Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сілéць село Ямницької сільської громади Івано Франківського району Івано Франківської областісело Сілець Країна Україна

Сілець (Тисменицький район)

Сілець (Тисменицький район)

Сілéць — село Ямницької сільської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області

село Сілець
Країна image Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Громада Ямницька сільська громада
Облікова картка Сілець 
Основні дані
Засноване 1785
Перша згадка 1438
Колишня назва Селець
(1960-ті — 1989)
Населення 1319
Площа 16,63 км²
Густота населення 79,31 осіб/км²
Поштовий індекс 77414
Телефонний код +380 03436
Географічні дані
Географічні координати 49°02′05″ пн. ш. 24°43′54″ сх. д. / 49.03472° пн. ш. 24.73167° сх. д. / 49.03472; 24.73167Координати: 49°02′05″ пн. ш. 24°43′54″ сх. д. / 49.03472° пн. ш. 24.73167° сх. д. / 49.03472; 24.73167
Водойми р. Бистриця (притока Дністра)
Місцева влада
Адреса ради 77414 Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Сілець, вул. Зузука, 7
Карта
image
image
Сілець
image
image
Сілець
Мапа

image Сілець у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сілець.

Населення за переписом 2001 року складало 1319 осіб, дворів 350. Територія займає площу 16,63 км ². З 1991 року, крім зменшення населення міграційного характеру, спостерігається від'ємне сальдо природного росту. З 2017 року село є центром старостинського округу Ямницької ОТГ Івано-Франківської області.

Село розташоване за 15 км від Івано-Франківська, 3 км від смт Єзупіль. Недалеко села протікає ріка Бистриця. Через село проходить дорога республіканського значення Тязів – Снятин. Біля села знаходиться заповідне урочище Сілецьке (Сілецький луг), а на Бійній (Вовчинецькій) горі заповідник Козакова (правильно має бути Козацька) долина.

Назви кутків села: Гора (Старе село), Кадуби, Ковалівка, Рогатка, Осади, Мочір, Чехія, Новобудова, Сад, Вікнина, Гирка.

Найпоширеніші прізвища: Олійник, Драбчук,  Дейдей,  Бойчук, Пашко, Галюк, Владика. Інші типові прізвища: Байдачок, Вівчар, Вітрикус, Вовк, Ганущак, Гнатковський, Захарчук, Зузук, Коник, Костів, Куцан, Литвин, Обшира, Панчішак, Пушка, Савчишин, Савчук, Сеньків, Слаб’як, Цюцьмаць, Якимішин.

Історія

Давній період

Історично село було околицею давнього Галича (тепер с. Крилос Галицького району). У сілецькому лісі Городищі ще дотепер збереглися залишки валів давнього укріплення, яке було захисним форпостом столиці Галицько-Волинської держави. Попередня назва села – Гайдамашки. Вона стосується періоду ХІІІ століття і походить від захисників княжого Галича, княжих дружинників. За народним переказом галицький князь Роман Мстиславович подарував угіддя на південний схід від столиці боярину Іванку (від його імені залишилась назва Іванькова долина).

Недалеко села знаходиться Духова Криниця, яка відома також з княжих часів. Це одне із священних місць  давніх галичан, що зараз - релігійно-паломницький центр, відпустове місце Івано-Франківської митрополії УГКЦ. Адміністративно належить до Єзупільської селищної ради,  але доїхати до неї можна  трьома дорогами тільки зі сторони  села Сільця.

Перша згадка про село Сілець у галицьких актах датується 1438 роком. Тоді село згадується як поселення недалеко Чешибісів (тепер смт Єзупіль). Власниками села були панські родини, котрі володіли і цим містечком Це були Бучацькі, Зборовські, Потоцькі, Дідушицькі. Останні мали у селі 40 га землі.

Походження назви Сілець

За першою версією назва села походить від слова «сільце» - пастка. «В давнину навколо села були мочари (болота) із гущавиною різноманітних кущів і дубові ліси, з тих часів збереглася назва «Дуброва». На Галицьке князівство часто нападали татари. Місцеві жителі, а першими тут поселились княжі дружинники, які добре знали місцеві дороги, не раз заводили ворогів у непрохідні болота, звідки ті вже ніколи не могли вибратись. Чутка про це розносилася далеко. І тоді говорили, що хто потрапив у сільце, той пропав безвісти. Від чого пішла назва Сілець».

Друга версія виводить назву села від слова «сіль». Раніше Волоським шляхом з Коломиї до Галича везли сіль. Цю дорогу ще називають соляною. Розповідають,  що у Сільці навіть був спеціальний пункт, де ковалі підковували коней торговців сіллю. Це місце і досі називають Ковалівою (власне, це є центром сучасного села).

Третя версія пояснює дану назву словом «сельце» («сільце») у значенні «маленьке село». Вона, очевидно, є найвірогіднішою, оскільки поселення виникло неподалік містечка Чешибіси (тепер Єзупіль). Зі зникненням Чешибісів, Сілець формується як самостійний населений пункт. У радянські часи, зокрема у  60-тих – 80-тих рр. ХХ ст.. офіційна назва села була Селець. У  серпні 1989 р.  її змінено на Сілець. (І.Драбчук, В. Цюцьмаць, Т.Цюцьмаць «Сілець з найдавніших часів по наші дні», Івано-Франківськ, 2002 р.)

Історія села

У XVII столітті після одного із нападів татар у 1680 році Комісія, яка підсумовувала наслідки чужинської сваволі, залишила у документі наступний запис: «Село Сілець. До нападу тут було близько 70 господарств, а залишилось тільки 13. При церкві мешкає священик.  Підданого населення залишилося мало: одні з голоду померли, другі геть пішли, третіх – татари забрали».

Зазначимо, що над селом, яке розташувалося на Козаревій горі колись, як передають перекази, стояла Обширна ( тобто оглядова) вежа. Справа у тому, що з цього місця дуже добре простежується долина Бистриці аж до Станиславова (нині Івано-Франківськ). Коли наступали вороги, сторожа повідомляла найближчі оборонні укріплення – і Галич, — пославши туди своїх гінців. Досі у селі збереглося прізвище Обшира, яке стосувалося, очевидно, людей, що сторожували на вежі.

Станом на 31 грудня  1880 році у Сільці мешкало  1194 жителів («Гандбух або Літопис Львівської міської друкарні краю Галицького»).  Через десять років (у 1890 р.) у селі уже проживало 1240 осіб греко-католицького обряду, 10 римо-католиків та 36 юдеїв. «Словник географічний», виданий у Варшаві у 1889 р. повідомляє, що село тоді належало до Станиславівського повіту, знаходилося за 3 км від Єзуполя, де була пошта. Площа села становила 648 моргів, а загальна кількість землі – 2349 моргів. В селі була греко-католицька церква Різдва Христового, збудована з дерева у 1726 році з метрикою від 1747 року. Власником села був граф Войцех Дідушицький. Дідушицькі були і патронатами місцевої церкви. (Р.Процак «Церкви Станіславівського довкілля», Івано-Франківськ, 1999 р.)

«Опис сіл Галичини, опрацьований на підставі  загального перепису населення від 31 грудня 1900 року» подає широку картину соціально-економічного розвитку села. З нього відомо, що в селі тоді проживало 1548 жителів, з них 723 чоловіків і 825 жінок. Греко-католицьку віру сповідувало 1523 чол., римо-католицьку – 8, юдейську – 12.  В селі було 295 будинків. Тут була парафія греко-католицької церкви, народна школа і пожежний пункт. В селі в той час налічувалося 168 коней, 785 голів великої рогатої худоби, 309 свиней. Овець не було.

Земельний кадастр становив: загальна кількість 17, 67 км², оподаткована поверхня – 16, 58, з них ріллі – 855, луки -480, городів – 22, пасовищ – 98, лісів – 203. Великих власників – 1, фабрик – 1». Першого вересня  1866 року землями с. Сільця пройшов перший потяг залізниці Львів – Чернівці.

Іван Франко та  Озаркевичі у Сільці

У другій половині ХІХ століття за народним переказом у Сільці побував Іван Франко. Більше 20 років у Сільці проживало подружжя Володимира та Ольги Озаркевич. У селі у подружжі Озаркевичів народився син Іван (помер у дворічному віці) та дочка Ольга-Олена. Зусиллями о. Озаркевича у селі у 1888 році була побудована нова церква Різдва Христового. У цій новозбудованій церкві 5 серпня 1890 р. брала шлюб сестра Ольги Михайлина Рошкевич з Йосифом Іванцем («Діло» 12.08.1890 р.). Тему взаємин І.Франка та О. Рошкевич-Озаркевич сілецького періоду досліджували Р.Горак. І.Драбчук, Т.Костенко. (Роман Горак «Тричі мені являлася любов», Київ, 1987 р., Іван Драбчук «Як почуєш вночі», Івано-Франківськ, 2007 р., Тетяна Костенко «Ольга Рошкевич та Іван Франко: мелодії серця», Львів, 2017 р.)

Перша половина ХХ століття

На початку ХХ століття, а саме у  1900-1901 роках із села до Канади емігрувало кілька родин. Першим виїхав із села господар Йосиф Владика з дружиною Донею (Євдокією), а за ним Іван Байдак, Стефан Куцан, Роман Гальовський, Ілько Коник, Федь та Семен Пушки та Олекса Бойчук з родинами. Син останнього – Григорій залишив про еміграцію цікаві спогади «З давноминулих днів», які вийшли у Канаді накладом автора. (Григорій Бойчук «З давноминулих літ», Вінніпег, 1974 р.)

У березні 1914 року у селі урочисто було посвячено пам’ятник Т.Шевченку, який місцеві селяни із каменя-ріпняка встановили з нагоди 100-річчя від дня народження Кобзаря на Громадському полі. Пам’ятник пережив дві світові війни і стоїть до нашого часу. За більш як столітню історію його двічі реставрували, точніше змінювали плити із зображенням поета. Перший раз  у 1937 році,  вдруге – у 1989. (Іван Драбчук «Жити за Шевченком», Івано-Франківськ, 2014 р.)

Перша світова війна також не оминула Сільця. У серпні 1914 року, як розповідали старожили, безпосередньо на території села відбувся великий бій між австрійцями і росіянами. Росіяни (або москалі, як їх називали) зранку увірвалися у село, яке було зайнято ворогами. Австрійців це застало зненацька, тому у рукопашному бою загинуло  біля 270 австрійців, 30 росіян і 2 цивільних. Спочатку вони були захоронені на околиці села, але у 30-тих роках ХХ ст. перепоховані на сільському цвинтарі. У 2019 році залишки цього поховання обстежили дослідники товариства «Пам’ять» (дир. Василь Тимків). У 1916 році більшість жителів села було евакуйовано у  табір Гміндт, а кілька родин проживали у с. Перекоси на Калущині.

З періоду Першої світової війни збереглася на сілецькій горі, званій Чубата (інша назва Лиса гора) Стрілецька могила, у якій поховані  Українські січові стрільці, які загинули у червні 1915 року під час наступу на місто Галич. (Мирослава Олійник «Історія стрілецької могили на Чубатій горі», «Краєзнавець Прикарпаття», №26, липень-грудень, 2015 р.)

Українські Січові Стрільці  з села Сілець (Герої стрілецького чину. До 100 – річчя Січового стрілецтва.-Івано-Франківськ. Місто НВ.2014)

У рядах січових стрільців воювали 18 вояків:

        Бендус Михайло, Бойчук Теодор, Бойчук Федір,  Галюк Іван, Ганущак Михайло, Гнатковський Іван,  Гнатковський Танасій,  Дейдей Гаврило,   Дейдей Петро,  Драбчук Федір, Зузук Дмитро,  Карабат Михайло,  Коник Михайло, Панчишак Федір, Савчишин Павло,  Цюцьмаць Василь, Цюцьмаць Іван, Яремчук Михайло.

На 01.01.1939 в селі проживало 1610 мешканців, з них 1520 українців-грекокатоликів, 30 українців-римокатоликів, 40 польських колоністів міжвоєнного періоду, 20 євреїв. Село належало до ґміни Єзуполь Станиславівського повіту Станиславівського воєводства.

Товариства та організації початку ХХ ст.

На початку ХХ століття, а саме у 1904 році у селі виникло товариство «Просвіта». У документі  за 10 лютого 1904 року йдеться проте, що «підписані нижче господарі з Сільця намірені заснувати у селі читальню «Просвіти».  Основателі (засновники. – мова документа збережена): Никола Дейдей, Федор Куцан, Михайло Пушка, Павло Бойчук, Іван Чапський, Петро Дейдей, Федор Савчук, Іван Бойчук, Михайло Довгий, Василь Пушка, Василь Бойчук, Павло Галюк, Петро Владика, Василь Яремчук. Останній заклав своє майно, щоб банк виділив кошти на будівництво хати-читальні. (ДАІФО, ф2, оп.3.с.101)

До Першої світової війни  тут діяло товариство «Січ», керівником якого був Іван Вовк.  За розповідями старожилів до нього часто приїжджав Левко Бачинський. У 20-тих роках у селі  виникло товариство «Луг» (керівник Михайло Ганущак – громадський діяч і власник млина), яке згодом було  заборонене польської владою.  Після заборони діяльності товариства М.Ганущак  якийсь час  ( з !929р. по 1931 р.) очолював місцеву «Просвіту». До нього  товариством керував Михайло Пушка, а пізніше  Іван Якимішин.  (ДАІФО, ф.6.оп.1, с.49). Останній був заарештований у 1940 році і його слід загубився у Дем’яновому лазі.

Також у селі діяло товариство «Рідна Школа», яке носило ім’я Івана Франка (кер. Іван Дейдей). Досить дієвою у селі була і КПЗУ, осередок якої у залі заснував Григорій Литвин. Із с. Сільця походив діяльний член цієї партії, керівник підпільного  Єзупільського райкому,  член окружного комітету КПЗУ Михайло Бойчук. Він  за свої переконання кілька разів був заарештований польської поліцією і відбував тюремний термін у Березі Картузькій. У травні 1939 року поляки тяжко побили сільського комуніста після чого він помер. Похований М. Бойчук на сільському цвинтарі. (Вісник «Некрополі Прикарпаття», Івано-Франківськ, 2000 р.)

Сілець під час Національно-визвольних змагань ХХ ст.

Наприкінці 30-тих років тут виникає осередок ОУН (кер. Гаврило Петровський). Під час Другої світової війни сільчани активно включилися у визвольну боротьбу ОУН- УПА.  Вони воювали у сотнях «Гамалії», «Вовка», «Явора», «Вершника» та інших повстанських командирів. Також окремі з них (Микола Владика, Василь Яремчук) закінчили Старшинську школу УПА «Олені». Сільчани склали ядро тязівського куща самооборони, який очолював уродженець села Дмитро Владика. (Василь Яремчук «Моя Одіссея» (спогади), Івано-Франківськ, 2017 р.)

З активних діячів цього руху мусимо відмітити Михайла Колюшка, який був районним провідником на Стрийщині (загинув у травні 1945 р. у с. Баличеве (тепер Зарічне), де збереглася його могила. Геройською смертю загинули повстанці Ілько Криса (псевдо «Сергій») у селі Колодіївці  та Іван Карабат («Орел», «Брян») у с. Павлівка Тисменицького району, Михайло Литвин («Гарт») у селі Медуха Галицького району,  Василь Олійник (псевдо «Чуй», застрілився, щоб не попасти у руку ворогів), Андрій Коник («Смілий», розірвав себе гранатою), Григорій Кузьмич (псевдо «Грізний, «Хитрий», чотовий «Різуна», загинув у із «Наливайком із с. Тязева в урочищі  Кути) та інші. («У вирі боротьби» (Спогади про підпільників ОУН-УПА Тисменицького району),- Івано-Франківськ,  2008 р.)

Також у селі 8 грудня 1944 року загинув референт СБ Станиславівської округи ОУН Михайло Нагнибіда (1921 р.н.). Він, уродженець Єзуполя, похований на сільському цвинтарі. (І.Драбчук «Життя, віддане Батьківщині», «Вперед», 8 серпня 2008 р.) У 2018 році на його могилі встановлено та освячено пам’ятник. (Посвячено пам’ятник на могилі героя, «Вперед», 26 жовтня 2018 р.)

Найдовше боролися із ворогами Михайло Вівчар (псевдо «Щур», який переховувався із зв’язковими з Сільця Ганною Черепахою та Марією Савчук. Вони перебували у криївці на Чертежах (назва лісу) до початку 50-тих років. 9 листопада 1952 року М.Вівчар був убитий, а дівчат заарештували і засудили на 25 років  таборів.

Загинули в боротьбі з комуністичним режимом

(Реабілітовані історією. Івано-Франківська область. Книга друга. Місто-НВ, 2006); (Жертви сталінського терору на Прикарпатті (1939-1941) т. 2, Місто-НВ, 2017)

1.  АРАН Михайло Васильович, 1902, с. Сілець, українець. Заарештований 22.06.1940 і засуджений на 8 років позбавлення волі.

2.     БАЙДАЧОК Орина Іванівна, 1926, с. Сілець Тисменицького району, зв’язкова райпроводу ОУН, загинула 1945, Чорний ліс.

3.     БАРАН Василь Михайлович, 1927, с. Сілець  Тисменицького району, стрілець сотні Гамалії, Гук, загинув 1946 біля с. Посіч Тисменицького району.

4.     ВІВЧАР Михайло Євстахійович, 1912,с. Сілець Тисменицького району, помічник станичного ОУН, Вихор, Щур, загинув 09.11.1952, с. Сілець.

5.     ВІВЧАР Онуфрій, с. Сілець українець, освіта початкова, селянин, член ОУН, заарештований у 1940. Утримували під слідством у станіславській в’язниці. Засуджений і був ув’язнений у виправно-трудових таборах де й загинув у 1941 р.

6.     ВЛАДИКА Дмитро Григорович, 1912, с. Сілець Тисменицького району, керівник СКВ, Залізняк, загинув у січні 1945, с. Павлівка Тисменицького району.

7.     ГАЛЮК Дмитро Йосипович, 1921, с. Сілець Тисменицького району, господарчий кущової ОУН, загинув 1945, с. Сілець.

8.     ДРАБЧУК Василь Степанович, 1926, с. Сілець Тисменицького району, стрілець сотні Гамалії, загинув  1944, с. Грабівка Калуського району.

9.     ЗАХАРЧУК  Петро, 1905, с. Сілець, українець, освіта початкова, селянин. Член ОУН, проводив націоналістичну агітаційну боротьбу проти більшовицького режиму. Заарештований у грудні 1940 р. Утримували у станіславській в’язниці. Засуджений, перебував у виправно-трудових таборах СРСР. Загинув 12.11.1941р. в ув’язненні.

10.  ЗУБ’ЯК Анастасія Семенівна, 1926, с. Сілець Тисменицького району, зв’язкова станичної ОУН, загинула 1945, с. Сілець.

11.  ЗУБ’ЯК Михайло Семенович, 1921, с. Сілець Тисменицького району, зв’язковий кущової ОУН, загинув 1945, с. Сілець

12.  КАВКА Василь, 1919, с. Сілець Тисменицького району, стрілець сотні Гамалії, загинув 1945, с. Сілець.

13.  КОЛЮШКО Михайло Франкович, 1925, с. Сілець Тисменицького району, керівник Стрийського райпроводу ОУН, Орлик, загинув 02.05.1946, с. Зарічне Стрийського району Львівської області.

14.  КОНИК Андрій Васильович, 1919, с. Сілець Тисменицького району, вояк УПА, Смілий, загинув 1945, с. Сілець.

15.  КОНИК Григорій Михайлович, 1926, с. Сілець Тисменицького району, стрілець сотні Гамалії, загинув 1945, невідомо.

16.  КРИСА Ілля Йосипович, 1924, с. Сілець Тисменицького району, стрілець сотні Гамалії, загинув 1945, Чорний Ліс.

17.  КУЗЬМИЧ Григорій Михайлович, 1925, с. Сі­лець Тисменицького району, стрілець сотні Гамалії, Грізний, загинув  1945, с. Сілець.

18.  КУЗЬМИЧ Йосип Григорович, 1915, с. Сі­лець, українець, селянин, член т-ва «Просвіта». Заарештований 20.06.1940 р. за співпрацю з польською поліцією проти організації КПЗУ. Особливою нарадою приНКВС 04.10.1940 засуджений до 8 років позбавлення волі…27.07.1942 засуджений повторно за спробу втечі з таборів до 5 років ув’язнення… 04.06.1948 засуджений втретє до 10 років ув’язнення в таборах особливо посиленого режиму, як особливо небезпечного злочинця.

19.  ЛИТВИН Михайло Петрович, 1926, с. Сілець Тисменицького району, стрілець боївки Ігоря, Гарт, загинув 1945, с. Медуха Галицького району.

20.  МИКИТИН Іван Олексійович, 1921, с. Сілець Тисменицького району, стрілець боївки СКВ, загинув 1945, с. Сілець.

21.  МІСЮРНЯК Федір, 1901, с. Сілець, українець, освіта початкова, селянин. Симпатик ОУН, збирав продукти і розвіддані для підпілля ОУН, вів агітаційну роботи проти більшовицького режиму. Заарештований 1940. Утримувався під слідством у станіславській в’язниці.

22.  ОЛІЙНИК Володимир Олексійович, 1922, с. Сілець, українець, освіта початкова, робітник. Заарештований у грудні 1939. Утримувався під слідством у станіславській в’язниці де й загинув.

23.  ОЛІЙНИК Василь Антонович, 1920, с. Сілець Тисменицького району, стрілець боївки кущової ОУН, Чуй, загинув  березень 1945, с. Сілець

24.  ОЛІЙНИК Іван Дем’янович, 1920, с. Сілець Тисменицького району, керівник кущової ОУН, Зміюка,загинув 10.03.1945, с. Сілець

25.  ОЛІЙНИК Іван Олексійович, 1924, с. Сілець Тисменицького району, керівник боївки кущової ОУН, загинув 10.03.1945, с. Сілець.

26.  ПАНЧІШАК Петро Михайлович, 1925, с. Сілець Тисменицького району, стрілець боївки СКВ, загинув 1944, с. Сілець.

27.  ПЕТРОВСЬКИЙ Гаврило, 1916, с. Сілець Тисменицького району, референт пропаганди райпроводу ОУН, Сербин, загинув  1945, с. Ямниця .

28.  ЯКИМИШИН Іван, 1912 (1901), українець, освіта початкова, селянин. Член ОУН, вивчав військову справу і проводив агітаційну боротьбу проти більшовицького режиму. Заарештований у 1939 -1941 р.р.

Жителі с. Сілець, які були мобілізовані до Червоної армії та  загинули під час ІІ Світової війни.

(Книга  пам’яті України, Івано-Франківська область, т. 2,  т. 3, Львів, Каменяр, 1998)

Бабич Роман син Марії, Базилів Ілля Степанович, Бойчук Федір Дмитрович, Бойчук Теодор Васильович, Вівчар Дмитро Антонович, Вітрикус Петро Пилипович, Вовк Дмитро Олексійович, Вовк Михайло Олексійович, Вовк Ярослав Іванович, Галюк Василь Петрович, Ганущак Андрій Іванович, Ганущак Йосип Іванович,  Гнатковський Федір Гаврилович,  Драбчук Микола Федорович,  Захарчук Григорій Олексійович,  Карабат Григорій Якович,  Костів Володимир Петрович, Криса Василь Йосипович, Кузьмич Микола Григорович, Куций Петро Петрович,  Лашко Олексій Федорович, Литвин Іван Петрович, Литвинець Василь Самсонович, Олійник Петро Васильович, Оолійник Пилип Федорович, Пашко Василь Петрович, Пушка Іван Іванович, Рогатинський Микола Онуфрійович, Савчук Василь Петрович, Синьків Андрій Іванович, Тисяк Федір Васильович,  Цюцьмаць Федір Григорович, Шиндик Іван Григорович, Якимишин Михайло Петрович, Яремчук Федір Матвійович.  

Із зазначених  39 загиблих на війні жителів с. Сілець 19 пропали безвісти.

Післявоєнний період

Відразу після воз’єднання українських земель у 1939 році у селі виник колгосп імені Паризької Комуни (гол. Олекса Драбчук). Його було відновлено у 1948 році. З того часу  його очолив Дмитро Зузук (1907 -1959), який зробив це колективне господарство   одним із передових в області. Тоді  сілецький колгосп змагався на рівних із господарством Юстина Личука із  Стецеви Снятинського району. У 1953 році у сілецькому колгоспі було збудовано перший в області чотирьох рядовий корівник, який вміщував 200 корів.  Село було електрифіковано, а в колгоспі почали застосовувати машинне доїння корів. Того року  його дохід становив  1 млн крб, а у 1957 – 2 млн 589 тис 924 крб. На жаль, передчасна смерть цього здібного керівника і організатора призвела поступово до втрати передових позицій. Зараз центральна вулиця села носить ім’я Дмитра Зузука.

У 1946 р.  в результаті акції «Вісла»  з території Польщі до села прибуло більше 40 переселенців  переважно з сіл Лісковського району Краківської області, зокрема  с. Кальниця (сім’ї Басарабів, Чорних, Гелімарів), с. Довжиця (сім’ї Бабичів, Гуцуляків), с. Цісце ( сім’ї Шидиварів, Литовчаків,  Лазарів, Васерів), с. Журави ( сім’я Гуданич), с. Смильник ( сім’я Гадам)

Репресовані у повоєнний період (Реабілітовані історією. Івано-Франківська область, том 4. Місто-НВ 2002).

1.      Байдачок Павло Степанович , 1926, с. Сілець Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 02.12.1945. Звинувачення: вояк УПА (кущ самооборони Зміюки). Військовим трибуналом 38-ї армії 16.05.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 31.08.1964. (1228).

2.      Бендус Микола Михайлович, 1924, с. Сілець Тисменицького району, українець, освіта неповна середня. Проживав нелегально. Заарештований 16.02.1945. Звинувачення: вояк УПА (сотня Ясмина). Військовим трибуналом військ МВС при Управлінні Північно-Печорської залізничної магістралі  28.06.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 3 роки пораження в правах. Реабілітований 05.08.1991. (5716 П).

3.     Бойчук Іван Петрович , 1912, с. Сілець Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Сілець, селянин. Заарештований 17.12.1944. Звинувачення: член ОУН, господарчий станичної ОУН. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 28.02.1945 засуджений на 15 років каторжних робіт і  5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 09.09.1994. (14488 П

4.      Вівчар Григорій Іванович, 1920, с. Сілець Тисменицького району, українець, освіта початкова. Легалізувався. Проживав у с. Сілець, селянин. Заарештований 16.01.1946. Звинувачення: вояк УПА (сотня Залізняка 1944-1945), псевдо Борис , заготовляв продукти для УПА. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 19.07.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та  5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 26.03.1992. (82395 П).

5.      Вітрикус Іван Пилипович , 1921, с. Сілець Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 27.02.1946. Звинувачення: вояк УПА (лоївка Ігоря), псевдо Вороняк. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 11.06.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та  5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 17.08.1993. (12345 П).

6.     Вітрикус Михайло Пилипович, 1921 , с. Сілець Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 07.03.1945. Звинувачення: вояк УПА (сотня Гамалії), псевдо Ладний. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 12.04.1945 засуджений на 15 років каторжних робіт і 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 10.12.1992. (10179 П).

7.     Владика Іван Лук’янович, 1915, с. Сілець Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Сілець, бухгалтер ССТ.  Заарештований 19.12.1945. Звинувачення: член ОУН, псевдо Вихор, збирав продукти для УПА. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 11.04.1946 засуджений на 15 років каторжних робіт і  5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 05.07.1991. (5529 П).

8.      Вовк Анастасія Гнатівна, 1927, с. Сілець Тисменицького району, українка, освіта неповна середня. Проживала в с. Сілець, селянка. Заарештована 03.05.1946. Звинувачення: член ОУН, псевдо Іванка, станична жіночої сітки ОУН. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 26.06.1946 засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 26.03.1992. (8225 П).

9.      Галюк Ганна Гаврилівна, 1910, с. Сілець Тисменицького району, українка, малописьменна. Проживала в с. Сілець, селянка. Заарештована 11.12.1948. Звинувачення: агітувала проти вступу в колгосп. Особливою нарадою при МДБ СРСР 27.04.1949 засуджена на 10 років позбавлення волі. Реабілітована 13.10.1989. (4697).

10.  Галюк Михайло Васильович, 1929, с. Сілець Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 16.01.1948. Звинувачення: вояк УПА, псевдо Ворон. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 172.04.1948 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах. Реабілітований 14.07.1992. (9302 П).

11.  Гнатковський Іван Васильович, 1925, с. Сілець Тисменицького району, українець, освіта неповна середня. Проживав нелегально. Заарештований 02.07.1945. Звинувачення: вояк УПА (сотня Гамалії 1945), псевдо Айстра. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 17.08.1945 засуджений до розстрілу, який замінено на 20 років каторжних робіт і  5 років пораження в правах. Реабілітований 12.06.1992. (8906 П).

12.  Драбчук Федір Васильович, 1925, с. Сілець Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Сілець, селянин. Заарештований 22.08.1944. Звинувачення: член ОУН псевдо Крук, зв’язковий ОУН. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 28.09.1944 засуджений до розстрілу, який замінено на 10 років каторжних робіт і  5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 10.12.1992. (10183 П).

13.  Драбчук Юстина Дмитрівна, 1919, с. Сілець Тисменицького району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Сілець, селянка. Заарештована 11.12.1948. Звинувачення: на зборах агітувала не вступати в колгосп. Особливою нарадою при МДБ СРСР 26.11.1949 засуджена на 10 років позбавлення волі. Реабілітована 10.12.1992. (10691 П).

14.   Дулик Емілія Франківна, 1928, с. Сілець Тисменицького району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Сілець, селянка. Заарештована 06.11.1945. Звинувачення: член ОУН, псевдо Маланка, зв’язкова станичної ОУН. Військовим трибуналом 38-ї армії 16.05.1946 засуджена на 10 років позбавлення волі та  5 років пораження в правах. Реабілітована 19.08.1994. (1228).

15.   Коник Євдокія Михайлівна, 1921, с. Сілець Тисменицького району, українка, освіта неповна середня. Проживала в с. Сілець, селянка. Заарештована 14.02.1946. Звинувачення: збирала продукти для УПА. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 20.06.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 22.06.1992. (8637 П).

16.  Куцан Володимир Григорович, 1925, с. Сілець Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 12.03.1945. Звинувачення: вояк УПА (сотня Черника), псевдо Морський. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 10.04.1945 засуджений на 20 років каторжних робіт і 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 15.03.1992. (14139 П).

17.   Куцак Іван Петрович , 1924, с. Сілець Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 22.03.1945. Звинувачення: вояк УПА (сотня Шума). Особливою нарадою при МДБ СРСР 12.07.1947 засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 31.01.1992. (7533 П).

18.   Литвин Антон Васильович, 1909, с. Сілець Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 15.03.1945. Звинувачення: вояк УПА (1945), псевдо Швед. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 26.06.1945 засуджений на 15 років каторжних робіт і  5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 10.01.1993. (12338 П).

19.  Олійник Григорій Іванович, 1921, с. Сілець Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 07.03.1945. Звинувачення: вояк УПА (боївка Стьопи, Залізняка 1944-1945), псевдо Потічний. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 29.06.1945 засуджений на 15 років позбавлення волі та  5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 17.04.1991. (6552 П).

20.  Панчишек Іван Гнатович, 1924, с. Сілець Тисменицького району, українець, освіта неповна середня. Легалізувався. Проживав у с. Сілець. Заарештований 13.07.1945. Звинувачення: вояк УПА (сотня Пирога. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 25.10.1945 засуджений на 15 років позбавлення волі та  5 років пораження в правах. Реабілітований 26.03.1992. (8177 П).

21.  Пашко Антон Петрович, 1927, с. Сілець Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 25.03.1945. Звинувачення: вояк УПА псевдо Горобець. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 29.08.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та  5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 16.10.1965. (10332 П).

22.  Пашко Володимир Петрович, 1922, с. Сілець Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Сілець, селянин. Заарештований 23.10.1945. Звинувачення: член ОУН, псевдо Денис, господарчий підрайонного проводу ОУН. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 18.12.1945  засуджений на 20 років каторжних робіт і 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 28.09.1993. (12433 П).

23.   Пашко Василь Федорович, 1921, с. Сілець Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 06.11.1945. Звинувачення: член ОУН, вояк УПА (кущ самооборони Зміюки) псевдо Довбуш. Військовим трибуналом 38-ї армії 16.05.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та  5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 20.03.1995. (1228).

24.   Пашко Дмитро Федорович, 1912, с. Сілець Тисменицького району, українець, малописьменний. Проживав нелегально. Заарештований 27.11.1945. Звинувачення: дезертирував із армії, член ОУН, вояк УПА (кущ самооборони Зміюки). Військовим трибуналом 38-ї армії 16.05.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та  5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 31.08.1964. (1228).

25.  Пашко Михайло Степанович, 1928, с. Сілець Тисменицького району, українець, освіта неповна середня. Проживав нелегально. Заарештований 25.03.1945. Звинувачення: вояк УПА псевдо Горобець. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 29.08.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та  5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 16.10.1965. (10332 П).

26.  Пашко Антон Петрович, 1927, с. Сілець Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 23.11.1945. Звинувачення: вояк УПА (сотня Гамалії, Чорноти, Прута) псевдо Ворон. Військовим трибуналом 38-ї армії 16.05.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 26.05.1993. (1228).

27.  Пашко Степан Григорович, 1921, с. Сілець Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 09.03.1945. Звинувачення: вояк УПА (лоївка Залізняка) псевдо Чумак. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 12.04.1945 засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 15.01.1992. (7425 П).

28.   Савчишин Ганна Павлівна, 1925, с. Сілець Тисменицького району, українка, освіта неповна середня. Легалізувалася. Проживала в м. Івано-Франківську, учениця фельдшерсько-акушерської школи. Заарештована 22.03.1946. Звинувачення: заготовляла канцтовари, радіоапаратуру та взуття для УПА. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 06.09.1946 засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 18.08.1992. (9492 П).

29.   Савчук Іван, 1924, с. Сілець Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 30.10.1944. Звинувачення: вояк УПА (1944) псевдо Клим. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 30.11.1944 засуджений до розстрілу. Розстріляний 11.12.1944, місце поховання невідоме. Реабілітована 16.05.1995 (14761 П).

30.  Савчук Ірина Іванівна, 1907, с. Сілець Тисменицького району, українка, малописьменна. Проживала в с. Сілець, колгоспниця. Заарештована 30.12.1950. Звинувачення: переховувала члена ОУН. Особливою нарадою при МГБ СРСР 26.05.1951 засуджена на 10 років позбавлення волі. Реабілітована 18.08.1993 (12133 П).

31.   Савчук Марія Григорівна, 1924, с. Сілець Тисменицького району, українка, освіта неповна середня. Проживала нелегально. Звинувачення: член ОУН, псевдо - Смілива, господарча станичної ОУН. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 27.12.1952 засуджена на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 21.01.1992. (7830 П).

32.   Хмелівська Ірина Іванівна, 1929, с. Сілець Тисменицького району, українка, освіта початкова, Проживала в с. Сілець, селянка.  Заарештована 11.12.1948. Звинувачення: виступала проти створення в селі колгоспу. Особливою нарадою при МГБ СРСР 17.04.1949 засуджена на 10 років позбавлення волі. Реабілітована 13.10.1989  (4693 П).

33.  Черепаха Ганна Романівна, 1927, с. Сілець Тисменицького району, українка, освіта неповна середня, Проживала нелегально.  Заарештована 15.11.1952. Звинувачення: член молодіжної ОУН, псевдо – Маруся, Галка, зв’язкова станичної ОУН, збирала продукти для УПА. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 27.12.1952 засуджена на 25 років позбавлення волі та  5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 20.03.1992. (7830 П).

34.  Якимишин Володимир Петрович, 1922, с. Сілець Тисменицького району, українець, освіта неповна середня, військовослужбовець, перед арештом проживав нелегально. Заарештований 06.11.1945. Звинувачення: втік з ВГ. Військовим трибуналом 38-ї армії 16.05.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та  5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 31.01.1964. (6501 П).

35.  Якимишин Іван Васильович, 1923, с. Сілець Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 22.03.1945. Звинувачення: вояк УПА (сотня Шума) псевдо Твердий. Особливою нарадою при МГБ СРСР 12.07.1947 засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 31.01.1992 (7533 П)

36.   Якимишин Марія Миколаївна, 1928, с. Сілець Тисменицького району, українка, малописьменна. Проживала в с. Сілець, селянка.  Заарештована 07.11.1945. Звинувачення: член ОУН, псевдо – Немидора. Військовим трибуналом 38-ї армії 16.05.1946 засуджена на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Реабілітована 12.05.1993. (1228 П).

37.   Якимишин Юстина Василівна, 1928, с. Сілець Тисменицького району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Сілець, селянка.  Заарештована 30.11.1945. Звинувачення: член ОУН, псевдо – Горпина. Військовим трибуналом 38-ї армії 16.05.1946 засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження вправах із конфіскацією майна. Реабілітована 12.05.1993. (1228 П).

38.  Яремчук Василь Михайлович, 1927, с. Сілець Тисменицького району, українець, освіта середня. Проживав у с. Сілець, селянин. Заарештований 24.01.1945. Звинувачення: член ОУН, псевдо – Дніпро, розвідник районного проводу ОУН. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 31.07.1945 засуджений на 15 років позбавлення волі і 3 роки пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 05.05.1993. (14125 П).

Історія школи

Перша згадка  про школу у селі відноситься до 1832 року. Вона зафіксована у Шематизмі кліру греко-католицького на вказаний рік (мова латинська). Вчителем у ній був парох села о. Лука Дулинський. З 1894 року школа стала однокласною, а пізніше (з 1900 р.) етатною (тобто державною). Після Першої світової війни навчальний заклад у Сільці уже був двокласним із поступовим зростанням до кінця 30-тих років, коли школа стала шестикласною.

У радянські часи у селі діяла семирічна школа, дві бібліотеки, радіовузол, медичний пункт. У селі було відновлено водогін, який був споруджений ще у 1913 році. У 1972 році у селі було 420 дворів. У той час 168 сімей справило новосілля. У 1980 році  силами тодішнього колгоспу «Радянське Прикарпаття» біля школи  побудований Пам'ятник Слави. Його споруджено в честь 35 річниці перемоги над фашизмом. Пам'ятник являє собою скульптурне зображення солдата з високо піднятою рукою, біля ніг якого знаходиться щит.

У 1986 році було завершено  спорудження великого Будинку культури (він тривалий час вважався довгобудом). Зараз це  один із найбільших  культурних закладів  у громаді.

Директорами Сілецької школи протягом її існування були: Авгувт Вербах, Володимир-Северин Величко, Йосиф Бассараб, Богдан Бучко, Ярослав Дейнега, Михайло Владика, Марія Риндач. З 2008 року колектив школи, яка з 2018 р. стала гімназією, очолює Любов Гнатковська.

Наприкінці 50-тих  років минулого століття у селі розпочато спорудження нової школи, яку завершено будувати у 1966 році. Тоді із 14 педагогів семеро були уродженцями Сільця. У 2016 році заклад відзначив п’ятдесятилітній ювілей, наступного року при школі відкрито дитячий садочок «Бджілка», який відвідує 25 дошкільнят. Із 1991 року у школі діє історико-краєзнавчий музей села, у якому зібрані цікаві речі і документи, що висвітлюють минуле Сільця. (Іван Драбчук «До світла знань» (сторінки історії Сілецької школи), Івано-Франківськ, 2006 р.)

Релігійне життя села

Відомостей про релігійне життя громади у XV – ХІХ століттях збереглося небагато. Про окремі із них мова ішла вище. Більш детально можемо простежити його, починаючи із кінця ХІХ століття. У 1888 році у селі була побудована нова церква Різдва Христового. Як писалося, великих зусиль для цієї події доклав тодішній парох села о. Володимир Озаркевич. Верхню частину церкви розмальовував  відомий галицький художник Юліан Панькевич, який мешкав у сусідньому Єзуполі, але на час праці у церкві перебрався до Сільця. Цікаво, що мешкаючи у Сільці він ходив у селянському одязі,  малював портрети селян, а також створив картину «На сільському майдані» (1891 р.).  На жаль, доля цього полотна залишається невідомо.

Іконостас для церкви різьбив Йосиф Ключевський, а ось хто є автором образів іконостасу залишається таємницею. Щоправда, відомо, що ікони бічних вівтарів малював Ю. Панькевич. Художник Дмитро Владика, який реставрує ікони,  щоб перенести їх до нового храму переконаний, що іконописців було двоє.

Сілецька  церква перебула Першу світову війну і дивом уціліла, хоча у неї попав снаряд, але не розірвався. Зазначимо, що крім церкви у селі вистояло  всього п’ять – шість хат, а решта усі згоріли. Після війни у церкві працював священик о. Петро Павлюк, який помер у Сільці 19 січня 1920 року. Його могила знаходиться на церковному подвір’ї.

У 1920-тих – 1930-тих роках парохами у селі були: о. Симеон Павлюк, о. Петро Янкевич, о. Стефан Гунчак, о. Михайло Дейнецький, о. Ярослав Дерлиця, о. Лев-Миколай Бурнадз, о. Ярослав Посацький, о. Омелян Ковальський. Окремі з них працювали на парафіях сіл Єзуполя, Тязева, Ганнусівки, а до Сільця тільки доїжджали. («Шематизми Станиславівської греко-ктолицької єпархії» за різні роки)

Окремо хочемо сказати про о. Костянтина Левицького, який був парохом  у Єзуполі  та Сільці. За відмову перейти у православну віру отця було засуджено на 10 років каторжних робіт. З о. Костянтином на засланні перебувала і  його дружина Іванна (до шлюбу Камінська). Після повернення із Хабаровського краю подружжя Левицьких поселилося у Сільці, де і доживали віку. Їмость померла у 1972 р., а отець  - у 1974 р..  Їхні могили знаходяться на сільському цвинтарі.(Іван Драбчук  «З вірою у серці», Івано-Франківськ, 2004 р.)

У 1961 році церква  Різдва Христового була закрита через те, що люди у неділю не йшли працювати до колгоспу, а йшли молитися. У храмі розмістили склад тракторної бригади. Не діючою церква простояла до років перебудови.  На початку січня 1989 року до Москви їхала делегація сільчан у складі Антона Гнатковського, Тараса Сенькова та Михайла Куцана, які добивалися офіційного відкриття церкви. Паралельно із цим у святині велися реставраційні роботи. 16 липня 1989 році у церкві відбулося перше богослужіння, яке провів о. Ізидор Николин. Спочатку церква діяла як храм РПЦ, але згодом за рішенням церковного комітету повернулася у лоно УГКЦ.

За останні кілька десятиліть парохами у селі були: о. Дмитро Кубацький, о. Богдан Шукост, о. Василь Забойський, о. Василь Смицнюк.  У селі є вісім каплиць та  сім пам’ятних хрестів. Найдавніший із них  - хрест знесення панщини, встановлений у 1912 році. Його збудувало товариство «Власна поміч».

Роки незалежності

У вересні 1989 року селі виникло ТУМ ім. Шевченка, осередки якого діяли і при Будинку культури (кер. Михайло Сиротинський) і при школі (кер. Марія Риндач). Члени товариства відроджували давні традиції, збирали фольклорні матеріали (зокрема на їх основі було відновлено вертеп), влаштовували концерти і ставили вистави.

1 жовтня 1989 року було організовано хресний хід до Стрілецької могили на Чубатій (Лисій) горі. Крім жителів Сільця у ньому взяли участь мешканці сіл Тязів, Викторів, Крилос.

9 травня 1998 року у Сільці було запалено факел на ГРП. Однак газифікація більшості вулиць села була проведена у 2002 – 2006 роках  за головування сільського голови Галини Вовчук.

14 травня 2000 р. відбулося урочисте відкриття пам'ятника односельчанам, які загинули в рядах Української Повстанської Армії в боротьбі з німецькими та більшовицькими окупантами (автор і виконавець робіт Іван Бойчук).

Після Помаранчевої революції у 2005 році в Сільці виник осередок НРУ (голова Іван Драбчук). Сільські рухівці проводили різнопланові патріотичні заходи, організовували поїздки до Маняви, Кам’янця-Подільського, Зарваниці, Унева, Старого Угринева та сходження  на Говерлу. З їх ініціативи  до 150-тиріччя від дня народження Великого Каменяра було встановлено меморіальну дошку І.Франкові на фасаді Будинку культури та  поставлено хрест на місці загибелі повстанця Василя Олійника («Чуя»).

У 2007 році над джерелом Кадуб, яке дало початок існування Сільця, було споруджено каплицю (кер. реалізації проекту Михайло Ковальчук). (Іван Драбчук «Каплиця над джерелом Кадуб», «Вперед», 23 листопада 2007 р.)

У 2013 в селі урочисто відкрили новозбудований храм, який за традицією назвали  Різдва Христового. Чин освячення здійснив правлячий Архиєпископ Івано-Франківський Кир Володимир Війтишин. (Іван Драбчук «Благословенний день над Сільцем», «Вперед», 22 листопада 2017 р.). У 2019 р. у церкві посвячено новий іконостас.

Жителі Сільця: Дмитро Бойчук, Роман Владика, Віталій Дейдей, Петро Костів, Іван Лугінін, Любомир Обшира, Тарас Павликівський, Микола Савицький, Петро Якимішин були учасниками АТО.

З 1 січня 2018 року село Сілець увійшло до складу Ямницької ОТГ (голова Роман Крутий). Того ж року розпочалися роботи по асфальтуванню окремих вулиць села, зокрема Миру, Українських повстанців (колишня М.Бойчука), Т.Шевченка, С.Височана.

19 серпня 2018 р., на Спаса, село урочисто відзначило свій 580-літній ювілей.


Відомі люди

  • Михайло Литвин «Гарт» (1926-?) – пропагандист і заступник командира спецбоївки УПА з куреня «Дзвони».
  • Євадакій Владика 1745-1801 – засновник хутору
  • Бойчук Богдан Іванович (1955 р. н.) –  директор КП «Янтар» (м. Івано-Франківськ), яке займається встановленням та ремонтом холодильних установок,  меценат.
  • Бойчук Теодор Васильович (1898–1940) - січовий стрілець, учасник битви на г. Лисоня, вояк ЧУГА. Пізніше працював  на керівних посадах міліції  міст Харкова та Бахмута. Загинув під час радянсько-фінської війни.
  • Владика Ганна Петрівна (1901–1987) – депутат Народних зборів, депутат Верховної Ради СРСР 1940 року.
  • Галюк Богдан Павлович (1940-2018) – журналіст, головний редактор газети «Галичина», першої демократичної газети  на теренах нашого краю.
  • Галюк Василь Михайлович  (1931–2008) – письменник (автор романів «Ідоли залишаються зимувати», «Сівний вогонь» та ін.) громадський діяч, один із організаторі музею «Чорний ліс».
  • Вівчар Богдан Дмитрович (1942 р.н.) – журналіст, головний редактор газети «Галицька Просвіта». Працював кореспондентом і редактором обласної газети «Комсомольський прапор», журналістом «Прикарпатської правди», кореспондентом ТАРС-РАТАУ. Двадцять років був редактором відділу політики газети «Галичина». У журналістській практиці використовує псевдонім Теодор Дровнич.
  • Ганущак Михайло Михайлович (1927 - 2006) - відомий  торакальний хірург,  головний лікар Обласної протитуберкульозної лікарі м. Миколаїв, який  провів понад 9 тисяч операцій на легенях.
  • Драбчук Іван Васильович (1966 р.н.) – історик, поет, педагог, автор близько тридцяти книг, член НСКУ, провідний редактор інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Давній Галич».
  • Зузук Богдан Михайлович (1957-2009) – кандидат фармацевтичних наук, один із засновників фармацевтичного факультету Івано-Франківської медичної академії. Як поет і філософ виступав під псевдонімом Дан Зуз.
  • Зузук Роман Михайлович (1962 р.н.) – художник, який поєднує у своїй творчості стилі абстрактного примітивізму та сюрреалізму. Окремі полотна зберігаються у Галереї українського сучасного мистецтва (Прага), галереї Канадсько-української мистецької  фундації (Торонто).
  • Зузук Федір Васильович  (1940 р.н.) – доктор геологічних наук, професор, завідувач кафедри географії Волинського національного університету імені Лесі України.
  • Куцан Григорій Григорович (1938–2004) – заслужений працівник культури України,   багаторічник керівник Народної аматорської академічної капели Звенигородського районного Будинку культури Черкаської області.
  • Остапович Богдан Богданович (1956 р. н.) – доцент, кандидат хімічних наук, автор 135 наукових робіт, в тому числі 54статей.
  • Яремчук Василь Михайловим (1927–2001) – учасник визвольних змагань, в’язень сталінських таборів, автор книги спогадів «Моя Одіссея», яка вийшла  друком після смерті автора у 2017 р.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість Відсоток
українська 1315 99.7%
російська 4 0.3%
Усього 1319 100%

Примітки

  1. Б. Гаврилів, М. Косило. Пам'ятники Тарасові Шевченкові на Прикарпатті. — «Краєзнавець Прикарпаття», № 23.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 84.
  3. Іван ДРАБЧУК. Полювання за «Ігорем».
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Див. також

Посилання

  • Хор церкви Різдва Христового с.Сілець
  • Сайт Верховної Ради України. Села Тисменицького району


image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Silec selo Yamnickoyi silskoyi gromadi Ivano Frankivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblastiselo Silec Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Ivano Frankivskij rajon Gromada Yamnicka silska gromada Oblikova kartka Silec Osnovni dani Zasnovane 1785 Persha zgadka 1438 Kolishnya nazva Selec 1960 ti 1989 Naselennya 1319 Plosha 16 63 km Gustota naselennya 79 31 osib km Poshtovij indeks 77414 Telefonnij kod 380 03436 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 02 05 pn sh 24 43 54 sh d 49 03472 pn sh 24 73167 sh d 49 03472 24 73167 Koordinati 49 02 05 pn sh 24 43 54 sh d 49 03472 pn sh 24 73167 sh d 49 03472 24 73167 Vodojmi r Bistricya pritoka Dnistra Misceva vlada Adresa radi 77414 Ivano Frankivska oblast Tismenickij rajon s Silec vul Zuzuka 7 Karta Silec Silec Mapa Silec u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Silec Naselennya za perepisom 2001 roku skladalo 1319 osib dvoriv 350 Teritoriya zajmaye ploshu 16 63 km Z 1991 roku krim zmenshennya naselennya migracijnogo harakteru sposterigayetsya vid yemne saldo prirodnogo rostu Z 2017 roku selo ye centrom starostinskogo okrugu Yamnickoyi OTG Ivano Frankivskoyi oblasti Selo roztashovane za 15 km vid Ivano Frankivska 3 km vid smt Yezupil Nedaleko sela protikaye rika Bistricya Cherez selo prohodit doroga respublikanskogo znachennya Tyaziv Snyatin Bilya sela znahoditsya zapovidne urochishe Silecke Sileckij lug a na Bijnij Vovchineckij gori zapovidnik Kozakova pravilno maye buti Kozacka dolina Nazvi kutkiv sela Gora Stare selo Kadubi Kovalivka Rogatka Osadi Mochir Chehiya Novobudova Sad Viknina Girka Najposhirenishi prizvisha Olijnik Drabchuk Dejdej Bojchuk Pashko Galyuk Vladika Inshi tipovi prizvisha Bajdachok Vivchar Vitrikus Vovk Ganushak Gnatkovskij Zaharchuk Zuzuk Konik Kostiv Kucan Litvin Obshira Panchishak Pushka Savchishin Savchuk Senkiv Slab yak Cyucmac Yakimishin IstoriyaDavnij period Istorichno selo bulo okoliceyu davnogo Galicha teper s Krilos Galickogo rajonu U sileckomu lisi Gorodishi she doteper zbereglisya zalishki valiv davnogo ukriplennya yake bulo zahisnim forpostom stolici Galicko Volinskoyi derzhavi Poperednya nazva sela Gajdamashki Vona stosuyetsya periodu HIII stolittya i pohodit vid zahisnikiv knyazhogo Galicha knyazhih druzhinnikiv Za narodnim perekazom galickij knyaz Roman Mstislavovich podaruvav ugiddya na pivdennij shid vid stolici boyarinu Ivanku vid jogo imeni zalishilas nazva Ivankova dolina Nedaleko sela znahoditsya Duhova Krinicya yaka vidoma takozh z knyazhih chasiv Ce odne iz svyashennih misc davnih galichan sho zaraz religijno palomnickij centr vidpustove misce Ivano Frankivskoyi mitropoliyi UGKC Administrativno nalezhit do Yezupilskoyi selishnoyi radi ale doyihati do neyi mozhna troma dorogami tilki zi storoni sela Silcya Persha zgadka pro selo Silec u galickih aktah datuyetsya 1438 rokom Todi selo zgaduyetsya yak poselennya nedaleko Cheshibisiv teper smt Yezupil Vlasnikami sela buli panski rodini kotri volodili i cim mistechkom Ce buli Buchacki Zborovski Potocki Didushicki Ostanni mali u seli 40 ga zemli Pohodzhennya nazvi Silec Za pershoyu versiyeyu nazva sela pohodit vid slova silce pastka V davninu navkolo sela buli mochari bolota iz gushavinoyu riznomanitnih kushiv i dubovi lisi z tih chasiv zbereglasya nazva Dubrova Na Galicke knyazivstvo chasto napadali tatari Miscevi zhiteli a pershimi tut poselilis knyazhi druzhinniki yaki dobre znali miscevi dorogi ne raz zavodili vorogiv u neprohidni bolota zvidki ti vzhe nikoli ne mogli vibratis Chutka pro ce roznosilasya daleko I todi govorili sho hto potrapiv u silce toj propav bezvisti Vid chogo pishla nazva Silec Druga versiya vivodit nazvu sela vid slova sil Ranishe Voloskim shlyahom z Kolomiyi do Galicha vezli sil Cyu dorogu she nazivayut solyanoyu Rozpovidayut sho u Silci navit buv specialnij punkt de kovali pidkovuvali konej torgovciv sillyu Ce misce i dosi nazivayut Kovalivoyu vlasne ce ye centrom suchasnogo sela Tretya versiya poyasnyuye danu nazvu slovom selce silce u znachenni malenke selo Vona ochevidno ye najvirogidnishoyu oskilki poselennya viniklo nepodalik mistechka Cheshibisi teper Yezupil Zi zniknennyam Cheshibisiv Silec formuyetsya yak samostijnij naselenij punkt U radyanski chasi zokrema u 60 tih 80 tih rr HH st oficijna nazva sela bula Selec U serpni 1989 r yiyi zmineno na Silec I Drabchuk V Cyucmac T Cyucmac Silec z najdavnishih chasiv po nashi dni Ivano Frankivsk 2002 r Istoriya sela U XVII stolitti pislya odnogo iz napadiv tatar u 1680 roci Komisiya yaka pidsumovuvala naslidki chuzhinskoyi svavoli zalishila u dokumenti nastupnij zapis Selo Silec Do napadu tut bulo blizko 70 gospodarstv a zalishilos tilki 13 Pri cerkvi meshkaye svyashenik Piddanogo naselennya zalishilosya malo odni z golodu pomerli drugi get pishli tretih tatari zabrali Zaznachimo sho nad selom yake roztashuvalosya na Kozarevij gori kolis yak peredayut perekazi stoyala Obshirna tobto oglyadova vezha Sprava u tomu sho z cogo miscya duzhe dobre prostezhuyetsya dolina Bistrici azh do Stanislavova nini Ivano Frankivsk Koli nastupali vorogi storozha povidomlyala najblizhchi oboronni ukriplennya i Galich poslavshi tudi svoyih ginciv Dosi u seli zbereglosya prizvishe Obshira yake stosuvalosya ochevidno lyudej sho storozhuvali na vezhi Stanom na 31 grudnya 1880 roci u Silci meshkalo 1194 zhiteliv Gandbuh abo Litopis Lvivskoyi miskoyi drukarni krayu Galickogo Cherez desyat rokiv u 1890 r u seli uzhe prozhivalo 1240 osib greko katolickogo obryadu 10 rimo katolikiv ta 36 yudeyiv Slovnik geografichnij vidanij u Varshavi u 1889 r povidomlyaye sho selo todi nalezhalo do Stanislavivskogo povitu znahodilosya za 3 km vid Yezupolya de bula poshta Plosha sela stanovila 648 morgiv a zagalna kilkist zemli 2349 morgiv V seli bula greko katolicka cerkva Rizdva Hristovogo zbudovana z dereva u 1726 roci z metrikoyu vid 1747 roku Vlasnikom sela buv graf Vojceh Didushickij Didushicki buli i patronatami miscevoyi cerkvi R Procak Cerkvi Stanislavivskogo dovkillya Ivano Frankivsk 1999 r Opis sil Galichini opracovanij na pidstavi zagalnogo perepisu naselennya vid 31 grudnya 1900 roku podaye shiroku kartinu socialno ekonomichnogo rozvitku sela Z nogo vidomo sho v seli todi prozhivalo 1548 zhiteliv z nih 723 cholovikiv i 825 zhinok Greko katolicku viru spoviduvalo 1523 chol rimo katolicku 8 yudejsku 12 V seli bulo 295 budinkiv Tut bula parafiya greko katolickoyi cerkvi narodna shkola i pozhezhnij punkt V seli v toj chas nalichuvalosya 168 konej 785 goliv velikoyi rogatoyi hudobi 309 svinej Ovec ne bulo Zemelnij kadastr stanoviv zagalna kilkist 17 67 km opodatkovana poverhnya 16 58 z nih rilli 855 luki 480 gorodiv 22 pasovish 98 lisiv 203 Velikih vlasnikiv 1 fabrik 1 Pershogo veresnya 1866 roku zemlyami s Silcya projshov pershij potyag zaliznici Lviv Chernivci Ivan Franko ta Ozarkevichi u Silci U drugij polovini HIH stolittya za narodnim perekazom u Silci pobuvav Ivan Franko Bilshe 20 rokiv u Silci prozhivalo podruzhzhya Volodimira ta Olgi Ozarkevich U seli u podruzhzhi Ozarkevichiv narodivsya sin Ivan pomer u dvorichnomu vici ta dochka Olga Olena Zusillyami o Ozarkevicha u seli u 1888 roci bula pobudovana nova cerkva Rizdva Hristovogo U cij novozbudovanij cerkvi 5 serpnya 1890 r brala shlyub sestra Olgi Mihajlina Roshkevich z Josifom Ivancem Dilo 12 08 1890 r Temu vzayemin I Franka ta O Roshkevich Ozarkevich sileckogo periodu doslidzhuvali R Gorak I Drabchuk T Kostenko Roman Gorak Trichi meni yavlyalasya lyubov Kiyiv 1987 r Ivan Drabchuk Yak pochuyesh vnochi Ivano Frankivsk 2007 r Tetyana Kostenko Olga Roshkevich ta Ivan Franko melodiyi sercya Lviv 2017 r Persha polovina HH stolittya Na pochatku HH stolittya a same u 1900 1901 rokah iz sela do Kanadi emigruvalo kilka rodin Pershim viyihav iz sela gospodar Josif Vladika z druzhinoyu Doneyu Yevdokiyeyu a za nim Ivan Bajdak Stefan Kucan Roman Galovskij Ilko Konik Fed ta Semen Pushki ta Oleksa Bojchuk z rodinami Sin ostannogo Grigorij zalishiv pro emigraciyu cikavi spogadi Z davnominulih dniv yaki vijshli u Kanadi nakladom avtora Grigorij Bojchuk Z davnominulih lit Vinnipeg 1974 r U berezni 1914 roku u seli urochisto bulo posvyacheno pam yatnik T Shevchenku yakij miscevi selyani iz kamenya ripnyaka vstanovili z nagodi 100 richchya vid dnya narodzhennya Kobzarya na Gromadskomu poli Pam yatnik perezhiv dvi svitovi vijni i stoyit do nashogo chasu Za bilsh yak stolitnyu istoriyu jogo dvichi restavruvali tochnishe zminyuvali pliti iz zobrazhennyam poeta Pershij raz u 1937 roci vdruge u 1989 Ivan Drabchuk Zhiti za Shevchenkom Ivano Frankivsk 2014 r Persha svitova vijna takozh ne ominula Silcya U serpni 1914 roku yak rozpovidali starozhili bezposeredno na teritoriyi sela vidbuvsya velikij bij mizh avstrijcyami i rosiyanami Rosiyani abo moskali yak yih nazivali zranku uvirvalisya u selo yake bulo zajnyato vorogami Avstrijciv ce zastalo znenacka tomu u rukopashnomu boyu zaginulo bilya 270 avstrijciv 30 rosiyan i 2 civilnih Spochatku voni buli zahoroneni na okolici sela ale u 30 tih rokah HH st perepohovani na silskomu cvintari U 2019 roci zalishki cogo pohovannya obstezhili doslidniki tovaristva Pam yat dir Vasil Timkiv U 1916 roci bilshist zhiteliv sela bulo evakujovano u tabir Gmindt a kilka rodin prozhivali u s Perekosi na Kalushini Z periodu Pershoyi svitovoyi vijni zbereglasya na sileckij gori zvanij Chubata insha nazva Lisa gora Strilecka mogila u yakij pohovani Ukrayinski sichovi strilci yaki zaginuli u chervni 1915 roku pid chas nastupu na misto Galich Miroslava Olijnik Istoriya strileckoyi mogili na Chubatij gori Krayeznavec Prikarpattya 26 lipen gruden 2015 r Ukrayinski Sichovi Strilci z sela Silec Geroyi strileckogo chinu Do 100 richchya Sichovogo strilectva Ivano Frankivsk Misto NV 2014 U ryadah sichovih strilciv voyuvali 18 voyakiv Bendus Mihajlo Bojchuk Teodor Bojchuk Fedir Galyuk Ivan Ganushak Mihajlo Gnatkovskij Ivan Gnatkovskij Tanasij Dejdej Gavrilo Dejdej Petro Drabchuk Fedir Zuzuk Dmitro Karabat Mihajlo Konik Mihajlo Panchishak Fedir Savchishin Pavlo Cyucmac Vasil Cyucmac Ivan Yaremchuk Mihajlo Na 01 01 1939 v seli prozhivalo 1610 meshkanciv z nih 1520 ukrayinciv grekokatolikiv 30 ukrayinciv rimokatolikiv 40 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 20 yevreyiv Selo nalezhalo do gmini Yezupol Stanislavivskogo povitu Stanislavivskogo voyevodstva Tovaristva ta organizaciyi pochatku HH st Na pochatku HH stolittya a same u 1904 roci u seli viniklo tovaristvo Prosvita U dokumenti za 10 lyutogo 1904 roku jdetsya prote sho pidpisani nizhche gospodari z Silcya namireni zasnuvati u seli chitalnyu Prosviti Osnovateli zasnovniki mova dokumenta zberezhena Nikola Dejdej Fedor Kucan Mihajlo Pushka Pavlo Bojchuk Ivan Chapskij Petro Dejdej Fedor Savchuk Ivan Bojchuk Mihajlo Dovgij Vasil Pushka Vasil Bojchuk Pavlo Galyuk Petro Vladika Vasil Yaremchuk Ostannij zaklav svoye majno shob bank vidiliv koshti na budivnictvo hati chitalni DAIFO f2 op 3 s 101 Do Pershoyi svitovoyi vijni tut diyalo tovaristvo Sich kerivnikom yakogo buv Ivan Vovk Za rozpovidyami starozhiliv do nogo chasto priyizhdzhav Levko Bachinskij U 20 tih rokah u seli viniklo tovaristvo Lug kerivnik Mihajlo Ganushak gromadskij diyach i vlasnik mlina yake zgodom bulo zaboronene polskoyi vladoyu Pislya zaboroni diyalnosti tovaristva M Ganushak yakijs chas z 929r po 1931 r ocholyuvav miscevu Prosvitu Do nogo tovaristvom keruvav Mihajlo Pushka a piznishe Ivan Yakimishin DAIFO f 6 op 1 s 49 Ostannij buv zaareshtovanij u 1940 roci i jogo slid zagubivsya u Dem yanovomu lazi Takozh u seli diyalo tovaristvo Ridna Shkola yake nosilo im ya Ivana Franka ker Ivan Dejdej Dosit diyevoyu u seli bula i KPZU oseredok yakoyi u zali zasnuvav Grigorij Litvin Iz s Silcya pohodiv diyalnij chlen ciyeyi partiyi kerivnik pidpilnogo Yezupilskogo rajkomu chlen okruzhnogo komitetu KPZU Mihajlo Bojchuk Vin za svoyi perekonannya kilka raziv buv zaareshtovanij polskoyi policiyeyu i vidbuvav tyuremnij termin u Berezi Kartuzkij U travni 1939 roku polyaki tyazhko pobili silskogo komunista pislya chogo vin pomer Pohovanij M Bojchuk na silskomu cvintari Visnik Nekropoli Prikarpattya Ivano Frankivsk 2000 r Silec pid chas Nacionalno vizvolnih zmagan HH st Naprikinci 30 tih rokiv tut vinikaye oseredok OUN ker Gavrilo Petrovskij Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni silchani aktivno vklyuchilisya u vizvolnu borotbu OUN UPA Voni voyuvali u sotnyah Gamaliyi Vovka Yavora Vershnika ta inshih povstanskih komandiriv Takozh okremi z nih Mikola Vladika Vasil Yaremchuk zakinchili Starshinsku shkolu UPA Oleni Silchani sklali yadro tyazivskogo kusha samooboroni yakij ocholyuvav urodzhenec sela Dmitro Vladika Vasil Yaremchuk Moya Odisseya spogadi Ivano Frankivsk 2017 r Z aktivnih diyachiv cogo ruhu musimo vidmititi Mihajla Kolyushka yakij buv rajonnim providnikom na Strijshini zaginuv u travni 1945 r u s Balicheve teper Zarichne de zbereglasya jogo mogila Gerojskoyu smertyu zaginuli povstanci Ilko Krisa psevdo Sergij u seli Kolodiyivci ta Ivan Karabat Orel Bryan u s Pavlivka Tismenickogo rajonu Mihajlo Litvin Gart u seli Meduha Galickogo rajonu Vasil Olijnik psevdo Chuj zastrilivsya shob ne popasti u ruku vorogiv Andrij Konik Smilij rozirvav sebe granatoyu Grigorij Kuzmich psevdo Griznij Hitrij chotovij Rizuna zaginuv u iz Nalivajkom iz s Tyazeva v urochishi Kuti ta inshi U viri borotbi Spogadi pro pidpilnikiv OUN UPA Tismenickogo rajonu Ivano Frankivsk 2008 r Takozh u seli 8 grudnya 1944 roku zaginuv referent SB Stanislavivskoyi okrugi OUN Mihajlo Nagnibida 1921 r n Vin urodzhenec Yezupolya pohovanij na silskomu cvintari I Drabchuk Zhittya viddane Batkivshini Vpered 8 serpnya 2008 r U 2018 roci na jogo mogili vstanovleno ta osvyacheno pam yatnik Posvyacheno pam yatnik na mogili geroya Vpered 26 zhovtnya 2018 r Najdovshe borolisya iz vorogami Mihajlo Vivchar psevdo Shur yakij perehovuvavsya iz zv yazkovimi z Silcya Gannoyu Cherepahoyu ta Mariyeyu Savchuk Voni perebuvali u kriyivci na Chertezhah nazva lisu do pochatku 50 tih rokiv 9 listopada 1952 roku M Vivchar buv ubitij a divchat zaareshtuvali i zasudili na 25 rokiv taboriv Zaginuli v borotbi z komunistichnim rezhimom Reabilitovani istoriyeyu Ivano Frankivska oblast Kniga druga Misto NV 2006 Zhertvi stalinskogo teroru na Prikarpatti 1939 1941 t 2 Misto NV 2017 1 ARAN Mihajlo Vasilovich 1902 s Silec ukrayinec Zaareshtovanij 22 06 1940 i zasudzhenij na 8 rokiv pozbavlennya voli 2 BAJDAChOK Orina Ivanivna 1926 s Silec Tismenickogo rajonu zv yazkova rajprovodu OUN zaginula 1945 Chornij lis 3 BARAN Vasil Mihajlovich 1927 s Silec Tismenickogo rajonu strilec sotni Gamaliyi Guk zaginuv 1946 bilya s Posich Tismenickogo rajonu 4 VIVChAR Mihajlo Yevstahijovich 1912 s Silec Tismenickogo rajonu pomichnik stanichnogo OUN Vihor Shur zaginuv 09 11 1952 s Silec 5 VIVChAR Onufrij s Silec ukrayinec osvita pochatkova selyanin chlen OUN zaareshtovanij u 1940 Utrimuvali pid slidstvom u stanislavskij v yaznici Zasudzhenij i buv uv yaznenij u vipravno trudovih taborah de j zaginuv u 1941 r 6 VLADIKA Dmitro Grigorovich 1912 s Silec Tismenickogo rajonu kerivnik SKV Zaliznyak zaginuv u sichni 1945 s Pavlivka Tismenickogo rajonu 7 GALYuK Dmitro Josipovich 1921 s Silec Tismenickogo rajonu gospodarchij kushovoyi OUN zaginuv 1945 s Silec 8 DRABChUK Vasil Stepanovich 1926 s Silec Tismenickogo rajonu strilec sotni Gamaliyi zaginuv 1944 s Grabivka Kaluskogo rajonu 9 ZAHARChUK Petro 1905 s Silec ukrayinec osvita pochatkova selyanin Chlen OUN provodiv nacionalistichnu agitacijnu borotbu proti bilshovickogo rezhimu Zaareshtovanij u grudni 1940 r Utrimuvali u stanislavskij v yaznici Zasudzhenij perebuvav u vipravno trudovih taborah SRSR Zaginuv 12 11 1941r v uv yaznenni 10 ZUB YaK Anastasiya Semenivna 1926 s Silec Tismenickogo rajonu zv yazkova stanichnoyi OUN zaginula 1945 s Silec 11 ZUB YaK Mihajlo Semenovich 1921 s Silec Tismenickogo rajonu zv yazkovij kushovoyi OUN zaginuv 1945 s Silec 12 KAVKA Vasil 1919 s Silec Tismenickogo rajonu strilec sotni Gamaliyi zaginuv 1945 s Silec 13 KOLYuShKO Mihajlo Frankovich 1925 s Silec Tismenickogo rajonu kerivnik Strijskogo rajprovodu OUN Orlik zaginuv 02 05 1946 s Zarichne Strijskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 14 KONIK Andrij Vasilovich 1919 s Silec Tismenickogo rajonu voyak UPA Smilij zaginuv 1945 s Silec 15 KONIK Grigorij Mihajlovich 1926 s Silec Tismenickogo rajonu strilec sotni Gamaliyi zaginuv 1945 nevidomo 16 KRISA Illya Josipovich 1924 s Silec Tismenickogo rajonu strilec sotni Gamaliyi zaginuv 1945 Chornij Lis 17 KUZMICh Grigorij Mihajlovich 1925 s Si lec Tismenickogo rajonu strilec sotni Gamaliyi Griznij zaginuv 1945 s Silec 18 KUZMICh Josip Grigorovich 1915 s Si lec ukrayinec selyanin chlen t va Prosvita Zaareshtovanij 20 06 1940 r za spivpracyu z polskoyu policiyeyu proti organizaciyi KPZU Osoblivoyu naradoyu priNKVS 04 10 1940 zasudzhenij do 8 rokiv pozbavlennya voli 27 07 1942 zasudzhenij povtorno za sprobu vtechi z taboriv do 5 rokiv uv yaznennya 04 06 1948 zasudzhenij vtretye do 10 rokiv uv yaznennya v taborah osoblivo posilenogo rezhimu yak osoblivo nebezpechnogo zlochincya 19 LITVIN Mihajlo Petrovich 1926 s Silec Tismenickogo rajonu strilec boyivki Igorya Gart zaginuv 1945 s Meduha Galickogo rajonu 20 MIKITIN Ivan Oleksijovich 1921 s Silec Tismenickogo rajonu strilec boyivki SKV zaginuv 1945 s Silec 21 MISYuRNYaK Fedir 1901 s Silec ukrayinec osvita pochatkova selyanin Simpatik OUN zbirav produkti i rozviddani dlya pidpillya OUN viv agitacijnu roboti proti bilshovickogo rezhimu Zaareshtovanij 1940 Utrimuvavsya pid slidstvom u stanislavskij v yaznici 22 OLIJNIK Volodimir Oleksijovich 1922 s Silec ukrayinec osvita pochatkova robitnik Zaareshtovanij u grudni 1939 Utrimuvavsya pid slidstvom u stanislavskij v yaznici de j zaginuv 23 OLIJNIK Vasil Antonovich 1920 s Silec Tismenickogo rajonu strilec boyivki kushovoyi OUN Chuj zaginuv berezen 1945 s Silec 24 OLIJNIK Ivan Dem yanovich 1920 s Silec Tismenickogo rajonu kerivnik kushovoyi OUN Zmiyuka zaginuv 10 03 1945 s Silec 25 OLIJNIK Ivan Oleksijovich 1924 s Silec Tismenickogo rajonu kerivnik boyivki kushovoyi OUN zaginuv 10 03 1945 s Silec 26 PANChIShAK Petro Mihajlovich 1925 s Silec Tismenickogo rajonu strilec boyivki SKV zaginuv 1944 s Silec 27 PETROVSKIJ Gavrilo 1916 s Silec Tismenickogo rajonu referent propagandi rajprovodu OUN Serbin zaginuv 1945 s Yamnicya 28 YaKIMIShIN Ivan 1912 1901 ukrayinec osvita pochatkova selyanin Chlen OUN vivchav vijskovu spravu i provodiv agitacijnu borotbu proti bilshovickogo rezhimu Zaareshtovanij u 1939 1941 r r Zhiteli s Silec yaki buli mobilizovani do Chervonoyi armiyi ta zaginuli pid chas II Svitovoyi vijni Kniga pam yati Ukrayini Ivano Frankivska oblast t 2 t 3 Lviv Kamenyar 1998 Babich Roman sin Mariyi Baziliv Illya Stepanovich Bojchuk Fedir Dmitrovich Bojchuk Teodor Vasilovich Vivchar Dmitro Antonovich Vitrikus Petro Pilipovich Vovk Dmitro Oleksijovich Vovk Mihajlo Oleksijovich Vovk Yaroslav Ivanovich Galyuk Vasil Petrovich Ganushak Andrij Ivanovich Ganushak Josip Ivanovich Gnatkovskij Fedir Gavrilovich Drabchuk Mikola Fedorovich Zaharchuk Grigorij Oleksijovich Karabat Grigorij Yakovich Kostiv Volodimir Petrovich Krisa Vasil Josipovich Kuzmich Mikola Grigorovich Kucij Petro Petrovich Lashko Oleksij Fedorovich Litvin Ivan Petrovich Litvinec Vasil Samsonovich Olijnik Petro Vasilovich Oolijnik Pilip Fedorovich Pashko Vasil Petrovich Pushka Ivan Ivanovich Rogatinskij Mikola Onufrijovich Savchuk Vasil Petrovich Sinkiv Andrij Ivanovich Tisyak Fedir Vasilovich Cyucmac Fedir Grigorovich Shindik Ivan Grigorovich Yakimishin Mihajlo Petrovich Yaremchuk Fedir Matvijovich Iz zaznachenih 39 zagiblih na vijni zhiteliv s Silec 19 propali bezvisti Pislyavoyennij period Vidrazu pislya voz yednannya ukrayinskih zemel u 1939 roci u seli vinik kolgosp imeni Parizkoyi Komuni gol Oleksa Drabchuk Jogo bulo vidnovleno u 1948 roci Z togo chasu jogo ocholiv Dmitro Zuzuk 1907 1959 yakij zrobiv ce kolektivne gospodarstvo odnim iz peredovih v oblasti Todi sileckij kolgosp zmagavsya na rivnih iz gospodarstvom Yustina Lichuka iz Stecevi Snyatinskogo rajonu U 1953 roci u sileckomu kolgospi bulo zbudovano pershij v oblasti chotiroh ryadovij korivnik yakij vmishuvav 200 koriv Selo bulo elektrifikovano a v kolgospi pochali zastosovuvati mashinne doyinnya koriv Togo roku jogo dohid stanoviv 1 mln krb a u 1957 2 mln 589 tis 924 krb Na zhal peredchasna smert cogo zdibnogo kerivnika i organizatora prizvela postupovo do vtrati peredovih pozicij Zaraz centralna vulicya sela nosit im ya Dmitra Zuzuka U 1946 r v rezultati akciyi Visla z teritoriyi Polshi do sela pribulo bilshe 40 pereselenciv perevazhno z sil Liskovskogo rajonu Krakivskoyi oblasti zokrema s Kalnicya sim yi Basarabiv Chornih Gelimariv s Dovzhicya sim yi Babichiv Guculyakiv s Cisce sim yi Shidivariv Litovchakiv Lazariv Vaseriv s Zhuravi sim ya Gudanich s Smilnik sim ya Gadam Represovani u povoyennij period Reabilitovani istoriyeyu Ivano Frankivska oblast tom 4 Misto NV 2002 1 Bajdachok Pavlo Stepanovich 1926 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinec osvita pochatkova Prozhivav nelegalno Zaareshtovanij 02 12 1945 Zvinuvachennya voyak UPA kush samooboroni Zmiyuki Vijskovim tribunalom 38 yi armiyi 16 05 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Reabilitovanij 31 08 1964 1228 2 Bendus Mikola Mihajlovich 1924 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinec osvita nepovna serednya Prozhivav nelegalno Zaareshtovanij 16 02 1945 Zvinuvachennya voyak UPA sotnya Yasmina Vijskovim tribunalom vijsk MVS pri Upravlinni Pivnichno Pechorskoyi zaliznichnoyi magistrali 28 06 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 3 roki porazhennya v pravah Reabilitovanij 05 08 1991 5716 P 3 Bojchuk Ivan Petrovich 1912 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinec osvita pochatkova Prozhivav u s Silec selyanin Zaareshtovanij 17 12 1944 Zvinuvachennya chlen OUN gospodarchij stanichnoyi OUN Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi oblasti 28 02 1945 zasudzhenij na 15 rokiv katorzhnih robit i 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Reabilitovanij 09 09 1994 14488 P 4 Vivchar Grigorij Ivanovich 1920 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinec osvita pochatkova Legalizuvavsya Prozhivav u s Silec selyanin Zaareshtovanij 16 01 1946 Zvinuvachennya voyak UPA sotnya Zaliznyaka 1944 1945 psevdo Boris zagotovlyav produkti dlya UPA Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi oblasti 19 07 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Reabilitovanij 26 03 1992 82395 P 5 Vitrikus Ivan Pilipovich 1921 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinec osvita pochatkova Prozhivav nelegalno Zaareshtovanij 27 02 1946 Zvinuvachennya voyak UPA loyivka Igorya psevdo Voronyak Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi oblasti 11 06 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Reabilitovanij 17 08 1993 12345 P 6 Vitrikus Mihajlo Pilipovich 1921 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinec osvita pochatkova Prozhivav nelegalno Zaareshtovanij 07 03 1945 Zvinuvachennya voyak UPA sotnya Gamaliyi psevdo Ladnij Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi oblasti 12 04 1945 zasudzhenij na 15 rokiv katorzhnih robit i 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Reabilitovanij 10 12 1992 10179 P 7 Vladika Ivan Luk yanovich 1915 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinec osvita pochatkova Prozhivav u s Silec buhgalter SST Zaareshtovanij 19 12 1945 Zvinuvachennya chlen OUN psevdo Vihor zbirav produkti dlya UPA Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi oblasti 11 04 1946 zasudzhenij na 15 rokiv katorzhnih robit i 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Reabilitovanij 05 07 1991 5529 P 8 Vovk Anastasiya Gnativna 1927 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinka osvita nepovna serednya Prozhivala v s Silec selyanka Zaareshtovana 03 05 1946 Zvinuvachennya chlen OUN psevdo Ivanka stanichna zhinochoyi sitki OUN Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi oblasti 26 06 1946 zasudzhena na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Reabilitovana 26 03 1992 8225 P 9 Galyuk Ganna Gavrilivna 1910 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinka malopismenna Prozhivala v s Silec selyanka Zaareshtovana 11 12 1948 Zvinuvachennya agituvala proti vstupu v kolgosp Osoblivoyu naradoyu pri MDB SRSR 27 04 1949 zasudzhena na 10 rokiv pozbavlennya voli Reabilitovana 13 10 1989 4697 10 Galyuk Mihajlo Vasilovich 1929 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinec osvita pochatkova Prozhivav nelegalno Zaareshtovanij 16 01 1948 Zvinuvachennya voyak UPA psevdo Voron Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi oblasti 172 04 1948 zasudzhenij na 25 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah Reabilitovanij 14 07 1992 9302 P 11 Gnatkovskij Ivan Vasilovich 1925 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinec osvita nepovna serednya Prozhivav nelegalno Zaareshtovanij 02 07 1945 Zvinuvachennya voyak UPA sotnya Gamaliyi 1945 psevdo Ajstra Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi oblasti 17 08 1945 zasudzhenij do rozstrilu yakij zamineno na 20 rokiv katorzhnih robit i 5 rokiv porazhennya v pravah Reabilitovanij 12 06 1992 8906 P 12 Drabchuk Fedir Vasilovich 1925 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinec osvita pochatkova Prozhivav u s Silec selyanin Zaareshtovanij 22 08 1944 Zvinuvachennya chlen OUN psevdo Kruk zv yazkovij OUN Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi oblasti 28 09 1944 zasudzhenij do rozstrilu yakij zamineno na 10 rokiv katorzhnih robit i 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Reabilitovanij 10 12 1992 10183 P 13 Drabchuk Yustina Dmitrivna 1919 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinka osvita pochatkova Prozhivala v s Silec selyanka Zaareshtovana 11 12 1948 Zvinuvachennya na zborah agituvala ne vstupati v kolgosp Osoblivoyu naradoyu pri MDB SRSR 26 11 1949 zasudzhena na 10 rokiv pozbavlennya voli Reabilitovana 10 12 1992 10691 P 14 Dulik Emiliya Frankivna 1928 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinka osvita pochatkova Prozhivala v s Silec selyanka Zaareshtovana 06 11 1945 Zvinuvachennya chlen OUN psevdo Malanka zv yazkova stanichnoyi OUN Vijskovim tribunalom 38 yi armiyi 16 05 1946 zasudzhena na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah Reabilitovana 19 08 1994 1228 15 Konik Yevdokiya Mihajlivna 1921 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinka osvita nepovna serednya Prozhivala v s Silec selyanka Zaareshtovana 14 02 1946 Zvinuvachennya zbirala produkti dlya UPA Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi oblasti 20 06 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Reabilitovana 22 06 1992 8637 P 16 Kucan Volodimir Grigorovich 1925 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinec osvita pochatkova Prozhivav nelegalno Zaareshtovanij 12 03 1945 Zvinuvachennya voyak UPA sotnya Chernika psevdo Morskij Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi oblasti 10 04 1945 zasudzhenij na 20 rokiv katorzhnih robit i 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Reabilitovanij 15 03 1992 14139 P 17 Kucak Ivan Petrovich 1924 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinec osvita pochatkova Prozhivav nelegalno Zaareshtovanij 22 03 1945 Zvinuvachennya voyak UPA sotnya Shuma Osoblivoyu naradoyu pri MDB SRSR 12 07 1947 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli Reabilitovanij 31 01 1992 7533 P 18 Litvin Anton Vasilovich 1909 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinec osvita pochatkova Prozhivav nelegalno Zaareshtovanij 15 03 1945 Zvinuvachennya voyak UPA 1945 psevdo Shved Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi oblasti 26 06 1945 zasudzhenij na 15 rokiv katorzhnih robit i 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Reabilitovanij 10 01 1993 12338 P 19 Olijnik Grigorij Ivanovich 1921 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinec osvita pochatkova Prozhivav nelegalno Zaareshtovanij 07 03 1945 Zvinuvachennya voyak UPA boyivka Stopi Zaliznyaka 1944 1945 psevdo Potichnij Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi oblasti 29 06 1945 zasudzhenij na 15 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Reabilitovanij 17 04 1991 6552 P 20 Panchishek Ivan Gnatovich 1924 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinec osvita nepovna serednya Legalizuvavsya Prozhivav u s Silec Zaareshtovanij 13 07 1945 Zvinuvachennya voyak UPA sotnya Piroga Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi oblasti 25 10 1945 zasudzhenij na 15 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah Reabilitovanij 26 03 1992 8177 P 21 Pashko Anton Petrovich 1927 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinec osvita pochatkova Prozhivav nelegalno Zaareshtovanij 25 03 1945 Zvinuvachennya voyak UPA psevdo Gorobec Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi oblasti 29 08 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Reabilitovanij 16 10 1965 10332 P 22 Pashko Volodimir Petrovich 1922 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinec osvita pochatkova Prozhivav u s Silec selyanin Zaareshtovanij 23 10 1945 Zvinuvachennya chlen OUN psevdo Denis gospodarchij pidrajonnogo provodu OUN Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi oblasti 18 12 1945 zasudzhenij na 20 rokiv katorzhnih robit i 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Reabilitovanij 28 09 1993 12433 P 23 Pashko Vasil Fedorovich 1921 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinec osvita pochatkova Prozhivav nelegalno Zaareshtovanij 06 11 1945 Zvinuvachennya chlen OUN voyak UPA kush samooboroni Zmiyuki psevdo Dovbush Vijskovim tribunalom 38 yi armiyi 16 05 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Reabilitovanij 20 03 1995 1228 24 Pashko Dmitro Fedorovich 1912 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinec malopismennij Prozhivav nelegalno Zaareshtovanij 27 11 1945 Zvinuvachennya dezertiruvav iz armiyi chlen OUN voyak UPA kush samooboroni Zmiyuki Vijskovim tribunalom 38 yi armiyi 16 05 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Reabilitovanij 31 08 1964 1228 25 Pashko Mihajlo Stepanovich 1928 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinec osvita nepovna serednya Prozhivav nelegalno Zaareshtovanij 25 03 1945 Zvinuvachennya voyak UPA psevdo Gorobec Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi oblasti 29 08 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Reabilitovanij 16 10 1965 10332 P 26 Pashko Anton Petrovich 1927 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinec osvita pochatkova Prozhivav nelegalno Zaareshtovanij 23 11 1945 Zvinuvachennya voyak UPA sotnya Gamaliyi Chornoti Pruta psevdo Voron Vijskovim tribunalom 38 yi armiyi 16 05 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Reabilitovanij 26 05 1993 1228 27 Pashko Stepan Grigorovich 1921 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinec osvita pochatkova Prozhivav nelegalno Zaareshtovanij 09 03 1945 Zvinuvachennya voyak UPA loyivka Zaliznyaka psevdo Chumak Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi oblasti 12 04 1945 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli Reabilitovanij 15 01 1992 7425 P 28 Savchishin Ganna Pavlivna 1925 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinka osvita nepovna serednya Legalizuvalasya Prozhivala v m Ivano Frankivsku uchenicya feldshersko akusherskoyi shkoli Zaareshtovana 22 03 1946 Zvinuvachennya zagotovlyala kanctovari radioaparaturu ta vzuttya dlya UPA Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi oblasti 06 09 1946 zasudzhena na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Reabilitovana 18 08 1992 9492 P 29 Savchuk Ivan 1924 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinec osvita pochatkova Prozhivav nelegalno Zaareshtovanij 30 10 1944 Zvinuvachennya voyak UPA 1944 psevdo Klim Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi oblasti 30 11 1944 zasudzhenij do rozstrilu Rozstrilyanij 11 12 1944 misce pohovannya nevidome Reabilitovana 16 05 1995 14761 P 30 Savchuk Irina Ivanivna 1907 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinka malopismenna Prozhivala v s Silec kolgospnicya Zaareshtovana 30 12 1950 Zvinuvachennya perehovuvala chlena OUN Osoblivoyu naradoyu pri MGB SRSR 26 05 1951 zasudzhena na 10 rokiv pozbavlennya voli Reabilitovana 18 08 1993 12133 P 31 Savchuk Mariya Grigorivna 1924 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinka osvita nepovna serednya Prozhivala nelegalno Zvinuvachennya chlen OUN psevdo Smiliva gospodarcha stanichnoyi OUN Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi oblasti 27 12 1952 zasudzhena na 25 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Reabilitovana 21 01 1992 7830 P 32 Hmelivska Irina Ivanivna 1929 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinka osvita pochatkova Prozhivala v s Silec selyanka Zaareshtovana 11 12 1948 Zvinuvachennya vistupala proti stvorennya v seli kolgospu Osoblivoyu naradoyu pri MGB SRSR 17 04 1949 zasudzhena na 10 rokiv pozbavlennya voli Reabilitovana 13 10 1989 4693 P 33 Cherepaha Ganna Romanivna 1927 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinka osvita nepovna serednya Prozhivala nelegalno Zaareshtovana 15 11 1952 Zvinuvachennya chlen molodizhnoyi OUN psevdo Marusya Galka zv yazkova stanichnoyi OUN zbirala produkti dlya UPA Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi oblasti 27 12 1952 zasudzhena na 25 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Reabilitovana 20 03 1992 7830 P 34 Yakimishin Volodimir Petrovich 1922 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinec osvita nepovna serednya vijskovosluzhbovec pered areshtom prozhivav nelegalno Zaareshtovanij 06 11 1945 Zvinuvachennya vtik z VG Vijskovim tribunalom 38 yi armiyi 16 05 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Reabilitovanij 31 01 1964 6501 P 35 Yakimishin Ivan Vasilovich 1923 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinec osvita pochatkova Prozhivav nelegalno Zaareshtovanij 22 03 1945 Zvinuvachennya voyak UPA sotnya Shuma psevdo Tverdij Osoblivoyu naradoyu pri MGB SRSR 12 07 1947 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli Reabilitovanij 31 01 1992 7533 P 36 Yakimishin Mariya Mikolayivna 1928 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinka malopismenna Prozhivala v s Silec selyanka Zaareshtovana 07 11 1945 Zvinuvachennya chlen OUN psevdo Nemidora Vijskovim tribunalom 38 yi armiyi 16 05 1946 zasudzhena na 10 rokiv pozbavlennya voli z konfiskaciyeyu majna Reabilitovana 12 05 1993 1228 P 37 Yakimishin Yustina Vasilivna 1928 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinka osvita pochatkova Prozhivala v s Silec selyanka Zaareshtovana 30 11 1945 Zvinuvachennya chlen OUN psevdo Gorpina Vijskovim tribunalom 38 yi armiyi 16 05 1946 zasudzhena na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya vpravah iz konfiskaciyeyu majna Reabilitovana 12 05 1993 1228 P 38 Yaremchuk Vasil Mihajlovich 1927 s Silec Tismenickogo rajonu ukrayinec osvita serednya Prozhivav u s Silec selyanin Zaareshtovanij 24 01 1945 Zvinuvachennya chlen OUN psevdo Dnipro rozvidnik rajonnogo provodu OUN Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi oblasti 31 07 1945 zasudzhenij na 15 rokiv pozbavlennya voli i 3 roki porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Reabilitovanij 05 05 1993 14125 P Istoriya shkoli Persha zgadka pro shkolu u seli vidnositsya do 1832 roku Vona zafiksovana u Shematizmi kliru greko katolickogo na vkazanij rik mova latinska Vchitelem u nij buv paroh sela o Luka Dulinskij Z 1894 roku shkola stala odnoklasnoyu a piznishe z 1900 r etatnoyu tobto derzhavnoyu Pislya Pershoyi svitovoyi vijni navchalnij zaklad u Silci uzhe buv dvoklasnim iz postupovim zrostannyam do kincya 30 tih rokiv koli shkola stala shestiklasnoyu U radyanski chasi u seli diyala semirichna shkola dvi biblioteki radiovuzol medichnij punkt U seli bulo vidnovleno vodogin yakij buv sporudzhenij she u 1913 roci U 1972 roci u seli bulo 420 dvoriv U toj chas 168 simej spravilo novosillya U 1980 roci silami todishnogo kolgospu Radyanske Prikarpattya bilya shkoli pobudovanij Pam yatnik Slavi Jogo sporudzheno v chest 35 richnici peremogi nad fashizmom Pam yatnik yavlyaye soboyu skulpturne zobrazhennya soldata z visoko pidnyatoyu rukoyu bilya nig yakogo znahoditsya shit U 1986 roci bulo zaversheno sporudzhennya velikogo Budinku kulturi vin trivalij chas vvazhavsya dovgobudom Zaraz ce odin iz najbilshih kulturnih zakladiv u gromadi Direktorami Sileckoyi shkoli protyagom yiyi isnuvannya buli Avguvt Verbah Volodimir Severin Velichko Josif Bassarab Bogdan Buchko Yaroslav Dejnega Mihajlo Vladika Mariya Rindach Z 2008 roku kolektiv shkoli yaka z 2018 r stala gimnaziyeyu ocholyuye Lyubov Gnatkovska Naprikinci 50 tih rokiv minulogo stolittya u seli rozpochato sporudzhennya novoyi shkoli yaku zaversheno buduvati u 1966 roci Todi iz 14 pedagogiv semero buli urodzhencyami Silcya U 2016 roci zaklad vidznachiv p yatdesyatilitnij yuvilej nastupnogo roku pri shkoli vidkrito dityachij sadochok Bdzhilka yakij vidviduye 25 doshkilnyat Iz 1991 roku u shkoli diye istoriko krayeznavchij muzej sela u yakomu zibrani cikavi rechi i dokumenti sho visvitlyuyut minule Silcya Ivan Drabchuk Do svitla znan storinki istoriyi Sileckoyi shkoli Ivano Frankivsk 2006 r Religijne zhittya sela Vidomostej pro religijne zhittya gromadi u XV HIH stolittyah zbereglosya nebagato Pro okremi iz nih mova ishla vishe Bilsh detalno mozhemo prostezhiti jogo pochinayuchi iz kincya HIH stolittya U 1888 roci u seli bula pobudovana nova cerkva Rizdva Hristovogo Yak pisalosya velikih zusil dlya ciyeyi podiyi doklav todishnij paroh sela o Volodimir Ozarkevich Verhnyu chastinu cerkvi rozmalovuvav vidomij galickij hudozhnik Yulian Pankevich yakij meshkav u susidnomu Yezupoli ale na chas praci u cerkvi perebravsya do Silcya Cikavo sho meshkayuchi u Silci vin hodiv u selyanskomu odyazi malyuvav portreti selyan a takozh stvoriv kartinu Na silskomu majdani 1891 r Na zhal dolya cogo polotna zalishayetsya nevidomo Ikonostas dlya cerkvi rizbiv Josif Klyuchevskij a os hto ye avtorom obraziv ikonostasu zalishayetsya tayemniceyu Shopravda vidomo sho ikoni bichnih vivtariv malyuvav Yu Pankevich Hudozhnik Dmitro Vladika yakij restavruye ikoni shob perenesti yih do novogo hramu perekonanij sho ikonopisciv bulo dvoye Silecka cerkva perebula Pershu svitovu vijnu i divom ucilila hocha u neyi popav snaryad ale ne rozirvavsya Zaznachimo sho krim cerkvi u seli vistoyalo vsogo p yat shist hat a reshta usi zgorili Pislya vijni u cerkvi pracyuvav svyashenik o Petro Pavlyuk yakij pomer u Silci 19 sichnya 1920 roku Jogo mogila znahoditsya na cerkovnomu podvir yi U 1920 tih 1930 tih rokah parohami u seli buli o Simeon Pavlyuk o Petro Yankevich o Stefan Gunchak o Mihajlo Dejneckij o Yaroslav Derlicya o Lev Mikolaj Burnadz o Yaroslav Posackij o Omelyan Kovalskij Okremi z nih pracyuvali na parafiyah sil Yezupolya Tyazeva Gannusivki a do Silcya tilki doyizhdzhali Shematizmi Stanislavivskoyi greko ktolickoyi yeparhiyi za rizni roki Okremo hochemo skazati pro o Kostyantina Levickogo yakij buv parohom u Yezupoli ta Silci Za vidmovu perejti u pravoslavnu viru otcya bulo zasudzheno na 10 rokiv katorzhnih robit Z o Kostyantinom na zaslanni perebuvala i jogo druzhina Ivanna do shlyubu Kaminska Pislya povernennya iz Habarovskogo krayu podruzhzhya Levickih poselilosya u Silci de i dozhivali viku Yimost pomerla u 1972 r a otec u 1974 r Yihni mogili znahodyatsya na silskomu cvintari Ivan Drabchuk Z viroyu u serci Ivano Frankivsk 2004 r U 1961 roci cerkva Rizdva Hristovogo bula zakrita cherez te sho lyudi u nedilyu ne jshli pracyuvati do kolgospu a jshli molitisya U hrami rozmistili sklad traktornoyi brigadi Ne diyuchoyu cerkva prostoyala do rokiv perebudovi Na pochatku sichnya 1989 roku do Moskvi yihala delegaciya silchan u skladi Antona Gnatkovskogo Tarasa Senkova ta Mihajla Kucana yaki dobivalisya oficijnogo vidkrittya cerkvi Paralelno iz cim u svyatini velisya restavracijni roboti 16 lipnya 1989 roci u cerkvi vidbulosya pershe bogosluzhinnya yake proviv o Izidor Nikolin Spochatku cerkva diyala yak hram RPC ale zgodom za rishennyam cerkovnogo komitetu povernulasya u lono UGKC Za ostanni kilka desyatilit parohami u seli buli o Dmitro Kubackij o Bogdan Shukost o Vasil Zabojskij o Vasil Smicnyuk U seli ye visim kaplic ta sim pam yatnih hrestiv Najdavnishij iz nih hrest znesennya panshini vstanovlenij u 1912 roci Jogo zbuduvalo tovaristvo Vlasna pomich Roki nezalezhnosti U veresni 1989 roku seli viniklo TUM im Shevchenka oseredki yakogo diyali i pri Budinku kulturi ker Mihajlo Sirotinskij i pri shkoli ker Mariya Rindach Chleni tovaristva vidrodzhuvali davni tradiciyi zbirali folklorni materiali zokrema na yih osnovi bulo vidnovleno vertep vlashtovuvali koncerti i stavili vistavi 1 zhovtnya 1989 roku bulo organizovano hresnij hid do Strileckoyi mogili na Chubatij Lisij gori Krim zhiteliv Silcya u nomu vzyali uchast meshkanci sil Tyaziv Viktoriv Krilos 9 travnya 1998 roku u Silci bulo zapaleno fakel na GRP Odnak gazifikaciya bilshosti vulic sela bula provedena u 2002 2006 rokah za golovuvannya silskogo golovi Galini Vovchuk 14 travnya 2000 r vidbulosya urochiste vidkrittya pam yatnika odnoselchanam yaki zaginuli v ryadah Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi v borotbi z nimeckimi ta bilshovickimi okupantami avtor i vikonavec robit Ivan Bojchuk Pislya Pomaranchevoyi revolyuciyi u 2005 roci v Silci vinik oseredok NRU golova Ivan Drabchuk Silski ruhivci provodili riznoplanovi patriotichni zahodi organizovuvali poyizdki do Manyavi Kam yancya Podilskogo Zarvanici Uneva Starogo Ugrineva ta shodzhennya na Goverlu Z yih iniciativi do 150 tirichchya vid dnya narodzhennya Velikogo Kamenyara bulo vstanovleno memorialnu doshku I Frankovi na fasadi Budinku kulturi ta postavleno hrest na misci zagibeli povstancya Vasilya Olijnika Chuya U 2007 roci nad dzherelom Kadub yake dalo pochatok isnuvannya Silcya bulo sporudzheno kaplicyu ker realizaciyi proektu Mihajlo Kovalchuk Ivan Drabchuk Kaplicya nad dzherelom Kadub Vpered 23 listopada 2007 r U 2013 v seli urochisto vidkrili novozbudovanij hram yakij za tradiciyeyu nazvali Rizdva Hristovogo Chin osvyachennya zdijsniv pravlyachij Arhiyepiskop Ivano Frankivskij Kir Volodimir Vijtishin Ivan Drabchuk Blagoslovennij den nad Silcem Vpered 22 listopada 2017 r U 2019 r u cerkvi posvyacheno novij ikonostas Zhiteli Silcya Dmitro Bojchuk Roman Vladika Vitalij Dejdej Petro Kostiv Ivan Luginin Lyubomir Obshira Taras Pavlikivskij Mikola Savickij Petro Yakimishin buli uchasnikami ATO Z 1 sichnya 2018 roku selo Silec uvijshlo do skladu Yamnickoyi OTG golova Roman Krutij Togo zh roku rozpochalisya roboti po asfaltuvannyu okremih vulic sela zokrema Miru Ukrayinskih povstanciv kolishnya M Bojchuka T Shevchenka S Visochana 19 serpnya 2018 r na Spasa selo urochisto vidznachilo svij 580 litnij yuvilej Vidomi lyudi Mihajlo Litvin Gart 1926 propagandist i zastupnik komandira specboyivki UPA z kurenya Dzvoni Yevadakij Vladika 1745 1801 zasnovnik hutoru Bojchuk Bogdan Ivanovich 1955 r n direktor KP Yantar m Ivano Frankivsk yake zajmayetsya vstanovlennyam ta remontom holodilnih ustanovok mecenat Bojchuk Teodor Vasilovich 1898 1940 sichovij strilec uchasnik bitvi na g Lisonya voyak ChUGA Piznishe pracyuvav na kerivnih posadah miliciyi mist Harkova ta Bahmuta Zaginuv pid chas radyansko finskoyi vijni Vladika Ganna Petrivna 1901 1987 deputat Narodnih zboriv deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1940 roku Galyuk Bogdan Pavlovich 1940 2018 zhurnalist golovnij redaktor gazeti Galichina pershoyi demokratichnoyi gazeti na terenah nashogo krayu Galyuk Vasil Mihajlovich 1931 2008 pismennik avtor romaniv Idoli zalishayutsya zimuvati Sivnij vogon ta in gromadskij diyach odin iz organizatori muzeyu Chornij lis Vivchar Bogdan Dmitrovich 1942 r n zhurnalist golovnij redaktor gazeti Galicka Prosvita Pracyuvav korespondentom i redaktorom oblasnoyi gazeti Komsomolskij prapor zhurnalistom Prikarpatskoyi pravdi korespondentom TARS RATAU Dvadcyat rokiv buv redaktorom viddilu politiki gazeti Galichina U zhurnalistskij praktici vikoristovuye psevdonim Teodor Drovnich Ganushak Mihajlo Mihajlovich 1927 2006 vidomij torakalnij hirurg golovnij likar Oblasnoyi protituberkuloznoyi likari m Mikolayiv yakij proviv ponad 9 tisyach operacij na legenyah Drabchuk Ivan Vasilovich 1966 r n istorik poet pedagog avtor blizko tridcyati knig chlen NSKU providnij redaktor informacijno vidavnichogo viddilu Nacionalnogo zapovidnika Davnij Galich Zuzuk Bogdan Mihajlovich 1957 2009 kandidat farmacevtichnih nauk odin iz zasnovnikiv farmacevtichnogo fakultetu Ivano Frankivskoyi medichnoyi akademiyi Yak poet i filosof vistupav pid psevdonimom Dan Zuz Zuzuk Roman Mihajlovich 1962 r n hudozhnik yakij poyednuye u svoyij tvorchosti stili abstraktnogo primitivizmu ta syurrealizmu Okremi polotna zberigayutsya u Galereyi ukrayinskogo suchasnogo mistectva Praga galereyi Kanadsko ukrayinskoyi misteckoyi fundaciyi Toronto Zuzuk Fedir Vasilovich 1940 r n doktor geologichnih nauk profesor zaviduvach kafedri geografiyi Volinskogo nacionalnogo universitetu imeni Lesi Ukrayini Kucan Grigorij Grigorovich 1938 2004 zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini bagatorichnik kerivnik Narodnoyi amatorskoyi akademichnoyi kapeli Zvenigorodskogo rajonnogo Budinku kulturi Cherkaskoyi oblasti Ostapovich Bogdan Bogdanovich 1956 r n docent kandidat himichnih nauk avtor 135 naukovih robit v tomu chisli 54statej Yaremchuk Vasil Mihajlovim 1927 2001 uchasnik vizvolnih zmagan v yazen stalinskih taboriv avtor knigi spogadiv Moya Odisseya yaka vijshla drukom pislya smerti avtora u 2017 r NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1315 99 7 rosijska 4 0 3 Usogo 1319 100 PrimitkiB Gavriliv M Kosilo Pam yatniki Tarasovi Shevchenkovi na Prikarpatti Krayeznavec Prikarpattya 23 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 84 Ivan DRABChUK Polyuvannya za Igorem Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDiv takozhDuhova Krinicya SileckePosilannyaHor cerkvi Rizdva Hristovogo s Silec Sajt Verhovnoyi Radi Ukrayini Sela Tismenickogo rajonu Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ