Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шизоафективний розлад (інші назви — рекурентна шизофренія, періодична шизофренія, циркулярна шизофренія, шизоафективний психоз) — ендогенний психічний розлад, що поєднує в собі ознаки шизофренії та афективного розладу. Характеризується аномальними процесами мислення та дерегульованими емоціями. Діагноз зазвичай ставлять, коли людина має ознаки як шизофренії, так і афективного розладу (розлад настрою) — як біполярний розлад, так і депресія — але не можна поставити діагноз лише шизофренії чи лише депресивного чи маніакального епізоду. Біполярний тип відрізняється симптомами манії, гіпоманії чи змішаного епізоду. Депресивний тип — лише симптомами депресії. Загальні симптоми розладу включають слухові галюцинації, параноїдне маячення і дезорганізоване мовлення та мислення. Початок симптомів зазвичай починається у молодому віці. Нині відомо, що симптоми виявляються у різні періоди життя.
| Шизоафективний розлад | |
|---|---|
| Спеціальність | психіатрія |
| Препарати | оланзапін[1], кветіапін[1], літій[1], галоперидол[1], Карбонат літію[1], арипіпразол[1], рисперидон[1], d[1], d[1], паліперидон[1], зипразидон[1], d[1] і клозапін[1] |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | 6A21 |
| OMIM | 181500 |
| DiseasesDB | 33444 |
| SNOMED CT | 68890003 |
У DSM-5 і МКБ-10 шизоафективний розлад знаходиться в тому ж діагностичному класі, що і шизофренія, але не в тому ж класі, що порушення настрою. Діагноз був введений в 1933 році, і його визначення було трохи змінено в DSM-5, опублікованому в травні 2013 року, оскільки визначення шизоафективного розладу DSM-IV призводить до надмірного помилкового діагнозу. Зміни, внесені у визначення шизоаффективного розладу, були призначені для того, щоб зробити діагностику DSM-5 більш послідовною (або надійною) і суттєво скоротити використання діагнозу. Крім того, діагностика шизоафективного розладу DSM-5 більше не може використовуватись для психозу першого епізоду.
Історія
Джордж Х'юз Кірбі у 1913 та Август Хох у 1921 описали пацієнтів зі змішаною афективною та шизофреною симптоматикою, і віднесли їх до маніакально-депресивної групи Крепеліна. Якоб Казанін в 1933 ввів термін «шизоафективний стан», і вважав його підтипом шизофренії (за критеріями Ейгена Блейлера).
В даний час шизоафективні розлади розглядаються як прикордонна група між шизофренією та афективними розладами.
Клініка
Розлади практично не супроводжуються змінами особистості (на відміну шизофренії), афективні порушення довше і сильніше виражені, ніж продуктивні симптоми шизофренії. Приступи можуть бути :
- депресивно-параноїдні;
- маніакально-параноїдні;
- змішані стани.
Діагностика
МКЛ-10
Діагноз F25 ставиться за такими групами критеріїв:
- є ознаки афективних розладів (F30-F32);
- наявність як мінімум однієї з таких ознак не менше 2 тижнів:
- слухові галюцинації у вигляді сторонніх голосів, що коментують чи ведуть діалоги;
- марення контролю та впливу, почуття «зробленості» думок, відчуттів, рухів;
- відчуття телепатії, тобто прийому чи передачі думок на відстані, їхня відкритість;
- розірваність мови та неологізми;
- стійке марення, не характерне для субкультури пацієнта;
- часта й перехідна поява кататонічних симптомів;
- симптоми шизофренії та афективних розладів представлені одночасно при одному загостренні;
- виключено органічні ураження мозку (F0) та вживання психоактивних речовин (F1).
Типи шизоафективного розладу
- F25.0 Маніакальний тип. Діагноз ставиться при шизоаффективному розладі на маніакальному фоні (відповідність критеріям манії F30.1).
- F25.1 Депресивний тип. Діагноз ставиться при шизоафективному розладі на депресивному фоні (відповідність критеріям помірної або важкої депресії F31.3-4).
- F25.2 Змішаний тип. Діагноз ставиться при шизоафективному розладі, змішаному з біполярним афективним розладом (відповідність критеріям БАР, поточний епізод змішаного характеру F31.6).
- F25.8 Інші шизоафективні розлади.
- F25.9 Шизоафективний розлад неуточнений.
Одна частина дослідників розцінює змішаний тип шизоафективного розладу як атипову форму біполярного афективного розладу, а інша — як доброякісну форму течії шизофренії («циркулярну шизофренію»).
Епідеміологія
Поширеність оцінюється в межах 0,5-0,8 %, переважання по статі не виявляється. Ці дані досить приблизні через теоретично зумовлені відмінності в діагностичних підходах.
Наразі розлад було перевизначено, але оцінки поширеності DSM-IV становили менше 1 відсотка населення в діапазоні від 0,5 до 0,8 відсотка.
Етіологія
У питаннях етіології цього розладу думки вчених розділилися. Частина дослідників розглядає їх як взаємодію генетичної обтяженості з шизофренії та афективних розладів з двох сторін. Існують і дослідження, що вказують на генетичну самостійність шизоафективних розладів. Також існує думка про близькість цього виду розладів до епілепсії (фактор періодичності + зміни на ЕЕГ — пароксизмальна активність).
Прогноз
Результат шизоаффективного розладу перебуває у проміжному положенні: він менш сприятливий, ніж при біполярному афективному розладі, але сприятливіший, ніж за шизофренії. У змішаного типу течії прогноз подібний до біполярного афективного розладу, а у депресивного типу — з шизофренією.
Більш поганий результат можна спрогнозувати при спадковій обтяженості по шизофренії, низькому рівні адаптації в період до виникнення розладу та безперервному перебігу розладу.
Терапія
Для лікування шизоафективного розладу на всіх етапах використовуються антидепресанти, антипсихотичні препарати (як атипові, так і традиційні), анксіолітики та нормотиміки (ламотріджин, препарати літію, вальпроєва кислота, карбамазепін). При депресивному типі використовуються антидепресанти: інгібітори моноаміноксидази, тетрациклічні та трициклічні (наприклад, мапротилін, амітриптилін, іміпрамін), а також електросудомна терапія (за наявності лікової резистентності). При маніакальному типі використовуються нейролептики з вираженою антипсихотичною та седативною активністю. При змішаному типі препарати літію, карбамазепін та ламотриджин. Ламотриджин при шизоафективних розладах ефективний у дозах від 400 мг/день.
При профілактичній терапії застосовуються підтримуючі дози карбамазепіну (до 200 мг) або карбонату літію (літобіду, контемнолу, літінолу) у дозах до 400—500 мг, іноді препарати вальпроєвої кислоти .
Основним засобом лікування є антипсихотичний засіб у поєднанні з ліками від стабілізатора настрою або антидепресантом, або те й інше. Деякі дослідники стурбовані тим, що антидепресанти можуть посилити психоз, манію та тривалий цикл епізодів настрою у розладі. Коли є ризик для себе або інших людей, зазвичай на ранній стадії лікування може знадобитися госпіталізація. Психіатрична реабілітація, психотерапія та професійна реабілітація дуже важливі для відновлення вищої психосоціальної функції. Як група, люди з шизоафективним розладом, діагностовані з використанням критеріїв DSM-IV і МКБ-10, мають кращий результат, ніж люди з шизофренією, але мають змінні індивідуальні психосоціальні функціональні наслідки порівняно з людьми з розладами настрою, від найгірших до однакових. Результати для людей із діагностованим шизоафективним розладом DSM-5 залежать від даних проспективних когортних досліджень, які ще не завершені.
Див. також
Примітки
- Drug Indications Extracted from FAERS — doi:10.5281/ZENODO.1435999
- Рекуррентная шизофрения или шизоаффективные психозы
- Шизоаффективный психоз
- Ю. В. Попов, В. Д. Вид. Современная клиническая психиатрия. — М. : Экспертное бюро-М, 1997. — С. 124—125. — ISBN .
- Психиатрия. Энциклопедия В. А. Жмуров
- Kraepelin E., 1899; Bumke O., 1924; Осипов В. П., 1924; Случевский Ф. И., 1958
- Bleuler E., 1911; Казанин Я., 1933; Кронфельд А., 1940; Снежневский A. B., 1960; Наджаров P. A., 1969
- Психиатрия / под ред. Н. Г. Незнанова, Ю. А. Александровского, Л. М. Барденштейна, В. Д. Вида, В. Н. Краснова, Ю. В. Попова. — М. : ГЭОТАР-Медиа, 2009. — С. 148—153. — (Серия «Клинические рекомендации») — .
- Erfurth A., Walden J., Grunze H. Lamotrigine in the treatment of schizoaffective disorder // [en] : journal. — 1998. — Vol. 38, no. 3 (6 July). — P. 204—5. — DOI:. — PMID 9778612 .
Література
- , Снежневский А. В., и др. Руководство по психиатрии / Под ред. академика А. С. Тиганова. — М. : , 1999. — Т. 1. — С. 636—667. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shizoafektivnij rozlad inshi nazvi rekurentna shizofreniya periodichna shizofreniya cirkulyarna shizofreniya shizoafektivnij psihoz endogennij psihichnij rozlad sho poyednuye v sobi oznaki shizofreniyi ta afektivnogo rozladu Harakterizuyetsya anomalnimi procesami mislennya ta deregulovanimi emociyami Diagnoz zazvichaj stavlyat koli lyudina maye oznaki yak shizofreniyi tak i afektivnogo rozladu rozlad nastroyu yak bipolyarnij rozlad tak i depresiya ale ne mozhna postaviti diagnoz lishe shizofreniyi chi lishe depresivnogo chi maniakalnogo epizodu Bipolyarnij tip vidriznyayetsya simptomami maniyi gipomaniyi chi zmishanogo epizodu Depresivnij tip lishe simptomami depresiyi Zagalni simptomi rozladu vklyuchayut sluhovi galyucinaciyi paranoyidne mayachennya i dezorganizovane movlennya ta mislennya Pochatok simptomiv zazvichaj pochinayetsya u molodomu vici Nini vidomo sho simptomi viyavlyayutsya u rizni periodi zhittya Shizoafektivnij rozladSpecialnistpsihiatriyaPreparatiolanzapin 1 kvetiapin 1 litij 1 galoperidol 1 Karbonat litiyu 1 aripiprazol 1 risperidon 1 d 1 d 1 paliperidon 1 ziprazidon 1 d 1 i klozapin 1 Klasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 116A21OMIM181500DiseasesDB33444SNOMED CT68890003 U DSM 5 i MKB 10 shizoafektivnij rozlad znahoditsya v tomu zh diagnostichnomu klasi sho i shizofreniya ale ne v tomu zh klasi sho porushennya nastroyu Diagnoz buv vvedenij v 1933 roci i jogo viznachennya bulo trohi zmineno v DSM 5 opublikovanomu v travni 2013 roku oskilki viznachennya shizoafektivnogo rozladu DSM IV prizvodit do nadmirnogo pomilkovogo diagnozu Zmini vneseni u viznachennya shizoaffektivnogo rozladu buli priznacheni dlya togo shob zrobiti diagnostiku DSM 5 bilsh poslidovnoyu abo nadijnoyu i suttyevo skorotiti vikoristannya diagnozu Krim togo diagnostika shizoafektivnogo rozladu DSM 5 bilshe ne mozhe vikoristovuvatis dlya psihozu pershogo epizodu IstoriyaDzhordzh H yuz Kirbi u 1913 ta Avgust Hoh u 1921 opisali paciyentiv zi zmishanoyu afektivnoyu ta shizofrenoyu simptomatikoyu i vidnesli yih do maniakalno depresivnoyi grupi Krepelina Yakob Kazanin v 1933 vviv termin shizoafektivnij stan i vvazhav jogo pidtipom shizofreniyi za kriteriyami Ejgena Blejlera V danij chas shizoafektivni rozladi rozglyadayutsya yak prikordonna grupa mizh shizofreniyeyu ta afektivnimi rozladami KlinikaRozladi praktichno ne suprovodzhuyutsya zminami osobistosti na vidminu shizofreniyi afektivni porushennya dovshe i silnishe virazheni nizh produktivni simptomi shizofreniyi Pristupi mozhut buti depresivno paranoyidni maniakalno paranoyidni zmishani stani DiagnostikaMKL 10 Diagnoz F25 stavitsya za takimi grupami kriteriyiv ye oznaki afektivnih rozladiv F30 F32 nayavnist yak minimum odniyeyi z takih oznak ne menshe 2 tizhniv sluhovi galyucinaciyi u viglyadi storonnih golosiv sho komentuyut chi vedut dialogi marennya kontrolyu ta vplivu pochuttya zroblenosti dumok vidchuttiv ruhiv vidchuttya telepatiyi tobto prijomu chi peredachi dumok na vidstani yihnya vidkritist rozirvanist movi ta neologizmi stijke marennya ne harakterne dlya subkulturi paciyenta chasta j perehidna poyava katatonichnih simptomiv simptomi shizofreniyi ta afektivnih rozladiv predstavleni odnochasno pri odnomu zagostrenni viklyucheno organichni urazhennya mozku F0 ta vzhivannya psihoaktivnih rechovin F1 Tipi shizoafektivnogo rozladu F25 0 Maniakalnij tip Diagnoz stavitsya pri shizoaffektivnomu rozladi na maniakalnomu foni vidpovidnist kriteriyam maniyi F30 1 F25 1 Depresivnij tip Diagnoz stavitsya pri shizoafektivnomu rozladi na depresivnomu foni vidpovidnist kriteriyam pomirnoyi abo vazhkoyi depresiyi F31 3 4 F25 2 Zmishanij tip Diagnoz stavitsya pri shizoafektivnomu rozladi zmishanomu z bipolyarnim afektivnim rozladom vidpovidnist kriteriyam BAR potochnij epizod zmishanogo harakteru F31 6 F25 8 Inshi shizoafektivni rozladi F25 9 Shizoafektivnij rozlad neutochnenij Odna chastina doslidnikiv rozcinyuye zmishanij tip shizoafektivnogo rozladu yak atipovu formu bipolyarnogo afektivnogo rozladu a insha yak dobroyakisnu formu techiyi shizofreniyi cirkulyarnu shizofreniyu EpidemiologiyaPoshirenist ocinyuyetsya v mezhah 0 5 0 8 perevazhannya po stati ne viyavlyayetsya Ci dani dosit priblizni cherez teoretichno zumovleni vidminnosti v diagnostichnih pidhodah Narazi rozlad bulo pereviznacheno ale ocinki poshirenosti DSM IV stanovili menshe 1 vidsotka naselennya v diapazoni vid 0 5 do 0 8 vidsotka EtiologiyaU pitannyah etiologiyi cogo rozladu dumki vchenih rozdililisya Chastina doslidnikiv rozglyadaye yih yak vzayemodiyu genetichnoyi obtyazhenosti z shizofreniyi ta afektivnih rozladiv z dvoh storin Isnuyut i doslidzhennya sho vkazuyut na genetichnu samostijnist shizoafektivnih rozladiv Takozh isnuye dumka pro blizkist cogo vidu rozladiv do epilepsiyi faktor periodichnosti zmini na EEG paroksizmalna aktivnist PrognozRezultat shizoaffektivnogo rozladu perebuvaye u promizhnomu polozhenni vin mensh spriyatlivij nizh pri bipolyarnomu afektivnomu rozladi ale spriyatlivishij nizh za shizofreniyi U zmishanogo tipu techiyi prognoz podibnij do bipolyarnogo afektivnogo rozladu a u depresivnogo tipu z shizofreniyeyu Bilsh poganij rezultat mozhna sprognozuvati pri spadkovij obtyazhenosti po shizofreniyi nizkomu rivni adaptaciyi v period do viniknennya rozladu ta bezperervnomu perebigu rozladu TerapiyaDlya likuvannya shizoafektivnogo rozladu na vsih etapah vikoristovuyutsya antidepresanti antipsihotichni preparati yak atipovi tak i tradicijni anksiolitiki ta normotimiki lamotridzhin preparati litiyu valproyeva kislota karbamazepin Pri depresivnomu tipi vikoristovuyutsya antidepresanti ingibitori monoaminoksidazi tetraciklichni ta triciklichni napriklad maprotilin amitriptilin imipramin a takozh elektrosudomna terapiya za nayavnosti likovoyi rezistentnosti Pri maniakalnomu tipi vikoristovuyutsya nejroleptiki z virazhenoyu antipsihotichnoyu ta sedativnoyu aktivnistyu Pri zmishanomu tipi preparati litiyu karbamazepin ta lamotridzhin Lamotridzhin pri shizoafektivnih rozladah efektivnij u dozah vid 400 mg den Pri profilaktichnij terapiyi zastosovuyutsya pidtrimuyuchi dozi karbamazepinu do 200 mg abo karbonatu litiyu litobidu kontemnolu litinolu u dozah do 400 500 mg inodi preparati valproyevoyi kisloti 174 Osnovnim zasobom likuvannya ye antipsihotichnij zasib u poyednanni z likami vid stabilizatora nastroyu abo antidepresantom abo te j inshe Deyaki doslidniki sturbovani tim sho antidepresanti mozhut posiliti psihoz maniyu ta trivalij cikl epizodiv nastroyu u rozladi Koli ye rizik dlya sebe abo inshih lyudej zazvichaj na rannij stadiyi likuvannya mozhe znadobitisya gospitalizaciya Psihiatrichna reabilitaciya psihoterapiya ta profesijna reabilitaciya duzhe vazhlivi dlya vidnovlennya vishoyi psihosocialnoyi funkciyi Yak grupa lyudi z shizoafektivnim rozladom diagnostovani z vikoristannyam kriteriyiv DSM IV i MKB 10 mayut krashij rezultat nizh lyudi z shizofreniyeyu ale mayut zminni individualni psihosocialni funkcionalni naslidki porivnyano z lyudmi z rozladami nastroyu vid najgirshih do odnakovih Rezultati dlya lyudej iz diagnostovanim shizoafektivnim rozladom DSM 5 zalezhat vid danih prospektivnih kogortnih doslidzhen yaki she ne zaversheni Div takozhShizofreniya Shizotipichnij rozlad Afektivni rozladi Bipolyarnij afektivnij rozlad Velikij depresivnij rozladPrimitkiDrug Indications Extracted from FAERS doi 10 5281 ZENODO 1435999 d Track Q56863002 Rekurrentnaya shizofreniya ili shizoaffektivnye psihozy Shizoaffektivnyj psihoz Yu V Popov V D Vid Sovremennaya klinicheskaya psihiatriya M Ekspertnoe byuro M 1997 S 124 125 ISBN Psihiatriya Enciklopediya V A Zhmurov Kraepelin E 1899 Bumke O 1924 Osipov V P 1924 Sluchevskij F I 1958 Bleuler E 1911 Kazanin Ya 1933 Kronfeld A 1940 Snezhnevskij A B 1960 Nadzharov P A 1969 Psihiatriya pod red N G Neznanova Yu A Aleksandrovskogo L M Bardenshtejna V D Vida V N Krasnova Yu V Popova M GEOTAR Media 2009 S 148 153 Seriya Klinicheskie rekomendacii ISBN 978 5 9704 1297 8 Erfurth A Walden J Grunze H Lamotrigine in the treatment of schizoaffective disorder en journal 1998 Vol 38 no 3 6 July P 204 5 DOI 10 1159 000026540 PMID 9778612 Literatura Snezhnevskij A V i dr Rukovodstvo po psihiatrii Pod red akademika A S Tiganova M 1999 T 1 S 636 667 ISBN 5 225 02676 1