«Ю-Ес-Ей Тудей» (англ. «USA Today», укр. «США сьогодні») — перша загальнонаціональна щоденна газета в США. Заснована y Вашингтоні підприємцем Алленом Ньюгартом. Головним редактором першого випуску, що з’явився 15 вересня 1982 року, був призначений Джон Сайгенталер.
Будівля редакції «Ю-ЕС-ЕЙ Тудей» у передмісті Вашингтона. | ||||
Країна | США[1] | |||
---|---|---|---|---|
Тип | громадсько-політична газета | |||
Мова | англійська | |||
Політична належність | лівоцентризм[3] і центризм | |||
Місце публікації | Маклейн[1] | |||
Видавець | Gannett Company | |||
Формат | повноформатна | |||
Періодичність | 1 доба | |||
| ||||
Засновано | 15 вересня 1982 р. | |||
Засновник | Ел Ньюхарт | |||
Власник | Gannett Company | |||
Головний редактор | d | |||
Ціна | 0,75 $ | |||
Головний офіс | 7950 Jones Branch Drive, Вірджинія, США, 22108 | |||
Наклад | 534,6 тис. (станом на 2021 р.) | |||
ISSN | 0734-7456 | |||
| ||||
usatoday.com | ||||
Нагороди | ||||
d (2009) | ||||
Ю-Ес-Ей тудей у Вікісховищі | ||||
Видання поширюється у всіх 50 штатах, Вашингтоні, округ Колумбія, і Пуерто-Рико, а міжнародне видання поширюється в Азії, Канаді, Європі та на островах Тихого океану. В онлайні газета представлена на 37 ресурсах для користувачів зі США і на п’яти додаткових сайтах для читачів з усього світу.
Контент вирізняється стислими репортажами, використанням кольорових зображень, інфографіки та включенням в оповідь сюжетів популярної культури.
Історія
Коли видання вперше з’явилося на ринку преси США 1982 р., навіть американський президент Рональд Рейган жартував над нею. Та й сама газета була гідна відпущених на її адресу дотепів. Проте вже через п’ять років після заснування видання урочисті заходи з нагоди ювілею «Ю-Ес-Ей Тудей» президент США відвідав особисто.
Головний директор Gannett Аллен Ньюгарт виношував ідею створення національної газети, незважаючи на критику експертів щодо такого задуму. У продовж років він аналізував видавничий ринок та працював над мрією. 1952 р. він організував друк штатної спортивної газети, а 1966 р. допоміг розпочати випуск Today в Маямі. Досвід організації проєкту з нуля в нього був, і 1979 р. він дозрів для створення загальнонаціональної газети.
Подібно до більшості снів чи видінь, думка про нову загальнонаціональну газету взялася не з повітря. Але одного разу проникнувши в мою голову, вона застрягла там назавжди, і я виношував її понад десять років, | ||
— Аллен Ньюгарт в книзі Стівена Страуса «Велика ідея, або Як бізнес-винахідники перетворювали свої ідеї на прибутковий продукт» |
На той рік компанія Gannett видавала 81 газету по всій країні, мала у штабі 4000-ий персонал, випускала щодня приблизно 3,6 млн примірників газет та мала дохід у розмірі більше мільярда доларів. Тоді Ньюгарт вирішив, що прибутки компанії можна поєднати з довготривалою ідеєю. В Gannett ніхто не знав про плани Ньюгарта (він боявся, що його ідею можуть вкрасти та вся слава піде не йому), але в листопаді 1979 р. він мимохіть порушив проблему щодо фінансування в 1 млн доларів. Воно було схвалено, а на питання навіщо директор відповідав невиразно: «Я розберуся з тим, як їх витратити».
Ньюгарт знав, як витратити гроші. 29 лютого 1980 р. робоча група компанії, відома як «Проєкт NN», зустрілася з головою Gannett у , Флорида, з метою створення національної газети. Це були молоді (найстаршому — 31 рік) амбіційні «генії», що вже мали досвід праці в газетній справі. Ларрі Сакетт займався технологією та супутниковим зв’язком. Його запросили з паризької «Інтернешнл Херальд Трібюн» (International Herald Tribune), яка вже використовувала в той час супутниковий зв'язок для випуску чотирьох видань на двох континентах. Френк Вега взяв на себе поширення в національних масштабах. Пол Кессінджер вивчав питання маркетингу, а Том Керлі — досліджував запити читацької аудиторії.
Від фахівців вимагалося відповісти на чотири питання: «Чи може Gannett друкувати та видавати національну газету?», «Чи можна її розповсюджувати та продавати?», «Чи можуть вони придумати щось унікальне?» та «Чи буде така газета цікава рекламодавцям?» Ньюгарт зауважував, що вони мають бути реалістами: якщо ідея дурна, то вони одразу зупиняться.
«Проєкт NN» почав працювати. В їх руках не було жодної статистики, жодного попереднього досвіду — ідея загальнонаціональної газети виявилася першою. Виникали інші питання щодо кількості газет, які можна продати на день та реально надрукувати, де і як поширювати, чи взагалі буде попит. Кожен з квартету мав своє бачення розв’язання проблеми. Почали виникати суперечки. Але в одному вони були згодні: вони нічого не зможуть урадити, не маючи концепції.
«Ю-Ес-Ей Тудей» була заснована на гребені так званої медіа хвилі 1980-х рр. Разом з CNN (Сі-Ен-Ен), (Сі-Спен), MTV (Ем-Ті-Ві), ESPN (І-Ес-Пі-Ен) і (Ентертеймент Тунайт), загальнонаціональна USA Today почала використовувати супутниковий зв’язок для розповсюдження інформації всією країною, поступово стаючи серйозним конкурентом для традиційної преси. На той час то було революційне рішення. У грудні 1980 р. Gannett запустив супутникову інформаційну систему, яка дозволила видавництвам на східному та західному узбережжях одночасно публікувати одну і ту саму інформацію з одного супутника.
На жаль, стало зрозуміло, що рекламодавці не зацікавлені в національних газетах. Проте рекламу часто замовляли в національних журналах, причина — кольоровий друк. Ньюгарту запропонували цю ідею — він її узгодив. Американська газета змінювалась.
Вимальовувалася мета проєкту — кольорова газета, яка розповсюджуватиметься через супутник. Запустився процес створення, в якому виявилася ще одна проблема — Gannett не вистачало потрібних друкарських машин. Це означало великі збитки: купівля та налагодження нового обладнання та фарб, навчання персоналу. Але «Проєкт NN» витримав і це.
Через пів року досліджень проєкт було визнано технічно реальним: газету можна друкувати, розповсюджувати по всій країні, рекламодавці будуть розміщати там матеріали, читачі, ймовірно, купуватимуть її. Питання прибутку довірено фінансовим спеціалістам Gannett.
Ньюгарт утвердив план видавництва газети. Лише фінансисти були проти, однак протидіяти амбіційності директора не могли. У грудні 1980 р. було об’явлено про план випуску USA Today.
У спеціалістів із фінансів виявилася така ж проблема, як і в четвірки фундаторів газети — не було попередників, не було досвіду, на котрий можна спиратися. Не було відомо хоча б приблизні витрати, а найбільш сприятливий сценарій — це тотальні втрати. Врешті-решт бізнес-план свідчив, що при щорічному доході 250 млн доларів і тиражі 2 млн екземплярів знадобиться цілих 5 років для того, щоб USA Today змогла приносити прибуток. Такий варіант сильно вдарив би по фінансовому стану компанії, для Ньюгарта це могло стати трагічним кінцем кар’єри, а працівники ризикували втратити свою репутацію.
Ухвалено рішення діяти до кінця, створено багато груп, які впливали на долю газети. Дизайнери працювали над зовнішнім виглядом газети, спортивні редактори намагалися зрозуміти, як освітлювати результати матчів. Але всі мали одну мету — створити унікальну газету з нуля. Це наповнювало працівників ентузіазмом.
11 червня 1981 р. Gannett надрукував перші прототипи запропонованого видання. Два макети дизайну були надіслані ньюзмейкерам та видатним лідерам журналістики для огляду та зворотного зв’язку. Рада директорів Gannett схвалила запуск національної газети під назвою USA Today 5 грудня 1981 р. Після запуску Ньюгарт був призначений президентом і видавцем газети. Ці обов’язки додалися до його тодішньої посади головного виконавчого директора Gannett.
Gannett оголосив про запуск газети 20 квітня 1982 р. USA Today почала виходити 15 вересня 1982 р., спочатку в столичних районах Балтимора і Вашингтона, округ Колумбія, за ціною 25 центів. Успіх був шалений — газету одразу розкупили. Про неї говорили, її активно читали. В день виходу газети на пресконференції, що проводилася на алеї у Вашингтоні, поруч із Ньюгартом перебували лідер сенатської більшості Говард Бейкер, речник палати громад Тип О'Ніл та президент Рональд Рейган. За словами останнього, USA Today була «доказом того, що вільні громадяни Америки можуть мріяти та втілювати свої мрії у реальність».
Після розпродажу першого випуску Gannett поступово збільшив національне поширення газети, досягнувши приблизно 362 879 примірників до кінця 1982 р., що вдвічі перевищує обсяг продажів, який прогнозувала компанія.
Газета USA Today почала виходити в 1982 році, її засновник Аллен Ньюгарт спитав, чи не хочу я вести в ній щотижневу колонку. Це була газета для тих, хто дізнавався новини через телебачення. Торгові автомати з цією газетою навіть виглядали як телеекрани. Спочатку USA Today не сприйняли серйозно. Її навіть назвали «McPaper» — по аналогії з McDonald's. Але газета стала ще одним знаком, що світ змінюється. Моє шоу привертало до нас все більше людей. Сьогодні USA Today — величезна національна щоденна газета, | ||
— Ларі Кінг в книзі «А що я тут роблю? Шлях журналіста» |
10 липня 1984 р. USA Today запустила міжнародне видання, призначене для американських читачів за кордоном, а через чотири місяці, 8 жовтня, було запущено першу трансляцію через супутник міжнародної версії до Сінгапуру. 8 квітня 1985 р. газета опублікувала перший спеціальний розділ, 12-сторінковий бонус під назвою «Бейсбол '85», у якому був попередній перегляд сезону Вищої бейсбольної ліги 1985 р.
До четвертого кварталу 1985 р. USA Today стала другою за величиною газетою у Сполучених Штатах, досягаючи щоденного тиражу 1,4 млн примірників. Загальне щоденне читання газети до 1987 р. (згідно зі статистикою ) досягало 5,5 млн, що є найбільшим результатом для всіх щоденних газет США. 6 травня 1986 р. USA Today розпочала випуск міжнародного видання у Швейцарії. За даними, опублікованими Gannett у липні 1987 р., USA Today працювала зі збитком протягом більшої частини перших чотирьох років роботи, накопичивши загальний дефіцит у розмірі 233 млн доларів США після сплати податків. Перший прибуток було отримано у травні 1987 р., на шість місяців раніше, ніж за прогнозами корпоративних доходів.
1 вересня 1991 р. USA Today запустила четвертий друкований сайт міжнародного видання в Лондоні для Великої Британії. 1 лютого 1995 р. USA Today відкрила своє перше редакційне бюро за межами Сполучених Штатів у видавництві в Гонконзі; 1996 р. в Лондоні та Москві були створені додаткові редакційні бюро.
17 квітня 1995 р. USA Today запустила веб-сайт для забезпечення висвітлення новин у режимі реального часу. У червні 2002 р. сайт розширився, включивши розділ з інформацією про подорожі та інструментами для бронювання.
28 серпня 1995 р. у Франкфурті, Німеччина, було запущено п’ятий міжнародний видавничий сайт для друку та розповсюдження видання по більшій частині Європи.
4 жовтня 1999 р. USA Today почала розміщувати рекламу на першій сторінці. 8 лютого 2000 р. Gannett започаткував USA Today Live, покликане забезпечувати висвітлення газети телевізійними станціями по всій країні для використання в місцевих випусках новин та на їхніх вебсайтах; підприємство також забезпечило інтеграцію з веб-сайтом USA Today, який перейшов від текстового формату до аудіо- та відеокліпів з новинним вмістом.
Газета запустила шостий друкарський сайт для міжнародного видання 15 травня 2000 р. в Мілані, Італія. 10 липня відбувся запуск міжнародної друкарні в Шарлеруа, Бельгія.
2001 р. було запущено два інтерактивні блоки: 19 червня газети USA Today і Gannett Newspapers запустили USA Today Careers Network (тепер Careers.com) — веб-сайт, що містить локалізовані списки вакансій. 18 липня було запущено Центр новин USA Today — сервіс інтерактивних телевізійних новин, розроблений через спільне підприємство з On Command Corporation. В листопаді USA Today перенесла свою діяльність із попередньої штаб-квартири Gannett в Арлінгтоні, штат Вірджинія, до нової штаб-квартири компанії в сусідньому Макліні.
12 грудня 2005 р. Gannett оголосив, що об’єднає окремі ньюзруми онлайн- і друкованих організацій USA Today.
У грудні 2010 р. USA Today запустила API USA Today для обміну даними з партнерами всіх типів.
2017 р. на деяких сторінках вебсайту USA Today з’явилася функція автоматичного відтворення відео- або аудіоісторій.
Структура «Ю-Ес-Ей Тудей»
Макет газети складався із чотирьох секцій, які являли собою окремі зошити. Перший, «Головний блок», розповідав про події з різних куточків Сполучених Штатів. У кольоровій версії розділ оформлювався у блакитному тоні, який відповідав логотипу і загальній стилістиці газети. USA Today публікує кожну завершену статтю на першій сторінці секції.
З березня 1998 р. випуск «Життя» щоп'ятниці був розділений на дві частини. Одна — розважальної тематики, інша — про подорожі. Перша має назву Weekend, друга — Destignations&Diversions.
Міжнародне видання має дві секції: «Новини» та «Гроші» в одному, «Спорт» та «Життя» в іншому.
На відміну від багатьох щоденних газет, «Ю-Ес-Ей Тудей» не виходить по субботах та неділях, хоча раніше газета з 19 січня 1991 р. видавала спеціальні випуски щовихідних.
— головний матеріал, винесений на першу сторінку.
При цьому матеріал (в газеті він називається фіче — feature) не має прямої вказівки на те, що саме він є стрижнем випуску, а читач орієнтується здебільшого за обсягом та місцем публікації — той текст, який займає найвигіднішу позицію, і є головним. Творці редакційної формули «Ю-Ес-Ей Тудей» вирішили використати саме «кавер-сторі».
Кожна секція позначається певним кольором та літерою у верхньому лівому кутку першої сторінки розділу. «Новини» мають синій колір, розділ «Гроші» — зелений, «Спорт» — червоний, «Життя» — пурпуровий. Кольори обрані не навмання: синій асоціюється зі спокоєм; зелений — доларовими купюрами; червоний — динамікою, рухом; фіолетовий — різноманіттям та непередбачуваністю. Помаранчевий використовується для бонус-секцій.
Обкладинка показує узагальнене описання заголовків історій, що представлені в усіх чотирьох основних та спеціальних секціях.
Як національна газета, «Ю-Ес-Ей Тудей» не може фокусуватися на погоді лише одного міста. Тому вся задня сторінка секції «Новини» використовується як погодна мапа континентальної частини США, Пуерто-Рико та Віргінських островів, а також для списків температури багатьох міст США та світу. Кольорова карта з прогнозом погоди була створена Джорджем Роріком, дизайнером «Ю-Ес-Ей Тудей». Вона була скопійована газетами по всьому світу, змінюючи традиційний стиль.
Рубрика «Across the USA» містить огляд звітів з Assosiated Press — по одному заголовку з кожного штату. Так само в спортивній секції в рубриці «For the record» представлено короткий виклад виграшних чисел попередньої дати закінчення всіх національних лотерей.
Головна стаття розташовується у верхній правій частині першої сторінки. Коментарі та політичні карикатури займають останні кілька сторінок. Дизайн газети був визначений як неовікторіанський.
Дизайн
Загальний стиль газети та розширене використання графіки, розроблені Ньюгартом у співпраці зі штатними графічними дизайнерами Джорджем Роріком, Семом Уордом, Сьюзі Паркер, Джоном Шерлоком та Вебом Браянтом, були не сприйняті критиками, які називали її «McPaper» або «телебачення, в яке можна загорнути рибу». Таку реакцію викликало те, що в газеті вирішили включати стислі шматочки інформації, більш схожі на телевізійні новини, а не глибокі історії, традиційні для газет. Попри критику, стиль було схвалено аудиторією.
Для створення кольорової газети довелося багато працювати. За це був відповідальний Чак Блевінс. Влітку 1982 р. весь час він проводив у друкарні Gannett у Гейнсвіллі, штат Флорида, намагаючись змусити застарілі друкарські верстати створити чисті кольорові екземпляри газети, але безрезультатно: зображення виходили змащені, а кольорові знімки — нечіткі. Зрештою, за три тижні до виходу газети Блевінс неохоче визнав: апаратуру треба міняти. Представники Goss, до яких він звернувся, сказали, що на доставлення обладнання знадобиться півтора місяця. Проте через тиждень Goss привезла та встановила дві величезні друкарські машини. Випробування були блискучими, і через деякий час перші екземпляри USA Today вийшли з друку.
Станом на 1997 р. під впливом USA Today у всьому світі було змінено зовнішній вигляд газет і ставлення до них.
Спочатку лише передні сторінки розділу новин були представлені чотирма кольорами, а інші друкувалися у форматі плашкового кольору. 2 липня 1984 р. газета перейшла з переважно чорно-білої на повноколірну фотографію та графіку в усіх чотирьох розділах.
Стиль
Видання відоме тим, що перетворило новини на історії, які легко читати та розуміти. Газета використовує специфічний спосіб подачі інформації — так званий візуальний сторітелінг. Характерна особливість цієї рубрики — публікація протилежних точок зору. Найчастіше опозиційну точку зору висвітлює автор-гість, зазвичай експерт у тій чи іншій сфері. Газета намагається створювати тексти, зрозумілі пересічним американцям. Багато подій залишається за кадром, бо вони вважаються нецікавими для аудиторії. «Ми не збираємося силою заштовхувати шматок у горло того, хто його не хоче», — так відповів Ньюгарт, коли його запитали, чому «Ю-Ес-Ей Тудей» не пише про актуальні проблеми, наприклад про дефіцит бюджету.
На противагу сухому стилю ділових газет на кшталт The Wall Street Journal і The New York Times, «Ю-Ес-Ей Тудей» видавалася з кольоровими фотографіями і великими діаграмами, які широко висвітлювали події спорту і життя відомих людей. Підкреслюючи свою національну спрямованість, видання стало добре відомим за суспільні опитування. Видання розраховане на широку аудиторію, але намагається уникати відвертої бульварності. «Ю-Ес-Ей Тудей» однією із перших запропонувала аудиторії короткі повідомлення в обрамленні яскравих ілюстрацій та великих фото.
З чиєї-то легкої руки «Ю-Ес-Ей Тудей» почали називати McPaper — за аналогією з ресторанами швидкого харчування McDonald's. Мовляв, ніякої їжі для розуму, свого роду фаст-фуд від журналістики.
Сайт
У квітні 1995 р. був запущений веб-сайт USA Today Online. Дизайн сайту розроблений компанією Fantasy Interactive. 2012 р. сайт газети був перероблений. До нього була включена система управління контентом, відома як (Presto).
На сайті USA Today.com активно використовується відеоконтент. Інформаційні відео подаються в форматі новинних сюжетів. Середня тривалість відеосюжету — 2,5 хвилини.
Рубрики
- Новини (нація, світ);
- Спорт;
- Життя (розваги, кіно, музика, телебачення, бестселери, телепрограма, ігри, кросворд);
- Гроші (ринок, бізнес, особисті фінанси, автомобілі, пенсії);
- Технології (новини, відгуки, азартні ігри);
- Подорожі (рейси, напрямки, ділові поїздки, угоди, американський досвід);
- Думки (дискусії, анімація, голоси, лідери);
- Погода;
- Вибори;
- Поліція США.
Довідкова інформація
- Редакційна політика «Ю-Ес-Ей Тудей»;
- Виправлення і роз'яснення в газеті;
- Прес-центр;
- Медіа-партнери;
- Оголошення;
- Реклама;
- Стажування;
- Мережа розробників.
Щодо структури сайту, то в ній наявні не 4, а 7 тематичних розділів. Окрім вже згадуваних «Новини» (News), «Гроші» (Money), «Спорт» (Sports), «Життя» (Life), є також рубрики «Технології» (Tech), «Подорожі» (Travel) та «Думки» (Opinion).
Кожна з секцій має власну структуру, орієнтовану на зручне користування, швидкий пошук та привабливий дизайн. Розділ «Новини» (News [ 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.]) висвітлює весь спектр політичних новин, світові події, теми, що торкається охорони здоров’я, безпеки життя, незвичні дивні події. Також у розділі працює блог, де читачі обмінюються думками, ведуть дискусії тощо. Наповнення блогу складає 1,5 млн сторінок щомісячно.
Розділ «Гроші» (Money [ 10 жовтня 2017 у Wayback Machine.]) надає оперативну ексклюзивну інформацію фінансової та ділової галузей. Відбувається щохвилинне оновлення котирування акцій. Окрім традиційної ділової тематики публікуються матеріали на теми пенсійних фондів, персональних фінансів, а також рубрика «Автомобілі». Аудиторія розділу складає 5 млн унікальних відвідувачів на місяць.
Розділ «Спорт» (Sports [ 10 жовтня 2017 у Wayback Machine.]) має найбільшу аудиторію — близько 5 млн користувачів на місяць. Інформація представлена у більше, ніж 20 різноманітних рубриках. окрім традиційної інформації про спортивні події, usatoday.com надає можливість оцінити ту чи іншу подію, спортивну особистість, ситуацію тощо. В секції працює декілька блогів, постійно проводяться опитування читачів. Високоякісні ілюстрації є ще одним приводом навідатися на сторінки.
Розділ «Життя» (Life [ 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.]) знайомить користувачів із новинками у світі поп-культури. Кореспонденти «Ю-Ес-Ей Тудей» відвідують усі визначні події у світі шоу та моди, надаючи можливість читачам не лише прочитати про чергове вручення «Греммі», а й подивитися відеосюжет із місця події.
Розділ «Технології» (Tech [ 10 жовтня 2017 у Wayback Machine.]) акцентує увагу на новинках у світі технологій, пропонуючи читачам повідомляти про власні винаходити задля знаходження спонсорів та інвесторів. На сайті всебічно висвітлюються технологічні заходи, як-от Міжнародна виставка споживчої електроніки (CES), Виставка Асоціації стільникової телекомунікаційної індустрії (), Виставка-шоу індустрії відеоігор (E3) тощо. У розділі також представлені поради фахівців та користувачі щодо різних гаджетів та технологій, регулярні огляди від CNET (веб-сайту, присвяченого комп’ютерним технологіям).
Розділ «Подорож» (Travel [ 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.]) надає інформацію як туристам, так і бізнес-мандрівникам. На сторінці надається інформація про розклад аеропортів, круїзи, готелі тощо. Працює також інтерактивна мапа, на якій можна прокласти власний маршрут. Блоги мандрівників рясніють від різноманітних порад та оглядів. Особливою гордістю для usatoday.com є фотогалерея сторінки.
На відміну від друкованої версії газети, всі коментарі винесено в електронному варіанті в окремий розділ «Думки» (Opinion [ 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.]). Саме там розташовані тексти колумністів, експертів, коментаторів тощо.
В онлайн-режимі для відвідувачів працює сервіс «Погода» (Weather [ 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.]), який надає детальні інфографічні дані про погоду не тільки США, але й провідних міст світу.
Крос-медіа
За 30 років існування видання «Ю-Ес-Ей Тудей» досягло 4-го рівня крос-медіа. За визначенням , crossmedia 4.0 — нелінійний розподіл контенту між багатьма платформами, створення умов такої собі гри, коли учасник живе «всередині», обираючи власний шлях розвитку історії. Автор крос-медійного проекту повинен «жити» в історії разом зі своєю аудиторією — вступати в дискурс, відповідати на коментарі.
Сучасна структура «Ю-Ес-Ей Тудей» будується за принципом конвергенції. Видання поєднує різні види комунікації (тексти, ілюстрації, аудіо та відеоконтекст, блог-комунікацію, форум-сервіси). Виходячи з того, що медіа не надає даних про окремі структури редакції газети і інтернет-платформи, а повідомляє про загальний склад працівників ЗМІ, можна припустити, що організована діяльність за принципом крос-медійної редакції. Журналісти займаються не лише традиційною вербальною діяльністю, але й готують аудіо та відео продукти, беруть участь в онлайн конференціях, аналізують вебкасти та готовлять подкаст-файли.
Окрім власне продукції «Ю-Ес-Ей Тудей» функціонують також партнерські структури, які не тільки розширюють бренд, але формують нові інформаційні ніші, які мають неабияку перспективу розвитку в аналоговому та інтернет-просторі. До їх складу входять:
- «Ю-Ес-Ей Уїкенд» (USA WEEKEND) — тижневий газета-журнал. Його завдання — задовольняти інформаційні запити читачів у вихідні, коли не видається «Ю-Ес-Ей Тудей». Видання розповсюджується саме собою, а також поширюється разом із більш ніж 800 американськими газетами. Це здебільшого розважальне медіа, яке полюбляють мешканці США. Вважається, що кожне п’яте господарство країни читає це видання. Загальний наклад на кінець 2012 р. склав 22,25 млн примірників. Видання існує у друкованому вигляді. Оформивши передплату, можна отримувати його на електронну пошту.
- Тижнева електронна газета «Спортс Уіклі» (Sports Weekly) нагадує звичайні паперові видання, але у псевдо поліграфічному (цифровому) вигляді. Читач має можливість продивлятися заголовки, перегортати сторінки, але видання надає додаткову інформацію. Натискаючи на текст, фото, інфографічний елемент тощо, можна збільшити зображення, дізнатися додаткові відомості про автора та подію.
- Електронний ресурс «Ю-Ес-Ей Тудей. Освіта» (USA Today. Educational). Освітні програми «Ю-Ес-Ей Тудей» працюють з 1983 р., і сьогодні у США нема аналогів у цій галузі. У програмах, орієнтованих на підвищення грамотності населення, беруть участь понад 400 коледжів країни. Студенти вчаться сприймати газетну інформацію, аналізувати її та роботи власні висновки. В межах освітньої програми існує декілька напрямків: звичайна паперова та електронна газети «Ю-Ес-Ей Тудей», навички аналітичного читання, погляд у майбутнє (читання професійних та технічних текстів), лінгвістичний курс англійської мови (3 рівні), курс із розуміння текстів, курс інтенсивного читання влітку, «Навчальний табір читання» (інтенсивний 6-тижневий курс читання), «Культурна мозаїка» (курс міжкультурної комунікації, орієнтований на вивчення ментальних особливостей афроамериканців, латиноамериканців, американських індіанців, європейських, азійсько-тихоокеанських американців), графічні курси «Ю-Ес-Ей Тудей», вибір кар’єри у середній школі (курс для самовизначення учнів, який допомагає обрати майбутню професію), вибір кар’єри у виші, програма грантів, «Журналістський шлях “Ю-Ес-Ей Тудей”» (програма викладає фундаментальні програми журналістики). На ресурсі наявна також низка електронних уроків за різними темами, побудованих на основі публікацій газети.
- Інтернет-ресурс, присвячений пошуку роботи, «Кар’єрбілдер» (Careerbuilder).
Соціальні мережі
Видання має свої сторінки у соцмережах YouTube, Facebook, Twitter, Instagram та Pinterest. Вони пропонують найактуальніші новини, найбільш цікаві історії з життя суспільства, кумедні сюжети та матеріали для натхнення.
Телепередачі
1987 р. Gannett Company і продюсер Грант Тинкер почали розробляти серію тележурналів для першого запуску синдикації (прим. Телевізійна синдикація — це продаж права показу одних і тих самих телевізійних передач відразу декільком мовникам). Так виникло «USA Today: Телешоу», яке пізніше перейменували у «USA Today».
Дебютувала 12 вересня 1988 р. У серії включень брали участь кореспонденти: Еді Магнуса, Робін Янг, Бойд Метсон, Кеннет Вокер, Дейл Харімот, Енн Ебернаті, Білл Маккати, Бет Руйяк.
Шоу поділялось на блоки
- Новини;
- Гроші;
- Спорт;
- Життя.
Програма отримала низькі рейтинги та негативні відгуки критиків. У листопаді 1989 р., після одного з половиною сезонів, телевізійна версія «Ю-Ес-Ей Тудей» була скасована. Останній вихід в ефір відбувся 7 січня 1990 р.
Про Україну
Журнал Foreign Policy повідомляє, американська газета USA Today опублікувала на першій сторінці випуску (від 10 лютого 2015 р.) карту України без Криму.
«У той час як Захід відмовляється визнавати приєднання Криму до Росії, це зробила одна з найбільших газет», — відзначає журнал.
Основні конкуренти USA Today — Wall Street Journal і New York Times — опублікували карту України з Кримом.
Рекорди
29 січня 1988 р. USA Today опублікувала найбільший випуск у своїй історії — 78-сторінкове видання вихідного дня з розділом попереднього перегляду Суперкубок XXII. Воно містило 44,38 сторінки реклами. Було продано 2 114 055 примірників, що стало одноденним рекордом для американської газети (побито сьома місяцями по тому, 2 вересня, коли вихідне видання до Дня праці продано обсягом у 2 257 734 примірники).
До липня 1991 р. Бюро досліджень ринку Сіммонса підрахувало, що загальна щоденна аудиторія USA Today становила майже 6,6 млн, що є рекордним показником і найбільшою кількістю читачів серед будь-яких щоденних газет у Сполучених Штатах.
12 вересня 2001 р. газета встановила рекорд за одноденний тираж, продавши 3 638 600 примірників видання, яке висвітлювало атаки 11 вересня.
Скандали
Пішов у відставку головний редактор (2004)
Головна редакторка американської газети USA Today подала у відставку через скандал навколо кореспондента Джека Келлі. Журналіст був звинувачений у фальсифікації фактів і плагіаті, тому його негайно звільнили. До списку гріхів потрапили вигадане інтерв’ю з дочкою іракського генерала, вигадані репортажі з Росії, Ізраїлю, Куби, куди він навіть не їздив.
За даними «Ю-Ес-Ей Тудей», комісія (з трьох старших редакторів і шести співробітників) більш як місяць ретельно перевіряла 720 статей і репортажів, які Келлі написав у період з 1993 по 2003 рр.
Комісія дійшла висновку, що журналіст сфабрикував цілий ряд гучних репортажів з гарячих точок, які дозволили йому створити імідж безстрашного репортера. Келлі вважався зіркою газети, але в січні був змушений покинути її після того, як з’явилися перші повідомлення про фальсифікації. Комісія встановила, що приблизно 100 матеріалів були написані з порушенням журналістських канонів і професійної етики.
Газета закликала американців не голосувати за Трампа (2016)
Газета USA Today вперше за свою 34-річну історію закликала своїх читачів не голосувати за одного з кандидатів у президенти США. Редакція одного з найбільших періодичних видань країни впевнена, що Дональд Трамп не підходить на посаду президента.
У редакційній колонці під яскравим заголовком «Не голосуйте за Трампа» зазначаються причини екстраординарного для USA Today рішення. Редакція підкреслила, що виступає саме проти Дональда Трампа, а не за кандидата від демократів Гілларі Клінтон.
У масовій культурі
Протягом років газета була спародійована у багатьох медіа.
Кіно
- Назад у майбутнє 2 — головний герой читає газету від 22 жовтня 2015 р.
- Згадати все — спін-офф версія газети під назвою Марс Сьогодні.
- Особлива думка — анімована електронна версія газети, що динамічно оновлюється.
- КША. Конфедеративні штати Америки — альтернативна версія газети під назвою «КША Тудей».
Телебачення
- Вавилон-5 — газета з тим самим логотипом, але під назвою «Всесвіт сьогодні» з’являється у кількох епізодах. Друкується вона на стенді.
- Сімпсони — головний герой мультсеріалу Гомер у пятому епізоді третього сезону читає газету US of A Today. На першій сторінці розміщено заголовок «Улюблений олівець Америки — №2 це №1». Також Гомер каже наступне: «Це єдина газета україні, яка не боїться говорити правду: це просто відмінно».
- Bender's Big Score — газета «Ю-Ес-Ей Тудей» від 8 листопада 2000 р. має заголовки «Буш переміг» та «Неприємний робот все ще на волі».
Музика
- До альбому «Що я роблю» (2004) кантрі-співака входить пісня «Ю-Ес-Ей Тудей».
Цікаві факти
- Відвідувачам готелю під двері приносять свіжий випуск «Ю-Ес-Ей Тудей».
- Роб Кріллі
Примітки
- http://www.usnpl.com/addr/aaddressresult.php?id=3207
- The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0734-7456
- https://mediabiasfactcheck.com/washington-post/
- . USATN Marketing Site (амер.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
- USA Today | Encyclopedia.com. www.encyclopedia.com. Процитовано 15 квітня 2022.
- User account. www.careers.com. Процитовано 15 квітня 2022.
- Фіче - це не новина. jak.bono.odessa.ua. Процитовано 18 квітня 2022.
- Мифаева, Ю. Газетный фаст-фуд. USA Today хочет отучить американцев от чтения серьезных газет [Электронный ресурс]. / Юлия Мифаева. // Компания. — 25.11.2002. — Режим доступа: http://ko.ru/articles/5762 [ 5 жовтня 2017 у Wayback Machine.].
- F A N T A S Y. fantasy.co. Процитовано 18 квітня 2022.
- . Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2017. Процитовано 4 жовтня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - USA Weekend Magazine. Medi Kit. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://business.usaweekend.com/circulation [ 27 листопада 2013 у Wayback Machine.].
- USA Today. Educational [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://usatodayeducation.com/k12/about-usa-today-education#.UQQaI_KGNQI [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Grant Tinker. Wikipedia (англ.). 25 березня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
Посилання
- Офіційний сайт газети [ 26 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Сторінка газети на Facebook [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yu Es Ej Tudej angl USA Today ukr SShA sogodni persha zagalnonacionalna shodenna gazeta v SShA Zasnovana y Vashingtoni pidpriyemcem Allenom Nyugartom Golovnim redaktorom pershogo vipusku sho z yavivsya 15 veresnya 1982 roku buv priznachenij Dzhon Sajgentaler Yu ES EJ Tudej Budivlya redakciyi Yu ES EJ Tudej u peredmisti Vashingtona Krayina SShA 1 Tip gromadsko politichna gazetaMova anglijskaPolitichna nalezhnist livocentrizm 3 i centrizmMisce publikaciyi Maklejn 1 Vidavec Gannett CompanyFormat povnoformatnaPeriodichnist 1 dobaZasnovano 15 veresnya 1982 r Zasnovnik El NyuhartVlasnik Gannett CompanyGolovnij redaktor dCina 0 75 Golovnij ofis 7950 Jones Branch Drive Virdzhiniya SShA 22108Naklad 534 6 tis stanom na 2021 r ISSN 0734 7456usatoday comNagorodid 2009 Yu Es Ej tudej u Vikishovishi Vidannya poshiryuyetsya u vsih 50 shtatah Vashingtoni okrug Kolumbiya i Puerto Riko a mizhnarodne vidannya poshiryuyetsya v Aziyi Kanadi Yevropi ta na ostrovah Tihogo okeanu V onlajni gazeta predstavlena na 37 resursah dlya koristuvachiv zi SShA i na p yati dodatkovih sajtah dlya chitachiv z usogo svitu Kontent viriznyayetsya stislimi reportazhami vikoristannyam kolorovih zobrazhen infografiki ta vklyuchennyam v opovid syuzhetiv populyarnoyi kulturi IstoriyaKoli vidannya vpershe z yavilosya na rinku presi SShA 1982 r navit amerikanskij prezident Ronald Rejgan zhartuvav nad neyu Ta j sama gazeta bula gidna vidpushenih na yiyi adresu dotepiv Prote vzhe cherez p yat rokiv pislya zasnuvannya vidannya urochisti zahodi z nagodi yuvileyu Yu Es Ej Tudej prezident SShA vidvidav osobisto Golovnij direktor Gannett Allen Nyugart vinoshuvav ideyu stvorennya nacionalnoyi gazeti nezvazhayuchi na kritiku ekspertiv shodo takogo zadumu U prodovzh rokiv vin analizuvav vidavnichij rinok ta pracyuvav nad mriyeyu 1952 r vin organizuvav druk shtatnoyi sportivnoyi gazeti a 1966 r dopomig rozpochati vipusk Today v Mayami Dosvid organizaciyi proyektu z nulya v nogo buv i 1979 r vin dozriv dlya stvorennya zagalnonacionalnoyi gazeti Podibno do bilshosti sniv chi vidin dumka pro novu zagalnonacionalnu gazetu vzyalasya ne z povitrya Ale odnogo razu proniknuvshi v moyu golovu vona zastryagla tam nazavzhdi i ya vinoshuvav yiyi ponad desyat rokiv Allen Nyugart v knizi Stivena Strausa Velika ideya abo Yak biznes vinahidniki peretvoryuvali svoyi ideyi na pributkovij produkt Na toj rik kompaniya Gannett vidavala 81 gazetu po vsij krayini mala u shtabi 4000 ij personal vipuskala shodnya priblizno 3 6 mln primirnikiv gazet ta mala dohid u rozmiri bilshe milyarda dolariv Todi Nyugart virishiv sho pributki kompaniyi mozhna poyednati z dovgotrivaloyu ideyeyu V Gannett nihto ne znav pro plani Nyugarta vin boyavsya sho jogo ideyu mozhut vkrasti ta vsya slava pide ne jomu ale v listopadi 1979 r vin mimohit porushiv problemu shodo finansuvannya v 1 mln dolariv Vono bulo shvaleno a na pitannya navisho direktor vidpovidav nevirazno Ya rozberusya z tim yak yih vitratiti Nyugart znav yak vitratiti groshi 29 lyutogo 1980 r robocha grupa kompaniyi vidoma yak Proyekt NN zustrilasya z golovoyu Gannett u Florida z metoyu stvorennya nacionalnoyi gazeti Ce buli molodi najstarshomu 31 rik ambicijni geniyi sho vzhe mali dosvid praci v gazetnij spravi Larri Sakett zajmavsya tehnologiyeyu ta suputnikovim zv yazkom Jogo zaprosili z parizkoyi Interneshnl Herald Tribyun International Herald Tribune yaka vzhe vikoristovuvala v toj chas suputnikovij zv yazok dlya vipusku chotiroh vidan na dvoh kontinentah Frenk Vega vzyav na sebe poshirennya v nacionalnih masshtabah Pol Kessindzher vivchav pitannya marketingu a Tom Kerli doslidzhuvav zapiti chitackoyi auditoriyi Vid fahivciv vimagalosya vidpovisti na chotiri pitannya Chi mozhe Gannett drukuvati ta vidavati nacionalnu gazetu Chi mozhna yiyi rozpovsyudzhuvati ta prodavati Chi mozhut voni pridumati shos unikalne ta Chi bude taka gazeta cikava reklamodavcyam Nyugart zauvazhuvav sho voni mayut buti realistami yaksho ideya durna to voni odrazu zupinyatsya Proyekt NN pochav pracyuvati V yih rukah ne bulo zhodnoyi statistiki zhodnogo poperednogo dosvidu ideya zagalnonacionalnoyi gazeti viyavilasya pershoyu Vinikali inshi pitannya shodo kilkosti gazet yaki mozhna prodati na den ta realno nadrukuvati de i yak poshiryuvati chi vzagali bude popit Kozhen z kvartetu mav svoye bachennya rozv yazannya problemi Pochali vinikati superechki Ale v odnomu voni buli zgodni voni nichogo ne zmozhut uraditi ne mayuchi koncepciyi Yu Es Ej Tudej bula zasnovana na grebeni tak zvanoyi media hvili 1980 h rr Razom z CNN Si En En Si Spen MTV Em Ti Vi ESPN I Es Pi En i Entertejment Tunajt zagalnonacionalna USA Today pochala vikoristovuvati suputnikovij zv yazok dlya rozpovsyudzhennya informaciyi vsiyeyu krayinoyu postupovo stayuchi serjoznim konkurentom dlya tradicijnoyi presi Na toj chas to bulo revolyucijne rishennya U grudni 1980 r Gannett zapustiv suputnikovu informacijnu sistemu yaka dozvolila vidavnictvam na shidnomu ta zahidnomu uzberezhzhyah odnochasno publikuvati odnu i tu samu informaciyu z odnogo suputnika Na zhal stalo zrozumilo sho reklamodavci ne zacikavleni v nacionalnih gazetah Prote reklamu chasto zamovlyali v nacionalnih zhurnalah prichina kolorovij druk Nyugartu zaproponuvali cyu ideyu vin yiyi uzgodiv Amerikanska gazeta zminyuvalas Vimalovuvalasya meta proyektu kolorova gazeta yaka rozpovsyudzhuvatimetsya cherez suputnik Zapustivsya proces stvorennya v yakomu viyavilasya she odna problema Gannett ne vistachalo potribnih drukarskih mashin Ce oznachalo veliki zbitki kupivlya ta nalagodzhennya novogo obladnannya ta farb navchannya personalu Ale Proyekt NN vitrimav i ce Cherez piv roku doslidzhen proyekt bulo viznano tehnichno realnim gazetu mozhna drukuvati rozpovsyudzhuvati po vsij krayini reklamodavci budut rozmishati tam materiali chitachi jmovirno kupuvatimut yiyi Pitannya pributku dovireno finansovim specialistam Gannett Nyugart utverdiv plan vidavnictva gazeti Lishe finansisti buli proti odnak protidiyati ambicijnosti direktora ne mogli U grudni 1980 r bulo ob yavleno pro plan vipusku USA Today U specialistiv iz finansiv viyavilasya taka zh problema yak i v chetvirki fundatoriv gazeti ne bulo poperednikiv ne bulo dosvidu na kotrij mozhna spiratisya Ne bulo vidomo hocha b priblizni vitrati a najbilsh spriyatlivij scenarij ce totalni vtrati Vreshti resht biznes plan svidchiv sho pri shorichnomu dohodi 250 mln dolariv i tirazhi 2 mln ekzemplyariv znadobitsya cilih 5 rokiv dlya togo shob USA Today zmogla prinositi pributok Takij variant silno vdariv bi po finansovomu stanu kompaniyi dlya Nyugarta ce moglo stati tragichnim kincem kar yeri a pracivniki rizikuvali vtratiti svoyu reputaciyu Uhvaleno rishennya diyati do kincya stvoreno bagato grup yaki vplivali na dolyu gazeti Dizajneri pracyuvali nad zovnishnim viglyadom gazeti sportivni redaktori namagalisya zrozumiti yak osvitlyuvati rezultati matchiv Ale vsi mali odnu metu stvoriti unikalnu gazetu z nulya Ce napovnyuvalo pracivnikiv entuziazmom 11 chervnya 1981 r Gannett nadrukuvav pershi prototipi zaproponovanogo vidannya Dva maketi dizajnu buli nadislani nyuzmejkeram ta vidatnim lideram zhurnalistiki dlya oglyadu ta zvorotnogo zv yazku Rada direktoriv Gannett shvalila zapusk nacionalnoyi gazeti pid nazvoyu USA Today 5 grudnya 1981 r Pislya zapusku Nyugart buv priznachenij prezidentom i vidavcem gazeti Ci obov yazki dodalisya do jogo todishnoyi posadi golovnogo vikonavchogo direktora Gannett Gannett ogolosiv pro zapusk gazeti 20 kvitnya 1982 r USA Today pochala vihoditi 15 veresnya 1982 r spochatku v stolichnih rajonah Baltimora i Vashingtona okrug Kolumbiya za cinoyu 25 centiv Uspih buv shalenij gazetu odrazu rozkupili Pro neyi govorili yiyi aktivno chitali V den vihodu gazeti na preskonferenciyi sho provodilasya na aleyi u Vashingtoni poruch iz Nyugartom perebuvali lider senatskoyi bilshosti Govard Bejker rechnik palati gromad Tip O Nil ta prezident Ronald Rejgan Za slovami ostannogo USA Today bula dokazom togo sho vilni gromadyani Ameriki mozhut mriyati ta vtilyuvati svoyi mriyi u realnist Pislya rozprodazhu pershogo vipusku Gannett postupovo zbilshiv nacionalne poshirennya gazeti dosyagnuvshi priblizno 362 879 primirnikiv do kincya 1982 r sho vdvichi perevishuye obsyag prodazhiv yakij prognozuvala kompaniya Gazeta USA Today pochala vihoditi v 1982 roci yiyi zasnovnik Allen Nyugart spitav chi ne hochu ya vesti v nij shotizhnevu kolonku Ce bula gazeta dlya tih hto diznavavsya novini cherez telebachennya Torgovi avtomati z ciyeyu gazetoyu navit viglyadali yak teleekrani Spochatku USA Today ne sprijnyali serjozno Yiyi navit nazvali McPaper po analogiyi z McDonald s Ale gazeta stala she odnim znakom sho svit zminyuyetsya Moye shou privertalo do nas vse bilshe lyudej Sogodni USA Today velichezna nacionalna shodenna gazeta Lari King v knizi A sho ya tut roblyu Shlyah zhurnalista 10 lipnya 1984 r USA Today zapustila mizhnarodne vidannya priznachene dlya amerikanskih chitachiv za kordonom a cherez chotiri misyaci 8 zhovtnya bulo zapusheno pershu translyaciyu cherez suputnik mizhnarodnoyi versiyi do Singapuru 8 kvitnya 1985 r gazeta opublikuvala pershij specialnij rozdil 12 storinkovij bonus pid nazvoyu Bejsbol 85 u yakomu buv poperednij pereglyad sezonu Vishoyi bejsbolnoyi ligi 1985 r Do chetvertogo kvartalu 1985 r USA Today stala drugoyu za velichinoyu gazetoyu u Spoluchenih Shtatah dosyagayuchi shodennogo tirazhu 1 4 mln primirnikiv Zagalne shodenne chitannya gazeti do 1987 r zgidno zi statistikoyu dosyagalo 5 5 mln sho ye najbilshim rezultatom dlya vsih shodennih gazet SShA 6 travnya 1986 r USA Today rozpochala vipusk mizhnarodnogo vidannya u Shvejcariyi Za danimi opublikovanimi Gannett u lipni 1987 r USA Today pracyuvala zi zbitkom protyagom bilshoyi chastini pershih chotiroh rokiv roboti nakopichivshi zagalnij deficit u rozmiri 233 mln dolariv SShA pislya splati podatkiv Pershij pributok bulo otrimano u travni 1987 r na shist misyaciv ranishe nizh za prognozami korporativnih dohodiv 1 veresnya 1991 r USA Today zapustila chetvertij drukovanij sajt mizhnarodnogo vidannya v Londoni dlya Velikoyi Britaniyi 1 lyutogo 1995 r USA Today vidkrila svoye pershe redakcijne byuro za mezhami Spoluchenih Shtativ u vidavnictvi v Gonkonzi 1996 r v Londoni ta Moskvi buli stvoreni dodatkovi redakcijni byuro 17 kvitnya 1995 r USA Today zapustila veb sajt dlya zabezpechennya visvitlennya novin u rezhimi realnogo chasu U chervni 2002 r sajt rozshirivsya vklyuchivshi rozdil z informaciyeyu pro podorozhi ta instrumentami dlya bronyuvannya 28 serpnya 1995 r u Frankfurti Nimechchina bulo zapusheno p yatij mizhnarodnij vidavnichij sajt dlya druku ta rozpovsyudzhennya vidannya po bilshij chastini Yevropi 4 zhovtnya 1999 r USA Today pochala rozmishuvati reklamu na pershij storinci 8 lyutogo 2000 r Gannett zapochatkuvav USA Today Live poklikane zabezpechuvati visvitlennya gazeti televizijnimi stanciyami po vsij krayini dlya vikoristannya v miscevih vipuskah novin ta na yihnih vebsajtah pidpriyemstvo takozh zabezpechilo integraciyu z veb sajtom USA Today yakij perejshov vid tekstovogo formatu do audio ta videoklipiv z novinnim vmistom Gazeta zapustila shostij drukarskij sajt dlya mizhnarodnogo vidannya 15 travnya 2000 r v Milani Italiya 10 lipnya vidbuvsya zapusk mizhnarodnoyi drukarni v Sharlerua Belgiya 2001 r bulo zapusheno dva interaktivni bloki 19 chervnya gazeti USA Today i Gannett Newspapers zapustili USA Today Careers Network teper Careers com veb sajt sho mistit lokalizovani spiski vakansij 18 lipnya bulo zapusheno Centr novin USA Today servis interaktivnih televizijnih novin rozroblenij cherez spilne pidpriyemstvo z On Command Corporation V listopadi USA Today perenesla svoyu diyalnist iz poperednoyi shtab kvartiri Gannett v Arlingtoni shtat Virdzhiniya do novoyi shtab kvartiri kompaniyi v susidnomu Maklini 12 grudnya 2005 r Gannett ogolosiv sho ob yednaye okremi nyuzrumi onlajn i drukovanih organizacij USA Today U grudni 2010 r USA Today zapustila API USA Today dlya obminu danimi z partnerami vsih tipiv 2017 r na deyakih storinkah vebsajtu USA Today z yavilasya funkciya avtomatichnogo vidtvorennya video abo audioistorij Struktura Yu Es Ej Tudej Maket gazeti skladavsya iz chotiroh sekcij yaki yavlyali soboyu okremi zoshiti Pershij Golovnij blok rozpovidav pro podiyi z riznih kutochkiv Spoluchenih Shtativ U kolorovij versiyi rozdil oformlyuvavsya u blakitnomu toni yakij vidpovidav logotipu i zagalnij stilistici gazeti USA Today publikuye kozhnu zavershenu stattyu na pershij storinci sekciyi Z bereznya 1998 r vipusk Zhittya shop yatnici buv rozdilenij na dvi chastini Odna rozvazhalnoyi tematiki insha pro podorozhi Persha maye nazvu Weekend druga Destignations amp Diversions Mizhnarodne vidannya maye dvi sekciyi Novini ta Groshi v odnomu Sport ta Zhittya v inshomu Na vidminu vid bagatoh shodennih gazet Yu Es Ej Tudej ne vihodit po subbotah ta nedilyah hocha ranishe gazeta z 19 sichnya 1991 r vidavala specialni vipuski shovihidnih golovnij material vinesenij na pershu storinku Pri comu material v gazeti vin nazivayetsya fiche feature ne maye pryamoyi vkazivki na te sho same vin ye strizhnem vipusku a chitach oriyentuyetsya zdebilshogo za obsyagom ta miscem publikaciyi toj tekst yakij zajmaye najvigidnishu poziciyu i ye golovnim Tvorci redakcijnoyi formuli Yu Es Ej Tudej virishili vikoristati same kaver stori Kozhna sekciya poznachayetsya pevnim kolorom ta literoyu u verhnomu livomu kutku pershoyi storinki rozdilu Novini mayut sinij kolir rozdil Groshi zelenij Sport chervonij Zhittya purpurovij Kolori obrani ne navmannya sinij asociyuyetsya zi spokoyem zelenij dolarovimi kupyurami chervonij dinamikoyu ruhom fioletovij riznomanittyam ta neperedbachuvanistyu Pomaranchevij vikoristovuyetsya dlya bonus sekcij Obkladinka pokazuye uzagalnene opisannya zagolovkiv istorij sho predstavleni v usih chotiroh osnovnih ta specialnih sekciyah Yak nacionalna gazeta Yu Es Ej Tudej ne mozhe fokusuvatisya na pogodi lishe odnogo mista Tomu vsya zadnya storinka sekciyi Novini vikoristovuyetsya yak pogodna mapa kontinentalnoyi chastini SShA Puerto Riko ta Virginskih ostroviv a takozh dlya spiskiv temperaturi bagatoh mist SShA ta svitu Kolorova karta z prognozom pogodi bula stvorena Dzhordzhem Rorikom dizajnerom Yu Es Ej Tudej Vona bula skopijovana gazetami po vsomu svitu zminyuyuchi tradicijnij stil Rubrika Across the USA mistit oglyad zvitiv z Assosiated Press po odnomu zagolovku z kozhnogo shtatu Tak samo v sportivnij sekciyi v rubrici For the record predstavleno korotkij viklad vigrashnih chisel poperednoyi dati zakinchennya vsih nacionalnih loterej Golovna stattya roztashovuyetsya u verhnij pravij chastini pershoyi storinki Komentari ta politichni karikaturi zajmayut ostanni kilka storinok Dizajn gazeti buv viznachenij yak neoviktorianskij DizajnZagalnij stil gazeti ta rozshirene vikoristannya grafiki rozrobleni Nyugartom u spivpraci zi shtatnimi grafichnimi dizajnerami Dzhordzhem Rorikom Semom Uordom Syuzi Parker Dzhonom Sherlokom ta Vebom Brayantom buli ne sprijnyati kritikami yaki nazivali yiyi McPaper abo telebachennya v yake mozhna zagornuti ribu Taku reakciyu viklikalo te sho v gazeti virishili vklyuchati stisli shmatochki informaciyi bilsh shozhi na televizijni novini a ne gliboki istoriyi tradicijni dlya gazet Popri kritiku stil bulo shvaleno auditoriyeyu Dlya stvorennya kolorovoyi gazeti dovelosya bagato pracyuvati Za ce buv vidpovidalnij Chak Blevins Vlitku 1982 r ves chas vin provodiv u drukarni Gannett u Gejnsvilli shtat Florida namagayuchis zmusiti zastarili drukarski verstati stvoriti chisti kolorovi ekzemplyari gazeti ale bezrezultatno zobrazhennya vihodili zmasheni a kolorovi znimki nechitki Zreshtoyu za tri tizhni do vihodu gazeti Blevins neohoche viznav aparaturu treba minyati Predstavniki Goss do yakih vin zvernuvsya skazali sho na dostavlennya obladnannya znadobitsya pivtora misyacya Prote cherez tizhden Goss privezla ta vstanovila dvi velichezni drukarski mashini Viprobuvannya buli bliskuchimi i cherez deyakij chas pershi ekzemplyari USA Today vijshli z druku Stanom na 1997 r pid vplivom USA Today u vsomu sviti bulo zmineno zovnishnij viglyad gazet i stavlennya do nih Spochatku lishe peredni storinki rozdilu novin buli predstavleni chotirma kolorami a inshi drukuvalisya u formati plashkovogo koloru 2 lipnya 1984 r gazeta perejshla z perevazhno chorno biloyi na povnokolirnu fotografiyu ta grafiku v usih chotiroh rozdilah Originalnij logotip vikoristovuvavsya z 1982 po 2012 rr StilVidannya vidome tim sho peretvorilo novini na istoriyi yaki legko chitati ta rozumiti Gazeta vikoristovuye specifichnij sposib podachi informaciyi tak zvanij vizualnij storiteling Harakterna osoblivist ciyeyi rubriki publikaciya protilezhnih tochok zoru Najchastishe opozicijnu tochku zoru visvitlyuye avtor gist zazvichaj ekspert u tij chi inshij sferi Gazeta namagayetsya stvoryuvati teksti zrozumili peresichnim amerikancyam Bagato podij zalishayetsya za kadrom bo voni vvazhayutsya necikavimi dlya auditoriyi Mi ne zbirayemosya siloyu zashtovhuvati shmatok u gorlo togo hto jogo ne hoche tak vidpoviv Nyugart koli jogo zapitali chomu Yu Es Ej Tudej ne pishe pro aktualni problemi napriklad pro deficit byudzhetu Na protivagu suhomu stilyu dilovih gazet na kshtalt The Wall Street Journal i The New York Times Yu Es Ej Tudej vidavalasya z kolorovimi fotografiyami i velikimi diagramami yaki shiroko visvitlyuvali podiyi sportu i zhittya vidomih lyudej Pidkreslyuyuchi svoyu nacionalnu spryamovanist vidannya stalo dobre vidomim za suspilni opituvannya Vidannya rozrahovane na shiroku auditoriyu ale namagayetsya unikati vidvertoyi bulvarnosti Yu Es Ej Tudej odniyeyu iz pershih zaproponuvala auditoriyi korotki povidomlennya v obramlenni yaskravih ilyustracij ta velikih foto Z chiyeyi to legkoyi ruki Yu Es Ej Tudej pochali nazivati McPaper za analogiyeyu z restoranami shvidkogo harchuvannya McDonald s Movlyav niyakoyi yizhi dlya rozumu svogo rodu fast fud vid zhurnalistiki SajtU kvitni 1995 r buv zapushenij veb sajt USA Today Online Dizajn sajtu rozroblenij kompaniyeyu Fantasy Interactive 2012 r sajt gazeti buv pereroblenij Do nogo bula vklyuchena sistema upravlinnya kontentom vidoma yak Presto Na sajti USA Today com aktivno vikoristovuyetsya videokontent Informacijni video podayutsya v formati novinnih syuzhetiv Serednya trivalist videosyuzhetu 2 5 hvilini Rubriki Novini naciya svit Sport Zhittya rozvagi kino muzika telebachennya bestseleri teleprograma igri krosvord Groshi rinok biznes osobisti finansi avtomobili pensiyi Tehnologiyi novini vidguki azartni igri Podorozhi rejsi napryamki dilovi poyizdki ugodi amerikanskij dosvid Dumki diskusiyi animaciya golosi lideri Pogoda Vibori Policiya SShA Dovidkova informaciya Redakcijna politika Yu Es Ej Tudej Vipravlennya i roz yasnennya v gazeti Pres centr Media partneri Ogoloshennya Reklama Stazhuvannya Merezha rozrobnikiv Shodo strukturi sajtu to v nij nayavni ne 4 a 7 tematichnih rozdiliv Okrim vzhe zgaduvanih Novini News Groshi Money Sport Sports Zhittya Life ye takozh rubriki Tehnologiyi Tech Podorozhi Travel ta Dumki Opinion Kozhna z sekcij maye vlasnu strukturu oriyentovanu na zruchne koristuvannya shvidkij poshuk ta privablivij dizajn Rozdil Novini News 11 zhovtnya 2017 u Wayback Machine visvitlyuye ves spektr politichnih novin svitovi podiyi temi sho torkayetsya ohoroni zdorov ya bezpeki zhittya nezvichni divni podiyi Takozh u rozdili pracyuye blog de chitachi obminyuyutsya dumkami vedut diskusiyi tosho Napovnennya blogu skladaye 1 5 mln storinok shomisyachno Rozdil Groshi Money 10 zhovtnya 2017 u Wayback Machine nadaye operativnu eksklyuzivnu informaciyu finansovoyi ta dilovoyi galuzej Vidbuvayetsya shohvilinne onovlennya kotiruvannya akcij Okrim tradicijnoyi dilovoyi tematiki publikuyutsya materiali na temi pensijnih fondiv personalnih finansiv a takozh rubrika Avtomobili Auditoriya rozdilu skladaye 5 mln unikalnih vidviduvachiv na misyac Rozdil Sport Sports 10 zhovtnya 2017 u Wayback Machine maye najbilshu auditoriyu blizko 5 mln koristuvachiv na misyac Informaciya predstavlena u bilshe nizh 20 riznomanitnih rubrikah okrim tradicijnoyi informaciyi pro sportivni podiyi usatoday com nadaye mozhlivist ociniti tu chi inshu podiyu sportivnu osobistist situaciyu tosho V sekciyi pracyuye dekilka blogiv postijno provodyatsya opituvannya chitachiv Visokoyakisni ilyustraciyi ye she odnim privodom navidatisya na storinki Rozdil Zhittya Life 11 zhovtnya 2017 u Wayback Machine znajomit koristuvachiv iz novinkami u sviti pop kulturi Korespondenti Yu Es Ej Tudej vidviduyut usi viznachni podiyi u sviti shou ta modi nadayuchi mozhlivist chitacham ne lishe prochitati pro chergove vruchennya Gremmi a j podivitisya videosyuzhet iz miscya podiyi Rozdil Tehnologiyi Tech 10 zhovtnya 2017 u Wayback Machine akcentuye uvagu na novinkah u sviti tehnologij proponuyuchi chitacham povidomlyati pro vlasni vinahoditi zadlya znahodzhennya sponsoriv ta investoriv Na sajti vsebichno visvitlyuyutsya tehnologichni zahodi yak ot Mizhnarodna vistavka spozhivchoyi elektroniki CES Vistavka Asociaciyi stilnikovoyi telekomunikacijnoyi industriyi Vistavka shou industriyi videoigor E3 tosho U rozdili takozh predstavleni poradi fahivciv ta koristuvachi shodo riznih gadzhetiv ta tehnologij regulyarni oglyadi vid CNET veb sajtu prisvyachenogo komp yuternim tehnologiyam Rozdil Podorozh Travel 11 zhovtnya 2017 u Wayback Machine nadaye informaciyu yak turistam tak i biznes mandrivnikam Na storinci nadayetsya informaciya pro rozklad aeroportiv kruyizi goteli tosho Pracyuye takozh interaktivna mapa na yakij mozhna proklasti vlasnij marshrut Blogi mandrivnikiv ryasniyut vid riznomanitnih porad ta oglyadiv Osoblivoyu gordistyu dlya usatoday com ye fotogalereya storinki Na vidminu vid drukovanoyi versiyi gazeti vsi komentari vineseno v elektronnomu varianti v okremij rozdil Dumki Opinion 11 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Same tam roztashovani teksti kolumnistiv ekspertiv komentatoriv tosho V onlajn rezhimi dlya vidviduvachiv pracyuye servis Pogoda Weather 11 zhovtnya 2017 u Wayback Machine yakij nadaye detalni infografichni dani pro pogodu ne tilki SShA ale j providnih mist svitu Kros mediaZa 30 rokiv isnuvannya vidannya Yu Es Ej Tudej dosyaglo 4 go rivnya kros media Za viznachennyam crossmedia 4 0 nelinijnij rozpodil kontentu mizh bagatma platformami stvorennya umov takoyi sobi gri koli uchasnik zhive vseredini obirayuchi vlasnij shlyah rozvitku istoriyi Avtor kros medijnogo proektu povinen zhiti v istoriyi razom zi svoyeyu auditoriyeyu vstupati v diskurs vidpovidati na komentari Suchasna struktura Yu Es Ej Tudej buduyetsya za principom konvergenciyi Vidannya poyednuye rizni vidi komunikaciyi teksti ilyustraciyi audio ta videokontekst blog komunikaciyu forum servisi Vihodyachi z togo sho media ne nadaye danih pro okremi strukturi redakciyi gazeti i internet platformi a povidomlyaye pro zagalnij sklad pracivnikiv ZMI mozhna pripustiti sho organizovana diyalnist za principom kros medijnoyi redakciyi Zhurnalisti zajmayutsya ne lishe tradicijnoyu verbalnoyu diyalnistyu ale j gotuyut audio ta video produkti berut uchast v onlajn konferenciyah analizuyut vebkasti ta gotovlyat podkast fajli Okrim vlasne produkciyi Yu Es Ej Tudej funkcionuyut takozh partnerski strukturi yaki ne tilki rozshiryuyut brend ale formuyut novi informacijni nishi yaki mayut neabiyaku perspektivu rozvitku v analogovomu ta internet prostori Do yih skladu vhodyat Yu Es Ej Uyikend USA WEEKEND tizhnevij gazeta zhurnal Jogo zavdannya zadovolnyati informacijni zapiti chitachiv u vihidni koli ne vidayetsya Yu Es Ej Tudej Vidannya rozpovsyudzhuyetsya same soboyu a takozh poshiryuyetsya razom iz bilsh nizh 800 amerikanskimi gazetami Ce zdebilshogo rozvazhalne media yake polyublyayut meshkanci SShA Vvazhayetsya sho kozhne p yate gospodarstvo krayini chitaye ce vidannya Zagalnij naklad na kinec 2012 r sklav 22 25 mln primirnikiv Vidannya isnuye u drukovanomu viglyadi Oformivshi peredplatu mozhna otrimuvati jogo na elektronnu poshtu Tizhneva elektronna gazeta Sports Uikli Sports Weekly nagaduye zvichajni paperovi vidannya ale u psevdo poligrafichnomu cifrovomu viglyadi Chitach maye mozhlivist prodivlyatisya zagolovki peregortati storinki ale vidannya nadaye dodatkovu informaciyu Natiskayuchi na tekst foto infografichnij element tosho mozhna zbilshiti zobrazhennya diznatisya dodatkovi vidomosti pro avtora ta podiyu Elektronnij resurs Yu Es Ej Tudej Osvita USA Today Educational Osvitni programi Yu Es Ej Tudej pracyuyut z 1983 r i sogodni u SShA nema analogiv u cij galuzi U programah oriyentovanih na pidvishennya gramotnosti naselennya berut uchast ponad 400 koledzhiv krayini Studenti vchatsya sprijmati gazetnu informaciyu analizuvati yiyi ta roboti vlasni visnovki V mezhah osvitnoyi programi isnuye dekilka napryamkiv zvichajna paperova ta elektronna gazeti Yu Es Ej Tudej navichki analitichnogo chitannya poglyad u majbutnye chitannya profesijnih ta tehnichnih tekstiv lingvistichnij kurs anglijskoyi movi 3 rivni kurs iz rozuminnya tekstiv kurs intensivnogo chitannya vlitku Navchalnij tabir chitannya intensivnij 6 tizhnevij kurs chitannya Kulturna mozayika kurs mizhkulturnoyi komunikaciyi oriyentovanij na vivchennya mentalnih osoblivostej afroamerikanciv latinoamerikanciv amerikanskih indianciv yevropejskih azijsko tihookeanskih amerikanciv grafichni kursi Yu Es Ej Tudej vibir kar yeri u serednij shkoli kurs dlya samoviznachennya uchniv yakij dopomagaye obrati majbutnyu profesiyu vibir kar yeri u vishi programa grantiv Zhurnalistskij shlyah Yu Es Ej Tudej programa vikladaye fundamentalni programi zhurnalistiki Na resursi nayavna takozh nizka elektronnih urokiv za riznimi temami pobudovanih na osnovi publikacij gazeti Internet resurs prisvyachenij poshuku roboti Kar yerbilder Careerbuilder Socialni merezhiVidannya maye svoyi storinki u socmerezhah YouTube Facebook Twitter Instagram ta Pinterest Voni proponuyut najaktualnishi novini najbilsh cikavi istoriyi z zhittya suspilstva kumedni syuzheti ta materiali dlya nathnennya Teleperedachi1987 r Gannett Company i prodyuser Grant Tinker pochali rozroblyati seriyu telezhurnaliv dlya pershogo zapusku sindikaciyi prim Televizijna sindikaciya ce prodazh prava pokazu odnih i tih samih televizijnih peredach vidrazu dekilkom movnikam Tak viniklo USA Today Teleshou yake piznishe perejmenuvali u USA Today Debyutuvala 12 veresnya 1988 r U seriyi vklyuchen brali uchast korespondenti Edi Magnusa Robin Yang Bojd Metson Kennet Voker Dejl Harimot Enn Ebernati Bill Makkati Bet Rujyak Shou podilyalos na bloki Novini Groshi Sport Zhittya Programa otrimala nizki rejtingi ta negativni vidguki kritikiv U listopadi 1989 r pislya odnogo z polovinoyu sezoniv televizijna versiya Yu Es Ej Tudej bula skasovana Ostannij vihid v efir vidbuvsya 7 sichnya 1990 r Pro UkrayinuZhurnal Foreign Policy povidomlyaye amerikanska gazeta USA Today opublikuvala na pershij storinci vipusku vid 10 lyutogo 2015 r kartu Ukrayini bez Krimu U toj chas yak Zahid vidmovlyayetsya viznavati priyednannya Krimu do Rosiyi ce zrobila odna z najbilshih gazet vidznachaye zhurnal Osnovni konkurenti USA Today Wall Street Journal i New York Times opublikuvali kartu Ukrayini z Krimom Rekordi29 sichnya 1988 r USA Today opublikuvala najbilshij vipusk u svoyij istoriyi 78 storinkove vidannya vihidnogo dnya z rozdilom poperednogo pereglyadu Superkubok XXII Vono mistilo 44 38 storinki reklami Bulo prodano 2 114 055 primirnikiv sho stalo odnodennim rekordom dlya amerikanskoyi gazeti pobito soma misyacyami po tomu 2 veresnya koli vihidne vidannya do Dnya praci prodano obsyagom u 2 257 734 primirniki Do lipnya 1991 r Byuro doslidzhen rinku Simmonsa pidrahuvalo sho zagalna shodenna auditoriya USA Today stanovila majzhe 6 6 mln sho ye rekordnim pokaznikom i najbilshoyu kilkistyu chitachiv sered bud yakih shodennih gazet u Spoluchenih Shtatah 12 veresnya 2001 r gazeta vstanovila rekord za odnodennij tirazh prodavshi 3 638 600 primirnikiv vidannya yake visvitlyuvalo ataki 11 veresnya SkandaliPishov u vidstavku golovnij redaktor 2004 Golovna redaktorka amerikanskoyi gazeti USA Today podala u vidstavku cherez skandal navkolo korespondenta Dzheka Kelli Zhurnalist buv zvinuvachenij u falsifikaciyi faktiv i plagiati tomu jogo negajno zvilnili Do spisku grihiv potrapili vigadane interv yu z dochkoyu irakskogo generala vigadani reportazhi z Rosiyi Izrayilyu Kubi kudi vin navit ne yizdiv Za danimi Yu Es Ej Tudej komisiya z troh starshih redaktoriv i shesti spivrobitnikiv bilsh yak misyac retelno pereviryala 720 statej i reportazhiv yaki Kelli napisav u period z 1993 po 2003 rr Komisiya dijshla visnovku sho zhurnalist sfabrikuvav cilij ryad guchnih reportazhiv z garyachih tochok yaki dozvolili jomu stvoriti imidzh bezstrashnogo reportera Kelli vvazhavsya zirkoyu gazeti ale v sichni buv zmushenij pokinuti yiyi pislya togo yak z yavilisya pershi povidomlennya pro falsifikaciyi Komisiya vstanovila sho priblizno 100 materialiv buli napisani z porushennyam zhurnalistskih kanoniv i profesijnoyi etiki Gazeta zaklikala amerikanciv ne golosuvati za Trampa 2016 Gazeta USA Today vpershe za svoyu 34 richnu istoriyu zaklikala svoyih chitachiv ne golosuvati za odnogo z kandidativ u prezidenti SShA Redakciya odnogo z najbilshih periodichnih vidan krayini vpevnena sho Donald Tramp ne pidhodit na posadu prezidenta U redakcijnij kolonci pid yaskravim zagolovkom Ne golosujte za Trampa zaznachayutsya prichini ekstraordinarnogo dlya USA Today rishennya Redakciya pidkreslila sho vistupaye same proti Donalda Trampa a ne za kandidata vid demokrativ Gillari Klinton U masovij kulturiProtyagom rokiv gazeta bula sparodijovana u bagatoh media Kino Nazad u majbutnye 2 golovnij geroj chitaye gazetu vid 22 zhovtnya 2015 r Zgadati vse spin off versiya gazeti pid nazvoyu Mars Sogodni Osobliva dumka animovana elektronna versiya gazeti sho dinamichno onovlyuyetsya KShA Konfederativni shtati Ameriki alternativna versiya gazeti pid nazvoyu KShA Tudej Telebachennya Vavilon 5 gazeta z tim samim logotipom ale pid nazvoyu Vsesvit sogodni z yavlyayetsya u kilkoh epizodah Drukuyetsya vona na stendi Simpsoni golovnij geroj multserialu Gomer u pyatomu epizodi tretogo sezonu chitaye gazetu US of A Today Na pershij storinci rozmisheno zagolovok Ulyublenij olivec Ameriki 2 ce 1 Takozh Gomer kazhe nastupne Ce yedina gazeta ukrayini yaka ne boyitsya govoriti pravdu ce prosto vidminno Bender s Big Score gazeta Yu Es Ej Tudej vid 8 listopada 2000 r maye zagolovki Bush peremig ta Nepriyemnij robot vse she na voli Muzika Do albomu Sho ya roblyu 2004 kantri spivaka vhodit pisnya Yu Es Ej Tudej Cikavi faktiVidviduvacham gotelyu Hilton pid dveri prinosyat svizhij vipusk Yu Es Ej Tudej Rob KrilliPrimitkihttp www usnpl com addr aaddressresult php id 3207 The ISSN portal Paris ISSN International Centre 2005 ISSN 0734 7456 d Track Q12131129d Track Q90d Track Q70460099 https mediabiasfactcheck com washington post USATN Marketing Site amer Arhiv originalu za 31 bereznya 2022 Procitovano 1 kvitnya 2022 USA Today Encyclopedia com www encyclopedia com Procitovano 15 kvitnya 2022 User account www careers com Procitovano 15 kvitnya 2022 Fiche ce ne novina jak bono odessa ua Procitovano 18 kvitnya 2022 Mifaeva Yu Gazetnyj fast fud USA Today hochet otuchit amerikancev ot chteniya sereznyh gazet Elektronnyj resurs Yuliya Mifaeva Kompaniya 25 11 2002 Rezhim dostupa http ko ru articles 5762 5 zhovtnya 2017 u Wayback Machine F A N T A S Y fantasy co Procitovano 18 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 27 listopada 2016 Procitovano 27 listopada 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PDF Arhiv originalu PDF za 5 zhovtnya 2017 Procitovano 4 zhovtnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya USA Weekend Magazine Medi Kit Elektronnij resurs Rezhim dostupu http business usaweekend com circulation 27 listopada 2013 u Wayback Machine USA Today Educational Elektronnij resurs Rezhim dostupu http usatodayeducation com k12 about usa today education UQQaI KGNQI 9 listopada 2016 u Wayback Machine Grant Tinker Wikipedia angl 25 bereznya 2022 Procitovano 18 kvitnya 2022 PosilannyaOficijnij sajt gazeti 26 lipnya 2020 u Wayback Machine Storinka gazeti na Facebook 24 listopada 2016 u Wayback Machine