Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Крехо вичі село Калуського району Брошнів Осадської ОТГ Івано Франківської області село КреховичіКраїна УкраїнаОбласть І

Креховичі

Креховичі

Крехо́вичі — село Калуського району, Брошнів-Осадської ОТГ, Івано-Франківської області.

село Креховичі
Країна image Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Громада Брошнів-Осадська селищна громада
Код КАТОТТГ UA26060030040013643
Основні дані
Засноване 1419 рік
Населення 2375 (20.01.2017)
Площа 21,211 км²
Густота населення 116,4 осіб/км²
Поштовий індекс 77610
Телефонний код +380 03474
Географічні дані
Географічні координати 49°00′03″ пн. ш. 24°09′08″ сх. д. / 49.00083° пн. ш. 24.15222° сх. д. / 49.00083; 24.15222Координати: 49°00′03″ пн. ш. 24°09′08″ сх. д. / 49.00083° пн. ш. 24.15222° сх. д. / 49.00083; 24.15222
Водойми р. Сівка, п. Саджава
Найближча залізнична станція Рожнятів
Місцева влада
Адреса ради смт. Брошнів-Осада, Калуський р-н, Івано-Франківська обл.
Карта
image
image
Креховичі
image
image
Креховичі
Мапа

image Креховичі у Вікісховищі

Географія

У селі потік Саджава впадає у річку Сівку. Історична назва потоку — Чачава (пол. Czaczawa)

Історія

Креховичі засновано в 1419 році дрібним польським шляхтичем, який одержав тут землю. Шляхтич по прізвищу звався Креховичем, власне від його прізвища і пішла назва села. (джерело ?)

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі.

1 січня 1875 року введена в дію Залізниця Ерцгерцога Альбрехта і в селі відкрита Рожнятів.

У 1896—1897 роках була побудована вузькоколійна залізнична лінія Креховичі — Луги. Початкова колія була шириною 760 мм. На лінії було 4 великих мости (три через р. Чечва і один — через р. Ілемка). Основну лінію (Креховичі — Липовиця) закрито в 1970-х роках, решту — в 1999 році, а повністю розібрано в 2000 році. Використовувався мотовоз ТУ2М-011812.

На початку XX ст. в селі працював тартак, де у 1921 році відбувся страйк, який організували Й. Д. Байда, Д. В. Гуцул, М. С.Полянський. Страйкарі добилися підвищення заробітної плати.

У 1939 році в селі проживало 2900 мешканців (2200 українців, 430 поляків, 80 латинників, 180 євреїв і 10 німців та інших національностей).

Під час Другої світової війни, а саме у 1942 році в селі діяв загін УПА в кількості 22 чоловік. В 1944 році після відновлення радянської влади багатьох жителів села звинуватили у націоналізмі та підтримці нацистського режиму і було депортовано до Сибіру та на Далекий Схід.

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Долинському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Тростянець і Креховичі.

30.07.2017 село увійшло до складу Брошнів-Осадської селищної громади, яка проводить облаштування села.

Церква

Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці села Креховичі згадується 1684 року про сплату 5 злотих катедратика (столового податку), далі — у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року.

Пам'ятники

  • Пам'ятник на місці загибелі 22 грудня 1944 р. чотирьох підпільників ОУН.
  • Могила на цвинтарі загиблих на околиці села в 1946 р. вояків УПА Савіцького Володимира Петровича 1924 р. і Лагойди Василя Степановича 1924 р.
  • Могила на цвинтарі невідомих вояків УПА
  • Могила чотирьох вояків УПА — Козак Михайло Степанович (1919—1945), Залеський Ілля Степанович (1908—1945), Креховецький Микола Михайлович (1922—1945), Легун Іван Михайлович (1920—1945)

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість Відсоток
українська 2458 99.55%
російська 11 0.45%
Усього 2459 100%

Відомі люди

Примітки

  1. maps/avstrijskoj-monarxii/4472.jpg
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 167 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  3. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 21 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  4. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
  5. У двох селах на Калущині заасфальтують дорогу
  6. Скочиляс І. Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр. // Записки НТШ. Праці Історично-філософської секції. — Львів: НТШ, 2008. — Т. ХХХХ. — С. 623—625.
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  8. . Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 12 березня 2020.

Джерела

image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kreho vichi selo Kaluskogo rajonu Broshniv Osadskoyi OTG Ivano Frankivskoyi oblasti selo KrehovichiKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Kaluskij rajonGromada Broshniv Osadska selishna gromadaKod KATOTTG UA26060030040013643Osnovni daniZasnovane 1419 rikNaselennya 2375 20 01 2017 Plosha 21 211 km Gustota naselennya 116 4 osib km Poshtovij indeks 77610Telefonnij kod 380 03474Geografichni daniGeografichni koordinati 49 00 03 pn sh 24 09 08 sh d 49 00083 pn sh 24 15222 sh d 49 00083 24 15222 Koordinati 49 00 03 pn sh 24 09 08 sh d 49 00083 pn sh 24 15222 sh d 49 00083 24 15222Vodojmi r Sivka p SadzhavaNajblizhcha zaliznichna stanciya RozhnyativMisceva vladaAdresa radi smt Broshniv Osada Kaluskij r n Ivano Frankivska obl KartaKrehovichiKrehovichiMapa Krehovichi u VikishovishiGeografiyaU seli potik Sadzhava vpadaye u richku Sivku Istorichna nazva potoku Chachava pol Czaczawa IstoriyaKrehovichi zasnovano v 1419 roci dribnim polskim shlyahtichem yakij oderzhav tut zemlyu Shlyahtich po prizvishu zvavsya Krehovichem vlasne vid jogo prizvisha i pishla nazva sela dzherelo U podatkovomu reyestri 1515 roku v seli dokumentuyetsya 4 lani blizko 100 ga obroblyuvanoyi zemli 1 sichnya 1875 roku vvedena v diyu Zaliznicya Ercgercoga Albrehta i v seli vidkrita Rozhnyativ U 1896 1897 rokah bula pobudovana vuzkokolijna zaliznichna liniya Krehovichi Lugi Pochatkova koliya bula shirinoyu 760 mm Na liniyi bulo 4 velikih mosti tri cherez r Chechva i odin cherez r Ilemka Osnovnu liniyu Krehovichi Lipovicya zakrito v 1970 h rokah reshtu v 1999 roci a povnistyu rozibrano v 2000 roci Vikoristovuvavsya motovoz TU2M 011812 Na pochatku XX st v seli pracyuvav tartak de u 1921 roci vidbuvsya strajk yakij organizuvali J D Bajda D V Gucul M S Polyanskij Strajkari dobilisya pidvishennya zarobitnoyi plati U 1939 roci v seli prozhivalo 2900 meshkanciv 2200 ukrayinciv 430 polyakiv 80 latinnikiv 180 yevreyiv i 10 nimciv ta inshih nacionalnostej Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni a same u 1942 roci v seli diyav zagin UPA v kilkosti 22 cholovik V 1944 roci pislya vidnovlennya radyanskoyi vladi bagatoh zhiteliv sela zvinuvatili u nacionalizmi ta pidtrimci nacistskogo rezhimu i bulo deportovano do Sibiru ta na Dalekij Shid Za danimi oblupravlinnya MGB u 1949 r v Dolinskomu rajoni pidpillya OUN najaktivnishim bulo v selah Trostyanec i Krehovichi 30 07 2017 selo uvijshlo do skladu Broshniv Osadskoyi selishnoyi gromadi yaka provodit oblashtuvannya sela Cerkva Cerkva Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici sela Krehovichi zgaduyetsya 1684 roku pro splatu 5 zlotih katedratika stolovogo podatku dali u reyestri duhovenstva cerkov i monastiriv Lvivskoyi yeparhiyi 1708 roku Pam yatniki Pam yatnik na misci zagibeli 22 grudnya 1944 r chotiroh pidpilnikiv OUN Mogila na cvintari zagiblih na okolici sela v 1946 r voyakiv UPA Savickogo Volodimira Petrovicha 1924 r i Lagojdi Vasilya Stepanovicha 1924 r Mogila na cvintari nevidomih voyakiv UPA Mogila chotiroh voyakiv UPA Kozak Mihajlo Stepanovich 1919 1945 Zaleskij Illya Stepanovich 1908 1945 Krehoveckij Mikola Mihajlovich 1922 1945 Legun Ivan Mihajlovich 1920 1945 NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 2458 99 55 rosijska 11 0 45 Usogo 2459 100 Vidomi lyudiBilas Mihajlo Yakimovich 1924 2016 ukrayinskij majster gobelenu modelyer Narodnij hudozhnik Ukrayini chlen Spilki hudozhnikiv Ukrayini Avgust Belovskij August Bielowski 1806 1876 polskij istorik pismennik direktor Narodnoyi biblioteki imeni Ossolinskih simpatik Reformaciyi avtor fundator ta vidavec pershogo polskogo istorichnogo almanahu Monumenta polskogo Istorika Monumenta Poloniae Historica Lisevich Mihajlo Vasilovich 1959 ukrayinskij pedagog zhurnalist redaktor gromadskij diyach zasluzhenij zhurnalist Ukrayini 1967 doktor yuridichnih nauk profesor zasluzhenij yurist Ukrayini kavaler ordena Za zaslugi Zholobak Igor Stepanovich 1962 ukrayinskij fotograf fotohudozhnik Primitkimaps avstrijskoj monarxii 4472 jpg Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona s 167 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s Volodimir Kubijovich Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 stor 21 Visbaden 1983 205 s PDF Arhiv originalu PDF za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 4 grudnya 2019 U dvoh selah na Kalushini zaasfaltuyut dorogu Skochilyas I Kniga reyestru katedratika Lvivskoyi pravoslavnoyi yeparhiyi 1680 1686 rr Zapiski NTSh Praci Istorichno filosofskoyi sekciyi Lviv NTSh 2008 T HHHH S 623 625 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 22 veresnya 2020 Procitovano 12 bereznya 2020 DzherelaKrechowice Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 659 pol S 659 660 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ