Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миха́йло Васи́льович Дяче́нко (псевдо: «Гомін», «Марко Боєслав»; 25 березня 1910, с. Боднарів, нині Калуський район, Івано-Франківська область — 23 лютого 1952, с. Дзвиняч, нині Івано-Франківський район, Івано-Франківська область) — український військовий та політичний діяч, член Української Головної Визвольної Ради (УГВР), референт пропаганди Карпатського краю, чоловий поет УПА, ідеолог, публіцист та пропагандист українського збройного підпілля ОУН-УПА. Редактор підпільного часопису «Чорний ліс» (1947—1950). Лицар Срібного Хреста Заслуги (1948).
| Михайло Дяченко | |
|---|---|
 | |
| Крайовий референт пропаганди Карпатського краю ОУН | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 25 березня 1910 с.Боднарів, нині Калуський район, Івано-Франківська область |
| Смерть | 23 лютого 1952 (41 рік) с. Дзвиняч, нині Івано-Франківський район, Івано-Франківська область |
| Alma Mater | Станиславівська українська гімназія |
| Псевдо | «Гомін», «Марко Боєслав» |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Українська держава (1941) |
| Вид ЗС |  УПА ОУНР |
| Війни / битви | Друга Світова війна |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Життєпис
Михайло Дяченко народився 25 березня 1910 року в с. Боднарові Станиславівського повіту. Був четвертою й останньою дитиною в селянській родині Василя та Марії Дяченків.
Коли Михайлу виповнилося два роки, померла мати, а в десятирічному віці він залишився круглим сиротою. Батьків хлопцеві замінив старший брат Микола — слухач Української сільськогосподарської академії у Подєбрадах. Брат Микола зіграв значну роль у житті Михайла — він ще у дитинстві помітив у ньому поетичне обдарування, став першим слухачем і пошановувачем його віршів, привозив книжки зі Львова та Подєбрад. Завдяки братові Миколі, Михайло вступив до української гімназії в місті Станиславові. Усе своє життя Марко Боєслав із вдячністю згадував брата і присвятив йому вірш «Спомин», що увійшов до поетичної збірки «В хоробру путь» (1947).
У гімназійні роки Михайло був членом багатьох громадських товариств у рідному селі: читальні «Просвіти», «Рідної школи», «Сільського господаря». Стає членом «Пласту», захоплюється спортом. Очолює місцеве спортивно-патріотичне «товариство Сокіл».
По закінченні Станиславівської української гімназії у 1930, Михайло Дяченко вступає на правничий факультет Львівського університету. Далі підпільна діяльність чергувалася з ув'язненнями. Навчання з жовтня 1938 р. на Львівських вищих торгівельних курсах перервали арешт 15.02.1939 і ув'язнення.
Перед вступом радянських військ до Станиславова 18 вересня 1939 року, Михайло Дяченко втік із залишеної поляками тюрми. Пізнього вечора пробирається у рідне село, аби попрощатися із братом. Того ж вечора він покидає Боднарів і нелегально виїжджає на Холмщину, рятуючись від нових репресій та переслідувань.
Період еміграції на Холмщині тривав із вересня 1939 по листопад 1941. Там навчав сільських дітей рідної мови та історії України, заснував драматичний гурток. Під час вистави «Невольник» в селі Волосковоля познайомився із Марією Савчук, з якою одружився 23 листопада 1941 року.
Під час німецької окупації (листопад 1941 — вересень 1944), Дяченко перебував у рідному селі Боднарові, куди переїхав із сім'єю після одруження, працював у Станиславі в товаристві “Сільський господар”.
Останні 8 років життя провів у рядах повстанців. Востаннє Марка Боєслава родичі бачили в жовтні 1950 року за селом Завадка біля Калуша. В короткій розмові з племінницею він повідомив, що його загін рушає до Чехословаччини. Проте, як стало відомо через чотири десятиліття, кілька сотень УПА тоді не перетнули радянсько–чехословацький кордон і, повернувшись на Прикарпаття, невеликими групами осіли в лісових масивах.
23 лютого 1952 року в урочищі Хубена біля с. Дзвиняч Солотвинського району Станіславської (нині Івано-Франківської) області під час планової чекістсько-військової операції з розшуку учасників українського підпілля одна з військових груп Управління МДБ у Станіславській області вийшла на бункер з відкритим люком, з якого підпільники вели спостереження за місцевістю. Підпільники пізно помітили військовослужбовців, які підходили до бункера, і, не маючи можливості втекти, відкрили вогонь та поранили одного з солдатів. Бункер одразу ж був оточений та блокований з усіх боків. Підпільники викинули кілька гранат, спалили та порвали чимало документів, а потім, не бажаючи здаватися живими, застрелились. Із бункера було витягнуто тіла семи вбитих підпільників ОУН, в одному з них був упізнаний відомий поет Михайло Дяченко (Марко Боєслав). За даними МДБ УРСР, 23 лютого 1952 р. в бункері разом з М. Дяченком загинули:
— керівник Солотвинського районового проводу ОУН Онуфряк Онуфрій Васильович — «Орест» («Деркач»), 1927 р. народження, уродженець с. Зелена Надвірнянського району Станіславської області, підпільник від 1944 р.
— Янишевський Михайло Іванович — «Вихор» («Яструб», «Мисько»), 1927 р. народження, уродженець с.Жураки Солотвинського району Станіславівської області, підпільник від 1944 р.
— Дрогомирецький Михайло Федорович — «Захар», 1930 р. народження, уродженець с. Боднарів Калуського району Станіславської області, учасник охорони М.Дяченка.
— Фесюк Михайло Петрович — «Чумак», 1928 р. народження, уродженець с.Жураки Солотвинського району Станіславської області, підпільник від 1949 р.
— Свідрук Марта Іванівна — «Марійка», 1928 р. народження, уродженка м. Надвірної Станіславської області, сестра члена СБ Солотвинського районового проводу ОУН Свідрука Мирона Івановича — «Вільшенка», убитого 19 лютого 1952 р.
— «Сміливий», уродженець с.Підпечери Станіславського району Станіславської області, охоронець М.Дяченка.
Вивезені тіла повстанців знайдено після падіння СРСР. Під час ексгумації останки Дяченка-Боєслава впізнали за срібною коронкою зуба, вставленою Михайлові ще в юності. 1992 року героїв урочисто перепоховали в Солотвині.
Політична діяльність
Будучи студентом, у 1930 році стає членом ОУН. З осені 1933 очолював осередок ОУН у Боднарові.
Політв'язень польських тюрем у 1934–1935 та 1937–1939 роках.
17 червня 1937 року Дяченка заарештовано і відправлено до станиславівської тюрми, в якій він перебував півроку. Навесні 1939 року знову заарештований за громадсько-політичну діяльність.
У 1945–1950 роках поет працював у відділі пропаганди Карпатського краю ОУН. Одночасно редагував підпільний часопис «Шлях Перемоги», що почав виходити з 1 травня 1945 року. У 1950–1952 роках Михайло Дяченко — крайовий референт пропаганди УПА.
Літературна діяльність
В гімназіальні роки у Дяченка прокидається потяг до літературної творчості. Він пише вірші, бере участь у літературних вечорах. Упродовж 1930-х років Михайло Дяченко видає одну за одною поетичні збірки «Іскри» (1936), «Юні дні» (1938), «Село» (1939), публіцистичну збірку «Земля плаче» (1936). Дебют молодого поета відразу привернув до себе увагу критиків, які були неодностайні у своїх оцінках. Одні схвалювали, інші не приймали твори Михайла Дяченка.
У 1940—1941 роках, перебуваючи на Холмщині, в молодіжних журналах «Дорога» і «Малі друзі», що їх видавало «Українське видавництво» з Кракова, публікував нові твори.
Тоді ж написав збірку поезій «Вони прийдуть», що вийшла друком 1941 року у видавництві «Пробоєм» у Празі.
Невеличкою збіркою поезій «За волю» (1945) розпочинається підпільна творчість Михайла Дяченка, який більше відомий у 1945—1952 роках під літературним псевдонімом «Марко Боєслав».
У 1946–1949 роках з-під пера Марка Боєслава вийшло чимало віршів на повстанську тематику, що склали такі збірки: «Непокірні слова», «Вітчизна кличе», «Протест», «В хоробру путь», «Із днів боротьби», «Хай слава луна» та інші. Писав Марко Боєслав і прозою. Його новели, оповідання, публіцистичні твори друкувалися у підпільних газетах та журналах «Шлях перемоги», «За Україну!», «На чатах», «Чорний ліс». У 4—5 числах журналу «Чорний ліс» 1948 року було вміщено нарис Марка Боєслава «Підполковник Михайло Медвідь».
За літературно-журналістську та пропагандистську діяльність Дяченко-Боєслав був нагороджений у серпні 1948 року Срібним Хрестом Заслуги.
Досить цікавим фактом є те, що пісню, яку вважають народною, «Рости, рости Черемшино» написав саме Марко Боєслав для своєї друкарки Свідрук Марти (псевдо: «Черемшина»).
Спадщина. Дослідження
У 1951 році за кордоном вийшла книжка Дяченка «Непокірні слова», що зібрала всі відомі підпільні збірки. 1960 року в Турині вийшла в перекладі італійською мовою книжка вибраних підпільних поезій Дяченка — «Сором за боягузливе покоління». Вірші переклав , а передмову написав літературознавець .
Про Дяченка знято шестисерійний фільм під назвою «Сталеві струни Марка Боєслава» (режисер — краєзнавець Зіновій Бойчук).
На початку 2010 року на межі Галицького та Калуського районів розкопаний архів Михайла Дяченка. Про це повідомили 16 січня краєзнавець Зіновій Бойчук та правнук поета Михайло Ліщинський, які займалися пошуком і розкопками. Більшість матеріалу в архіві виявилася зашифрованою і потребує обробки. Серед речей знайдений «Збірник ідеологічно-вишкільних матеріалів» з власноручними виправленнями та коментарями Михайла Дяченка.
У 2011 році побачила світ книга вибраних творів Марка Боєслава «Сталь без іржі». Видання здійснено Рівненським міським об'єднанням всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка за підтримки Товариства української мови ім. Т.Шевченка в США.
Вшанування пам'яті
Односельці поставили в центрі Боднарова пам'ятник роботи Ігоря Семака (Михайлу Дяченку та його побратиму-однолітку Олександру Луцькому) та назвали вулицю.
Також і на його честь названа в Калуші «вулиця Братів Дяченків».
У 1995 р. в Івано-Франківську названа «вулиця Боєслава».
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 9 лютого 2015.
- . Архів оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 17 січня 2016.
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 9 лютого 2015.
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 9 лютого 2015.
- Галина Зелінська «Марко Боєслав — повстанський поет» // «Українська газета плюс», № 45 від 18—31 грудня 2008 року[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 9 лютого 2015.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 28 грудня 2015.
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 9 лютого 2015.
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 9 лютого 2015.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 лютого 2015. Процитовано 9 лютого 2015.
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 9 лютого 2015.
- Відбувся вечір-спогад до 100-річчя від дня народження Марка Боєслава. Івано-Франківська ОДТРК. 31 березня 2010. Процитовано 31 березня 2010.
{{}}: Недійсний|deadurl=404() - . Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 9 лютого 2015.
- . Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 18 січня 2016.
Джерела
- «Архів поета УПА Марка Боєслава виявили на Прикарпатті» // «Свобода». — 2010. — № 4 (22 січ.). — С. 2 [ 13 серпня 2014 у Wayback Machine.].
- .
- .
- Іщук Олександр, Ніколаєва Наталія. ЖИТТЯ, ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЗАГИБЕЛЬ РЕФЕРЕНТА ПРОПАГАНДИ КАРПАТСЬКОГО КРАЙОВОГО ПРОВОДУ ОУН МИХАЙЛА ДЯЧЕНКА — ‘МАРКА БОЄСЛАВА’ В СВІТЛІ ДОКУМЕНТІВ ГАЛУЗЕВОГО ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ОЛЕКСАНДР ІЩУК [ 9 лютого 2015 у Wayback Machine.].
- Климишин М. Михайло Дяченко — Марко Боєслав — поет УПА / М. Климишин // Визвольний шлях. — 2002. — № 8. — С. 93-99.
- Когут М. Герої не вмирають. Книга 2 — С. 17-27. Книга 3 — С. 4-7. Книга 4 — С. 42-44. Книга 5 — С. 50-52. Книга 8. — С. 12-13.
- Крайній І. Як сталь без іржі // Україна Молода. — 2011. — 25 бер. — С. 11.
- Марко Боєслав. Поезії [ 9 лютого 2015 у Wayback Machine.].
- «Учетная карточка по наблюдению за деятельностью члена ОУН Дьяченко Михаила Васильевича», Івано-Франківський обласний державний архів, фонд 69, опис 1, справа № 1047с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dyachenko Miha jlo Vasi lovich Dyache nko psevdo Gomin Marko Boyeslav 25 bereznya 1910 s Bodnariv nini Kaluskij rajon Ivano Frankivska oblast 23 lyutogo 1952 s Dzvinyach nini Ivano Frankivskij rajon Ivano Frankivska oblast ukrayinskij vijskovij ta politichnij diyach chlen Ukrayinskoyi Golovnoyi Vizvolnoyi Radi UGVR referent propagandi Karpatskogo krayu cholovij poet UPA ideolog publicist ta propagandist ukrayinskogo zbrojnogo pidpillya OUN UPA Redaktor pidpilnogo chasopisu Chornij lis 1947 1950 Licar Sribnogo Hresta Zaslugi 1948 Mihajlo DyachenkoKrajovij referent propagandi Karpatskogo krayu OUNZagalna informaciyaNarodzhennya25 bereznya 1910 1910 03 25 s Bodnariv nini Kaluskij rajon Ivano Frankivska oblastSmert23 lyutogo 1952 1952 02 23 41 rik s Dzvinyach nini Ivano Frankivskij rajon Ivano Frankivska oblastAlma MaterStanislavivska ukrayinska gimnaziyaPsevdo Gomin Marko Boyeslav Vijskova sluzhbaPrinalezhnist Ukrayinska derzhava 1941 Vid ZS UPA OUNRVijni bitviDruga Svitova vijnaNagorodi ta vidznakiZhittyepisMihajlo Dyachenko narodivsya 25 bereznya 1910 roku v s Bodnarovi Stanislavivskogo povitu Buv chetvertoyu j ostannoyu ditinoyu v selyanskij rodini Vasilya ta Mariyi Dyachenkiv Koli Mihajlu vipovnilosya dva roki pomerla mati a v desyatirichnomu vici vin zalishivsya kruglim sirotoyu Batkiv hlopcevi zaminiv starshij brat Mikola sluhach Ukrayinskoyi silskogospodarskoyi akademiyi u Podyebradah Brat Mikola zigrav znachnu rol u zhitti Mihajla vin she u ditinstvi pomitiv u nomu poetichne obdaruvannya stav pershim sluhachem i poshanovuvachem jogo virshiv privoziv knizhki zi Lvova ta Podyebrad Zavdyaki bratovi Mikoli Mihajlo vstupiv do ukrayinskoyi gimnaziyi v misti Stanislavovi Use svoye zhittya Marko Boyeslav iz vdyachnistyu zgaduvav brata i prisvyativ jomu virsh Spomin sho uvijshov do poetichnoyi zbirki V horobru put 1947 U gimnazijni roki Mihajlo buv chlenom bagatoh gromadskih tovaristv u ridnomu seli chitalni Prosviti Ridnoyi shkoli Silskogo gospodarya Staye chlenom Plastu zahoplyuyetsya sportom Ocholyuye misceve sportivno patriotichne tovaristvo Sokil Po zakinchenni Stanislavivskoyi ukrayinskoyi gimnaziyi u 1930 Mihajlo Dyachenko vstupaye na pravnichij fakultet Lvivskogo universitetu Dali pidpilna diyalnist cherguvalasya z uv yaznennyami Navchannya z zhovtnya 1938 r na Lvivskih vishih torgivelnih kursah perervali aresht 15 02 1939 i uv yaznennya Pered vstupom radyanskih vijsk do Stanislavova 18 veresnya 1939 roku Mihajlo Dyachenko vtik iz zalishenoyi polyakami tyurmi Piznogo vechora probirayetsya u ridne selo abi poproshatisya iz bratom Togo zh vechora vin pokidaye Bodnariv i nelegalno viyizhdzhaye na Holmshinu ryatuyuchis vid novih represij ta peresliduvan Period emigraciyi na Holmshini trivav iz veresnya 1939 po listopad 1941 Tam navchav silskih ditej ridnoyi movi ta istoriyi Ukrayini zasnuvav dramatichnij gurtok Pid chas vistavi Nevolnik v seli Voloskovolya poznajomivsya iz Mariyeyu Savchuk z yakoyu odruzhivsya 23 listopada 1941 roku Volodimir Kuz Ruslan Bogdan Trach Dunaj Mihajlo Dyachenko Gomin Pid chas nimeckoyi okupaciyi listopad 1941 veresen 1944 Dyachenko perebuvav u ridnomu seli Bodnarovi kudi pereyihav iz sim yeyu pislya odruzhennya pracyuvav u Stanislavi v tovaristvi Silskij gospodar Ostanni 8 rokiv zhittya proviv u ryadah povstanciv Vostannye Marka Boyeslava rodichi bachili v zhovtni 1950 roku za selom Zavadka bilya Kalusha V korotkij rozmovi z pleminniceyu vin povidomiv sho jogo zagin rushaye do Chehoslovachchini Prote yak stalo vidomo cherez chotiri desyatilittya kilka soten UPA todi ne peretnuli radyansko chehoslovackij kordon i povernuvshis na Prikarpattya nevelikimi grupami osili v lisovih masivah 23 lyutogo 1952 roku v urochishi Hubena bilya s Dzvinyach Solotvinskogo rajonu Stanislavskoyi nini Ivano Frankivskoyi oblasti pid chas planovoyi chekistsko vijskovoyi operaciyi z rozshuku uchasnikiv ukrayinskogo pidpillya odna z vijskovih grup Upravlinnya MDB u Stanislavskij oblasti vijshla na bunker z vidkritim lyukom z yakogo pidpilniki veli sposterezhennya za miscevistyu Pidpilniki pizno pomitili vijskovosluzhbovciv yaki pidhodili do bunkera i ne mayuchi mozhlivosti vtekti vidkrili vogon ta poranili odnogo z soldativ Bunker odrazu zh buv otochenij ta blokovanij z usih bokiv Pidpilniki vikinuli kilka granat spalili ta porvali chimalo dokumentiv a potim ne bazhayuchi zdavatisya zhivimi zastrelilis Iz bunkera bulo vityagnuto tila semi vbitih pidpilnikiv OUN v odnomu z nih buv upiznanij vidomij poet Mihajlo Dyachenko Marko Boyeslav Za danimi MDB URSR 23 lyutogo 1952 r v bunkeri razom z M Dyachenkom zaginuli kerivnik Solotvinskogo rajonovogo provodu OUN Onufryak Onufrij Vasilovich Orest Derkach 1927 r narodzhennya urodzhenec s Zelena Nadvirnyanskogo rajonu Stanislavskoyi oblasti pidpilnik vid 1944 r Yanishevskij Mihajlo Ivanovich Vihor Yastrub Misko 1927 r narodzhennya urodzhenec s Zhuraki Solotvinskogo rajonu Stanislavivskoyi oblasti pidpilnik vid 1944 r Drogomireckij Mihajlo Fedorovich Zahar 1930 r narodzhennya urodzhenec s Bodnariv Kaluskogo rajonu Stanislavskoyi oblasti uchasnik ohoroni M Dyachenka Fesyuk Mihajlo Petrovich Chumak 1928 r narodzhennya urodzhenec s Zhuraki Solotvinskogo rajonu Stanislavskoyi oblasti pidpilnik vid 1949 r Svidruk Marta Ivanivna Marijka 1928 r narodzhennya urodzhenka m Nadvirnoyi Stanislavskoyi oblasti sestra chlena SB Solotvinskogo rajonovogo provodu OUN Svidruka Mirona Ivanovicha Vilshenka ubitogo 19 lyutogo 1952 r Smilivij urodzhenec s Pidpecheri Stanislavskogo rajonu Stanislavskoyi oblasti ohoronec M Dyachenka Vivezeni tila povstanciv znajdeno pislya padinnya SRSR Pid chas eksgumaciyi ostanki Dyachenka Boyeslava vpiznali za sribnoyu koronkoyu zuba vstavlenoyu Mihajlovi she v yunosti 1992 roku geroyiv urochisto perepohovali v Solotvini Politichna diyalnistBuduchi studentom u 1930 roci staye chlenom OUN Z oseni 1933 ocholyuvav oseredok OUN u Bodnarovi Politv yazen polskih tyurem u 1934 1935 ta 1937 1939 rokah 17 chervnya 1937 roku Dyachenka zaareshtovano i vidpravleno do stanislavivskoyi tyurmi v yakij vin perebuvav pivroku Navesni 1939 roku znovu zaareshtovanij za gromadsko politichnu diyalnist U 1945 1950 rokah poet pracyuvav u viddili propagandi Karpatskogo krayu OUN Odnochasno redaguvav pidpilnij chasopis Shlyah Peremogi sho pochav vihoditi z 1 travnya 1945 roku U 1950 1952 rokah Mihajlo Dyachenko krajovij referent propagandi UPA Literaturna diyalnistV gimnazialni roki u Dyachenka prokidayetsya potyag do literaturnoyi tvorchosti Vin pishe virshi bere uchast u literaturnih vechorah Uprodovzh 1930 h rokiv Mihajlo Dyachenko vidaye odnu za odnoyu poetichni zbirki Iskri 1936 Yuni dni 1938 Selo 1939 publicistichnu zbirku Zemlya plache 1936 Debyut molodogo poeta vidrazu privernuv do sebe uvagu kritikiv yaki buli neodnostajni u svoyih ocinkah Odni shvalyuvali inshi ne prijmali tvori Mihajla Dyachenka U 1940 1941 rokah perebuvayuchi na Holmshini v molodizhnih zhurnalah Doroga i Mali druzi sho yih vidavalo Ukrayinske vidavnictvo z Krakova publikuvav novi tvori Todi zh napisav zbirku poezij Voni prijdut sho vijshla drukom 1941 roku u vidavnictvi Proboyem u Prazi Nevelichkoyu zbirkoyu poezij Za volyu 1945 rozpochinayetsya pidpilna tvorchist Mihajla Dyachenka yakij bilshe vidomij u 1945 1952 rokah pid literaturnim psevdonimom Marko Boyeslav U 1946 1949 rokah z pid pera Marka Boyeslava vijshlo chimalo virshiv na povstansku tematiku sho sklali taki zbirki Nepokirni slova Vitchizna kliche Protest V horobru put Iz dniv borotbi Haj slava luna ta inshi Pisav Marko Boyeslav i prozoyu Jogo noveli opovidannya publicistichni tvori drukuvalisya u pidpilnih gazetah ta zhurnalah Shlyah peremogi Za Ukrayinu Na chatah Chornij lis U 4 5 chislah zhurnalu Chornij lis 1948 roku bulo vmisheno naris Marka Boyeslava Pidpolkovnik Mihajlo Medvid Za literaturno zhurnalistsku ta propagandistsku diyalnist Dyachenko Boyeslav buv nagorodzhenij u serpni 1948 roku Sribnim Hrestom Zaslugi Dosit cikavim faktom ye te sho pisnyu yaku vvazhayut narodnoyu Rosti rosti Cheremshino napisav same Marko Boyeslav dlya svoyeyi drukarki Svidruk Marti psevdo Cheremshina Spadshina DoslidzhennyaMemorialna doshka Mihajlu Dyachenku na fasadi budivli kolishnoyi Stanislavivskoyi gimnaziyi U 1951 roci za kordonom vijshla knizhka Dyachenka Nepokirni slova sho zibrala vsi vidomi pidpilni zbirki 1960 roku v Turini vijshla v perekladi italijskoyu movoyu knizhka vibranih pidpilnih poezij Dyachenka Sorom za boyaguzlive pokolinnya Virshi pereklav a peredmovu napisav literaturoznavec Pro Dyachenka znyato shestiserijnij film pid nazvoyu Stalevi struni Marka Boyeslava rezhiser krayeznavec Zinovij Bojchuk Na pochatku 2010 roku na mezhi Galickogo ta Kaluskogo rajoniv rozkopanij arhiv Mihajla Dyachenka Pro ce povidomili 16 sichnya krayeznavec Zinovij Bojchuk ta pravnuk poeta Mihajlo Lishinskij yaki zajmalisya poshukom i rozkopkami Bilshist materialu v arhivi viyavilasya zashifrovanoyu i potrebuye obrobki Sered rechej znajdenij Zbirnik ideologichno vishkilnih materialiv z vlasnoruchnimi vipravlennyami ta komentaryami Mihajla Dyachenka U 2011 roci pobachila svit kniga vibranih tvoriv Marka Boyeslava Stal bez irzhi Vidannya zdijsneno Rivnenskim miskim ob yednannyam vseukrayinskogo tovaristva Prosvita imeni Tarasa Shevchenka za pidtrimki Tovaristva ukrayinskoyi movi im T Shevchenka v SShA Vshanuvannya pam yatiPam yatnik Oleksandru Luckomu i Mihajlu Dyachenku Odnoselci postavili v centri Bodnarova pam yatnik roboti Igorya Semaka Mihajlu Dyachenku ta jogo pobratimu odnolitku Oleksandru Luckomu ta nazvali vulicyu Takozh i na jogo chest nazvana v Kalushi vulicya Brativ Dyachenkiv U 1995 r v Ivano Frankivsku nazvana vulicya Boyeslava Div takozhLicari OUN ta UPA Martirolog zagiblih diyachiv OUN ta UPA Komandiri UPAPrimitki Arhiv originalu za 12 lyutogo 2015 Procitovano 9 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 14 serpnya 2016 Procitovano 17 sichnya 2016 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2015 Procitovano 9 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2015 Procitovano 9 lyutogo 2015 Galina Zelinska Marko Boyeslav povstanskij poet Ukrayinska gazeta plyus 45 vid 18 31 grudnya 2008 roku nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2015 Procitovano 9 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 13 sichnya 2016 Procitovano 28 grudnya 2015 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2015 Procitovano 9 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2015 Procitovano 9 lyutogo 2015 PDF Arhiv originalu PDF za 9 lyutogo 2015 Procitovano 9 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2015 Procitovano 9 lyutogo 2015 Vidbuvsya vechir spogad do 100 richchya vid dnya narodzhennya Marka Boyeslava Ivano Frankivska ODTRK 31 bereznya 2010 Procitovano 31 bereznya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka Arhiv originalu za 9 lyutogo 2015 Procitovano 9 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2018 Procitovano 18 sichnya 2016 Dzherela Arhiv poeta UPA Marka Boyeslava viyavili na Prikarpatti Svoboda 2010 4 22 sich S 2 13 serpnya 2014 u Wayback Machine Ishuk Oleksandr Nikolayeva Nataliya ZhITTYa DIYaLNIST TA ZAGIBEL REFERENTA PROPAGANDI KARPATSKOGO KRAJOVOGO PROVODU OUN MIHAJLA DYaChENKA MARKA BOYeSLAVA V SVITLI DOKUMENTIV GALUZEVOGO DERZhAVNOGO ARHIVU SLUZhBI BEZPEKI UKRAYiNI OLEKSANDR IShUK 9 lyutogo 2015 u Wayback Machine Klimishin M Mihajlo Dyachenko Marko Boyeslav poet UPA M Klimishin Vizvolnij shlyah 2002 8 S 93 99 Kogut M Geroyi ne vmirayut Kniga 2 S 17 27 Kniga 3 S 4 7 Kniga 4 S 42 44 Kniga 5 S 50 52 Kniga 8 S 12 13 Krajnij I Yak stal bez irzhi Ukrayina Moloda 2011 25 ber S 11 Marko Boyeslav Poeziyi 9 lyutogo 2015 u Wayback Machine Uchetnaya kartochka po nablyudeniyu za deyatelnostyu chlena OUN Dyachenko Mihaila Vasilevicha Ivano Frankivskij oblasnij derzhavnij arhiv fond 69 opis 1 sprava 1047s