Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оаха́ка (ісп. Oaxaca від науатль Huaxyacac [waːsʃakak]) — Мексиканської Республіки, розміщений на півдні країни на захід від перешийка Теуантепек. Штат Оахака межує з штатами Ґерреро на заході, Пуеблою на північному заході, Веракрусом на півночі та Чіапасом на сході, на півдні омивається Тихим океаном. Штат названий на честь найбільшого міста та столиці штату Оахака. Оахака є історичною батьківщиною народів сапотеків і міштеків і містить найбільше число носіїв індіанських мов серед всіх штатів федерації.
| Оахака | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| — Штат — | ||||||||||
| Oaxaca | ||||||||||
| ||||||||||
 | ||||||||||
| Столиця | Оахака | |||||||||
| Найбільше місто | Оахака | |||||||||
| Країна |  Мексика | |||||||||
| ||||||||||
| Муніципалітетів | 570 | |||||||||
| Офіційна мова | Іспанська | |||||||||
| Населення | ||||||||||
| - повне | 3 521 715 () | |||||||||
| - густота | () | |||||||||
| Етнікон | Oaxaqueño(a) | |||||||||
| Площа | ||||||||||
| - повна | 93 952 км² | |||||||||
| - широта | 18º 39' - 15º 39' N | |||||||||
| - довгота | 93º 52' - 98º 32' W | |||||||||
| Висота | ||||||||||
| - максимальна | 3 720 м (Cerro Nube) | |||||||||
| - мінімальна | 1644 м | |||||||||
| Часовий пояс | UTC−6 | |||||||||
| ВВП | 8,686 млрд. $ (2003) | |||||||||
| ІРЛП | 0,7164 - середній | |||||||||
| Став штатом | 31 січня 1824 | |||||||||
| Губернатор | Улісес Руїс Ортіс (PRI) | |||||||||
| Число сенаторів | 3 (PRD: 2, PRI: 1) | |||||||||
| Число депутатів | 11 (PRD: 7, PRI: 2, Con.: 1, PT: 1) | |||||||||
| Вебсайт | e-oaxaca.gob.mx | |||||||||
| - код ISO 3166-2 | MX-OAX | |||||||||
| - поштове ск. | Oax. | |||||||||
 | ||||||||||
| Штат Оахака на мапі Мексики | ||||||||||
| ||||||||||
Штат має територію 95 364 км² та є п'ятим за розміром штатом Мексики. Згідно з переписом 2005 року в ньому проживало 3 506 821 чоловік. Серед відомих уродженців Оахаки президент Беніто Хуарес, художники Руфіно Тамайо та , диктатор Порфіріо Діас, письменник Хосе Васконселос, цілителька , співачка Ліла Даунс та інші відомі політики і діячі мистецтва.
Історія
Період нестабільності (1821-1880)
Після проголошення незалежності Мексики та після падіння імперії Августина де-Ітурбіде, Оахака була проголошена штатом, а першим губернатором став Хосе-Марія Мургуйя. Протягом першої половини XIX ст. штат опинився в постійній боротьбі за владу поміж консерваторами та лібералами. У 1831 році в місті Кілапамі було страчено лібераліста Вісенте Герреро. У 1832 році губернатором штату став ліберал Мануель Гомес Педраза, але проти нього виступив консерватор генерал Естабан Моктезума. У 1850-х роках у Техуантепіці вибухнув сепаратистський рух за відокремлення штату, організований консерваторами, але це їм не вдалося.
У 1847 році губернатором став корінний мешканець Оахаки Беніто Хуарес. У 1855 році, після остаточного повалення диктатури Санта-Анни та у 1857 році після ратифікації конституції Оахаки, Хуарес увійшов до складу нового уряду, де став міністром юстиції. У 1858–1861 рр. очолював уряд Мексики та був одним з авторів «закону про реформу», згідно якого церква відділялася від держави, а церковне майно націоналізувалося.
Портфіріо Діас
Під час англо-франко-іспанської інтервенції уродженець Оахаки Порфіріо Діас разом з Хуаресом боровся проти колонізаторів. Французькі імперські сили захопили місто Оахаку а самого Діаса відправили до у в'язниці. Пізніше столицю штату відвоювали ліберальні сили на чолі з Карлосом Оронозою. У 1872 році проти Хуареса Діас очолив заколот за планом Тукстепек. Хуарес раптово помер від інфаркту, а його місце зайняв Діас.
Під час правління Порфіріо Діаса у штаті було здійснено ряд заходів із модернізації, таких як громадське освітлення та електрифікація, газифікація, були побудовані залізничні лінії, розширені ранчо та відбулася активізація торгівлі. Проте тяжкі умови праці для бідного, населення призвели до народних хвилювань, які перейшли в революційні дії.
Революція (1910-1920)
Коли в 1910 році почалася мексиканська революція, Оахака, як і більшість південних штатів, доєдналися до армії Еміліано Сапати, який проголосив гасло земля належить робітникам. Саме це гасло вперше пролунало в Оахаці, оскільки в штаті експлуатація багатими землевласниками місцевих мешканців була однією з найбільших.
Після усунення Діаса від влади, революційні лідери продовжували боротьбу проти федерального уряду. Один із лідерів революційних загонів Венустіано Карранса виступив проти популістських позицій Сапати та захопив контроль над федеральним урядом, врешті-решт переміг Сапату та Панчо Вілья. Ставши верховним головнокомандувачем Мексики, Карранса довгий час не міг отримати лояльність від Оахаки. Пізніше в Оахаці було вбито брата. Після того, як в лютому 1917 була прийнята нова конституція країни та пройшли президентські вибори, Карранса офіційно став президентом.
8 квітня 1920 противники Карранси, до яких приєднався генерал Обрегон, організували державний переворот, під час якого Карранса почав утікати до південного штату Веракруз, щоб переформувати там свої війська. 21 травня 1920 року Карранса був зраджений і по дорозі до Мехіко був схоплений військами генерала Родольфо Еррери та розстріляний.
Новий час
У 1922 році була ратифікована нова конституція штату. Після революції Оахака, як і інші штати, потерпала від політичної та економічної нестабільності. Також в 20-40-х рр. сталася серія великих катастроф у штаті. У 1928 році низка землетрусів поруйнували багато будинків в столиці, а в 1931 році землетрус поруйнував вздовж узбережжя купу міст. У 1930-ті роки штат, як і держава в цілому, поглинувся у велику депресію, яка разом зі стихійними катастрофами, спровокувала масову міграцію до Мехіко. У 1944 році сильні зливи над містом Тукстепек викликали повені під час яких загинуло близько сотні людей.
У 40-50-х роках почали діяти нові інфраструктурні проекти. Було розширене шосе Ізюкар-Техуантепек та побудована дамба Мігель-Алеман. Починаючи з 1980-х років почав розвиватися туристичний бізнес. У 1955 році було розширено Автономний університет Беніто Хуареса (збудований у 1827 році), у 1968 році збудований Технологічний інститут і філія Університету Анауак. У 1994 році завдяки туризму була побудована автомагістраль Оахака-Мехіко. В штаті у сфері послуг задіяно 80% робітників. Також побудовані невеликі текстильні фабрики, деревообробні заводи, підприємства по переробці сільськогосподарської продукції регіону, численні дрібні автомайстерні. На півдні штату в долинах хребта Сьєрра-Мадре вирощують кукурудзу, квасолю, цитрусові та ін.. Місто Сантьяго-Мататлан, один з головних мексиканських центрів виробництва мескаля -- алкогольного напою з агави.
У 70-ті роки в найбідніших штатах Мексики Мічоакані, Герреро, Чіапасі, Оахаці та Морелосі стали виникати різні регіональні протести вчительські руху, які в грудні 1979 року зустрілися на спільній асамблеї в місті Тукстла-Гутьєррес, столиці штату Чіапас. Так вперше була створена Опозиція офіційного синдикату вчителів (SNTE). В Оахаці протести вчителів вибухали в 1980, 1981, 1984, 1989, 2006-2007 та у 2016 роках і були організовані Національною координаційною радою освітян (CNTE). У 2006 році протягом 7 місяців у столиці штату відбувалися протести із вимогою відставки губернатора Уліса Руїса Ортіза, під час яких поліція відкрила вогонь і загинуло 17 чоловік.
Див. також
Примітки
- "Historia". Enciclopedia de los Municipios de México Estado de Oaxaca. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2009 [ 2013-01-10 у Wayback Machine.](ісп.)
- Schmal, John P. (2006). "Oaxaca: A Land of Diversity". Houston, TX: Houston Institute for Culture. Retrieved August 15, 2010.(ісп.)
- Oaxaca(англ.)
- Profile of Venustiano Carranza - Venustiano Carranza Biography [ 2008-09-29 у Wayback Machine.](англ.)
- Akaike Garrido, Yuki (2010). Jiménez González, Victor Manuel, ed. Oaxaca: Guia para descubrir los encantos del estado. Mexico City: Editorial Océano de Mexico, SA de CV. .(ісп.)
- "Fundamento: Estado de Oaxaca, México". Standard & Poor's.(ісп.)
- "Actividad Econónica". Enciclopedia de los Municipios de México Estado de Oaxaca . Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2009 [ 2013-01-10 у Wayback Machine.](ісп.)
- Ana Luz Ramos Soto; Roberto Gerardo Gómez Brena (August 2008). "Turismos y Economía en el Estado de Oaxaca". Tur y Des. 1 (3). Retrieved August 15, 2010.(ісп.)
Інтернет-ресурси
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оахака (штат) |
- (ісп.) Official site of the State Government
- (англ.) The Oaxaca Times
- (ісп.) (англ.) Oaxaca's Tourist Guide, on the web since 1995
- (англ.) Oaxaca Photo Blog
- Oaxaca Travel and Tourism, каталог посилань Open Directory Project
- — Electronic articles published by the Division of Anthropology, American Museum of Natural History
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oaha ka isp Oaxaca vid nauatl Huaxyacac waːsʃakak Meksikanskoyi Respubliki rozmishenij na pivdni krayini na zahid vid pereshijka Teuantepek Shtat Oahaka mezhuye z shtatami Gerrero na zahodi Puebloyu na pivnichnomu zahodi Verakrusom na pivnochi ta Chiapasom na shodi na pivdni omivayetsya Tihim okeanom Shtat nazvanij na chest najbilshogo mista ta stolici shtatu Oahaka Oahaka ye istorichnoyu batkivshinoyu narodiv sapotekiv i mishtekiv i mistit najbilshe chislo nosiyiv indianskih mov sered vsih shtativ federaciyi Oahaka Shtat Oaxaca Gerb Oahaki Stolicya Oahaka Najbilshe misto Oahaka Krayina Meksika Mezhuye z susidni adminodinici Puebla Verakrus Gerrero Chiapas Municipalitetiv 570 Oficijna mova Ispanska Naselennya povne 3 521 715 gustota Etnikon Oaxaqueno a Plosha povna 93 952 km shirota 18º 39 15º 39 N dovgota 93º 52 98º 32 W Visota maksimalna 3 720 m Cerro Nube minimalna 1644 m Chasovij poyas UTC 6 VVP 8 686 mlrd 2003 IRLP 0 7164 serednij Stav shtatom 31 sichnya 1824 Gubernator Ulises Ruyis Ortis PRI Chislo senatoriv 3 PRD 2 PRI 1 Chislo deputativ 11 PRD 7 PRI 2 Con 1 PT 1 Vebsajt e oaxaca gob mx kod ISO 3166 2 MX OAX poshtove sk Oax Shtat Oahaka na mapi Meksiki Shtat Oahaka na mapi Meksiki Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Oahaka Shtat maye teritoriyu 95 364 km ta ye p yatim za rozmirom shtatom Meksiki Zgidno z perepisom 2005 roku v nomu prozhivalo 3 506 821 cholovik Sered vidomih urodzhenciv Oahaki prezident Benito Huares hudozhniki Rufino Tamajo ta diktator Porfirio Dias pismennik Hose Vaskonselos cilitelka spivachka Lila Dauns ta inshi vidomi politiki i diyachi mistectva IstoriyaPeriod nestabilnosti 1821 1880 Benito Pablo Huares Pislya progoloshennya nezalezhnosti Meksiki ta pislya padinnya imperiyi Avgustina de Iturbide Oahaka bula progoloshena shtatom a pershim gubernatorom stav Hose Mariya Murgujya Protyagom pershoyi polovini XIX st shtat opinivsya v postijnij borotbi za vladu pomizh konservatorami ta liberalami U 1831 roci v misti Kilapami bulo stracheno liberalista Visente Gerrero U 1832 roci gubernatorom shtatu stav liberal Manuel Gomes Pedraza ale proti nogo vistupiv konservator general Estaban Moktezuma U 1850 h rokah u Tehuantepici vibuhnuv separatistskij ruh za vidokremlennya shtatu organizovanij konservatorami ale ce yim ne vdalosya U 1847 roci gubernatorom stav korinnij meshkanec Oahaki Benito Huares U 1855 roci pislya ostatochnogo povalennya diktaturi Santa Anni ta u 1857 roci pislya ratifikaciyi konstituciyi Oahaki Huares uvijshov do skladu novogo uryadu de stav ministrom yusticiyi U 1858 1861 rr ocholyuvav uryad Meksiki ta buv odnim z avtoriv zakonu pro reformu zgidno yakogo cerkva viddilyalasya vid derzhavi a cerkovne majno nacionalizuvalosya Portfirio Dias Porfirio Dias Pid chas anglo franko ispanskoyi intervenciyi urodzhenec Oahaki Porfirio Dias razom z Huaresom borovsya proti kolonizatoriv Francuzki imperski sili zahopili misto Oahaku a samogo Diasa vidpravili do u v yaznici Piznishe stolicyu shtatu vidvoyuvali liberalni sili na choli z Karlosom Oronozoyu U 1872 roci proti Huaresa Dias ocholiv zakolot za planom Tukstepek Huares raptovo pomer vid infarktu a jogo misce zajnyav Dias Pid chas pravlinnya Porfirio Diasa u shtati bulo zdijsneno ryad zahodiv iz modernizaciyi takih yak gromadske osvitlennya ta elektrifikaciya gazifikaciya buli pobudovani zaliznichni liniyi rozshireni rancho ta vidbulasya aktivizaciya torgivli Prote tyazhki umovi praci dlya bidnogo naselennya prizveli do narodnih hvilyuvan yaki perejshli v revolyucijni diyi Revolyuciya 1910 1920 Moneta Oahaki v period revolyuciyi 10 sentavo 1915 bronza Koli v 1910 roci pochalasya meksikanska revolyuciya Oahaka yak i bilshist pivdennih shtativ doyednalisya do armiyi Emiliano Sapati yakij progolosiv gaslo zemlya nalezhit robitnikam Same ce gaslo vpershe prolunalo v Oahaci oskilki v shtati ekspluataciya bagatimi zemlevlasnikami miscevih meshkanciv bula odniyeyu z najbilshih Pislya usunennya Diasa vid vladi revolyucijni lideri prodovzhuvali borotbu proti federalnogo uryadu Odin iz lideriv revolyucijnih zagoniv Venustiano Karransa vistupiv proti populistskih pozicij Sapati ta zahopiv kontrol nad federalnim uryadom vreshti resht peremig Sapatu ta Pancho Vilya Stavshi verhovnim golovnokomanduvachem Meksiki Karransa dovgij chas ne mig otrimati loyalnist vid Oahaki Piznishe v Oahaci bulo vbito brata Pislya togo yak v lyutomu 1917 bula prijnyata nova konstituciya krayini ta projshli prezidentski vibori Karransa oficijno stav prezidentom 8 kvitnya 1920 protivniki Karransi do yakih priyednavsya general Obregon organizuvali derzhavnij perevorot pid chas yakogo Karransa pochav utikati do pivdennogo shtatu Verakruz shob pereformuvati tam svoyi vijska 21 travnya 1920 roku Karransa buv zradzhenij i po dorozi do Mehiko buv shoplenij vijskami generala Rodolfo Erreri ta rozstrilyanij Novij chas Masovi protesti v Oaksaci 2006 U 1922 roci bula ratifikovana nova konstituciya shtatu Pislya revolyuciyi Oahaka yak i inshi shtati poterpala vid politichnoyi ta ekonomichnoyi nestabilnosti Takozh v 20 40 h rr stalasya seriya velikih katastrof u shtati U 1928 roci nizka zemletrusiv porujnuvali bagato budinkiv v stolici a v 1931 roci zemletrus porujnuvav vzdovzh uzberezhzhya kupu mist U 1930 ti roki shtat yak i derzhava v cilomu poglinuvsya u veliku depresiyu yaka razom zi stihijnimi katastrofami sprovokuvala masovu migraciyu do Mehiko U 1944 roci silni zlivi nad mistom Tukstepek viklikali poveni pid chas yakih zaginulo blizko sotni lyudej U 40 50 h rokah pochali diyati novi infrastrukturni proekti Bulo rozshirene shose Izyukar Tehuantepek ta pobudovana damba Migel Aleman Pochinayuchi z 1980 h rokiv pochav rozvivatisya turistichnij biznes U 1955 roci bulo rozshireno Avtonomnij universitet Benito Huaresa zbudovanij u 1827 roci u 1968 roci zbudovanij Tehnologichnij institut i filiya Universitetu Anauak U 1994 roci zavdyaki turizmu bula pobudovana avtomagistral Oahaka Mehiko V shtati u sferi poslug zadiyano 80 robitnikiv Takozh pobudovani neveliki tekstilni fabriki derevoobrobni zavodi pidpriyemstva po pererobci silskogospodarskoyi produkciyi regionu chislenni dribni avtomajsterni Na pivdni shtatu v dolinah hrebta Syerra Madre viroshuyut kukurudzu kvasolyu citrusovi ta in Misto Santyago Matatlan odin z golovnih meksikanskih centriv virobnictva meskalya alkogolnogo napoyu z agavi U 70 ti roki v najbidnishih shtatah Meksiki Michoakani Gerrero Chiapasi Oahaci ta Morelosi stali vinikati rizni regionalni protesti vchitelski ruhu yaki v grudni 1979 roku zustrilisya na spilnij asambleyi v misti Tukstla Gutyerres stolici shtatu Chiapas Tak vpershe bula stvorena Opoziciya oficijnogo sindikatu vchiteliv SNTE V Oahaci protesti vchiteliv vibuhali v 1980 1981 1984 1989 2006 2007 ta u 2016 rokah i buli organizovani Nacionalnoyu koordinacijnoyu radoyu osvityan CNTE U 2006 roci protyagom 7 misyaciv u stolici shtatu vidbuvalisya protesti iz vimogoyu vidstavki gubernatora Ulisa Ruyisa Ortiza pid chas yakih policiya vidkrila vogon i zaginulo 17 cholovik Div takozhZemletrus bilya Oahaka de Huares 2020 Santo Domingo richka Oahaka Primitki Historia Enciclopedia de los Municipios de Mexico Estado de Oaxaca Mexico Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal 2009 2013 01 10 u Wayback Machine isp Schmal John P 2006 Oaxaca A Land of Diversity Houston TX Houston Institute for Culture Retrieved August 15 2010 isp Oaxaca angl Profile of Venustiano Carranza Venustiano Carranza Biography 2008 09 29 u Wayback Machine angl Akaike Garrido Yuki 2010 Jimenez Gonzalez Victor Manuel ed Oaxaca Guia para descubrir los encantos del estado Mexico City Editorial Oceano de Mexico SA de CV ISBN 978 607 400 233 1 isp Fundamento Estado de Oaxaca Mexico Standard amp Poor s isp Actividad Econonica Enciclopedia de los Municipios de Mexico Estado de Oaxaca Mexico Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal 2009 2013 01 10 u Wayback Machine isp Ana Luz Ramos Soto Roberto Gerardo Gomez Brena August 2008 Turismos y Economia en el Estado de Oaxaca Tur y Des 1 3 Retrieved August 15 2010 isp Internet resursiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Oahaka shtat isp Official site of the State Government angl The Oaxaca Times isp angl Oaxaca s Tourist Guide on the web since 1995 angl Oaxaca Photo Blog Oaxaca Travel and Tourism katalog posilan Open Directory Project Electronic articles published by the Division of Anthropology American Museum of Natural History