Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фрідріх III фон Саарверден нім Friedrich III von Saarwerden бл 1348 9 квітня 1414 церковний і державний діяч Священної Р

Фрідріх III фон Саарверден

Фрідріх III фон Саарверден

Фрідріх III фон Саарверден (нім. Friedrich III. von Saarwerden; бл. 1348 — 9 квітня 1414) — церковний і державний діяч Священної Римської імперії, 45-й архієпископ Кельна-курфюрст і 17-й герцог Вестфалії в 1370—1414 роках.

Фрідріх III фон Саарверден
image
Народився1348[2]
Саррверден, Саверн (округ), Нижній Рейн, Q22010895?, Метрополія Франції, Франція
Помер9 квітня 1414[1]
Бонн, Кельн, Німеччина
КраїнаНімеччина
Діяльністьархієпископ, католицький священник, католицький єпископ
Alma materБолонський університет[3]
Знання мовнімецька
ПосадаКурфюрст, Архієпископ Кельна[d] і архієпископ
Конфесіякатолицька церква[4]

Життєпис

Молоді роки

Походив зі шляхетського роду Саарверден. Старший син графа Йоганна II фон Саарверден, і Клари фон Фінстінген. Народився близько 1348 року в родинному замку Саарверден. У 10 років Фрідріх був призначений до церковної кар'єри, тому його відправили на виховання до вуйка , архієпископа Тріра. 1366 року, коли останній став коад'ютором Кельнського архієпископа-курфюрста Енгельберта III де ла Марка, то поставив за мету зробити Фрідріха наступним очільником Кельнської єпархії. Фрідріха було призначено подестою церкви Св. МАрії-ад-Градус і каноніком Кельнського собору. В цей час він сам вивчав канонічне право в Болонському університеті.

1368 року після смерті Енгельберта III, Куно II фон Фолкенштайн намагався домогтися від кельнського капітулу обрання новим архієпископом Фрідріха. Але це протирічило закону, оскільки той не досяг певного віку (30 років). Спроба знайти підтримки при Папському престолі також виявилася марною, оскільки папа римський Урбан V відхилив пропозицію Куно II фон Фолкенштайна. При цьому останній став адміністратором Кельнського архієпископства. Також проти кандидатури Фрідріха виступив імператор Карл IV Люксембург. Тому папа римський запропонував Куно II стати самому архієпископом Кельна, поступившись Трірською кафедрою на користь Йоганна Люксембург-Ліньї, родича імператора, єпископа Страсбурга, а Страсбурзьку єпархію передати Фрідріхові фон Саарвердену. Втім цю пропозицію Куно II фон Фолкенштайн відхилив. Тоді останнього 1369 року було призначено апостольським вікарієм в Кельні, а 1370 року — апостольским адміністратором з можливістю продовження перебування на посаді ще на 2 роки.

Втім влітку 1370 року Куно II фон Фолкенштайн провів нові вибори архієпископа Кельна, де одностайно переміг Фрідріх. Невдовзі він вирушив до папської курії в Авіньйоні, де переконав Урбана V затвердити себе на посаді в обмін на сплату 120 тис. золотих гульденів протягом 6 років (тоді як звичайний щорічний платіж Кельнської єпархії складав 10 тис. золотих гульденів). 1371 року повернувся до Кельна, де затвердив усі розпорядження Куно II фон Фолкенштайна в 1368—1370 роках. У 1371—1372 роках відбулося отримання регалій від імператора Карла IV як курфюрства Кельна і герцога Вестфалії відповідно. 1372 року Фрідріх III фон Саарверден затвердив попередні права міста Кельн.

Архієпископ-курфюрст

Початок

Новий архієпископ опинився в складній ситуації: борг єпархії складав 474 тис. гульденів, до чого додалися його власні зобов'язання перед папою римським, у випадку не виконання яких міг втратити сан і посаду. Також частина володінь на заході перейшли у власність до Адольфа I, графа Клеве, інша перебувала в заставі Куно II фон Фолкенштайна. Основну увагу приділив фінансовим питанням, запровадивши посаду рентмайстера, як головного фінансиста. Було розділено фінансову і військову адміністрацію.

У 1371 році, скориставшись тим, що Адольф Клевський був втягнутий у війну за Гельдернську спадщину та мав численні борги, Фрідріх III фон Саарверден розпочав перемовини про повернення володіння Райнберг з митницею, що приносила дохід в 10 тис. золотих гульденів. 1372 року було укладено договір про повернення Райнбергу в обмін на 55 тис. золотих гульденів і щорічну сплату в 2 тис. золотих гульденів. Ці гроші Фрідріх III взяв у борг насамперед у Куно II, архієпископа Тріра, — 52 тис. золотих гульденів в обмін на половину рейнокругу Бонн.

1372 року втрутився у боротьбу в графстві Нойєнар, завдяки чому змусив претендента на графство Йоганна фон Саффенберга викупити його та передати архієпископу замок Нойєнар. Також кельнськими військами було зайнято панство Розберг. Водночас отримав посаду імператорського вікарія.

Іншою проблемою була самостійність міста Нойс, що фактично перестало коритися Кельнським аріхєпископам з 1362 року. Для ослаблення магистрату Фрідріх III фон Саарверден переніс рейнську митницю з Нойса до Зонсу, який 1373 року отримав статус міста. Для його захисту архієпископ звів замок Фрідестром.

1373 року після сплати всіх грошей Райнберг повернувся до складу Кельнського курфюрства. Того ж року втрутився з боротьбу за панство Гельпенштайн. 1374 року взяв додатковий кредит в кельнського духовенства, ломбардських банкірів, кельнських юдеїв, міста Любек. Разом з тим завдяки енергійним діям архієпископа вдалося збільшити надходження з митниць в Нойсі, Бонні і Лінці. Втім найбільшу допомогу йому надавав вуйко Куно II — його позики були безвідсотковими.

1374 року доклав зусиль для розпалювання так званої війни шеффенів в Кельні, з метою послаблення місцевого магистрату. За підтримки імператора Карла IV вдалося позбавити Кельн уіх привілеїв в імперії, що ще більше розбурхало протистояння. Того ж року впровадив посаду генерального вікарія в Кельнській єпархії, який став допомагати архієпископу в церковних справах.

1375 року папа римський Григорій XI позбавив Фрідріха III посади через те, що той практично нічого не сплатив до курії з обіцяних грошей. Але архієпископ отримав підтримку власного духовенства, яке було невдоволене політикою Папського престолу в Авіньйоні.

1376 року підтримав сина імператора Карла IV — Венцеля — римським королем, за що отримав від 40 до 50 тис. золотих гульденів. Ними Фрідріх III фон Саарверден погасив борги перед Куно II фон Фолкенштайном, також повернув заклад в останнього.

1377 року домовився з папою римським про плату одночасно 30 тис. гульденів в обмін на скасування подальших вимог та зняття відлучення. Але Фрідріх III фон Саарверден знову нічого не заплатив. Ситуацію врятувала Західна схизма, що почалася 1379 року. Разом з королем Німеччини Венцелем архієпископ Кельна підтримав папу римського Урбана VI, що перебував у Римі, проти антипапи Климента VII з Авіньйону. На дяку за це Урбан VI звільнив Фрідріха III фон Саарвердена від сплати 120 тис. золотих гульденів та призначив пожиттєво своїм легатом в Німеччині. Втім в подальшому в умовах розгортання схизми заборонив публікувати папські листи до перегляду його канцелярії, завдяки чому Папський престол не зміг безпосередньо спілкуватися з духовенством та мирянами.

Водночас діяв на інших напрямках. 1377 року за підтримки патриціату відновив владу в Нойсі. Натомість допоміг міському патрциіату приборкати «молоді цехи». Але підкорити Кельн своїй владі не вдалося, внаслідок чого Війна шеффенів, що тривала з 1374 року завершилася визнанням статус-кво. Разом з тим 1377 року почав війну проти Енгельберта III, графа Марку, до якого на боці останнього 1378 року приєдналися Адольф I, граф Клеве, і Йоганн I, граф Нассау. Приводом був перехід графства Арнсберг у власність архієпископа Кельнського як герцога Вестфалії. Причина полягала в бажанні Фрідріха III фон Саарвердена посилити владу в Вестфалії та відновити церковну владу в графстві Марк, насамперед в місті Бохум. 1378 року остаточно закріпив за архієпископством володіння панством Гельпенштайн.

1379 року передав села Мерзеніх і Гірбельсрат та 6 тис. золотих гульденів Вільгельму І, герцогу Гельдерна і Юліха, в обмін на невтручання того раніше в справу графства Нойєнар.

Розвиток і розширення володінь

В результаті до 1381 року він сплатив більшість боргів, повернув усі володіння. 1381 року замирився з графами Марку і Клеве, за яким архієпископ отримав права в місті Зіген в графстві Нассау, містах Бохум, Хаген та Швельм в графстві Марк. Після цього спрямував зусилля на захист кордонів архієпископства Кельнського і герцогства Вестфальського, відновивши або розширивши замки (укріплення) в містах Кемпен, Лідберг, Гюльхрат, Лінн, Зонс і Цюльпіх, Ксантен. Навіть зміг придбати витвори мистецтва для себе та Кельнського собору.

Також було завершено адміністративну реформу, розпочату за Вальрама фон Юліха. Було створено раду як політичний орган управління. В Поппельсдорфі було створено архів архієпископа. Завершено організацію управлінського апарату, який складався з 5 секретарів, 3 з яких постійно супроводжували Фрідріха III фон Саарвердена, а 2 інші працювали в архіві.

1385 року заволодів містом Лінн з округою, домовившись з господарем Генріхом фон Стрюнеке про сплату 20 тис. золотих гульденів і щорічну ренту в 2 тис. золотих гульденів, але не сплатив (лише 1388 року сплатив 4 тис. гульденів). 1388 року підтвердив союз з герцогством Гельдерн. Того ж року спільно з Енгельбертом III, графом Марку, виступив проти імперського міста Дортмунд, на яке мав права Кельнський архієпископ. Бойові дії тривали до 1389 року, але не принесли успіху Фрідріху III фон Саарвердену.

1390 року продав Дортмунду право на самостійність. 1391 року почався конфлікт з Адольфом I, графом Клеве, через місто Лінн. До війни приєднався Енгельберт III, граф Марку, але після смерті того в грудні 1391 року почалися перемовини, що завершилися в квітні 1392 року. Архієпископство отримувало місто Лінн в обмін на місто Рес, а місто Ксантен опинилося у спільному володінні.

1393 року повернув панство Розберг. Того ж року містяни Кельна захопили абатство Дойц, яке було відвойовано 1396 року. 1397 року за новою угодою з Вільгельмом І, герцогом Гельдерна і Юліх, поділив з останнім місто Цюльпіх. 1399 року надав церквам і монастирям Кельна нові статути.

1400 року під час обрання короля Німеччини підтримав кандидатуру Рупрехта III Віттельсбаха, курфюрста Пфальца, якого коронував у Кельні. 1402 року уклав договір з новим герцогом Гельдерн-Юліха Рейнальдом IV, за яким отримав Цюльпіх. 1409 року Фрідріх III фон Саарверден новою угодою з герцогом Гельдерн-Юліху затвердив за собою Цюльпіх з 4 навколишніми селами в обмін на сплату 7 тис. золотих гульденів. Того ж року підтримав проведення пізанського собору як захід подолання схизми.

1410 року під час виборів нового короля Німеччини підтримав кандидатуру Сигізмунда Люксембурга. Підтримав скликання Констанцького собору 1414 року, але помер в Бонні ще до його початку. Поховано в каплиці Св. Марії Кельнського собору. На момент смерті за деякими відомостями скарбниця архієпископства складала близько 300 тис. золотих гульденів.

Примітки

  1. https://www.deutsche-biographie.de/sfz60990.html
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #118535684 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. https://resource.database.rag-online.org/ngRH5g678Rp4dgnNlRqg0Pdo
  4. Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
    d:Track:Q30d:Track:Q3892772

Джерела

  • Hans-Walter Herrmann: Geschichte der Grafschaft Saarwerden bis zum Jahre 1527. 2 Bände, Saarbrücken 1957—1962, zugleich Dissertation, Saarbrücken 1959.
  • Wilhelm Janssen: Geschichte des Erzbistums Köln. 5 Bde. Köln 1987—2003, hier Bd. 2, Teil-Bd. 1 (1995): Das Erzbistum Köln im späten Mittelalter 1191—1515.
  • Christoph Waldecker: Friedrich III. von Saarwerden. In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). Band 23, Bautz, Nordhausen 2004, , Sp. 433—438.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fridrih III fon Saarverden nim Friedrich III von Saarwerden bl 1348 9 kvitnya 1414 cerkovnij i derzhavnij diyach Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 45 j arhiyepiskop Kelna kurfyurst i 17 j gercog Vestfaliyi v 1370 1414 rokah Fridrih III fon SaarverdenNarodivsya1348 2 Sarrverden Savern okrug Nizhnij Rejn Q22010895 Metropoliya Franciyi FranciyaPomer9 kvitnya 1414 1 Bonn Keln NimechchinaKrayinaNimechchinaDiyalnistarhiyepiskop katolickij svyashennik katolickij yepiskopAlma materBolonskij universitet 3 Znannya movnimeckaPosadaKurfyurst Arhiyepiskop Kelna d i arhiyepiskopKonfesiyakatolicka cerkva 4 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv zi shlyahetskogo rodu Saarverden Starshij sin grafa Joganna II fon Saarverden i Klari fon Finstingen Narodivsya blizko 1348 roku v rodinnomu zamku Saarverden U 10 rokiv Fridrih buv priznachenij do cerkovnoyi kar yeri tomu jogo vidpravili na vihovannya do vujka arhiyepiskopa Trira 1366 roku koli ostannij stav koad yutorom Kelnskogo arhiyepiskopa kurfyursta Engelberta III de la Marka to postaviv za metu zrobiti Fridriha nastupnim ochilnikom Kelnskoyi yeparhiyi Fridriha bulo priznacheno podestoyu cerkvi Sv MAriyi ad Gradus i kanonikom Kelnskogo soboru V cej chas vin sam vivchav kanonichne pravo v Bolonskomu universiteti 1368 roku pislya smerti Engelberta III Kuno II fon Folkenshtajn namagavsya domogtisya vid kelnskogo kapitulu obrannya novim arhiyepiskopom Fridriha Ale ce protirichilo zakonu oskilki toj ne dosyag pevnogo viku 30 rokiv Sproba znajti pidtrimki pri Papskomu prestoli takozh viyavilasya marnoyu oskilki papa rimskij Urban V vidhiliv propoziciyu Kuno II fon Folkenshtajna Pri comu ostannij stav administratorom Kelnskogo arhiyepiskopstva Takozh proti kandidaturi Fridriha vistupiv imperator Karl IV Lyuksemburg Tomu papa rimskij zaproponuvav Kuno II stati samomu arhiyepiskopom Kelna postupivshis Trirskoyu kafedroyu na korist Joganna Lyuksemburg Linyi rodicha imperatora yepiskopa Strasburga a Strasburzku yeparhiyu peredati Fridrihovi fon Saarverdenu Vtim cyu propoziciyu Kuno II fon Folkenshtajn vidhiliv Todi ostannogo 1369 roku bulo priznacheno apostolskim vikariyem v Kelni a 1370 roku apostolskim administratorom z mozhlivistyu prodovzhennya perebuvannya na posadi she na 2 roki Vtim vlitku 1370 roku Kuno II fon Folkenshtajn proviv novi vibori arhiyepiskopa Kelna de odnostajno peremig Fridrih Nevdovzi vin virushiv do papskoyi kuriyi v Avinjoni de perekonav Urbana V zatverditi sebe na posadi v obmin na splatu 120 tis zolotih guldeniv protyagom 6 rokiv todi yak zvichajnij shorichnij platizh Kelnskoyi yeparhiyi skladav 10 tis zolotih guldeniv 1371 roku povernuvsya do Kelna de zatverdiv usi rozporyadzhennya Kuno II fon Folkenshtajna v 1368 1370 rokah U 1371 1372 rokah vidbulosya otrimannya regalij vid imperatora Karla IV yak kurfyurstva Kelna i gercoga Vestfaliyi vidpovidno 1372 roku Fridrih III fon Saarverden zatverdiv poperedni prava mista Keln Arhiyepiskop kurfyurst Pochatok Novij arhiyepiskop opinivsya v skladnij situaciyi borg yeparhiyi skladav 474 tis guldeniv do chogo dodalisya jogo vlasni zobov yazannya pered papoyu rimskim u vipadku ne vikonannya yakih mig vtratiti san i posadu Takozh chastina volodin na zahodi perejshli u vlasnist do Adolfa I grafa Kleve insha perebuvala v zastavi Kuno II fon Folkenshtajna Osnovnu uvagu pridiliv finansovim pitannyam zaprovadivshi posadu rentmajstera yak golovnogo finansista Bulo rozdileno finansovu i vijskovu administraciyu U 1371 roci skoristavshis tim sho Adolf Klevskij buv vtyagnutij u vijnu za Geldernsku spadshinu ta mav chislenni borgi Fridrih III fon Saarverden rozpochav peremovini pro povernennya volodinnya Rajnberg z mitniceyu sho prinosila dohid v 10 tis zolotih guldeniv 1372 roku bulo ukladeno dogovir pro povernennya Rajnbergu v obmin na 55 tis zolotih guldeniv i shorichnu splatu v 2 tis zolotih guldeniv Ci groshi Fridrih III vzyav u borg nasampered u Kuno II arhiyepiskopa Trira 52 tis zolotih guldeniv v obmin na polovinu rejnokrugu Bonn 1372 roku vtrutivsya u borotbu v grafstvi Nojyenar zavdyaki chomu zmusiv pretendenta na grafstvo Joganna fon Saffenberga vikupiti jogo ta peredati arhiyepiskopu zamok Nojyenar Takozh kelnskimi vijskami bulo zajnyato panstvo Rozberg Vodnochas otrimav posadu imperatorskogo vikariya Inshoyu problemoyu bula samostijnist mista Nojs sho faktichno perestalo koritisya Kelnskim arihyepiskopam z 1362 roku Dlya oslablennya magistratu Fridrih III fon Saarverden perenis rejnsku mitnicyu z Nojsa do Zonsu yakij 1373 roku otrimav status mista Dlya jogo zahistu arhiyepiskop zviv zamok Fridestrom 1373 roku pislya splati vsih groshej Rajnberg povernuvsya do skladu Kelnskogo kurfyurstva Togo zh roku vtrutivsya z borotbu za panstvo Gelpenshtajn 1374 roku vzyav dodatkovij kredit v kelnskogo duhovenstva lombardskih bankiriv kelnskih yudeyiv mista Lyubek Razom z tim zavdyaki energijnim diyam arhiyepiskopa vdalosya zbilshiti nadhodzhennya z mitnic v Nojsi Bonni i Linci Vtim najbilshu dopomogu jomu nadavav vujko Kuno II jogo poziki buli bezvidsotkovimi 1374 roku doklav zusil dlya rozpalyuvannya tak zvanoyi vijni sheffeniv v Kelni z metoyu poslablennya miscevogo magistratu Za pidtrimki imperatora Karla IV vdalosya pozbaviti Keln uih privileyiv v imperiyi sho she bilshe rozburhalo protistoyannya Togo zh roku vprovadiv posadu generalnogo vikariya v Kelnskij yeparhiyi yakij stav dopomagati arhiyepiskopu v cerkovnih spravah 1375 roku papa rimskij Grigorij XI pozbaviv Fridriha III posadi cherez te sho toj praktichno nichogo ne splativ do kuriyi z obicyanih groshej Ale arhiyepiskop otrimav pidtrimku vlasnogo duhovenstva yake bulo nevdovolene politikoyu Papskogo prestolu v Avinjoni 1376 roku pidtrimav sina imperatora Karla IV Vencelya rimskim korolem za sho otrimav vid 40 do 50 tis zolotih guldeniv Nimi Fridrih III fon Saarverden pogasiv borgi pered Kuno II fon Folkenshtajnom takozh povernuv zaklad v ostannogo 1377 roku domovivsya z papoyu rimskim pro platu odnochasno 30 tis guldeniv v obmin na skasuvannya podalshih vimog ta znyattya vidluchennya Ale Fridrih III fon Saarverden znovu nichogo ne zaplativ Situaciyu vryatuvala Zahidna shizma sho pochalasya 1379 roku Razom z korolem Nimechchini Vencelem arhiyepiskop Kelna pidtrimav papu rimskogo Urbana VI sho perebuvav u Rimi proti antipapi Klimenta VII z Avinjonu Na dyaku za ce Urban VI zvilniv Fridriha III fon Saarverdena vid splati 120 tis zolotih guldeniv ta priznachiv pozhittyevo svoyim legatom v Nimechchini Vtim v podalshomu v umovah rozgortannya shizmi zaboroniv publikuvati papski listi do pereglyadu jogo kancelyariyi zavdyaki chomu Papskij prestol ne zmig bezposeredno spilkuvatisya z duhovenstvom ta miryanami Vodnochas diyav na inshih napryamkah 1377 roku za pidtrimki patriciatu vidnoviv vladu v Nojsi Natomist dopomig miskomu patrciiatu priborkati molodi cehi Ale pidkoriti Keln svoyij vladi ne vdalosya vnaslidok chogo Vijna sheffeniv sho trivala z 1374 roku zavershilasya viznannyam status kvo Razom z tim 1377 roku pochav vijnu proti Engelberta III grafa Marku do yakogo na boci ostannogo 1378 roku priyednalisya Adolf I graf Kleve i Jogann I graf Nassau Privodom buv perehid grafstva Arnsberg u vlasnist arhiyepiskopa Kelnskogo yak gercoga Vestfaliyi Prichina polyagala v bazhanni Fridriha III fon Saarverdena posiliti vladu v Vestfaliyi ta vidnoviti cerkovnu vladu v grafstvi Mark nasampered v misti Bohum 1378 roku ostatochno zakripiv za arhiyepiskopstvom volodinnya panstvom Gelpenshtajn 1379 roku peredav sela Merzenih i Girbelsrat ta 6 tis zolotih guldeniv Vilgelmu I gercogu Gelderna i Yuliha v obmin na nevtruchannya togo ranishe v spravu grafstva Nojyenar Rozvitok i rozshirennya volodin V rezultati do 1381 roku vin splativ bilshist borgiv povernuv usi volodinnya 1381 roku zamirivsya z grafami Marku i Kleve za yakim arhiyepiskop otrimav prava v misti Zigen v grafstvi Nassau mistah Bohum Hagen ta Shvelm v grafstvi Mark Pislya cogo spryamuvav zusillya na zahist kordoniv arhiyepiskopstva Kelnskogo i gercogstva Vestfalskogo vidnovivshi abo rozshirivshi zamki ukriplennya v mistah Kempen Lidberg Gyulhrat Linn Zons i Cyulpih Ksanten Navit zmig pridbati vitvori mistectva dlya sebe ta Kelnskogo soboru Takozh bulo zaversheno administrativnu reformu rozpochatu za Valrama fon Yuliha Bulo stvoreno radu yak politichnij organ upravlinnya V Poppelsdorfi bulo stvoreno arhiv arhiyepiskopa Zaversheno organizaciyu upravlinskogo aparatu yakij skladavsya z 5 sekretariv 3 z yakih postijno suprovodzhuvali Fridriha III fon Saarverdena a 2 inshi pracyuvali v arhivi 1385 roku zavolodiv mistom Linn z okrugoyu domovivshis z gospodarem Genrihom fon Stryuneke pro splatu 20 tis zolotih guldeniv i shorichnu rentu v 2 tis zolotih guldeniv ale ne splativ lishe 1388 roku splativ 4 tis guldeniv 1388 roku pidtverdiv soyuz z gercogstvom Geldern Togo zh roku spilno z Engelbertom III grafom Marku vistupiv proti imperskogo mista Dortmund na yake mav prava Kelnskij arhiyepiskop Bojovi diyi trivali do 1389 roku ale ne prinesli uspihu Fridrihu III fon Saarverdenu 1390 roku prodav Dortmundu pravo na samostijnist 1391 roku pochavsya konflikt z Adolfom I grafom Kleve cherez misto Linn Do vijni priyednavsya Engelbert III graf Marku ale pislya smerti togo v grudni 1391 roku pochalisya peremovini sho zavershilisya v kvitni 1392 roku Arhiyepiskopstvo otrimuvalo misto Linn v obmin na misto Res a misto Ksanten opinilosya u spilnomu volodinni 1393 roku povernuv panstvo Rozberg Togo zh roku mistyani Kelna zahopili abatstvo Dojc yake bulo vidvojovano 1396 roku 1397 roku za novoyu ugodoyu z Vilgelmom I gercogom Gelderna i Yulih podiliv z ostannim misto Cyulpih 1399 roku nadav cerkvam i monastiryam Kelna novi statuti 1400 roku pid chas obrannya korolya Nimechchini pidtrimav kandidaturu Ruprehta III Vittelsbaha kurfyursta Pfalca yakogo koronuvav u Kelni 1402 roku uklav dogovir z novim gercogom Geldern Yuliha Rejnaldom IV za yakim otrimav Cyulpih 1409 roku Fridrih III fon Saarverden novoyu ugodoyu z gercogom Geldern Yulihu zatverdiv za soboyu Cyulpih z 4 navkolishnimi selami v obmin na splatu 7 tis zolotih guldeniv Togo zh roku pidtrimav provedennya pizanskogo soboru yak zahid podolannya shizmi 1410 roku pid chas viboriv novogo korolya Nimechchini pidtrimav kandidaturu Sigizmunda Lyuksemburga Pidtrimav sklikannya Konstanckogo soboru 1414 roku ale pomer v Bonni she do jogo pochatku Pohovano v kaplici Sv Mariyi Kelnskogo soboru Na moment smerti za deyakimi vidomostyami skarbnicya arhiyepiskopstva skladala blizko 300 tis zolotih guldeniv Primitkihttps www deutsche biographie de sfz60990 html Deutsche Nationalbibliothek Record 118535684 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https resource database rag online org ngRH5g678Rp4dgnNlRqg0Pdo Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772DzherelaHans Walter Herrmann Geschichte der Grafschaft Saarwerden bis zum Jahre 1527 2 Bande Saarbrucken 1957 1962 zugleich Dissertation Saarbrucken 1959 Wilhelm Janssen Geschichte des Erzbistums Koln 5 Bde Koln 1987 2003 hier Bd 2 Teil Bd 1 1995 Das Erzbistum Koln im spaten Mittelalter 1191 1515 Christoph Waldecker Friedrich III von Saarwerden In Biographisch Bibliographisches Kirchenlexikon BBKL Band 23 Bautz Nordhausen 2004 ISBN 3 88309 155 3 Sp 433 438

Дата публікації:
Топ