Белеїв

Белеї́в — село Долинської громади Калуського району Івано-Франківської області України. Населення становить 879 осіб.

село Белеїв
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Калуський район
Громада	Долинська громада
Облікова картка	картка
Основні дані
Населення	879
Площа	27,4 км²
Густота населення	32,13 осіб/км²
Поштовий індекс	77511
Телефонний код	+380 3477
Географічні дані
Географічні координати	49°05′47″ пн. ш. 24°01′54″ сх. д. / 49.09639° пн. ш. 24.03167° сх. д. / 49.09639; 24.03167Координати: 49°05′47″ пн. ш. 24°01′54″ сх. д. / 49.09639° пн. ш. 24.03167° сх. д. / 49.09639; 24.03167
Водойми	Тур'янка
Місцева влада
Адреса ради	77511, Івано Франківська обл., Калуський р-н, с. Белеїв, вул. Центральна
Карта
Белеїв
Белеїв
Мапа

Географія

Село розташоване на відстані 18 кілометрів від Долини у північному напрямку. Через поселення протікає річка Тур'янка.

На південно-східній стороні від села бере початок потік Велика.

Історія

Перша згадка про Белеїв сягає XIX століття, але знайдений на околиці кам'яний молот засвідчує, що люди тут селилися ще в кам'яну добу. Оскільки село засноване у період панування монголо-татарського іга (?), то існує версія, що назва Белеїв походить від імені татарського воєначальника. Серед жителів села побутує легенда, що нібито в часи нападу татарської орди, через місцевість проходив один із загонів цих загарбників. І саме на місці нинішнього населеного пункту, у тіні віковічних дерев він зупинився на привал, під час якого татари обідали чи вечеряли. А оскільки їх проводирем був хан Бела, а він теж їв, то пізніше, коли хтось із селян, що тут поселився, говорили: «Там, де Бела їв». З того часу село дістало назву Белаїв, яка пізніше змінилась на Белеїв.

Назва села є присвійною формою прикметника й аналогічна назвам половини всіх сіл Галичини — від прізвища «Белей» (феодального власника села), та й таке прізвище досі наявне на Прикарпатті.

На початку XX століття у селі було засновано товариство «Просвіта», активними діячами якого були Прокіп Матійців та Іван Ярич. Згодом семеро просвітян увійшли до сільського осередку ОУН, провідником якого був Тимофій Галів.

У 1939 році в селі проживало 1180 мешканців, з них 1145 українців, 5 поляків, 10 латинників і 20 євреїв.

У пам'ять борців за волю України у селі біля церкви насипано двоступеневу могилу, зруйновану в 1956 році. Осередок НРУ в квітні 1990 року відновив могилу. У селі відновлено також пам'ятний Хрест з приводу скасування панщини, встановлено Хрест на пам'ять про голодомор в Україні 1932—1933 років. Пам'ятником пошанували белеївці й односельчан, які загинули в роки Другої світової війни.

У селі є церква Святого Василія Великого, споруджена 1864 року.

Релігійна громада: УГКЦ (о. Ярослав Савка)

Відомі люди

• Галів Тимофій Миколайович — референт СБ ОУН Станіславської області
• Лаврів Іван — діяч ОУН. Повітовий провідник Долинського повіту (1939—1941), окружний провідник Калуської округи (1942—1945), обласний провідник Дрогобицької області (1945—1949).
• Матійців Прокіп — член Летючої Бригади УВО, повітовий провідник ОУН Долинщини (1930).
• Іван Худин «Шершень», «Галайда» — провідник Перегінського районного проводу ОУН. Провід очолював від початку 1945 до дня загибелі 26 (27) червня 1946 р..

Примітки

1. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — 205 с.
2. . Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 24 листопада 2016.

Див. також

• Церква Святого Василія Великого

Посилання

• Belejów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 126. (пол.)
• м. Долина і Долинський район — сайт твого міста [ 14 листопада 2016 у Wayback Machine.]