Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Округ | Стрийський (до 1867) |
| Коронний край |  Королівство Галичини та Володимирії |
| Країна |  Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Центр | Калуш |
| Створений | 1854 |
| Площа | 1146,72 км² (1880) |
| Населення | 65 004 (1880) |
 | |
| Найбільші міста | Калуш, Войнилів |
Ка́луський пові́т — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, УНР, Польщі, УРСР і Третього Рейху. Адміністративним центром повіту було місто Калуш.
Королівство Галичини та Володимирії
Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Калуш (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850 року. Територія Калуського судового повіту повністю збігалась із територією колишнього Калуського староства часів Речі Посполитої. Повітова судова виконавча влада підпорядковувалася утвореному того ж року апеляційному суду у Львові.
Сам Калуський повіт як орган адміністративної влади після проголошення у 1854 році був створений 29 вересня 1855 року (паралельно до наявного судового повіту) у складі округу Стрий з 41 самоврядної громади — Калуської міської і 40 сільських:
- Баня (з фільварком),
- Бережниця (з фільварком),
- Берлоги (з фільварком),
- Вістова (з фільварком),
- Грабівка (з фільварком),
- Добровляни (з фільварком),
- Довге-Калуське,
- Завій (з фільварком),
- Загір’я,
- Кадобна з фільварком,
- Камінь,
- Копанки (з фільварком),
- Красне (з фільварком),
- Кропивник,
- Ляндештрой,
- Лдзяни,
- Майдан (з фільварком),
- Мислів,
- Мостище (з фільварком),
- Небилів (з фільварком),
- Новий Калуш
- Новиця,
- Петранка (з фільварком),
- Підгірки (з фільварком),
- Підмихайля (з фільварком),
- Пійло (з фільварком),
- Присліп (з фільварком),
- Рівня (з фільварком),
- Рип'янка (з фільварком),
- Сівка-Калуська,
- Сливки,
- Слобода-Небилівська,
- Слобода-Рівнянська (з фільварком),
- Топільське,
- Уґартсталь
- Середній Угринів,
- Старий Угринів,
- Хотінь (з фільварком),
- Яворівка,
- Ясень (з фільварком).
Під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року ліквідовані округи та збільшені повіти, зокрема до попереднього Калуського повіту приєднані частини повітів Рожнятівського (Брошнів, Голинь, Тужилів-Котятичі з фільварком) і Журавненського (Верхня з фільварком, Завадка з фільварком, Збора з фільварком) та Войнилівський повіт у складі міської гміни Войнилів (з фільварком) і 20 сільських:
- Бабин (з фільварком),
- Гуменів (з фільварком),
- Діброва (з фільварком),
- Довгий Войнилів (з фільварком),
- Довжка (з фільварком),
- Довпотів (з фільварком),
- Дубовиця (з фільварком),
- Лука (з фільварком),
- Мединя (з фільварком),
- Мошківці (з фільварком),
- Негівці (з фільварком),
- Перевозець (з фільварком),
- Перекоси (з фільварком),
- Середнє (з фільварком),
- Сівка-Войнилівська,
- Студінка (з фільварком),
- Сільце (з фільварком),
- Слобідка (з фільварком),
- Томашівці (з фільварком),
- Цвітова (з фільварком).
Однак Войнилівський повіт зберігся в структурі судової адміністрації, приєднані громади інших повітів включені до Калуського судового повіту.
За переписом 1869 року у повіті мешкало 62 545 осіб.
Практично в набутому у 1867 році вигляді Калуський повіт існував 73 роки — до 17 січня 1940 року. За Австро-Угорщини вносились дві зміни: ще до 1880 року передана до Долинського повіту громада Брошнів, а 1886 року до повіту долучене село Станькова з Жидачівського повіту.
У 1880 році повіт поділявся на 60 кадастральних гмін і 2 судові повіти, складався з 67 самоврядних громад-гмін (2 міських і 65 сільських) та 30 окремих територій (з 49 фільварками) — загалом 97 адміністративних одиниць. За переписом 1880 року населення повіту становило 65 089 осіб, серед них: 52072 греко-католики, 4227 римо-католиків, 1 вірмено-католик, 1 православний, 989 лютеранів, 95 кальвіністів та 7704 юдеї. У товариських стосунках користувались переважно українською мовою — 53860 осіб, польською — 8052, німецькою — 3133, іншими — 8.
Посли до Галицького сейму
По округу № 35 IV курії (до 1867 р. включав Калуський і Войнилівський повіти, надалі збігався з укрупненим Калуським повітом) послами (в сучасному значенні — депутатами) до Галицького сойму були:
- 1862-1876 рр. — Антоній Петрушевич;
- 1877-1879 рр. — Яків Кульчицький;
- 1880-1882 рр. — Францішек Вольфарт;
- 1882-1895 рр. — Юліан Романчук;
- 1895-1901 рр. — Модест Каратницький;
- 1901-1907 рр. — Адольф Вурст;
- 1907-1914 рр. — Іван Куровець.
У складі ЗУНР
21 жовтня 1918 року Українською Центральною Радою для організації листопадового зриву до Калуша був присланий о. Павло Джулинський. 28 жовтня був створений Повітовий народний комітет з 11 осіб.
Вночі з 1 на 2 листопада 1918 року двадцятеро озброєних калушан перейняли владу, роззброїли мадярський гарнізон на залізничній станції та на броварні фірми Мільштайн і Шпіндель чисельністю 300 осіб і взяли під контроль урядові установи, підприємства та залізничну станцію. Тої ж ночі українські селяни роззброювали жандармські пости по селах повіту, у містечку Войнилів роззброєнням керували Гаджаровський і Дурбак. Повітовий староста поляк Струсінський підписав акт передачі влади Повітовому державному секретаріату. На 10-у години ранку місто і весь повіт були в руках української влади. В Калуш увійшли з піснями колони українців з сіл повіту (їх очолювали о. І.-М. Янович, о. А. Бандера, о. Наконечний, о. Кароль, панна Скрутівна та ін.) і під гул церковних дзвонів пройшло урочисте віче відновлення української держави.
Головою повітової адміністрації новопроголошеної української держави — ЗУНРу став о. Павло Джулинський (23 січня 1919 року його змінив доктор Микола Желехівський, якого пізніше змінив судовий радник Юліян Білинський). Начальником пошти і телеграфу став Теодозій Левицький. Керівником повітового суду став Юліян Білинський, скарбового суду — Гнат Мартинець. Харчовий уряд очолив Тимко Бариш. Директором повітової кооперації став Осип Ткачук. Калуською солеварнею керував Семен Захней (згодом його замінив гірничий інженер Мар’ян Козакевич). Управу державних лісів очолив абсольвент Віденської лісової Академії Остап Бобикевич, пізніше його змінив інженер Мирон Крижанівський, поручик, родом з Бучача. Народне шкільництво очолив Петро Юрчик, директором Виділової школи призначено вчителя Івана Сандурського, приватну гімназію очолив учитель Дометій Попович. Уряд державного землеміра залишився в руках українського інженера Михайла Чорпіти. Нотаріальну канцелярію очолював Мирон Мосора. Повітовий шпиталь і санітарну опіку над містом і повітом очолив полковник австрійської військової флотилії доктор Маркел Рожанковський. Комендантом повітової військової команди призначено хорунжого австрійської армії юриста Осипа Дудикевича. Сформовану з 80 стрільців Запасну сотню очолив чотар Стах Лескович, при ній сформовано вишкіл скорострілів під командою чотаря Петра Миговича. Команду повітової державної жандармерії очолив чотар Ілько Перейма, якого змінив Яхніцький. Посадником міста (мером) обрано Михайла Дідошака замість поляка Вурста. Деякий час у Калуші діяла обласна жидівська міліція, комендантом якої став поручник Леон Ляндеман. Почав виходити тижневик «Голос Калуша» під редакцією Михайла Струтинського — орган Повітового державного секретаріату. Надалі добровольці з Калуша та повіту брали участь у формуванні Української Галицької Армії Повіт входив до . Делегатом до УНРади обрали о. Андрія Бандеру.
Наприкінці травня 1919 року внаслідок наступу прибулої з Франції армії Галлера при синхронному ударі в спину румунських військ повіт був окупований поляками.
Під польською окупацією
| Калуський повіт | |
|---|---|
| пол. Powiat kałuski | |
| | |
| Місто | Калуш |
| Найбільше місто | Калуш |
| Країна |  Польська Республіка |
| Регіон | Станиславівське воєводство Королівство Галичини та Володимирії |
| Гміни | 70 (1867-1934), 9 (1934-1939) |
| Населення | |
| - повне | 102 300 (1931) |
| - густота | 90 |
| Площа | |
| - повна | 1137 км² |
| Дата заснування | 1854 |
 | |
Включений до складу Станиславівського воєводства після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. Повіт налічував 119 поселень (1 місто, 69 громад сіл (ґмін), 49 фільваркових маєтків). Площа повіту — 1183 км², 87868 мешканців, густота населення 74,3 осіб/км².
Зміни адміністративного поділу
1 квітня 1927 року присілки (хутори) Павликівка, Черешеньки, Баранівка і Будостав вилучені з сільської гміни Войнилів Калуського повіту і з них утворена самоврядна гміна Павликівка.
Розпорядженням Ради міністрів 30 травня 1931 року села Майдан і Присліп передані з Калуського повіту до Богородчанського.
Загальна чисельність населення повіту за даними перепису населення 1931 року складала 102 300 осіб.
Розпорядженням Ради міністрів 28 травня 1934 року село Мединя передане з Калуського повіту до Станиславівського.
Відповідно до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 21 липня 1934 року «Про поділ Калуського повіту у Станиславівському воєводстві на сільські ґміни» 1 серпня 1934 року в Калуському повіті були утворені об'єднані сільські ґміни (відповідають волостям).
Міста (Міські ґміни)
1934 року Калушу підтвердили статус міста.
Сільські ґміни
Кількість:
1920-1927 роки — 66 1927-1931 роки — 67 1931-1934 роки — 65 1934 рік — 64 1934-1939 роки — 8
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Населення
Українці-грекокатолики становили 80% населення повіту (1907).
У 1939 році в повіті налічувалося 109 990 мешканців (87 990 українців-греко-католиків — 80 %, 3 680 українців-латинників — 3,35 %, 8 640 поляків — 7,86 %, 1 670 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,52 %, 6 610 юдеїв — 6,01 % та 1 400 німців та інших національностей — 1,27 %)ref>Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 33. — .</ref>.
СРСР
Після приєднання Західної України до СРСР повіт включено 27 листопада 1939 року до новоутвореної Станіславської області. 17 січня 1940 року територія повіту була розділена на три райони, кожен з кількох ґмін:
Німецька окупація 1941—1944 роки
Під час німецької окупації у 1941—1944 роках Калуський повіт був відновлений як адміністративна одиниця Крайсгауптманшафту Станіслав — складової частини Дистрикту Галичина. Відновлений також був і поділ на гміни (волості). Після зайняття території повіту радянськими військами у липні 1944 року був відновлений поділ на райони.
Сучасність
Нині на території Калуського повіту розташовані дві адміністративні одиниці Івано-Франківської області — Калуський та частково Рожнятівський райони.
Примітки
- / Reichs-Gesetz-und Regierungsblatt vom 8. October 1850. — Seite 1741. (нім.)
- Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Oesterreich. [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.] Jahrgang 1867, IX. Stück, Nr. 17: „Verordnung des Staatsministeriums vom 23. Jänner 1867“
- Stańkowa (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 212. (пол.)
- Vollständiges Ortschaften-Verzeichnis der im Reichsrathe vertretenen Königreiche und Länder nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. December 1880 (нім.)
- Kałuski powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 724. (пол.)
- Олег Відливаний (1 листопада 2021). Яким було Листопадове повстання 1918 року на Калущині?. vikna.if.ua. Вікна. оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
- Калуський повітовий суд у часи ЗУНРу склав присягу на вірність Українській державі. Відео. vikna.if.ua. Вікна. 4 листопада 2019. оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 4 листопада 2019.
- . vikna.if.ua. Вікна. 25 вересня 2019. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 25 вересня 2019.
- Наталія Мельник (25 вересня 2019). . vikna.if.ua. Вікна. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 25 вересня 2019.
- Грабовецький В. . — Дрогобич: Відродження, 1997. — С. 142—152.
- Олег Павлишин // Україна Модерна. — Число 2—3. — 1999.
- Województwo stanisławowskie w szczegółowych danych statystycznych spisu powszechnego z 30.IX.1921 i spisu powszechnego z 9.XII.1931 r (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 28 lutego 1927 r. o utworzeniu samoistnej gminy wiejskiej pod nazwą Pawlikówka w powiecie kałuskim, województwie stanisławowskiem // Dziennik Ustaw. — 1927. — nr23. — poz. 183. — S. 236.(пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 30 marca 1931 r. o zmianie granic powiatów kałuskiego i bohorodczańskiego w województwie stanisławowskiem // Dziennik Ustaw. — 1931. — nr 42. — poz. 375. — S. 667. (пол.)
- Skorowidz gmin Rzeczypospolitej Polskiej: ludność i budynki: na podstawie tymczasowych wyników drugiego Powszechnego Spisu Ludności z dn. 9.XII 1931 r. oraz Powierzchnia ogólna. Cz. 3a. — Warszawa: nakł. Głównego Urzędu Statystycznego, 1935. — S. 8. (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów: kałuskiego, stanisławowskiego i tłumackiego w województwie stanisławowskiem // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr 48. — poz. 439. — S. 770. (пол.)
- Українці. Частка у населенні повітів. wikimedia.org. Wikimedia.org. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 27 березня 2017.
- . rada.gov.ua (рос.). Верховна Рада України. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 27 березня 2017.
Джерела
- Adam Janusz Mielcarek Podziały terytorialno-administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej. — Warszawa, 2008. — 232 s. — . (пол.)
Посилання
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu kałuskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr 68. — poz. 625. — S. 1263. (пол.)
- Лучаковський Б. Калуш і Калущина в листопадові дні 1918 р. // Тимiв I. М. Калуш: історія в документах. Збірник документів і матеріалів. — Івано-Франківськ : Фоліант, 2017. — С. 61-65. — .
- Rajmund Piżanowski. Rys historyczny administracji państwowej w Stanisławowie. stanislawow.net (пол.). Z Grodu Rewery — Stanisławów. оригіналу за 4 жовтня 2022. Процитовано 4 грудня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kaluskij povit Okrug Strijskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Centr Kalush Stvorenij 1854 Plosha 1146 72 km 1880 Naselennya 65 004 1880 Najbilshi mista Kalush Vojniliv Ka luskij povi t istorichna administrativna odinicya na ukrayinskih zemlyah sho vhodila do skladu Avstro Ugorshini Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi respubliki UNR Polshi URSR i Tretogo Rejhu Administrativnim centrom povitu bulo misto Kalush Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiProvisnik piznishogo povitu Sudovij povit Kalush administrativno sudovij organ vladi buv stvorenij naprikinci 1850 roku Teritoriya Kaluskogo sudovogo povitu povnistyu zbigalas iz teritoriyeyu kolishnogo Kaluskogo starostva chasiv Rechi Pospolitoyi Povitova sudova vikonavcha vlada pidporyadkovuvalasya utvorenomu togo zh roku apelyacijnomu sudu u Lvovi Sam Kaluskij povit yak organ administrativnoyi vladi pislya progoloshennya u 1854 roci buv stvorenij 29 veresnya 1855 roku paralelno do nayavnogo sudovogo povitu u skladi okrugu Strij z 41 samovryadnoyi gromadi Kaluskoyi miskoyi i 40 silskih Banya z filvarkom Berezhnicya z filvarkom Berlogi z filvarkom Vistova z filvarkom Grabivka z filvarkom Dobrovlyani z filvarkom Dovge Kaluske Zavij z filvarkom Zagir ya Kadobna z filvarkom Kamin Kopanki z filvarkom Krasne z filvarkom Kropivnik Lyandeshtroj Ldzyani Majdan z filvarkom Misliv Mostishe z filvarkom Nebiliv z filvarkom Novij Kalush Novicya Petranka z filvarkom Pidgirki z filvarkom Pidmihajlya z filvarkom Pijlo z filvarkom Prislip z filvarkom Rivnya z filvarkom Rip yanka z filvarkom Sivka Kaluska Slivki Sloboda Nebilivska Sloboda Rivnyanska z filvarkom Topilske Ugartstal Serednij Ugriniv Starij Ugriniv Hotin z filvarkom Yavorivka Yasen z filvarkom Pid chas administrativnoyi reformi miscevogo samovryaduvannya rozporyadzhennyam ministerstva vnutrishnih sprav Avstro Ugorshini 23 sichnya 1867 roku likvidovani okrugi ta zbilsheni poviti zokrema do poperednogo Kaluskogo povitu priyednani chastini povitiv Rozhnyativskogo Broshniv Golin Tuzhiliv Kotyatichi z filvarkom i Zhuravnenskogo Verhnya z filvarkom Zavadka z filvarkom Zbora z filvarkom ta Vojnilivskij povit u skladi miskoyi gmini Vojniliv z filvarkom i 20 silskih Babin z filvarkom Gumeniv z filvarkom Dibrova z filvarkom Dovgij Vojniliv z filvarkom Dovzhka z filvarkom Dovpotiv z filvarkom Dubovicya z filvarkom Luka z filvarkom Medinya z filvarkom Moshkivci z filvarkom Negivci z filvarkom Perevozec z filvarkom Perekosi z filvarkom Serednye z filvarkom Sivka Vojnilivska Studinka z filvarkom Silce z filvarkom Slobidka z filvarkom Tomashivci z filvarkom Cvitova z filvarkom Odnak Vojnilivskij povit zberigsya v strukturi sudovoyi administraciyi priyednani gromadi inshih povitiv vklyucheni do Kaluskogo sudovogo povitu Za perepisom 1869 roku u poviti meshkalo 62 545 osib Praktichno v nabutomu u 1867 roci viglyadi Kaluskij povit isnuvav 73 roki do 17 sichnya 1940 roku Za Avstro Ugorshini vnosilis dvi zmini she do 1880 roku peredana do Dolinskogo povitu gromada Broshniv a 1886 roku do povitu doluchene selo Stankova z Zhidachivskogo povitu U 1880 roci povit podilyavsya na 60 kadastralnih gmin i 2 sudovi poviti skladavsya z 67 samovryadnih gromad gmin 2 miskih i 65 silskih ta 30 okremih teritorij z 49 filvarkami zagalom 97 administrativnih odinic Za perepisom 1880 roku naselennya povitu stanovilo 65 089 osib sered nih 52072 greko katoliki 4227 rimo katolikiv 1 virmeno katolik 1 pravoslavnij 989 lyuteraniv 95 kalvinistiv ta 7704 yudeyi U tovariskih stosunkah koristuvalis perevazhno ukrayinskoyu movoyu 53860 osib polskoyu 8052 nimeckoyu 3133 inshimi 8 Posli do Galickogo sejmu Po okrugu 35 IV kuriyi do 1867 r vklyuchav Kaluskij i Vojnilivskij poviti nadali zbigavsya z ukrupnenim Kaluskim povitom poslami v suchasnomu znachenni deputatami do Galickogo sojmu buli 1862 1876 rr Antonij Petrushevich 1877 1879 rr Yakiv Kulchickij 1880 1882 rr Francishek Volfart 1882 1895 rr Yulian Romanchuk 1895 1901 rr Modest Karatnickij 1901 1907 rr Adolf Vurst 1907 1914 rr Ivan Kurovec U skladi ZUNR21 zhovtnya 1918 roku Ukrayinskoyu Centralnoyu Radoyu dlya organizaciyi listopadovogo zrivu do Kalusha buv prislanij o Pavlo Dzhulinskij 28 zhovtnya buv stvorenij Povitovij narodnij komitet z 11 osib Vnochi z 1 na 2 listopada 1918 roku dvadcyatero ozbroyenih kalushan perejnyali vladu rozzbroyili madyarskij garnizon na zaliznichnij stanciyi ta na brovarni firmi Milshtajn i Shpindel chiselnistyu 300 osib i vzyali pid kontrol uryadovi ustanovi pidpriyemstva ta zaliznichnu stanciyu Toyi zh nochi ukrayinski selyani rozzbroyuvali zhandarmski posti po selah povitu u mistechku Vojniliv rozzbroyennyam keruvali Gadzharovskij i Durbak Povitovij starosta polyak Strusinskij pidpisav akt peredachi vladi Povitovomu derzhavnomu sekretariatu Na 10 u godini ranku misto i ves povit buli v rukah ukrayinskoyi vladi V Kalush uvijshli z pisnyami koloni ukrayinciv z sil povitu yih ocholyuvali o I M Yanovich o A Bandera o Nakonechnij o Karol panna Skrutivna ta in i pid gul cerkovnih dzvoniv projshlo urochiste viche vidnovlennya ukrayinskoyi derzhavi Golovoyu povitovoyi administraciyi novoprogoloshenoyi ukrayinskoyi derzhavi ZUNRu stav o Pavlo Dzhulinskij 23 sichnya 1919 roku jogo zminiv doktor Mikola Zhelehivskij yakogo piznishe zminiv sudovij radnik Yuliyan Bilinskij Nachalnikom poshti i telegrafu stav Teodozij Levickij Kerivnikom povitovogo sudu stav Yuliyan Bilinskij skarbovogo sudu Gnat Martinec Harchovij uryad ocholiv Timko Barish Direktorom povitovoyi kooperaciyi stav Osip Tkachuk Kaluskoyu solevarneyu keruvav Semen Zahnej zgodom jogo zaminiv girnichij inzhener Mar yan Kozakevich Upravu derzhavnih lisiv ocholiv absolvent Videnskoyi lisovoyi Akademiyi Ostap Bobikevich piznishe jogo zminiv inzhener Miron Krizhanivskij poruchik rodom z Buchacha Narodne shkilnictvo ocholiv Petro Yurchik direktorom Vidilovoyi shkoli priznacheno vchitelya Ivana Sandurskogo privatnu gimnaziyu ocholiv uchitel Dometij Popovich Uryad derzhavnogo zemlemira zalishivsya v rukah ukrayinskogo inzhenera Mihajla Chorpiti Notarialnu kancelyariyu ocholyuvav Miron Mosora Povitovij shpital i sanitarnu opiku nad mistom i povitom ocholiv polkovnik avstrijskoyi vijskovoyi flotiliyi doktor Markel Rozhankovskij Komendantom povitovoyi vijskovoyi komandi priznacheno horunzhogo avstrijskoyi armiyi yurista Osipa Dudikevicha Sformovanu z 80 strilciv Zapasnu sotnyu ocholiv chotar Stah Leskovich pri nij sformovano vishkil skorostriliv pid komandoyu chotarya Petra Migovicha Komandu povitovoyi derzhavnoyi zhandarmeriyi ocholiv chotar Ilko Perejma yakogo zminiv Yahnickij Posadnikom mista merom obrano Mihajla Didoshaka zamist polyaka Vursta Deyakij chas u Kalushi diyala oblasna zhidivska miliciya komendantom yakoyi stav poruchnik Leon Lyandeman Pochav vihoditi tizhnevik Golos Kalusha pid redakciyeyu Mihajla Strutinskogo organ Povitovogo derzhavnogo sekretariatu Nadali dobrovolci z Kalusha ta povitu brali uchast u formuvanni Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi Povit vhodiv do Delegatom do UNRadi obrali o Andriya Banderu Naprikinci travnya 1919 roku vnaslidok nastupu pribuloyi z Franciyi armiyi Gallera pri sinhronnomu udari v spinu rumunskih vijsk povit buv okupovanij polyakami Pid polskoyu okupaciyeyuKaluskij povit pol Powiat kaluski Misto Kalush Najbilshe misto Kalush Krayina Polska Respublika Region Stanislavivske voyevodstvo Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Gmini 70 1867 1934 9 1934 1939 Naselennya povne 102 300 1931 gustota 90 Plosha povna 1137 km Data zasnuvannya 1854 Vklyuchenij do skladu Stanislavivskogo voyevodstva pislya utvorennya voyevodstva u 1920 roci na okupovanih zemlyah ZUNR Povit nalichuvav 119 poselen 1 misto 69 gromad sil gmin 49 filvarkovih mayetkiv Plosha povitu 1183 km 87868 meshkanciv gustota naselennya 74 3 osib km Zmini administrativnogo podilu Kaluskij povit 1 kvitnya 1927 roku prisilki hutori Pavlikivka Chereshenki Baranivka i Budostav vilucheni z silskoyi gmini Vojniliv Kaluskogo povitu i z nih utvorena samovryadna gmina Pavlikivka Rozporyadzhennyam Radi ministriv 30 travnya 1931 roku sela Majdan i Prislip peredani z Kaluskogo povitu do Bogorodchanskogo Zagalna chiselnist naselennya povitu za danimi perepisu naselennya 1931 roku skladala 102 300 osib Rozporyadzhennyam Radi ministriv 28 travnya 1934 roku selo Medinya peredane z Kaluskogo povitu do Stanislavivskogo Vidpovidno do rozporyadzhennya ministra vnutrishnih sprav Polshi vid 21 lipnya 1934 roku Pro podil Kaluskogo povitu u Stanislavivskomu voyevodstvi na silski gmini 1 serpnya 1934 roku v Kaluskomu poviti buli utvoreni ob yednani silski gmini vidpovidayut volostyam Mista Miski gmini 1934 roku Kalushu pidtverdili status mista Silski gmini Kilkist 1920 1927 roki 66 1927 1931 roki 67 1931 1934 roki 65 1934 rik 64 1934 1939 roki 8 Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist 1 Gmina Vyezhhnya Bolohuv Bolohiv Vyezhhnya Verhnya Gumenuv Gumeniv Zavadka Zbora Mosciska Mostishe Stankova 7 2 Gmina Vojniluv Babin Babin Zazhechni Babin Zarichnij Vojniluv Vojniliv Dolpotuv Dovpotiv Dolzhka Dovzhka Dubovica Dubovicya Moshkovce Moshkivci Pavlikuvka Pavlikivka z 01 04 1927 Pshevozyec Perevozec Seredne Serednya Syulko Sivka Vojnilovska Sivka Vojnilivska Slobudka Slobidka 13 3 Gmina Golin Golin Dolge Kaluskye Dovge Kaluske Kadobna Kropivnik Pujlo Pijlo Sivka Kaluska Tuzhiluv Tuzhiliv Ugartstal 8 4 Gmina Ldzyani Kamyen Kamin Krasna Krasne Ldzyani Nyebiluv Nebiliv Petranka Ruvnya Rivnya Sloboda Nyebilovska Sloboda Nebilivska Sloboda Ruvnyanska Sloboda Rivnyanska Slivki Topolsko Topilske 10 5 Gmina Novica Berlogi Grabuvka Grabivka Zavuj Zavij Landestroj Novica Novicya Ugrinuv Sredni Serednij Ugriniv Ugrinuv Stari Starij Ugriniv 7 6 Gmina Podmihalye Byeryezhnica Vistova Dobrovlyani Misluv Misliv Podmihalye Pidmihajlya Podhorki Pidgirki Rip yanka Studzyanka Studinka Hocin Hotin Yavoruvka Yavorivka 10 7 Gmina Tomashovce Dombrova Dibrova Dolga Vojnilovska Dovgij Vojniliv Kopanki Luka Nyegovce Negivci Perekosi Tomashovce Tomashivci Cvitova Cvitova 8 8 Gmina Yasyen Yasyen 1 peredani do Bogorodchanskogo povitu Majdan do 30 05 1931 Prislip do 30 05 1931 2 Peredano do Stanislavivskogo povitu Medinya do 28 05 1934 1 Vidileno mistechka sho buli u skladi silskih gmin ta ne mali miskih prav Naselennya Ukrayinci grekokatoliki stanovili 80 naselennya povitu 1907 U 1939 roci v poviti nalichuvalosya 109 990 meshkanciv 87 990 ukrayinciv greko katolikiv 80 3 680 ukrayinciv latinnikiv 3 35 8 640 polyakiv 7 86 1 670 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 1 52 6 610 yudeyiv 6 01 ta 1 400 nimciv ta inshih nacionalnostej 1 27 ref gt Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Visbaden Otto Garrasovic 1983 S 33 ISBN 3 447 02376 7 lt ref gt SRSRPislya priyednannya Zahidnoyi Ukrayini do SRSR povit vklyucheno 27 listopada 1939 roku do novoutvorenoyi Stanislavskoyi oblasti 17 sichnya 1940 roku teritoriya povitu bula rozdilena na tri rajoni kozhen z kilkoh gmin Vojnilivskij Vojniluv Tomashovce i Vyezhhnya Kaluskij Golin i Podmihalye ta mista Kalush Novichanskij Ldzyani Novica i Yasyen Nimecka okupaciya 1941 1944 rokiPid chas nimeckoyi okupaciyi u 1941 1944 rokah Kaluskij povit buv vidnovlenij yak administrativna odinicya Krajsgauptmanshaftu Stanislav skladovoyi chastini Distriktu Galichina Vidnovlenij takozh buv i podil na gmini volosti Pislya zajnyattya teritoriyi povitu radyanskimi vijskami u lipni 1944 roku buv vidnovlenij podil na rajoni SuchasnistNini na teritoriyi Kaluskogo povitu roztashovani dvi administrativni odinici Ivano Frankivskoyi oblasti Kaluskij ta chastkovo Rozhnyativskij rajoni Primitki Reichs Gesetz und Regierungsblatt vom 8 October 1850 Seite 1741 nim Reichs Gesetz Blatt fur das Kaiserthum Oesterreich 16 travnya 2021 u Wayback Machine Jahrgang 1867 IX Stuck Nr 17 Verordnung des Staatsministeriums vom 23 Janner 1867 Stankowa 3 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 212 pol Vollstandiges Ortschaften Verzeichnis der im Reichsrathe vertretenen Konigreiche und Lander nach den Ergebnissen der Volkszahlung vom 31 December 1880 nim Kaluski powiat Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 724 pol Oleg Vidlivanij 1 listopada 2021 Yakim bulo Listopadove povstannya 1918 roku na Kalushini vikna if ua Vikna originalu za 1 listopada 2021 Procitovano 1 listopada 2021 Kaluskij povitovij sud u chasi ZUNRu sklav prisyagu na virnist Ukrayinskij derzhavi Video vikna if ua Vikna 4 listopada 2019 originalu za 4 listopada 2019 Procitovano 4 listopada 2019 vikna if ua Vikna 25 veresnya 2019 Arhiv originalu za 25 veresnya 2019 Procitovano 25 veresnya 2019 Nataliya Melnik 25 veresnya 2019 vikna if ua Vikna Arhiv originalu za 25 veresnya 2019 Procitovano 25 veresnya 2019 Graboveckij V Drogobich Vidrodzhennya 1997 S 142 152 Oleg Pavlishin Ukrayina Moderna Chislo 2 3 1999 Wojewodztwo stanislawowskie w szczegolowych danych statystycznych spisu powszechnego z 30 IX 1921 i spisu powszechnego z 9 XII 1931 r pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 28 lutego 1927 r o utworzeniu samoistnej gminy wiejskiej pod nazwa Pawlikowka w powiecie kaluskim wojewodztwie stanislawowskiem Dziennik Ustaw 1927 nr23 poz 183 S 236 pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 30 marca 1931 r o zmianie granic powiatow kaluskiego i bohorodczanskiego w wojewodztwie stanislawowskiem Dziennik Ustaw 1931 nr 42 poz 375 S 667 pol Skorowidz gmin Rzeczypospolitej Polskiej ludnosc i budynki na podstawie tymczasowych wynikow drugiego Powszechnego Spisu Ludnosci z dn 9 XII 1931 r oraz Powierzchnia ogolna Cz 3a Warszawa nakl Glownego Urzedu Statystycznego 1935 S 8 pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o zmianie granic powiatow kaluskiego stanislawowskiego i tlumackiego w wojewodztwie stanislawowskiem Dziennik Ustaw 1934 nr 48 poz 439 S 770 pol Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv wikimedia org Wikimedia org Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 27 bereznya 2017 rada gov ua ros Verhovna Rada Ukrayini Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 27 bereznya 2017 DzherelaAdam Janusz Mielcarek Podzialy terytorialno administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej Warszawa 2008 232 s ISBN 978 83 754 3036 3 pol PosilannyaRozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 21 lipca 1934 r o podziale powiatu kaluskiego w wojewodztwie stanislawowskiem na gminy wiejskie Dziennik Ustaw 1934 nr 68 poz 625 S 1263 pol Luchakovskij B Kalush i Kalushina v listopadovi dni 1918 r Timiv I M Kalush istoriya v dokumentah Zbirnik dokumentiv i materialiv Ivano Frankivsk Foliant 2017 S 61 65 ISBN 978 617 7496 29 7 Rajmund Pizanowski Rys historyczny administracji panstwowej w Stanislawowie stanislawow net pol Z Grodu Rewery Stanislawow originalu za 4 zhovtnya 2022 Procitovano 4 grudnya 2022