Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Психо́з, також психотичний розлад — психіатричний термін, яким позначають ненормальний психічний стан, що має стосунок або до епізоду, або до психічного розладу, що найчастіше проявляється маяченням, галюцинаціями, руховими розладами у вигляді ступору чи збудження, афективними порушеннями (тобто порушенням настрою) у вигляді депресії чи (маніакального стану). В такому стані свідомості людина відчуває серйозні порушення в сприйнятті реальності.
| Психоз | |
|---|---|
| Спеціальність | психіатрія і клінічна психологія |
| Причини | шизофренія[1][2], біполярний афективний розлад[1][2], великий депресивний розлад[1], d[1], стрес[1], d[1], лікарський засіб[1], d[1], депривація сну[2], d[2], деменція[3] і шизоафективний розлад |
| Ведення | психотерапія[4][2] |
| Препарати | оланзапін[5], d[5], кветіапін[5], діазепам[5], галоперидол[5], арипіпразол[5], рисперидон[5], d[5], d[5], паліперидон[5], зипразидон[5], d[5], клозапін[5], d[6] і d[7] |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
 Psychosis у Вікісховищі | |
Психоз може траплятися при шизофренії, істеричних психозах, маніакально-депресивних психозах, при амнестичному Корсаківському психозі, при (маячних формах) (насамперед із маяченнями переслідування, отруєння чи іпохондричного змісту), психозах передстаречого віку (інволюційна меланхолія або депресія, інволюційний параноїд і пресенільна деменція), алкогольних психозах (виникають на тлі хронічної інтоксикації; у MKX-10 не використовуються, але мають відповідні аналоги), алкогольному делірію (більше відомий під назвою «біла гарячка»; зазвичай розвивається після припинення зловживання алкоголем, в стані абстиненції або на висоті запою), у період віддалених наслідків черепно-мозкової травми (іноді розвиваються афективні та галюцинаторно-параноїдні психози), при післяпологових психозах, при тяжких формах туберкульозу легень (у хворих можуть розвинутися затяжні шизофреноподібні психози), при злоякісних пухлинах (психози виникають у випадках наростання кахексії), при (при в'ялому перебігу можуть спостерігатися затяжні ревматичні психози), при (психози більше характерні для повторних приступів хвороби), при гіпертонічній хворобі (гіпертонічні психози).
Термін
У загальному уявленні про найбільш поширені психічні розлади, вони можуть бути розділені традиційно на психотичний розлад або психоз (англ. psychoses), тобто хворобливі стани, в яких наявні маячні ідеї, галюцинації, порушення свідомості, велике порушення емоцій і настрою, з'єднані з розладами мислення і діяльності, і не-психотичні розлади, що охоплює неврози і інші типи невротичних розладів (наприклад, адаптивні реакції), частина психосоматичних розладів, розумова відсталість, більшість груп органічного розладу особистості, (і ін. речовини), деякі сексуальні відхилення. Цей поділ не є точним, оскільки в ході деяких непсихотичних розладів (наприклад наркоманія), можуть з'явитися психотичні симптоми (наприклад, порушення свідомості).
У розмовній мові слово «психоз» можуть використовувати для опису будь-якої «ненормальної» поведінки людини.
Класифікація
Психози поділяють за їх походженням (етіологією) і причинами (патогенетичними механізмами розвитку) на ендогенні (зокрема шизофренія, шизоафективний розлад, психотичні форми афективних розладів), органічні, соматогенні, психогенні (реактивні, ситуативні), інтоксикації, абстинентні/пост-абстинентні.
Крім того, психози класифікують за визначеною клінічною картиною, тобто за переважаючою (синдромальна класифікація) на , іпохондричні, депресивні, маніакальні та інші, включаючи комбінації (депресивно-параноїчний, депресивно-іпохондричний і т. д.).
Реактивні психози
Це психогенні, тимчасові, зворотні психічні розлади, які виникають під впливом психічної травми. Реактивні стани легше виникають у психопатичних особистостей, а також на ґрунті перенесених інфекційних захворювань, , , перевтоми, тривалого безсоння. Вік також може мати значення. Наприклад, особи у пубертатному та клімактеричному періодах виявляються незахищеними від зовнішніх впливів. Для виникнення психогенної реакції має значення характер психічної травми. Гострі потрясіння викликають інші реакції, аніж тривалі важкі травми. Афективні шокові реакції часто спостерігаються при масових катастрофах (землетрус, пожежа). Вони проявляються у гіпер- та гіпокінетичній формі. Гіперкінетична форма характеризується дезорієнтуванням у обстановці, безглуздими вчинками. При гіпокінетичній формі хворий під впливом страху стає нерухомим, мовчазним. Іноді спостерігається так званий емоційний параліч, коли людина не відчуває емоцій страху, хоча й розуміє все, що відбувається, та розуміє небезпеку. Афективно-шокові реакції короткочасні та зворотні, супроводжуються вегетативною симптоматикою, порушенням серцево-судинної діяльності. Розрізняють гострі реактивні психози, підгострі та затяжні.
Етіологія
Етіологія поліфакторна, розрізняють: біогенні чинники (стать, преморбідні та інтеркурентні захворювання), психологічні (конституційно-типологічні, екзогенно-психотравмівні), соціальні (мікро-, макросоціальні.).
Патогенез
Патогенез складають ланки різного рівня: нейрохімічного (дисбаланс катехоламінів, вичерпання синтезу ендогенних опіоїдів), патопсихологічного (виникнення гострого або хронічного психологічного конфлікту, який дана особистість не здатна залагодити) та ін. Загальні закономірності клінічних проявів реактивних станів відповідають тріаді Карла Ясперса:
1) захворювання розвивається внаслідок психічної травми;
2) в психопатологічній симптоматиці відбивається зміст психотравмуйочого чинника;
3) регрес психопатологічної симптоматики залежить від завершення психотравмуючої ситуації.
Гострі реактивні психози
- Гострий присмерковий стан — розгортається на тлі афекту страху із відповідними мімічними та вегетативними корелятами, тривалістю до пів години з подальшою амнезією. Проявляється панічною втечею з місця, де трапилося нещастя, втечею без мети, невідомо куди, часто назустріч небезпеці. При спробі втримати, хворий надає безглуздий опір. У маленьких дітей даний стан може бути відповіддю на крик, бійку, загрозливу розповідь; у підлітків — на раптову важку психічну травму (стихійне лихо, катастрофа, смерть або хвороба близьких). В клініці можливі рухові розряди по типу епілептиформних або істеріоформних припадків, тиків, стани повного заціпеніння. Характерним є зовнішній вигляд дитини: бліде обличчя, розширені зіниці, ціаноз кінцівок, пітливість, розлади сечовипускання. Тривалість — від декількох годин до однієї доби, надалі розвиток пригніченого стану, немотивованих страхів, підозрілості, психічної гіперестезії. У маленьких дітей спостерігаються явища рухового та афективного розгальмування.
- Гострий реактивний ступор відповідає гіпокінетичній формі афективно-шокових реакцій, або «удаваної смерті» за Кречмером. Характеризується станом олігокінезії, аж до повного знерухомлення. Часто спостерігається мутизм. Тривалість — від кількох годин до 2-3 діб з випадіння з пам'яті найгострішого періоду і фрагментарністю спогадів під час виходу.
- Гостра реактивна сплутаність — присмерковий розлад свідомості з психомоторним збудженням, афектом страху. На цьому тлі спостерігається безперервна «мовна продукція» за типом «мовного вінегрету».
- Гострий реактивний параноїд розвивається гостро з афектом страху, тривогою, розгубленням, параноїдними ідеями переслідування, ставлення. Фабула маячних ідей відбиває психотравмувальну ситуацію. Бувають компоненти синдрому Кандинського Клерамбо.
Підгострі реактивні психози
- Істеричний присмерковий стан
- Псевдодеменція
- Ганзеровський синдром
- Істеричний регрес психіки
- Істеричний ступор
- Синдром маревноподібних станів
На сучасному етапі серед підлітків, як і серед дорослих, яскраві картини істеричних психозів, які були розповсюджені ще пів віку тому, зустрічаються доволі рідко. Клінічна картина не відрізняється від такої у дорослих.
Основними клінічними проявами псевдодеменції — уявної скороминучої недоумкуватості — є мимомова — хворі відповідають на запитання, але спеціально неправильно; мимодія — неправильно виконують найпростіші дії. Зазвичай все роблять навпаки. Не можуть порахувати до десяти, сказати скільки пальців на руках, назвати частину світу, на біле кажуть чорне, не знають свого прізвища. Виражені підвищений настрій, придуркуватість.
Затяжні реактивні психози
- Реактивна депресія
- Реактивний параноїд
- Розрізняють три клінічні варіанти реактивної депресії:
- а) параноїдно-депресивний
- б) астено-депресивний
- в) істерико-депресивний
У дітей депресивні стани проявляються стерто та рудиментарно. Частіше реактивний депресивний психоз зустрічається у підлітків. Діти плачуть, стороняться оточуючих, не грають. Спостерігаються в'ялість, пригніченість, сум, порушення сну та апетиту. До вечора можуть з'являтись розгальмованість, неслухняність, грубість. У дітей віком 7-10 років на фоні суму спостерігаються періоди психомоторної загальмованості. У підлітків часто відмічаються суїцидальні думки й спроби, несистематизовані маячні ідеї самозвинувачення.
Реактивний параноїд зустрічається рідко як у дітей, так і у дорослих. Його виникненню сприяє обстановка загальної напруги, підозрілості, недовіри. Розрізняють паранойяльну, іпохондричну форми реактивних параноїдів та параноїди зовнішніх обставин. Індукований параноїдний психоз розвивається в осіб, які довго та близько контактують із психічно хворими.
Травматичні психози
Це психічні порушення, які виникають у гострому, віддаленому та пізньому періоді після травми голови. При комоції та контузії у гострому періоді розвивається кома. Вихід з коматозного стану може бути поступовим, через оглушення — до ясної свідомості з вираженою астенією.
Пресенільні психози
Цей тип психозів виникає у період інволюції. Етіологія досі незрозуміла, але велике значення надається віковому порушенню функції ендокринних залоз. Сприяючим фактором є психогенії та соматичні захворювання. Має форму інволюційної меланхолії та .
Старечі психози
Ці психози зумовлені атрофією клітин головного мозку. Захворювання виникає переважно після 60 років. Клінічні прояви характеризуються розпадом пам'яті, дезорієнтуванням у навколишньому середовищі. Хворі перестають сприймати нове, не запам'ятовують поточних подій, не впізнають рідних. Часто
- спостерігаються конфабуляції — фантастичні вигадки, якими хворі заповнюють пробіли у пам'яті;
- настрій похмуро-пригнічений або благодушно-безтурботний;
- хворі не сплять, ходять по кімнаті, збирають речі, зв'язують постіль;
- хворі стверджують, що їм 15-18 років, що вони ще вчаться та в них немає дітей.
З часом хворі втрачають звичайні навички, не можуть самостійно вдягтися та користуватися столовим приладдям під час їжі, стають неохайними. Такі хворі потребують постійного догляду, тому зазвичай їх шпиталізують у психіатричну лікарню.
Примітки
- https://www.nhs.uk/mental-health/conditions/psychosis/overview/
- https://www.nimh.nih.gov/health/publications/understanding-psychosis
- https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7048860/
- https://www.nhs.uk/mental-health/conditions/psychosis/treatment/
- Drug Indications Extracted from FAERS — doi:10.5281/ZENODO.1435999
- Inxight: Drugs Database
- Inxight: Drugs Database
- Мартинюк І. А. Патопсихологія. Навчальний посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2008. — 208 с.
- Судова психіатрія: Навч. посіб. / С. В. Жабокрицький, А. П. Чуприков. — К.: МАУП, 2004. — 176 с. — Бібліогр.: С. 169—170.
Література
- Фрейд З. Невроз і психоз (1923)
- Фрейд З. Втрата реальності при неврозі і психозі (1924)
- Lacan J. De la psychose paranoïaque dans ses rapports avec la personnalité. Paris: Seuil, 1980
- Melman, Charles. Les structures lacaniennes des psychoses. Séminaire 1983—1984. Paris: A.L.I., 2000
Посилання
- Психічна хвороба // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Див. також
 | Це незавершена стаття з психіатрії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Psiho z takozh psihotichnij rozlad psihiatrichnij termin yakim poznachayut nenormalnij psihichnij stan sho maye stosunok abo do epizodu abo do psihichnogo rozladu sho najchastishe proyavlyayetsya mayachennyam galyucinaciyami ruhovimi rozladami u viglyadi stuporu chi zbudzhennya afektivnimi porushennyami tobto porushennyam nastroyu u viglyadi depresiyi chi maniakalnogo stanu V takomu stani svidomosti lyudina vidchuvaye serjozni porushennya v sprijnyatti realnosti PsihozSpecialnist psihiatriya i klinichna psihologiyaPrichini shizofreniya 1 2 bipolyarnij afektivnij rozlad 1 2 velikij depresivnij rozlad 1 d 1 stres 1 d 1 likarskij zasib 1 d 1 deprivaciya snu 2 d 2 demenciya 3 i shizoafektivnij rozladVedennya psihoterapiya 4 2 Preparati olanzapin 5 d 5 kvetiapin 5 diazepam 5 galoperidol 5 aripiprazol 5 risperidon 5 d 5 d 5 paliperidon 5 ziprazidon 5 d 5 klozapin 5 d 6 i d 7 Klasifikaciya ta zovnishni resursi Psychosis u Vikishovishi Psihoz mozhe traplyatisya pri shizofreniyi isterichnih psihozah maniakalno depresivnih psihozah pri amnestichnomu Korsakivskomu psihozi pri mayachnih formah nasampered iz mayachennyami peresliduvannya otruyennya chi ipohondrichnogo zmistu psihozah peredstarechogo viku involyucijna melanholiya abo depresiya involyucijnij paranoyid i presenilna demenciya alkogolnih psihozah vinikayut na tli hronichnoyi intoksikaciyi u MKX 10 ne vikoristovuyutsya ale mayut vidpovidni analogi alkogolnomu deliriyu bilshe vidomij pid nazvoyu bila garyachka zazvichaj rozvivayetsya pislya pripinennya zlovzhivannya alkogolem v stani abstinenciyi abo na visoti zapoyu u period viddalenih naslidkiv cherepno mozkovoyi travmi inodi rozvivayutsya afektivni ta galyucinatorno paranoyidni psihozi pri pislyapologovih psihozah pri tyazhkih formah tuberkulozu legen u hvorih mozhut rozvinutisya zatyazhni shizofrenopodibni psihozi pri zloyakisnih puhlinah psihozi vinikayut u vipadkah narostannya kaheksiyi pri pri v yalomu perebigu mozhut sposterigatisya zatyazhni revmatichni psihozi pri psihozi bilshe harakterni dlya povtornih pristupiv hvorobi pri gipertonichnij hvorobi gipertonichni psihozi TerminU zagalnomu uyavlenni pro najbilsh poshireni psihichni rozladi voni mozhut buti rozdileni tradicijno na psihotichnij rozlad abo psihoz angl psychoses tobto hvoroblivi stani v yakih nayavni mayachni ideyi galyucinaciyi porushennya svidomosti velike porushennya emocij i nastroyu z yednani z rozladami mislennya i diyalnosti i ne psihotichni rozladi sho ohoplyuye nevrozi i inshi tipi nevrotichnih rozladiv napriklad adaptivni reakciyi chastina psihosomatichnih rozladiv rozumova vidstalist bilshist grup organichnogo rozladu osobistosti i in rechovini deyaki seksualni vidhilennya Cej podil ne ye tochnim oskilki v hodi deyakih nepsihotichnih rozladiv napriklad narkomaniya mozhut z yavitisya psihotichni simptomi napriklad porushennya svidomosti U rozmovnij movi slovo psihoz mozhut vikoristovuvati dlya opisu bud yakoyi nenormalnoyi povedinki lyudini KlasifikaciyaPsihozi podilyayut za yih pohodzhennyam etiologiyeyu i prichinami patogenetichnimi mehanizmami rozvitku na endogenni zokrema shizofreniya shizoafektivnij rozlad psihotichni formi afektivnih rozladiv organichni somatogenni psihogenni reaktivni situativni intoksikaciyi abstinentni post abstinentni Krim togo psihozi klasifikuyut za viznachenoyu klinichnoyu kartinoyu tobto za perevazhayuchoyu sindromalna klasifikaciya na ipohondrichni depresivni maniakalni ta inshi vklyuchayuchi kombinaciyi depresivno paranoyichnij depresivno ipohondrichnij i t d Reaktivni psihozi Ce psihogenni timchasovi zvorotni psihichni rozladi yaki vinikayut pid vplivom psihichnoyi travmi Reaktivni stani legshe vinikayut u psihopatichnih osobistostej a takozh na grunti perenesenih infekcijnih zahvoryuvan perevtomi trivalogo bezsonnya Vik takozh mozhe mati znachennya Napriklad osobi u pubertatnomu ta klimakterichnomu periodah viyavlyayutsya nezahishenimi vid zovnishnih vpliviv Dlya viniknennya psihogennoyi reakciyi maye znachennya harakter psihichnoyi travmi Gostri potryasinnya viklikayut inshi reakciyi anizh trivali vazhki travmi Afektivni shokovi reakciyi chasto sposterigayutsya pri masovih katastrofah zemletrus pozhezha Voni proyavlyayutsya u giper ta gipokinetichnij formi Giperkinetichna forma harakterizuyetsya dezoriyentuvannyam u obstanovci bezgluzdimi vchinkami Pri gipokinetichnij formi hvorij pid vplivom strahu staye neruhomim movchaznim Inodi sposterigayetsya tak zvanij emocijnij paralich koli lyudina ne vidchuvaye emocij strahu hocha j rozumiye vse sho vidbuvayetsya ta rozumiye nebezpeku Afektivno shokovi reakciyi korotkochasni ta zvorotni suprovodzhuyutsya vegetativnoyu simptomatikoyu porushennyam sercevo sudinnoyi diyalnosti Rozriznyayut gostri reaktivni psihozi pidgostri ta zatyazhni Etiologiya Etiologiya polifaktorna rozriznyayut biogenni chinniki stat premorbidni ta interkurentni zahvoryuvannya psihologichni konstitucijno tipologichni ekzogenno psihotravmivni socialni mikro makrosocialni Patogenez Patogenez skladayut lanki riznogo rivnya nejrohimichnogo disbalans kateholaminiv vicherpannya sintezu endogennih opioyidiv patopsihologichnogo viniknennya gostrogo abo hronichnogo psihologichnogo konfliktu yakij dana osobistist ne zdatna zalagoditi ta in Zagalni zakonomirnosti klinichnih proyaviv reaktivnih staniv vidpovidayut triadi Karla Yaspersa 1 zahvoryuvannya rozvivayetsya vnaslidok psihichnoyi travmi 2 v psihopatologichnij simptomatici vidbivayetsya zmist psihotravmujochogo chinnika 3 regres psihopatologichnoyi simptomatiki zalezhit vid zavershennya psihotravmuyuchoyi situaciyi Gostri reaktivni psihozi Gostrij prismerkovij stan rozgortayetsya na tli afektu strahu iz vidpovidnimi mimichnimi ta vegetativnimi korelyatami trivalistyu do piv godini z podalshoyu amneziyeyu Proyavlyayetsya panichnoyu vtecheyu z miscya de trapilosya neshastya vtecheyu bez meti nevidomo kudi chasto nazustrich nebezpeci Pri sprobi vtrimati hvorij nadaye bezgluzdij opir U malenkih ditej danij stan mozhe buti vidpoviddyu na krik bijku zagrozlivu rozpovid u pidlitkiv na raptovu vazhku psihichnu travmu stihijne liho katastrofa smert abo hvoroba blizkih V klinici mozhlivi ruhovi rozryadi po tipu epileptiformnih abo isterioformnih pripadkiv tikiv stani povnogo zacipeninnya Harakternim ye zovnishnij viglyad ditini blide oblichchya rozshireni zinici cianoz kincivok pitlivist rozladi sechovipuskannya Trivalist vid dekilkoh godin do odniyeyi dobi nadali rozvitok prignichenogo stanu nemotivovanih strahiv pidozrilosti psihichnoyi giperesteziyi U malenkih ditej sposterigayutsya yavisha ruhovogo ta afektivnogo rozgalmuvannya Gostrij reaktivnij stupor vidpovidaye gipokinetichnij formi afektivno shokovih reakcij abo udavanoyi smerti za Krechmerom Harakterizuyetsya stanom oligokineziyi azh do povnogo zneruhomlennya Chasto sposterigayetsya mutizm Trivalist vid kilkoh godin do 2 3 dib z vipadinnya z pam yati najgostrishogo periodu i fragmentarnistyu spogadiv pid chas vihodu Gostra reaktivna splutanist prismerkovij rozlad svidomosti z psihomotornim zbudzhennyam afektom strahu Na comu tli sposterigayetsya bezperervna movna produkciya za tipom movnogo vinegretu Gostrij reaktivnij paranoyid rozvivayetsya gostro z afektom strahu trivogoyu rozgublennyam paranoyidnimi ideyami peresliduvannya stavlennya Fabula mayachnih idej vidbivaye psihotravmuvalnu situaciyu Buvayut komponenti sindromu Kandinskogo Klerambo Pidgostri reaktivni psihozi Isterichnij prismerkovij stan Psevdodemenciya Ganzerovskij sindrom Isterichnij regres psihiki Isterichnij stupor Sindrom marevnopodibnih staniv Na suchasnomu etapi sered pidlitkiv yak i sered doroslih yaskravi kartini isterichnih psihoziv yaki buli rozpovsyudzheni she piv viku tomu zustrichayutsya dovoli ridko Klinichna kartina ne vidriznyayetsya vid takoyi u doroslih Osnovnimi klinichnimi proyavami psevdodemenciyi uyavnoyi skorominuchoyi nedoumkuvatosti ye mimomova hvori vidpovidayut na zapitannya ale specialno nepravilno mimodiya nepravilno vikonuyut najprostishi diyi Zazvichaj vse roblyat navpaki Ne mozhut porahuvati do desyati skazati skilki palciv na rukah nazvati chastinu svitu na bile kazhut chorne ne znayut svogo prizvisha Virazheni pidvishenij nastrij pridurkuvatist Zatyazhni reaktivni psihozi Reaktivna depresiya Reaktivnij paranoyid Rozriznyayut tri klinichni varianti reaktivnoyi depresiyi a paranoyidno depresivnij b asteno depresivnij v isteriko depresivnij U ditej depresivni stani proyavlyayutsya sterto ta rudimentarno Chastishe reaktivnij depresivnij psihoz zustrichayetsya u pidlitkiv Diti plachut storonyatsya otochuyuchih ne grayut Sposterigayutsya v yalist prignichenist sum porushennya snu ta apetitu Do vechora mozhut z yavlyatis rozgalmovanist nesluhnyanist grubist U ditej vikom 7 10 rokiv na foni sumu sposterigayutsya periodi psihomotornoyi zagalmovanosti U pidlitkiv chasto vidmichayutsya suyicidalni dumki j sprobi nesistematizovani mayachni ideyi samozvinuvachennya Reaktivnij paranoyid zustrichayetsya ridko yak u ditej tak i u doroslih Jogo viniknennyu spriyaye obstanovka zagalnoyi naprugi pidozrilosti nedoviri Rozriznyayut paranojyalnu ipohondrichnu formi reaktivnih paranoyidiv ta paranoyidi zovnishnih obstavin Indukovanij paranoyidnij psihoz rozvivayetsya v osib yaki dovgo ta blizko kontaktuyut iz psihichno hvorimi Travmatichni psihozi Ce psihichni porushennya yaki vinikayut u gostromu viddalenomu ta piznomu periodi pislya travmi golovi Pri komociyi ta kontuziyi u gostromu periodi rozvivayetsya koma Vihid z komatoznogo stanu mozhe buti postupovim cherez oglushennya do yasnoyi svidomosti z virazhenoyu asteniyeyu Presenilni psihozi Cej tip psihoziv vinikaye u period involyuciyi Etiologiya dosi nezrozumila ale velike znachennya nadayetsya vikovomu porushennyu funkciyi endokrinnih zaloz Spriyayuchim faktorom ye psihogeniyi ta somatichni zahvoryuvannya Maye formu involyucijnoyi melanholiyi ta Starechi psihozi Ci psihozi zumovleni atrofiyeyu klitin golovnogo mozku Zahvoryuvannya vinikaye perevazhno pislya 60 rokiv Klinichni proyavi harakterizuyutsya rozpadom pam yati dezoriyentuvannyam u navkolishnomu seredovishi Hvori perestayut sprijmati nove ne zapam yatovuyut potochnih podij ne vpiznayut ridnih Chasto sposterigayutsya konfabulyaciyi fantastichni vigadki yakimi hvori zapovnyuyut probili u pam yati nastrij pohmuro prignichenij abo blagodushno bezturbotnij hvori ne splyat hodyat po kimnati zbirayut rechi zv yazuyut postil hvori stverdzhuyut sho yim 15 18 rokiv sho voni she vchatsya ta v nih nemaye ditej Z chasom hvori vtrachayut zvichajni navichki ne mozhut samostijno vdyagtisya ta koristuvatisya stolovim priladdyam pid chas yizhi stayut neohajnimi Taki hvori potrebuyut postijnogo doglyadu tomu zazvichaj yih shpitalizuyut u psihiatrichnu likarnyu Primitkihttps www nhs uk mental health conditions psychosis overview https www nimh nih gov health publications understanding psychosis https www ncbi nlm nih gov pmc articles PMC7048860 https www nhs uk mental health conditions psychosis treatment Drug Indications Extracted from FAERS doi 10 5281 ZENODO 1435999 d Track Q56863002 Inxight Drugs Database d Track Q57664317 Inxight Drugs Database d Track Q57664317 Martinyuk I A Patopsihologiya Navchalnij posibnik K Centr uchbovoyi literaturi 2008 208 s ISBN 978 966 364 742 5 Sudova psihiatriya Navch posib S V Zhabokrickij A P Chuprikov K MAUP 2004 176 s Bibliogr S 169 170 ISBN 966 608 438 4LiteraturaFrejd Z Nevroz i psihoz 1923 Frejd Z Vtrata realnosti pri nevrozi i psihozi 1924 Lacan J De la psychose paranoiaque dans ses rapports avec la personnalite Paris Seuil 1980 Melman Charles Les structures lacaniennes des psychoses Seminaire 1983 1984 Paris A L I 2000PosilannyaPsihichna hvoroba Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Div takozhPsihoterapiya Nevroz Shizofreniya Bipolyarnij afektivnij rozlad LSD Depresivnij sindrom Depresiya Paranoya Psihopatiya Psihoanaliz Ce nezavershena stattya z psihiatriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi