  14. Григорий Плахотников. Уго Чавес баллотируется на неограниченный срок. — Коммерсант, 04.12.2006. — № 226/П (№ 3557) (рос.)
  15. Venezuela's Chavez sworn in for 3rd term. — The Associated Press, 10.01.2007. (англ.)
  16. Saul Hudson. Chavez sworn in for new radical term in Venezuela. [ 30 квітня 2009 у Wayback Machine.] — Reuters, 10.01.2007. (англ.)
  17. Rule by decree passed for Chavez. — BBC News, 19.01.2007. (англ.)
  18. Amicable takeover of Venezuela's top electric company buoys markets. — The Associated Press, 08.02.2007. (англ.)
  19. Natalie Obiko Pearson. Venezuela Moves to Buy Verizon Stake[недоступне посилання]. — The Associated Press, 12.02.2007. (англ.)
  20. Mark Tran. Venezuela quits IMF and World Bank. — Guardian Unlimited, 01.05.2007. (англ.)
  21. Matthew Walter, Helen Murphy. Venezuelans Reject Chavez's Plans for Constitution. — Bloomberg, 03.12.2007. (англ.)
  22. Poder Electoral Ofrecio Primer Boletin Oficial. — Consejo Nacional Electoral (cne.gov.ve), 03.12.2007. (ісп.)
  23. Conozca el Proyecto de Reforma Constitucional. [ 18 січня 2012 у Wayback Machine.] — Consejo Nacional Electoral (cne.gov.ve), 12.11.2007. (ісп.)
  24. Venezuela starts to construct single ruling party. — Reuters, 18.12.2006. (англ.)
  25. Federico Fuentes. Venezuela: Mass revolutionary party ‘to make history’. — Green Left Weekly, 19.03.2008. — № 744 (англ.)
  26. Venezuelan revolutionary leader: mass socialist party «a political necessity». — Green Left Weekly, 02.04.2008. — № 745 (англ.)
  27. История ненависти Уґо Чавеса — приговор Соединенным Штатам. — Правда. Ру, 31.01.2006. (рос.)
  28. Ibsen Martinez. Hugo Chavez: the Next Castro? — The Washington Post, 06.08.2006/ (англ.)
  29. Stephen Johnson. Hugo Chavez, imperialist. [ 7 квітня 2009 у Wayback Machine.] — The Washington Times, 06.03.2006. (англ.)
  30. Алия Самигуллина. Чавес нашел управу на тупого гиганта. — Газета.Ru, 27.07.2006. (рос.)
  31. Чавес и Путин встретились как друзья. — BBC News, Русская служба, 27.07.2006. (рос.)
  32. Chavez vows to deepen Russia ties. — BBC News, 29.06.2007. (англ.)
  33. Российские Ту-160 вернутся из Венесуэлы, возможно, позже 15 сентября. — РИА Новости, 11.11.2008. (рос.)
  34. Габуев А. Уго Чавес пригрозил Америке Россией. — Коммерсантъ, № 165 (3982), 13.11.2008. (рос.)
  35. Georgia dismisses recognition of rebel regions by "marginal" Chavez. — Agence France-Presse, 10.09.2009. (англ.)
  36. Venezuela's Chavez won't recognize independent Kosovo. — The Associated Press, 21.02.2008. (англ.)
  37. Chavez: U.S. encouraging Tibet violence. — The Associated Press, 24.03.2008. (англ.)
  38. Barak Ravid. Israel expels Venezuela envoys, cuts ties with Caracas. [ 16 квітня 2009 у Wayback Machine.] — Haaretz, 28.01.2009. (англ.) (івр.)
  39. ADL: Venezuela and Bolivia sending message that they side with Hamas [ 1 квітня 2009 у Wayback Machine.]. — Haaretz, 21.01.2009. (англ.) (івр.)
  40. Jon Lee Anderson. Fidel's Heir. — The New Yorker, 23.06.2008. (англ.)
  41. Perfil de Hugo Chavez. (ісп.)
  42. Chavez to start writing newspaper column. — The Associated Press, 20.01.2009. (англ.)

Література

  • В. І. Головченко. Чавес Уго Рафаель Фріас // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
  • В. Головченко. Чавес Гуго Рафаель Фріас // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.773
  • Boudin, Chesa; Chavez, Hugo; Harnecker, Marta (2005). Understanding the Venezuelan Revolution: Hugo Chávez Talks to Marta Harnecker. Monthly Review Press. . (англ.)
  • Chavez, Hugo; Deutschmann, David; Salado, Javier (2004). Chávez: Venezuela and the New Latin America. Ocean Press. . (англ.)
  • Дабагян Э. С., Уго Чавес. Политический портрет, ИНИОН РАН, 2005. (рос.)
  • DiJohn, Jonathan (2004). Crisis States Programme, Development Research Centre, LSE. (англ.)
  • Ellner, Steven; Hellinger, Daniel (2004). Venezuelan Politics in the Chávez Era: Class, Polarization, and Conflict. Lynne Rienner. . (англ.)
  • Golinger, Eva (2005). El Código Chávez: Descifrando la Intervención de los Estados Unidos en Venezuela. Editorial de Ciencias Sociales. . (ісп.)
  • Gott, Richard (2001). In the Shadow of the Liberator: The Impact of Hugo Chávez on Venezuela and Latin America. Verso Books. . (англ.)
  • Gott, Richard (2005). Verso Books. . (англ.)
  • McCoy, Jennifer L.; Myers, David J. (2004). The Unraveling of Representative Democracy in Venezuela. Johns Hopkins University Press. . (англ.)
  • O'Donoghue, Patrick J. September 15, 2005. (англ.)

Посилання

  • (укр.)
  • Біографія Уґо Чавеса (ісп.)
  • (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nejtralnist ciyeyi statti pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki veresen 2022 Ugo Rafael Chaves Frias isp Hugo Rafael Chavez Frias 28 lipnya 1954 Sabaneta 5 bereznya 2013 venesuelskij politik socialistichnoyi spryamovanosti vijskovij Prezident Venesueli z 1999 do 2013 roku Ugo Rafael Chaves Frias Hugo Rafael Chavez Friasisp Hugo Rafael Chavez FriasUgo Rafael Chaves Frias Hugo Rafael Chavez Frias61 j Prezident Venesueli2 lyutogo 1999 5 bereznya 2013Poperednik Rafael KalderaNastupnik Nikolas MaduroNarodivsya 28 lipnya 1954 1954 07 28 1 2 Sabaneta VenesuelaPomer 5 bereznya 2013 2013 03 05 4 1 58 rokiv d San Juan d 1 Pohovanij dVidomij yak politik oficerKrayina VenesuelaAlma mater dPolitichna partiya Ruh za p yatu respubliku 1997 2008 Ob yednana socialistichna partiya VenesueliBatko dMati dU shlyubi z d i dDiti dReligiya katolictvoNagorodi d d 2008 d 2001 chavez org ve Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v shtati Barinas na pivdennomu shodi Venesueli u bagatoditnij rodini shkilnih vchiteliv Ugo de Los Rejes Chaves i Yelena Friyes Mati spodivalas sho sin stane svyashenikom prote vin sam mriyav pro kar yeru profesijnogo bejsbolista u skladi komandi isp Criollitos de Venezuela brav uchast u nacionalnij pershosti z bejsbolu Ce zahoplennya vin pidtrimuvav j na posadi prezidenta Jogo pradid general buv aktivnim uchasnikom Gromadyanskoyi vijni 1859 1863 rokiv a v 1914 roci pidnyav antidiktatorske povstannya znov U ditinstvi Ugo dobre malyuvav otrimav u 12 rokiv pershu vidznaku na regionalnij vistavci U 1975 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu isp Academia Militar de Venezuela v chini molodshogo lejtenanta za fahom Vijskovi nauki inzhener suhoputnih vijsk Chaves sluzhiv u povitryano desantnih chastinah i chervonij beret desantnika zgodom stav nevid yemnoyu chastinoyu jogo obrazu U 1982 roci za inshimi danimi pid chas navchannya v akademiyi u 1977 roci Chaves zasnuvav z tovarishami po sluzhbi pidpilnu organizaciyu Bolivarianska armiya narodu Venesueli COMACATE abreviatura skladena z pershih i drugih liter u nazvah serednih ta molodshih oficerskih chiniv Piznishe COMACATE bula peretvorena v Revolyucijnij bolivarianskij ruh isp Movimiento Bolivariano Revolucionario RBR 200 nazvanij na chest geroya latinoamerikanskoyi vijni za nezalezhnist Simona Bolivara Z 1989 po 1990 roki navchavsya v Universiteti imeni Simona Bolivara v Karakasi za fahom politichni nauki U tomu zh roci otrimav zvannya pidpolkovnika 3 lyutogo 1992 roku pidpolkovnik Chaves stav na choli vijskovogo perevorotu proti prezidenta Venesueli Karlosa Andresa Peresa isp Carlos Andres Perez nepopulyarnogo cherez visokij riven korupciyi i politiku skorochennya derzhavnih vitrat Meta bula domogtisya vidstavki prezidenta j uryadu poklasti kraj korupciyi neoliberalnim reformam i vikoristannyu zbrojnih sil proti narodu Venesueli Povstannya v hodi yakogo zaginuli 18 cholovik i 60 otrimali poranennya cherez den bulo pridushene uryadom Chaves zdavsya vladi i buv pomishenij u vijskovu v yaznicyu U listopadi 1992 roku soratniki Chavesa pochali novu znov nevdalu sprobu perevorotu Chaves proviv v uv yaznenni dva roki u 1994 roci vijshov na svobodu za amnistiyeyu prezidenta Rafaelya Kalderi Vin reorganizuvav svoyih prihilnikiv u politichnu partiyu livogo spryamuvannya Ruh za p yatu respubliku isp Movimiento V Republica i perejshov vid zbrojnoyi borotbi do legalnoyi politichnoyi diyalnosti Bolivarskoyi revolyuciyi sistemi zahodiv i reform spryamovanih na podolannya nepismennosti bidnosti i nizki inshih socialnih problem U ramkah ciyeyi programi vidkriti centri dopomogi bidnim zaprovadzheni programi medichnogo obstezhennya tosho Prezident Ugo Chaves pomer 5 bereznya 2013 roku o 16 25 22 55 za kiyivskim chasom Yak vidomo Chaves pomer vid rakovoyi puhlini Pershi povidomlennya pro vazhku hvorobu prezidenta z yavilis u 2011 roci U grudni 2011 roku Ugo Chaves pripustiv sho SShA mogli navmisno zaraziti rakom ne tilki jogo a she dekilkoh lideriv Latinskoyi Ameriki yaki vistupali proti politiki Vashingtonu Yakraz pid chas svogo turne na Kubu Chaves perenis dvi operaciyi po vidalennyu zloyakisnoyi puhlini Todi vlada zayavila sho operaciya projshla nepogano i lider krayini jde na popravku Vzhe 30 chervnya 2011 roku pro svoyu hvorobu zayaviv i sam Chaves Z 22 lipnya 2011 roku i do 11 grudnya 2012 roku Chaves chotiri razi perenis himioterapiyu 18 lyutogo bulo povidomleno pro povernennya Chavesa z Kubi u Venesuelu Jogo vidpravili u vijskovij gospital de vin i pomer Prezident VenesueliPershe prezidentstvo U 1998 roci Chaves balotuvavsya na post prezidenta pid gaslom borotbi z korupciyeyu U toj chas vin utrimuvavsya vid radikalnoyi politichnoyi ritoriki i zaproponovanu nim programu reform ne mozhna bulo nazvati revolyucijnoyu Na prezidentskih viborah 6 grudnya 1998 Chaves otrimav peremogu nabravshi 56 5 golosiv viborciv Politika uryadu Chavesa vklyuchala ryad masshtabnih socialnih program u tomu chisli po stvorennyu sistem zagalnoyi osviti ta ohoroni zdorov ya Uryad vstanoviv zhorstkij kontrol nad derzhavnoyu naftovoyu kompaniyeyu Petroleos de Venezuela pributki yakoyi spryamovuvalisya na potrebi suspilstva budivnictvo likaren i shkil borotbu z nepismennistyu provedennya agrarnoyi reformi ta inshi Zavoyuvavshi takim chinom pidtrimku malozabezpechenoyi bilshosti naselennya Chaves rozpochav nacionalizaciyu pidpriyemstv u riznih galuzyah promislovosti Druge prezidentstvo Ugo Chaves z prezidentom Argentini Nestrom Kirshnerom rozglyadayut mapu energetichnoyi integraciyi Pivdennoyi Ameriki U 1999 roci bula prijnyata nova konstituciya Venesueli yaka zbilshila prezidentskij termin z p yati do shesti rokiv j nadala mozhlivist pereobiratisya na drugij termin Na nastupnih prezidentskih viborah 30 lipnya 2000 roku Chaves nabrav 59 76 golosiv U nastupnij period politichnij kurs Chavesa nazvanij bolivarianskim ruhom do socializmu zmistivsya vlivo Prezident vistupav z zhorstkimi zayavami na adresu oligarhiv hizhakiv kerivnikiv naftovoyi galuzi a takozh iyerarhiv katolickoyi cerkvi i opozicijnih zhurnalistiv Na zovnishnopolitichnomu napryamku Chaves zajnyav antishtativsku poziciyu U 2001 roci vin zasudiv vijskovu operaciyu SShA v Afganistani Za slovami venesuelskogo prezidenta amerikanci dlya borotbi proti teroru sami vikoristovuvali teroristichni metodi Buv iniciatorom zmini nazvi krayini na Bolivarianska respublika Venesuela na chest Simona Bolivara 11 kvitnya 2002 roku v rezultati derzhavnogo perevorotu Chaves buv pozbavlenij vladi na tri dni zaareshtovanij i utrimuvavsya na ostrovi Orchila nepodalik vid uzberezhzhya krayini odnak vidmovivsya zrektisya vladi Derzhavu ocholiv isp Pedro Carmona Estanga Vin rozpustiv parlament pripiniv robotu generalnogo prokurora i derzhavnogo kontrolera a takozh vidminiv prijnyate v roki prezidentstva Chavesa zakonodavstvo pro pererozpodil chastini nacionalnogo bagatstva na korist nezamozhnih Spolucheni Shtati ohoche privitali perevorot blagotvornij dlya venesuelskoyi demokratiyi Zakonomirno sho v sprobi povalennya Chavesa bagato hto vklyuchayuchi samogo venesuelskogo lidera zvinuvativ Spolucheni Shtati Vzhe 14 kvitnya za pidtrimki loyalnih chastin armiyi i chislennih prihilnikiv Chaves povernuvsya na prezidentsku posadu Koli vin povernuvsya do vladi derzhsekretar Kondoliza Rajs poradila prezidentu Venesueli zrobiti visnovok z ostannih podij Pislya 2002 roku opoziciya namagalasya borotisya z Chavesom konstitucijnimi metodami Pravlinnya Chavesa suprovodzhuvalosya nevdovolenistyu ta vistupami pravoyi opoziciyi perevazhno z zamozhnih verstv naselennya krayini 15 serpnya 2004 roku protivniki prezidenta domoglisya provedennya referendumu pro doviru kerivnictvu krayini Bilshist venesuelciv 59 10 z chisla tih hto progolosuvav todi pidtrimali prezidenta i jogo vlada lishe zmicnilas Tretye prezidentstvo Pid chas peredviborchoyi kampaniyi 2006 roku yaku Chaves viv pid gaslom v im ya kohannya isp por amor poobicyav svoyemu golovnomu supernikovi Bushu misteru Diyavolu sho kandidati vid imperializmu budut sterti v poroshok Chaves povidomiv pro plani vnesennya do konstituciyi Venesueli popravok sho dozvolyayut prezidentu pereobiratisya neobmezhenu kilkist raziv Pered cimi viborami venesuelske suspilstvo rozdililosya Prihilniki Chavesa yakih sered venesuelciv bilshist i yaki zagalom predstavlyayut malozabezpecheni verstvi naselennya bachili v nomu lidera yakij vidstoyuye interesi bidnih Protivniki zvinuvachuvali jogo v populizmi shilnosti do avtokratiyi i sprobi imituvati komunistichnij rezhim Kubi Oponentom Chavesa vistupiv gubernator naftovidobuvnogo shtatu Suliya isp Manuel Rosales Jomu vdalosya zgurtuvati rozrizneni sili opoziciyi v yedine cile na viborah 3 grudnya 2006 roku Chaves peremig She do oficijnogo ogoloshennya rezultativ golosuvannya Rosales viznav porazku a Chaves pochav svyatkuvati peremogu prisvyativshi yiyi svoyemu drugovi Fidelyu Kastro Chaves rogolosiv pochatok novoyi eri socialistichnoyi revolyuciyi Beruchi prezidentsku prisyagu 10 sichnya 2007 roku Chaves poobicyav provoditi u Venesueli intensivni socialistichni peretvorennya sho vklyuchayut nacionalizaciyu najbilshih energetichnih i telekomunikacijnih kompanij U sichni 2007 roku parlament nadav Chavesu rozshireni povnovazhennya terminom pivtora roku keruvati krayinoyu za dopomogoyu ukaziv v obhid zakonodavchoyi vladi U lyutomu pochalasya nacionalizaciya korporacij u klyuchovih galuzyah Venesuela vikupila u amerikanskoyi AES Corporation aktivi najbilshoyi energetichnoyi kompaniyi Electricidad de Caracas EDC Bulo ukladeno ugodu pro pokupku akcij telekomunikacijnogo giganta CANTV sho nalezhali amerikanskoyi Verizon Communications 1 travnya 2007 roku Chaves ogolosiv pro pripinennya spivpraci Venesueli zi Svitovim bankom i Mizhnarodnim valyutnim fondom pragnennya distanciyuvatisya vid mizhnarodnih institutiv pidkontrolnih SShA U lipni 2007 roku Chaves zayaviv pro namir vnesti do parlamentu zakonoproyekt sho dozvolyaye prezidentu Venesueli pereobiratisya neobmezhenu kilkist raziv 2 grudnya 2007 roku gromadyani Venesueli ne pidtrimali zaproponovani Chavesom konstitucijni popravki na referendumi Vsogo na referendum bulo vineseno 69 popravok krim skasuvannya obmezhennya kilkosti prezidentskih terminiv pravlinnya peredbachalosya zbilshiti termin povnovazhen glavi derzhavi z shesti do semi rokiv skasuvati avtonomiyu Centralnogo banku Venesueli nadiliti viborchim pravom shistnadcyatirichnih gromadyan i vvesti shestigodinnij robochij den Pri comu Chaves stav iniciatorom lishe 33 popravok ob yednanih u blok A inshi zh 36 popravok ob yednani v blok B buli zaproponovani parlamentom Za pidsumkami sho vidbuvsya referendumu blok reform A pidtrimali 49 3 viborciv proti progolosuvali 50 7 blok reform B 48 9 proti 51 1 Chaves prodovzhiv konsolidaciyu vladi She v 2006 roci vin zayaviv pro stvorennya novoyi partiyi Pershij kongres novoyi Ob yednanoyi socialistichnoyi partiyi Venesueli isp Partido Socialista Unido de Venezuela PSUV projshov v sichni berezni 2008 roku Novu politichnu organizaciyu ocholiv sam Chaves nazvavshi yiyi partiyeyu socialnoyi borotbi ta zahistu vitchizni Ocinka diyalnostiUgo Chaves koristuvavsya pidtrimkoyu bilshosti bidnogo naselennya Venesueli ta dvichi pereobiravsya prezidentom krayini ostannij raz 10 sichnya 2007 roku Na mizhnarodnij areni Ugo Chaves buv neprimirennim kritikom globalizmu imperializmu politiki SShA i personalno Dzhordzha Busha molodshogo Poza Venesueloyu vin takozh koristuvavsya shirokoyu populyarnistyu sered naselennya Latinskoyi Ameriki j inshih krayin svitu Neodnorazovo pidtrimuvav rezhim na Kubi i personalno Fidelya Kastro yakogo vvazhav svoyim drugom Proponuvav plani integraciyi i spivpraci u pivdennij pivkuli Amerikanskogo kontinentu U grudni 2005 roci otrimav mizhnarodnu premiyu YuNESKO imeni Hose Marti za vnesok v ob yednannya j integraciyu krayin Latinskoyi Ameriki j Karibskogo basejnu Takozh vislovlyuvav pidtrimku rezhimam kritichnim shodo politiki SShA takim yak Iran Liviya Bilorus Za pidtrimku Iranu otrimav u lipni 2006 roku I stupenya AntiglobalizmPrezidenti Venesueli Argentini ta Braziliyi Ugo Chaves Nestor Kirshner Lula da Silva Antiamerikanizm i antiglobalizm stali vizitivkoyu Chavesa Pid jogo kerivnictvom Venesuela pochala pretenduvati na liderstvo v opoziciyi do SShA v zahidnij pivkuli Za povidomlennyami presi uryad Venesueli nadavav dopomogu kolumbijskim partizanam vitrachav chimali sumi na dopomogu inshim latinoamerikanskim derzhavam vistupav proti stvorennya Zagalnoamerikanskoyi zoni vilnoyi torgivli angl Free Trade Area of the Americas Chaves namagavsya zavoyuvati simpatiyi vseredini samih SShA Venesuela vidilyaye koshti na lobiyuvannya svoyih interesiv u Kongresi vinikli grupi prihilnikiv venesuelskogo prezidenta Chaves domovivsya pro postachannya za pilgovoyu cinoyu mazutu dlya malozabezpechenih rajoniv na pivnochi SShA Vipadami proti SShA Chaves zavoyuvav simpatiyi v usomu sviti Stvoreno bulo soyuz livih lideriv vis dobra iranskij prezident Mahmud Ahmadinezhad prezident Boliviyi Evo Morales prezident Kubi Fidel Kastro Z Kuboyu u Venesueli vstanovilisya osoblivo druzhni vidnosini Chaves za nizkimi cinami prodavav energonosiyi Kuba zaroblyala na yih pereprodazhi ta nadavav pryamu ekonomichnu dopomogu Kastro u vidpovid napraviv do Venesueli chislennih kubinskih fahivciv zokrema medikiv yaki vidigrali vazhlivu rol u realizaciyi socialnih program uryadu U lipni 2006 roku Chaves zdijsniv vizit do Rosiyi de zustrichavsya z rosijskim prezidentom Volodimirom Putinim Krayini uklali vazhlivi ugodi pro postachannya rosijskoyi zbroyi vijskovoyi aviaciyi do Venesueli ta pro partnerstvo v energetichnij oblasti rozrobka novih naftovih rodovish u Venesueli za uchastyu kompaniyi Lukojl Naprikinci chervnya 2007 roku venesuelskij lider znovu vidvidav Rosiyu Yak i v poperednij raz golovnimi temami vizitu stali zakupivli rosijskih ozbroyen i spivrobitnictvo v naftogazovidobuvnoyi galuzi 10 veresnya 2008 dva rosijski strategichni bombarduvalniki Tu 160 zdijsnili posadku na vijskovomu aerodromi Libertador u Venesueli Nastupnogo dnya 11 veresnya Chaves zvinuvativ vladu SShA v pidgotovci jogo vbivstva i ogolosiv personoyu non grata amerikanskogo posla U svoyemu vistupi Chaves zayaviv sho spirayetsya na partnerstvo z Rosiyeyu valit do diyavola sto raziv vi givno amerikanske Vidteper Venesuela ne odna z nami Rosiya Voni nashi strategichni partneri Mi bilshe ne samotni Koli do nashih beregiv prijde rosijskij flot yakij vzhe ruhayetsya do nas amerikanci zijdut z rozumu 10 veresnya 2009 roku pid chas oficijnogo vizitu do Rosiyi Chaves ogolosiv pro te sho Venesuela viznaye nezalezhnist Pivdennoyi Osetiyi i Abhaziyi U vidpovid derzhavnij ministr Gruziyi z pitan reintegraciyi zayaviv Chaves ye marginalom i jogo zayava ne bude mati niyakih naslidkiv Shirokoyi populyarnosti nabuv vistup Chavesa na zasidanni Generalnoyi asambleyi OON u veresni 2006 roku na yakomu venesuelskij lider nazvav togochasnogo prezidenta SShA Dzhordzha Busha diyavolom i peredrik krah amerikanskoyi imperiyi U lyutomu 2008 roku pislya ogoloshennya nezalezhnosti Kosovo Chaves zayaviv pro te sho ne bude viznavati suverenitet ciyeyi respubliki dodavshi sho podibni kroki napravleni na oslablennya Rosiyi destabilizuyut region i stvoryuyut nizku nebezpechnih precedentiv Za slovami Chavesa SShA takozh sprovokuvali zavorushennya v Tibeti shob zipsuvati imidzh KNR naperedodni Olimpijskih igor U sichni 2009 roku u vidpovid na zbrojnu operaciyu Izrayilyu proti HAMAS v sektori Gaza Venesuela vislala izrayilskogo posla z krayini analogichno vchinila takozh Boliviya Chaves nazvav diyi izrayiltyan agresiyeyu i ogolosiv pro rozriv diplomatichnih vidnosin z Izrayilem U vidpovid Izrayil vislav z krayini ambasadu Venesueli Simejnij stanChaves buv odruzhenij dvichi Z pershoyu druzhinoyu Nensi Kolmenares isp Nancy Colmenares vin rozluchivsya v 1992 roci i zhiv iz kohankoyu Hermoyu Marksmen isp Herma Marksman Jogo drugoyu druzhinoyu bula zhurnalistka Marisabel Rodrigez Oropeza isp Marisabel Rodriguez Oropeza Marisabel dopomagala Chavesu stvoryuvati Konstituciyu 1999 roku ale vzhe 2002 roku vona podala na rozluchennya i v 2007 roci zasudila reformi sho provodyatsya kolishnim cholovikom U Chavesa bulo troye ditej vid pershogo shlyubu Roza Virdzhiniya isp Rosa Virginia Mariya Gabriela isp Maria Gabriela i Ugo Rafael isp Hugo Rafael i odna donka vid Marisabel Rosines isp Rosines U privatnomu zhitti zahoplyuvavsya bejsbolom i zhivopisom a takozh pisav virshi j prozu Na pochatku 2009 roku nasliduyuchi Fidelya Kastro Chaves ogolosiv pro te sho maye namir vesti avtorski kolonki Ryadki Chavesa u ryadi gazet prichomu persha z nih bude prisvyachena ulyublenomu vidu sportu Chavesa bejsbolu PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 123854008 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 President Hugo Chavez confirmed dead BBC News Profile Hugo Chavez BBC News 04 12 2006 angl Hugo Chavez NNDB com angl Yurij Nikolaev Ne dozhidayas itogov vyborov Ugo Chaves obyavil o svoej pobede RIA Novosti 04 12 2006 ros Kseniya Solyanskaya Vasilij Sergeev Chaves navsegda Gazeta Ru 04 12 2006 ros http www newsru com world 29dec2011 4aves html Kirill Zubkov Ugo Chaves idet na novyj srok vo imya lyubvi Gazeta 04 12 2006 222 ros Tim Padgett Chavez and the Latin Left Muzzling the Media 26 veresnya 2009 u Wayback Machine Time 30 04 2006 angl Why America Worries About Hugo Chavez ABC News 03 12 2006 angl Evgenij Baj Ugo Chaves izgonyaet dyavola Izvestiya 04 12 2006 ros Grigorij Plahotnikov Ugo Chaves ballotiruetsya na neogranichennyj srok Kommersant 04 12 2006 226 P 3557 ros Venezuela s Chavez sworn in for 3rd term The Associated Press 10 01 2007 angl Saul Hudson Chavez sworn in for new radical term in Venezuela 30 kvitnya 2009 u Wayback Machine Reuters 10 01 2007 angl Rule by decree passed for Chavez BBC News 19 01 2007 angl Amicable takeover of Venezuela s top electric company buoys markets The Associated Press 08 02 2007 angl Natalie Obiko Pearson Venezuela Moves to Buy Verizon Stake nedostupne posilannya The Associated Press 12 02 2007 angl Mark Tran Venezuela quits IMF and World Bank Guardian Unlimited 01 05 2007 angl Matthew Walter Helen Murphy Venezuelans Reject Chavez s Plans for Constitution Bloomberg 03 12 2007 angl Poder Electoral Ofrecio Primer Boletin Oficial Consejo Nacional Electoral cne gov ve 03 12 2007 isp Conozca el Proyecto de Reforma Constitucional 18 sichnya 2012 u Wayback Machine Consejo Nacional Electoral cne gov ve 12 11 2007 isp Venezuela starts to construct single ruling party Reuters 18 12 2006 angl Federico Fuentes Venezuela Mass revolutionary party to make history Green Left Weekly 19 03 2008 744 angl Venezuelan revolutionary leader mass socialist party a political necessity Green Left Weekly 02 04 2008 745 angl Istoriya nenavisti Ugo Chavesa prigovor Soedinennym Shtatam Pravda Ru 31 01 2006 ros Ibsen Martinez Hugo Chavez the Next Castro The Washington Post 06 08 2006 angl Stephen Johnson Hugo Chavez imperialist 7 kvitnya 2009 u Wayback Machine The Washington Times 06 03 2006 angl Aliya Samigullina Chaves nashel upravu na tupogo giganta Gazeta Ru 27 07 2006 ros Chaves i Putin vstretilis kak druzya BBC News Russkaya sluzhba 27 07 2006 ros Chavez vows to deepen Russia ties BBC News 29 06 2007 angl Rossijskie Tu 160 vernutsya iz Venesuely vozmozhno pozzhe 15 sentyabrya RIA Novosti 11 11 2008 ros Gabuev A Ugo Chaves prigrozil Amerike Rossiej Kommersant 165 3982 13 11 2008 ros Georgia dismisses recognition of rebel regions by marginal Chavez Agence France Presse 10 09 2009 angl Venezuela s Chavez won t recognize independent Kosovo The Associated Press 21 02 2008 angl Chavez U S encouraging Tibet violence The Associated Press 24 03 2008 angl Barak Ravid Israel expels Venezuela envoys cuts ties with Caracas 16 kvitnya 2009 u Wayback Machine Haaretz 28 01 2009 angl ivr ADL Venezuela and Bolivia sending message that they side with Hamas 1 kvitnya 2009 u Wayback Machine Haaretz 21 01 2009 angl ivr Jon Lee Anderson Fidel s Heir The New Yorker 23 06 2008 angl Perfil de Hugo Chavez isp Chavez to start writing newspaper column The Associated Press 20 01 2009 angl LiteraturaV I Golovchenko Chaves Ugo Rafael Frias Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 V Golovchenko Chaves Gugo Rafael Frias Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 773 ISBN 978 966 611 818 2 Boudin Chesa Chavez Hugo Harnecker Marta 2005 Understanding the Venezuelan Revolution Hugo Chavez Talks to Marta Harnecker Monthly Review Press ISBN 1 58367 127 7 angl Chavez Hugo Deutschmann David Salado Javier 2004 Chavez Venezuela and the New Latin America Ocean Press ISBN 1 920888 00 4 angl Dabagyan E S Ugo Chaves Politicheskij portret INION RAN 2005 ISBN 5 248 00229 X ros DiJohn Jonathan 2004 Crisis States Programme Development Research Centre LSE angl Ellner Steven Hellinger Daniel 2004 Venezuelan Politics in the Chavez Era Class Polarization and Conflict Lynne Rienner ISBN 1 58826 297 9 angl Golinger Eva 2005 El Codigo Chavez Descifrando la Intervencion de los Estados Unidos en Venezuela Editorial de Ciencias Sociales ISBN 959 06 0723 3 isp Gott Richard 2001 In the Shadow of the Liberator The Impact of Hugo Chavez on Venezuela and Latin America Verso Books ISBN 1 85984 365 4 angl Gott Richard 2005 Verso Books ISBN 1 84467 533 5 angl McCoy Jennifer L Myers David J 2004 The Unraveling of Representative Democracy in Venezuela Johns Hopkins University Press ISBN 0 8018 7960 4 angl O Donoghue Patrick J September 15 2005 angl Posilannya ukr Biografiya Ugo Chavesa isp ros

Дата публікації:
Топ