Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бо днарів село Калуського району Івано Франківської області Входить до складу Калуської міської громади село Боднарів Кр

Боднарів (Калуський район)

Боднарів (Калуський район)

Бо́днарів — село Калуського району Івано-Франківської області. Входить до складу Калуської міської громади.

село Боднарів
image
Країна image Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Рада Боднарівська сільська рада
Облікова картка картка 
Основні дані
Перша згадка 1442
Населення 2431
Площа 13,9 км²
Густота населення 174,89 осіб/км²
Поштовий індекс 77350
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 49°01′47″ пн. ш. 24°32′15″ сх. д. / 49.02972° пн. ш. 24.53750° сх. д. / 49.02972; 24.53750Координати: 49°01′47″ пн. ш. 24°32′15″ сх. д. / 49.02972° пн. ш. 24.53750° сх. д. / 49.02972; 24.53750
Середня висота
над рівнем моря 		309 м
Водойми Луква
Найближча залізнична станція Боднарів
Місцева влада
Адреса ради 77350, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Боднарів, вул. Шевченка, 3
Карта
image
image
Боднарів
image
image
Боднарів
Мапа

image Боднарів у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Боднарів.

Історія

Дату заснування села неможливо встановити через відсутність писемних документів тої сивої давнини — львівський архів серед заходів колонізації спалили поляки в 1440 році. Боднарів належить до найдавніших сіл Галичини, родючі землі якої здавна були заселені слов'янським населенням і яка в VI ст. стала джерелом його розселення на Балкани. В ІХ ст. Галичина була охрещена Кирилом і Мефодієм, а в 981 р. внаслідок військового походу київського князя Володимира Святославича включена до складу Русі. Наявні ж документи з XV ст., і в них ми бачимо згадки про село. Дехто безпідставно трактує першу збережену згадку як дату заснування, хоча зміст згадки заперечує таке трактування. Перша згадка про село датується 1442 роком, коли на теренах села відбувалася битва, у якій була розгромлена татарська армія.

Згадується село 20 жовтня 1466 року в книгах галицького суду.

В 1578 році в селі було 2 великі землевласники: Беднарські мали 4 лани (72 га) оброблюваних земель, Сулятицькі — 1 лан (18 га).

image
Хрест знесення панщини

1 січня 1875 року введена в дію Залізниця Ерцгерцога Альбрехта і відкрита станція Боднарів.

У 1889  р. був збудований костел, аналогічний збудованому в 1881 р. в Підмихайлі. До 1900 р. костел набрав аж 19 парафіян.

За переписом 1900 року в селі було 310 житлових будинків і 1613 жителів, за конфесіями: 19 римокатоликів, 1526 грекокатоликів і 68 юдеїв; етнічно: 87 поляків і 1526 українців (хоч 68 юдеїв записались поляками, все рівно залишились євреями, інших же 19 поляків уже були римокатоликами і більш подібними на поляків, тільки от питання: розмовляли вони польською чи українською мовою?), були 317 коней, 723 голови великої рогатої худоби і 346 свиней, селяни володіли 1186 га землі. А на землях боднарівського фільварку площею 180 га було 5 будинків і проживали 22 мешканці, за конфесіями: 3 грекокатолики і 19 юдеїв; етнічно: 3 українці і 19 поляків (отож, грекокатолики записались українцями, а юдеї — поляками), були 4 коні та 5 голів великої рогатої худоби. Загалом було 1366 га угідь (з них 1303 га оподатковуваних: 675 га ріллі, 456 га лук, 19 га садів, 67 га пасовищ і 86 га лісу).(нім.)

На початку серпня 1917 року під час поїздки у визволені від російського окупанта Підкарпаття і Буковини через село проїздив Цісар Карл I. Саме тут зупинився його потяг. Оскільки далі залізниця була зруйнована, він до Коломиї і Чернівців поїхав машиною. Потім він знову повернувся до села і від'їхав до Відня.[]

Боднарів був сільською ґміною Станиславівського повіту Станиславівського воєводства Польської республіки, а після укрупнення ґмін 1 серпня 1934 року — адміністративним центром ґміни Беднарув того ж повіту. В селі розміщувався відділок (постерунок) поліції, котрому підлягали також села Бринь, Майдан, Височанка і присілки Гутиська і Луквиця, а з 15 липня 1935 року — вся територія ґміни (9 сіл і присілки Гутиська, Зигмунтівка, Клепки, Комарівка, Луквиця, Остоя). Адміністрація ґміни і поліція вели насильну полонізацію. Селяни протиставили згуртування і підйом національної свідомості, проти чого влада кинула всі сили: звільняли з роботи, ув'язнювали, забороняли українські громадські організації. Громада спорудила двоповерхову школу в 1939 р., але не встигла викінчити через початок війни, тож перші учні пішли до неї лише в 1950-их роках.

На 1 січня 1939 року в селі проживало 2020 мешканців, з них 1770 українців-грекокатоликів, 100 українців-римокатоликів (у кінці 1930-х перейшли на римо-католицький обряд), 10 поляків, 120 польських колоністів міжвоєнного періоду, 20 євреїв. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до тимчасового Боднарівського району, а з 17.01.1940 — до Галицького району. У вересні 1940 року в селі був зорганізований колгосп шляхом відбирання в селян майна і земель з недопусканням їх обробітку та засівання, що спричинило голод у 1941—1942 роках; німці ж того року податки не збирали. Поляки перейшли на службу радянському режиму, а далі — гітлерівському, що і спричинило їх ультимативне виселення 8.03.1944 р. Взяттям і утриманням 26-28 липня 1944 р. Боднарова німцями був створений «Калуський казан», у якому були знищені відрізані частини Червоної армії.

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Галицькому районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Мединя, Боднарів і Селище.

Національна свідомість піднімала селян до боротьби проти окупантів у рядах ОУН-УПА, підняла згодом і до виборювання незалежності в рядах Народного Руху України. 9 березня 1990 р. відкрили пам’ятник Тарасові Шевченку.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість Відсоток
українська 2417 99.42%
російська 11 0.45%
білоруська 2 0.08%
румунська 1 0.05%
Усього 2431 100%

Соціальна сфера

  • Найбільший у районі Будинок культури (клуб).
  • На окраїні села розташовані руїни заводу з переробки льону-довгунця.
  • Загальньоосвітня школа І-ІІІ ст.
  • Дитячий навчальний заклад «Льонок» збудований у 1987 році, поєднує дитячий садок на 75 місць і початкову школу на 120 місць.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.
  • Залізнична станція в оточенні 140-річних каштанів.
  • image
    Будинок культури
  • image
    Пам’ятник Шевченку
  • image
    Боднарівська ЗОШ І-ІІІ ст.
  • image
    Історико-етнографічний музей
  • image
    Каплиця
  • image
    Стадіон
  • image
    Сільрада і пошта
  • image
    Старий цвинтар
  • image
    ФАП
  • image
    Прохідна льонозаводу
  • image
    Руїни льонозаводу

Пам'ятки

В селі є греко-католицька церква, зведена в 1994 році, є деканальною для Боднарівського протопресвітеріату. Також є громади інших релігійних організацій.

Вулиці

У селі є вулиці:

  • Антонович Мирослави
  • провулок Береговий
  • Брищі
  • Василя Стефаника
  • Василя Стуса
  • Височана
  • Володимира Великого
  • Галицька
  • Дрогомирецького Василя
  • Дяченка
  • провулок Зелений
  • Івана Франка
  • Івасюка
  • Зарічна
  • Короля Данила
  • Лесі Українки
  • Леся Мартовича
  • Луцького
  • Марка Вовчка
  • Миру
  • Михайла Грушевського
  • Молодіжна
  • Ольги Кобилянської
  • Привокзальна
  • Романа Шухевича
  • Січових Стрільців
  • Степана Бандери
  • Тараса Шевченка
  • Травнева
  • Шкільна

Відомі люди

Народилися

  • Дяченко Михайло Васильович, псевда: «Гомін», «Марко Боєслав» (1910—1952) — воїн, референт пропаганди ОУН-УПА, редактор багатьох повстанських журналів, поет. Нагороджений Срібним хрестом заслуги ІІ ступеня, а також посмертно пластовим Залізним хрестом заслуги. Йому, а також Олександру Луцькому, зведено пам'ятник.
  • Луцький Олександр Андрійович (псевда: «Довбня», «Богун», «Марко», «Беркут», «Богдан», «Андрієнко», «Клименко», «Боднар») — (16 жовтня 1910 — 13 листопада 1946, Київ) — діяч ОУН, організатор та командир половини УПА (тієї, що діяла на Галичині, Буковині, Закарпатті та Закерзонні) — Української Народної Самооборони та УПА-Захід.
  • Мирослава Антонович — діячка ОУН, педагог
  • Луцький Роман Михайлович — український актор, що, зокрема, виконав головну роль у фільмі «Сторожова застава»
  • Розалія Петрівна Шуляр «Калина»(*24.01.1914—†24.01.1946) — підпільниця ОУН, керівник УЧХ Галицького району, якій Михайло Дяченко присвятив оповідання «Калина»
  • Вислобіцький Петро Андрійович (*6.02.1940—†11.11.1998, м. Київ) — кандидат технічних наук, фахівець у сфері кріплення свердловин та надійності трубопроводів, автор 40 винаходів і понад 75 наукових робіт.
  • Шумський Йосип Федорович (*20.12.1896 — †11.05.1939, с. Угринів Долішній) — старший десятник УСС, начальник станції в Боднарові в часи ЗУНР, далі 12 років очолював молочарню в Боднарові
  • Микола Левкун — капітан нацгвардії, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
  • Юлія Луцька — срібна призерка чемпіонату України з легкої атлетики серед юніорів на дистанції 10 000 метрів зі спортивної ходьби.

Працювали

  • Луцький Микола Іванович — український самодіяльний співак (соліст стрілецького хору), диригент, педагог, учасник національно-визвольних змагань, січовий стрілець.

Примітки

  1. Боднарів (Калуський район) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 123. (пол.)
  2. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.314, № 3316 (лат.)
  3. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 92 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  4. . Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 21 березня 2016.
  5. Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XII. Galizien. Wien (online).
  6. Вибори 1939 року: під керівництвом і спостереженням польської поліції на українській землі
  7. Івано-Франківський обласний державний архів, ф. 120, о. 1, спр. 22, арк. 48
  8. Івано-Франківський обласний державний архів, ф. 120, о. 1, спр. 27, арк.96, 139
  9. Івано-Франківський обласний державний архів, ф. 120, о. 1, спр. 27, арк.146-150
  10. . Архів оригіналу за 17 лютого 2017. Процитовано 17 лютого 2017.
  11. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 82, 122.
  12. . Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  13. . Архів оригіналу за 23 липня 2016. Процитовано 20 липня 2016.
  14. . Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  15. У Калуші демонтують ще один барельєф радянської епохи — медсестерам Клюєвій та Гусєвій
  16. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 5 грудня 2019.
  17. . Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 21 лютого 2018.
  18. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  19. . Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
  20. . Архів оригіналу за 6 червня 2016. Процитовано 4 травня 2016.
  21. . Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 24 травня 2017.
  22. . Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 1 жовтня 2020.
  23. Будівлю колишнього дитсадка у Боднарові виставили на продаж
  24. Директор розвитку ООН в Україні Янтомас Хімстра із робочим візитом побував у селі Боднарів
  25. . Архів оригіналу за 8 липня 2016. Процитовано 8 липня 2016.
  26. Боднарівський ФАП переселився
  27. На будівництво амбулаторії в Боднарові передбачили 3 млн гривень
  28. Парафія «Введення в храм Пресвятої Богородиці» з Боднарева відсвяткувала 20-річчя
  29. . Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  30. Перший іконостас Василь Диндин створив для церкви в Боднарові. ФОТО
  31. Боднарівський протопресвітеріат[недоступне посилання]
  32. . Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.
  33. У селах Калуської громади деколонізували назви 13 вулиць
  34. На Калущині розпочали капремонт дороги Залуква — Бондарів. ФОТО
  35. На передовій загинув військовий із Боднарова Василь Дрогомирецький.
  36. 124 мешканці сіл Калуської громади голосували в інтернеті за перейменування вулиць.
  37. В селі Боднарів пошкоджено автомобільну дорогу — проїзд обмежений
  38. . Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 18 січня 2016.
  39. . Архів оригіналу за 10 травня 2018. Процитовано 10 травня 2018.
  40. Бойчук З. О. У серці мали те, що не вмирає : художньо-публіцистичне видання. — Івано-Франківськ : Сіверсія МВ, 2005. — С. 91-176. — 224 с. — 1000 екз. — .
  41. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2018.
  42. . Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 24 квітня 2018.
  43. Капітану Нацгвардії з Боднарова протезують у США обидві кінцівки
  44. . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 липня 2021.

Посилання

  • Погода в селі Боднарів [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Луцький Микола Іванович. Історія розвитку села Боднарів [ 29 червня 2015 у Wayback Machine.]
  • Географічний словник Королівства Польського, 1880, т. 1, стор. 123—124 [ 29 липня 2018 у Wayback Machine.]
  • Петро Масляк. Село край забутого шляху [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Володимир Топольницький. Боднарів. — Івано-Франківськ, Нова зоря, 2004. — 128 с.
  • Попадюк Ф. Боднарів. Історія села на Калущині. — Івано-Франківськ : Типовіт, 2004. — 155 с. —
  • Історія села Боднарів [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття з географії Івано-Франківської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bo dnariv selo Kaluskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Vhodit do skladu Kaluskoyi miskoyi gromadi selo Bodnariv Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Kaluskij rajon Rada Bodnarivska silska rada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Persha zgadka 1442 Naselennya 2431 Plosha 13 9 km Gustota naselennya 174 89 osib km Poshtovij indeks 77350 Telefonnij kod 380 03472 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 01 47 pn sh 24 32 15 sh d 49 02972 pn sh 24 53750 sh d 49 02972 24 53750 Koordinati 49 01 47 pn sh 24 32 15 sh d 49 02972 pn sh 24 53750 sh d 49 02972 24 53750 Serednya visota nad rivnem morya 309 m Vodojmi Lukva Najblizhcha zaliznichna stanciya Bodnariv Misceva vlada Adresa radi 77350 Ivano Frankivska obl Kaluskij rajon s Bodnariv vul Shevchenka 3 Karta Bodnariv Bodnariv Mapa Bodnariv u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Bodnariv IstoriyaDatu zasnuvannya sela nemozhlivo vstanoviti cherez vidsutnist pisemnih dokumentiv toyi sivoyi davnini lvivskij arhiv sered zahodiv kolonizaciyi spalili polyaki v 1440 roci Bodnariv nalezhit do najdavnishih sil Galichini rodyuchi zemli yakoyi zdavna buli zaseleni slov yanskim naselennyam i yaka v VI st stala dzherelom jogo rozselennya na Balkani V IH st Galichina bula ohreshena Kirilom i Mefodiyem a v 981 r vnaslidok vijskovogo pohodu kiyivskogo knyazya Volodimira Svyatoslavicha vklyuchena do skladu Rusi Nayavni zh dokumenti z XV st i v nih mi bachimo zgadki pro selo Dehto bezpidstavno traktuye pershu zberezhenu zgadku yak datu zasnuvannya hocha zmist zgadki zaperechuye take traktuvannya Persha zgadka pro selo datuyetsya 1442 rokom koli na terenah sela vidbuvalasya bitva u yakij bula rozgromlena tatarska armiya Zgaduyetsya selo 20 zhovtnya 1466 roku v knigah galickogo sudu V 1578 roci v seli bulo 2 veliki zemlevlasniki Bednarski mali 4 lani 72 ga obroblyuvanih zemel Sulyaticki 1 lan 18 ga Hrest znesennya panshini 1 sichnya 1875 roku vvedena v diyu Zaliznicya Ercgercoga Albrehta i vidkrita stanciya Bodnariv U 1889 r buv zbudovanij kostel analogichnij zbudovanomu v 1881 r v Pidmihajli Do 1900 r kostel nabrav azh 19 parafiyan Za perepisom 1900 roku v seli bulo 310 zhitlovih budinkiv i 1613 zhiteliv za konfesiyami 19 rimokatolikiv 1526 grekokatolikiv i 68 yudeyiv etnichno 87 polyakiv i 1526 ukrayinciv hoch 68 yudeyiv zapisalis polyakami vse rivno zalishilis yevreyami inshih zhe 19 polyakiv uzhe buli rimokatolikami i bilsh podibnimi na polyakiv tilki ot pitannya rozmovlyali voni polskoyu chi ukrayinskoyu movoyu buli 317 konej 723 golovi velikoyi rogatoyi hudobi i 346 svinej selyani volodili 1186 ga zemli A na zemlyah bodnarivskogo filvarku plosheyu 180 ga bulo 5 budinkiv i prozhivali 22 meshkanci za konfesiyami 3 grekokatoliki i 19 yudeyiv etnichno 3 ukrayinci i 19 polyakiv otozh grekokatoliki zapisalis ukrayincyami a yudeyi polyakami buli 4 koni ta 5 goliv velikoyi rogatoyi hudobi Zagalom bulo 1366 ga ugid z nih 1303 ga opodatkovuvanih 675 ga rilli 456 ga luk 19 ga sadiv 67 ga pasovish i 86 ga lisu nim Na pochatku serpnya 1917 roku pid chas poyizdki u vizvoleni vid rosijskogo okupanta Pidkarpattya i Bukovini cherez selo proyizdiv Cisar Karl I Same tut zupinivsya jogo potyag Oskilki dali zaliznicya bula zrujnovana vin do Kolomiyi i Chernivciv poyihav mashinoyu Potim vin znovu povernuvsya do sela i vid yihav do Vidnya dzherelo Bodnariv buv silskoyu gminoyu Stanislavivskogo povitu Stanislavivskogo voyevodstva Polskoyi respubliki a pislya ukrupnennya gmin 1 serpnya 1934 roku administrativnim centrom gmini Bednaruv togo zh povitu V seli rozmishuvavsya viddilok posterunok policiyi kotromu pidlyagali takozh sela Brin Majdan Visochanka i prisilki Gutiska i Lukvicya a z 15 lipnya 1935 roku vsya teritoriya gmini 9 sil i prisilki Gutiska Zigmuntivka Klepki Komarivka Lukvicya Ostoya Administraciya gmini i policiya veli nasilnu polonizaciyu Selyani protistavili zgurtuvannya i pidjom nacionalnoyi svidomosti proti chogo vlada kinula vsi sili zvilnyali z roboti uv yaznyuvali zaboronyali ukrayinski gromadski organizaciyi Gromada sporudila dvopoverhovu shkolu v 1939 r ale ne vstigla vikinchiti cherez pochatok vijni tozh pershi uchni pishli do neyi lishe v 1950 ih rokah Na 1 sichnya 1939 roku v seli prozhivalo 2020 meshkanciv z nih 1770 ukrayinciv grekokatolikiv 100 ukrayinciv rimokatolikiv u kinci 1930 h perejshli na rimo katolickij obryad 10 polyakiv 120 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 20 yevreyiv Pislya aneksiyi SRSR Zahidnoyi Ukrayini v 1939 roci selo vklyuchene do timchasovogo Bodnarivskogo rajonu a z 17 01 1940 do Galickogo rajonu U veresni 1940 roku v seli buv zorganizovanij kolgosp shlyahom vidbirannya v selyan majna i zemel z nedopuskannyam yih obrobitku ta zasivannya sho sprichinilo golod u 1941 1942 rokah nimci zh togo roku podatki ne zbirali Polyaki perejshli na sluzhbu radyanskomu rezhimu a dali gitlerivskomu sho i sprichinilo yih ultimativne viselennya 8 03 1944 r Vzyattyam i utrimannyam 26 28 lipnya 1944 r Bodnarova nimcyami buv stvorenij Kaluskij kazan u yakomu buli znisheni vidrizani chastini Chervonoyi armiyi Za danimi oblupravlinnya MGB u 1949 r v Galickomu rajoni pidpillya OUN najaktivnishim bulo v selah Medinya Bodnariv i Selishe Nacionalna svidomist pidnimala selyan do borotbi proti okupantiv u ryadah OUN UPA pidnyala zgodom i do viboryuvannya nezalezhnosti v ryadah Narodnogo Ruhu Ukrayini 9 bereznya 1990 r vidkrili pam yatnik Tarasovi Shevchenku NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 2417 99 42 rosijska 11 0 45 biloruska 2 0 08 rumunska 1 0 05 Usogo 2431 100 Socialna sferaNajbilshij u rajoni Budinok kulturi klub Na okrayini sela roztashovani ruyini zavodu z pererobki lonu dovguncya Zagalnoosvitnya shkola I III st Dityachij navchalnij zaklad Lonok zbudovanij u 1987 roci poyednuye dityachij sadok na 75 misc i pochatkovu shkolu na 120 misc Feldshersko akusherskij punkt Zaliznichna stanciya v otochenni 140 richnih kashtaniv Budinok kulturi Pam yatnik Shevchenku Bodnarivska ZOSh I III st Istoriko etnografichnij muzej Kaplicya Stadion Silrada i poshta Starij cvintar FAP Prohidna lonozavodu Ruyini lonozavoduPam yatkiV seli ye greko katolicka cerkva zvedena v 1994 roci ye dekanalnoyu dlya Bodnarivskogo protopresviteriatu Takozh ye gromadi inshih religijnih organizacij VuliciU seli ye vulici Antonovich Miroslavi provulok Beregovij Brishi Vasilya Stefanika Vasilya Stusa Visochana Volodimira Velikogo Galicka Drogomireckogo Vasilya Dyachenka provulok Zelenij Ivana Franka Ivasyuka Zarichna Korolya Danila Lesi Ukrayinki Lesya Martovicha Luckogo Marka Vovchka Miru Mihajla Grushevskogo Molodizhna Olgi Kobilyanskoyi Privokzalna Romana Shuhevicha Sichovih Strilciv Stepana Banderi Tarasa Shevchenka Travneva ShkilnaVidomi lyudiNarodilisya Dyachenko Mihajlo Vasilovich psevda Gomin Marko Boyeslav 1910 1952 voyin referent propagandi OUN UPA redaktor bagatoh povstanskih zhurnaliv poet Nagorodzhenij Sribnim hrestom zaslugi II stupenya a takozh posmertno plastovim Zaliznim hrestom zaslugi Jomu a takozh Oleksandru Luckomu zvedeno pam yatnik Luckij Oleksandr Andrijovich psevda Dovbnya Bogun Marko Berkut Bogdan Andriyenko Klimenko Bodnar 16 zhovtnya 1910 13 listopada 1946 Kiyiv diyach OUN organizator ta komandir polovini UPA tiyeyi sho diyala na Galichini Bukovini Zakarpatti ta Zakerzonni Ukrayinskoyi Narodnoyi Samooboroni ta UPA Zahid Miroslava Antonovich diyachka OUN pedagog Luckij Roman Mihajlovich ukrayinskij aktor sho zokrema vikonav golovnu rol u filmi Storozhova zastava Rozaliya Petrivna Shulyar Kalina 24 01 1914 24 01 1946 pidpilnicya OUN kerivnik UChH Galickogo rajonu yakij Mihajlo Dyachenko prisvyativ opovidannya Kalina Vislobickij Petro Andrijovich 6 02 1940 11 11 1998 m Kiyiv kandidat tehnichnih nauk fahivec u sferi kriplennya sverdlovin ta nadijnosti truboprovodiv avtor 40 vinahodiv i ponad 75 naukovih robit Shumskij Josip Fedorovich 20 12 1896 11 05 1939 s Ugriniv Dolishnij starshij desyatnik USS nachalnik stanciyi v Bodnarovi v chasi ZUNR dali 12 rokiv ocholyuvav molocharnyu v Bodnarovi Mikola Levkun kapitan nacgvardiyi nagorodzhenij ordenom Bogdana Hmelnickogo III stupenya Yuliya Lucka sribna prizerka chempionatu Ukrayini z legkoyi atletiki sered yunioriv na distanciyi 10 000 metriv zi sportivnoyi hodbi Pracyuvali Luckij Mikola Ivanovich ukrayinskij samodiyalnij spivak solist strileckogo horu dirigent pedagog uchasnik nacionalno vizvolnih zmagan sichovij strilec PrimitkiBodnariv Kaluskij rajon Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 123 pol Akta grodzkie i ziemskie T 12 s 314 3316 lat Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona s 92 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s Arhiv originalu za 4 kvitnya 2016 Procitovano 21 bereznya 2016 Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Konigreiche und Lander bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1900 XII Galizien Wien online Vibori 1939 roku pid kerivnictvom i sposterezhennyam polskoyi policiyi na ukrayinskij zemli Ivano Frankivskij oblasnij derzhavnij arhiv f 120 o 1 spr 22 ark 48 Ivano Frankivskij oblasnij derzhavnij arhiv f 120 o 1 spr 27 ark 96 139 Ivano Frankivskij oblasnij derzhavnij arhiv f 120 o 1 spr 27 ark 146 150 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2017 Procitovano 17 lyutogo 2017 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 82 122 Arhiv originalu za 20 veresnya 2021 Procitovano 19 veresnya 2021 Arhiv originalu za 23 lipnya 2016 Procitovano 20 lipnya 2016 Arhiv originalu za 20 veresnya 2021 Procitovano 19 veresnya 2021 U Kalushi demontuyut she odin barelyef radyanskoyi epohi medsesteram Klyuyevij ta Gusyevij PDF Arhiv originalu PDF za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 5 grudnya 2019 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2018 Procitovano 21 lyutogo 2018 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 4 grudnya 2014 Procitovano 30 listopada 2014 Arhiv originalu za 6 chervnya 2016 Procitovano 4 travnya 2016 Arhiv originalu za 25 listopada 2020 Procitovano 24 travnya 2017 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2022 Procitovano 1 zhovtnya 2020 Budivlyu kolishnogo ditsadka u Bodnarovi vistavili na prodazh Direktor rozvitku OON v Ukrayini Yantomas Himstra iz robochim vizitom pobuvav u seli Bodnariv Arhiv originalu za 8 lipnya 2016 Procitovano 8 lipnya 2016 Bodnarivskij FAP pereselivsya Na budivnictvo ambulatoriyi v Bodnarovi peredbachili 3 mln griven Parafiya Vvedennya v hram Presvyatoyi Bogorodici z Bodnareva vidsvyatkuvala 20 richchya Arhiv originalu za 8 lipnya 2018 Procitovano 5 lipnya 2018 Pershij ikonostas Vasil Dindin stvoriv dlya cerkvi v Bodnarovi FOTO Bodnarivskij protopresviteriat nedostupne posilannya Arhiv originalu za 3 grudnya 2016 Procitovano 26 chervnya 2012 U selah Kaluskoyi gromadi dekolonizuvali nazvi 13 vulic Na Kalushini rozpochali kapremont dorogi Zalukva Bondariv FOTO Na peredovij zaginuv vijskovij iz Bodnarova Vasil Drogomireckij 124 meshkanci sil Kaluskoyi gromadi golosuvali v interneti za perejmenuvannya vulic V seli Bodnariv poshkodzheno avtomobilnu dorogu proyizd obmezhenij Arhiv originalu za 21 kvitnya 2018 Procitovano 18 sichnya 2016 Arhiv originalu za 10 travnya 2018 Procitovano 10 travnya 2018 Bojchuk Z O U serci mali te sho ne vmiraye hudozhno publicistichne vidannya Ivano Frankivsk Siversiya MV 2005 S 91 176 224 s 1000 ekz ISBN 966 7515 31 3 PDF Arhiv originalu PDF za 20 kvitnya 2018 Procitovano 19 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2018 Procitovano 24 kvitnya 2018 Kapitanu Nacgvardiyi z Bodnarova protezuyut u SShA obidvi kincivki Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 3 lipnya 2021 PosilannyaPogoda v seli Bodnariv 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Luckij Mikola Ivanovich Istoriya rozvitku sela Bodnariv 29 chervnya 2015 u Wayback Machine Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo 1880 t 1 stor 123 124 29 lipnya 2018 u Wayback Machine Petro Maslyak Selo kraj zabutogo shlyahu 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Volodimir Topolnickij Bodnariv Ivano Frankivsk Nova zorya 2004 128 s Popadyuk F Bodnariv Istoriya sela na Kalushini Ivano Frankivsk Tipovit 2004 155 s ISBN 966 8098 27 7 Istoriya sela Bodnariv 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ivano Frankivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ