49°00′03″ пн. ш.24°02′13″ сх. д. / 49.00083° пн. ш. 24.03694° сх. д. / 49.00083; 24.03694Координати: 49°00′03″ пн. ш.24°02′13″ сх. д. / 49.00083° пн. ш. 24.03694° сх. д. / 49.00083; 24.03694
У люстрації 1469 року згадується повинність села в оснащенні та постійному утриманні одного списника і двох лучників. У податковому реєстрі 1515 року в селі документується оренда 4 ланів (близько 100 га) оброблюваної землі Дубравськими та ще 3 ланів — Раськом. В 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького.
У 1668 році в Долині пройшло т. зв. «Долинське повстання». Розпочалось воно з Рахині, коли один із польських панів хотів конфіскувати майно в селян. Повстання перекинулось через сусідні села в Долину. Головний штаб був у селі Тростянець, де проходив вишкіл молодих новобранців. Після загальної мобілізації поляки змогли придушити збройний спротив.
У 1880 році було 167 будинків і 738 мешканців у селі та 8 будинків і 48 мешканців на прилеглій території, до якої належали Якубів, Яворів і Велика Тур'я (538 греко-католиків, 176 римо-католиків, 59 юдеїв, 13 інших визнань; 588 українців, 34 поляки, 164 німці), церква святого Іллі (парохія в Долині) та філіальна школа.
1 серпня1934 р. в Польщі було здійснено новий поділ на сільські ґміни шляхом об'єднання тогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом. Згідно з цим була утворена Ґміна Рахиня, шляхом об'єднання ґмін: (Белеїв, ВеликаТур'я, Гофнунґзау, Надіїв, Рахиня, Слобода-Долинська, Солуків, Тростянець, Якубів), з центром в с. Рахиня.
У 1939 році в селі проживало 1410 мешканців (1050 українців, 30 поляків, 20 латинників, 30 євреїв і 280 німців та інших національностей).
Після приєднання регіону до складу УСРР, з Ґмін Рахиня і Брошнюв, а також м. Долина утворено Долинський район.
Під час Німецької окупації відновлено колишній поділ на Ґміни.
Околиці села були місцями запеклих боїв сотень УПА «Журавлі» і «Рисі» проти окупантів.
В 1946 році у селі Рахиня створено хату-читальню в будинку, що збудований на кошти громади 1898 року.
В 50-х роках замість хати-читальні свою роботу розпочинає бібліотека, яку перенесено в приміщення сільської Ради, розташованої біля колгоспу. Бібліотека розміщувалась в двох невеличких кімнатах.
Станом на 1968-1973 рр. у Рахині знаходиться центральна садиба колгоспу «Ленінська правда». Господарство мало 1133 га земельних угідь. Напрям льонарсько-тваринницький.
Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa : Sklad główny u Gerberta i Wolfa, 1902. — S. 24. (пол.)
Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa : Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 166.
Жерела до істориї України-Руси. — Львів : НТШ, 1895. — Т. IV. — С. 246.
Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich [ 23 листопада 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865. — dod. — S. 86. (пол.)
На Івано-Франківщині у лісі спорудили пам’ятник загиблим воїнам УПА
. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 9 лютого 2017.
Rahi nya selo Dolinskoyi gromadi Kaluskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Ukrayini Faktichno ye pivnichno shidnim peredmistyam mista Dolina Selo mezhuye na pivdni iz selom Novichka yake v svoyu chergu praktichno zlivayetsya iz mistom Dolina selo RahinyaKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Kaluskij rajonGromada Dolinska gromadaOblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1395Naselennya 1144Plosha 14 56 km Gustota naselennya 78 57 osib km Poshtovij indeks 77514Telefonnij kod 380 3477Geografichni daniGeografichni koordinati 49 00 03 pn sh 24 02 13 sh d 49 00083 pn sh 24 03694 sh d 49 00083 24 03694 Koordinati 49 00 03 pn sh 24 02 13 sh d 49 00083 pn sh 24 03694 sh d 49 00083 24 03694Vodojmi Sivka Tur yankaNajblizhcha zaliznichna stanciya RahinyaMisceva vladaAdresa radi 77514 Ivano Frankivska obl Kaluskij r n s Rahinya vul Shevchenka 37KartaRahinyaRahinyaMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rahinya zapovidne urochishe IstoriyaPersha zgadka pro selo datuyetsya 1395 rokom U lyustraciyi 1469 roku zgaduyetsya povinnist sela v osnashenni ta postijnomu utrimanni odnogo spisnika i dvoh luchnikiv U podatkovomu reyestri 1515 roku v seli dokumentuyetsya orenda 4 laniv blizko 100 ga obroblyuvanoyi zemli Dubravskimi ta she 3 laniv Raskom V 1648 roci zhiteli sela brali aktivnu uchast u narodnomu povstanni za sho yih ochikuvala krivava rozprava pislya vidhodu Hmelnickogo U 1668 roci v Dolini projshlo t zv Dolinske povstannya Rozpochalos vono z Rahini koli odin iz polskih paniv hotiv konfiskuvati majno v selyan Povstannya perekinulos cherez susidni sela v Dolinu Golovnij shtab buv u seli Trostyanec de prohodiv vishkil molodih novobranciv Pislya zagalnoyi mobilizaciyi polyaki zmogli pridushiti zbrojnij sprotiv Rahinya bula u volodinni polonizovanih ruskih rodiv Churiliv Didushickih a takozh Sloboda z solyanimi banyami Lisna i Novicya Novichka Pacikiv Lolin Nyagrin nad Svicheyu Senechiv Rivnya kolo Slobodi nad Limniceyu Topilske ta Golin nad Sivkoyu Do 1791 roku v seli isnuvala solevarnya U 1880 roci bulo 167 budinkiv i 738 meshkanciv u seli ta 8 budinkiv i 48 meshkanciv na prileglij teritoriyi do yakoyi nalezhali Yakubiv Yavoriv i Velika Tur ya 538 greko katolikiv 176 rimo katolikiv 59 yudeyiv 13 inshih viznan 588 ukrayinciv 34 polyaki 164 nimci cerkva svyatogo Illi parohiya v Dolini ta filialna shkola 1 serpnya 1934 r v Polshi bulo zdijsneno novij podil na silski gmini shlyahom ob yednannya togochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvoreni gmini vidpovidali volosti ob yednuvali gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalis yedinim duzhe velikim selom Zgidno z cim bula utvorena Gmina Rahinya shlyahom ob yednannya gmin Beleyiv VelikaTur ya Gofnungzau Nadiyiv Rahinya Sloboda Dolinska Solukiv Trostyanec Yakubiv z centrom v s Rahinya U 1939 roci v seli prozhivalo 1410 meshkanciv 1050 ukrayinciv 30 polyakiv 20 latinnikiv 30 yevreyiv i 280 nimciv ta inshih nacionalnostej Pislya priyednannya regionu do skladu USRR z Gmin Rahinya i Broshnyuv a takozh m Dolina utvoreno Dolinskij rajon Pid chas Nimeckoyi okupaciyi vidnovleno kolishnij podil na Gmini Okolici sela buli miscyami zapeklih boyiv soten UPA Zhuravli i Risi proti okupantiv V 1946 roci u seli Rahinya stvoreno hatu chitalnyu v budinku sho zbudovanij na koshti gromadi 1898 roku V 50 h rokah zamist hati chitalni svoyu robotu rozpochinaye biblioteka yaku pereneseno v primishennya silskoyi Radi roztashovanoyi bilya kolgospu Biblioteka rozmishuvalas v dvoh nevelichkih kimnatah Stanom na 1968 1973 rr u Rahini znahoditsya centralna sadiba kolgospu Leninska pravda Gospodarstvo malo 1133 ga zemelnih ugid Napryam lonarsko tvarinnickij Prirodno zapovidni teritoriyiNepodalik vid sela roztashovani zapovidni urochisha Berezina Dubove Nadiyiv Pid gayem Pidlis i Rahinya Urodzhenci selaOmelyan Koval chlen OUN v yazen koctaboru Aushvic Kozak Mikola krajovij referent Sluzhbi Bezpeki OUN na Pivnichno Zahidnih Ukrayinskih Zemlyah Teodorovich Josafata Irina cerkovna diyachka vasiliyanka v Galichini j SShA ridna sestra svyashenikiv vasiliyan Epifaniya i Pavla Teodorovichiv ta monahini ChSVV PrimitkiZrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona Warszawa Sklad glowny u Gerberta i Wolfa 1902 S 24 pol Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 S 166 Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi Lviv NTSh 1895 T IV S 246 Dzieduszycki M Kronika domowa Dzieduszyckich 23 listopada 2015 u Wayback Machine Lwow Drukarnia Zakladu narodowego im Ossolinskich 1865 dod S 86 pol Na Ivano Frankivshini u lisi sporudili pam yatnik zagiblim voyinam UPA Arhiv originalu za 11 lyutogo 2017 Procitovano 9 lyutogo 2017 DzherelaRahinya na karti Fridriha fon Miga 1779 1783rr Rachin al Rachinia Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 351 pol S 351 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Україна 
