Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рейнський гульден (нім. Rheinischer Gulden) або рейнський флорин (лат. florenus Rheni) — золота монета типу гульден, шо карбувалась в Рейнським монетним союзом в Рейнської області в XIV—XV століттях і мала вагу від 3,8 до 3,4 грам. Рейнські золоті гульдени мали важливе значення для німецької грошової системи протягом довгого часу. Вони перетворилися на найпоширенішу монету для міжміської торгівлі в Німеччині, Нідерландах, Швейцарії, Богемії, Моравії, Угорщині, Іспанії та Франції, де вартість і курс обміну місцевих золотих і навіть срібних монет не рідко оцінювалися саме в рейнських гульденах.
| Рейнський гульден | |||
|---|---|---|---|
| нім. Rheinischer Gulden | |||
| |||
| Коди і символи | |||
| Абревіатури | Rfl., також fl. (rh.) | ||
| Територія обігу | |||
| Емітент | Рейнський монетний союз:
| ||
| Історія | |||
| Дата | 1386 | ||
Історія
Після свого обрання в 1346 році імператором, Карл IV (1346—1378) винагородив за підтримку на виборах курфюрстів Кельна, Тріра та Пфальца правом карбувати золоті монети (нім. Goldmünzprivileg), яке було в подальшому підтверджене Золотою буллою. Трір отримав привілей 25 листопада 1346 року, Кельн — 26 листопада 1346 року. Пізніше аналогічний привілей отримав Майнц — 22 січня 1354 року. Індивідуальні золоті монети цих чотирьох курфюрств, які почали карбувати не пізніше 1354 року, можна вважати попередниками пізнішого рейнського гульдена. По своїй вазі та пробі золота і загальному вигляду ці монети були дуже подібні до флорентійського флорина, стандартної європейської золотої монети. З кельнської марки (233,856 г. золота чистотою в 23½ карата) карбували 66 золотих монет 979 проби і вагою в 3,543 грам. Відповідно, кожна монета містила біля 3,469 г. чистого золота.
Вже у 1372 році архієпископи Тріра та Кельна створили монетний союз для стандартизації карбування і гарантії якості монет. Союз карбував золоті монети (гульдени) із зображенням святого Петра на аверсі, а також срібні монети (). 8 червня 1386 року вже четверо рейнських курфюрстів — Куно Трірський, Фрідріх III Кельнський, Адольф Майнцький і Рупрехт I Пфальцський заснували перший Рейнський монетний союз (нім. Rheinischer Münzverein), за зразком якого аж до першої половини XVI століття створювались наступні об'єднання. Союз почав карбувати рейнський гульден як свою стандартну золоту монету та ввів її в обіг у межах усієї своєї території, яка простягалася вздовж Рейна від Нойса на півночі, до Вормса на півдні, на захід від Рейна по річці Мозель до Кохема і на схід по річці Майн до Хехста (сучасний західне передмістя Франкфурта).
Після заснування Рейнського монетного союзу вага монет залишалася незмінною до 1417 року, але проба була зменшена до 23 каратів (3,396 г. чистого золота), відтак у 1399 році до 22½ каратів (3,322 г.) і у 1409 році до 22 каратів (3,248 г.). Згодом зменшилась і загальна вага монети і у 1419 році з однієї кельнської марки золота в 19 карат карбували вже 67 гульденів, відтак кожна монета містила лише 2,76 г чистого золота. Дизайн монети також змінився, типову для флорентійських флоринів лілію замінив трилисник, що містив посередині герб монетного двору, що викарбував монету, та герби трьох інших монетних дворів Рейнського монетногго союзу на листях. В 1419 році зображення св. Івана Хрестителя було замінено на св. Петра, якого, в свою чергу, пізніше змінило зображення Христоса.
В результаті масштабного карбування, золоті гульдени Рейнського монетного союзу набули в XIV—XV століттях великого значення і стали основною валютою Рейнської області. Через нестачу золота наприкінці XV та XVI сторіччя виник дефіцит гульденів, і їх навіть карбували зі зменшеним майже вдвічі вмістом золота.
Імперські розпорядження про карбування в Священній Римській імперії (нім. Reichsmünzordnung), видані в 1524, 1551 и 1559 роках були спрямовані на встановлиння єдиних стандартів карбування для золотих і срібних монет на всій території імперії. Відповідно до них, список імперських монет в доповнення до рейнського гульдена розширювався за рахунок іншої поширеної золотої монети — рейнського дуката, яка, на відміну від рейнських гульденів, чия вага і проба неухильно знижувалися, зберегла вихідний стандарт (загальна вага — 3,5 грам золота 986 проби) та відповідали стандартам основних золотих монет інших країн. При цьому золотий гульден і срібний гульденгрош, які раніше оцінювались як рівні по вартості, хоч і виражені в різних металах, тепер отримали самостійні назви, відповідно "гольдгульден" і "гульдинер" — і стали різновартісними монетами: гольдгульден коштував 75, а гульдинер 60 імперських крейцерів. Вартість нового рейнського гульдена (гольдгульдена) була встановлена в розмірі 1⁄72 Кельнської золотої марки, тобто монета містила 2,50 г чистого золота. За цим стандартом рейнський гульден карбувався до XVIII століття одночасно із золотим дукатом, пощиреним в Імперії.
У XV-му та XVI-му століттях міжнародні торговці в Західній Європі перейшли від флорина до дуката як своєї пріоритетної валюти, причому дукати часто ходили разом із місцевими золотими монетами, як-от рейнський гульден, французьке екю та іспанське ескудо.
Коли правителі реформували свої валюти, вони часто використовували дукат як модель. Прикладами є мамлюки ашрафі та османські султани.[26] У 1497 році Іспанія переробила своє золото екселенте на копію дукату, який з 1504 року був відомий як ducado. 23¾ карата і трохи менші за венеціанський дукат, кожен мав приблизно 3,484 г чистого золота і вважався 375 мараведі, типова розрахункова одиниця того часу. Імператор Священної Римської імперії Максиміліан-I започаткував власну валютну реформу, карбуючи золоті дукати в Австрії з 1511 року. Золоті дукати та флорини були встановлені в решті Священної Римської імперії згідно з постановами про карбування (Reichsmünzordnung) у 1524, 1559 та пізніше. Дукат важив 3,49 грама і мав 23⅔ карата (3,442 г чистого золота) і обмінювався в співвідношенні 8 дукатів за 11 Рейнських флоринів, які важили 3,25 грама і були 18½ карата (2,503 г чистого золота). Німецькі території зберігали ці стандарти до XIX століття.
Важливість
Рейнська асоціація монетних дворів зіграла велике значення для карбування монет як в Рейнській області та і всій Священної Римської імперії. Золоті рейнські гульдени повсюдно приймалися як торгові монети і використовувалися як розрахункова одиниця до XVII століття. Рейнський гульден став зразком для багатьох регіональних валют по всій Священній Римській імперії та був «об'єднуючим зв'язком» імперії на фінансовому рівні. Вартість інших тогочасних золотих і срібних монет оцінювалась в рейнських гульденах, і через їх вартість у гульденах встановлювався їх обмінний курс між собою.
Встановлення співвідношення рейнського гульдена з срібним мейсенського грошем, основою регіональною монетою Мейсенського маркграфства, а пізніше і Саксонії відбулося вже з 1368—1369 роках, ще до утворення Рейнської монетної асоціації. У цей час «широкий» або мейсенський грош карбувався на державному монетному дворі Фрайберга і монетного двора Цвікау. З середини XV століття було встановлено фіксований обмінний курс між мейсенським грошем та рейнським гульденом. Спочатку один рейнський золотий гульден оцінювався в 20-21 мейсенський грош (відомий як нім. Oberwähr). Пізніше зміст срібла в мейсенських монетах (відомих як нім. Beiwähr) впав і за гульден давали вже 26 таких грошів.
Річна оренда в Аугсбурга до цього дня дорівнює одному рейнськлму гульдену (сьогодні 0,88 євро).
Див. також
Примітки
- Arthur Suhle: Deutsche Geldgeschichte von den Anfängen bis zum 15. Jahrhundert. S. 167.
- Arthur Suhle: Deutsche Geldgeschichte von den Anfängen bis zum 15. Jahrhundert. S. 174.
- Heinz Fengler, Gerhard Gierow, Willy Unger: Transpress Lexikon Numismatik. Berlin 1976, S. 316.
- Heinz Fengler, Gerhard Gierow, Willy Unger: Transpress Lexikon Numismatik. Berlin 1976, S. 408.
- Arthur Suhle: Die Groschen- und Goldmünzenprägung im 14.und 15. Jahrhundert. In: Deutsche Münz- und Geldgeschichte von den Anfängen bis zum 15. Jahrhundert. Berlin 1974, S. 175 f.
- page 19, Rhenish florin https://www.economics.utoronto.ca/munro5/MONEYLEC.pdf
- Kelly, Patrick (1821). The Universal Cambist, and Commercial Instructor: Being a Full and Accurate Treatise on the Exchanges, Monies, Weights and Measures of All Trading Nations and Their Colonies; with an Account of Their Banks, Public Funds, and Paper Currencies (англ.).
- Global Financial System 1750-2000, Larry Allen, page 128.
- The Coin Atlas, Cribb, Cook and Carradice, page 88.
- Shaw (1896), p. 391. Ducats: 67 to a Cologne mark (233.856 g), 71/72 fine. Florins: 72 to a Cologne mark, 18½ carats fine.
- . web.archive.org. 2 жовтня 2013. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 30 січня 2024.
- Gerhard Krug: Die meißnisch sächsischen Groschen 1338—1500, Berlin 1974, S. 114
- Heinz Fengler, Gerhard Gierow, Willy Unger: Transpress Lexikon Numismatik. Berlin 1976, S. 281.
Посилання
Джерела
- Cuhaj, George S., ред. (2009). Standard Catalog of World Gold Coins 1601–Present (вид. 6). Krause. ISBN .[недоступне посилання з 01.05.2023]
- Grierson, Philip (1991). The Coins of Medieval Europe (англ.). Seaby. ISBN .
- Porteous, John (1969). Coins in History (англ.).
- Shaw, William Arthur (1896). The History of Currency, 1252 to 1894: Being an Account of the Gold and Silver Moneys and Monetary Standards of Europe and America, Together with an Examination of the Effects of Currency and Exchange Phenomena on Commercial and National Progress and Well-being (англ.). Putnam.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rejnskij gulden nim Rheinischer Gulden abo rejnskij florin lat florenus Rheni zolota moneta tipu gulden sho karbuvalas v Rejnskim monetnim soyuzom v Rejnskoyi oblasti v XIV XV stolittyah i mala vagu vid 3 8 do 3 4 gram Rejnski zoloti guldeni mali vazhlive znachennya dlya nimeckoyi groshovoyi sistemi protyagom dovgogo chasu Voni peretvorilisya na najposhirenishu monetu dlya mizhmiskoyi torgivli v Nimechchini Niderlandah Shvejcariyi Bogemiyi Moraviyi Ugorshini Ispaniyi ta Franciyi de vartist i kurs obminu miscevih zolotih i navit sribnih monet ne ridko ocinyuvalisya same v rejnskih guldenah Rejnskij gulden nim Rheinischer Gulden Zolotij gulden majncskogo kurfyursta ta arhiyepiskopa Joganna II vikarbuvano blizko 1400 r u Hehsti Kodi i simvoli Abreviaturi Rfl takozh fl rh Teritoriya obigu Emitent Rejnskij monetnij soyuz Kelnske kurfyurstvo Trirske kurfyurstvo Majncske kurfyurstvo Pfalcske kurfyurstvo Istoriya Data 1386IstoriyaPislya svogo obrannya v 1346 roci imperatorom Karl IV 1346 1378 vinagorodiv za pidtrimku na viborah kurfyurstiv Kelna Trira ta Pfalca pravom karbuvati zoloti moneti nim Goldmunzprivileg yake bulo v podalshomu pidtverdzhene Zolotoyu bulloyu Trir otrimav privilej 25 listopada 1346 roku Keln 26 listopada 1346 roku Piznishe analogichnij privilej otrimav Majnc 22 sichnya 1354 roku Individualni zoloti moneti cih chotiroh kurfyurstv yaki pochali karbuvati ne piznishe 1354 roku mozhna vvazhati poperednikami piznishogo rejnskogo guldena Po svoyij vazi ta probi zolota i zagalnomu viglyadu ci moneti buli duzhe podibni do florentijskogo florina standartnoyi yevropejskoyi zolotoyi moneti Z kelnskoyi marki 233 856 g zolota chistotoyu v 23 karata karbuvali 66 zolotih monet 979 probi i vagoyu v 3 543 gram Vidpovidno kozhna moneta mistila bilya 3 469 g chistogo zolota Florentijskij florin sho karbuvavsya v 1252 1422 rokah i stav proobrazom dlya rejnskogo guldena Na zobrazhenni florin 1347 roku Vzhe u 1372 roci arhiyepiskopi Trira ta Kelna stvorili monetnij soyuz dlya standartizaciyi karbuvannya i garantiyi yakosti monet Soyuz karbuvav zoloti moneti guldeni iz zobrazhennyam svyatogo Petra na aversi a takozh sribni moneti 8 chervnya 1386 roku vzhe chetvero rejnskih kurfyurstiv Kuno Trirskij Fridrih III Kelnskij Adolf Majnckij i Rupreht I Pfalcskij zasnuvali pershij Rejnskij monetnij soyuz nim Rheinischer Munzverein za zrazkom yakogo azh do pershoyi polovini XVI stolittya stvoryuvalis nastupni ob yednannya Soyuz pochav karbuvati rejnskij gulden yak svoyu standartnu zolotu monetu ta vviv yiyi v obig u mezhah usiyeyi svoyeyi teritoriyi yaka prostyagalasya vzdovzh Rejna vid Nojsa na pivnochi do Vormsa na pivdni na zahid vid Rejna po richci Mozel do Kohema i na shid po richci Majn do Hehsta suchasnij zahidne peredmistya Frankfurta Kelnskij gulden kurfyursta Fridriha III 1376 1377 rik 3 5 g Pislya zasnuvannya Rejnskogo monetnogo soyuzu vaga monet zalishalasya nezminnoyu do 1417 roku ale proba bula zmenshena do 23 karativ 3 396 g chistogo zolota vidtak u 1399 roci do 22 karativ 3 322 g i u 1409 roci do 22 karativ 3 248 g Zgodom zmenshilas i zagalna vaga moneti i u 1419 roci z odniyeyi kelnskoyi marki zolota v 19 karat karbuvali vzhe 67 guldeniv vidtak kozhna moneta mistila lishe 2 76 g chistogo zolota Dizajn moneti takozh zminivsya tipovu dlya florentijskih floriniv liliyu zaminiv trilisnik sho mistiv poseredini gerb monetnogo dvoru sho vikarbuvav monetu ta gerbi troh inshih monetnih dvoriv Rejnskogo monetnoggo soyuzu na listyah V 1419 roci zobrazhennya sv Ivana Hrestitelya bulo zamineno na sv Petra yakogo v svoyu chergu piznishe zminilo zobrazhennya Hristosa V rezultati masshtabnogo karbuvannya zoloti guldeni Rejnskogo monetnogo soyuzu nabuli v XIV XV stolittyah velikogo znachennya i stali osnovnoyu valyutoyu Rejnskoyi oblasti Cherez nestachu zolota naprikinci XV ta XVI storichchya vinik deficit guldeniv i yih navit karbuvali zi zmenshenim majzhe vdvichi vmistom zolota Imperski rozporyadzhennya pro karbuvannya v Svyashennij Rimskij imperiyi nim Reichsmunzordnung vidani v 1524 1551 i 1559 rokah buli spryamovani na vstanovlinnya yedinih standartiv karbuvannya dlya zolotih i sribnih monet na vsij teritoriyi imperiyi Vidpovidno do nih spisok imperskih monet v dopovnennya do rejnskogo guldena rozshiryuvavsya za rahunok inshoyi poshirenoyi zolotoyi moneti rejnskogo dukata yaka na vidminu vid rejnskih guldeniv chiya vaga i proba neuhilno znizhuvalisya zberegla vihidnij standart zagalna vaga 3 5 gram zolota 986 probi ta vidpovidali standartam osnovnih zolotih monet inshih krayin Pri comu zolotij gulden i sribnij guldengrosh yaki ranishe ocinyuvalis yak rivni po vartosti hoch i virazheni v riznih metalah teper otrimali samostijni nazvi vidpovidno goldgulden i guldiner i stali riznovartisnimi monetami goldgulden koshtuvav 75 a guldiner 60 imperskih krejceriv Vartist novogo rejnskogo guldena goldguldena bula vstanovlena v rozmiri 1 72 Kelnskoyi zolotoyi marki tobto moneta mistila 2 50 g chistogo zolota Za cim standartom rejnskij gulden karbuvavsya do XVIII stolittya odnochasno iz zolotim dukatom poshirenim v Imperiyi Dukat imperatora Ferdinanda I 1555 roku U XV mu ta XVI mu stolittyah mizhnarodni torgovci v Zahidnij Yevropi perejshli vid florina do dukata yak svoyeyi prioritetnoyi valyuti prichomu dukati chasto hodili razom iz miscevimi zolotimi monetami yak ot rejnskij gulden francuzke ekyu ta ispanske eskudo Koli praviteli reformuvali svoyi valyuti voni chasto vikoristovuvali dukat yak model Prikladami ye mamlyuki ashrafi ta osmanski sultani 26 U 1497 roci Ispaniya pererobila svoye zoloto ekselente na kopiyu dukatu yakij z 1504 roku buv vidomij yak ducado 23 karata i trohi menshi za venecianskij dukat kozhen mav priblizno 3 484 g chistogo zolota i vvazhavsya 375 maravedi tipova rozrahunkova odinicya togo chasu Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Maksimilian I zapochatkuvav vlasnu valyutnu reformu karbuyuchi zoloti dukati v Avstriyi z 1511 roku Zoloti dukati ta florini buli vstanovleni v reshti Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi zgidno z postanovami pro karbuvannya Reichsmunzordnung u 1524 1559 ta piznishe Dukat vazhiv 3 49 grama i mav 23 karata 3 442 g chistogo zolota i obminyuvavsya v spivvidnoshenni 8 dukativ za 11 Rejnskih floriniv yaki vazhili 3 25 grama i buli 18 karata 2 503 g chistogo zolota Nimecki teritoriyi zberigali ci standarti do XIX stolittya VazhlivistRejnska asociaciya monetnih dvoriv zigrala velike znachennya dlya karbuvannya monet yak v Rejnskij oblasti ta i vsij Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Zoloti rejnski guldeni povsyudno prijmalisya yak torgovi moneti i vikoristovuvalisya yak rozrahunkova odinicya do XVII stolittya Rejnskij gulden stav zrazkom dlya bagatoh regionalnih valyut po vsij Svyashennij Rimskij imperiyi ta buv ob yednuyuchim zv yazkom imperiyi na finansovomu rivni Vartist inshih togochasnih zolotih i sribnih monet ocinyuvalas v rejnskih guldenah i cherez yih vartist u guldenah vstanovlyuvavsya yih obminnij kurs mizh soboyu Vstanovlennya spivvidnoshennya rejnskogo guldena z sribnim mejsenskogo groshem osnovoyu regionalnoyu monetoyu Mejsenskogo markgrafstva a piznishe i Saksoniyi vidbulosya vzhe z 1368 1369 rokah she do utvorennya Rejnskoyi monetnoyi asociaciyi U cej chas shirokij abo mejsenskij grosh karbuvavsya na derzhavnomu monetnomu dvori Frajberga i monetnogo dvora Cvikau Z seredini XV stolittya bulo vstanovleno fiksovanij obminnij kurs mizh mejsenskim groshem ta rejnskim guldenom Spochatku odin rejnskij zolotij gulden ocinyuvavsya v 20 21 mejsenskij grosh vidomij yak nim Oberwahr Piznishe zmist sribla v mejsenskih monetah vidomih yak nim Beiwahr vpav i za gulden davali vzhe 26 takih groshiv Richna orenda v Augsburga do cogo dnya dorivnyuye odnomu rejnsklmu guldenu sogodni 0 88 yevro Div takozhGulden FlorinPrimitkiArthur Suhle Deutsche Geldgeschichte von den Anfangen bis zum 15 Jahrhundert S 167 Arthur Suhle Deutsche Geldgeschichte von den Anfangen bis zum 15 Jahrhundert S 174 Heinz Fengler Gerhard Gierow Willy Unger Transpress Lexikon Numismatik Berlin 1976 S 316 Heinz Fengler Gerhard Gierow Willy Unger Transpress Lexikon Numismatik Berlin 1976 S 408 Arthur Suhle Die Groschen und Goldmunzenpragung im 14 und 15 Jahrhundert In Deutsche Munz und Geldgeschichte von den Anfangen bis zum 15 Jahrhundert Berlin 1974 S 175 f page 19 Rhenish florin https www economics utoronto ca munro5 MONEYLEC pdf Kelly Patrick 1821 The Universal Cambist and Commercial Instructor Being a Full and Accurate Treatise on the Exchanges Monies Weights and Measures of All Trading Nations and Their Colonies with an Account of Their Banks Public Funds and Paper Currencies angl Global Financial System 1750 2000 Larry Allen page 128 The Coin Atlas Cribb Cook and Carradice page 88 Shaw 1896 p 391 Ducats 67 to a Cologne mark 233 856 g 71 72 fine Florins 72 to a Cologne mark 18 carats fine web archive org 2 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2013 Procitovano 30 sichnya 2024 Gerhard Krug Die meissnisch sachsischen Groschen 1338 1500 Berlin 1974 S 114 Heinz Fengler Gerhard Gierow Willy Unger Transpress Lexikon Numismatik Berlin 1976 S 281 PosilannyaDzherelaCuhaj George S red 2009 Standard Catalog of World Gold Coins 1601 Present vid 6 Krause ISBN 978 1 4402 0424 1 nedostupne posilannya z 01 05 2023 Grierson Philip 1991 The Coins of Medieval Europe angl Seaby ISBN 978 1 85264 058 3 Porteous John 1969 Coins in History angl Shaw William Arthur 1896 The History of Currency 1252 to 1894 Being an Account of the Gold and Silver Moneys and Monetary Standards of Europe and America Together with an Examination of the Effects of Currency and Exchange Phenomena on Commercial and National Progress and Well being angl Putnam