У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Кропивник Кропи вник село Калуського району Івано Франківсь

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Кропивник.

Кропи́вник — село Калуського району Івано-Франківської області.

село Кропивник
Стара і нова церкви Стара і нова церкви
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Калуський район
Громада	Калуська міська громада
Основні дані
Засноване	1670
Населення	2239
Площа	24,1 км²
Густота населення	92,9 осіб/км²
Поштовий індекс	77340
Телефонний код	+380 03472
Географічні дані
Географічні координати	49°01′59″ пн. ш. 24°15′47″ сх. д. / 49.03306° пн. ш. 24.26306° сх. д. / 49.03306; 24.26306Координати: 49°01′59″ пн. ш. 24°15′47″ сх. д. / 49.03306° пн. ш. 24.26306° сх. д. / 49.03306; 24.26306
Водойми	р. Кропивник


Місцева влада
Адреса ради	77340, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Кропивник, вул. Січових Стрільців, 6
Карта
Кропивник
Кропивник
Мапа

Кропивник у Вікісховищі

Історія

4 січня 1670 року калуський староста Ян Собеський, «бажаючи якнайбільше прибутків та доходів Його Королівській Величності примножнити через закладення сіл на новому корені», надав Кузю (Кузьмі) Зваришовому дозвіл заснувати в урочищі Кропивник однойменне поселення. При цьому Кузь отримав від Яна четвертину поля в новому селі разом з тими ж свободами, «якими всі привілейовані князі насолоджуються» (без уточнення). Кузеві було дозволено звести млин на ріці Кропивник, а також корчму. Термін волі для села склав 8 років.

У 1880 році було 1233 мешканці (обряду греко-католицького), при церкві була школа — постійна однокласна.

У 1939 році в селі проживало 2270 мешканців, з них 2180 українців, 70 поляків (прибули на працю на тартаку в 1930-х роках), і 20 євреїв. Село належало до ґміни Голинь Калуського повіту Станиславівського воєводства.

У ході Другої світової війни молодь вивезли на примусові роботи до Німеччини. Дві третини села було спалено польськими відділами Вермахту під час Другої світової війни, село пограбоване, вбито багато мирних жителів. У квітні 1944 року окружною боївкою разом з відділом «Гайдамаки» здійснено ліквідацію мазурської колонії у Кропивнику, в ході якої ліквідовано 20 осіб і спалено колонію і будівлі ТЕСПу. Причиною акції було гніздування польської боївки і провідника ПОНВУ на Підкарпатті Левицького.

Братська могила жителів Кропивника в Калуші
Фрагмент братської могили
Братська могила воїнів ОУН-УПА в Калуші
Стела братської могили повстанців

В селі утримувалася висока національна свідомість і жителі активно брали участь в УПА. В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, у Кропивнику — з 60 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші). 19 вересня 1950 р. рішенням Калуського райвиконкому № 372 утворено колгосп імені Хрущова, куди загнали 336 селянських господарств.

З 1955 року на території села ведеться видобуток газу. У 1966—1995 р. вівся видобуток калійних солей — шахта «Ново-Голинь».

Церква

Вперше церква святого Миколая згадується 1684 року в реєстрі катедратика (столового податку) без дати побудови. У протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Камянецької єпархії 1740—1755 рр. сільська церква описується як нова дерев'яна, збудована парохом Стефаном 1735 року за підтримки парохіян.

Наявна нині церква святого Миколая збудована в 1818 році на кам'яних фундаментах з великою банею в центрі та трьома малими по боках з залізними хрестами. Пам'ятка архітектури місцевого значення № 770.

Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у кропивницькій церкві 6 давніх дзвонів діаметром 97, 60, 50, 43, 36, 33 см, вагою 180, 104, 62, 35, 20, 19 кг, виготовлених у 1881, 1885, 1844, 1737, 1787 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.

За роки незалежності поряд зі старою дерев'яною церквою споруджена нова мурована — найбільша на район.

Населення

Населення за переписом 2001 року налічувалося 2239 осіб, 678 дворів.

Соціальна сфера

Народний дім;

Амбулаторія;

Школа І-ІІ ст. на 480 учнівських місць;

Дитсадок.

Амбулаторія
Народний дім
Школа
Стадіон
Радянський монумент

Зона надзвичайної екологічної ситуації

Внаслідок прийнятих за часів СРСР неправильних рішень щодо розташування й експлуатації хвостосховищ, відвалів, акумулюючих ємностей та способу ліквідації шахтних порожнин, що утворилися в результаті господарської діяльності хімічних підприємств у Калуському районі, було порушено екологічну рівновагу в товщі гірських порід Калуш-Голинського родовища калійних солей. Це спричинило численні провали земної поверхні над площею шахтних полів у Калуші, руйнування будинків і комунікацій, засолення водоносних горизонтів у місті, селах Кропивник і Сівка-Калуська.

В лютому 2010 екологічній ситуації у місті було присвячено засідання РНБОУ, за підсумками якого були прийняті указ президента і закон на його підтвердження.. Указом і законом передбачено, що Кабінет міністрів України має забезпечити невідкладно у зоні надзвичайної екологічної ситуації добровільне відселення людей з територій просідання земної поверхні, утворення провальних воронок, карстів, зсувів ґрунтів, з обов'язковим забезпеченням їх жилими приміщеннями для тимчасового, а в подальшому постійного проживання; здійснення запобіжних заходів щодо недопущення забруднення джерел питного водопостачання; здійснення технічних заходів з укріплення, гідроізоляції, зменшення динаміки приросту розсолів у Домбровському кар'єрі калійних руд. Крім того, уряд має здійснити укріплення дамби хвостосховища № 2 Калуш-Голинського родовища калійних солей; дослідження полігону захоронення токсичних відходів, розробку та здійснення комплексу заходів щодо локалізації джерела забруднення токсичними відходами навколишнього середовища та щодо ліквідації наслідків такого забруднення. Кабмін також має виділити у тижневий строк додаткові кошти місцевим бюджетам Калуша і Калуського району, інші матеріальні ресурси для нормалізації екологічного стану в зоні надзвичайної екологічної ситуації; установити суворий контроль за цільовим використанням фінансових та матеріальних ресурсів, які виділяються для виконання робіт щодо нормалізації обстановки у зоні надзвичайної екологічної ситуації тощо.

Вулиці

У селі є вулиці:

Богдана Хмельницького
Василя Стефаника
Голинська
Зелена
Івана Франка
Калуська
Лесі Українки
Малицької
Марка Вовчка
Марка Черемшини
Молодіжна
Ольги Кобилянської
Січових Стрільців
Спортивна
Тараса Шевченка
Федуна
Шахтарська

Відомі люди

Малицька Костянтина Іванівна (літературний псевдонім Чайка Дністрова) — українська письменниця, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині;
22 червня 1940 р. совіцький «Народний суд Калуського району» на відкритому судовому засіданні оголосив вирок Бреславському Павлу з Кропивника. Він мав, як зазначено у «вироку», до 50 моргів землі, 2-3 коней, воли, 5-6 корів та різного молодняка — 10-15 штук. В його господарстві завжди працювало 3-4 постійні наймити та 10-15 сезонних робітників. Бреславського засудили до «5 років позбавлення волі в далеких місцевостях з обмеженням у правах на 3 роки та конфіскацією всього майна». НКВДисти вивезли і дотепер родина не має інформації щодо подальшої долі чоловіка.

Див. також

(Стебник. Зона надзвичайної екологічної ситуації)

Примітки

Смерека Б. Акти закладення сіл на волоському праві у Калуському старостві Галицької землі // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія». Ужгород, 2023. Вип. 1 (48). С. 120, 126
Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 32, 117.
. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 18 січня 2016.
Архів оригіналу за 16 липня 2016. Процитовано 20 липня 2016.
. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
Романів Ясон: «Скала, матрац — то було ліжко». — «Вікна», 2013.10.14.
. Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 26 липня 2015.
. Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 31 грудня 2016.
. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 13 лютого 2017.
. Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 28 листопада 2014.
. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 1 липня 2016.
. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 22 вересня 2015.
. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.
. Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2016.
Ющенко підписав закон про надзвичайну ситуацію в Калуші. — УНІАН, 12 лютого 2010.
. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.

Джерела

Kropiwnik (po rusku Kropywnyk) 4.) K., wś w pow. kałuskim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 699. (пол.) — S. 699—700. (пол.)

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Смерека Б. Акти закладення сіл на волоському праві у Калуському старостві Галицької землі // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія». Ужгород, 2023. Вип. 1 (48). С. 120, 126

[2] Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 32, 117.

[3] . Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 18 січня 2016.

[4] Архів оригіналу за 16 липня 2016. Процитовано 20 липня 2016.

[5] . Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.

[6] Романів Ясон: «Скала, матрац — то було ліжко». — «Вікна», 2013.10.14.

[7] . Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 26 липня 2015.

[8] . Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 31 грудня 2016.

[9] . Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 13 лютого 2017.

[10] . Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 28 листопада 2014.

[11] . Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 1 липня 2016.

[12] . Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.

[13] . Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 22 вересня 2015.

[14] . Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.

[15] . Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.

[16] . Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2016.

[17] Ющенко підписав закон про надзвичайну ситуацію в Калуші. — УНІАН, 12 лютого 2010.

[18] . Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.