Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тересівка (пол. Teresówka ) — колишня німецька колонія на території Долинського району.
| Тересівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район/міськрада | Галицький |
| Рада | Блюдники |
| Основні дані | |
| Існувало до | 1950 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°51′59″ пн. ш. 23°53′04″ сх. д. / 48.86639° пн. ш. 23.88444° сх. д.Координати: 48°51′59″ пн. ш. 23°53′04″ сх. д. / 48.86639° пн. ш. 23.88444° сх. д. |
| Карта | |
  Тересівка | |
 Тересівка | |
Історія
Німецькі колоністи до Галичини прибули на запрошення австрійського імператора Йосифа ІІ (так звана йозифінська колонізація). На частині земель, що належали камері (державних землях), творилися німецькі поселення.
У 1880 році село належало до Долинського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, в селі було 15 будинків і 114 мешканців (2 греко-католики, 107 римо-католиків і 5 інших визнань; 2 русини-українці, 108 німців і 4 поляки). Село входило до гміни (самоврядної громади) Велдіж.
На 1 січня 1939 року село входило до ґміни Велдіж Долинського повіту Станиславівського воєводства Польської республіки, в селі мешкало 180 осіб (10 українців, 70 поляків та 100 німців). 17 січня 1940 року село включене до Вигодського району.
Німців радянською владою у 1940 році було депортовано до Вартегау (Німеччина) згідно із сумнозвісною угодою Молотова — Ріббентропа, поляків — у 1945 році до Польщі за «Угодою про взаємний обмін населенням у прикордонних районах».
У повоєнний час на території села тривала боротьба ОУН-УПА проти московських окупантів, задля позбавлення повстанців підтримки виселено українців і село припинило існування.
Примітки
- Teresówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 307. (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 22.
- Українська Головна Визвольна Рада: документи, офіційні публікації, матеріали. — друге. — Торонто, Львів : Літопис УПА, 1994. — Т. 3: 1949—1952. — С. 162. — (Літопис Української Повстанської Армії) — .
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teresivka pol Teresowka kolishnya nimecka koloniya na teritoriyi Dolinskogo rajonu Teresivka Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon miskrada Galickij Rada Blyudniki Osnovni dani Isnuvalo do 1950 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 51 59 pn sh 23 53 04 sh d 48 86639 pn sh 23 88444 sh d 48 86639 23 88444 Koordinati 48 51 59 pn sh 23 53 04 sh d 48 86639 pn sh 23 88444 sh d 48 86639 23 88444 Karta Teresivka TeresivkaIstoriyaNimecki kolonisti do Galichini pribuli na zaproshennya avstrijskogo imperatora Josifa II tak zvana jozifinska kolonizaciya Na chastini zemel sho nalezhali kameri derzhavnih zemlyah tvorilisya nimecki poselennya U 1880 roci selo nalezhalo do Dolinskogo povitu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorskoyi imperiyi v seli bulo 15 budinkiv i 114 meshkanciv 2 greko katoliki 107 rimo katolikiv i 5 inshih viznan 2 rusini ukrayinci 108 nimciv i 4 polyaki Selo vhodilo do gmini samovryadnoyi gromadi Veldizh Na 1 sichnya 1939 roku selo vhodilo do gmini Veldizh Dolinskogo povitu Stanislavivskogo voyevodstva Polskoyi respubliki v seli meshkalo 180 osib 10 ukrayinciv 70 polyakiv ta 100 nimciv 17 sichnya 1940 roku selo vklyuchene do Vigodskogo rajonu Nimciv radyanskoyu vladoyu u 1940 roci bulo deportovano do Vartegau Nimechchina zgidno iz sumnozvisnoyu ugodoyu Molotova Ribbentropa polyakiv u 1945 roci do Polshi za Ugodoyu pro vzayemnij obmin naselennyam u prikordonnih rajonah U povoyennij chas na teritoriyi sela trivala borotba OUN UPA proti moskovskih okupantiv zadlya pozbavlennya povstanciv pidtrimki viseleno ukrayinciv i selo pripinilo isnuvannya PrimitkiTeresowka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 307 pol Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Visbaden Otto Garrasovic 1983 S 22 Ukrayinska Golovna Vizvolna Rada dokumenti oficijni publikaciyi materiali druge Toronto Lviv Litopis UPA 1994 T 3 1949 1952 S 162 Litopis Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi ISBN 0 920092 19 5 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi