Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Довге Калуське село Калуського району Івано Франківської області Знаходиться на Прикарпатті за 2 км від траси М10 у межи

Довге-Калуське

Довге-Калуське

Довге-Калуське — село Калуського району Івано-Франківської області. Знаходиться на Прикарпатті за 2 км від траси М10 у межиріччі двох гірських річок, однією із них є Лімниця, другою — Чечва.

село Довге-Калуське
imageШкола
Країна image Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Рада Пійлівська сільська рада
Основні дані
Засноване 1287[]
Населення 871
Площа 5,96 км²
Густота населення 146,31 осіб/км²
Поштовий індекс 77345
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 48°59′17″ пн. ш. 24°17′58″ сх. д. / 48.98806° пн. ш. 24.29944° сх. д. / 48.98806; 24.29944Координати: 48°59′17″ пн. ш. 24°17′58″ сх. д. / 48.98806° пн. ш. 24.29944° сх. д. / 48.98806; 24.29944
Середня висота
над рівнем моря 		300 м
Водойми Лімниця, Чечва, Млинівка
Місцева влада
Адреса ради 77344, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Пійло вул. Грушевського, 85
Карта
image
image
Довге-Калуське
image
image
Довге-Калуське
Мапа

image Довге-Калуське у Вікісховищі

Історія

Дату заснування села неможливо встановити через відсутність писемних документів тої сивої давнини. Довге належить до найдавніших сіл Галичини, родючі землі якої здавна були заселені слов'янським населенням і яка в VI ст. стала джерелом його розселення на Балкани. В ІХ ст. Галичина була охрещена Кирилом і Мефодієм, а в 981 р. внаслідок військового походу київського князя Володимира Святославича включена до складу Русі. Наявні ж документи з кінця XIV ст., і в них ми бачимо згадки про село. Дехто безпідставно трактує першу збережену згадку як дату заснування, хоча зміст згадки заперечує таке трактування. Перша згадка про село датується 1387 роком.[]

Село належало до королівської (державної) власності, тому згадувалося в люстраціях. У 1565 р. в селі було 17 родин: 9 селянських господарств (господарі: Гриць Старий, Іванко Вервечич, Тимко Ісайович, Яць Чорміт, Пилип Олександрович, Лазар Лущич, Вась Корнісь, Антон Чолганський, Мартин Чолганський) платили податки натурою і відробляли повинності, 1 господарство (Іван Коваль) замість податків і повинностей оплачувало грошима, піп (ім'я невідоме) тільки платив данину, а 6 підсадків (родини без землі та господарств, імена невідомі) тільки відробляли повинності.

У 1648 р. жителі села взяли активну участь у народному повстанні, після відходу Хмельницького були масово репресовані.

У 1661 р. в селі було 27 родин. В 1667 р. Калуш і прилеглі села, у тому числі Довге-Калуське, були знищені татарами. У 1720 році збудована нова церква також, як і попередня, названа святого Василія Великого.

Ця старовинна церква згоріла у 1869 р. Того ж року збудована нова церква, яка згоріла в 1911 р. У 1911—1914 р. збудували новий храм, у нього завезли престіл, Царські ворота, патериці зі старої Калуської церкви св. Архистратига Михаїла, тож у Довгому-Калуському і досі зберігаються ці унікальні речі. Освятили нову церкву 14 січня 1914 р. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у місцевій церкві 4 дзвони діаметром 57, 42, 36 і 32 см, вагою 85, 39, 25 і 17 кг, виготовлені в 1893-1904 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.

Читальня «Просвіти» в селі заснована в 1904 р., вже тоді в ній налічувалося 78 членів, завідувачем був Андрій Ребега, у будинку якого і розміщувалася читальня.

У 1939 році в селі проживало 960 мешканців (950 українців і 10 євреїв). Село належало до ґміни Голинь Калуського повіту Станиславівського воєводства.

В 1939—1940 р.р. побудована школа. Жителі села боролись проти німецьких і радянських окупантів у рядах ОУН і УПА, за що їх родини ув'язнювали і висилали «у віддалені райони СРСР». В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, у Довгому-Калуському — з 56 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші).

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Калуському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Бережниця, Добровляни і Довге-Калуське.

19 серпня 1950 р. рішенням Калуського райвиконкому № 301 утворено колгосп імені 1-го травня, куди загнали 186 селянських господарств. Село — 71 сім'ю (269 осіб) виселяла комуністична влада рішенням Калуського райвиконкому № 293 від 19 липня 1951 р. у Долинський район Кіровоградської області (8 сімей до колгоспу ім. Фрунзе в с. Шулявино, 14 сімей в с. Добрянка, 8 сімей у Богданівку, 6 сімей в Михайлівку і т. д.) зі спаленням НКВД залишених будівель. Землі села райвиконком 17 серпня рішенням № 328 поділив між колгоспами сусідніх сіл. Найболючішим було те, що людей змушували залишати рідні домівки, городи, худобу, сільськогосподарський реманент і підписувати заяви про їхній нібито добровільний переїзд. Багато сімей, спродавши господарство, переховувалися у своїх знайомих і родичів у навколишніх селах: Тужилові, Голині, Пійлі, Новиці, Берлогах, Добровлянах тощо. Влада залишила в селі напризволяще перестарілих, немічних, одиноких, жінок із дітьми і зробила все, аби від нього не зосталося навіть згадки. 9 жовтня 1951 р. райвиконком ухвалив рішення № 493 про ліквідацію сільради, а 3 листопада — рішення № 504 про передачу церкви для перебудови на приміщення для потреб будинку перестарілих та рішення № 505 про передачу школи під будинок перестарілих.

Однак більшість жителів у роки відлиги повернулися з чужого краю, відновили село, працювали за копійки в колгоспі. В 1955—1959 р.р. у Довгому-Калуському був побудований нинішній Народний дім, у 1967 р. відкрито сільську бібліотеку, яку в 1979 р. перемістили в нове приміщення при фельдшерсько-акушерському пункті. В кінці 50-х — на початку 60-х, коли в країні відбувалася масова руйнація храмів, довгівцям вдалося відстояти свою церкву і не дати її знести.

На сільському цвинтарі поміж інших могил збереглися три могили колишніх священиків.

Соціальна сфера

  • 862 осіб у 224 господарствах (станом на грудень 2012 року).
  • Греко-католицька церква Василія Великого (храмове свято 14 січня) збудована 1916 року, пам'ятка архітектури місцевого значення № 764.
  • Народний дім.
  • Школа І ст. на 50 місць.
  • ФАП.
  • Бібліотека.
  • Хронічно аварійний міст.
  • У 2018 р. встановлено освітлення вулиць.
  • image
    Церква святого Василія Великого
  • image
    Народний дім
  • image
    Стадіон
  • image
    ФАП
  • image
    Міст через Чечву

Вулиці

У селі є вулиці:

  • Василя Стефаника
  • Зелена
  • Івана Франка
  • Володимира Івасюка (Колгоспна)
  • Лесі Українки
  • Новобудова
  • Тараса Шевченка

Примітки

  1. Жерела до істориї України-Руси, т. І, стор. 89-90 — Львів, НТШ, 1895. — 311 с.
  2. Жерела до істориї України-Руси. — Львів : НТШ, 1898. — Т. IV. — С. 176—177, 214, 219, 237—238, 252.
  3. . Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 15 лютого 2021.
  4. . Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 11 лютого 2016.
  5. Мандрівка Калушем. Вулиця Бандери
  6. . Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
  7. . Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 23 вересня 2021.
  8. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 32.
  9. . Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 26 грудня 2021.
  10. Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  11. . Архів оригіналу за 22 лютого 2016. Процитовано 17 січня 2016.
  12. . Архів оригіналу за 11 липня 2016. Процитовано 21 червня 2016.
  13. . Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 17 січня 2016.
  14. Життєписи священиків із Довгого
  15. . Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
  16. . Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
  17. . Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.
  18. . Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.
  19. . Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 5 липня 2018.
  20. . Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.
  21. . Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018.
  22. . Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.

Фото

  • image
    Табличка на трасі М10 з помилкою назви села
  • image
    Знак з помилковою датою заснування
  • image
    Автобусна зупинка
  • image
    Капличка
  • image
    Набережна
  • image
    Сільмаг
  • image
    Стадіон
  • image
    Місток на Пійло
  • image
    Місток через Чечву

Посилання

  • Василь ПАРЦЕЙ. Село Довге-Калуське у цифрах, подіях, фактах. [ 28 червня 2021 у Wayback Machine.]
  • Погода в селі Довге-Калуське [ 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]
  • Пійлівська сільська рада: дороги — найкращі, але проблем вистачає [ 5 липня 2018 у Wayback Machine.]
  • Географічний словник Королівства Польського, 1881, т. II, стор. 105, 2) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dovge Kaluske selo Kaluskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Znahoditsya na Prikarpatti za 2 km vid trasi M10 u mezhirichchi dvoh girskih richok odniyeyu iz nih ye Limnicya drugoyu Chechva selo Dovge Kaluske Shkola Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Kaluskij rajon Rada Pijlivska silska rada Osnovni dani Zasnovane 1287 dzherelo Naselennya 871 Plosha 5 96 km Gustota naselennya 146 31 osib km Poshtovij indeks 77345 Telefonnij kod 380 03472 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 59 17 pn sh 24 17 58 sh d 48 98806 pn sh 24 29944 sh d 48 98806 24 29944 Koordinati 48 59 17 pn sh 24 17 58 sh d 48 98806 pn sh 24 29944 sh d 48 98806 24 29944 Serednya visota nad rivnem morya 300 m Vodojmi Limnicya Chechva Mlinivka Misceva vlada Adresa radi 77344 Ivano Frankivska obl Kaluskij rajon s Pijlo vul Grushevskogo 85 Karta Dovge Kaluske Dovge Kaluske Mapa Dovge Kaluske u VikishovishiIstoriyaDatu zasnuvannya sela nemozhlivo vstanoviti cherez vidsutnist pisemnih dokumentiv toyi sivoyi davnini Dovge nalezhit do najdavnishih sil Galichini rodyuchi zemli yakoyi zdavna buli zaseleni slov yanskim naselennyam i yaka v VI st stala dzherelom jogo rozselennya na Balkani V IH st Galichina bula ohreshena Kirilom i Mefodiyem a v 981 r vnaslidok vijskovogo pohodu kiyivskogo knyazya Volodimira Svyatoslavicha vklyuchena do skladu Rusi Nayavni zh dokumenti z kincya XIV st i v nih mi bachimo zgadki pro selo Dehto bezpidstavno traktuye pershu zberezhenu zgadku yak datu zasnuvannya hocha zmist zgadki zaperechuye take traktuvannya Persha zgadka pro selo datuyetsya 1387 rokom dzherelo Selo nalezhalo do korolivskoyi derzhavnoyi vlasnosti tomu zgaduvalosya v lyustraciyah U 1565 r v seli bulo 17 rodin 9 selyanskih gospodarstv gospodari Gric Starij Ivanko Vervechich Timko Isajovich Yac Chormit Pilip Oleksandrovich Lazar Lushich Vas Kornis Anton Cholganskij Martin Cholganskij platili podatki naturoyu i vidroblyali povinnosti 1 gospodarstvo Ivan Koval zamist podatkiv i povinnostej oplachuvalo groshima pip im ya nevidome tilki plativ daninu a 6 pidsadkiv rodini bez zemli ta gospodarstv imena nevidomi tilki vidroblyali povinnosti U 1648 r zhiteli sela vzyali aktivnu uchast u narodnomu povstanni pislya vidhodu Hmelnickogo buli masovo represovani U 1661 r v seli bulo 27 rodin V 1667 r Kalush i prilegli sela u tomu chisli Dovge Kaluske buli znisheni tatarami U 1720 roci zbudovana nova cerkva takozh yak i poperednya nazvana svyatogo Vasiliya Velikogo Cya starovinna cerkva zgorila u 1869 r Togo zh roku zbudovana nova cerkva yaka zgorila v 1911 r U 1911 1914 r zbuduvali novij hram u nogo zavezli prestil Carski vorota paterici zi staroyi Kaluskoyi cerkvi sv Arhistratiga Mihayila tozh u Dovgomu Kaluskomu i dosi zberigayutsya ci unikalni rechi Osvyatili novu cerkvu 14 sichnya 1914 r Avstrijska armiya konfiskuvala v serpni 1916 r u miscevij cerkvi 4 dzvoni diametrom 57 42 36 i 32 sm vagoyu 85 39 25 i 17 kg vigotovleni v 1893 1904 rr Pislya vijni polska vlada otrimala vid Avstriyi kompensaciyu za dzvoni ale gromadi sela groshej ne pererahuvala Chitalnya Prosviti v seli zasnovana v 1904 r vzhe todi v nij nalichuvalosya 78 chleniv zaviduvachem buv Andrij Rebega u budinku yakogo i rozmishuvalasya chitalnya U 1939 roci v seli prozhivalo 960 meshkanciv 950 ukrayinciv i 10 yevreyiv Selo nalezhalo do gmini Golin Kaluskogo povitu Stanislavivskogo voyevodstva V 1939 1940 r r pobudovana shkola Zhiteli sela borolis proti nimeckih i radyanskih okupantiv u ryadah OUN i UPA za sho yih rodini uv yaznyuvali i visilali u viddaleni rajoni SRSR V sichni 1946 r dlya borotbi z UPA v kozhnomu seli buv rozmishenij garnizon NKVD u Dovgomu Kaluskomu z 56 osib na dopomogu gotovi buli 1300 v Kalushi Za danimi oblupravlinnya MGB u 1949 r v Kaluskomu rajoni pidpillya OUN najaktivnishim bulo v selah Berezhnicya Dobrovlyani i Dovge Kaluske 19 serpnya 1950 r rishennyam Kaluskogo rajvikonkomu 301 utvoreno kolgosp imeni 1 go travnya kudi zagnali 186 selyanskih gospodarstv Selo 71 sim yu 269 osib viselyala komunistichna vlada rishennyam Kaluskogo rajvikonkomu 293 vid 19 lipnya 1951 r u Dolinskij rajon Kirovogradskoyi oblasti 8 simej do kolgospu im Frunze v s Shulyavino 14 simej v s Dobryanka 8 simej u Bogdanivku 6 simej v Mihajlivku i t d zi spalennyam NKVD zalishenih budivel Zemli sela rajvikonkom 17 serpnya rishennyam 328 podiliv mizh kolgospami susidnih sil Najbolyuchishim bulo te sho lyudej zmushuvali zalishati ridni domivki gorodi hudobu silskogospodarskij remanent i pidpisuvati zayavi pro yihnij nibito dobrovilnij pereyizd Bagato simej sprodavshi gospodarstvo perehovuvalisya u svoyih znajomih i rodichiv u navkolishnih selah Tuzhilovi Golini Pijli Novici Berlogah Dobrovlyanah tosho Vlada zalishila v seli naprizvolyashe perestarilih nemichnih odinokih zhinok iz ditmi i zrobila vse abi vid nogo ne zostalosya navit zgadki 9 zhovtnya 1951 r rajvikonkom uhvaliv rishennya 493 pro likvidaciyu silradi a 3 listopada rishennya 504 pro peredachu cerkvi dlya perebudovi na primishennya dlya potreb budinku perestarilih ta rishennya 505 pro peredachu shkoli pid budinok perestarilih Odnak bilshist zhiteliv u roki vidligi povernulisya z chuzhogo krayu vidnovili selo pracyuvali za kopijki v kolgospi V 1955 1959 r r u Dovgomu Kaluskomu buv pobudovanij ninishnij Narodnij dim u 1967 r vidkrito silsku biblioteku yaku v 1979 r peremistili v nove primishennya pri feldshersko akusherskomu punkti V kinci 50 h na pochatku 60 h koli v krayini vidbuvalasya masova rujnaciya hramiv dovgivcyam vdalosya vidstoyati svoyu cerkvu i ne dati yiyi znesti Na silskomu cvintari pomizh inshih mogil zbereglisya tri mogili kolishnih svyashenikiv Socialna sfera862 osib u 224 gospodarstvah stanom na gruden 2012 roku Greko katolicka cerkva Vasiliya Velikogo hramove svyato 14 sichnya zbudovana 1916 roku pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 764 Narodnij dim Shkola I st na 50 misc FAP Biblioteka Hronichno avarijnij mist U 2018 r vstanovleno osvitlennya vulic Cerkva svyatogo Vasiliya Velikogo Narodnij dim Stadion FAP Mist cherez ChechvuVuliciU seli ye vulici Vasilya Stefanika Zelena Ivana Franka Volodimira Ivasyuka Kolgospna Lesi Ukrayinki Novobudova Tarasa ShevchenkaPrimitkiZherela do istoriyi Ukrayini Rusi t I stor 89 90 Lviv NTSh 1895 311 s Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi Lviv NTSh 1898 T IV S 176 177 214 219 237 238 252 Arhiv originalu za 6 bereznya 2021 Procitovano 15 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2016 Procitovano 11 lyutogo 2016 Mandrivka Kalushem Vulicya Banderi Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2019 Procitovano 26 veresnya 2019 Arhiv originalu za 23 veresnya 2021 Procitovano 23 veresnya 2021 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 32 Arhiv originalu za 26 grudnya 2021 Procitovano 26 grudnya 2021 Reabilitovani istoriyeyu IVANO FRANKIVSKA OBLAST Kniga persha Ivano Frankivsk Misto NV 2004 S 42 1 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ISBN 966 8090 63 2 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2016 Procitovano 17 sichnya 2016 Arhiv originalu za 11 lipnya 2016 Procitovano 21 chervnya 2016 Arhiv originalu za 21 sichnya 2016 Procitovano 17 sichnya 2016 Zhittyepisi svyashenikiv iz Dovgogo Arhiv originalu za 15 serpnya 2016 Procitovano 30 chervnya 2016 Arhiv originalu za 4 grudnya 2014 Procitovano 30 listopada 2014 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2022 Procitovano 12 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2022 Procitovano 12 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2022 Procitovano 5 lipnya 2018 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2022 Procitovano 12 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 18 sichnya 2018 Procitovano 17 sichnya 2018 Arhiv originalu za 3 grudnya 2016 Procitovano 26 chervnya 2012 FotoTablichka na trasi M10 z pomilkoyu nazvi sela Znak z pomilkovoyu datoyu zasnuvannya Avtobusna zupinka Kaplichka Naberezhna Silmag Stadion Mistok na Pijlo Mistok cherez ChechvuPosilannyaVasil PARCEJ Selo Dovge Kaluske u cifrah podiyah faktah 28 chervnya 2021 u Wayback Machine Pogoda v seli Dovge Kaluske 21 grudnya 2011 u Wayback Machine Pijlivska silska rada dorogi najkrashi ale problem vistachaye 5 lipnya 2018 u Wayback Machine Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo 1881 t II stor 105 2 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ