Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Екю́ (фр. écu, старофр. escut — щит-екю) — назва середньовічних золотих і срібних монет Франції. Монети зі схожим зовнішнім виглядом в Іспанії та Португалії отримали назву «ескудо» (escudo), в Італії — «скудо» (scudo), ці слова також означають «щит».
| Екю | |
 Екю із зображенням сонця над короною, Людовик XII, 1498 | |
| Названо на честь | геральдичний щит |
|---|---|
| Країна |  Королівство Франція |
| Зображує | геральдичний щит |
| Ціна | 3 лівр |
 Екю у Вікісховищі | |
Золотий екю
Першу французьку золоту монету викарбували в 1266 році, за часів короля Людовика IX Святого — це був золотий деньє. За зображенням на монеті щита (символу об'єднаного королівства) вона дістала назву «екю». Монети карбували майже з чистого золота вагою близько 4 г, діаметр — 24 мм.
Наступний золотий екю випустив уже король Філіп VI (1328—1350). Вага екю становила 4,532 г, діаметр — 27 мм.
Відтоді золотий екю карбували постійно.
Існує велика кількість найрізноманітніших варіантів золотих екю:
- екю з троном («шездор», écu d'or à la chaise, chaise d'or)
- екю з короною («куронндор», écu d'or a la couronne, couronne d'or)
- екю з сонцем над короною (écu d'or au soleil).
Вага монет постійно змінювалася: у 1340 екю важив 5,44 г, у 1385 — близько 4 г, на початку XV століття вона зрівнялася з вагою флоринів і дукатів (тобто близько 3,5 г).
Екю в єдиній монетній системі Франції
За Людовика XI (1461—1483) «екю з зображенням сонця над короною» став основною золотою монетою королівства. Випускали також монети пів-екю, пізніше — подвійний екю.
За Франциска I (1515—1547) був випущений перший пробний срібний екю, прирівняний за вартістю до золотого екю. Одночасно продовжилось карбування золотих екю і пів-екю.
За Генріха III (1574—1589) знову було прийнято рішення про випуск великої срібної монети, прирівняної до золотого екю. Через псування монети незабаром карбування монети було припинено, проте продовжили карбування срібних монет 1 / 4 і 1 / 8 екю.
Таким чином, монетна система Франції в кінці XVI-початку XVII століття включала:
- золоті монети екю (3,375 г) і пів-екю (1,687 г)
- срібні монети 1 / 4 екю (9,712 г) і 1 / 8 екю (4,856 г).
Срібний екю
У 1640—1641, за часів короля Людовика XIII, новою основною золотою монетою став луїдор, а всі екю стали випускати зі срібла 917-ї проби.
У 1641 випущений перший срібний екю (ecu d'argent, ecu blanc), що нагадує талер.
У 1642 розпочато випуск серії монет:
- екю вагою 27,19 г (містив 24,933 г срібла)
- пів-екю вагою 13,597 г (12,468 г срібла)
- 1 / 4 екю вагою 6,798 г (6,234 г срібла)
- 1 / 12 екю вагою 2,287 г (2,097 г срібла)
З 1643 додатково почалося карбування монети 1 / 24 екю (вага монети — 1,144 г при вмісті срібла 1,049 г).
Випуск срібних екю продовжили Людовик XIV (1643—1715), Людовик XV (1715-74) і Людовик XVI (1774-93). Спочатку екю коштував 3 ліври, пізніше його вартість змінювалася, поки в 1726 році не була прийнята рівної 6 ліврам.
Існує велика різноманітність монет екю.
На початку XVIII століття був випущений новий тип екю (з трьома коронами), який важив 30,6 г (діаметр — 41 мм). Кратні екю включали пів-екю, 1 / 4 екю, 1 / 10 екю і 1 / 20 екю. Пізніше вагу і типи екю постійно змінювалися.
Після прийняття Конституції в 1789 екю стали випускати з написом французькою мовою, з датою «від здобуття свободи».
У 1795 у Франції була введена десяткова система на основі франка. Старі екю перебували в обігу до 1834 року; після цього назва «екю» збереглася за 5-франковою монетою.
Див. також
Література
- 3варич В. В. Нумізматичний словник. — Львів: «Вища школа», 1978, 338 с.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Екю (монета) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ekyu znachennya Ekyu fr ecu starofr escut shit ekyu nazva serednovichnih zolotih i sribnih monet Franciyi Moneti zi shozhim zovnishnim viglyadom v Ispaniyi ta Portugaliyi otrimali nazvu eskudo escudo v Italiyi skudo scudo ci slova takozh oznachayut shit Ekyu Ekyu iz zobrazhennyam soncya nad koronoyu Lyudovik XII 1498 Nazvano na chestgeraldichnij shit Krayina Korolivstvo Franciya Zobrazhuyegeraldichnij shit Cina3 livr Ekyu u VikishovishiZolotij ekyuPershu francuzku zolotu monetu vikarbuvali v 1266 roci za chasiv korolya Lyudovika IX Svyatogo ce buv zolotij denye Za zobrazhennyam na moneti shita simvolu ob yednanogo korolivstva vona distala nazvu ekyu Moneti karbuvali majzhe z chistogo zolota vagoyu blizko 4 g diametr 24 mm Nastupnij zolotij ekyu vipustiv uzhe korol Filip VI 1328 1350 Vaga ekyu stanovila 4 532 g diametr 27 mm Vidtodi zolotij ekyu karbuvali postijno Isnuye velika kilkist najriznomanitnishih variantiv zolotih ekyu ekyu z tronom shezdor ecu d or a la chaise chaise d or ekyu z koronoyu kuronndor ecu d or a la couronne couronne d or ekyu z soncem nad koronoyu ecu d or au soleil Vaga monet postijno zminyuvalasya u 1340 ekyu vazhiv 5 44 g u 1385 blizko 4 g na pochatku XV stolittya vona zrivnyalasya z vagoyu floriniv i dukativ tobto blizko 3 5 g Ekyu v yedinij monetnij sistemi FranciyiZa Lyudovika XI 1461 1483 ekyu z zobrazhennyam soncya nad koronoyu stav osnovnoyu zolotoyu monetoyu korolivstva Vipuskali takozh moneti piv ekyu piznishe podvijnij ekyu Za Franciska I 1515 1547 buv vipushenij pershij probnij sribnij ekyu pririvnyanij za vartistyu do zolotogo ekyu Odnochasno prodovzhilos karbuvannya zolotih ekyu i piv ekyu Za Genriha III 1574 1589 znovu bulo prijnyato rishennya pro vipusk velikoyi sribnoyi moneti pririvnyanoyi do zolotogo ekyu Cherez psuvannya moneti nezabarom karbuvannya moneti bulo pripineno prote prodovzhili karbuvannya sribnih monet 1 4 i 1 8 ekyu Takim chinom monetna sistema Franciyi v kinci XVI pochatku XVII stolittya vklyuchala zoloti moneti ekyu 3 375 g i piv ekyu 1 687 g sribni moneti 1 4 ekyu 9 712 g i 1 8 ekyu 4 856 g Sribnij ekyuSribna moneta 1 12 ekyu Lyudovik XIII 1643 U 1640 1641 za chasiv korolya Lyudovika XIII novoyu osnovnoyu zolotoyu monetoyu stav luyidor a vsi ekyu stali vipuskati zi sribla 917 yi probi U 1641 vipushenij pershij sribnij ekyu ecu d argent ecu blanc sho nagaduye taler U 1642 rozpochato vipusk seriyi monet ekyu vagoyu 27 19 g mistiv 24 933 g sribla piv ekyu vagoyu 13 597 g 12 468 g sribla 1 4 ekyu vagoyu 6 798 g 6 234 g sribla 1 12 ekyu vagoyu 2 287 g 2 097 g sribla Z 1643 dodatkovo pochalosya karbuvannya moneti 1 24 ekyu vaga moneti 1 144 g pri vmisti sribla 1 049 g Vipusk sribnih ekyu prodovzhili Lyudovik XIV 1643 1715 Lyudovik XV 1715 74 i Lyudovik XVI 1774 93 Spochatku ekyu koshtuvav 3 livri piznishe jogo vartist zminyuvalasya poki v 1726 roci ne bula prijnyata rivnoyi 6 livram Isnuye velika riznomanitnist monet ekyu Na pochatku XVIII stolittya buv vipushenij novij tip ekyu z troma koronami yakij vazhiv 30 6 g diametr 41 mm Kratni ekyu vklyuchali piv ekyu 1 4 ekyu 1 10 ekyu i 1 20 ekyu Piznishe vagu i tipi ekyu postijno zminyuvalisya Pislya prijnyattya Konstituciyi v 1789 ekyu stali vipuskati z napisom francuzkoyu movoyu z datoyu vid zdobuttya svobodi U 1795 u Franciyi bula vvedena desyatkova sistema na osnovi franka Stari ekyu perebuvali v obigu do 1834 roku pislya cogo nazva ekyu zbereglasya za 5 frankovoyu monetoyu Div takozhKardekyu AnridorLiteratura3varich V V Numizmatichnij slovnik Lviv Visha shkola 1978 338 s Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ekyu moneta