Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Залізниця Станиславів — Гусятин (нім. Staatsbahn Stanislau — Husiatyn, SBSH) довжиною 148 км з 1435 мм колією була збудована у Галичині (Австро-Угорська імперія) впродовж 1882–1884 років. За складністю профілю залізниця поступалась тільки коліям, які були прокладені в Карпатах. Частина Східно-Галицької трансверсальної залізниці.
| Залізниця Станиславів — Гусятин | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Відомості
Весною 1880 року розробку проекту колії Станиславів — Гусятин тимчасово припинили. У квітні 1881 року утворили «Дирекцію руху казенної залізниці» у Відні (директор Чадік), рух по яких розпочався 1 січня 1882 за розпорядженням уряду. Міністерство торгівлі Австро-Угорщини своїм актом від 28 березня 1881 року сприяло енергійнішому розгляду питання про будівництво останньої частини трансверсальної залізниці (пропонували дві лінії: Тернопіль — Гусятин і Станиславів — Гусятин). На початку вересня 1881 року у вищих колах Відня і Львова почали активніше обговорювати проблему будівництва залізниці в Придністров'ї, зокрема, Станиславів — Гусятин. Цього місяця внесли зміни до останнього варіанту проекту: він не передбачав прямого шляху, що збільшувало вартість. Це, вочевидь, зробили за наполяганням генштабу війська, який хотів мати сполучення зі сходу Станиславова, а не півночі. Перший проект передбачав, що колія починатиметься у м. Галич.
На відтинку залізниці Станиславів — Гусятин, одним з активних прихильників прокладання якої був Роман Гостковський, будова була встановлена на основі державного права з 28 грудня 1881 року. 25 липня 1882 р. будівництво було передане підприємству «Шварц». Трасуванням колії і розробкою її проекту керував Юліус Лотт (1833—1883) — один з найкращих інженерів австрійських залізниць. Остаточний проект був розроблений у липні 1882 року і затверджений державною радою.
Довжина моста через річку Дністер (найбільшу в Галичині) поблизу Нижнева становила 324 м.
Для руху від Бучача до Гусятина спорудили 250 (260)-метровий тунель на території села Нагірянка (тепер у межах Бучача) та міст (зведений у 1882—1884 роках) через річку Стрипа. Міст і тунель будували італійські спеціалісти (зокрема, Джанні Батіста Феррарі) та місцеве населення, яке виконувало допоміжні роботи. Через величезне стратегічне значення міст і тунель під час обидвох світових воєн були кілька разів знищені.
Будівництво залізниці від Станиславова до Гусятина, зокрема, через станції Хриплин, Палагичі, Нижнів, Бучач, Чортків, Вигнанка, Копичинці) протяжністю 144 км розпочалося восени 1883 року, а було завершено до кінця 1884-го.
Перший вантажний потяг на лінії Станиславів — Бучач поїхав 1 листопада 1884 р., перший пасажирський — 15 листопада 1884 р.; до Гусятина — 31 грудня 1884 р. (радше 1 лютого 1885 р.) Регулярний рух почався з початком 1885 року. Надмірна ощадність та швидкі темпи будівництва призвели до того, що через 10 років після початку експлуатації залізниці виникла необхідність її реконструкції.
У перших роках потяг зі Станиславова ходив 1 раз: відправлення — 10.00, у Бучачі — 14.39; у 1914 р. було 3 потяги. На час відкриття руху ціна квитка 3-го класу Станиславів — Бучач була 1 ґульден 20 крейцерів. Проїзд поштовим диліжансом перед відкриттям залізниці вартував 4 ґульдени 76 крейцарів, час у дорозі — 8 годин.
У 1884 р. у Відні створена Генеральна дирекція залізниць з 11 дирекцій. У Східній Галичині на цей час було шість державних колій: Львів – Стрий, Стрий – Станиславів, Хирів – Стрий, Дрогобич – Борислав, Станиславів – Гусятин і Долина – Вигода, що дозволяло відкрити у Львові Дирекцію експлуатації державних залізниць.
1912 році діяла Станиславівська дирекція залізниць.
Сьогодення
Залізницю вирішили більше не відновлювати після її руйнації нацистами так званим колієруйнівником у ході Другої світової війни.
На відтинку між селами Добромишль і Комарівка (обидва Монастириський район) збереглись залишки підпірної стінки, яка оберігала колію від наслідків ерозії ґрунту. Її добре видно під часу руху по автодорозі Н18, оскільки обидві дороги відділяє тільки кілька метрів.
Див. також
Примітки
- Загородний Р. І економіка, і стратегія… // Вільне життя плюс. — № 75 (15811) (23 вер.). — С. 4. (Право і життя)
- відстані вказані згідно з путівником Адольфа Інлендера → Inlender A. Illustrirter Führer auf den k.k. Österr. Staatsbahnen für die Strecken… [ 19 квітня 2016 у Wayback Machine.] — S. 77.
- Czasopismo Techniczne [ 1 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. — Krakow, 1882. — Rok III. — № 3 (15 marca). — S. 32.
- відповідь від 28 квітня 1971 р. директора Австрійського державного архіву (Відень), доктора Пауля Мехтлера на лист → Бучач і Бучаччина… — С. 63.
- Бучач і Бучаччина… — С. 63.
- Бучаччина: історія сучасності «Береги свободи слова». — Тернопіль : ВАТ «ТВПК „Збруч”», 2008. — 476 с. — .
- Бобик І. Бучач і його міщанство // Бучач і Бучаччина… — С. 452.
- Томин Ю., Романишин Ю., Коритко Р., Паращак І. Перша колія… — С. 158 (мапа-схема).
- Клапчук В. Залізниці Галичини // Вісник Прикарпатського університету. Історія. — Випуск 22. — С. 11.
- Димитрюк В. Сторінками історії Галицької залізниці. — С. 4.
- мапа гугл
Джерела
- Бойцун Л. Залізниця на Тернопільщині // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 604—605. — .
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Павлишин Т. Як підривали Бучацький тунель // Бучаччина: історія сучасності «Береги свободи слова». — Тернопіль : ВАТ «ТВПК „Збруч”», 2008. — С. 125. — .
- Семенів О. Є. Тернопільщина у вихорі війни (весна-літо 1944 року): монографія. — Тернопіль : Астон, 2013. — 176 с.: 24 іл. — .
- Томін Ю., Романишин Ю., Коритко Р., Паращак І. Перша колія: до 150-річчя Львівської залізниці. — Львів : ТзОВ «Західноукраїнський Консалтинговий Центр» (ЗУКЦ), 2011. — 496 с.; іл. — .
- Футулуйчук Д. — С. 87—93.
- Inlender A. Illustrirter Führer auf den k.k. Österr. Staatsbahnen für die Strecken… [ 19 квітня 2016 у Wayback Machine.] — Wien : Steyrermühl, ca 1895. — 101 s. (нім.)
Посилання
- Семенів О. Залізниці Австро-Угорщини. [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zaliznicya Stanislaviv Gusyatin nim Staatsbahn Stanislau Husiatyn SBSH dovzhinoyu 148 km z 1435 mm koliyeyu bula zbudovana u Galichini Avstro Ugorska imperiya vprodovzh 1882 1884 rokiv Za skladnistyu profilyu zaliznicya postupalas tilki koliyam yaki buli prokladeni v Karpatah Chastina Shidno Galickoyi transversalnoyi zaliznici rZaliznicya Stanislaviv Gusyatin Legenda na Strij 0 Stanislaviv 7 Hriplin 12 20 Palagichi 26 Oleshiv 34 Nizhniv 45 Korostyatin 56 68 Ozeryani 75 Buchach 82 Pishkivci 93 Dzhurin 101 Kalinovshina 110 Chortkiv 121 Gadinkivci 127 Kopichinci 137 Vasilkivci 148 Gusyatin na YarmolinciVidomostiKoliya v Nizhnevi stara svitlina Nizhniv zaliznichnij mist lito 1938 Tunel Nagiryanka Buchach 2013 pered nim mist na vul Pidgayeckij Vesnoyu 1880 roku rozrobku proektu koliyi Stanislaviv Gusyatin timchasovo pripinili U kvitni 1881 roku utvorili Direkciyu ruhu kazennoyi zaliznici u Vidni direktor Chadik ruh po yakih rozpochavsya 1 sichnya 1882 za rozporyadzhennyam uryadu Ministerstvo torgivli Avstro Ugorshini svoyim aktom vid 28 bereznya 1881 roku spriyalo energijnishomu rozglyadu pitannya pro budivnictvo ostannoyi chastini transversalnoyi zaliznici proponuvali dvi liniyi Ternopil Gusyatin i Stanislaviv Gusyatin Na pochatku veresnya 1881 roku u vishih kolah Vidnya i Lvova pochali aktivnishe obgovoryuvati problemu budivnictva zaliznici v Pridnistrov yi zokrema Stanislaviv Gusyatin Cogo misyacya vnesli zmini do ostannogo variantu proektu vin ne peredbachav pryamogo shlyahu sho zbilshuvalo vartist Ce vochevid zrobili za napolyagannyam genshtabu vijska yakij hotiv mati spoluchennya zi shodu Stanislavova a ne pivnochi Pershij proekt peredbachav sho koliya pochinatimetsya u m Galich Na vidtinku zaliznici Stanislaviv Gusyatin odnim z aktivnih prihilnikiv prokladannya yakoyi buv Roman Gostkovskij budova bula vstanovlena na osnovi derzhavnogo prava z 28 grudnya 1881 roku 25 lipnya 1882 r budivnictvo bulo peredane pidpriyemstvu Shvarc Trasuvannyam koliyi i rozrobkoyu yiyi proektu keruvav Yulius Lott 1833 1883 odin z najkrashih inzheneriv avstrijskih zaliznic Ostatochnij proekt buv rozroblenij u lipni 1882 roku i zatverdzhenij derzhavnoyu radoyu Dovzhina mosta cherez richku Dnister najbilshu v Galichini poblizu Nizhneva stanovila 324 m Dlya ruhu vid Buchacha do Gusyatina sporudili 250 260 metrovij tunel na teritoriyi sela Nagiryanka teper u mezhah Buchacha ta mist zvedenij u 1882 1884 rokah cherez richku Stripa Mist i tunel buduvali italijski specialisti zokrema Dzhanni Batista Ferrari ta misceve naselennya yake vikonuvalo dopomizhni roboti Cherez velichezne strategichne znachennya mist i tunel pid chas obidvoh svitovih voyen buli kilka raziv znisheni Budivnictvo zaliznici vid Stanislavova do Gusyatina zokrema cherez stanciyi Hriplin Palagichi Nizhniv Buchach Chortkiv Vignanka Kopichinci protyazhnistyu 144 km rozpochalosya voseni 1883 roku a bulo zaversheno do kincya 1884 go Pershij vantazhnij potyag na liniyi Stanislaviv Buchach poyihav 1 listopada 1884 r pershij pasazhirskij 15 listopada 1884 r do Gusyatina 31 grudnya 1884 r radshe 1 lyutogo 1885 r Regulyarnij ruh pochavsya z pochatkom 1885 roku Nadmirna oshadnist ta shvidki tempi budivnictva prizveli do togo sho cherez 10 rokiv pislya pochatku ekspluataciyi zaliznici vinikla neobhidnist yiyi rekonstrukciyi U pershih rokah potyag zi Stanislavova hodiv 1 raz vidpravlennya 10 00 u Buchachi 14 39 u 1914 r bulo 3 potyagi Na chas vidkrittya ruhu cina kvitka 3 go klasu Stanislaviv Buchach bula 1 gulden 20 krejceriv Proyizd poshtovim dilizhansom pered vidkrittyam zaliznici vartuvav 4 guldeni 76 krejcariv chas u dorozi 8 godin U 1884 r u Vidni stvorena Generalna direkciya zaliznic z 11 direkcij U Shidnij Galichini na cej chas bulo shist derzhavnih kolij Lviv Strij Strij Stanislaviv Hiriv Strij Drogobich Borislav Stanislaviv Gusyatin i Dolina Vigoda sho dozvolyalo vidkriti u Lvovi Direkciyu ekspluataciyi derzhavnih zaliznic 1912 roci diyala Stanislavivska direkciya zaliznic SogodennyaZaliznicyu virishili bilshe ne vidnovlyuvati pislya yiyi rujnaciyi nacistami tak zvanim koliyerujnivnikom u hodi Drugoyi svitovoyi vijni Na vidtinku mizh selami Dobromishl i Komarivka obidva Monastiriskij rajon zbereglis zalishki pidpirnoyi stinki yaka oberigala koliyu vid naslidkiv eroziyi gruntu Yiyi dobre vidno pid chasu ruhu po avtodorozi N18 oskilki obidvi dorogi viddilyaye tilki kilka metriv Div takozhBuchackij tunel Galicka Transversalna zaliznicya Dnistryanska zaliznicyaPrimitkiZagorodnij R I ekonomika i strategiya Vilne zhittya plyus 75 15811 23 ver S 4 Pravo i zhittya vidstani vkazani zgidno z putivnikom Adolfa Inlendera Inlender A Illustrirter Fuhrer auf den k k Osterr Staatsbahnen fur die Strecken 19 kvitnya 2016 u Wayback Machine S 77 Czasopismo Techniczne 1 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Krakow 1882 Rok III 3 15 marca S 32 vidpovid vid 28 kvitnya 1971 r direktora Avstrijskogo derzhavnogo arhivu Viden doktora Paulya Mehtlera na list Buchach i Buchachchina S 63 Buchach i Buchachchina S 63 Buchachchina istoriya suchasnosti Beregi svobodi slova Ternopil VAT TVPK Zbruch 2008 476 s ISBN 978 966 528 289 1 Bobik I Buchach i jogo mishanstvo Buchach i Buchachchina S 452 Tomin Yu Romanishin Yu Koritko R Parashak I Persha koliya S 158 mapa shema Klapchuk V Zaliznici Galichini Visnik Prikarpatskogo universitetu Istoriya Vipusk 22 S 11 Dimitryuk V Storinkami istoriyi Galickoyi zaliznici S 4 mapa guglDzherelaBojcun L Zaliznicya na Ternopilshini Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 604 605 ISBN 966 528 197 6 Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Pavlishin T Yak pidrivali Buchackij tunel Buchachchina istoriya suchasnosti Beregi svobodi slova Ternopil VAT TVPK Zbruch 2008 S 125 ISBN 978 966 528 289 1 Semeniv O Ye Ternopilshina u vihori vijni vesna lito 1944 roku monografiya Ternopil Aston 2013 176 s 24 il ISBN 978 966 308 512 8 Tomin Yu Romanishin Yu Koritko R Parashak I Persha koliya do 150 richchya Lvivskoyi zaliznici Lviv TzOV Zahidnoukrayinskij Konsaltingovij Centr ZUKC 2011 496 s il ISBN 978 617 655 000 6 Futulujchuk D S 87 93 Inlender A Illustrirter Fuhrer auf den k k Osterr Staatsbahnen fur die Strecken 19 kvitnya 2016 u Wayback Machine Wien Steyrermuhl ca 1895 101 s nim PosilannyaSemeniv O Zaliznici Avstro Ugorshini 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine