Нікола́с Маду́ро Мо́рос (ісп. Nicolás Maduro Moros; нар. 23 листопада 1962 року , Каракас) — венесуельський державний діяч, політик, Президент Венесуели з 5 березня 2013 року.
Ніколас Мадуро Морос ісп. Nicolás Maduro Moros | ||||
| ||||
---|---|---|---|---|
з в.о з 19 квітня 2013 року | ||||
Віце-президент: | Хорхе Арреаса Аристобуло Істуріз Тарек Ель-Айссамі Делси Родрігес | |||
Попередник: | Уго Чавес | |||
Народження: | 23 листопада 1962[2][3] (61 рік) Каракас, d | |||
Країна: | Венесуела | |||
Релігія: | Католицизм | |||
Партія: | Рух за п'яту республіку (2007)[4], Об'єднана соціалістична партія Венесуели[5][6], d (1997)[4] і d (1994)[4] | |||
Шлюб: | Силія Флорес | |||
Діти: | d | |||
Автограф: | ||||
Нагороди: | ||||
Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
З 9 серпня 2006 року — до 2013 року був міністром закордонних справ Венесуели.
У жовтні 2012 року став віце-президентом, зберігши посаду міністра закордонних справ.
З 5 березня 2013 року, після смерті Уго Чавеса, виконував обов'язки президента.
Н. Мадуро називає дії Гуайдо держпереворотом, організованим США.
В січні 2019 року парламент Венесуели відсторонив Мадуро від посади, призначивши в.о. президента Хуана Ґуайдо.
З 11 січня 2019 року визнаний Національною асамблеєю Венесуели та більшістю держав (включно з Україною) нелегітимним.
7 грудня 2023 року Ніколас Мадуро заявив про приєднання до Венесуели регіону Гаяна-Ессекібо, що становить майже 60 % території сусідньої Гаяни.
Життєпис
Бабуся і дідусь з батьківського боку були євреями, сефардами, які перейшли в католицизм у Венесуелі. Ніколас працював водієм автобуса та був неофіційним членом профспілки робітників Каракаського метро в 1970-х і 1980-х.
У вісімдесятих закінчив ліцей Авалі та середню школу на захід від Каракаса. Вважається одним із засновників Руху за V республіку (ісп. Movimiento V Quinta República, MVR) і як активіст зіграв важливу роль у звільненні Уго Чавеса та президентської кампанії останнього 1998 року.
Президент Венесуели
На виборах 14 квітня 2013 року обраний президентом країни, перемігши Енріке Капрілеса Радонськи.
2014 року в країні розпочалися протести через тяжку економічну ситуацію в країні, що зі свого боку стало результатом недолугої економічної політики що попереднього президента Уго Чавеса, що Мадуро. Зокрема, спад в економіці мав і об'єктивну причину — різкий спад цін на нафту, яка давала найбільше надходжень до бюджету. Венесуельська економічна криза стала причиною наймасштабнішої міграції останніх десятиліть у Латинській Америці — з 2014 року по 2019 рік із країни втекло 3 млн жителів.
2017 року у Венесуелі пройшли десятки масових антиурядових протестів, під час яких загинуло понад 100 осіб.
20 травня 2018 року в країні відбулися президентські вибори. За даними ЦВК, за Мадуро проголосували 68 % виборців (5,8 млн голосів), за його суперника, лідера партії «Прогресивний авангард» Анрі Фалькона, — утричі менше. Опозиція звинуватила владу в численних порушеннях під час голосування, а в США назвали вибори нелегітимними.
10 січня 2019 року відбулась повторна інавгурація Мадуро, переобраного на другий термін.
4 серпня 2018 року на Мадуро скоїли замах під час його виступу перед гвардійцями на параді в Каракасі. Промову Мадуро під час параду на честь святкування 81-ї річниці створення Національної боліваріанської гвардії транслював державний телеканал. Після фрази «настав час відновлення економіки» він затнувся і подивився вгору, військові почали розбігатися, а трансляція перервалася. Згодом Міністр зв'язку й інформації Венесуели Хорхе Родрігес заявив, що замах здійснили за допомогою безпілотників з вибухівкою. Президент не постраждав, але під час параду вибухнуло кілька дронів] . Внаслідок вибуху постраждали кілька військових. Мадуро звинуватив у нападі колумбійського президента Хуана Мануеля Сантоса й додав, що підозрюваних в організації замаху поліція вже заарештувала. Однак у Міністерстві закордонних справ Колумбії заяви лідера Венесуели про причетність колумбійського президента до замаху назвали «абсурдним і безпідставним».
З 11 січня 2019 року Венесуела переживає нову політичну кризу після переобрання Мадуро на другий термін. Прихильники Мадуро і нечисленні країни (включно з Росією та Білоруссю) вважають Мадуро главою держави.
У підсумку спікер парламенту Венесуели Хуан Гуайдо оголосив себе тимчасовим Президентом Венесуели.
24 січня 2019 року Мадуро закликав розірвати дипломатичні відносини з США. 25 січня видання «Reuters» повідомило, що на тлі протестів у Венесуелі до країни прибули російські найманці з «ПВК Вагнера» для охорони Мадуро. Наближено до «ПВК Вагнера» особа розповідала, що вперше російські найманці приїхали до Венесуели перед президентськими виборами у травні 2018-го року . Кількість російських підрядників у Венесуелі оцінювалась у 400 осіб.
26 січня 2019-го Франція, Німеччина, Британія, Нідерланди та Іспанія поставили Мадуро ультиматум з вимогою впродовж восьми днів оголосити дострокові президентські вибори. Якщо цього не станеться, вони визнають виконувачем обов'язків президента Гуайдо. Очільник Хорхе Арреаса заявив, що «владі країни ніхто не вказуватиме, коли проводити вибори». Мадуро закликав ЄС відмовитись від ультиматуму.
27 січня Каракас відкликав дипломатичну місію з Вашингтона, 14 березня американські дипломати теж покинули Венесуелу. 23 лютого Мадуро заявив про розрив дипломатичних відносин з Колумбією . Це відбулося на тлі відправки гуманітарного вантажу до Венесуели, яку організувала опозиція на чолі з Гуайдо, з території Колумбії.
На фоні протестів Мадуро оголосив про підвищення мінімальної зарплати в країні на 60 % із 1 травня — до 65,021 болівара《. Раніше мінімальна зарплатня становила 40,638 боліварів. Задекларовано збільшення допомоги на придбання продуктів харчування до 135 тис. боліварів замість попередніх 108 тис.
26 березня 2020 року США звинуватили Мадуро та 14 його соратників у контрабанді наркотиків та пообіцяли багатомільйонну винагороду за спробу їх затримати.
30 квітня Держсекретар США Помпео повідомив, що Мадуро хотів втекти на Кубу, але росіяни переконали його залишитися. Помпео підтвердив повну підтримку Вашингтоном лідера опозиції Хуана Гуайдо. 17 червня того ж року радник президента США з національної безпеки Джон Болтон заявив, що Венесуела уклала з Росією оборонний контракт на 209 млн доларів. За його словами, на такий крок офіційний Каракас пішов, щоб «купити подальшу підтримку» Москви в той час, як «сотні тисяч венесуельців голодували».
27 березня 2021 року Facebook заблокував акаунт Мадуро через фейки щодо COVID-пандемії.
4 березня 2022 року Ніколас Мадуро підтримав російську спецоперацію в Україні та написав Путіну, що «ЛДНР» створені для того, щоб захищати народ Донбасу від українських радикалів.
Сім'я
Дружина — Силія Флорес, старша за нього майже на 10 років. Силія є відомим лівим політиком (спочатку в русі «П'ята республіка», потім в Єдиній соціалістичній партії Венесуели). Вона змінила чоловіка на посту спікера законодавчого органу.
Див. також
Примітки
- 11 січня 2019 року визнаний Національною асамблеєю Венесуели та більшістю держав (серед яких Україна) нелегітимним
- Енциклопедія Брокгауз
- Munzinger Personen
- книга
- Wallenfeldt J. Encyclopædia Britannica
- The Guardian.com, The Guardian — 1999. — ISSN 1756-3224; 1354-4322
- . Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 24 січня 2019.
- . Архів оригіналу за 07 грудня 2023. Процитовано 07 грудня 2023《.
- . Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 28 липня 2014.
- . Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 30 січня 2019.
- . Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 30 січня 2019.
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 26 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.
- . Архів оригіналу за 26 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.
- Іспанія і Франція вимагають упродовж восьми днів оголосити вибори у Венесуелі[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.
- . Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.
- . Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.
- . Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 3 травня 2019.
- . Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 3 травня 2019.
- . Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 3 травня 2019.
- США пред'явили Маудро обвинувачення в наркоторгівлі
- . Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 3 травня 2019.
- . Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 27 березня 2021.
- Мадуро поддержал российскую спецоперацию на Украине
- . Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 28 липня 2014.
- Radio Nacional de Venezuela-> Cilia Flores presidenta de la Asamblea Nacional [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.][недоступне посилання]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nikola s Madu ro Mo ros isp Nicolas Maduro Moros nar 23 listopada 1962 roku Karakas venesuelskij derzhavnij diyach politik Prezident Venesueli z 5 bereznya 2013 roku Nikolas Maduro Moros isp Nicolas Maduro Moros Prapor 62 j Prezident Venesueli Prapor z v o z 19 kvitnya 2013 roku Vice prezident Horhe Arreasa Aristobulo Isturiz Tarek El Ajssami Delsi Rodriges Poperednik Ugo Chaves Narodzhennya 23 listopada 1962 1962 11 23 2 3 61 rik Karakas dKrayina VenesuelaReligiya KatolicizmPartiya Ruh za p yatu respubliku 2007 4 Ob yednana socialistichna partiya Venesueli 5 6 d 1997 4 i d 1994 4 Shlyub Siliya FloresDiti d Avtograf Nagorodi d 2016 Mediafajli b u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Z 9 serpnya 2006 roku do 2013 roku buv ministrom zakordonnih sprav Venesueli U zhovtni 2012 roku stav vice prezidentom zberigshi posadu ministra zakordonnih sprav Z 5 bereznya 2013 roku pislya smerti Ugo Chavesa vikonuvav obov yazki prezidenta N Maduro nazivaye diyi Guajdo derzhperevorotom organizovanim SShA V sichni 2019 roku parlament Venesueli vidstoroniv Maduro vid posadi priznachivshi v o prezidenta Huana Guajdo Z 11 sichnya 2019 roku viznanij Nacionalnoyu asambleyeyu Venesueli ta bilshistyu derzhav vklyuchno z Ukrayinoyu nelegitimnim 7 grudnya 2023 roku Nikolas Maduro zayaviv pro priyednannya do Venesueli regionu Gayana Essekibo sho stanovit majzhe 60 teritoriyi susidnoyi Gayani ZhittyepisBabusya i didus z batkivskogo boku buli yevreyami sefardami yaki perejshli v katolicizm u Venesueli Nikolas pracyuvav vodiyem avtobusa ta buv neoficijnim chlenom profspilki robitnikiv Karakaskogo metro v 1970 h i 1980 h U visimdesyatih zakinchiv licej Avali ta serednyu shkolu na zahid vid Karakasa Vvazhayetsya odnim iz zasnovnikiv Ruhu za V respubliku isp Movimiento V Quinta Republica MVR i yak aktivist zigrav vazhlivu rol u zvilnenni Ugo Chavesa ta prezidentskoyi kampaniyi ostannogo 1998 roku Prezident Venesueli Na viborah 14 kvitnya 2013 roku obranij prezidentom krayini peremigshi Enrike Kaprilesa Radonski 2014 roku v krayini rozpochalisya protesti cherez tyazhku ekonomichnu situaciyu v krayini sho zi svogo boku stalo rezultatom nedolugoyi ekonomichnoyi politiki sho poperednogo prezidenta Ugo Chavesa sho Maduro Zokrema spad v ekonomici mav i ob yektivnu prichinu rizkij spad cin na naftu yaka davala najbilshe nadhodzhen do byudzhetu Venesuelska ekonomichna kriza stala prichinoyu najmasshtabnishoyi migraciyi ostannih desyatilit u Latinskij Americi z 2014 roku po 2019 rik iz krayini vteklo 3 mln zhiteliv 2017 roku u Venesueli projshli desyatki masovih antiuryadovih protestiv pid chas yakih zaginulo ponad 100 osib 20 travnya 2018 roku v krayini vidbulisya prezidentski vibori Za danimi CVK za Maduro progolosuvali 68 viborciv 5 8 mln golosiv za jogo supernika lidera partiyi Progresivnij avangard Anri Falkona utrichi menshe Opoziciya zvinuvatila vladu v chislennih porushennyah pid chas golosuvannya a v SShA nazvali vibori nelegitimnimi 10 sichnya 2019 roku vidbulas povtorna inavguraciya Maduro pereobranogo na drugij termin 4 serpnya 2018 roku na Maduro skoyili zamah pid chas jogo vistupu pered gvardijcyami na paradi v Karakasi Promovu Maduro pid chas paradu na chest svyatkuvannya 81 yi richnici stvorennya Nacionalnoyi bolivarianskoyi gvardiyi translyuvav derzhavnij telekanal Pislya frazi nastav chas vidnovlennya ekonomiki vin zatnuvsya i podivivsya vgoru vijskovi pochali rozbigatisya a translyaciya perervalasya Zgodom Ministr zv yazku j informaciyi Venesueli Horhe Rodriges zayaviv sho zamah zdijsnili za dopomogoyu bezpilotnikiv z vibuhivkoyu Prezident ne postrazhdav ale pid chas paradu vibuhnulo kilka droniv Vnaslidok vibuhu postrazhdali kilka vijskovih Maduro zvinuvativ u napadi kolumbijskogo prezidenta Huana Manuelya Santosa j dodav sho pidozryuvanih v organizaciyi zamahu policiya vzhe zaareshtuvala Odnak u Ministerstvi zakordonnih sprav Kolumbiyi zayavi lidera Venesueli pro prichetnist kolumbijskogo prezidenta do zamahu nazvali absurdnim i bezpidstavnim Z 11 sichnya 2019 roku Venesuela perezhivaye novu politichnu krizu pislya pereobrannya Maduro na drugij termin Prihilniki Maduro i nechislenni krayini vklyuchno z Rosiyeyu ta Bilorussyu vvazhayut Maduro glavoyu derzhavi U pidsumku spiker parlamentu Venesueli Huan Guajdo ogolosiv sebe timchasovim Prezidentom Venesueli 24 sichnya 2019 roku Maduro zaklikav rozirvati diplomatichni vidnosini z SShA 25 sichnya vidannya Reuters povidomilo sho na tli protestiv u Venesueli do krayini pribuli rosijski najmanci z PVK Vagnera dlya ohoroni Maduro Nablizheno do PVK Vagnera osoba rozpovidala sho vpershe rosijski najmanci priyihali do Venesueli pered prezidentskimi viborami u travni 2018 go roku Kilkist rosijskih pidryadnikiv u Venesueli ocinyuvalas u 400 osib 26 sichnya 2019 go Franciya Nimechchina Britaniya Niderlandi ta Ispaniya postavili Maduro ultimatum z vimogoyu vprodovzh vosmi dniv ogolositi dostrokovi prezidentski vibori Yaksho cogo ne stanetsya voni viznayut vikonuvachem obov yazkiv prezidenta Guajdo Ochilnik Horhe Arreasa zayaviv sho vladi krayini nihto ne vkazuvatime koli provoditi vibori Maduro zaklikav YeS vidmovitis vid ultimatumu 27 sichnya Karakas vidklikav diplomatichnu misiyu z Vashingtona 14 bereznya amerikanski diplomati tezh pokinuli Venesuelu 23 lyutogo Maduro zayaviv pro rozriv diplomatichnih vidnosin z Kolumbiyeyu Ce vidbulosya na tli vidpravki gumanitarnogo vantazhu do Venesueli yaku organizuvala opoziciya na choli z Guajdo z teritoriyi Kolumbiyi Na foni protestiv Maduro ogolosiv pro pidvishennya minimalnoyi zarplati v krayini na 60 iz 1 travnya do 65 021 bolivara Ranishe minimalna zarplatnya stanovila 40 638 bolivariv Zadeklarovano zbilshennya dopomogi na pridbannya produktiv harchuvannya do 135 tis bolivariv zamist poperednih 108 tis 26 bereznya 2020 roku SShA zvinuvatili Maduro ta 14 jogo soratnikiv u kontrabandi narkotikiv ta poobicyali bagatomiljonnu vinagorodu za sprobu yih zatrimati 30 kvitnya Derzhsekretar SShA Pompeo povidomiv sho Maduro hotiv vtekti na Kubu ale rosiyani perekonali jogo zalishitisya Pompeo pidtverdiv povnu pidtrimku Vashingtonom lidera opoziciyi Huana Guajdo 17 chervnya togo zh roku radnik prezidenta SShA z nacionalnoyi bezpeki Dzhon Bolton zayaviv sho Venesuela uklala z Rosiyeyu oboronnij kontrakt na 209 mln dolariv Za jogo slovami na takij krok oficijnij Karakas pishov shob kupiti podalshu pidtrimku Moskvi v toj chas yak sotni tisyach venesuelciv goloduvali 27 bereznya 2021 roku Facebook zablokuvav akaunt Maduro cherez fejki shodo COVID pandemiyi 4 bereznya 2022 roku Nikolas Maduro pidtrimav rosijsku specoperaciyu v Ukrayini ta napisav Putinu sho LDNR stvoreni dlya togo shob zahishati narod Donbasu vid ukrayinskih radikaliv Sim ya Druzhina Siliya Flores starsha za nogo majzhe na 10 rokiv Siliya ye vidomim livim politikom spochatku v rusi P yata respublika potim v Yedinij socialistichnij partiyi Venesueli Vona zminila cholovika na postu spikera zakonodavchogo organu Wikinews Vikinovini mayut podiyu pov yazanu z ciyeyu statteyu Nikolas Maduro stav prezidentom VenesueliDiv takozhProtesti u Venesueli 2014 2019 Spisok 50 chinnih goliv krayin sho keruyut najdovshePrimitki11 sichnya 2019 roku viznanij Nacionalnoyu asambleyeyu Venesueli ta bilshistyu derzhav sered yakih Ukrayina nelegitimnim Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Munzinger Personen d Track Q107343683 kniga d Track Q571 Wallenfeldt J Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 The Guardian com The Guardian 1999 ISSN 1756 3224 1354 4322 d Track Q5614018 Arhiv originalu za 24 sichnya 2019 Procitovano 24 sichnya 2019 Arhiv originalu za 07 grudnya 2023 Procitovano 07 grudnya 2023 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2014 Procitovano 28 lipnya 2014 Arhiv originalu za 30 sichnya 2019 Procitovano 30 sichnya 2019 Arhiv originalu za 30 sichnya 2019 Procitovano 30 sichnya 2019 Arhiv originalu za 5 serpnya 2018 Procitovano 5 serpnya 2018 Arhiv originalu za 5 serpnya 2018 Procitovano 5 serpnya 2018 Arhiv originalu za 5 serpnya 2018 Procitovano 5 serpnya 2018 Arhiv originalu za 5 serpnya 2018 Procitovano 5 serpnya 2018 Arhiv originalu za 26 sichnya 2019 Procitovano 27 sichnya 2019 Arhiv originalu za 26 sichnya 2019 Procitovano 27 sichnya 2019 Ispaniya i Franciya vimagayut uprodovzh vosmi dniv ogolositi vibori u Venesueli nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 27 sichnya 2019 Procitovano 27 sichnya 2019 Arhiv originalu za 28 sichnya 2019 Procitovano 27 sichnya 2019 Arhiv originalu za 27 sichnya 2019 Procitovano 27 sichnya 2019 Arhiv originalu za 3 travnya 2019 Procitovano 3 travnya 2019 Arhiv originalu za 3 travnya 2019 Procitovano 3 travnya 2019 Arhiv originalu za 3 travnya 2019 Procitovano 3 travnya 2019 SShA pred yavili Maudro obvinuvachennya v narkotorgivli Arhiv originalu za 3 travnya 2019 Procitovano 3 travnya 2019 Arhiv originalu za 17 chervnya 2019 Procitovano 17 chervnya 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 26 sichnya 2022 Procitovano 27 bereznya 2021 Maduro podderzhal rossijskuyu specoperaciyu na Ukraine Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2013 Procitovano 28 lipnya 2014 Radio Nacional de Venezuela gt Cilia Flores presidenta de la Asamblea Nacional 30 veresnya 2007 u Wayback Machine nedostupne posilannya