Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«КША: Конфедеративні Штати Америки» (англ. C.S.A.: The Confederate States of America) — американський псевдодокументальний фільм 2004 р. у жанрі альтернативної історії режисера .
| КША: Конфедеративні Штати Америки | |
|---|---|
| C.S.A.: The Confederate States of America | |
 | |
| Жанр | Альтернативна історія |
| Режисер | Кевін Вілмотт |
| Продюсер | Рік Ковен |
| Сценарист | d |
| У головних ролях | |
| Оператор | d |
| Кінокомпанія | d |
| Дистриб'ютор | |
| Тривалість | 89 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна | США |
| Дата виходу | січень 2004 |
| IMDb | ID 0389828 |
Сюжет обертається навколо гіпотетичної перемоги конфедератів під час Громадянської війни у США та створення внаслідок цього нових Конфедеративних Штатів Америки, які включають у себе колишні Сполучені Штати.
Прем'єра фільму відбулася на кінофестивалі "Санденс" у 2004 році, в США він вийшов 15 лютого 2006 року компанією .
Сюжет
Завдяки зусиллям держсекретаря Конфедерації Юди Бенджаміна КША уклали союзницьку угоду з Францією і Англією, які надсилають свої експедиційні сили, що дозволило їм перемогти США в битві при Геттісбергу. Авраам Лінкольн намагався втекти до Канади за допомогою Гаррієт Табмен, загримувавшись під негра (пізніше Девід Гріффіт зняв про це фільм), але був схоплений і постав перед судом. Через два роки тюремного ув'язнення президент КША Джефферсон Девіс помилував Лінкольна. Лінкольн помер в Канаді в 1905 році. Незабаром після перемоги в Громадянській війні Девіс анексував Сполучені Штати і перемістив столицю Конфедерації до Вашингтона. Старий гімн США замінила пісня Діксі, бойовий прапор Півдня став державним прапором єдиної держави — Конфедеративних Штатів Америки. У парламенті КША відбулися дискусії про скасування або збереження рабства. Перемогу здобули прихильники рабовласницької системи, очолювані президентом Девісом і сенатором Фонтроєм.
У 1880-х роках у КША були заборонені всі конфесії та релігії, крім протестантизму і католицтва. Пізніше в деяких резерваціях, створених на території Конфедеративних Штатів, було дозволено сповідання юдаїзму.
Після відновлення північних штатів КША зробили грандіозний військовий похід на Південь. На думку Девіса, це повинно було послужити формуванню національної самосвідомості американців як єдиної нації. До 1890-м рокам КША володіли всією Північною і Південною Америкою, виключаючи Канаду. Канада зайняла опозиційну щодо Конфедерації політичну позицію, ставши притулком для рабів-утікачів і аболіціоністів.
КША подолали Велику депресію за рахунок розширення торгівлі людьми з Ліберією в 1929 році.
У 1930-ті роки Конфедеративні Штати зайняли позитивну позицію щодо Третього Рейху, хоча зберегли нейтралітет. Парламент КША офіційно схвалив расову політику Німеччини. Адольф Гітлер відвідав Конфедерацію з дружнім візитом. КША і Рейх не зійшлися у єврейському питанні: з точки зору Конфедерації, було недоцільно знищувати євреїв, в той час як їх можна було б використовувати як рабів.
7 грудня 1941 року військово-повітряні сили КША завдали раптового нищівного удару по Японській імперії, знищивши японський флот, приписаний до Курильських островів, і зруйнувавши стародавнє місто Кіото. Почалася американо-японська війна. Незважаючи на запеклий опір Японії, КША примусили її до капітуляції, скинувши на Японію атомну бомбу.
Поразка Німеччини в Другій світовій війні та розширення впливу СРСР зумовило антикомуністичну паніку. За цих умов у Канаді сформувався осередок антиконфедератів. Через збільшення впливу канадських аболіціоністів Конфедерація спорудила стіну на американо-канадському кордоні, що отримала прізвисько «бавовняна завіса». Більшість країн світу відмовилися торгувати з КША через їхнє позитивне ставлення до Німеччини впродовж війни. Канадським аболіціоністам вдалося вбити президента Конфедерації, за чим послідувала відповідь у вигляді повітряного удару. На той час Канада стала задавати світові тренди в культурі та спорті, ставши аналогом США реального світу.
У 1961 році президентом Конфедерації став Джон Кеннеді, який прагнув до скасування рабства, надання жінкам права голосувати і загальної лібералізації життя в КША. Кеннеді був убитий, не встигнувши здійснити свої плани. Вбивство президента Кеннеді привело до соціальних хвилювань і масових повстань рабів, які були придушені поліцією Конфедерації.
У 2002 році Конфедерацію струснув скандал: один з найбільших політиків-консерваторів, Джон Фонтрой V, опинився під підозрою в «негроїдності» — расовій нечистоті. І, хоча Фонтрой заявляв, що його прадід «не мав сексуальних стосунків з цією жінкою», це не врятувало його від поразки на виборах. Через місяць він покінчив із собою.
Розширена хронологія
Офіційний вебсайт фільму містить розширену хронологію історії КША, не висвітлену в документальному фільмі. Вбивцею президента Вільяма Мак-Кінлі вказано аболіціоніста, а не анархіста Леона Чолгоша. Згадується, що КША вдалося розвинути космічні технології, вивозячи колишніх нацистських учених з Німеччини, поки її не окупував СРСР. КША зуміли висадити Ніла Армстронга на Місяць у 1969 році. Роза Паркс ідентифікована як канадська терористка та учасниця «Чорних пантер». Річард Ніксон, хоча програв президентські вибори Кеннеді в 1960, після його вбивства врешті-решт був обраний президентом Конфедерації. Під час свого президентства Ніксон подорожував до Китаю в 1972 році, вів переговори з китайським урядом, що відкрило шлях для організації трудових таборів Конфедерації в Китаї, що, у свою чергу, призвело до дешевшого виробництва та імпорту товарів з Китаю. Однак Ніксон був змушений піти у відставку через Вотергейтський скандал, нагадавши громадськості, що «я не негр!». Невдала спроба вбивства Папи Римського Івана Павла ІІ у 1981 році сталася в Нью-Йорку, а не на площі Святого Петра, а нападником був південний баптист із Теннессі на ім'я Мейнард Брімлі, якого засудили та стратили. Війна в Перській затоці призвела до того, що Кувейт став територією Конфедерації. У 1995 році Тім Маквей підірвав меморіал Джефферсона замість будівлі Мурра в Оклахома-Сіті; його страта транслвалася за платню для великої кількості глядачів. Війна в Афганістані та подальше американське втручання на Близькому Сході, відомі як «1-й і 2-й хрестові походи», відбувалися з метою викорінення «мусульманської загрози» шляхом повалення ісламських урядів, захоплення їхніх запасів нафти та навернення всього Середньосхідного населення до християнства.
Критика
Фільм отримав безліч позитивних відгуків, має 78%-ий рейтинг на Rotten Tomatoes. Більшість критиків були заінтриговані ідеєю фільму, але деякі знайшли мінуси у поганому виконанні через низький бюджет. Фільм зібрав 744 165 доларів по всьому світу в обмеженому випуску.
Примітки
- . web.archive.org. 6 березня 2007. Архів оригіналу за 6 березня 2007. Процитовано 13 грудня 2022.
- . Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 11 червня 2013.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
KShA Konfederativni Shtati Ameriki angl C S A The Confederate States of America amerikanskij psevdodokumentalnij film 2004 r u zhanri alternativnoyi istoriyi rezhisera KShA Konfederativni Shtati AmerikiC S A The Confederate States of AmericaZhanrAlternativna istoriyaRezhiserKevin VilmottProdyuserRik KovenScenaristdU golovnih rolyahOperatordKinokompaniyadDistrib yutorTrivalist89 hv MovaanglijskaKrayinaSShAData vihodusichen 2004IMDbID 0389828 Syuzhet obertayetsya navkolo gipotetichnoyi peremogi konfederativ pid chas Gromadyanskoyi vijni u SShA ta stvorennya vnaslidok cogo novih Konfederativnih Shtativ Ameriki yaki vklyuchayut u sebe kolishni Spolucheni Shtati Prem yera filmu vidbulasya na kinofestivali Sandens u 2004 roci v SShA vin vijshov 15 lyutogo 2006 roku kompaniyeyu SyuzhetZavdyaki zusillyam derzhsekretarya Konfederaciyi Yudi Bendzhamina KShA uklali soyuznicku ugodu z Franciyeyu i Angliyeyu yaki nadsilayut svoyi ekspedicijni sili sho dozvolilo yim peremogti SShA v bitvi pri Gettisbergu Avraam Linkoln namagavsya vtekti do Kanadi za dopomogoyu Garriyet Tabmen zagrimuvavshis pid negra piznishe Devid Griffit znyav pro ce film ale buv shoplenij i postav pered sudom Cherez dva roki tyuremnogo uv yaznennya prezident KShA Dzhefferson Devis pomiluvav Linkolna Linkoln pomer v Kanadi v 1905 roci Nezabarom pislya peremogi v Gromadyanskij vijni Devis aneksuvav Spolucheni Shtati i peremistiv stolicyu Konfederaciyi do Vashingtona Starij gimn SShA zaminila pisnya Diksi bojovij prapor Pivdnya stav derzhavnim praporom yedinoyi derzhavi Konfederativnih Shtativ Ameriki U parlamenti KShA vidbulisya diskusiyi pro skasuvannya abo zberezhennya rabstva Peremogu zdobuli prihilniki rabovlasnickoyi sistemi ocholyuvani prezidentom Devisom i senatorom Fontroyem U 1880 h rokah u KShA buli zaboroneni vsi konfesiyi ta religiyi krim protestantizmu i katolictva Piznishe v deyakih rezervaciyah stvorenih na teritoriyi Konfederativnih Shtativ bulo dozvoleno spovidannya yudayizmu Pislya vidnovlennya pivnichnih shtativ KShA zrobili grandioznij vijskovij pohid na Pivden Na dumku Devisa ce povinno bulo posluzhiti formuvannyu nacionalnoyi samosvidomosti amerikanciv yak yedinoyi naciyi Do 1890 m rokam KShA volodili vsiyeyu Pivnichnoyu i Pivdennoyu Amerikoyu viklyuchayuchi Kanadu Kanada zajnyala opozicijnu shodo Konfederaciyi politichnu poziciyu stavshi pritulkom dlya rabiv utikachiv i abolicionistiv KShA podolali Veliku depresiyu za rahunok rozshirennya torgivli lyudmi z Liberiyeyu v 1929 roci U 1930 ti roki Konfederativni Shtati zajnyali pozitivnu poziciyu shodo Tretogo Rejhu hocha zberegli nejtralitet Parlament KShA oficijno shvaliv rasovu politiku Nimechchini Adolf Gitler vidvidav Konfederaciyu z druzhnim vizitom KShA i Rejh ne zijshlisya u yevrejskomu pitanni z tochki zoru Konfederaciyi bulo nedocilno znishuvati yevreyiv v toj chas yak yih mozhna bulo b vikoristovuvati yak rabiv 7 grudnya 1941 roku vijskovo povitryani sili KShA zavdali raptovogo nishivnogo udaru po Yaponskij imperiyi znishivshi yaponskij flot pripisanij do Kurilskih ostroviv i zrujnuvavshi starodavnye misto Kioto Pochalasya amerikano yaponska vijna Nezvazhayuchi na zapeklij opir Yaponiyi KShA primusili yiyi do kapitulyaciyi skinuvshi na Yaponiyu atomnu bombu Porazka Nimechchini v Drugij svitovij vijni ta rozshirennya vplivu SRSR zumovilo antikomunistichnu paniku Za cih umov u Kanadi sformuvavsya oseredok antikonfederativ Cherez zbilshennya vplivu kanadskih abolicionistiv Konfederaciya sporudila stinu na amerikano kanadskomu kordoni sho otrimala prizvisko bavovnyana zavisa Bilshist krayin svitu vidmovilisya torguvati z KShA cherez yihnye pozitivne stavlennya do Nimechchini vprodovzh vijni Kanadskim abolicionistam vdalosya vbiti prezidenta Konfederaciyi za chim posliduvala vidpovid u viglyadi povitryanogo udaru Na toj chas Kanada stala zadavati svitovi trendi v kulturi ta sporti stavshi analogom SShA realnogo svitu U 1961 roci prezidentom Konfederaciyi stav Dzhon Kennedi yakij pragnuv do skasuvannya rabstva nadannya zhinkam prava golosuvati i zagalnoyi liberalizaciyi zhittya v KShA Kennedi buv ubitij ne vstignuvshi zdijsniti svoyi plani Vbivstvo prezidenta Kennedi privelo do socialnih hvilyuvan i masovih povstan rabiv yaki buli pridusheni policiyeyu Konfederaciyi U 2002 roci Konfederaciyu strusnuv skandal odin z najbilshih politikiv konservatoriv Dzhon Fontroj V opinivsya pid pidozroyu v negroyidnosti rasovij nechistoti I hocha Fontroj zayavlyav sho jogo pradid ne mav seksualnih stosunkiv z ciyeyu zhinkoyu ce ne vryatuvalo jogo vid porazki na viborah Cherez misyac vin pokinchiv iz soboyu Rozshirena hronologiyaOficijnij vebsajt filmu mistit rozshirenu hronologiyu istoriyi KShA ne visvitlenu v dokumentalnomu filmi Vbivceyu prezidenta Vilyama Mak Kinli vkazano abolicionista a ne anarhista Leona Cholgosha Zgaduyetsya sho KShA vdalosya rozvinuti kosmichni tehnologiyi vivozyachi kolishnih nacistskih uchenih z Nimechchini poki yiyi ne okupuvav SRSR KShA zumili visaditi Nila Armstronga na Misyac u 1969 roci Roza Parks identifikovana yak kanadska teroristka ta uchasnicya Chornih panter Richard Nikson hocha prograv prezidentski vibori Kennedi v 1960 pislya jogo vbivstva vreshti resht buv obranij prezidentom Konfederaciyi Pid chas svogo prezidentstva Nikson podorozhuvav do Kitayu v 1972 roci viv peregovori z kitajskim uryadom sho vidkrilo shlyah dlya organizaciyi trudovih taboriv Konfederaciyi v Kitayi sho u svoyu chergu prizvelo do deshevshogo virobnictva ta importu tovariv z Kitayu Odnak Nikson buv zmushenij piti u vidstavku cherez Votergejtskij skandal nagadavshi gromadskosti sho ya ne negr Nevdala sproba vbivstva Papi Rimskogo Ivana Pavla II u 1981 roci stalasya v Nyu Jorku a ne na ploshi Svyatogo Petra a napadnikom buv pivdennij baptist iz Tennessi na im ya Mejnard Brimli yakogo zasudili ta stratili Vijna v Perskij zatoci prizvela do togo sho Kuvejt stav teritoriyeyu Konfederaciyi U 1995 roci Tim Makvej pidirvav memorial Dzheffersona zamist budivli Murra v Oklahoma Siti jogo strata translvalasya za platnyu dlya velikoyi kilkosti glyadachiv Vijna v Afganistani ta podalshe amerikanske vtruchannya na Blizkomu Shodi vidomi yak 1 j i 2 j hrestovi pohodi vidbuvalisya z metoyu vikorinennya musulmanskoyi zagrozi shlyahom povalennya islamskih uryadiv zahoplennya yihnih zapasiv nafti ta navernennya vsogo Serednoshidnogo naselennya do hristiyanstva KritikaFilm otrimav bezlich pozitivnih vidgukiv maye 78 ij rejting na Rotten Tomatoes Bilshist kritikiv buli zaintrigovani ideyeyu filmu ale deyaki znajshli minusi u poganomu vikonanni cherez nizkij byudzhet Film zibrav 744 165 dolariv po vsomu svitu v obmezhenomu vipusku Primitki web archive org 6 bereznya 2007 Arhiv originalu za 6 bereznya 2007 Procitovano 13 grudnya 2022 Arhiv originalu za 11 travnya 2013 Procitovano 11 chervnya 2013 PosilannyaKShA Konfederativni Shtati Ameriki na sajti AllMovie angl KShA Konfederativni Shtati Ameriki na sajti IMDb angl