Ми слів село Калуського району Івано Франківської області на берегах річки Луква село МислівАмбулаторіяАмбулаторіяКраїна

Ми́слів — село Калуського району Івано-Франківської області на берегах річки Луква.

село Мислів
Амбулаторія Амбулаторія
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Калуський район
Рада	Ріп'янська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA26060170090021584
Основні дані
Засноване	1631
Населення	924
Площа	11,64 км²
Густота населення	65,81 осіб/км²
Поштовий індекс	77355
Телефонний код	+380 03472
Географічні дані
Географічні координати	49°00′20″ пн. ш. 24°30′03″ сх. д. / 49.00556° пн. ш. 24.50083° сх. д. / 49.00556; 24.50083Координати: 49°00′20″ пн. ш. 24°30′03″ сх. д. / 49.00556° пн. ш. 24.50083° сх. д. / 49.00556; 24.50083
Водойми	Луква


Місцева влада
Адреса ради	77354, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Ріп’янка, вул. Івана Франка,3
Карта
Мислів
Мислів
Мапа

Мислів у Вікісховищі

Внаслідок забудови село злилося з сусіднім селом Ріп'янка і межею їхнього поділу є сільрада і школа.

Історія

Поблизу села виявлено стародавній могильник.

20 листопада 1631 року калуський староста Лукаш Жолкевський (племінник попереднього старости Станіслава Жолкевського) надав осадчим (Прокопу Юшкевичу, його сину Дмитру та іншим особам) дозвіл заснувати на північно-східній околиці Калуської королівщини село Мислів. Згідно з локаційною грамотою, мешканці нового поселення звільнялися на 15 років від сплати податків. Осадчі Мислова набували статусу князів (очільників сільської громади на волоському праві) і отримували право зайняти в селі два лани угідь.

Жителі села брали участь у народному повстанні 1648 року.

До першого поділу Речі Посполитої (1772 р.) село належало до Калуського староства Галицької землі Руського воєводства.

У 1880 році — 760 мешканців (15 римо-католиків, решта — греко-католики), церква святого Миколая (належить до парафії Ріп'янка), філія школи.

У 1939 році в селі проживало 1340 мешканців (1240 українців, 60 поляків і 40 євреїв).

В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, у Мисліві — з 46 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші, 300 — в Ріп'янці, 300 — в Яворівці і т. д.).

18 березня 1950 року рішенням Калуського райвиконкому № 95 в селі утворено колгосп «Зоря», куди загнали 220 селянських господарств.

Церква

У 1686 році священник мислівський сплатив 5 злотих катедратика (столового податку). Назва церкви — святого Миколая згадується у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року. У протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Камянецької єпархії 1740—1755 рр. церква описується як дерев'яна, збудована коштом парохіян, рік побудови — 1720, парох — Ян Гадинчак, висвячений у 1730 році, 20 парохіян-господарів.

Церква Різдва Богородиці (храмове свято 21 вересня), збудована 1896 року, пам'ятка архітектури місцевого значення № 774. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у мислівській церкві 5 дзвонів діаметром 55, 43, 31, 27, 24 см, виготовлених у 1902—1904 рр. Після Великої війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала. Після псевдособору 1946 року храм забрала Російська православна церква. Натомість православна громада збудувала в 1990-х роках нову церкву.

Церкви Мислова
УГКЦ
Нова православна церква
Пам'ятник жертвам голодомору

Соціальна сфера

Народний дім
Лікарська амбулаторія
267 дворів, 822 мешканці.

Вулиці

У селі є вулиці:

Незалежності (колишня Дружби)
Набережна (колишня Ковпака)
Масловської
Прикарпатський провулок
Степана Бандери
Шевченка

Примітки

Смерека Б. Акти закладення сіл на волоському праві у Калуському старостві Галицької землі // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія». Ужгород, 2023. Вип. 1 (48). С. 117, 119, 120
Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 214 — Львів, НТШ, 1898 . — 412 с.
. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 грудня 2014.
Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 33 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с.
. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 3 липня 2016.
. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
Єдиний пам’ятний знак жертвам Голодомору в Калуській громаді встановлено у Мислові
Сільські медзаклади в Мислові і Пійлі зазнали якісних змін
. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.
У селах Калуської громади деколонізували назви 13 вулиць

Це незавершена стаття з географії Івано-Франківської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Смерека Б. Акти закладення сіл на волоському праві у Калуському старостві Галицької землі // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія». Ужгород, 2023. Вип. 1 (48). С. 117, 119, 120

[2] Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 214 — Львів, НТШ, 1898 . — 412 с.

[3] . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 грудня 2014.

[4] Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 33 — Вісбаден, 1983. — 205 с.

[5] Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с.

[6] . Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 3 липня 2016.

[7] . Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.

[8] Єдиний пам’ятний знак жертвам Голодомору в Калуській громаді встановлено у Мислові

[9] Сільські медзаклади в Мислові і Пійлі зазнали якісних змін

[10] . Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.

[11] У селах Калуської громади деколонізували назви 13 вулиць