Майда́н — село Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Входить до складу Ямницької сільської громади.
село Майдан | |
---|---|
Церква Св. Арх. Михайла | |
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Івано-Франківський район |
Громада | Ямницька сільська громада |
Облікова картка | Майдан |
Основні дані | |
Перша згадка | 1650 |
Населення | 1117 |
Площа | 2.66 км² |
Густота населення | 419.9 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77420 |
Телефонний код | +380 3436 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°00′27″ пн. ш. 24°33′40″ сх. д. / 49.00750° пн. ш. 24.56111° сх. д.Координати: 49°00′27″ пн. ш. 24°33′40″ сх. д. / 49.00750° пн. ш. 24.56111° сх. д. |
Водойми | Луквиця, Білковата |
Відстань до обласного центру | 16.5 км |
Відстань до районного центру | 27.8 км |
Найближча залізнична станція | Майдан |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77420 Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Майдан вул. Л. Українки, 3 |
Карта | |
Майдан | |
Майдан | |
Мапа | |
Майдан у Вікісховищі |
Географія
Історія
Історія села Майдан тісно пов'язана з історією виникнення міста Станіслава (з 1962 року Івано-Франківськ). В другій половині XVII ст. після чергового нападу на Прикарпаття турецько-татарських військ було зруйновано багато міст і фортець, у тому числі і замок в місті Галичі, що належав польському магнатові Андрію Потоцькому. Галицький замок, руїни якого збереглися по сьогоднішній день, був настільки знищений, що Потоцький вирішив побудувати новий. Будівництво міста потребувало великої кількості деревини. А навколо росли дрімучі ліси, велетенські дуби, смереки, ялини, що використовувались на спорудження будівель. Вирубка лісу зростала також і з виробництвом деревного вугілля, дьогтю, селітри, поташу. Місця, на яких виникали підприємства з виробництва даної продукції і поселення виробників, були звільнені від лісу і називалися майданами. Слово «майдан» тюркського походження і в перекладі на українську мову означає: підвищення, відкрита місцевість, площа. В даному випадку «майдан» — лісова галявина, де виникали підприємства та поселення людей, що обслуговували їх. 1650 року поселення Майдан з'являється на карті французького картографа Боплана. Згодом, 1770 року згадується як таке, що належало до Калуського староства Руського воєводства Галицької землі, а з 1854 року віднесено до Станіславського повіту Станіславського окружного суду.
Дещо пізніше, поруч з селом Майдан виникають нові поселення під назвою Гута. Гута — це склодувна майстерня, де виробляли гутне скло та вироби з нього. Поселення під назвами Нова Гута й Стара Гута, які зараз входять до складу Майданської сільської ради, згадуються в «Йосифинській» та «Францисканській» метриках за 1785—1820 роки. Звідки дізнаємось, що Стара Гута заснована в 1758 році, а Нова Гута — в 1767 році. Ці поселення спочатку були невеликими, в 1832 році обидва села налічували лишень 251 житель. В 1866 році в Старій Гуті вже нараховувалось 188 жителів, а в Новій — 93. Проте з часом все змінилося — Нова Гута почала підноситись, а Стара Гута занепадати. Це було пов'язано з будівництвом залізниці Станіслав — Стрий в 1875 році й розширенням лісорозробок. Залізнична колія прокладалась по складній місцевості, порізаній річками та лісовими потоками. З одного боку села збудований пристанок Майдан, а з іншого — станція Ценжів, при якій розрослося однойменне поселення.
23 жовтня 1940 р. указом Президії Верховної Ради УРСР Майданська сільська рада передана з Галицького району до Станіславського району.
7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР хутір Ценжів Майданської сільради Станіславського району перейменовано на хутір Тяжів.
В 1950 році селян зганяли в колгоспи, у яких люди працювали за трудодні, що ніким не оплачувалися. На початку 1960-х років села Нова Гута, Стара Гута і Майдан приєднали до Павлівського колгоспу «Нове життя», який через деякий час був перейменований у колгосп «Дружба».
Мало чим змінилося становище і в 1990-х. Хоч колгоспи ліквідовані і населення одержало земельні ділянки, більшість не вміє і не може господарювати по-новому. Дідівські методи обробітку землі дають мізерні доходи селянам.
Розвиток села почав набирати обертів на початку 2000-х р. Створено більше двадцяти приватних підприємств, які активно працюють і розвиваються, і завдяки яким бюджет сільської ради складає близько 2,5 млн грн. На даний час нараховується 573 господарств, у яких проживає 1277 жителів, (в Майдані відповідно — 508 і 1098, а в Новій Гуті — 65 і 179). Село займає площу 3032 га, у тому числі 2005 га — ліси.
Село газифіковано. Після 20-річної перерви на весні 2015 року створено футбольну команду ФК «Майдан». Побудовано стадіон та роздягальню для футболістів, змонтоване вуличне освітлення. Приміщення старої школи, яке було зведено ще в 1901 році, реконструйоване, і тепер тут розміщено виконавчий комітет сільської ради, ФАП, бібліотеку, відділення зв'язку, також виділено приміщення для репетицій жіночого вокального колективу клубу с. Майдан.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1096 | 98.12% |
російська | 12 | 1.07% |
циганська | 8 | 0.72% |
інші/не вказали | 1 | 0.09% |
Усього | 1117 | 100% |
Соціальна сфера
Школа, ФАП, залізничний пристанок Майдан.
- Школа
- Стадіон
- Сільрада
- Церква Св. Арх. Михайла 1945
- Хрест знесення панщини
- Пам'ятник Т. Г. Шевченку
Відомі люди
- Тимчук Михайло Петрович (* 1981) — сучасний український художник.
- Шпек Роман Васильович — український державний діяч.
- Шуляр Андрій Михайлович — український архітектор.
- похований Котецький Костянтин — інженер-хімік, хорунжий УСС, один з найліпших тогочасних нафтовиків.
Примітки
- «Прикарпатська правда», 13 липня 1946
Джерела
- Majdan 19.) M. (dawniej zwana Majdańcem) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 913. (пол.) — S. 913. (пол.)
- Карта Боплана [ 10 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Посилання
- Село Майдан [ 12 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Сайт Верховної Ради України. Села Тисменицького району [Архівовано 5 грудня 2012 у Archive.is]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Majdan Majda n selo Ivano Frankivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Vhodit do skladu Yamnickoyi silskoyi gromadi selo Majdan Cerkva Sv Arh MihajlaCerkva Sv Arh Mihajla Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Ivano Frankivskij rajon Gromada Yamnicka silska gromada Oblikova kartka Majdan Osnovni dani Persha zgadka 1650 Naselennya 1117 Plosha 2 66 km Gustota naselennya 419 9 osib km Poshtovij indeks 77420 Telefonnij kod 380 3436 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 00 27 pn sh 24 33 40 sh d 49 00750 pn sh 24 56111 sh d 49 00750 24 56111 Koordinati 49 00 27 pn sh 24 33 40 sh d 49 00750 pn sh 24 56111 sh d 49 00750 24 56111 Vodojmi Lukvicya Bilkovata Vidstan do oblasnogo centru 16 5 km Vidstan do rajonnogo centru 27 8 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Majdan Misceva vlada Adresa radi 77420 Ivano Frankivska oblast Tismenickij rajon s Majdan vul L Ukrayinki 3 Karta Majdan Majdan Mapa Majdan u VikishovishiGeografiyaU seli potik Bilkovata vpadaye u richku Lukvicyu IstoriyaIstoriya sela Majdan tisno pov yazana z istoriyeyu viniknennya mista Stanislava z 1962 roku Ivano Frankivsk V drugij polovini XVII st pislya chergovogo napadu na Prikarpattya turecko tatarskih vijsk bulo zrujnovano bagato mist i fortec u tomu chisli i zamok v misti Galichi sho nalezhav polskomu magnatovi Andriyu Potockomu Galickij zamok ruyini yakogo zbereglisya po sogodnishnij den buv nastilki znishenij sho Potockij virishiv pobuduvati novij Budivnictvo mista potrebuvalo velikoyi kilkosti derevini A navkolo rosli drimuchi lisi veletenski dubi smereki yalini sho vikoristovuvalis na sporudzhennya budivel Virubka lisu zrostala takozh i z virobnictvom derevnogo vugillya dogtyu selitri potashu Miscya na yakih vinikali pidpriyemstva z virobnictva danoyi produkciyi i poselennya virobnikiv buli zvilneni vid lisu i nazivalisya majdanami Slovo majdan tyurkskogo pohodzhennya i v perekladi na ukrayinsku movu oznachaye pidvishennya vidkrita miscevist plosha V danomu vipadku majdan lisova galyavina de vinikali pidpriyemstva ta poselennya lyudej sho obslugovuvali yih 1650 roku poselennya Majdan z yavlyayetsya na karti francuzkogo kartografa Boplana Zgodom 1770 roku zgaduyetsya yak take sho nalezhalo do Kaluskogo starostva Ruskogo voyevodstva Galickoyi zemli a z 1854 roku vidneseno do Stanislavskogo povitu Stanislavskogo okruzhnogo sudu Desho piznishe poruch z selom Majdan vinikayut novi poselennya pid nazvoyu Guta Guta ce skloduvna majsternya de viroblyali gutne sklo ta virobi z nogo Poselennya pid nazvami Nova Guta j Stara Guta yaki zaraz vhodyat do skladu Majdanskoyi silskoyi radi zgaduyutsya v Josifinskij ta Franciskanskij metrikah za 1785 1820 roki Zvidki diznayemos sho Stara Guta zasnovana v 1758 roci a Nova Guta v 1767 roci Ci poselennya spochatku buli nevelikimi v 1832 roci obidva sela nalichuvali lishen 251 zhitel V 1866 roci v Starij Guti vzhe narahovuvalos 188 zhiteliv a v Novij 93 Prote z chasom vse zminilosya Nova Guta pochala pidnositis a Stara Guta zanepadati Ce bulo pov yazano z budivnictvom zaliznici Stanislav Strij v 1875 roci j rozshirennyam lisorozrobok Zaliznichna koliya prokladalas po skladnij miscevosti porizanij richkami ta lisovimi potokami Z odnogo boku sela zbudovanij pristanok Majdan a z inshogo stanciya Cenzhiv pri yakij rozroslosya odnojmenne poselennya 23 zhovtnya 1940 r ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Majdanska silska rada peredana z Galickogo rajonu do Stanislavskogo rajonu 7 chervnya 1946 roku ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR hutir Cenzhiv Majdanskoyi silradi Stanislavskogo rajonu perejmenovano na hutir Tyazhiv V 1950 roci selyan zganyali v kolgospi u yakih lyudi pracyuvali za trudodni sho nikim ne oplachuvalisya Na pochatku 1960 h rokiv sela Nova Guta Stara Guta i Majdan priyednali do Pavlivskogo kolgospu Nove zhittya yakij cherez deyakij chas buv perejmenovanij u kolgosp Druzhba Malo chim zminilosya stanovishe i v 1990 h Hoch kolgospi likvidovani i naselennya oderzhalo zemelni dilyanki bilshist ne vmiye i ne mozhe gospodaryuvati po novomu Didivski metodi obrobitku zemli dayut mizerni dohodi selyanam Rozvitok sela pochav nabirati obertiv na pochatku 2000 h r Stvoreno bilshe dvadcyati privatnih pidpriyemstv yaki aktivno pracyuyut i rozvivayutsya i zavdyaki yakim byudzhet silskoyi radi skladaye blizko 2 5 mln grn Na danij chas narahovuyetsya 573 gospodarstv u yakih prozhivaye 1277 zhiteliv v Majdani vidpovidno 508 i 1098 a v Novij Guti 65 i 179 Selo zajmaye ploshu 3032 ga u tomu chisli 2005 ga lisi Selo gazifikovano Pislya 20 richnoyi perervi na vesni 2015 roku stvoreno futbolnu komandu FK Majdan Pobudovano stadion ta rozdyagalnyu dlya futbolistiv zmontovane vulichne osvitlennya Primishennya staroyi shkoli yake bulo zvedeno she v 1901 roci rekonstrujovane i teper tut rozmisheno vikonavchij komitet silskoyi radi FAP biblioteku viddilennya zv yazku takozh vidileno primishennya dlya repeticij zhinochogo vokalnogo kolektivu klubu s Majdan NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1096 98 12 rosijska 12 1 07 ciganska 8 0 72 inshi ne vkazali 1 0 09 Usogo 1117 100 Socialna sferaShkola FAP zaliznichnij pristanok Majdan Shkola Stadion Silrada Cerkva Sv Arh Mihajla 1945 Hrest znesennya panshini Pam yatnik T G ShevchenkuVidomi lyudiTimchuk Mihajlo Petrovich 1981 suchasnij ukrayinskij hudozhnik Shpek Roman Vasilovich ukrayinskij derzhavnij diyach Shulyar Andrij Mihajlovich ukrayinskij arhitektor pohovanij Koteckij Kostyantin inzhener himik horunzhij USS odin z najlipshih togochasnih naftovikiv Primitki Prikarpatska pravda 13 lipnya 1946 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherelaMajdan 19 M dawniej zwana Majdancem Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 913 pol S 913 pol Karta Boplana 10 grudnya 2018 u Wayback Machine PosilannyaSelo Majdan 12 lipnya 2018 u Wayback Machine Sajt Verhovnoyi Radi Ukrayini Sela Tismenickogo rajonu Arhivovano 5 grudnya 2012 u Archive is Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi