Slipknot

Slipknot (англ. Зашморг) — американський ню-метал гурт, створений у 1995 році в Де-Мойн, штат Айова, ударником Джої Джордісоном, бас-гітаристом Полом Ґреєм та перкусіоністом Шоном Креханом.

Slipknot
Основна інформація
Жанр	ню-метал альтернативний метал ґрув-метал геві-метал
Роки	з 1995 року
Країна	США
Місто	Де-Мойн, штат Айова
Мова	Англійська
Лейбл	Roadrunner Records
Склад	Сід Вілсон Джеймс Рут Шон Крехан Мік Томпсон Корі Тейлор Майкл Пфафф Алессандро Вентурелла
Колишні учасники	Крейг Джонс Пол Ґрей Джої Джордісон Кріс Фен Андерс Кользефіні Донні Стілі Джош Брейнард
Slipknot1.com
Slipknot у Вікісховищі

Виступ Slipknot на фестивалі Soundwave (Австралія), 2012 рік.

Після кількох змін у складі в перші роки, гурт більше десяти років налічував дев'ять учасників: Крехана, Джордісона, Ґрея, Крейга Джонса, Міка Томпсона, Корі Тейлора, Сіда Вілсона, Криса Фена та Джеймса Рута. Ґрей помер 24 травня 2010 року, а протягом 2011—2014 років його замінив Донні Стілі. Джордісон був звільнений з гурту 12 грудня 2013 року. Донні Стілі пішов з гурту під час запису .5: The Gray Chapter. Замість них в гурт були взяті Алессандро Вентурелла на бас та Джея Вайнберґа на барабани. Після звільнення Джордисона, станом на грудень 2013 року, єдиним засновником у поточному складі є перкусіоніст Крехан. В березні 2019 року з гурту також був звільнений Крис Фен.

Гурт відомий своїм провокаційним іміджем, який дуже добре привертає увагу, агресивною музикою та скандальними концертами. Гурт стрімко здобув славу після випуску свого однойменного дебютного альбому в 1999 році. Наступний альбом Iowa, який вийшов у 2001 році зробив гурт ще популярнішим. Після короткої перерви гурт повернувся в 2004 році з альбомом Vol. 3: (The Subliminal Verses). 2008 року з четвертим альбомом «All Hope Is Gone», який дебютував на першому місці в чарті «Billboard 200». Після смерті Грея та звільнення Джордісона виходить у 2014 році п'ятий альбом «.5: The Gray Chapter». А у 2019 році виходить альбом .

Під час концертів всі учасники колективу носять маски та комбінезони, також кожен учасник гурту має свій власний номер. Усі альбоми гурту отримали статус платинових, а пісні з альбомів неодноразово номінувалися на Греммі. 2006 року вони отримали Греммі у номінації «Найкращі метал-виконання» за пісню «Before I Forget». Загалом гурт продав більше 30 мільйонів платівок в усьому світі.

Історія

Mate.Feed.Kill.Repeat. (1995—1998)

Докладніше: Mate.Feed.Kill.Repeat.

Значна частина ранньої творчості гурту створювалась вночі Греєм, Крейганом та Джордісоном на заправці «Сінклер», де Джордісон працював вночі. Саме там, наприкінці 1995 року, Джордісон запропонував змінити назву гурту на «Slipknot» після їх однойменної пісні. У грудні гурт почав запис матеріалу на студії «SR Audio» у рідному місті гурту. Оскільки у них не було спонсорів на запис, гурт самостійно профінансував проєкт, вартість якого склала приблизно 40 000 доларів. У лютому 1996 року гітарист Донні Стілі, який являється християнином, покинув Slipknot після обговорення текстів гурту з продюсером Шоном Макмехоном. Джордісон прокоментував це: «(він) говорив про Бога, коли ми мали працювати… Ми були готові працювати з ним, але він не хотів залишатися». Сам Стілі сказав: «Я пішов з кількох причин… У мене було багато духовних думок». Під час роботи на «SR Audio» до гурту приєднався Крейг Джонс замінивши Стілі на гітарі. Згодом Джонс став семплером гурту, а Мік Томпсон став новим гітаристом. Згодом гурт випустив Mate.Feed.Kill.Repeat. 31 жовтня 1996 року.

Продюсер Шон МакМахон передав демо-запис в дистриб'юторську компанії «-ismist Recordings» на початку 1997 року. Запис крутили на місцевих радіостанціях, однак це не викликало жодного інтересу з боку звукозаписувальних компаній, тому гурт повернувся до студії для розробки нового матеріалу. Саме в цей час гурт шукав мелодійніший вокал. В результаті Корі Тейлор був прийнятий до гурту, через це Андерс Кользефіні став бек-вокалістом. Гурт виступав на місцевих концертах, під час одного з яких у вересні 1997 року Кользефіні оголосив на сцені, що покидає гурт. Новим перкусіоністом став Грег Уелтс. На початку 1998 року гурт випустив другу частину демо-версії з п'ятьма треками суто для лейблів. Гурт почав привертати велику увагу з боку звукозаписувальних компаній, і в лютому 1998 року продюсер Росс Робінсон запропонував створити дебютний альбом. Ді-джей Сід Вілсон був прийнятий до гурту після того, як він виявив великий інтерес і справив враження на учасників гурту. Наприкінці червня 1998 року Slipknot отримав угоду на сім альбомів від Roadrunner Records, сума угоди склала $500 000. Гурт підписав угоду публічно 8 липня 1998 року. За два дні до цього Уелтс був звільнений з гурту, Slipknot відмовляється це коментувати. Уелтса змінив Брендон Дарнер, який довго не затримався в гурті.

Slipknot (1998—2000)

Докладніше: Slipknot (альбом)

Кріс Фен замінив Дарнера перед тим, як гурт вирушив до Малібу для роботи над дебютним альбомом у вересні 1998 року. По закінченню запису альбому, Slipknot повернувся до Де-Мойну на різдвяний період. У цей період гітарист Джош Брейнард вирішив покинути гурт. Брейнард сказав: «Були прийняті деякі рішення, якими я не був особливо задоволений». Пізніше до гурту був взятий Джеймс Рут, і гурт повернувся до запису альбому в Малібу. Робота над альбомом завершилася на початку 1999 року, що дозволило гурту вирушити у свій перший тур у рамках фестивалю Ozzfest у 1999 році. Завдяки «Ozzfest» гурт значно збільшив свою аудиторію, і через це їхній однойменний альбом став успішним, який вийшов 29 червня 1999 року. Slipknot випустили своє перше домашнє відео «Welcome to Our Neighborhood», режисером якого став Томас Міньйоне, і сингли «Wait and Bleed» та «Spit It Out». Slipknot швидко отримав численних прихильників, переважно через їх концерти та рекомендації від тих, хто їх слухав. Протягом 1999 та 2000 років гурт виступав у кількох країнах на підтримку альбому. На початку 2000 року альбом був сертифікований платиною, і такого успіху ніхто не очікував. Це перший платиновий альбом, який був виданий компанією Roadrunner Records.

Iowa (2001—2003)

Докладніше: Iowa

Відігравши концертний тур, гурт відпочив два місяці і почала запис нового альбому. Запис відбувався з січня по березень 2001 року, за цей час гурт мав тільки чотири вихідних. Запис альбому відбувався на студіях Sound City та Sound Image у Лос-Анджелесі. Приблизно в цей час між учасниками гурту виник конфлікт, через великі розклади гастролей та записів. Запис їх другого альбому закінчився у лютому 2001 року, і гурт розпочав свій світовий тур. Влітку гурт порадував усіх своїх прихильників другим студійним альбомом «Iowa». Альбом посів третє місце в чартах «Billboard» та перше у британських чартах. У підтримку альбому гурт вирушив у світове турне «Pledge Of Allegiance», яке тривало приблизно півтора року. Альбом випустив три сингли: «The Heretic Anthem» (рекламний сингл), «Left Behind» та «My Plague», які були саундтреками до фільму «Оселя зла». У 2002 році гурт з'явився у фільмі «Роллербол», виконавши «I Am Hated».

В середині 2002 року стався внутрішній конфлікт, і учасники гурту зосередилися на побічних проєктах. Вокаліст Тейлор та гітарист Рут відродили свою гурт Stone Sour, барабанщик Джордісон створив Murderdolls, перкусіоніст Крехан заснував «To My Surprise», а ді-джей Уілсон виступив сольно як DJ Starscream. Деякий час майбутнє гурту було невизначеним, і було багато припущень про те, чи взагалі буде третій альбом, чи гурт розпадеться. «У мене немає проблем ні з ким у Slipknot», — заперечив Джордісон. «Я бачив коментарі Корі, які стверджують, що є речі, які потрібно вирішити, але я не знаю, про що він говорить».

Попри це, 22 листопада 2002 року гурт випустив свій другий DVD .

Vol. 3: (The Subliminal Verses) (2003—2007)

Докладніше: Vol. 3: (The Subliminal Verses)

Концерт Slipknot у Вісконсині під час туру «The Subliminal Verses World Tour» на підтримку альбому «Vol. 3», 2005 рік.

У 2003 році музиканти приїхали до студії звукозапису «The Mansion» у Лос-Анджелесі, щоб разом з продюсером Ріком Рубіном працювати над своїм третім альбомом. До початку 2004 року робота над альбомом була закінчена, і гурт розпочав «The Subliminal Verses World Tour». Альбом вийшов 24 травня 2004 року, і він посів друге місце в чартах Billboard. Альбом випустив шість синглів; «Duality», , «Vermilion Pt. 2», «Before I Forget», та «The Blister Exists». Гурт записав свій перший концертний альбом «9.0: Live», під час гастролей на підтримку третього альбому гурту, альбом вийшов 1 листопада 2005 року. «9.0: Live» досяг 17-го місця в чартах Billboard.

Виступ Slipknot на фестивалі Bex Rock, 2005 рік.

У 2005 році кілька учасників Slipknot взяли участь у «Roadrunner United: The All-Star Sessions». Це спільний альбом записаний артистами у яких лейблом є Roadrunner Records, альбом був створений до 25-річчя лейблу. 2006 року Slipknot виграли свою першу премію «Греммі», здобувши нагороду за сингл «Before I Forget» у номінації «Краще метал-виконання». Сингл був включений до гри «Guitar Hero III: Legends of Rock». 5 грудня 2006 року Slipknot випустили свій третій DVD «Voliminal: Inside the Nine». Під час перерви у творчості кілька учасників гурту знову зосередили свою увагу на побічних проєктах: вокаліст Тейлор та гітарист Рут повернулися до Stone Sour; барабанщик Джордісон гастролював з кількома гуртами, і продюсував третій альбом «Fire Up the Blades» гурту 3 Inches of Blood; Крехан заснував «Dirty Little Rabbits», а Уілсон знову повернувся до DJ Starscream.

All Hope Is Gone (2008—2009)

Докладніше: All Hope Is Gone

Виступ Slipknot на Mayhem Festival, 2008 рік.

Підготовку до запису четвертого студійного альбому гурт розпочав наприкінці 2007 року у студії «Sound Farm», що знаходиться у Джамайці, з продюсером Дейвом Фортманом у лютому 2008 року. Альбом був закінчений у червні, і колектив вирушив у світовий тур «All Hope Is Gone» 9 липня 2008 року. Четвертий альбом All Hope Is Gone вийшов 20 серпня 2008 року, дебютувавши на першому місці в чарті Billboard. Альбом випустив п'ять синглів; , «Psychosocial», «Dead Memories», та . Тур на підтримку альбому тривав з 2008 року до 31 жовтня 2009 року, що призвело до третьої перерви Slipknot. 2009 року відзначалась 10-та річниця дебютного альбому Slipknot, на згадку про цю подію 9 вересня 2009 року гурт випустив спеціальну версію альбому.

Під час перерви кілька учасників гурту зосередилися на інших проєктах: Тейлор заснував гурт «Junk Beer Kidnap Band», і повернувся до «Stone Sour» з гітаристом Рутом; Крехан продовжував працювати над своїм проєктом ; барабанщик Джордісон повернувся до свого гурту Murderdolls, і став новим постійним барабанщиком Rob Zombie; Фен став штатним басистом гурту .

Смерть Пола Грея (2010)

Пол Грей під час концерту в Торонто, 9 січня 2005 року.

У 2010 році Грей планував поїздку з супергуртом, «Hail!», але 24 травня 2010 року його знайшли мертвим у номері готелю у місті Урбандейл (Айова). Обставини смерті спочатку були невідомі. Розтин показав, що його смерть не була навмисною, але не виявили причину. На наступний день після його смерті решта вісім учасників гурту провели живу, відкриту прес-конференцію разом з вдовою і братом Грея. 21 червня причину смерті підтвердили, як випадкове передозування морфіном та фентанілом.

Учасники вагалися коментувати майбутнє свого гурту. У інтерв'ю учасники висловлювали суперечливі заяви; барабанщик Джордісон сказав для «The Pulse of Radio»: «є ще один альбом Slipknot, який вже робиться». Вокаліст Тейлор розповів для «FMQB Productions», що «він дуже конфліктує щодо того, чи хоче він, чи не хоче він щось робити зі Slipknot». 28 вересня 2010 року гурт випустив свій четвертий відео альбом , він дебютував на першому місці в чарті Billboard «Top Music Video Charts». На DVD-диску представлено всю концертну програму Slipknot на «Download Festival» у 2009 році, і документальний 45-хвилинний фільм їх туру в підтримку «All Hope Is Gone». Відео вийшло на честь Пола Грея.

Повернення, Antennas to Hell та Knotfest (2011—2012)

Докладніше:

Докладніше: Knotfest

Щодо майбутнього гурту Тейлор сказав для «NME», що вони хочуть продовжити, і він вважав, що вони повинні, але він був неоднозначним щодо повернення до гурту. Гурт повернувся до гастролей у 2011 році, виконавши невелику кількість концертів у Європі. Вони були хедлайнерами на фестивалях «Sonisphere Festival» та «Rock in Rio» разом з «Iron Maiden» та «Metallica», а також виступали на фестивалі «Graspop Metal Meeting», що у . Донні Стілі замінив Грея на концертах, він стояв позаду Джордісона в тіні, схований від глядачів.

Slipknot на фестивалі «Graspop Metal Meeting», 2011 рік.

Гурт також заявив, що випустить п'ятий студійний альбом, і що не планує замінювати Грея. Джордісон сказав, що процес написання альбому вже розпочався, і що він написав 17 пісень. 2012 року гурт виступав на «Mayhem Festival».

29 травня 2012 року лейбл гурту «Roadrunner Records» розмістив на своєму вебсайті тизерне відео . Пізніше того ж дня у «Twitter» Корі Тейлор сказав, що «Slipknot» випустить альбом із найбільшими хітами 17 червня 2012 року. Він також сказав, що гурт ще не записує новий матеріал, але збирає демо-версії для нового альбому.

Перший щорічний музичний фестиваль «Knotfest», організаторами якого стали «Slipknot», відбувся 17 серпня 2012 року. Фестиваль відбувся поблизу дороги «Mid-America Motorplex», що знаходиться недалеко від Пасіфік-Джанкшен (Айова), та 18 серпня 2012 року у Сомерсеті, штат Вісконсин. Також на фестивалі виступали Deftones, Lamb of God та Serj Tankian. Фестивальні шоу також дебютували в музеї Slipknot. 14 червня 2013 року «Slipknot» вдруге став хедлайнером на «Download Festival». На фестивалі зібралось приблизно 90 000 глядачів, і гурт двічі був змушений припинити виступ. Перший раз посередині пісні, щоб відремонтували передню барикаду, яка зламалась під тиском натовпу.

Звільнення Джордісона, .5: The Gray Chapter (2013—2016)

Докладніше: .5: The Gray Chapter

Slipknot на фестивалі «Roskilde», 2013 рік.

Виробництво п'ятого альбому гурту розпочалося наприкінці 2013 року. Тейлор описав альбом як «дуже темний» та щось середнє між «Iowa» та «Vol. 3: (The Subliminal Verses)». Гітарист Джим Рут не брав участі у січневому турі «Stone Sour», щоб він міг написати матеріал для «Slipknot».

12 грудня 2013 року гурт оголосив на своєму офіційному вебсайті, що Джої Джордісон покинув гурт через 18 років, посилаючись на особисті причини. Пізніше на своїй офіційній сторінці у «Facebook» Джордісон заявив, що «не кинув Slipknot», і що він був «шокований» новиною. І Джордісон, і гурт пообіцяли оприлюднити додаткові подробиці про цю ситуацію. Тейлор сказав, що Джордісон не буде з'являтися в новому альбомі, тому що він не брав участі у жодних сесіях з написання пісень до його звільнення. Після кількох років мовчання та ухилення обох сторін щодо причин його звільнення з гурту, Джордісон у червні 2016 року заявив, що страждає від поперечного мієліту, і через це неврологічне захворювання в нього не було можливості грати на барабанах у «Slipknot». Однак, Джордісон грав на барабанах у блек-дез-метал гурті , до якого він приєднався у 2016 році.

У липні 2014 року гурт почав випускати тизери для нового альбому на вебсайті гурту та у соціальних мережах, використовуючи загадкові повідомлення та криваві образи. перша пісня гурту за останні шість років вийшла 1 серпня. Через чотири дні вийшов відео кліп до пісні, режисером якого був Крехан. У відео не було учасників гурту. 24 серпня «Slipknot» випустили офіційний сингл , і було опубліковано назву майбутнього альбому на iTunes, очікувана дата виходу 28 жовтня. Пізніше випуск був перенесений на 17 жовтня для Нідерландів та Австралії, 20 жовтня для Великої Британії та 21 жовтня у всьому світі. У 2014 «The Negative One» був номінований на премію «Греммі» у номінації «Краще метал-виконання».

Гурт почав гастролі по Північній Америці на підтримку альбому 25 жовтня на другій ітерації «Knotfest». Під час туру «Prepare for Hell» «Korn» був спільним хедлайнером, і як підтримка. У 2015 році гурт виступав на фестивалі «Soundwave» в Австралії. Для заміни Грея та Джордісона були залучені басист і барабанщик, для них Крехан створює маски, які б їх відрізняли. Офіційний відео кліп на пісню «The Devil In I» був опублікований 12 вересня. На відео представлені музиканти в модифікованих масках старого зразку. Винятком стали: Тейлор, Вілсон та Крейхан вони носили нові маски. Фанати припустили, хто саме став новим барабанщик та басистом, які були показані у відео, але гурт не назвав їх офіційно.

Пізніше Тейлор сказав, що був засмучений розкриттям особи басиста, яким нібито був Алессандро Вентурелла, через унікальне татуювання на руці. Рут повідомив «Guitar World», що особа барабанщика не розголошується, і що басист і барабанщик не були постійними учасниками гурту. 3 грудня колишній учасник гурту опублікував фотографію списку співробітників туру, в якому підтвердили, що басист Алессандро Вентурелла та барабанщик Джей Вайнберг були учасниками туру.

Slipknot на фестивалі «Knotfest» у Толуці, жовтень 2016 року.

11 березня 2015 року, поки гурт не гастролював, гітарист Мік Томсон був госпіталізований після п'яної сутички з братом у будинку Томсона в штаті Айова. 2 серпня 2015 року під час концерту в Гартфорд, штат Коннектикут, гурт був змушений припинити виступ після того, як Вентуреллі стало зле, і його доставили до лікарні після невідкладної медичної допомоги. Через 20 хвилин Тейлор сказав глядачам, що гурт продовжить концерт, виступаючи без Вентурелли. Пізніше було виявлено, що Вентуреллі стало погано через сильне зневоднення.

25 вересня 2016 року гурт виступив на щорічному фестивалі «Knotfest». Гурт виконав альбом «Iowa» повністю. Тим часом Крехан дебютував як режисер у художньому фільмі «Officer Downe» з відомим актором Кімом Коутсом. Фільм був оснований на однойменному графічному романі. У листопаді 2016 року Крехан під час інтерв'ю для «Rolling Stone» розповів, що він та гітарист Джим Рут зустрінуться у лютому 2017 року для написання нового матеріалу для нового альбому.

We Are Not Your Kind, Look Outside Your Window та сьомий альбом (2017 —2022)

Докладніше:

Говорячи про свою першу роботу в кіно та плани інших учасників гурту, в інтерв'ю для «WRIF Meltdown» Крехан сказав: «ми починаємо писати музику для нового альбому. У нас є чудові пісні». У грудні 2017 року Крехан з'явився у подкасті «The Jasta Show», де заявив, що наступний альбом Slipknot може стати його останнім з гуртом.

Корі Тейлор повідомив у жовтні 2018 року, що гурт почне запис альбому на початку 2019 року, з цільовим випуском свого шостого альбому того ж року, після якого відбудеться світовий тур. 31 жовтня вийшов сингл «All Out Life» та кліп до нього. 4 березня 2019 року гурт оголосив, що датою виходу наступного альбому буде 9 серпня 2019 року, і що вони розпочнуть роуд-шоу «Knotfest» разом із Gojira, Volbeat та Behemoth.

Кріс Фен під сам виступу Slipknot на фестивалі «Roskilde», 2013 рік.

14 березня 2019 року Кріс Фен подав позов на гурт у зв'язку з грошовими махінаціями. Фен звинуватив Корі Тейлора та Шона Крехана у створенні кількох суб'єктів господарства у різних штатах пов'язаних із гуртом, і які збирають гроші з гурту. Фен закликав вести повний судово-бухгалтерський облік у всіх компаніях та активах гурту. Того ж дня Тейлор написав на своїй сторінці у «Twitter»: «Ти сьогодні прочитаєш багато дурниць. Це все, що я скажу. ТІЛЬКИ ТИ ЧЕКАЙ, ЩО ІСТИНА ВИЙДЕ. Хай живе Вузол». 18 березня 2019 року гурт офіційно оголосив через свій вебсайт про те, що Кріс Фен більше не є членом гурту, заявивши: «Slipknot зосереджений на створенні шостого альбому. Кріс знає, чому він більше не є частиною Slipknot. Ми розчаровані тим, що він вирішив вказати пальцями та висунути претензії, а не робити те, що було необхідно, щоб і надалі бути частиною Slipknot. Ми хотіли б, щоб він не пішов шляхом який він обрав, але еволюція у всьому є необхідною частиною цього життя. Хай живе Вузол». Однак через кілька днів повідомлення було видалено з вебсайту, і за словами адвоката Фена, статус працевлаштування перкусіоніста у гурті не змінився. Фена замінив перкусіоніст, особа якого прихована, якого фанати назвали «Tortilla Man». «Loudwire» повідомляє, що шанувальники пов'язують його з Майклом Пфаффом, колишнім учасником проєкту Крехана «Dirty Little Rabbits». Сам гурт не підтвердив це твердження.

13 травня 2019 року напередодні їх виступу на «Jimmy Kimmel Live!» 16 травня, гурт подбав про свіжі новини про них, опублікувавши скріншоти їх нових масок. Також цього дня було опубліковано назву нового альбому разом зі списком треків та музичним кліпом на пісню «Unsainted», де вперше були показані нові маски та одяг для дев'яти учасників гурту, включаючи ще невідомого нового перкусіоніста. 22 липня вони випустили другий сингл із свого майбутнього альбому «Solway Firth». Це супроводжувалося музичним відео, в якому були представлені живі кадри з їхніх концертів у 2019 році, а також кліпи та аудіозапис майбутнього серіалу «Хлопаки», який вийде на Amazon. 5 серпня «Birth of the Cruel» вийшов як третій сингл альбому разом з відеокліпом до нього. 9 серпня, через чотири дні після виходу «Birth of the Cruel», гурт випустив свій шостий альбом «We Are Not Your Kind».

Джої Джордісон, 2012 рік.

У серпні 2019 року Крехан оголосив, що гурт випустить експериментальний альбом «Look Outside Your Window». Альбом був записаний лише з чотирма учасниками (Крехан, Тейлор, Рут та Вілсон), в іншій студії, подалі від інших учасників. Очікується, що в альбомі буде 11 треків, які Тейлор описав як «атмосферу Radiohead», а Крехан сказав у листопаді 2018 року «це не альбом Slipknot». Гурт також випустив двадцятихвилинний експериментальний короткометражний фільм «Pollution», режисером якого був Крехан. Одним із сегментів фільму є кліп на пісню «Nero Forte».

19 травня 2021 року Шон Крехан повідомив, що зараз гурт створює «божественну музику». У статті, опублікованій «Loudwire» 9 червня 2021 року, Шон Крехан сказав, що новий альбом гурту «сподіваюся» вийшде у 2021 році. Він також додав, що гурт не буде співпрацювати з лейблом Roadrunner Records після виходу альбому. 26 липня 2021 року колишній барабанщик гурту Джої Джордісон помер уві сні у віці 46 років.

5 листопада 2021 року гурт випустив новий сингл «The Chapeltown Rag». У грудні 2021 року Тейлор повідомив, що гурт планує звести свій сьомий студійний альбом у січні та планує випустити його до квітня 2022 року. Він також заявив, що віддає перевагу матеріалу їхнього майбутнього сьомого студійного альбому матеріалу We Are Not Your Kind.

16 березня 2022 року гурт у своєму твіттер-аккаунті підтвердила особистість так званого Tortilla Man (перкусіоніста, що прийшов на місце Кріса Фена) — це Майкл Пфафф — колега Крейена за його сайд-проєктом Dirty Little Rabbits.

Артистизм

Стиль

Вважається, що гурт грає в стилі ню-метал. Учасники гурту вважають за краще музично триматись на відстані від інших ню-металу гуртів, таких як: Korn та Limp Bizkit. «Slipknot» описує свій звук як «металевий метал», і розглядає посилання на ню-метал випадковим, і появу ню-металу одночасно з їхнім стилем. Звук гурту зазвичай містить «тяжку» гітарну установку, велику ударну секцію, клавішні та тернтейблізм. Використовуючи різноманітні стилі вокалу, музика зазвичай містить: гроулінг, скримінг, бек-вокал і мелодійний вокал. Гурт постійно експериментувала зі звучанням, особливо розвиваючи треки з акустичною гітарою та мелодійним вокалом, які вперше з'явилися в «Vol. 3: (The Subliminal Verses)». Альбом «All Hope Is Gone» вважається написаним в стилі грув-метал з елементами дез-металу та треш-металу. Гурт також був описаний як гурт, що грає в жанрах: хеві-метал,альтернативний метал, грув-метал, дез-метал,хардрок,грайндкор, треш-метал, і реп-метал.

Тексти пісень

Більшість тексту дуже агресивні, вони іноді включають нецензурну лексику під час таких тем, як темрява, Нігілізм, гнів, невдоволення, кохання, мізантропія та психоз. У піснях гурт часто звертається до музичної індустрії, політики, особистих чвар. Рік Андерсон з Allmusic сказав: «ті тексти, які помітні, зазвичай не цитуються на сімейному вебсайті». У «Vol. 3: (The Subliminal Verses)» Тейлор свідомо уникав використання ненормативної лексики у відповідь на претензії.

Концерти

Виступ Slipknot на фестивалі «Soundwave», 2012 рік.

Гурт відомий своїми хаотичними, енергійними концертами, завдяки яким гурт став популярним. Під час виступів більшість учасників гурту використовують хедбенгінг. Ранні виступи гурту включали екстремальні вчинки, один з яких підпалення учасників гурту. Було відомо, що Крехан заходив у натовп і змотував людей за допомогою шнура мікрофона. В останні роки вони утримувалися від таких екстремальних дій. Колишній басист Пол Грей сказав, що це сталося через судові позови та уникнення шкоди для інших людей, і що це був «кращий крок» для майбутнього гурту. Поряд з енергійними та непередбачуваними виступами гурт часто використовує складні сценічні установки, які використовують піротехніку, підняті зони сцен, гідравлічні барабанні стояки та монітори. Переглядаючи виступ гурту Алістер Лоуренс з «Kerrang!» сказав: «хаос з хареографом надто багатогранний, щоб повністю його описати».«New Musical Express» описали одне шоу Slipknot як «сцену хаосу».

Вплив на гурт

Гурт зізнається, що особливий вплив на них справив однойменний альбом гурту Korn 1994 року та від альбому Three Dollar Bill, Yall$ Limp Bizkit в 1997 році. Проте найбільший вплив, як на імідж, так і на музику гурту, зробив співак Майк Паттон та його гурти Mr. Bungle, Fantômas та Faith No More. Корі Тейлор навіть заявив, що перегляд церемонії MTV Video Music Award 1990 року на якій були Faith No More врятував йому життя. В одному з інтерв'ю у 2000 році Паттон назвав учасників Slipknot «дійсно хорошими хлопцями».

Американський гурт Kiss на фестивалі «Hellfest», 2010 рік.

Kiss справили великий вплив на гурт, як музично, так і зовнішнім виглядом. Кілька учасників гурту в численних інтерв'ю заявляли про вплив Kiss на них під час дорослішання. В інтерв'ю для журналу «Revolver» Джої Джордісон сказав, що «Я бачив Kiss у шоу Діка Кларка, приблизно, у 1980 році. І слухав їх альбом „Alive!“, це був перший їхній запис. Це було ще тоді, коли ви купували касети чи платівки, і у мене досі є моя оригінальна касета. І я вам скажу, це просто вразило мене! Обкладинка розповідає вам все, що вам потрібно знати, це просто викликає бажання прослухати всю цю бісову платівку. І ці хлопці схожі на чортів та демонів — ти не знаєш, коли ти дитина, і дивишся по телевізору, що це просто хлопці в макіяжі. Так, тоді це надихало. Вони мали великий вплив на мене, коли я був дитиною. І ця платівка вийшла в 1975 році, тому я завжди говорив: „ця чортовщина— один з моїх улюблених записів усіх часів, який вийшов у рік мого народження!“». Гітарист Мік Томсон розповів для «Metal Hammer», що альбом Kiss «Destroyer» був першим альбомом, який він коли-небудь купував, і коли говорив про Alive II він заявив, що «… „Alive II“ зі всім, що там є, з кров'ю, що витікає з обличчя, і макіяж, зробили глибокий вплив на мене. Вам потрібно лише подивитися на мій власний гурт, щоб побачити наскільки.». Вокаліст Корі Тейлор заявив, що Kiss мали величезний вплив як на нього, так і на решту учасників, а також він протягом багатьох років обробляв кілька пісень Kiss, як сольний виконавець, так і з Stone Sour, в якому тоді також грав гітарист Slipknot Джим Рут.

Багато авторів помічають великий вплив, який експериментальний гурт Mr. Bungle мав на Slipknot; наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років члени Mr. Bungle надягали дивні маски, костюми (включаючи комбінезони) та приховували свою особистість за незрозумілими псевдонімами. Все це було головною особливістю їхнього однойменного альбому 1991 року. Їхні моторошні музичні кліпи з цього запису, такі як «Travolta», заборонений на MTV, також вказували на те, яким буде майбутній образ Slipknot. Точно так само музичний вплив Mr. Bungle проявляється в еклектизмі та авантюрності у Mate.Feed.Kill.Repeat.. Кілька пісень на цьому альбомі також натякають на ексцентричну привабливість Faith No More та інших фанк-метал-гуртів.

Деякі автори визначали вплив Faith No More на структури деяких треків та чергування мелодій в альбомах Iowa та Vol. 3: (The Subliminal Verses). З іншого боку, експериментальний відбиток Mr. Bungle став рідкістю, але він знову з'явився вже в альбомі , 2019 року.

Загалом на учасників Slipknot вплинули: Kiss,Black Sabbath,Slayer,Джимі Гендрікс,Deicide,Pantera,Anthrax,Metal Church,Judas Priest,Megadeth,Sepultura,White Zombie,Alice in Chains,Malevolent Creation, Денні Хейфец,Nine Inch Nails,Neurosis,Led Zeppelin,Queen,Melvins,N.W.A,Skinny Puppy,Mayhem,Dimmu Borgir,Iron Maiden,Emperor,Beastie Boys,Morbid Angel,Cannibal Corpse,Misfits, Gorefest,Run–D.M.C.,Black Flag,Dead Kennedys,Metallica. Тейлор розповів про своє захоплення вокалістами Фредді Мерк'юрі, Брюсом Дікінсоном, Девідом Лі Ротом, Брюсом Спрінгстіном та Джеймсом Хетфілдом. У 1999 році Кріс Фен сказав, що на Сіда Вілсона впливає джангл та рейв.

Імідж

Гурт відомий своїм іміджем, який привертає увагу. Всі учасники виступають в унікальних індивідуальних масках та в однакових костюмах, зазвичай це комбінезон. Кожному учаснику зазвичай призначається та номер відповідно до їх ролі в гурті (від 0 до 8), хоча після смерті Пола Грея ця практика зменшилася.

Кріс Фен з Корі Тейлором у власних масках та номерних комбінезонах, 2012 рік.

Гурт заявив, що ідея носити маски з'явилась після того, як Крехан взяв на репетицію маску клоуна. Пізніше Крехан став відомим через свої маски клоуна, і взяв псевдонім «Шон -клоун». До кінця 1997 року гурт вирішив, що кожен учасник гурту буде носити унікальну маску та відповідний комбінезон з номером. Тейлор сказав у 2002 році: «Це наш спосіб стати ближчим до музики. Для нас це спосіб, щоб ми не усвідомлювали, хто ми і що робимо поза музикою.». Концепція носіння відповідних комбінезонів була описана як відповідь на комерційність у музичній індустрії та призвела до ідеї присвоїти учасникам гурту числові псевдоніми. За словами Тейлора, «Спочатку ми просто збиралися носити комбінезони […] ми вважали, що ми могли б це також просунути і пронумерувати […] Ми переважно говорили: „Гей, ми продукт!“».

Під час своєї кар'єри учасники гурту розробили свої образи, оновлюючи свою форму та маску після кожного альбому. Зовнішній вигляд і стиль масок зазвичай не суттєво відрізняються між альбомами, учасники зазвичай зберігають головну тему своєї маски, додаючи або прибираючи певні елементи. Джордісон в одному з інтерв'ю в 2004 році сказав, що маски оновлюються, щоб продемонструвати зростання в кожній людині. Учасники гурту носили спеціальні маски для особливих випадків, особливо для музичних кліпів та концертів «Vermilion» у 2004 та 2005 роках, коли вони носили посмертні маски, зроблені із зліпків власних облич. У 2008 році гурт носив набір великих масок під назвою «маски чистилища» під час фотознімання для альбому «All Hope Is Gone». У кліпі «Psychosocial» можна побачити, як вони спалюють ці маски. Незабаром після створення гурту маски були зроблені в домашніх умовах, але з 2000 року їх виготовляє на замовлення художник.

Імідж гурту став предметом великої критики та суперечок. Критики зазвичай звинувачували такий імідж як трюк для продажів. Учасники гурту заперечують ці звинувачення, і повідомляють, що маски використовуються для того, щоб відвернути увагу від себе, і одягнути її на музику. Кілька учасників гурту заявили, що носіння масок допомагає зберегти конфіденційність у своєму особистому житті. Під час інтерв'ю у 2005 році перкусіоніст Кріс Фен сказав, що маски були «благословенням», тому що через них учасників не впізнають публічно.

У 2012 році Slipknot випустила додаток для iOS та Android під назвою «Slipknot: Wear the Mask», який запрошує фанатів створювати власні маски.

Логотип

Істотним елементом іміджу є логотип гурту. Нонаграма була створена відразу після створення гурту. Нонаграма найвідоміший сигіл гурту являє собою 9-точкову зірку-символ єдності, вірності, дружби і пам'яті. Логотип складається з трьох рівносторонніх трикутників, кожен з яких повертається на 0, 40 і 80 градусів. Кожна вершина була призначена для кожного з дев'яти учасників оригінального складу, принаймні один учасник, Кріс Фен, мав татуювання нонаграми. Попри поширену думку, нонаграма не є сатаністським символом, а натомість представляє Slipknot як «битву з підробленим світом».

Попередній реліз альбому 2014 року «.5: The Gray Chapter» також став свідком значної зміни логотипу та стратегії бренду гурту. Нова нонаграма привернула увагу громадськості до гурту, оголосивши про початок нової ери. Новий дизайн отримав визнання громадськості.

Бренд одягу

У 2008 році гурт запустив свою лінію одягу «Tattered and Torn». Названа на честь пісні з їх однойменного альбому 1999 року. Попри те, що гурт визнає, що їхній товар є їхнім найбільшим доходом, вони наполягають на тому, що бренд «Tattered та Torn» — це більше, ніж просто мерчандайзинг гурту. Вокаліст Корі Тейлор сказав: «Це спосіб [фанам] отримати крутий одяг за доступними цінами». Перші товари одягу надійшли у продаж наприкінці липня 2008 року через магазини Hot Topic по всій Північній Америці. Наразі лінія обмежена сорочками та толстовками, але очікувалося, що буде повна лінію одягу.

Суперечки

Музика та імідж гурту були предметом багатьох суперечок протягом всього часу. Ліричний зміст деяких пісень був пов'язаний з кількома насильницькими та кримінальними подіями. 2003 року двоє молодих вбивць звинуватили у своєму злочині текст «Disasterpiece». У 2006 році на місці пограбування могили були знайдені тексти пісні «Surfacing».

У 2008 році Корі Тейлор прокоментував інцидент у південноафриканській школі, з якою був пов'язаний гурт, він сказав:

…очевидно, мене турбує той факт, що люди постраждали, а хтось загинув, що стосується моєї відповідальності за це, на цьому вони припиняються, тому що я знаю, що наше повідомлення насправді дуже позитивне …завжди будуть психічні розлади та люди, які спричиняють насильство не з іншої причини, аніж через те, що вони зламані.

Концерт Mushroomhead у Форт-Лодердейлі, 2011 рік.

Slipknot тривалий час ворогував з гуртом Mushroomhead, яка разом зі своїми шанувальниками заявила, що Slipknot «вкрав їх імідж». Попри те, що Slipknot визнав, що їх зображення мають подібність, його учасники не брали активної участі у ворожнечі, кажучи, що подібності є випадковими. У 2009 році Вейлон Рейвіс сказав, що учасники його гурту більше не зацікавлені у сварках зі Slipknot, сказавши: «вони не перший гурт в масках». Під час інтерв'ю для радіо «Rock Rage» Рейвіс похвалив Slipknot, коли він критикував своїх колишніх одногрупників з Mushroomhead після суперечки з членами-засновниками гурту, що призвело до його звільнення. Він заявив, що Slipknot був кращим, і він зізнався, що його думки були особистими, оскільки він не мав стосунку з Mushroomhead, коли почалася ворожнеча.

У позові гурту у 2005 році проти Burger King сказано, що компанія створила рекламний гурт Coq Roq, щоб використати імідж Slipknot. Burger King відповів контратакою, сказавши, що багато інших гуртів, таких як: «Mr. Bungle», «Mushroomhead», «Mudvayne», «Kiss», та використовували маски як частину свого іміджу. Після переговорів рекламна кампанія та позов були відкликані.

Дискографія

Докладніше: Дискографія Slipknot

Студійні альбоми

• Slipknot (1999)
• Iowa (2001)
• Vol. 3: (The Subliminal Verses) (2004)
• All Hope Is Gone (2008)
• .5: The Gray Chapter (2014)
• (2019)
• The End, So Far (2022)

Склад

Схема

Поточний склад (#0) Сід «Monkeyboy» Вілсон — DJ (1998 — дотепер), клавіші (2008 — дотепер) (#4) Джим «Peach» Рут — гітара (1999 — дотепер) (#5) Крейг «133 Mhz», Джонс — клавіші, семплер (1996 — дотепер), гітара (1996) (#6) Шон «Clown», раніше «Kong» Крехан — перкусія/бек-вокал (1995 — дотепер) (#7) Мік «Log» Томпсон — гітара (1996 — дотепер) (#8) Корі «Sickness», «Fate» Тейлор — вокал (1997 — дотепер) Алессандро Вентурелла — бас-гітара (2014 — дотепер) Майкл «Tortilla Man» Пфафф — перкусія, бек-вокал (2019 -дотепер) Елой Касаґранде — ударні (2024 — дотепер)

Колишні учасники (#1) Джої «Superball» Джордісон — ударні (1995–2013; помер 2021) (#2) Пол «Balls» Грей — бас-гітара, бек-вокал (1995–2010; помер 2010) (#3) Кріс «Dicknose» Фен — перкусія, бек-вокал (1998–2019) (#4) Джош «Gnar» Брейнард — гітара, бек-вокал (1995–1999) (#3) Грег «Cuddles» Уелтс — перкусія, бек-вокал (1997–1998) (#3) The Mystery Guy — перкусія, бек-вокал (1998, як концертний учасник) (#3) Брендон Дарнер — перкусія, бек-вокал (1998, як концертний учасник) Андерс Кользефіні — вокал, перкусія (1995–1997), бек-вокал (1997), семплер (1995–1996) Донні Стілі — гітара (1995–1996), бас (2011–2014, як концертний учасник) Джей Вайнберг — ударні (2014–2023) Нагороди та номінації Нагорода Греммі Рік Номінант Нагорода Результат 2001 Wait and Bleed Краще метал-виконання Номінація 2002 Left Behind Номінація 2003 My Plague Номінація 2005 Duality Краще виконання в стилі хард-рок Номінація Vermilion Краще метал-виконання Номінація 2006 Before I Forget Перемога 2009 Psychosocial Номінація 2015 The Negative One Номінація 2016 Custer Номінація .5: The Gray Chapter Найкращий рок-альбом Номінація Примітки . AllMusic. Архів оригіналу за 12 лютого 2013. Процитовано 4 лютого 2013. . Joel McIver. 1 грудня 2001. ISBN . Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 20 серпня 2021. Blistein, Jon (16 травня 2019). . Rolling Stone (амер.). Архів оригіналу за 22 травня 2019. Процитовано 20 травня 2019. . www.knotfestroadshow.com/. 3 березня 2019. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 20 серпня 2021. Arnopp, 2001, с. 42—43 McIver, 2003, с. 19—21 Arnopp, 2001, с. 45—47 Jasob Arnopp (травень 2011). . Random House. с. 50. ISBN . Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 20 серпня 2021. David Pritt (2010). . mfkr1.com. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 20 серпня 2021. Arnopp, 2001, с. 50—51 Arnopp, 2001, с. 57 Huey, Steve. (англ.) Slipknot biography. allmusic. Процитовано 13 грудня 2007. McIver, 2003, с. 38—41 Arnopp, 2001, с. 71—74 Arnopp, 2001, с. 77 Arnopp, 2001, с. 83 Arnopp, 2001, с. 84—90 Arnopp, 2001, с. 91 McIver, 2003, с. 54 McIver, 2003, с. 57—58 Anderson, Rick. . allmusic. Архів (англ.) оригіналу за 24 жовтня 2011. Процитовано 15 грудня 2007. Slipknot – X-Posed, The Interview (CD). UK: Chrome Dreams. 2001. Подія сталася на 7:00. Porter, Dick (2003). Rapcore: The Nu-Metal Rap Fusion. London: Plexus. с. 132. ISBN . Joey Jordison plunges into Slipknot hell. Drum!. Жовтень 2008. с. 44—45. Killin, Cartiona (25 січня 2002). Rebels with a Cause. Daily Record. с. 62. Billboard.com's page on Iowa. Billboard. Процитовано 12 вересня 2010. . NME. UK. 15 травня 2001. Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 25 квітня 2009. . Internet Movie Database. Архів оригіналу за 15 лютого 2009. Процитовано 5 вересня 2008. . Blabbermouth.net. 6 серпня 2001. Архів оригіналу за 28 січня 2004. Процитовано 11 вересня 2010. Charlotte Lewin (Director) (2004). Slipknot – Up To Our Necks (DVD). UK: Chrome Dreams. Подія сталася на 57:51. Ling, Dave: «Murderdolls»; Classic Rock #48, Christmas 2002, p35 . Blabbermouth.net. 12 жовтня 2002. Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 5 липня 2008. . Blabbermouth.net. 5 серпня 2003. Архів оригіналу за 13 жовтня 2003. Процитовано 11 вересня 2010. Wiederhorn, Jon (3 вересня 2004). . VH1. Архів оригіналу за 26 квітня 2008. Процитовано 15 липня 2008. . Roadrunner Records. Архів оригіналу за 26 січня 2007. Процитовано 11 лютого 2007. Billboard.com's listing of 9.0:Live. Billboard. Процитовано 12 вересня 2010. . CNN. 9 лютого 2006. Архів оригіналу за 25 листопада 2009. Процитовано 13 грудня 2007. Peters, Mitchell (19 липня 2008). Chaos Theory: With a New Album Dropping and a Sweet Spot on the Mayhem Tour, Slipknot Reveals the Method to Its Madness. . Blabbermouth.net. 16 жовтня 2006. Архів оригіналу за 17 червня 2008. Процитовано 16 жовтня 2006. . Kerrang!. 20 липня 2007. Архів оригіналу за 8 листопада 2007. Процитовано 29 листопада 2007. Epstein, Dan (серпень 2008). Wait and Bleed. Revolver. с. 54—6. . Blabbermouth.net. 30 січня 2008. Архів оригіналу за 22 квітня 2008. Процитовано 11 вересня 2010. Billboard.com's page on All Hope Is Gone. Billboard. Процитовано 12 вересня 2010. . Blabbermouth.net. 3 вересня 2009. Архів оригіналу за 7 вересня 2009. Процитовано 3 вересня 2009. . FMQB. 24 травня 2010. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 20 серпня 2010. Slipknot bassist Paul Gray dead. Metro. 25 травня 2010. Процитовано 11 вересня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () . USA Today. 25 травня 2010. Архів оригіналу за 28 травня 2010. Процитовано 20 серпня 2010. . slipknot1.com. 25 травня 2010. Архів оригіналу за 28 травня 2010. Процитовано 20 серпня 2010. . Архів оригіналу за 24 червня 2010. Процитовано 4 січня 2011. Goldsmith, Belinda (22 червня 2010). . Reuters. Архів оригіналу за 9 червня 2013. Процитовано 20 серпня 2010. . Blabbermouth.net. 3 серпня 2010. Архів оригіналу за 21 вересня 2011. Процитовано 11 вересня 2010. . Blabbermouth.net. 5 вересня 2010. Архів оригіналу за 21 вересня 2011. Процитовано 11 вересня 2010. . Roadrunner. 28 вересня 2010. Архів оригіналу за 12 жовтня 2010. Процитовано 11 жовтня 2010. SLIPKNOT's '(Sic)nesses' DVD Tops 'Music Videos' Chart - Oct. 6, 2010. Blabbermouth. 6 жовтня 2010. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 11 жовтня 2010. . Roadrunner Records. 19 серпня 2010. Архів оригіналу за 28 травня 2019. Процитовано 19 серпня 2010. Montgomery, James (23 вересня 2010). . Архів оригіналу за 30 грудня 2010. Процитовано 11 жовтня 2010. . NME. UK. 6 грудня 2010. Архів оригіналу за 8 грудня 2010. Процитовано 6 грудня 2010. . Slipknot1.com. 3 грудня 2010. Архів оригіналу за 6 грудня 2010. Процитовано 3 грудня 2010. . slipknot1.com. 5 грудня 2010. Архів оригіналу за 10 грудня 2010. Процитовано 6 грудня 2010. . slipknot1.com. 8 грудня 2010. Архів оригіналу за 11 грудня 2010. Процитовано 8 грудня 2010. . slipknot1.com. 10 березня 2011. Архів оригіналу за 13 березня 2011. Процитовано 10 березня 2011. . Blabbermouth.net. 21 червня 2011. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 3 вересня 2011. . 4 березня 2011. Архів оригіналу за 8 березня 2011. Процитовано 5 березня 2011. Graff, Gary (30 листопада 2010). . Архів оригіналу за 14 лютого 2013. Процитовано 10 грудня 2010. . Rockstarmayhemfest.com. Архів оригіналу за 4 листопада 2011. Процитовано 27 жовтня 2011. Boward, Chad (29 травня 2012). . Loudwire. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 30 травня 2012. Baltin, Steve (4 червня 2012). . Rolling Stone. Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 4 червня 2012. . BBC news. 15 червня 2013. Архів оригіналу за 7 лютого 2014. Процитовано 20 червня 2013. Kennelty, Greg (21 жовтня 2013). . MetalInjection. Архів оригіналу за 10 червня 2019. Процитовано 7 грудня 2013. Pasbani, Robert (4 грудня 2013). . MetalInjection. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 7 грудня 2013. Rutherford, Kevin (13 грудня 2013). . Billboard. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 14 грудня 2013. . The Guardian. 13 грудня 2013. Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 14 грудня 2013. . NME. 13 грудня 2013. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 14 грудня 2013. Kennelty, Greg (2 січня 2014). . MetalInjection. Архів оригіналу за 7 листопада 2015. Процитовано 9 січня 2014. Childers, Chad. . Loudwire.com. Loudwire. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 3 серпня 2014. Hartmann, Graham. . Loudwire.com. Loudwire. Архів оригіналу за 12 березня 2021. Процитовано 3 серпня 2014. Grow, Kory (серпень 2014). . Rollingstone.com. RollingStone. Архів оригіналу за 3 серпня 2014. Процитовано 3 серпня 2014. Grow, Kory (5 серпня 2014). . Rollingstone.com. Rolling Stone. Архів оригіналу за 7 серпня 2014. Процитовано 7 серпня 2014. . Blabbermouth. 5 серпня 2014. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 8 серпня 2014. . iTunes. 24 серпня 2014. Архів оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 24 серпня 2014. . Amazon. 24 жовтня 2014. Архів оригіналу за 12 березня 2021. Процитовано 8 серпня 2014. . MTV. 5 грудня 2014. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014. Pasbani, Robert (11 серпня 2014). . MetalInjection. Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 29 серпня 2014. Slipknot unveil details of fifth studio album. The Guardian. 25 серпня 2014. Процитовано 29 серпня 2014. . Roadrunner Records. 26 серпня 2014. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 29 серпня 2014. Childers, Chad. . Loudwire.com. Loudwire. Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 21 серпня 2014. Full Metal Jackie, Full Metal Jackie (10 вересня 2014). Slipknot's Corey Taylor Talks '.5: The Grey Chapter,' 2014 Knotfest + Moving Forward. Loudwire. Процитовано 10 вересня 2014.^[недоступне посилання] . Blabbermouth. 12 вересня 2014. Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 13 вересня 2014. Kreps, Daniel (12 вересня 2014). . RollingStone. Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 19 вересня 2014. Hartmann, Graham (8 жовтня 2014). . Loudwire. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 8 жовтня 2014. Pasbani, Robert (9 жовтня 2014). . Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 11 жовтня 2014. . 3 грудня 2014. Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 20 травня 2017. . Архів оригіналу за 5 грудня 2016. Процитовано 20 травня 2017. . 2 серпня 2015. Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 20 травня 2017. . 3 серпня 2015. Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 20 травня 2017. Kreps, Daniel (27 серпня 2016). . Rolling Stone. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 4 березня 2017. Spanos, Brittany (7 жовтня 2016). . Rolling Stone. Архів оригіналу за 14 червня 2017. Процитовано 14 жовтня 2017. Lach, Stef (22 листопада 2016). . Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 4 березня 2017. . Metal Insider. 3 березня 2017. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 4 квітня 2017. . AltPress. 12 грудня 2017. Архів оригіналу за 14 березня 2018. Процитовано 14 грудя 2017. . Metal Injection. 4 березня 2019. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021. . Wall Of Sound. 31 жовтня 2018. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 31 жовтня 2018. Childers, Chad. . Loudwire. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021. Naumann, Ryan; Trock, Gary (14 березня 2019). . The Blast. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31 серпня 2021. Blabbermouth (14 березня 2019). . Blabbermouth.net. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021. KaydanHowison (18 березня 2019). . Wall Of Sound (амер.). Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 18 березня 2019. . Loudwire (амер.). 23 березня 2019. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019. Richards, Will (11 липня 2019). . NME (амер.). Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 11 липня 2019. K., Enes (10 серпня 2019). . MetalHead Zone. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 13 серпня 2019. Joe Divita (5 лютого 2020). . Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020. brownypaul (13 травня 2019). . Wall Of Sound (амер.). Архів оригіналу за 13 травня 2019. Процитовано 13 травня 2019. . Blabbermouth (амер.). 5 серпня 2019. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019. . NME (амер.). 5 серпня 2019. Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 26 серпня 2019. . Metal Injection (амер.). 26 серпня 2019. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 26 серпня 2019. . blabbermouth. 20 листопада 2018. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021. Childers, Chad. . Loudwire. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 31 серпня 2021. Enis, Eli (19 травня 2019). . Revolver Magazine. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 19 травня 2019. DiVita, Joe (9 червня 2021). . Loudwire. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021. Atkinson, Kate (27 липня 2021). . Billboard. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021. Grow, Kory (27 липня 2021). . Rolling Stone. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 27 липня 2021. Unterberger, Andrew (10 вересня 2004). . Stylus magazine. Архів оригіналу за 9 жовтня 2004. Процитовано 25 вересня 2014. Deeds, Michael (2 червня 2004). . The Washington Post. Архів оригіналу за 9 листопада 2012. Процитовано 17 листопада 2014. Blackie, Andrew (23 вересня 2008). . PopMatters. Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 17 листопада 2014. Gendron, Bob (15 березня 2005). . Chicago Tribune. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 17 листопада 2014. Porter, Dick (2003). Rapcore: The Nu-Metal Rap Fusion. London: Plexus. с. 117. ISBN . (англ.) Allmusic Review of M.F.K.R. allmusic. Процитовано 5 серпня 2007. Loftus, Johnny. (англ.) Allmusic Review of Vol. 3. AllMusic. Процитовано 15 лютого 2007. Leaver, Elliot (20 жовтня 2014). . PlanetMosh. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 9 вересня 2021. . MetalSucks. 25 серпня 2008. Архів оригіналу за 22 січня 2016. Процитовано 3 вересня 2015. Loeffler, Shawn (30 вересня 2010). . Yell!. Архів оригіналу за 22 січня 2016. Процитовано 23 липня 2015. Fans will also be happy to see that Slipknot has made good on their promise of putting out an album that ranks among their heaviest, and one that expands on their thrash metal guitar work and vocal melodies. Mansfield, Brian (27 квітня 2015). . USA Today. Архів оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018. Daly, Rhian (28 березня 2008). . New Musical Express. Архів оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018. HuffPost. 23 квітня 2018. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 2 серпня 2018. . nl.newsbank.com. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 20 травня 2017. Records, Roadrunner (12 липня 2011). . Roadrunner Records. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 лютого 2013. Huey, Steve. . Allmusic. Архів оригіналу за 17 березня 2011. Процитовано 9 березня 2011. Larkin, Colin (2011). . Omnibus Press. ISBN . Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021. Schruers, Jason (20 травня 2010). . Alternative Press. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 19 вересня 2017. (2009). . The Bloody Reign of Slayer. Omnibus Press. ISBN . Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2017. . Blabbermouth.net. 9 серпня 2019. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 9 серпня 2019. (11 жовтня 2001). Slipknot: Highway to Hell. Rolling Stone. оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 28 вересня 2018. Simpson, Dave (19 січня 2015). . The Guardian. Архів оригіналу за 7 вересня 2017. Процитовано 2 січня 2018. . Metal Injection. 8 серпня 2019. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 8 серпня 2019. . BBC. 25 травня 2010. Архів оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018. Corey's All Hope Is Gone track by track. Kerrang!. 19 липня 2008. с. 6—7. Thomson, Mick. . On Track Magazine. Архів оригіналу за 16 грудня 2008. Процитовано 14 липня 2008. O'Keeffe, Niall (26 лютого 2002). . NME. Архів оригіналу за 31 грудня 2007. Процитовано 19 грудня 2007. Our Last Interview with Paul Grey from Slipknot (video). andPOP. 6 червня 2010. Подія сталася на 1:07. Процитовано 14 вересня 2010. . Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () Conner, Shea (26 січня 2009). . News-Press & Gazette Company. Архів оригіналу за 3 березня 2009. Процитовано 22 липня 2009. Behold: the rebirth of a giant. Kerrang!. Emap. 6 грудня 2008. с. 16. . New Musical Express. 14 червня 2009. Архів оригіналу за 16 червня 2009. Процитовано 16 червня 2009. Udo, Tommy (2002). Brave Nu World. Sanctuary Publishing. с. 135–136. ISBN . Grow, Kory (28 червня 2017). Slipknot and Stone Sour's Corey Taylor: My 10 Favorite Metal Albums. Rolling Stone. оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 28 вересня 2018. Nijssen, Bart (20 грудня 1999). Slipknot. KindaMuzik. Amsterdam, Netherlands. оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 26 вересня 2018. Interview with Shawn, Corey, Sid, James and Paul. 9fingers. оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 16 лютого 2021. Aroesti, Rachel (1 березня 2018). Elvis Presley's power, Tina Turner's legs: musicians pick their biggest influences. The Guardian. оригіналу за 2 березня 2018. Процитовано 16 лютого 2020. McIver, 2003, с. 219 NICKY KINGSBURY-WILLIAMS ON INTERVIEWING SID WILSON OF SLIPKNOT. Bimm.co.uk. 25 жовтня 2017. оригіналу за 13 листопада 2018. Процитовано 16 лютого 2021. (23 серпня 2001). The most revolting band in the world. Telegraph. оригіналу за 22 квітня 2015. Процитовано 26 вересня 2018. (video). Germany: Viva Zwei. 2000. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 16 лютого 2021. Joey Jordison: 6 Albums That Made Me. Revolver. 4 вересня 2018. оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 28 вересня 2018. Bezer, Terry (31 березня 2015). Slipknot's Mick Thomson: The 10 Records That Changed My Life. Metal Hammer. оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 26 вересня 2018. . Loudwire. 26 березня 2014. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021. . USA Today. 27 квітня 2015. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 червня 2021. Avendaño R., Patricio (15 липня 2012). Disco Inmortal: Mr. Bungle (1991). Nacionrock.com (ісп.). оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 16 лютого 2021. Recordando a Mr Bungle…. Subnoise.es (ісп.). 12 грудня 2007. оригіналу за 25 грудня 2007. Процитовано 16 лютого 2021. Ferragatta, Fabio Marco (29 червня 2018). "Slipknot": odio virulento. Impattosonoro.it (італ.). оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 16 лютого 2021. Mr. Bungle – Mr. Bungle (1991). Persimusic.com (ісп.). 11 листопада 2014. оригіналу за 30 листопада 2014. Процитовано 16 лютого 2021. Albums Revisited: Mr. Bungle's Self-Titled Debut Turns 25. Smellslikeinfinitesadness.com (опубліковано опубліковано 9 серпня 2016). 10 серпня 2016. оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 16 лютого 2021. Mr. Bungle's only music video was banned from MTV... Brutalprog.com. 4 березня 2014. оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 16 лютого 2021. De aquellos polvos, estos chándales: El origen del Nu-Metal. Suicidebystar.com (ісп.). 3 квітня 2014. оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 16 лютого 2021. Sivila, Erick (вересень 2008). Led Zeppelín, Marilyn Manson, AC/DC, Metallica, U2, Kiss, Snow Patrol, Foo Fighters, RHCP, Fall Out Boy, P.O.D., Slipknot (ісп.). оригіналу за 8 грудня 2013. Процитовано 16 лютого 2021. Lorentz, 2011, с. 108, 159: Un peu perdus par le style composite de l'album Slipknot, certains critiques ont aussi rapproché la démarche musicale du combo de l'Iowa de celle de Faith No More, le groupe qui a rendu célèbre le délirant chanteur Mike Patton. ... [Vol. 3: (The Subliminal Verses):] Édité par American Recordings et produit par Rick Rubin, cet excellent album (bien qu'un peu long) dévoile un mélange complexe de néometal et de rock, industriel, alternant rage et mélodies lyriques, comme une version survitaminée de Faith No More alliée au Marilyn Manson d'Antichrist Superstar. Loftus, Johnny. Slipknot - 9.0: Live. Allmusic. оригіналу за 18 червня 2012. Процитовано 16 лютого 2021. O'Connor, Andy (14 серпня 2019). Slipknot: We Are Not Your Kind. Pitchfork. оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 16 лютого 2021. Gorania, Jay H. (9 серпня 2019). SLIPKNOT "We Are Not Your Kind". Blabbermouth.net. оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 16 лютого 2021. Slipknot – We Are Not Your Kind. Jammingwave.com. 17 серпня 2019. оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 16 лютого 2021. Hammond, Alice (січень 2000). . NY Rock. Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 26 вересня 2018. Perlah, Jeff (січень 2002). Slipknot's Joey Jordison - Talent Behind the Mask. Modern Drummer. Т. 26, № 1. с. 68. Stocks, Matt (21 червня 2016). Joey Jordison's Top 10 Best Drummers Of All Time. teamrock.com. оригіналу за 22 червня 2016. Процитовано 3 лютого 2017. Hart, Josh (1 листопада 2011). Interview: Mick Thomson and Jim Root on the Past, Present and Future of Slipknot. Guitar World. оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 26 жовтня 2017. (2012). . Omnibus Press. ISBN . Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 26 жовтня 2017. Chamberlain, Rich (12 лютого 2013). Slipknot/Stone Sour's Corey Taylor's 6 greatest lyricists of all time. MusicRadar. оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 28 вересня 2018. Corey Taylor Talks Next Slipknot Album: 'We're Trying To Think Of Where We Can Go Musically'. Blabbermouth.net. 16 травня 2016. оригіналу за 17 травня 2016. Процитовано 26 жовтня 2017. ... we're kind of looking to our influences now. 'Cause we loved everything from old-school thrash to bands like NEUROSIS, NINE INCH NAILS, you know, and [we're] just trying to kind of take stock of wearing our influences a little more on our sleeve and seeing where that will take us. Sutcliffe, Phil (2015). Queen, Revised Updated: the Ultimate Illustrated History of the Crown Kings of Rock. Voyageur Press. с. 227. Grow, Kory (16 березня 2016). Slipknot Singer on N.W.A's Rock Hall Induction: 'That's Rock & Roll'. Rolling Stone. оригіналу за 18 березня 2016. Процитовано 26 жовтня 2017. . Blabbermouth. Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 3 травня 2021. Arnopp, 2001, с. 40—41 Arnopp, 2001, с. 54—55 Soghomonian, Talia (2002). . NYRock. Архів оригіналу за 22 лютого 2008. Процитовано 21 грудня 2007. Arnopp, 2001, с. 80 . Blabbermouth.net. 20 травня 2001. Архів оригіналу за 20 червня 2008. Процитовано 16 грудня 2007. Wiederhorn, Jon (9 березня 2004). . MTV. Архів оригіналу за 2 червня 2009. Процитовано 16 грудня 2007. Chris Fehn, Joey Jordison, Corey Taylor (2004). Slipknot – Ahoy Netherlands Interview (Video). The Box. Подія сталася на 0:44. Slipknot. . Roadrunner Records. Архів оригіналу за 4 січня 2012. . Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 13 вересня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () Kerrang! Podcast: Slipknot exclusive!. Kerrang! (video). 1 липня 2008. . Архів оригіналу за 13 вересня 2021. Процитовано 13 вересня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () Slipknot – Chris and Paul – Boogie TV Interview 2004 (Video). Boogie TV. 2004. McIver, 2003, с. 32 Loud Times Video Magazine – Vol. 3 (DVD). Quantum Leap. 2001. Подія сталася на 6:15 in Slipknot's interview. . Blabbermouth.net. 25 травня 2005. Архів оригіналу за 8 травня 2005. Процитовано 11 вересня 2010. Pinsker, Joe. . Rolling Stone. Архів оригіналу за 26 липня 2012. . Loudwire. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 4 квітня 2017. www.slipknot-metal.com. . www.slipknot-metal.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 4 квітня 2017. . 30 вересня 2016. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 4 квітня 2017. . Reuters. 11 липня 2008. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 28 липня 2008. . Blabbermouth.net. 27 липня 2008. Архів оригіналу за 5 серпня 2008. Процитовано 28 липня 2008. O'Toole, Megan (10 липня 2003). . Chart Communications. Архів оригіналу за 29 червня 2009. Процитовано 16 вересня 2009. Mindslavor (17 серпня 2006). . Metalunderground.com. Архів оригіналу за 29 червня 2008. Процитовано 23 грудня 2007. Tsigonis, Victoria (22 серпня 2008). . Gigwise. Архів оригіналу за 21 грудня 2009. Процитовано 11 вересня 2010. Mushroomhead Drummer: Slipknot 'Traded A Platinum Record For Dignity, Honor And Respect. Blabbermouth.net. 9 жовтня 2006. Процитовано 11 вересня 2010. Ouellette, Mary (10 лютого 2012). . Loudwire. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018. . Blabbermouth.net. 14 вересня 2009. Архів оригіналу за 23 вересня 2009. Процитовано 28 грудня 2009. Sharp, Tyler (27 липня 2016). . Alternative Press. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018. . The Smoking Gun. Архів оригіналу за 22 червня 2007. Процитовано 17 березня 2007. D'Angelo, Joe (16 лютого 2001). . MTV. Архів оригіналу за 21 лютого 2009. Процитовано 16 грудня 2007. . Blabbermouth.net. 27 лютого 2002. Архів оригіналу за 19 грудня 2007. Процитовано 16 грудня 2007. . Blabbermouth.net. 7 січня 2003. Архів оригіналу за 20 червня 2008. Процитовано 16 грудня 2007. . Blabbermouth.net. 7 грудня 2004. Архів оригіналу за 20 червня 2008. Процитовано 16 грудня 2007. . Blabbermouth.net. 3 грудня 2008. Архів оригіналу за 5 грудня 2008. Процитовано 4 грудня 2008. . 7 грудня 2015. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 20 травня 2017. . 30 квітня 2017. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 20 травня 2017. Література Arnopp, Jason (2001). Slipknot: Inside the Sickness, Behind the Masks. UK: Ebury. ISBN . (2001). Barcode Killers: The Slipknot Story in Words and Pictures. UK: Chrome Dreams. ISBN . (2003). Slipknot: Unmasked (Again). UK: Omnibus. ISBN . Lorentz, Christophe (June 2011). SLIPKNOT: La monstrueuse parade [Slipknot: The monstrous parade] (фр.). Camion blanc. ISBN . Посилання