Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Станиславівський повіт Округ Станиславівський до 1867 Коронний край Королівство Галичини та ВолодимиріїКраїна Австрійськ

Станиславівський повіт

Станиславівський повіт
Станиславівський повіт
Округ Станиславівський (до 1867)
Коронний край image Королівство Галичини та Володимирії
Країна image Австрійська імперія
image Австро-Угорщина
Центр Станиславів
Створений 29 вересня 1855
Площа 806,1 км² (1880)
Населення 86 700 (1880)
image
Найбільші міста Станиславів, Галич

Станиславівський повіт (нім. Bezirk Stanislau, пол. Powiat stanisławowski) — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австрійської імперії, Австро-Угорщини, Західно-Української Народної Республіки, Української Народної Республіки, Польської Республіки, УРСР і Третього Райху. Повіт існував у період з 1855 до 1944 року. Адміністративним центром було місто Станиславів.

Австрійська імперія, Австро-Угорщина

Докладніше: Станиславівський повіт (Королівство Галичини та Володимирії)

Проголошений 1854 року і утворений 29 вересня 1855 р. у складі 25 громад (гмін). 1867 року в ході адміністративної реформи до нього приєднано Галицький повіт із 35-ти громад, також передані громади Озерце, Кінчаки і Кремидів з , Тисменичани і Забережжя з Надвірнянського повіту та Чукалівка з Богородчанського повіту (однак у судовій структурі зберігся попередній поділ і Галицький судовий повіт). Таким чином Станиславівський повіт охоплював територію Станіславського та частково Богородчанського, Галицького, Калуського і Надвірнянського районів.

Станом на 1879 рік, повіт налічував 75 населених пунктів, розподілених по 62 кадастрових кварталах.

Західноукраїнська Народна Республіка

Докладніше: Станиславівський повіт (ЗУНР)

У листопаді 1918 року повіт увійшов до Станиславівської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був старший радник окружного суду Клим Кульчицький, невдовзі його змінив Л. Бачинський, але з січня 1919 р. повернувся Клим Кульчицький. Міським комісаром (бургомістром) був обраний професор гімназії Чайківський Павло, а головою Повітової УНРади надрадник управління залізниці Іван Мирон, його змінив лікар д-р Володимир Янович. Делегатами до УНРади були обрані: від міста — професор гімназії Гнат Павлюх (УРП) і залізничник Осип Устиянович (УСДП); від повіту — Мартин Королюк, селянин із Чернієва (УРП).

Республіка Польща

Станиславівський повіт

пол. Powiat stanisławowski

Адм. центр Станиславів
Найбільше місто Станиславів
Регіон Станиславівське воєводство
гміни 75 (1921), 14 (1934—1939)
Населення
 - повне 198 400 (1938)
 - густота 159
Площа
 - повна 1 249 км²
Дата заснування 29 вересня 1855
Дата ліквідації 1940
image
Докладніше: Станиславівський повіт (II Річ Посполита)

Після польсько-української війни 1918—1919 територія повіту в травні 1919 року опинилася під польською владою. Повіт включений до утвореного у 1920 році Станиславівського воєводства. До складу повіту входило 81 поселення (з них 3 міста, 72 сільські гміни) з 27 840 житловими будинками.

Зміни адміністративного поділу

image
Станіславівський повіт

1 квітня 1932 року зліквідовано Богородчанський повіт, а міська ґміна Богородчани та сільські ґміни Старі Богородчани, Глибока, Глибівка, Горохолина, Гринівка, Іваниківка, Ляхівці, Лесівка, Лисець, Старий Лисець, Новошин, Похівка, Посіч, Саджава, Стебник, Хмелівка передані до Станиславівського повіту.

1934 року до Станиславівського повіту передані села:

1 серпня 1934 року виконано об'єднання ґмін (ця адміністративна одиниця до того часу обмежувалася селом чи містом із присілками і хуторами) у великі сільські ґміни (рівнозначні волості).

Міста (Міські ґміни)

  1. містечко Богородчани — з 01.04.1932. Місто з 1934 р.
  2. м. Галич
  3. Княгиничі — до 1925 р., коли була приєднана до м. Станиславова
  4. м. Станиславів

Сільські ґміни

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Боднарів Боднарів, Бринь, Височанка, Вікторів, Комарів, Майдан, Мединя (з 28.05.1934), Сапогів, Тязів 9
2 Ґміна Блюдники Блюдники, Дорогів, Залуква, Колодіїв, Крилос, Курипів, Острів, Перлівці, Пукасівці, Седлиська, Суботів, Свєнти Станіслав, Темирівці 13
3 Ґміна Старі Богородчани Старі Богородчани (з 01.04.1932), Гринівка (з 01.04.1932), Лесівка (з 01.04.1932), Нивочин (з 01.04.1932) 4
4 Ґміна Деліїв Бишів (з 28.05.1934), Деліїв, Кремидів, Медуха, Межигірці, Озерце, Нові Кінчаки, Старі Кінчакі, Семиківці, Тумир, Тустань, Хоростків 12
5 Ґміна Єзупіль Ганнусівка, Єзупіль, Козина, Пітрич, Побережжя, Сілець 6
6 Ґміна Лисець Драгомирчани, Забережжя, Іваниківка (з 01.04.1932), Крихівці, Лисець (з 01.04.1932), Старий Лисець (з 01.04.1932), Посіч (з 01.04.1932), Радча, Стебник (з 01.04.1932) 9
7 Ґміна Ляхівці Глібівка (з 01.04.1932), Горохолина (з 01.04.1932), Глибока (з 01.04.1932), Ляхівці (з 01.04.1932), Похівка (з 01.04.1932), Саджава (з 01.04.1932). Хмелівка (з 01.04.1932) 7
8 Ґміна Маріямпіль-місто Водники, Вовчків, Дубівці, Лани, село Маріямпіль, Маріямпіль 6
9 Ґміна Пасічна Загвіздя, Павелче, Пасічна, Пациків, Рибно, Угринів Горішній, Угринів Долішній, Угринів Шляхотський, Ямниця 9
10 Ґміна Угорники Вовчинець, Добровляни, Колодіївка, Микитинці, Підлужжя, Підпечери (з 28.05.1934), Угорникі, Узин 8
11 Ґміна Черніїв Братківці, Опришівці, Тисменичани, Черніїв, Чукалівка, Хом'яків, Хриплин 7

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення

Українці-грекокатолики становили 59 % населення повіту (1910).

У 1939 році в повіті проживало 211 860 мешканців (133 720 українців-грекокатоликів — 63,12 %, 9 245 українців-латинників — 2,36 %, 33 070 поляків — 15,61 %, 1 850 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,87 %, 31 430 євреїв — 14,84 % і 2 545 німців та інших національностей — 1,2 %).

Радянська доба

Докладніше: Станіславський повіт (СРСР)

19 вересня 1939 року більшовицькі війська повністю зайняли територію повіту. 27 листопада 1939 р. повіт включений до складу новоутвореної Станіславської області. Як адміністративна одиниця повіт скасований у січні 1940 р. у зв'язку з переформатуванням території на 5 районів — кожен із кількох колишніх ґмін:

Третій Райх

Під час німецької окупації у 1941—1944 рр. Станіславський повіт був відновлений як адміністративна одиниця крайсгауптманшафту Станіслав дистрикту Галичина. Відновлений також був і поділ на ґміни (волості). Після зайняття повіту в липні 1944 р. Червоною армією був відновлений поділ на райони.

Див. також

Примітки

  1. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1879. — Lwów, 1879. — S. . (пол.)
  2. Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД — ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).
  3. Перепис 1921 року
  4. Розпорядження Ради міністрів 28 травня 1934 року № 439
  5. Розпорядження Ради міністрів 9 червня 1934 року № 469
  6. Українці. Частка у населенні повітів
  7. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 33.

Література

  • Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem. — Lwów, 1871—1914. (пол.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Stanislavivskij povit Okrug Stanislavivskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiKrayina Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaCentr StanislavivStvorenij 29 veresnya 1855Plosha 806 1 km 1880 Naselennya 86 700 1880 Najbilshi mista Stanislaviv Galich Stanislavivskij povit nim Bezirk Stanislau pol Powiat stanislawowski istorichna administrativna odinicya na ukrayinskih zemlyah sho vhodila do skladu Avstrijskoyi imperiyi Avstro Ugorshini Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Polskoyi Respubliki URSR i Tretogo Rajhu Povit isnuvav u period z 1855 do 1944 roku Administrativnim centrom bulo misto Stanislaviv Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaDokladnishe Stanislavivskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Progoloshenij 1854 roku i utvorenij 29 veresnya 1855 r u skladi 25 gromad gmin 1867 roku v hodi administrativnoyi reformi do nogo priyednano Galickij povit iz 35 ti gromad takozh peredani gromadi Ozerce Kinchaki i Kremidiv z Tismenichani i Zaberezhzhya z Nadvirnyanskogo povitu ta Chukalivka z Bogorodchanskogo povitu odnak u sudovij strukturi zberigsya poperednij podil i Galickij sudovij povit Takim chinom Stanislavivskij povit ohoplyuvav teritoriyu Stanislavskogo ta chastkovo Bogorodchanskogo Galickogo Kaluskogo i Nadvirnyanskogo rajoniv Stanom na 1879 rik povit nalichuvav 75 naselenih punktiv rozpodilenih po 62 kadastrovih kvartalah Zahidnoukrayinska Narodna RespublikaDokladnishe Stanislavivskij povit ZUNR U listopadi 1918 roku povit uvijshov do Stanislavivskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR Povitovim komisarom buv starshij radnik okruzhnogo sudu Klim Kulchickij nevdovzi jogo zminiv L Bachinskij ale z sichnya 1919 r povernuvsya Klim Kulchickij Miskim komisarom burgomistrom buv obranij profesor gimnaziyi Chajkivskij Pavlo a golovoyu Povitovoyi UNRadi nadradnik upravlinnya zaliznici Ivan Miron jogo zminiv likar d r Volodimir Yanovich Delegatami do UNRadi buli obrani vid mista profesor gimnaziyi Gnat Pavlyuh URP i zaliznichnik Osip Ustiyanovich USDP vid povitu Martin Korolyuk selyanin iz Cherniyeva URP Respublika PolshaStanislavivskij povitpol Powiat stanislawowskiAdm centr StanislavivNajbilshe misto StanislavivRegion Stanislavivske voyevodstvogmini 75 1921 14 1934 1939 Naselennya povne 198 400 1938 gustota 159Plosha povna 1 249 km Data zasnuvannya 29 veresnya 1855Data likvidaciyi 1940Dokladnishe Stanislavivskij povit II Rich Pospolita Pislya polsko ukrayinskoyi vijni 1918 1919 teritoriya povitu v travni 1919 roku opinilasya pid polskoyu vladoyu Povit vklyuchenij do utvorenogo u 1920 roci Stanislavivskogo voyevodstva Do skladu povitu vhodilo 81 poselennya z nih 3 mista 72 silski gmini z 27 840 zhitlovimi budinkami Zmini administrativnogo podilu Stanislavivskij povit 1 kvitnya 1932 roku zlikvidovano Bogorodchanskij povit a miska gmina Bogorodchani ta silski gmini Stari Bogorodchani Gliboka Glibivka Goroholina Grinivka Ivanikivka Lyahivci Lesivka Lisec Starij Lisec Novoshin Pohivka Posich Sadzhava Stebnik Hmelivka peredani do Stanislavivskogo povitu 1934 roku do Stanislavivskogo povitu peredani sela Medinya z Kaluskogo povitu Pidpecheri z Tlumackogo povitu Bishiv z Pidgayeckogo povitu Ternopilskogo voyevodstva 1 serpnya 1934 roku vikonano ob yednannya gmin cya administrativna odinicya do togo chasu obmezhuvalasya selom chi mistom iz prisilkami i hutorami u veliki silski gmini rivnoznachni volosti Mista Miski gmini mistechko Bogorodchani z 01 04 1932 Misto z 1934 r m Galich Knyaginichi do 1925 r koli bula priyednana do m Stanislavova m StanislavivSilski gmini Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist1 Gmina Bodnariv Bodnariv Brin Visochanka Viktoriv Komariv Majdan Medinya z 28 05 1934 Sapogiv Tyaziv 92 Gmina Blyudniki Blyudniki Dorogiv Zalukva Kolodiyiv Krilos Kuripiv Ostriv Perlivci Pukasivci Sedliska Subotiv Svyenti Stanislav Temirivci 133 Gmina Stari Bogorodchani Stari Bogorodchani z 01 04 1932 Grinivka z 01 04 1932 Lesivka z 01 04 1932 Nivochin z 01 04 1932 44 Gmina Deliyiv Bishiv z 28 05 1934 Deliyiv Kremidiv Meduha Mezhigirci Ozerce Novi Kinchaki Stari Kinchaki Semikivci Tumir Tustan Horostkiv 125 Gmina Yezupil Gannusivka Yezupil Kozina Pitrich Poberezhzhya Silec 66 Gmina Lisec Dragomirchani Zaberezhzhya Ivanikivka z 01 04 1932 Krihivci Lisec z 01 04 1932 Starij Lisec z 01 04 1932 Posich z 01 04 1932 Radcha Stebnik z 01 04 1932 97 Gmina Lyahivci Glibivka z 01 04 1932 Goroholina z 01 04 1932 Gliboka z 01 04 1932 Lyahivci z 01 04 1932 Pohivka z 01 04 1932 Sadzhava z 01 04 1932 Hmelivka z 01 04 1932 78 Gmina Mariyampil misto Vodniki Vovchkiv Dubivci Lani selo Mariyampil Mariyampil 69 Gmina Pasichna Zagvizdya Pavelche Pasichna Pacikiv Ribno Ugriniv Gorishnij Ugriniv Dolishnij Ugriniv Shlyahotskij Yamnicya 910 Gmina Ugorniki Vovchinec Dobrovlyani Kolodiyivka Mikitinci Pidluzhzhya Pidpecheri z 28 05 1934 Ugorniki Uzin 811 Gmina Cherniyiv Bratkivci Oprishivci Tismenichani Cherniyiv Chukalivka Hom yakiv Hriplin 7 Vidileno mistechka sho buli u skladi silskih gmin ta ne mali miskih prav Naselennya Ukrayinci grekokatoliki stanovili 59 naselennya povitu 1910 U 1939 roci v poviti prozhivalo 211 860 meshkanciv 133 720 ukrayinciv grekokatolikiv 63 12 9 245 ukrayinciv latinnikiv 2 36 33 070 polyakiv 15 61 1 850 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 0 87 31 430 yevreyiv 14 84 i 2 545 nimciv ta inshih nacionalnostej 1 2 Radyanska dobaDokladnishe Stanislavskij povit SRSR 19 veresnya 1939 roku bilshovicki vijska povnistyu zajnyali teritoriyu povitu 27 listopada 1939 r povit vklyuchenij do skladu novoutvorenoyi Stanislavskoyi oblasti Yak administrativna odinicya povit skasovanij u sichni 1940 r u zv yazku z pereformatuvannyam teritoriyi na 5 rajoniv kozhen iz kilkoh kolishnih gmin Galickij rajon iz gmin Galich Bodnariv i Blyudniki Zhovtnevij rajon iz gmin Yezupil Deliyiv i Mariyampil Stanislavskij rajon iz gmin Pasichna j Ugorniki Liseckij iz gmin Lisec i Cherniyiv Bogorodchanskij rajon iz gmin Bogorodchani Stari Bogorodchani i Lyahivci Tretij RajhPid chas nimeckoyi okupaciyi u 1941 1944 rr Stanislavskij povit buv vidnovlenij yak administrativna odinicya krajsgauptmanshaftu Stanislav distriktu Galichina Vidnovlenij takozh buv i podil na gmini volosti Pislya zajnyattya povitu v lipni 1944 r Chervonoyu armiyeyu buv vidnovlenij podil na rajoni Div takozhNadvirnyanskij povitPrimitkiSzematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1879 Lwow 1879 S pol Oleg PAVLIShIN ORGANIZACIYa CIVILNOYi VLADI ZUNR U POVITAH GALIChINI LISTOPAD GRUDEN 1918 ROKU Perepis 1921 roku Rozporyadzhennya Radi ministriv 28 travnya 1934 roku 439 Rozporyadzhennya Radi ministriv 9 chervnya 1934 roku 469 Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 33 LiteraturaSzematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem Lwow 1871 1914 pol

Дата публікації:
Топ