Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Крини́ця — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на південному сході району. До 2018 — центр сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Монастириської міської громади. До Криниці приєднано частину хутору Дубовиця (1 будинок). До 1978 року називалося Коростятин, Хоростятин.
| село Криниця | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Монастириська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060310220022359 |
| Облікова картка | Криниця |
| Основні дані | |
| Засноване | 18 століття |
| Населення | 631 |
| Територія | 3.539 км² |
| Густота населення | 178.3 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48305 |
| Телефонний код | +380 3555 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°03′19″ пн. ш. 25°06′27″ сх. д. / 49.05528° пн. ш. 25.10750° сх. д.Координати: 49°03′19″ пн. ш. 25°06′27″ сх. д. / 49.05528° пн. ш. 25.10750° сх. д. |
| Відстань до районного центру | 7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19 |
| Карта | |
  Криниця | |
 Криниця | |
| Мапа | |
| | |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади.
Криниця відома тим, що 18 липня 1944 року там побралися батьки Квітки Цісик — Володимир Цісик та Іванна Лев.
Від 2001 на хуторі Дубовиця щорічно проводять фестиваль лемківської культури «Дзвони Лемківщини».Населення — 631 особа (2001).
Історія
Перша писемна згадка — 1454 року як частина власности шляхтичів Авданців з Бучача, які також підписувалися «з Монастириськ, Язловця». 1578 року село було власністю шляхтичів Бучацьких-Творовських. 1595 року на території села Хоростятина Анджей Сененський заснував місто Суходіл, котре на початку XVII ст. входило до складу Устецьких маєтностей Могилів, потім Вишневецьких, Пшерембських, Корецьких. Видається, що назва Суходіл зникла разом із зникненням статусу міста.
Можна припустити, що з 1760-х років Коростятин належав шляхтичам Лосям; зокрема, 1796 року граф Юзеф Лось був дідичем Задарова, Красіїва, Коростятина. 1768 року його тато — львівський підсудок Марцін Лось — купив маєтності Задарів, Красіїв, напевне, разом з Коростятином.
Після будівництва залізниці між Станіславом та Гусятином у 1884 р. і до її зруйнування в 1944 р. село 60 років через неї мало пряме залізничне сполучення з Монастириськами, Бучачем, Чортковом, Нижневом та іншими містами, селами (дивись мапу).
1880 р. у селі проживало 10 українців, 548 поляків, 14 євреїв;
у 1890 р. – 18 українців, 750 поляків, 6 євреїв;
1902 р. велика земельна власність належала Альбіні Слонецькій.
18 серпня 1920 р. у Коростятині перебував Головний штаб Дієвої Армії УНР.
Згідно результатів Загального перепису населення 1921 року в селі проживало 774 мешканці, з них 10 греко-католиків, 756 римо-католиків, 6 юдеїв та 2 іншого християнського віровизнання. Згідно заявленої національності: 772 поляки, 2 русина.
У 1939 році в селі проживало 990 мешканців, з них 10 українців, 980 поляків
Наприкінці 1943 р. у селі відбувся бій між вояками УПА (сотня “Сірі вовки”) з нацистами.
Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району. Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 628 | 99.53% |
| російська | 3 | 0.47% |
| Усього | 631 | 100% |
Релігія
Є церква Різдва Пресвятої Богородиці (1899, кам'яна, раніше костьол Різдва Пресвятої Діви Марії).
Соціальна сфера
Бібліотека, ВАТ «Криницька агропромтехніка».
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Betlej A. Kościoł parafialny p. w. Narodzenia Najśw. Panny Marii w Korościatynie // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I :Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 18. — 509 il. — S. 131. — . (пол.)
- Betlej А. Kościoł parafialny p. w. Narodzenia Najśw. Panny Marii w Korościatynie… — S. 131—132.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — С. 14.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література
- Трусь М., Уніят В. Криниця // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 240—241. — .
- Лащик, Р. Криниця [Текст] / Р. Лащик, В. Мигаль І. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 65 : фот.
- Betlej А. Kościoł parafialny p. w. Narodzenia Najśw. Panny Marii w Korościatynie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I, T. 18. 386 s., 509 il. — . (пол.)
Посилання
- Korościatyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 415. (пол.)
- Pierwszy Powszechny Spis Ludności 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej // Województwo Tarnopolskie
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Krinicya znachennya Krini cya selo v Ukrayini u Monastiriskij miskij gromadi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na pivdennomu shodi rajonu Do 2018 centr silskoyi radi Vid 2018 roku vvijshlo u sklad Monastiriskoyi miskoyi gromadi Do Krinici priyednano chastinu hutoru Dubovicya 1 budinok Do 1978 roku nazivalosya Korostyatin Horostyatin selo KrinicyaKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon Chortkivskij rajonGromada Monastiriska miska gromadaKod KATOTTG UA61060310220022359Oblikova kartka Krinicya Osnovni daniZasnovane 18 stolittyaNaselennya 631Teritoriya 3 539 km Gustota naselennya 178 3 osib km Poshtovij indeks 48305Telefonnij kod 380 3555Geografichni daniGeografichni koordinati 49 03 19 pn sh 25 06 27 sh d 49 05528 pn sh 25 10750 sh d 49 05528 25 10750 Koordinati 49 03 19 pn sh 25 06 27 sh d 49 05528 pn sh 25 10750 sh d 49 05528 25 10750Vidstan do rajonnogo centru 7 kmMisceva vladaAdresa radi 48300 Ternopilska obl Chortkivskij r n m Monastiriska vul Shevchenka bud 19KartaKrinicyaKrinicyaMapa Krinicya u Vikishovishi Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Monastiriskoyi miskoyi gromadi Krinicya vidoma tim sho 18 lipnya 1944 roku tam pobralisya batki Kvitki Cisik Volodimir Cisik ta Ivanna Lev Vid 2001 na hutori Dubovicya shorichno provodyat festival lemkivskoyi kulturi Dzvoni Lemkivshini Naselennya 631 osoba 2001 IstoriyaStanciya Korostyatin na mapi Transversalbanu Persha pisemna zgadka 1454 roku yak chastina vlasnosti shlyahtichiv Avdanciv z Buchacha yaki takozh pidpisuvalisya z Monastirisk Yazlovcya 1578 roku selo bulo vlasnistyu shlyahtichiv Buchackih Tvorovskih 1595 roku na teritoriyi sela Horostyatina Andzhej Senenskij zasnuvav misto Suhodil kotre na pochatku XVII st vhodilo do skladu Usteckih mayetnostej Mogiliv potim Vishneveckih Psherembskih Koreckih Vidayetsya sho nazva Suhodil znikla razom iz zniknennyam statusu mista Mozhna pripustiti sho z 1760 h rokiv Korostyatin nalezhav shlyahticham Losyam zokrema 1796 roku graf Yuzef Los buv didichem Zadarova Krasiyiva Korostyatina 1768 roku jogo tato lvivskij pidsudok Marcin Los kupiv mayetnosti Zadariv Krasiyiv napevne razom z Korostyatinom Pislya budivnictva zaliznici mizh Stanislavom ta Gusyatinom u 1884 r i do yiyi zrujnuvannya v 1944 r selo 60 rokiv cherez neyi malo pryame zaliznichne spoluchennya z Monastiriskami Buchachem Chortkovom Nizhnevom ta inshimi mistami selami divis mapu 1880 r u seli prozhivalo 10 ukrayinciv 548 polyakiv 14 yevreyiv u 1890 r 18 ukrayinciv 750 polyakiv 6 yevreyiv 1902 r velika zemelna vlasnist nalezhala Albini Sloneckij 18 serpnya 1920 r u Korostyatini perebuvav Golovnij shtab Diyevoyi Armiyi UNR Zgidno rezultativ Zagalnogo perepisu naselennya 1921 roku v seli prozhivalo 774 meshkanci z nih 10 greko katolikiv 756 rimo katolikiv 6 yudeyiv ta 2 inshogo hristiyanskogo viroviznannya Zgidno zayavlenoyi nacionalnosti 772 polyaki 2 rusina U 1939 roci v seli prozhivalo 990 meshkanciv z nih 10 ukrayinciv 980 polyakiv Naprikinci 1943 r u seli vidbuvsya bij mizh voyakami UPA sotnya Siri vovki z nacistami Protyagom 1962 1966 selo nalezhalo do Buchackogo rajonu Pislya likvidaciyi Monastiriskogo rajonu 19 lipnya 2020 roku selo uvijshlo do Chortkivskogo rajonu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 628 99 53 rosijska 3 0 47 Usogo 631 100 ReligiyaYe cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici 1899 kam yana ranishe kostol Rizdva Presvyatoyi Divi Mariyi Socialna sferaBiblioteka VAT Krinicka agropromtehnika Primitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2021 Betlej A Kosciol parafialny p w Narodzenia Najsw Panny Marii w Korosciatynie Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Krakow Antykwa drukarnia Skleniarz 2010 Cz I Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego T 18 509 il S 131 ISBN 978 83 89273 79 6 pol Betlej A Kosciol parafialny p w Narodzenia Najsw Panny Marii w Korosciatynie S 131 132 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 S 14 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihLiteraturaTrus M Uniyat V Krinicya Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 240 241 ISBN 966 528 199 2 Lashik R Krinicya Tekst R Lashik V Migal I Fedechko Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t T 3 Ternopil 2014 S 65 fot Betlej A Kosciol parafialny p w Narodzenia Najsw Panny Marii w Korosciatynie Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Antykwa drukarnia Skleniarz 2010 Cz I T 18 386 s 509 il ISBN 978 83 89273 79 6 pol PosilannyaPortal Ternopilshina Korosciatyn Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 415 pol Pierwszy Powszechny Spis Ludnosci 1921 r i innych zrodel urzedowych Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej Wojewodztwo Tarnopolskie