Залізни́ця Ерцге́рцога (нім. Erzherzog Albrecht-Bahn) — фрагмент мережі залізниць у Галичині, яка до Першої світової війни була частиною Австро-Угорської імперії. Залізниця з'єднувала Львів зі Стриєм (через Миколаїв) і Стрий з Івано-Франківськом (через Долину). Її загальна довжина становила 181 км.
Ця стаття не містить . (січень 2024) |
Відомості
Концесію на побудову залізниці було видано 22 листопада 1871 року. Концесія стосувалася двох трас: Львів — Стрий — Сколе — станція Бескид, а також Стрий — Станиславів (нині Івано-Франківськ). Консецію отримала група впливових польських і австрійських промисловців та громадських діячів, а також Галицький банк Крайовий (Galicyjski Bank Krajowy). Через два роки, 16 листопада 1873 року, відкрито перший відтинок дороги: Львів — Стрий (довжина 73,5 км). 1 січня 1875 року здано в експлуатацію другий відтинок: Стрий — Станиславів (довжина 107,5 км). Також був збудований відтинок Долина — Вигода (8,6 км).
У Стрию Залізниця Ерцгерцога Альбрехта з'єднувалася з Дністрянською залізницею, а в Станіславові — з уже існуючою Львівсько-Чернівецько-Ясською залізницею (через Ходорів, Галич, Станиславів). З часом побудовано свого роду продовження цієї залізниці: у 1884 році відкрили лінію Станиславів — Гусятин, яка отримала назву Галицька Трансверсальна залізниця (через Бучач, Чортків).
На початку 1874 року Залізницею Ерцгерцога Альбрехта курсувало 16 паротягів KkStB 46, 2 KkStB 95, 34 пасажирські та 403 товарні вагони. На час відкриття лінії Стрий — Станиславів до вагонного парку додали 13 пасажирських та 103 товарних вагонів. З цією кількістю рухомого складу залізниця працювала до 1881 року.
За перший повний рік (1874) послугами залізниці скористувалось 124 тис. пасажирів. Через рік було вже 231 тисяча. Пізніше це число знизилось, і 1879 року вона перевезла 139 тис. осіб. Але 1881 року було вже 186 тисяч. До 1879 року пасажири могли подорожувати у вагонах 1, 2, 3 або 4 класу. В 1874—1878 рр. вагонами 1 класу їздило лише 0,2—0,4 % пасажирів, 2 клас вибирало 4,5—5,5 %, і 16—20 % воліли 3 клас. Переважна більшість (66—76 %) віддавала перевагу найдешевшому 4 класу. Від 3,0 до 8,1 % усіх пасажирів становила пільгова група — військовослужбовці.
Спочатку (1874) Залізниця Ерцгерцога Альбрехта перевезла 52,8 тис. тонн товарів і багажу. Потім відбувався помітний зріст: від 100 тис. тонн (1875), до 147 тис. (1877) і 245 тис. у 1879 р.
З 1885 р. стала ланкою Галицької Трансверсальної залізниці.
Від 22 серпня 1891 року залізниця перейшла у власність організації за назвою Австрійські державні залізниці.
Нині давню Залізницю Ерцгерцога Альбрехта активно використовують для пасажирських і вантажних перевезень, щоправда, залізничної колії від Івано-Франківська до Бучача з 1944 року немає.
Також див
Фотографії
- Стрийський вокзал
-
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zalizni cya Ercge rcoga nim Erzherzog Albrecht Bahn fragment merezhi zaliznic u Galichini yaka do Pershoyi svitovoyi vijni bula chastinoyu Avstro Ugorskoyi imperiyi Zaliznicya z yednuvala Lviv zi Striyem cherez Mikolayiv i Strij z Ivano Frankivskom cherez Dolinu Yiyi zagalna dovzhina stanovila 181 km Galicki zaliznici do 1897 r Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2024 VidomostiKoncesiyu na pobudovu zaliznici bulo vidano 22 listopada 1871 roku Koncesiya stosuvalasya dvoh tras Lviv Strij Skole stanciya Beskid a takozh Strij Stanislaviv nini Ivano Frankivsk Konseciyu otrimala grupa vplivovih polskih i avstrijskih promislovciv ta gromadskih diyachiv a takozh Galickij bank Krajovij Galicyjski Bank Krajowy Cherez dva roki 16 listopada 1873 roku vidkrito pershij vidtinok dorogi Lviv Strij dovzhina 73 5 km 1 sichnya 1875 roku zdano v ekspluataciyu drugij vidtinok Strij Stanislaviv dovzhina 107 5 km Takozh buv zbudovanij vidtinok Dolina Vigoda 8 6 km U Striyu Zaliznicya Ercgercoga Albrehta z yednuvalasya z Dnistryanskoyu zalizniceyu a v Stanislavovi z uzhe isnuyuchoyu Lvivsko Chernivecko Yasskoyu zalizniceyu cherez Hodoriv Galich Stanislaviv Z chasom pobudovano svogo rodu prodovzhennya ciyeyi zaliznici u 1884 roci vidkrili liniyu Stanislaviv Gusyatin yaka otrimala nazvu Galicka Transversalna zaliznicya cherez Buchach Chortkiv Na pochatku 1874 roku Zalizniceyu Ercgercoga Albrehta kursuvalo 16 parotyagiv KkStB 46 2 KkStB 95 34 pasazhirski ta 403 tovarni vagoni Na chas vidkrittya liniyi Strij Stanislaviv do vagonnogo parku dodali 13 pasazhirskih ta 103 tovarnih vagoniv Z ciyeyu kilkistyu ruhomogo skladu zaliznicya pracyuvala do 1881 roku Za pershij povnij rik 1874 poslugami zaliznici skoristuvalos 124 tis pasazhiriv Cherez rik bulo vzhe 231 tisyacha Piznishe ce chislo znizilos i 1879 roku vona perevezla 139 tis osib Ale 1881 roku bulo vzhe 186 tisyach Do 1879 roku pasazhiri mogli podorozhuvati u vagonah 1 2 3 abo 4 klasu V 1874 1878 rr vagonami 1 klasu yizdilo lishe 0 2 0 4 pasazhiriv 2 klas vibiralo 4 5 5 5 i 16 20 volili 3 klas Perevazhna bilshist 66 76 viddavala perevagu najdeshevshomu 4 klasu Vid 3 0 do 8 1 usih pasazhiriv stanovila pilgova grupa vijskovosluzhbovci Spochatku 1874 Zaliznicya Ercgercoga Albrehta perevezla 52 8 tis tonn tovariv i bagazhu Potim vidbuvavsya pomitnij zrist vid 100 tis tonn 1875 do 147 tis 1877 i 245 tis u 1879 r Z 1885 r stala lankoyu Galickoyi Transversalnoyi zaliznici Vid 22 serpnya 1891 roku zaliznicya perejshla u vlasnist organizaciyi za nazvoyu Avstrijski derzhavni zaliznici Nini davnyu Zaliznicyu Ercgercoga Albrehta aktivno vikoristovuyut dlya pasazhirskih i vantazhnih perevezen shopravda zaliznichnoyi koliyi vid Ivano Frankivska do Buchacha z 1944 roku nemaye Takozh divPersha ugorsko galicka zaliznicya Dnistryanska zaliznicyaFotografiyiStrijskij vokzal Ivano Frankivskij vokzal