Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Рідна Школа» (до 1926 — Українське Педагогічне Товариство) — освітньо-виховне товариство, засноване 1881 року у Львові як «Руське Товариство Педагогічне» (РТП). 1912 року перейменоване на «Українське Педагогічне Товариство» (УПТ), у 1926 році — на «Рідна Школа».
| Рідна школа | |
|---|---|
| Тип | організація d |
| Засновано | 1881 |
| Розпущено | 1939 |
| Сфера | педагогічна освіта |
| Штаб-квартира | Львів |
| Членів | 4800 ± 100 (1914), 31 600 ± 100 (1930) і 105 000 ± 100 (1939) |
| Друкований орган | Дзвінок (журнал) і Учитель (журнал) |
Діяльність
Працювало над вирішенням проблем освіти українського населення (початкова школа, середнє шкільництво, вища школа), та наданням моральної і матеріальної допомоги учням і студентам.
Видавало дитячу літературу, журнал «Дзвінок» (1892—1914), журнал «Учитель» (1889—1914), шкільні підручники і читанки, щорічний календар.
Клопотання Товариства до урядових установ сприяли ростові числа шкіл з українською викладовою мовою.
У міжвоєнний період Товариство взяло під свою опіку всі приватні школи Східної Галичини. Однак польські власті не давали можливості розгортати діяльність товариства на північно-західних землях (Холмщина, Підляшшя, Волинь).
Діяльність Товариства припинена 1939 року радянською владою.
Мета
Загальна мета Українського Педагогічного Товариства: (тут же збережено мову оригіналу)
- а) «промишляти над потребами руского народа на поли шкіл народних, середних і висших, займатися оснуванем руских шкіл і піддержувати справи вихованя публичного і домашного на основі матерного язика;
- б) подавати членам поміч так моральну, як і матеріальну».
- а) «промишляти над потребами руского народа на поли шкіл народних, середних і висших, займатися оснуванем руских шкіл і піддержувати справи вихованя публичного і домашного на основі матерного язика;
Педагогічно-освітні завдання
Завдання Українського Педагогічного Товариства:
- організувати боротьбу за українську школу в Галичині (1881 на понад 3 000 українських громад було всього 1529 шкіл з українською мовою навчання) шляхом меморіалів і петицій до влади і поширення зацікавлення шкільними справами серед загалу українського суспільства;
- творити бурси для сільської молоді у Львові (1905–1904) і на провінції (16), щоб уможливити їй науку у середніх школах;
- видавати дитячу літературу і книжки для широких мас белетристичного і науково-популярного змісту (з 1886 у видавництві «Бібліотека для молоді», до 1906 — 118 кн.), дитячий журнал «Дзвінок» (1892–1914), шкільні підручники й читанки, щорічний настінний календар (з 1889);
- присвячувати увагу професіональним справам учительства (аж до постання 1905 з ініціативи Товариства (на той час РТП) товариства «Взаємна Поміч Українського Вчительства», частково пізніше) та видавати педагогічний журнал «Учитель» (1889—1914);
- організувати приватне шкільництво (1898 — перша українська виділова дівоча школа ім. Шевченка у Львові, 1903 — дівоча учительська семінарія у Львові і 1907 — школа вправ при ній, 1908 — перша сільсько-народна школа у Зарваниці). Товариство творило філії (перша 1888 у Щирці); 1906 їх було 33, а число членів збільшилося з 83 (1881) до 943 (1900) і 3000 (1906).
Освітня робота
У 1912 році на підставі зміненого статуту Товариство прийняло назву — «Українське Педагогічне Товариство» (у скороченні: УПТ). Філії Товариства названо кружками, що об'єднувалися на певній території в Союзи кружків, так що УПТ стало автономно-федеративним товариством. До Першої світової війни УПТ присвячувало більш уваги відкриттю нових шкіл, зокрема середніх,— і курсів підготовки сільської молоді до гімназій і учительських семінарій. УПТ організувало курси для неписьменних, відкривало бібліотеки, поширювало мережу бурс (між роками 1907—1914 їх постало 26) і розгортало видавничу діяльність.
У 1914 УПТ охоплювало 18 народних шкіл, 38 підготовчих курсів, 7 гімназій. Членство зросло до 4814 членів, згуртованих у 59 кружках. Єдиним недоліком українського приватного шкільництва — це роздвоєння його роботи: ним керували у 1910–1914 як і УПТ, так і Крайовий Шкільний Союз, до складу якого входило УПТ, з тим, що компетенції обох установ осталися нечітко розмежовані. Клопотання УПТ в урядових установах спричинилися деякою мірою до збільшення мережі українських народних (1914 р. — 2510) і середніх (6 гімназій, 10 утраквістичних семінарій) шкіл у Галичині.
Провід
Визначнішими головами Руского (Українського) Педагогічного Товариства до 1918 були: Амвросій Яновський (перший голова), о. Василь Ільницький, о. Іван Чапельський, Олександр Барвінський, Едвард Харкевич, Ілля Кокорудз, Остап Макарушка, о. Тит Войнаровський; ін. діячі: о. О. Базюк, Анатоль Вахнянин, Григорій Врецьона, Ростислав Заклинський, Костянтина Малицька, Кость Паньківський, Юліан Романчук, о. Олександр Стефанович, Володимир Шухевич та ін.
Під час світової і визвольної воєн діяльність УПТ занепала: довелося працювати в умовах ліквідації українських народних шкіл польською владою (залишилося лише 352 школи з укрмовою навчання) і неприхильності польської влади. Аж зі зміною статуту 1924 умови праці УПТ дещо покращали, попри те, що не було дозволено УТП поширити діяльність на північно-західні землі.
У 1926 році змінено назву УПТ на «Рідна Школа», дарма що назвою «Рідна Школа» користувалися і раніш.
Освітні, культурні, наукові молодіжні організації, які створив чи підтримував Андрей Шептицький:
• Богословське наукове товариство;
• «Просвіта»;
• українська шкільна організація «Рідна Школа»;
Членство і структура
Членство в «Рідній Школі» було одноступеневе, товариство очолювала Головна Управа у Львові, обрана на Загальних з'їздах «Рідної Школи». Низовими клітинами були гуртки «Рідної Школи»; посередніми організаційними ланками — повітові Союзи кружків; у тих повітах, де їх не було, керівництво вели гуртки «Рідної Школи» у повітових містечках. Число гуртків і їх членство постійно зростало так, що 1939 55 % українських місцевостей у Галичині мали свої гуртки «Рідної Школи», а членство «Рідної Школи» охоплювало близько 8 % українського населення у віці 20 років і більше; число повітових союзів — 30. Зростання гуртків і членства видно з таблиці:
| Зростання гуртків і членства | |||
|---|---|---|---|
| 1914 | 1930 | 1939 | |
| Кількість гуртків | 59 | 593 | 2074 |
| Кількість членів (у тис.) | 4,8 | 31,6 | 105,0 |
«Рідна Школа» стала в нових умовах ідейною й організаційною централею всього українського приватного шкільництва в Галичині та очолювала боротьбу за українську школу; вона звертала головну увагу на розбудову шкільництва всіх видів. Кількість шкіл «Рідної Школи.» і учнів у них (в дужках у тис.) така:
| Кількість шкіл «Рідної Школи» і учнів у них (в дужках у тис.) | |||
|---|---|---|---|
| 1914 | 1930 | 1938 | |
| Народні | 18 | 81* (6,7) | 33 (6,1) |
| Середні загальноосвітні | 7 | 12 (1,6) | 23** (2,5) |
| Фахові | 7 (0,9) | 15 (1,5) | |
| * разом із «збірними лекціями» | |||
| ** у тому числі: 12 гімназій, 11 ліцеїв | |||
Число народних шкіл «Р. Ш.» було невелике (у них навчалося близько 2 % українських дітей) як через фінансові труднощі, так і перепони з боку польської влади. У деяких місцевостях їх заміняли так звані «збірні лекції» — школи без урядової концесії, а після їх ліквідації владою так зване «домашнє навчання» (не більше 10 дітей разом), яке також не розвинулося через переслідування адміністрації (1938 це навчання вели ледве 4 гуртки). У середніх школах «Р. Ш.» навчалося понад 20 % української молоді, яка ходила до середніх шкіл. Серед фахових шкіл була одна середня (торговельна гімназія у Львові) і 5 фахово — допоміжних. Разом у всіх школах «Р. Ш.» працювало бл. 350 постійних учителів і 150 — т. зв. доходячих. «Р. Ш.» буйно розвинула у 1930-их pp. сезонові садки (1930 — 41, 1938 — 605 з 22100 дітьми); постійних садків було мало — 3 т. зв. захоронки (120 дітей) і З світлиці (100 дітей). Дошкільній праці допомогло видавництво «Р. Ш.» підручника «Українське дошкілля» за редакцією Л. Ясінчука.
При гуртках «Р. Ш.» творено гуртки доросту «Р. Ш.» (1935 — 16 000 молоді, 1936 — 873 гуртків з 6 188 учнями), але влада їх заборонила (однак, деякі діяли й далі), й згодом виховання молоді велося у загальних рамках праці гуртків. Бурси «Р. Ш.» втратили значення: їх було у 1938—1939 роках 5 з 151 учнем.
«P. III.» вела також виховно-освітню діяльність для старших за допомогою рефератів (1937 їх було 1761, а слухало — 24524 особи), концертів (306), аматорських і театральних вистав (1560) та прилюдних виступів шкільної молоді виховних установ «Р. III.» (4 208). Важливе значення мали різного роду курси (українознавства, для неписьменних, керівниць садків і рідношкільних керівників, плетіння, куховарства тощо) — разом 64 з 1480 учасниками; ці курси часто заміняли шкільне навчання. При гуртках діяли бібліотеки (653 з 72 207 книжками і 17 097 читачами, у тому числі 11 176 молоді), а при Головній Управі «Р. Ш.» педагогічна бібліотека з 2580 книг (всі числа на 193738). Видавнича діяльність була менша, ніж до 1914; з 1932 «Р. Ш.» видавала ілюстрований журнал «Рідна Школа», що виходив двічі на місяць.
Під польським натиском на оборону українського шкільництва «Р. Ш.» доводилося витрачати більше енергії, ніж до 1918. Найбільше зусиль коштувало влаштування шкільних плебісцитів за українську мову у школах — вперше 1924 (понад 600 000 заяв від батьків).
При Головній Управі «Р. Ш.» у 1930-х роках існувала Українська Порадня для вибору звання (голова С. Пастернак, секретар В. Метельський) та два підприємства — книгарня (1938 рік — обіг 228 000 золотих — чистий прибуток 3 970 золотих) і видавництво.
До найважливіших імпрез, що їх влаштовувала «Р. Ш.», належали: святкування 50-ліття «Р. Ш.» 1931—1932 у Львові, на провінції в Галичині й на еміграції, зокрема в США; І Український Педагогічний Конгрес (2—3 липня 1935) та його завершення — Перша Українська Педагогічна Вистава (Львів, червень 1938). Щороку перед закінченням шкільного року у Львові і по більших містах відбувалися рідношкільні Свята Молоді.
Видатки «Р. Ш.» становили на початку 1930-их pp. 2,2 млн золотих річно, 1937—1938 — 1430 500 золотих, прибутки (гол. оплата в середніх і фахових школах, прибутки з видавництва і кооперативи «Рідна Школа» тощо) становили звич. половину видатків (1937—1938 — 754700). Недобір покривався з добровільних пожертв громадянства (серед ін. української еміграції за океаном, зокрема у США) та членських внесків; щороку влаштовувано масові збірки «на коляду» і «на писанку» «Р. Ш.».
Головами «Р. Ш.» у 1920—1930-х роках були: Антін Гладишовський, Омелян Терлецький, Броніслав Янів, Ілля Кокорудз, Іван Галущинський, Микола Заячківський, Денис Коренець; ін. діячі «Р. Ш.» (крім довоєнних): Іван Герасимович, В. Ільницький, Олена Кисілевська, Михайло Климкевич, Мирон Коновалець (довголітній секретар «Р. Ш.»), Омелян Попович, Олена Степанів-Дашкевич, Маркіян Терлецький, Лев Ясінчук (делеґат «Р. Ш.». до США) та ін.
Після приходу більшовиків «Р. Ш.» була ліквідована. За німецької окупації більшість її майна перейшла у власність Українських Освітніх Товариств (вони й виконували частину завдань гуртків «Р. Ш.») та УЦК і його клітин.
На еміграції подекуди вживають назву «Р. Ш.» установи, що утримують українські школи або ведуть освітню роботу.
Відновлення діяльності в незалежній Україні
Починаючи з 1987 Стасів-Калинець Ірина Онуфріївна бере щонайактивнішу участь у пробудженні вільного культурного та громадського життя Львова. Участь у створенні Клубу молодих учених. Участь у створенні Товариства української мови (ТУМ). 1990 року Ірину Калинець обирають депутатом Верховної Ради України. З травня 1990 працює начальником Львівського обласного управління освіти. Вона провела реформу школи в напрямку українізації шкільної системи. Ірина Калинець брала участь у створенні низки нових навчальних закладів (ліцеїв, гімназій, зокрема ліцею «Героїв Крут».), профільної газети «Основа», Міжнародного центру освіти, науки й культури.Товариство наукових викладів імені Петра Могили відновило свою діяльність у лютому 1991 року та рекомендувало відновити товариство «Рідна школа».
У березні 1991 року за ініціативи громадськості західних областей України Товариство відновило свою діяльність: створено громадську організацію — Львівське крайове товариство «Рідна школа» (ЛКТ «Рідна школа»).
Першим президентом було обрано академіка НАН України, директора Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка Національної Академії наук України, професора Панасюка Володимира Васильовича.
Керівники організації: З жовтня 2003 року Президентом ЛКТ «Рідна школа» є доктор педагогічних наук, професор Сікорський Петро Іванович. Віце-президент Товариства — кандидат педагогічних наук, доцент Герцюк Дмитро Дмитрович.
Голова Координаційної ради — кандидат технічних наук Яворський Михайло Степанович.
Адреса організації: м. Львів, вул. Коперника, 42
Мета організації
Згуртування широких кіл громадськості і залучення її до процесів відродження духовності та утвердження української освіти, мови і культури. Для досягнення своєї мети Товариство:
- вивчає і узагальнює громадську думку щодо процесів, які відбуваються в освітянському середовищі та дошкіллі;
- співпрацює з органами державної влади з актуальних завдань діяльності української школи;
- організовує семінари, конференції, круглі столи;
- реалізує право законодавчої ініціативи, а також висловлює своє ставлення до державних заходів, що стосуються освітянської політики;
- сприяє підготовці та виданню нових навчальних підручників та посібників, впровадженню
сучасних технологій навчання і виховання учнівської та студентської молоді.
Реалізовані проєкти
- Започаткування періодичного видання — наукового альманаху "Товариство „Рідна школа“: історія і сучасність»;
- проведення у Львові Другого українського педагогічного конгресу;
- організація серії соціологічних досліджень «Школа очима школярів»;
- пошук та підтримка талановитої учнівської молоді (проведення конкурсів, видання поетичних збірок та ін.);
- залучення кращих вчителів до написання серії шкільних підручників з українознавства;
- підготовка і винесення на широке громадське обговорення положень про систему громадського самоврядування в освіті, організацію зовнішнього незалежного тестування випускників загальноосвітніх навчальних закладів і зарахування їх до ВНЗ України, про освітньо-культурний округ та інше.
Див. також
Джерела та література
- Журнал «Рідна Школа», рік І-IX. — Л., 1932—1939.
- Львівське крайове товариство «Рідна школа»: важливіші матеріали з розвитку української освіти в діяльності товариства за 2003—2013 рр. / ред. П. І. Сікорський. — Львів: ФОП Корпан Б. І., 2013. — 368 с. — .
- Зьомко Н. С. Українське Педагогічне Товариство «Рідна школа» як виразник української ідеї в освітньому та національному житті Галичини у міжвоєнний період. — С. 23—25.
- Книговидавнича діяльність Українського педагогічного товариства «Рідна школа». 1881—1939 (бібліографічний огляд) / Марія Вальо // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника: зб. наук. праць. — Львів, 2000. — Вип. 7/8. — С. 102—112.
- Кубійович В. Рідна школа // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Товариство «Рідна школа» (1881—1939) / Г. Білавич, Б. Савчук. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1999. — 208 с.
- Чорновол І. П. Рідна школа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 218. — .
- Ясінчук Л. 50 літ Рідної Школи. 1881—1931. — Львів: Накладом т-ва «Рідна школа», 1931. — 270 с.
Посилання
- «Рідна школа» // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1598. — 1000 екз.
- Клочко Р. Проєкт «Інтерактивний Львів»: Українське педагогічне товариство. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 30 січня 2021.
- Історія «Рідної школи». territoryterror.org.ua. Музей «Територія Терору». Процитовано 30 січня 2021.
- Науковий альманах «Товариство „Рідна школа“»: історія і сучасність». lnu.edu.ua. Факультет педагогічної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка. Процитовано 30 січня 2021.
 | Це незавершена стаття про освіту. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про неприбуткову організацію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ridna shkola znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ukrayinske pedagogichne tovaristvo Ridna Shkola do 1926 Ukrayinske Pedagogichne Tovaristvo osvitno vihovne tovaristvo zasnovane 1881 roku u Lvovi yak Ruske Tovaristvo Pedagogichne RTP 1912 roku perejmenovane na Ukrayinske Pedagogichne Tovaristvo UPT u 1926 roci na Ridna Shkola Ridna shkolaTip organizaciya dZasnovano 1881Rozpusheno 1939Sfera pedagogichna osvitaShtab kvartira LvivChleniv 4800 100 1914 31 600 100 1930 i 105 000 100 1939 Drukovanij organ Dzvinok zhurnal i Uchitel zhurnal DiyalnistPracyuvalo nad virishennyam problem osviti ukrayinskogo naselennya pochatkova shkola serednye shkilnictvo visha shkola ta nadannyam moralnoyi i materialnoyi dopomogi uchnyam i studentam Vidavalo dityachu literaturu zhurnal Dzvinok 1892 1914 zhurnal Uchitel 1889 1914 shkilni pidruchniki i chitanki shorichnij kalendar Klopotannya Tovaristva do uryadovih ustanov spriyali rostovi chisla shkil z ukrayinskoyu vikladovoyu movoyu U mizhvoyennij period Tovaristvo vzyalo pid svoyu opiku vsi privatni shkoli Shidnoyi Galichini Odnak polski vlasti ne davali mozhlivosti rozgortati diyalnist tovaristva na pivnichno zahidnih zemlyah Holmshina Pidlyashshya Volin Diyalnist Tovaristva pripinena 1939 roku radyanskoyu vladoyu MetaZagalna meta Ukrayinskogo Pedagogichnogo Tovaristva tut zhe zberezheno movu originalu a promishlyati nad potrebami ruskogo naroda na poli shkil narodnih serednih i visshih zajmatisya osnuvanem ruskih shkil i pidderzhuvati spravi vihovanya publichnogo i domashnogo na osnovi maternogo yazika b podavati chlenam pomich tak moralnu yak i materialnu dd Pedagogichno osvitni zavdannyaZavdannya Ukrayinskogo Pedagogichnogo Tovaristva organizuvati borotbu za ukrayinsku shkolu v Galichini 1881 na ponad 3 000 ukrayinskih gromad bulo vsogo 1529 shkil z ukrayinskoyu movoyu navchannya shlyahom memorialiv i peticij do vladi i poshirennya zacikavlennya shkilnimi spravami sered zagalu ukrayinskogo suspilstva tvoriti bursi dlya silskoyi molodi u Lvovi 1905 1904 i na provinciyi 16 shob umozhliviti yij nauku u serednih shkolah vidavati dityachu literaturu i knizhki dlya shirokih mas beletristichnogo i naukovo populyarnogo zmistu z 1886 u vidavnictvi Biblioteka dlya molodi do 1906 118 kn dityachij zhurnal Dzvinok 1892 1914 shkilni pidruchniki j chitanki shorichnij nastinnij kalendar z 1889 prisvyachuvati uvagu profesionalnim spravam uchitelstva azh do postannya 1905 z iniciativi Tovaristva na toj chas RTP tovaristva Vzayemna Pomich Ukrayinskogo Vchitelstva chastkovo piznishe ta vidavati pedagogichnij zhurnal Uchitel 1889 1914 organizuvati privatne shkilnictvo 1898 persha ukrayinska vidilova divocha shkola im Shevchenka u Lvovi 1903 divocha uchitelska seminariya u Lvovi i 1907 shkola vprav pri nij 1908 persha silsko narodna shkola u Zarvanici Tovaristvo tvorilo filiyi persha 1888 u Shirci 1906 yih bulo 33 a chislo chleniv zbilshilosya z 83 1881 do 943 1900 i 3000 1906 Osvitnya robotaPam yatna tablicya tovaristvu Ridna shkola na budivli Narodnogo domu na vul Teatralnij 22 u Lvovi U 1912 roci na pidstavi zminenogo statutu Tovaristvo prijnyalo nazvu Ukrayinske Pedagogichne Tovaristvo u skorochenni UPT Filiyi Tovaristva nazvano kruzhkami sho ob yednuvalisya na pevnij teritoriyi v Soyuzi kruzhkiv tak sho UPT stalo avtonomno federativnim tovaristvom Do Pershoyi svitovoyi vijni UPT prisvyachuvalo bilsh uvagi vidkrittyu novih shkil zokrema serednih i kursiv pidgotovki silskoyi molodi do gimnazij i uchitelskih seminarij UPT organizuvalo kursi dlya nepismennih vidkrivalo biblioteki poshiryuvalo merezhu burs mizh rokami 1907 1914 yih postalo 26 i rozgortalo vidavnichu diyalnist U 1914 UPT ohoplyuvalo 18 narodnih shkil 38 pidgotovchih kursiv 7 gimnazij Chlenstvo zroslo do 4814 chleniv zgurtovanih u 59 kruzhkah Yedinim nedolikom ukrayinskogo privatnogo shkilnictva ce rozdvoyennya jogo roboti nim keruvali u 1910 1914 yak i UPT tak i Krajovij Shkilnij Soyuz do skladu yakogo vhodilo UPT z tim sho kompetenciyi oboh ustanov ostalisya nechitko rozmezhovani Klopotannya UPT v uryadovih ustanovah sprichinilisya deyakoyu miroyu do zbilshennya merezhi ukrayinskih narodnih 1914 r 2510 i serednih 6 gimnazij 10 utrakvistichnih seminarij shkil u Galichini ProvidViznachnishimi golovami Ruskogo Ukrayinskogo Pedagogichnogo Tovaristva do 1918 buli Amvrosij Yanovskij pershij golova o Vasil Ilnickij o Ivan Chapelskij Oleksandr Barvinskij Edvard Harkevich Illya Kokorudz Ostap Makarushka o Tit Vojnarovskij in diyachi o O Bazyuk Anatol Vahnyanin Grigorij Vrecona Rostislav Zaklinskij Kostyantina Malicka Kost Pankivskij Yulian Romanchuk o Oleksandr Stefanovich Volodimir Shuhevich ta in Pid chas svitovoyi i vizvolnoyi voyen diyalnist UPT zanepala dovelosya pracyuvati v umovah likvidaciyi ukrayinskih narodnih shkil polskoyu vladoyu zalishilosya lishe 352 shkoli z ukrmovoyu navchannya i neprihilnosti polskoyi vladi Azh zi zminoyu statutu 1924 umovi praci UPT desho pokrashali popri te sho ne bulo dozvoleno UTP poshiriti diyalnist na pivnichno zahidni zemli U 1926 roci zmineno nazvu UPT na Ridna Shkola darma sho nazvoyu Ridna Shkola koristuvalisya i ranish Osvitni kulturni naukovi molodizhni organizaciyi yaki stvoriv chi pidtrimuvav Andrej Sheptickij Bogoslovske naukove tovaristvo Prosvita ukrayinska shkilna organizaciya Ridna Shkola Chlenstvo i strukturaChlenstvo v Ridnij Shkoli bulo odnostupeneve tovaristvo ocholyuvala Golovna Uprava u Lvovi obrana na Zagalnih z yizdah Ridnoyi Shkoli Nizovimi klitinami buli gurtki Ridnoyi Shkoli poserednimi organizacijnimi lankami povitovi Soyuzi kruzhkiv u tih povitah de yih ne bulo kerivnictvo veli gurtki Ridnoyi Shkoli u povitovih mistechkah Chislo gurtkiv i yih chlenstvo postijno zrostalo tak sho 1939 55 ukrayinskih miscevostej u Galichini mali svoyi gurtki Ridnoyi Shkoli a chlenstvo Ridnoyi Shkoli ohoplyuvalo blizko 8 ukrayinskogo naselennya u vici 20 rokiv i bilshe chislo povitovih soyuziv 30 Zrostannya gurtkiv i chlenstva vidno z tablici Zrostannya gurtkiv i chlenstva 1914 1930 1939 Kilkist gurtkiv 59 593 2074 Kilkist chleniv u tis 4 8 31 6 105 0 Ridna Shkola stala v novih umovah idejnoyu j organizacijnoyu centraleyu vsogo ukrayinskogo privatnogo shkilnictva v Galichini ta ocholyuvala borotbu za ukrayinsku shkolu vona zvertala golovnu uvagu na rozbudovu shkilnictva vsih vidiv Kilkist shkil Ridnoyi Shkoli i uchniv u nih v duzhkah u tis taka Kilkist shkil Ridnoyi Shkoli i uchniv u nih v duzhkah u tis 1914 1930 1938 Narodni 18 81 6 7 33 6 1 Seredni zagalnoosvitni 7 12 1 6 23 2 5 Fahovi 7 0 9 15 1 5 razom iz zbirnimi lekciyami u tomu chisli 12 gimnazij 11 liceyiv Chislo narodnih shkil R Sh bulo nevelike u nih navchalosya blizko 2 ukrayinskih ditej yak cherez finansovi trudnoshi tak i pereponi z boku polskoyi vladi U deyakih miscevostyah yih zaminyali tak zvani zbirni lekciyi shkoli bez uryadovoyi koncesiyi a pislya yih likvidaciyi vladoyu tak zvane domashnye navchannya ne bilshe 10 ditej razom yake takozh ne rozvinulosya cherez peresliduvannya administraciyi 1938 ce navchannya veli ledve 4 gurtki U serednih shkolah R Sh navchalosya ponad 20 ukrayinskoyi molodi yaka hodila do serednih shkil Sered fahovih shkil bula odna serednya torgovelna gimnaziya u Lvovi i 5 fahovo dopomizhnih Razom u vsih shkolah R Sh pracyuvalo bl 350 postijnih uchiteliv i 150 t zv dohodyachih R Sh bujno rozvinula u 1930 ih pp sezonovi sadki 1930 41 1938 605 z 22100 ditmi postijnih sadkiv bulo malo 3 t zv zahoronki 120 ditej i Z svitlici 100 ditej Doshkilnij praci dopomoglo vidavnictvo R Sh pidruchnika Ukrayinske doshkillya za redakciyeyu L Yasinchuka Pri gurtkah R Sh tvoreno gurtki dorostu R Sh 1935 16 000 molodi 1936 873 gurtkiv z 6 188 uchnyami ale vlada yih zaboronila odnak deyaki diyali j dali j zgodom vihovannya molodi velosya u zagalnih ramkah praci gurtkiv Bursi R Sh vtratili znachennya yih bulo u 1938 1939 rokah 5 z 151 uchnem P III vela takozh vihovno osvitnyu diyalnist dlya starshih za dopomogoyu referativ 1937 yih bulo 1761 a sluhalo 24524 osobi koncertiv 306 amatorskih i teatralnih vistav 1560 ta prilyudnih vistupiv shkilnoyi molodi vihovnih ustanov R III 4 208 Vazhlive znachennya mali riznogo rodu kursi ukrayinoznavstva dlya nepismennih kerivnic sadkiv i ridnoshkilnih kerivnikiv pletinnya kuhovarstva tosho razom 64 z 1480 uchasnikami ci kursi chasto zaminyali shkilne navchannya Pri gurtkah diyali biblioteki 653 z 72 207 knizhkami i 17 097 chitachami u tomu chisli 11 176 molodi a pri Golovnij Upravi R Sh pedagogichna biblioteka z 2580 knig vsi chisla na 193738 Vidavnicha diyalnist bula mensha nizh do 1914 z 1932 R Sh vidavala ilyustrovanij zhurnal Ridna Shkola sho vihodiv dvichi na misyac Pid polskim natiskom na oboronu ukrayinskogo shkilnictva R Sh dovodilosya vitrachati bilshe energiyi nizh do 1918 Najbilshe zusil koshtuvalo vlashtuvannya shkilnih plebiscitiv za ukrayinsku movu u shkolah vpershe 1924 ponad 600 000 zayav vid batkiv Pri Golovnij Upravi R Sh u 1930 h rokah isnuvala Ukrayinska Poradnya dlya viboru zvannya golova S Pasternak sekretar V Metelskij ta dva pidpriyemstva knigarnya 1938 rik obig 228 000 zolotih chistij pributok 3 970 zolotih i vidavnictvo Do najvazhlivishih imprez sho yih vlashtovuvala R Sh nalezhali svyatkuvannya 50 littya R Sh 1931 1932 u Lvovi na provinciyi v Galichini j na emigraciyi zokrema v SShA I Ukrayinskij Pedagogichnij Kongres 2 3 lipnya 1935 ta jogo zavershennya Persha Ukrayinska Pedagogichna Vistava Lviv cherven 1938 Shoroku pered zakinchennyam shkilnogo roku u Lvovi i po bilshih mistah vidbuvalisya ridnoshkilni Svyata Molodi Vidatki R Sh stanovili na pochatku 1930 ih pp 2 2 mln zolotih richno 1937 1938 1430 500 zolotih pributki gol oplata v serednih i fahovih shkolah pributki z vidavnictva i kooperativi Ridna Shkola tosho stanovili zvich polovinu vidatkiv 1937 1938 754700 Nedobir pokrivavsya z dobrovilnih pozhertv gromadyanstva sered in ukrayinskoyi emigraciyi za okeanom zokrema u SShA ta chlenskih vneskiv shoroku vlashtovuvano masovi zbirki na kolyadu i na pisanku R Sh Golovami R Sh u 1920 1930 h rokah buli Antin Gladishovskij Omelyan Terleckij Bronislav Yaniv Illya Kokorudz Ivan Galushinskij Mikola Zayachkivskij Denis Korenec in diyachi R Sh krim dovoyennih Ivan Gerasimovich V Ilnickij Olena Kisilevska Mihajlo Klimkevich Miron Konovalec dovgolitnij sekretar R Sh Omelyan Popovich Olena Stepaniv Dashkevich Markiyan Terleckij Lev Yasinchuk delegat R Sh do SShA ta in Pislya prihodu bilshovikiv R Sh bula likvidovana Za nimeckoyi okupaciyi bilshist yiyi majna perejshla u vlasnist Ukrayinskih Osvitnih Tovaristv voni j vikonuvali chastinu zavdan gurtkiv R Sh ta UCK i jogo klitin Na emigraciyi podekudi vzhivayut nazvu R Sh ustanovi sho utrimuyut ukrayinski shkoli abo vedut osvitnyu robotu Vidnovlennya diyalnosti v nezalezhnij UkrayiniPochinayuchi z 1987 Stasiv Kalinec Irina Onufriyivna bere shonajaktivnishu uchast u probudzhenni vilnogo kulturnogo ta gromadskogo zhittya Lvova Uchast u stvorenni Klubu molodih uchenih Uchast u stvorenni Tovaristva ukrayinskoyi movi TUM 1990 roku Irinu Kalinec obirayut deputatom Verhovnoyi Radi Ukrayini Z travnya 1990 pracyuye nachalnikom Lvivskogo oblasnogo upravlinnya osviti Vona provela reformu shkoli v napryamku ukrayinizaciyi shkilnoyi sistemi Irina Kalinec brala uchast u stvorenni nizki novih navchalnih zakladiv liceyiv gimnazij zokrema liceyu Geroyiv Krut profilnoyi gazeti Osnova Mizhnarodnogo centru osviti nauki j kulturi Tovaristvo naukovih vikladiv imeni Petra Mogili vidnovilo svoyu diyalnist u lyutomu 1991 roku ta rekomenduvalo vidnoviti tovaristvo Ridna shkola U berezni 1991 roku za iniciativi gromadskosti zahidnih oblastej Ukrayini Tovaristvo vidnovilo svoyu diyalnist stvoreno gromadsku organizaciyu Lvivske krajove tovaristvo Ridna shkola LKT Ridna shkola Pershim prezidentom bulo obrano akademika NAN Ukrayini direktora Fiziko mehanichnogo institutu im G V Karpenka Nacionalnoyi Akademiyi nauk Ukrayini profesora Panasyuka Volodimira Vasilovicha Kerivniki organizaciyi Z zhovtnya 2003 roku Prezidentom LKT Ridna shkola ye doktor pedagogichnih nauk profesor Sikorskij Petro Ivanovich Vice prezident Tovaristva kandidat pedagogichnih nauk docent Gercyuk Dmitro Dmitrovich Golova Koordinacijnoyi radi kandidat tehnichnih nauk Yavorskij Mihajlo Stepanovich Adresa organizaciyi m Lviv vul Kopernika 42Meta organizaciyiZgurtuvannya shirokih kil gromadskosti i zaluchennya yiyi do procesiv vidrodzhennya duhovnosti ta utverdzhennya ukrayinskoyi osviti movi i kulturi Dlya dosyagnennya svoyeyi meti Tovaristvo vivchaye i uzagalnyuye gromadsku dumku shodo procesiv yaki vidbuvayutsya v osvityanskomu seredovishi ta doshkilli spivpracyuye z organami derzhavnoyi vladi z aktualnih zavdan diyalnosti ukrayinskoyi shkoli organizovuye seminari konferenciyi krugli stoli realizuye pravo zakonodavchoyi iniciativi a takozh vislovlyuye svoye stavlennya do derzhavnih zahodiv sho stosuyutsya osvityanskoyi politiki spriyaye pidgotovci ta vidannyu novih navchalnih pidruchnikiv ta posibnikiv vprovadzhennyu suchasnih tehnologij navchannya i vihovannya uchnivskoyi ta studentskoyi molodi Realizovani proyektiZapochatkuvannya periodichnogo vidannya naukovogo almanahu Tovaristvo Ridna shkola istoriya i suchasnist provedennya u Lvovi Drugogo ukrayinskogo pedagogichnogo kongresu organizaciya seriyi sociologichnih doslidzhen Shkola ochima shkolyariv poshuk ta pidtrimka talanovitoyi uchnivskoyi molodi provedennya konkursiv vidannya poetichnih zbirok ta in zaluchennya krashih vchiteliv do napisannya seriyi shkilnih pidruchnikiv z ukrayinoznavstva pidgotovka i vinesennya na shiroke gromadske obgovorennya polozhen pro sistemu gromadskogo samovryaduvannya v osviti organizaciyu zovnishnogo nezalezhnogo testuvannya vipusknikiv zagalnoosvitnih navchalnih zakladiv i zarahuvannya yih do VNZ Ukrayini pro osvitno kulturnij okrug ta inshe Div takozh Ridna shkola na Berezhanshini Kolomijska zhinocha seminariya Tovaristvo naukovih vikladiv imeni Petra MogiliDzherela ta literaturaZhurnal Ridna Shkola rik I IX L 1932 1939 Lvivske krajove tovaristvo Ridna shkola vazhlivishi materiali z rozvitku ukrayinskoyi osviti v diyalnosti tovaristva za 2003 2013 rr red P I Sikorskij Lviv FOP Korpan B I 2013 368 s ISBN 978 966 665 565 6 Zomko N S Ukrayinske Pedagogichne Tovaristvo Ridna shkola yak viraznik ukrayinskoyi ideyi v osvitnomu ta nacionalnomu zhitti Galichini u mizhvoyennij period S 23 25 Knigovidavnicha diyalnist Ukrayinskogo pedagogichnogo tovaristva Ridna shkola 1881 1939 bibliografichnij oglyad Mariya Valo Zapiski Lvivskoyi naukovoyi biblioteki im V Stefanika zb nauk prac Lviv 2000 Vip 7 8 S 102 112 Kubijovich V Ridna shkola Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Tovaristvo Ridna shkola 1881 1939 G Bilavich B Savchuk Ivano Frankivsk Lileya NV 1999 208 s Chornovol I P Ridna shkola Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 218 ISBN 978 966 00 1290 5 Yasinchuk L 50 lit Ridnoyi Shkoli 1881 1931 Lviv Nakladom t va Ridna shkola 1931 270 s Posilannya Ridna shkola Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1598 1000 ekz Klochko R Proyekt Interaktivnij Lviv Ukrayinske pedagogichne tovaristvo lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 30 sichnya 2021 Istoriya Ridnoyi shkoli territoryterror org ua Muzej Teritoriya Teroru Procitovano 30 sichnya 2021 Naukovij almanah Tovaristvo Ridna shkola istoriya i suchasnist lnu edu ua Fakultet pedagogichnoyi osviti Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Procitovano 30 sichnya 2021 Ce nezavershena stattya pro osvitu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro nepributkovu organizaciyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi