Псува́ння моне́т (англ. Debasement) — неофіційне, неоголошене зменшення державною владою ваги або проби благородного металу монет при збереженні їх попередньої номінальної вартості з метою отримання прибутку.
Псування монет не слід плутати з такими поняттям, як:
- девальвація — офіційне зменшення державною владою вмісту благородних металів у грошовій одиниці національної валюти при збереженні її номінальної вартості або зниження її офіційного курсу до іноземних валют;
(Методами знецінення монет) є:
- обрізування монет (англ. clipping of coin) — стіхійне зменшення ваги монет, що перебувають в обігу, різними механічними способами (відпилювання, свердління, обрізання ножицями тощо) зі зловмисними цілями.
- потіння монет (англ. Sweating) — трусіння монет у мішку для подальшого збору пилу з них;
- заглушка монет (англ. Plugging) — вийомка з монети частини металу з подальшим маскуванням.
Однак часто девальвація і обрізування можуть розглядатись як складові тривалого процесу псування монет.
Приклади
Наприклад, вартість денарія у римській валюті поступово зменшувалась, паралельно зі зміною урядом вмісту срібла і величини монети. Спочатку денарій, що почали карбувати у 269 році до н.е., дорівнював 10 мідним асам і становив 1⁄72 римського фунта та важив 4,55 г майже чистого срібла; у 217 році до н. е. вага денарія знизилась до 1⁄84 фунта (3,9 г), і він дорівнював вже 16 асам (у зв'язку із зменшенням ваги аса), а за Нерона (54—68 р. н. е.) денарій дорівнював 1⁄96 фунта (3,41 г). Пізніше вміст срібла в денарії систематично знижувався за рахунок лігатури (переважно міді), внаслідок чого денарій, найбільше поширена в стародавньому світі срібна монета, зовсім знецінився.
Наприклад, наприкінці XVI у першій половині XVII ст. кращі за якістю монети Речі Посполитої зникали з обігу в зв'язку з псуванням власної монети, а також тому, що їх вивозили за кордон, де вони перекарбовувались на гірші й ввозились назад, поглиблюючи грошову кризу.
Причини псування монет
Головною причиною зменшення вмісту благородних металів у монетах урядом є фінансова причина. При тій же кількості, наприклад, срібла або золота можна випустити більше монет. Цей процес, зазвичай, приводить до інфляції, вилученню з обігу повноцінних чи якісніших монет.
Псування монет і закон Коперніка — Грешема
Беручи участь у підготовці грошової реформи 1526—1528 років, польський астроном, математик і економіст Миколай Коперник написав у своєму трактаті («Про карбування монет») (вперше було опубліковано у 1616 під назвою «Dissertatio de optima monetae cudendae ratione», остаточна редакція датується 1628 роком):
Хоч не злічити числа лих, від яких гинуть королівства, князівства і республіки, на мою думку чотири головні з них це: чвари, смертність, неродючість землі та псування монети. Перші три настільки очевидні, що їх ніхто не оспорює, але четверте визнається лише небагатьма, які глибше вникають; воно тягне за собою падіння держави не відразу і різко, а поступово і приховано— Коперник М. Трактат про карбування монет
Там же було подано один з основоположних законів грошового обігу, який був чітко сформульований англійським фінансовим діячем Т. Грешемом у 1560 році і згодом отримав назву Закон Коперника — Грешема і який у своєму лаконічному формулюванні звучить: «Гірші гроші витісняють з обігу кращі» у розумінні: «Переоцінені державою гроші витіснять з обороту недооцінені державою гроші» (англ. Money overvalued by the State will drive money undervalued by the State out of circulation) тобто якісніші металеві гроші витісняються з обігу гіршими, при їх однаковій встановленій державою номінальній вартості.
Див. також
- Закон Грешема
- (Методи знецінення монет)
- Теорія грошей
Примітки
- НС1972, 1972, с. 106.
- Порча монет // Энциклопедия банковского дела и финансов (рос.)
- НС1972, 1972, с. 50.
- СН, 1993, «Обрезывание».
- Спасский, 1962, «Порча монеты», «Рубль в монетных системах Руси XIV и XV вв.».
- НС1979, 1979.
- Р. М. Шуст. Денарій // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 333. — .
- НС1972, 1972, с. 78.
- НС1979 та 19979, с. 99]».
- СН, 1993, «Закон Коперника — Грешема».
- Менцин, 2009.
- Мюррей Ротбард. (Man, Economy, and State). с. 899.
Джерела
- Менцин Ю. Астрономы-финансисты. — Русский Журнал, 2009.
- Зварич В.В. Нумізматичний словник / Котляр М.Ф. — Львів : Видавництво Львівського університету, 1972. — 293 с.
- Зварич В. Нумизматический словарь. — 3-е издание, дополненное и исправленное. — Львів : Вища школа, 1979. — 338 с.
- Фенглер Х., Гироу Г., Унгер В. Словарь нумизмата / Пер. с нем. М. Г. Арсеньевой / Отв. ред. В. М. Потин. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Радио и связь, 1993. — .
- Спасский И.Г. Русская монетная система. Место и значение русской монетной системы в мировом денежном хозяйстве. — Л., 1962.
- Wolters, Willem G. Heavy and light money in the Netherlands Indies and the Dutch Republic: dilemmas of monetary management with unit of account systems // Financial History Review. — Cambridge University Press, 2008. — Vol. 15, no. 1 (April). — P. 37-53.
Посилання
- «Порча монет», глава з книги «Монеты — свидетели прошлого» (рос.)
- «Грехи Филиппа Красивого», глава з книги «Аферы с фальшивыми деньгами» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет