Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гульден (нім. gulden, дослівно — золотий) — золота монета типу флорин, яку почали карбувати в Німеччині на початку XIV століття. Гульдени карбувались як імператорами Священної Римської імперії, так і окремими королями, курфюрстами та імперськими містами. Найбільш поширеним зразком став рейнський гульден, що карбувався Рейнським монетним союзом з 1386 року. З 1559 року почато карбування імперського гульдена, який мав вартість 75 крейцерів.
| Гульден | |
 | |
| Названо на честь | золото і флорин[d] |
|---|---|
| Опис символу валюти | d |
| Позначення одиниці | fl. і f. |
 Гульден у Вікісховищі | |
Історія
Передумови. Поява флорина та інших європейських золотих монет
З часів Раннього середньовіччя в Західній і Північній Європі золоті монети майже не карбувалися, оскільки в Європі видобуток золота був мізерний, а приплив металу зі Сходу та Африки припинився через розпад Римської імперії та поширення ісламу. Декілька типів золотих монет, які обертались в той час на Заході, здебільшого походили з Візантії, чиї золоті номізми (соліди) називалися в Європі «безант» або були місцевими наслідуваннями золотих динарів мусульманських країн, що називались «манкус». З початком хрестових походів і відновленням активної східної торгівлі, золото знову почало надходити на Захід. Зокрема, завдяки торгівлі з Північною Африкою (Магрибом) європейські купці могли використовувати європейське срібло, щоб дешево купувати африканське золото, яке поступало з золотоносних територій у сучасному Малі (співвідношення між вартістю срібла та золота в Європі складала від 10:1 до 12:1, а в мусульманських країнах — від 6:1 до 8:1). Першими європейськими країнами, що стали карбувати значні обсяги власної золотої монети стали північноіталійські міста-держави, що активно брали участь у східній торгівлі — Флорентійська, Венеційська та Генуезькі республіки.
У 1252 році у Флоренції почали карбувати монету золотий флорин (італ. Fiorino d'oro від «fiore» — квітка), який став родоначальником грошових одиниць «флорин» і в подальшому «гульден». У Венеції невдовзі після 1284 року стали карбувати золоті дукати, чи цехіни. відрізнявся лише зовнішнім оформленням і містив аналогічну кількість золота Генуезька золота монета дженовіно, хоч і зявилась першою, в подальшому не набула широкого поширення.
Флорентійський флорин важив 3,537 г 23¾ каратного золота, що означало вагу чистого золота приблизно 3,5 г. Це відповідало вартості срібної ліри (фунта), що складалась з 240 денаріїв. На аверсі флорина було зображено велику квітку лілії (лат. flos), міський символ Флоренції, на звороті — святий патрон міста Іван Хреститель. Флорентійськіі флоріни з самого початку карбувались у надзвичайно великій для свого часу кількісті. Близько 1336 року у Флоренції карбувалось від 350 000 до 400 000 золотих флоринів на рік. Золота флорентійська монета відносно швидко поширилися в Європі: floreni aurei згадуються в Зальцбурзі ще в 1283 році, а їх поширення в решті Німеччини було задокументовано з 1317 року. У самій Флоренції золоті флоріни карбувалися з однаковим дизайном і пробою до 1533 року.
Богемія
Священна Римська імперія почала власне карбування золотої монети за межами імперської Італії в 1325 році, коли король Богемії Ян Люксембурзький наказав викарбувати золоті монети типу флорентійського флорина у Празі. У 1350 році імператор Карл IV вперше змінив дизайн монети: замість характерних для флорина зображень лілії та Іоанна Хрестителя, на монеті зобразили герб богемського лева та самого імператора, якого пізніше замінив богемський національний святий Вацлав. Оскільки Богемія мала багаті родовища золота, її гульдени, як і випущені в той же час угорські, довгий час карбувалися з однаковою пробою і також називалися дукатами. Богемський гульден згодом втратив свою цінність; у вальваційній таблиці 2-го ордена Аугсбурзького імперського монетного двору 1559 року він оцінюється на ⅓ карата гірше, ніж Рейнський гульден, а саме в 181⁄6 карата.
Любек
Перша золота монета типу флорина у німецькомовних країнах була викарбована у вільному імперському місті Любек в 1340 році. Згідно документів ландсхута від 25 березня 1340 року, привілей на випуск гульдена у флорентійському стилі місту надав імператор Людвіг IV Баварський (1314—1347). Ще в 1342 році було викарбувано 30 000 флоринів загальною вагою 3,53 г. До 1675 року гульдени Любека карбувалися різними типами, на останніх з лицьової сторони був зображений міський герб, а на звороті — імператорський орел.
Рейнський гульден
Після свого обрання в 1346 році імператором, Карл IV (1346—1378) винагородив за підтримку на виборах курфюрстів Кельна, Тріра та Пфальца правом карбувати золоті монети (нім. Goldmünzprivileg), яке було в подальшому підтверджене Золотою буллою. Трір отримав привілей 25 листопада 1346 року, Кельн — 26 листопада 1346 року. Пізніше аналогічний привілей отримав Майнц — 22 січня 1354 року. Індивідуальні золоті монети цих чотирьох курфюрств, які почали карбувати не пізніше 1354 року, стали попередниками пізнішого рейнського гульдена. По своїй вазі та пробі золота і загальному вигляду ці монети були дуже подібні до флорентійського флорина, стандартної європейської золотої монети. З кельнської марки (233,856 г. золота чистотою в 23½ карата) карбували 66 золотих монет 979 проби і вагою в 3,543 грам. Відповідно, кожна монета містила біля 3,469 г. чистого золота.
Вже у 1372 році архієпископи Тріра та Кельна створили монетну асоціацію для стандартизації карбування і гарантії якості монет. Асоціація карбувала золоті монети (гульдени) із зображенням святого Петра на аверсі, а також срібні монети ().
8 червня 1386 року вже четверо рейнських курфюрстів — Куно Трірський, Фрідріх III Кельнський, Адольф Майнцський і Рупрехт I Пфальцський заснували першу Рейнський монетний союз (нім. Rheinischer Münzverein), за зразком якого аж до першої половини XVI століття створювались наступні спілки. Союз почав карбувати рейнський гульден як свою стандартну золоту монету та ввів її в обіг у межах усієї своєї території, яка простягалася вздовж Рейна від Нойса на півночі до Вормса на півдні, та на захід від Рейна по річці Мозель до Кохема і на схід по річці Майн до Хехста (сучасний західне передмістя Франкфурта).
Після заснування Рейнського монетного союзу вага монет залишалася незмінною до 1417 року, але проба була зменшена до 23 каратів (3,396 г. чистого золота), відтак у 1399 році до 22½ каратів (3,322 г.) і у 1409 році до 22 каратів (3,248 г.). У 1419 році з однієї кельнської марки золота в 19 карат карбували вже 67 гульденів, отже кожна монета містила 2,76 г чистого золота. Дизайн монети також змінився, типову для флорентійських флоринів лілію замінив трилисник, що містив посередині герб монетного двору, що викарбував монету, та герби трьох інших монетних дворів асоціації на листях. В 1419 році зображення св. Іоана було замінено на св. Петра, якого, в свою чергу, пізніше змінило зображення Христоса.
В результаті масштабного карбування, золоті гульдени Рейнського монетного союзу набули в XIV—XV століттях великого значення і стали основною валютою Рейнської області. Через нестачу золота наприкінці XV та XVI сторіччя виник дефіцит гульденів, і їх навіть карбували зі зменшеним майже вдвічі вмістом золота.
Яблочний гульден
Крім курфюрстів, свої гульдени почав карбувати й імператор. Поява нового типу гульденів, т.з. яблучних гульденів (нім. Apfelgulden) відбулося при Сигізмунді Люксембурзькому (1433—1437). На підконтрольних йому монетних дворах у Франкфурті, Базелі, Нордлінгені та Дортмунді стали випускати золоті гульдени. Їхня особливість полягала в тому, що на реверсі було зображено символ імперської влади держава (яблуко) у готичному тридужному обрамленні.
Крім рейнських і яблучних гульденів, з'явилося й безліч інших типів. Багато сеньйорів починали карбувати власну золоту монету. Їхньою особливістю був менший вміст чистого золота щодо «еталонних» рейнських гульденів.
Саксонія
Перші золоті гульдени Веттінів із стоячим св. Іоанном та імператорською кулею в трилиснику були викарбувані майстром монетного двору Гансом Стокартом із його клеймом майстра монетного двору «хрест» на монетному дворі Лейпцига між 1454 і 1461 роками. Початок карбування золотих гульденів припав на той час, коли рейнські курфюрсти Кельна, Майнца, Тріра та курфюрського Пфальцу після тривалої перерви відновили спільне карбування золотого рейнського гульдена. Загальна вага та вміст срібла перших саксонських гульденів були аналогічні з рейнськими гульденами. У Саксонії, окрім Лейпцига, золоті гульдени карбувалися на монетних дворах столиці землі у Фрайберзі з 1548 року та в Дрездені з 1557 року.
Зовнішньо саксонські гульдени XV століття подібні до рейнських гульденів. Їх відрізняв невеликий герб Саксонії, розміщений між ногами фігури Івана Хрестителя. Основним джерелом багатства саксонських князів у другій половині XV століття були багаті поклади срібла, отримані в Рудних копальнях. Причиною карбування золотих монет був в основному міжнародний торговий рух, зосереджений у Лейпцигу.
Імперський гульден
Імперські розпорядження про карбування в Священній Римській імперії (нім. Reichsmünzordnung), видані в 1524, 1551 и 1559 роках були спрямовані на встановлиння єдиних стандартів карбування для золотих і срібних монет на всій території імперії. Відповідно до них список імперських монет, крім рейнського гульдена розширювався за рахунок іншої поширеної золотої монети — рейнського дуката, яка, на відміну від рейнських гульденів, чия вага і проба неухильно знижувалися, зберегла вихідний стандарт (загальна вага — 3,5 грама 986-ї. проби) та відповідали основним золотим монетам інших країн. Вартість нового рейнського гульдена була встановлена в розмірі 1⁄72 Кельнської золотої марки, тобто монета містила 2,50 г чистого золота. Цей стандартний рейнський гульден карбувався до XVIII століття одночасно із золотим дукатом, пощиреним в Імперії.
У XV-му та XVI-му століттях міжнародні торговці в Західній Європі перейшли від флорина до дуката як своєї улюбленої валюти, причому дукати часто ходили разом із місцевими золотими монетами, як-от рейнський гульден, французьке екю та іспанське ескудо.
Австрія
На підставі монетної конвенції 1857 року австро-угорська грошова одиниця — гульден (флорин) дорівнювала 100 крейцерам. 1870-го розпочато карбування монет номіналом 4 і 8 гульденів.
1892 року на заміну гульдену прийшла крона (1 гульден = 2 крони), з того часу емісії гульдена більше не проводились, проте в обігу він залишався до 1899-го.
Срібна монета в Австрії з 1753 по 1892 р. (в обігу до 1900 р.). Гульдени також називалися флоринами, ринськими, левами, золотими або злотими ринськими. В 1892 р. грошовою одиницею Австрії (Австро-Угорщини) стала крона.
Див. також
Примітки
- . web.archive.org. 12 березня 2014. Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 12 лютого 2024.
{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - Menninger K. Numbers Words and Number Symbols: A Cultural History of Numbers. — Cambridge: The M.I.T. Press, 1969. — P. 356. — 757 p. — .
- Kellenbenz, p. 346.
- Див. Schrötter: Gold guilders
- Див. Acta publica monetaria, p. 301
- Можливо, флоріни карбували у Шпаєрі вже у 1323/24 роках; див. Weschke, p. 190
- Arthur Suhle: Deutsche Geldgeschichte von den Anfängen bis zum 15. Jahrhundert. S. 167.
- Arthur Suhle: Deutsche Geldgeschichte von den Anfängen bis zum 15. Jahrhundert. S. 174.
- Heinz Fengler, Gerhard Gierow, Willy Unger: Transpress Lexikon Numismatik. Berlin 1976, S. 316.
- Heinz Fengler, Gerhard Gierow, Willy Unger: Transpress Lexikon Numismatik. Berlin 1976, S. 408.
- Arthur Suhle: Die Groschen- und Goldmünzenprägung im 14.und 15. Jahrhundert. In: Deutsche Münz- und Geldgeschichte von den Anfängen bis zum 15. Jahrhundert. Berlin 1974, S. 175 f.
- page 19, Rhenish florin https://www.economics.utoronto.ca/munro5/MONEYLEC.pdf
- Münzen Versand Shop Reppa (25 лютого 2014). . web.archive.org. Архів оригіналу за 25 лютого 2014. Процитовано 11 лютого 2024.
{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - Münzen Versand Shop Reppa (26 грудня 2013). . web.archive.org. Архів оригіналу за 26 грудня 2013. Процитовано 11 лютого 2024.
{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - Münzen Versand Shop Reppa (24 грудня 2014). . web.archive.org. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 11 лютого 2024.
{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - Münzen Versand Shop Reppa (26 грудня 2013). . web.archive.org. Архів оригіналу за 26 грудня 2013. Процитовано 11 лютого 2024.
{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - Münzen Versand Shop Reppa (7 січня 2014). . web.archive.org. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 11 лютого 2024.
{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - Paul Arnold: The Saxon thaler currency from 1500 to 1763 (1980), p. 51.
- Kelly, Patrick (1821). The Universal Cambist, and Commercial Instructor: Being a Full and Accurate Treatise on the Exchanges, Monies, Weights and Measures of All Trading Nations and Their Colonies; with an Account of Their Banks, Public Funds, and Paper Currencies (англ.).
- Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с.
Джерела та література
- Шуст Р. М. Гульден [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 251. — .
Посилання
- Ґульден // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Доровєєва Н. В., Комаринська З. М. (2000). З Історії Грошей України.
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Guilder |
- Рейнський гульден
- Флорин
- Злотий
- Кристинка (гульден)
 | Це незавершена стаття з економіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gulden nim gulden doslivno zolotij zolota moneta tipu florin yaku pochali karbuvati v Nimechchini na pochatku XIV stolittya Guldeni karbuvalis yak imperatorami Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi tak i okremimi korolyami kurfyurstami ta imperskimi mistami Najbilsh poshirenim zrazkom stav rejnskij gulden sho karbuvavsya Rejnskim monetnim soyuzom z 1386 roku Z 1559 roku pochato karbuvannya imperskogo guldena yakij mav vartist 75 krejceriv GuldenNazvano na chestzoloto i florin d Opis simvolu valyutidPoznachennya odinicifl i f Gulden u VikishovishiIstoriyaPeredumovi Poyava florina ta inshih yevropejskih zolotih monet Dokladnishe Florin Dukat ta DzhenovinoFlorentijskij florin sho karbuvavsya v 1252 1533 rokah i stav proobrazom dlya rejnskogo guldena Na zobrazhenni florin 1347 roku Z chasiv Rannogo serednovichchya v Zahidnij i Pivnichnij Yevropi zoloti moneti majzhe ne karbuvalisya oskilki v Yevropi vidobutok zolota buv mizernij a pripliv metalu zi Shodu ta Afriki pripinivsya cherez rozpad Rimskoyi imperiyi ta poshirennya islamu Dekilka tipiv zolotih monet yaki obertalis v toj chas na Zahodi zdebilshogo pohodili z Vizantiyi chiyi zoloti nomizmi solidi nazivalisya v Yevropi bezant abo buli miscevimi nasliduvannyami zolotih dinariv musulmanskih krayin sho nazivalis mankus Z pochatkom hrestovih pohodiv i vidnovlennyam aktivnoyi shidnoyi torgivli zoloto znovu pochalo nadhoditi na Zahid Zokrema zavdyaki torgivli z Pivnichnoyu Afrikoyu Magribom yevropejski kupci mogli vikoristovuvati yevropejske sriblo shob deshevo kupuvati afrikanske zoloto yake postupalo z zolotonosnih teritorij u suchasnomu Mali spivvidnoshennya mizh vartistyu sribla ta zolota v Yevropi skladala vid 10 1 do 12 1 a v musulmanskih krayinah vid 6 1 do 8 1 Pershimi yevropejskimi krayinami sho stali karbuvati znachni obsyagi vlasnoyi zolotoyi moneti stali pivnichnoitalijski mista derzhavi sho aktivno brali uchast u shidnij torgivli Florentijska Venecijska ta Genuezki respubliki U 1252 roci u Florenciyi pochali karbuvati monetu zolotij florin ital Fiorino d oro vid fiore kvitka yakij stav rodonachalnikom groshovih odinic florin i v podalshomu gulden U Veneciyi nevdovzi pislya 1284 roku stali karbuvati zoloti dukati chi cehini vidriznyavsya lishe zovnishnim oformlennyam i mistiv analogichnu kilkist zolota Genuezka zolota moneta dzhenovino hoch i zyavilas pershoyu v podalshomu ne nabula shirokogo poshirennya Florentijskij florin vazhiv 3 537 g 23 karatnogo zolota sho oznachalo vagu chistogo zolota priblizno 3 5 g Ce vidpovidalo vartosti sribnoyi liri funta sho skladalas z 240 denariyiv Na aversi florina bulo zobrazheno veliku kvitku liliyi lat flos miskij simvol Florenciyi na zvoroti svyatij patron mista Ivan Hrestitel Florentijskii florini z samogo pochatku karbuvalis u nadzvichajno velikij dlya svogo chasu kilkisti Blizko 1336 roku u Florenciyi karbuvalos vid 350 000 do 400 000 zolotih floriniv na rik Zolota florentijska moneta vidnosno shvidko poshirilisya v Yevropi floreni aurei zgaduyutsya v Zalcburzi she v 1283 roci a yih poshirennya v reshti Nimechchini bulo zadokumentovano z 1317 roku U samij Florenciyi zoloti florini karbuvalisya z odnakovim dizajnom i proboyu do 1533 roku Bogemiya Gulden Karla IV z profilem imperatora 1346 1355 3 5 g Svyashenna Rimska imperiya pochala vlasne karbuvannya zolotoyi moneti za mezhami imperskoyi Italiyi v 1325 roci koli korol Bogemiyi Yan Lyuksemburzkij nakazav vikarbuvati zoloti moneti tipu florentijskogo florina u Prazi U 1350 roci imperator Karl IV vpershe zminiv dizajn moneti zamist harakternih dlya florina zobrazhen liliyi ta Ioanna Hrestitelya na moneti zobrazili gerb bogemskogo leva ta samogo imperatora yakogo piznishe zaminiv bogemskij nacionalnij svyatij Vaclav Oskilki Bogemiya mala bagati rodovisha zolota yiyi guldeni yak i vipusheni v toj zhe chas ugorski dovgij chas karbuvalisya z odnakovoyu proboyu i takozh nazivalisya dukatami Bogemskij gulden zgodom vtrativ svoyu cinnist u valvacijnij tablici 2 go ordena Augsburzkogo imperskogo monetnogo dvoru 1559 roku vin ocinyuyetsya na karata girshe nizh Rejnskij gulden a same v 181 6 karata Lyubek Gulden mista Lyubek 1341 3 5 g Avers FLORE LUBIC Revers S IOHA NNES B Persha zolota moneta tipu florina u nimeckomovnih krayinah bula vikarbovana u vilnomu imperskomu misti Lyubek v 1340 roci Zgidno dokumentiv landshuta vid 25 bereznya 1340 roku privilej na vipusk guldena u florentijskomu stili mistu nadav imperator Lyudvig IV Bavarskij 1314 1347 She v 1342 roci bulo vikarbuvano 30 000 floriniv zagalnoyu vagoyu 3 53 g Do 1675 roku guldeni Lyubeka karbuvalisya riznimi tipami na ostannih z licovoyi storoni buv zobrazhenij miskij gerb a na zvoroti imperatorskij orel Rejnskij gulden Dokladnishe Rejnskij guldenKelnskij gulden kurfyursta Fridriha III 1376 1377 rik 3 5 g Pislya svogo obrannya v 1346 roci imperatorom Karl IV 1346 1378 vinagorodiv za pidtrimku na viborah kurfyurstiv Kelna Trira ta Pfalca pravom karbuvati zoloti moneti nim Goldmunzprivileg yake bulo v podalshomu pidtverdzhene Zolotoyu bulloyu Trir otrimav privilej 25 listopada 1346 roku Keln 26 listopada 1346 roku Piznishe analogichnij privilej otrimav Majnc 22 sichnya 1354 roku Individualni zoloti moneti cih chotiroh kurfyurstv yaki pochali karbuvati ne piznishe 1354 roku stali poperednikami piznishogo rejnskogo guldena Po svoyij vazi ta probi zolota i zagalnomu viglyadu ci moneti buli duzhe podibni do florentijskogo florina standartnoyi yevropejskoyi zolotoyi moneti Z kelnskoyi marki 233 856 g zolota chistotoyu v 23 karata karbuvali 66 zolotih monet 979 probi i vagoyu v 3 543 gram Vidpovidno kozhna moneta mistila bilya 3 469 g chistogo zolota Rejnskij gulden majncskogo kurfyursta Joganna II vikarbuvano blizko 1400 r u Hehsti Vzhe u 1372 roci arhiyepiskopi Trira ta Kelna stvorili monetnu asociaciyu dlya standartizaciyi karbuvannya i garantiyi yakosti monet Asociaciya karbuvala zoloti moneti guldeni iz zobrazhennyam svyatogo Petra na aversi a takozh sribni moneti 8 chervnya 1386 roku vzhe chetvero rejnskih kurfyurstiv Kuno Trirskij Fridrih III Kelnskij Adolf Majncskij i Rupreht I Pfalcskij zasnuvali pershu Rejnskij monetnij soyuz nim Rheinischer Munzverein za zrazkom yakogo azh do pershoyi polovini XVI stolittya stvoryuvalis nastupni spilki Soyuz pochav karbuvati rejnskij gulden yak svoyu standartnu zolotu monetu ta vviv yiyi v obig u mezhah usiyeyi svoyeyi teritoriyi yaka prostyagalasya vzdovzh Rejna vid Nojsa na pivnochi do Vormsa na pivdni ta na zahid vid Rejna po richci Mozel do Kohema i na shid po richci Majn do Hehsta suchasnij zahidne peredmistya Frankfurta Pislya zasnuvannya Rejnskogo monetnogo soyuzu vaga monet zalishalasya nezminnoyu do 1417 roku ale proba bula zmenshena do 23 karativ 3 396 g chistogo zolota vidtak u 1399 roci do 22 karativ 3 322 g i u 1409 roci do 22 karativ 3 248 g U 1419 roci z odniyeyi kelnskoyi marki zolota v 19 karat karbuvali vzhe 67 guldeniv otzhe kozhna moneta mistila 2 76 g chistogo zolota Dizajn moneti takozh zminivsya tipovu dlya florentijskih floriniv liliyu zaminiv trilisnik sho mistiv poseredini gerb monetnogo dvoru sho vikarbuvav monetu ta gerbi troh inshih monetnih dvoriv asociaciyi na listyah V 1419 roci zobrazhennya sv Ioana bulo zamineno na sv Petra yakogo v svoyu chergu piznishe zminilo zobrazhennya Hristosa V rezultati masshtabnogo karbuvannya zoloti guldeni Rejnskogo monetnogo soyuzu nabuli v XIV XV stolittyah velikogo znachennya i stali osnovnoyu valyutoyu Rejnskoyi oblasti Cherez nestachu zolota naprikinci XV ta XVI storichchya vinik deficit guldeniv i yih navit karbuvali zi zmenshenim majzhe vdvichi vmistom zolota Yablochnij gulden Yabluchnij gulden Sigizmunda Lyuksemburzkogo 1425 Frankfurt Avers MONETA NOVA FRA CFORD Reverst SIGISMU D RO NORUM REX Krim kurfyurstiv svoyi guldeni pochav karbuvati j imperator Poyava novogo tipu guldeniv t z yabluchnih guldeniv nim Apfelgulden vidbulosya pri Sigizmundi Lyuksemburzkomu 1433 1437 Na pidkontrolnih jomu monetnih dvorah u Frankfurti Bazeli Nordlingeni ta Dortmundi stali vipuskati zoloti guldeni Yihnya osoblivist polyagala v tomu sho na reversi bulo zobrazheno simvol imperskoyi vladi derzhava yabluko u gotichnomu triduzhnomu obramlenni Krim rejnskih i yabluchnih guldeniv z yavilosya j bezlich inshih tipiv Bagato senjoriv pochinali karbuvati vlasnu zolotu monetu Yihnoyu osoblivistyu buv menshij vmist chistogo zolota shodo etalonnih rejnskih guldeniv Saksoniya Pershi zoloti guldeni Vettiniv iz stoyachim sv Ioannom ta imperatorskoyu kuleyu v trilisniku buli vikarbuvani majstrom monetnogo dvoru Gansom Stokartom iz jogo klejmom majstra monetnogo dvoru hrest na monetnomu dvori Lejpciga mizh 1454 i 1461 rokami Pochatok karbuvannya zolotih guldeniv pripav na toj chas koli rejnski kurfyursti Kelna Majnca Trira ta kurfyurskogo Pfalcu pislya trivaloyi perervi vidnovili spilne karbuvannya zolotogo rejnskogo guldena Zagalna vaga ta vmist sribla pershih saksonskih guldeniv buli analogichni z rejnskimi guldenami U Saksoniyi okrim Lejpciga zoloti guldeni karbuvalisya na monetnih dvorah stolici zemli u Frajberzi z 1548 roku ta v Drezdeni z 1557 roku Zovnishno saksonski guldeni XV stolittya podibni do rejnskih guldeniv Yih vidriznyav nevelikij gerb Saksoniyi rozmishenij mizh nogami figuri Ivana Hrestitelya Osnovnim dzherelom bagatstva saksonskih knyaziv u drugij polovini XV stolittya buli bagati pokladi sribla otrimani v Rudnih kopalnyah Prichinoyu karbuvannya zolotih monet buv v osnovnomu mizhnarodnij torgovij ruh zoseredzhenij u Lejpcigu Imperskij gulden Dukat imperatora Ferdinanda I 1555 roku Imperski rozporyadzhennya pro karbuvannya v Svyashennij Rimskij imperiyi nim Reichsmunzordnung vidani v 1524 1551 i 1559 rokah buli spryamovani na vstanovlinnya yedinih standartiv karbuvannya dlya zolotih i sribnih monet na vsij teritoriyi imperiyi Vidpovidno do nih spisok imperskih monet krim rejnskogo guldena rozshiryuvavsya za rahunok inshoyi poshirenoyi zolotoyi moneti rejnskogo dukata yaka na vidminu vid rejnskih guldeniv chiya vaga i proba neuhilno znizhuvalisya zberegla vihidnij standart zagalna vaga 3 5 grama 986 yi probi ta vidpovidali osnovnim zolotim monetam inshih krayin Vartist novogo rejnskogo guldena bula vstanovlena v rozmiri 1 72 Kelnskoyi zolotoyi marki tobto moneta mistila 2 50 g chistogo zolota Cej standartnij rejnskij gulden karbuvavsya do XVIII stolittya odnochasno iz zolotim dukatom poshirenim v Imperiyi U XV mu ta XVI mu stolittyah mizhnarodni torgovci v Zahidnij Yevropi perejshli vid florina do dukata yak svoyeyi ulyublenoyi valyuti prichomu dukati chasto hodili razom iz miscevimi zolotimi monetami yak ot rejnskij gulden francuzke ekyu ta ispanske eskudo Avstriya Na pidstavi monetnoyi konvenciyi 1857 roku avstro ugorska groshova odinicya gulden florin dorivnyuvala 100 krejceram 1870 go rozpochato karbuvannya monet nominalom 4 i 8 guldeniv 1892 roku na zaminu guldenu prijshla krona 1 gulden 2 kroni z togo chasu emisiyi guldena bilshe ne provodilis prote v obigu vin zalishavsya do 1899 go Sribna moneta v Avstriyi z 1753 po 1892 r v obigu do 1900 r Guldeni takozh nazivalisya florinami rinskimi levami zolotimi abo zlotimi rinskimi V 1892 r groshovoyu odiniceyu Avstriyi Avstro Ugorshini stala krona Div takozhRejnskij guldenPrimitki web archive org 12 bereznya 2014 Arhiv originalu za 12 bereznya 2014 Procitovano 12 lyutogo 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Menninger K Numbers Words and Number Symbols A Cultural History of Numbers Cambridge The M I T Press 1969 P 356 757 p ISBN 0 486 27096 3 Kellenbenz p 346 Div Schrotter Gold guilders Div Acta publica monetaria p 301 Mozhlivo florini karbuvali u Shpayeri vzhe u 1323 24 rokah div Weschke p 190 Arthur Suhle Deutsche Geldgeschichte von den Anfangen bis zum 15 Jahrhundert S 167 Arthur Suhle Deutsche Geldgeschichte von den Anfangen bis zum 15 Jahrhundert S 174 Heinz Fengler Gerhard Gierow Willy Unger Transpress Lexikon Numismatik Berlin 1976 S 316 Heinz Fengler Gerhard Gierow Willy Unger Transpress Lexikon Numismatik Berlin 1976 S 408 Arthur Suhle Die Groschen und Goldmunzenpragung im 14 und 15 Jahrhundert In Deutsche Munz und Geldgeschichte von den Anfangen bis zum 15 Jahrhundert Berlin 1974 S 175 f page 19 Rhenish florin https www economics utoronto ca munro5 MONEYLEC pdf Munzen Versand Shop Reppa 25 lyutogo 2014 web archive org Arhiv originalu za 25 lyutogo 2014 Procitovano 11 lyutogo 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Munzen Versand Shop Reppa 26 grudnya 2013 web archive org Arhiv originalu za 26 grudnya 2013 Procitovano 11 lyutogo 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Munzen Versand Shop Reppa 24 grudnya 2014 web archive org Arhiv originalu za 24 grudnya 2014 Procitovano 11 lyutogo 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Munzen Versand Shop Reppa 26 grudnya 2013 web archive org Arhiv originalu za 26 grudnya 2013 Procitovano 11 lyutogo 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Munzen Versand Shop Reppa 7 sichnya 2014 web archive org Arhiv originalu za 7 sichnya 2014 Procitovano 11 lyutogo 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Paul Arnold The Saxon thaler currency from 1500 to 1763 1980 p 51 Kelly Patrick 1821 The Universal Cambist and Commercial Instructor Being a Full and Accurate Treatise on the Exchanges Monies Weights and Measures of All Trading Nations and Their Colonies with an Account of Their Banks Public Funds and Paper Currencies angl Timochko N O Ekonomichna istoriya Ukrayini Navch posib K KNEU 2005 204 s ISBN 966 574 759 2Dzherela ta literaturaShust R M Gulden 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 251 ISBN 966 00 0405 2 PosilannyaGulden Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Dorovyeyeva N V Komarinska Z M 2000 Z Istoriyi Groshej Ukrayini Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu GuilderRejnskij gulden Florin Zlotij Kristinka gulden Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi