Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Доли нський повіт нім Bezirk Dolina історична адміністративна одиниця на українських землях що входила до складу Австро

Долинський повіт

Долинський повіт

Доли́нський повіт (нім. Bezirk Dolina) — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі, УРСР і Третього Райху. Адміністративним центром повіту було місто Долина.

Долинський повіт

нім. Bezirk Dolina, пол. Powiat doliński

Місто Долина
Найбільше місто Долина
Країна image Австро-Угорщина, image ЗУНР і image Польська Республіка
Регіон Станиславівське воєводство
Гміни 87 (1867—1934), 14 (1934—1939)
Населення
 - повне 118.400 (1931)
 - густота 49
Площа
 - повна 2397 км²
Дата заснування 1867
image

Австро-Угорщина

Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Долина (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850 р. Одночасно був утворений Судовий повітовий округ Долина, який включав судові повіти:

  • Судовий повіт Болехів
  • Судовий повіт Долина
  • Судовий повіт Рожнятів.

Судовий повітовий округ Долина підпорядковувався утвореному того ж року Окружному апеляційному суду в Станиславові.

Сам Долинський повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту і в тому ж розмірі) у складі округу Стрий.

Під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року ліквідовані округи та збільшені повіти, зокрема до попереднього Долинського повіту (з 37 громад) приєднані Болехівський повіт (з 23 громад) і 17 громад Рожнятівського повіту (за винятком приєднаних до Калуського повіту сіл Брошнів, Голинь і Тужилів-Котятичі) Однак у структурі судової адміністрації збереглися Болехівський, Долинський і Рожнятівський судові повіти.

За переписом 1869 р. у повіті проживало 71 588 осіб. Повіт поділявся на 68 кадастральних гмін, складався з 85 самоврядних громад-гмін (3 міських і 82 сільських) та 19 окремих територій (в які об'єднані 77 фільварків) — загалом 104 адміністративних одиниць. За переписом у повіті було 54 930 греко-католиків, 6 759 римо-католиків, 11 вірмено-католиків, 10 православних, 1546 лютерани, 43 кальвіністи і 8 289 юдеїв. Надалі до повіту приєднана громада Брошнів.

На 1910 р. повіт поділявся адміністративно на 91 громаду, земельно — на 73 кадастральні гміни та займав площу 2498 км². Населення повіту становило 113 831 особа. Українці-грекокатолики становили 75 % населення повіту, євреї — 11 %. Населені пункти повіту розподілялися між судовими повітами:

Судовий повіт Болехів:

Судовий повіт Долина:

Судовий повіт Рожнятів:

Посли до Галицького сейму

По округу № 34 IV курії (до 1867 р. включав Долинський, Болехівський і Рожнятівський повіти, надалі збігався з укрупненим Долинським повітом) послами (в сучасному значенні — депутатами) до Галицького сейму були:

У складі ЗУНР

В листопаді 1918 р. проведені вибори до органів влади ЗУНР. Повіт входив до . Повітовим комісаром і Головою Повітової УНРади був обраний адвокат д-р Северин Данилович (УРП), міським комісаром і делегатом до УНРади — директор гімназії д-р Михайло Пачовський. Наприкінці травня 1919 року внаслідок наступу прибулого з Франції корпусу Галлера при синхронному ударі в спину румунських військ повіт був окупований поляками.

Під польською окупацією

Включений до складу Станиславівського воєводства після утворення воєводства 3 грудня 1920 року на окупованих поляками землях ЗУНР. До складу повіту входило 104 поселення (з них 3 міста, 84 сільські гміни і 14 фільварків) з 20 288 житловими будинками. Площа повіту — 2 498 км².

Загальна чисельність населення повіту складала 101 427 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 77 817 — греко-католики, 11 664 — римо-католики, 9 843 — юдеї, 2 105 — інших визнань.

Зміни адміністративного поділу

image
Долинський повіт

26 квітня 1929 р. село Кам'янка передане з Долинського повіту до Сколівського, того ж дня у склад міста Болехів включені сільські гміни Болехів Руський, Вавилон Новий, Соломонова Гірка і Волоське Село.

Розпорядженням Ради міністрів 28 травня 1934 року сільські гміни Лісовіце, Задеревач, Воля Задеревацка, Нінюв Дольни, Нінюв Ґурни і Похерсдорф вилучили з Долинського повіту і включили до Стрийського.

1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ на сільські гміни шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські ґміни)

  1. м. Болехів
  2. м. Долина
  3. містечко Рожнятів — місто з 1934 р.

Сільські ґміни

Кількість:

1920—1929 рр. — 78

1929—1934 рр. — 77

1934 рр. — 71

1934—1939 рр. — 11

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Болехів Гошів, Гериня, Новий Гузіїв, Підбережжя, Старий Гузіїв, Танява, Тяпче, Човгани 8
2 Ґміна Брошнів Брошнів, Креховичі, Раків, Сваричів 4
3 Ґміна Велдіж Велдіж, Енґельсберґ, Лолин, Максимівка, Ніаґрин, Новошин, Тересівка 7
4 Ґміна Вигода Вигода, Дебелівка, Княжолука, Новий Мізунь, Старий Мізунь, Новоселиця, Пациків, Мала Тур'я, Яворів 9
5 Ґміна Витвиця Витвиця, Кальна, Липа, Лужки, Розточки, Слобода-Болехівська, Станківці, Церковна 8
6 Ґміна Людвиківка Вишків, Людвиківка, Сенечів 3
7 Ґміна Перегінськ Вільхівка, Перегінське, Решняте 3
8 Ґміна Поляниця Бряза, Бубнище, Поляниця, Сукіль, Тисів 5
9 Ґміна Рахиня Белеїв, Велика Тур'я, Гофнунґзау, Надіїв, Рахиня, Слобода-Долинська, Солуків, Тростянець, Якубів 9
10 Ґміна Ріпне Дуба, Дубшари, Князівське, Лецівка, Ріпне, Цінева 6
11 Ґміна Спас Ґрабів, Ілемня, Липовиця, Лоп'янка, Луги, Спас, Струтин Горішній, Струтин Долішній, Суходіл 9
передано до Сколівського повіту Кам'янка (до 1929) 1
передано до Стрийського повіту Воля Задеревацка (до 28.05.1934), Лісовіце (до 28.05.1934), Задеревач (до 28.05.1934), Нінюв Дольни (до 28.05.1934), Нінюв Ґурни (до 28.05.1934), Похерсдорф (до 28.05.1934) 6

Населення

Українці-грекокатолики становили 73 % населення повіту (1910).

У 1939 році в повіті проживало 128 125 мешканців (98 920 українців-грекокатоликів — 77,21 %, 2 985 українців-латинників — 2,33 %, 10 730 поляків — 8,37 %, 11 025 євреїв — 8,6 % і 4 465 німців та інших національностей — 3,48 %).

Радянський період

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Станіславської області.

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано у зв'язку з поділом його території на 4 райони — кожен із кількох колишніх ґмін:

Третій Райх

Під час німецької окупації у 1941—1944 рр. Долинський повіт був відновлений як адміністративна одиниця Крайсгауптманшафту Станіслав Дистрикту Галичина. Відновлений також був і поділ на гміни (волості).

Сучасність

Нині на території Долинського повіту розташовані три адміністративні одиниці Івано-Франківської області: Долинський та Рожнятівський райони, місто обласного значення Болехів і одна Львівської (частково Стрийський район).

Примітки

  1. Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Oesterreich. [ 1 листопада 2019 у Wayback Machine.] Jahrgang 1867, XVII. Stück, Nr. 37: «Verordnung des Justizministeriums vom 15. Februar 1867, über die Aufstellung von reinen Bezirksgerichten in Ostgalizien»
  2. Powiat dolinski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 100. (пол.)
  3. Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910, Seite 332(нім.)
  4. . Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 21 вересня 2019.
  5. . Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 16 вересня 2016.
  6. . Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 15 листопада 2019.
  7. . Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 26 серпня 2016.
  8. Українці. Частка у населенні повітів. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 27 березня 2017.
  9. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 22.
  10. Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

  • Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu dolińskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie. [ 8 червня 2015 у Wayback Machine.]
  • Dolina i Doliniański powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 95. (пол.)
  • Заборони й заборони… (Допис з Долинщини) // Діло, ч. 150, 12.07.1938

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Doli nskij povit nim Bezirk Dolina istorichna administrativna odinicya na ukrayinskih zemlyah sho vhodila do skladu Avstro Ugorshini Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi respubliki Polshi URSR i Tretogo Rajhu Administrativnim centrom povitu bulo misto Dolina Dolinskij povit nim Bezirk Dolina pol Powiat dolinski Misto Dolina Najbilshe misto Dolina Krayina Avstro Ugorshina ZUNR i Polska Respublika Region Stanislavivske voyevodstvo Gmini 87 1867 1934 14 1934 1939 Naselennya povne 118 400 1931 gustota 49 Plosha povna 2397 km Data zasnuvannya 1867Avstro UgorshinaProvisnik piznishogo povitu Sudovij povit Dolina administrativno sudovij organ vladi buv stvorenij naprikinci 1850 r Odnochasno buv utvorenij Sudovij povitovij okrug Dolina yakij vklyuchav sudovi poviti Sudovij povit Bolehiv Sudovij povit Dolina Sudovij povit Rozhnyativ Sudovij povitovij okrug Dolina pidporyadkovuvavsya utvorenomu togo zh roku Okruzhnomu apelyacijnomu sudu v Stanislavovi Sam Dolinskij povit yak organ administrativnoyi vladi pislya progoloshennya v 1854 r buv stvorenij 29 veresnya 1855 r paralelno do nayavnogo sudovogo povitu i v tomu zh rozmiri u skladi okrugu Strij Pid chas administrativnoyi reformi miscevogo samovryaduvannya rozporyadzhennyam ministerstva vnutrishnih sprav Avstro Ugorshini 23 sichnya 1867 roku likvidovani okrugi ta zbilsheni poviti zokrema do poperednogo Dolinskogo povitu z 37 gromad priyednani Bolehivskij povit z 23 gromad i 17 gromad Rozhnyativskogo povitu za vinyatkom priyednanih do Kaluskogo povitu sil Broshniv Golin i Tuzhiliv Kotyatichi Odnak u strukturi sudovoyi administraciyi zbereglisya Bolehivskij Dolinskij i Rozhnyativskij sudovi poviti Za perepisom 1869 r u poviti prozhivalo 71 588 osib Povit podilyavsya na 68 kadastralnih gmin skladavsya z 85 samovryadnih gromad gmin 3 miskih i 82 silskih ta 19 okremih teritorij v yaki ob yednani 77 filvarkiv zagalom 104 administrativnih odinic Za perepisom u poviti bulo 54 930 greko katolikiv 6 759 rimo katolikiv 11 virmeno katolikiv 10 pravoslavnih 1546 lyuterani 43 kalvinisti i 8 289 yudeyiv Nadali do povitu priyednana gromada Broshniv Na 1910 r povit podilyavsya administrativno na 91 gromadu zemelno na 73 kadastralni gmini ta zajmav ploshu 2498 km Naselennya povitu stanovilo 113 831 osoba Ukrayinci grekokatoliki stanovili 75 naselennya povitu yevreyi 11 Naseleni punkti povitu rozpodilyalisya mizh sudovimi povitami Sudovij povit Bolehiv misto Bolehiv Bolehiv Ruskij Bryaza Bubnishe Cerkovna Tisiv Chovgani Dovzhka Gerinya Goshiv Guziyiv Starij Kam yanka Lipa Lisovichi Luzhki Novij Vavilon Novij Guziyiv Niniv Gorishnij Niniv Dolishnij Pidberezh Pohersdorf Polyanicya Roztochki Solomonova Girka Sloboda Bolehivska Stankivci Sukil Tanyava Tyapche Vitvicya Volya Zaderevacka Voloske Selo Zaderevach Sudovij povit Dolina Beleyiv Debelivka misto Dolina z peredmistyami Brochkiv Novichka Obolonya i Zagir ya Engelsberg Grabiv Gofnungzav Ilemnya Yakubiv Yavoriv Kalna Knyazholuka Lipovicya Lolin Lop yanka Lyudvikivka Maksimivka Mizun Novij Mizun Starij Nadiyiv Nyagrin Novoselicya skladayetsya z Novoselicya Vishnya i Novoselicya Nizhnya Novoshin Pacikiv Rahinya Rakiv Senechiv Sloboda Dolinska Solukiv Suhodil Teresivka Trostyanec Tur ya Mala Tur ya Velika Veldizh Vishkiv Sudovij povit Rozhnyativ Broshniv Cenyava skladayetsya z Cenyava i Demnya Duba Dubshara Yanivka Yasenovec Knyazivske Krehovichi Lecivka Lugi Vilhivka Pereginsko Reshnyate mistechko Rozhnyativ Ripne Spas skladayetsya z Pidsuhi Pogorilec i Spas Strutin Nizhnij Strutin Vishnij Svarichiv Posli do Galickogo sejmu Po okrugu 34 IV kuriyi do 1867 r vklyuchav Dolinskij Bolehivskij i Rozhnyativskij poviti nadali zbigavsya z ukrupnenim Dolinskim povitom poslami v suchasnomu znachenni deputatami do Galickogo sejmu buli 1861 1869 rr Ivan Gushalevich 1870 1886 rr Apolinarij Goppen 1886 1893 rr Mar yan Mazaraki 1893 1895 rr Vincentij Vitoslavskij 1895 1901 rr Vasil Nebilovskij 1901 1907 rr Teodor Bogachevskij 1907 1913 rr Stefan Cipser 1913 1914 rr Ipolit Zaremba U skladi ZUNRV listopadi 1918 r provedeni vibori do organiv vladi ZUNR Povit vhodiv do Povitovim komisarom i Golovoyu Povitovoyi UNRadi buv obranij advokat d r Severin Danilovich URP miskim komisarom i delegatom do UNRadi direktor gimnaziyi d r Mihajlo Pachovskij Naprikinci travnya 1919 roku vnaslidok nastupu pribulogo z Franciyi korpusu Gallera pri sinhronnomu udari v spinu rumunskih vijsk povit buv okupovanij polyakami Pid polskoyu okupaciyeyuVklyuchenij do skladu Stanislavivskogo voyevodstva pislya utvorennya voyevodstva 3 grudnya 1920 roku na okupovanih polyakami zemlyah ZUNR Do skladu povitu vhodilo 104 poselennya z nih 3 mista 84 silski gmini i 14 filvarkiv z 20 288 zhitlovimi budinkami Plosha povitu 2 498 km Zagalna chiselnist naselennya povitu skladala 101 427 osib za danimi perepisu naselennya 1921 roku z nih 77 817 greko katoliki 11 664 rimo katoliki 9 843 yudeyi 2 105 inshih viznan Zmini administrativnogo podilu Dolinskij povit 26 kvitnya 1929 r selo Kam yanka peredane z Dolinskogo povitu do Skolivskogo togo zh dnya u sklad mista Bolehiv vklyucheni silski gmini Bolehiv Ruskij Vavilon Novij Solomonova Girka i Voloske Selo Rozporyadzhennyam Radi ministriv 28 travnya 1934 roku silski gmini Lisovice Zaderevach Volya Zaderevacka Ninyuv Dolni Ninyuv Gurni i Pohersdorf viluchili z Dolinskogo povitu i vklyuchili do Strijskogo 1 serpnya 1934 r bulo zdijsneno novij podil na silski gmini shlyahom ob yednannya dotogochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvoreni gmini vidpovidali volosti ob yednuvali gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalis yedinim duzhe velikim selom Mista Miski gmini m Bolehiv m Dolina mistechko Rozhnyativ misto z 1934 r Silski gmini Kilkist 1920 1929 rr 78 1929 1934 rr 77 1934 rr 71 1934 1939 rr 11 Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist 1 Gmina Bolehiv Goshiv Gerinya Novij Guziyiv Pidberezhzhya Starij Guziyiv Tanyava Tyapche Chovgani 8 2 Gmina Broshniv Broshniv Krehovichi Rakiv Svarichiv 4 3 Gmina Veldizh Veldizh Engelsberg Lolin Maksimivka Niagrin Novoshin Teresivka 7 4 Gmina Vigoda Vigoda Debelivka Knyazholuka Novij Mizun Starij Mizun Novoselicya Pacikiv Mala Tur ya Yavoriv 9 5 Gmina Vitvicya Vitvicya Kalna Lipa Luzhki Roztochki Sloboda Bolehivska Stankivci Cerkovna 8 6 Gmina Lyudvikivka Vishkiv Lyudvikivka Senechiv 3 7 Gmina Pereginsk Vilhivka Pereginske Reshnyate 3 8 Gmina Polyanicya Bryaza Bubnishe Polyanicya Sukil Tisiv 5 9 Gmina Rahinya Beleyiv Velika Tur ya Gofnungzau Nadiyiv Rahinya Sloboda Dolinska Solukiv Trostyanec Yakubiv 9 10 Gmina Ripne Duba Dubshari Knyazivske Lecivka Ripne Cineva 6 11 Gmina Spas Grabiv Ilemnya Lipovicya Lop yanka Lugi Spas Strutin Gorishnij Strutin Dolishnij Suhodil 9 peredano do Skolivskogo povitu Kam yanka do 1929 1 peredano do Strijskogo povitu Volya Zaderevacka do 28 05 1934 Lisovice do 28 05 1934 Zaderevach do 28 05 1934 Ninyuv Dolni do 28 05 1934 Ninyuv Gurni do 28 05 1934 Pohersdorf do 28 05 1934 6 Naselennya Ukrayinci grekokatoliki stanovili 73 naselennya povitu 1910 U 1939 roci v poviti prozhivalo 128 125 meshkanciv 98 920 ukrayinciv grekokatolikiv 77 21 2 985 ukrayinciv latinnikiv 2 33 10 730 polyakiv 8 37 11 025 yevreyiv 8 6 i 4 465 nimciv ta inshih nacionalnostej 3 48 Radyanskij period27 listopada 1939 r povit vklyucheno do novoutvorenoyi Stanislavskoyi oblasti 17 sichnya 1940 r povit likvidovano u zv yazku z podilom jogo teritoriyi na 4 rajoni kozhen iz kilkoh kolishnih gmin Bolehivskij z mista Bolehiv ta gmin Bolehiv Vitvicya i Polyanicya Vigodskij gmin Vigoda Veldizh i Lyudvikivka Dolinskij z mista Dolini ta gmin Rahin i Broshnyuv Rozhnyativskij z mistechka Rozhnyativ ta gmin Pereginsk Ripne i Spas Tretij RajhPid chas nimeckoyi okupaciyi u 1941 1944 rr Dolinskij povit buv vidnovlenij yak administrativna odinicya Krajsgauptmanshaftu Stanislav Distriktu Galichina Vidnovlenij takozh buv i podil na gmini volosti SuchasnistNini na teritoriyi Dolinskogo povitu roztashovani tri administrativni odinici Ivano Frankivskoyi oblasti Dolinskij ta Rozhnyativskij rajoni misto oblasnogo znachennya Bolehiv i odna Lvivskoyi chastkovo Strijskij rajon PrimitkiReichs Gesetz Blatt fur das Kaiserthum Oesterreich 1 listopada 2019 u Wayback Machine Jahrgang 1867 XVII Stuck Nr 37 Verordnung des Justizministeriums vom 15 Februar 1867 uber die Aufstellung von reinen Bezirksgerichten in Ostgalizien Powiat dolinski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 100 pol Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Osterreichs nach den Ergebnissen der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 Seite 332 nim Arhiv originalu za 21 veresnya 2019 Procitovano 21 veresnya 2019 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Procitovano 16 veresnya 2016 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Procitovano 15 listopada 2019 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Procitovano 26 serpnya 2016 Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 27 bereznya 2017 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 22 Ukaz PREZIDIUMA VERHOVNOGO SOVETA USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros PosilannyaRozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 14 lipca 1934 r o podziale powiatu dolinskiego w wojewodztwie stanislawowskiem na gminy wiejskie 8 chervnya 2015 u Wayback Machine Dolina i Dolinianski powiat Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 95 pol Zaboroni j zaboroni Dopis z Dolinshini Dilo ch 150 12 07 1938

Дата публікації:
Топ