Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дени́с Корене́ць (*3 квітня 1875, с. Розвадів — † 6 березня 1946, Мюнхен) — український педагог, історик, географ, організатор фахового економічного шкільництва, активний діяч кооперативного руху в Галичині.
| Коренець Денис Васильович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 3 квітня 1875 Розвадів, Жидачівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Помер | 6 березня 1946 (70 років) Мюнхен, Американська зона окупації Німеччини, Німеччина |
| Національність | українець |
| Діяльність | історик, географ |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| Галузь | історія, географія |
| Батько | Василь Коренець |
| Мати | Йосифа |
| Брати, сестри | d |
| У шлюбі з | Добрянська-Коренець Ольга |
 Роботи у Вікіджерелах Коренець Денис Васильович у Вікісховищі | |
Біографія
Денис Коренець народився 3 квітня 1875 року в с. Розвадів, біля Миколаєва. Від батька — Василя Коренця — вчителя народної школи, Денис успадкував працьовитість, точність, відповідальність і велике захоплення до науки. Після закінчення чотирикласної школи Денис вступив до Стрийської гімназії, у якій належав до кращих учнів.
Студентські роки
Ще в гімназійні роки Д. Коренець захоплювався історією і тому після складання випускних іспитів подався у 1893 р. до Львівського університету на філософський факультет. Вивчав історію, географію, українську мову і літературу у відомих вчених — М. Грушевського, І. Шараневича, В. Дембінського, А. Ремана. Належав до кращих студентів М. Грушевського, про яких останній писав у своїй автобіографії: «…з мого семінара повиходило чимало людей, які полишили деякий, а часом і дуже значний слід в науковій роботі, а деякі роблять науково і далі, не зважаючи на тяжкі обставини (ідучи в хронологічному порядку були то: О. Терлецький, Д. Коренець, М. Кордуба та ін.)».
Родичі
Його дружиною була Ольга Коренець (Добрянська) — громадська діячка і письменниця. Він мав старшого брата Олександра — священика, автора «Молитвенника для жовнірів українців-католиків», сестру Софію — випускниця Музичної Академії у Відні, оперна співачка, яка пропагувала українські пісні як в рідному краї, так і за кордоном у Познані, Відні, Римі.
Наукова праця
Першою науковою розвідкою Дениса Коренця була праця «Зносини гетьмана Івана Виговського з Польщею в роках 1657-58» (Записки НТШ, т.38, 1900), в якій він на основі найновіших джерел показує події в Україні від смерті Б. Хмельницького і вибору І. Виговського гетьманом України до часу підписання угоди в Гадячі. Документально доводить, що Москва від Переяславської Ради постійно обмежувала права самостійної козацької держави, втручалася у внутрішні справи України. У другій історичній розвідці — «Повстання Мартина Пушкаря» Д. Коренець розкриває причини внутрішнього розпаду України після смерті Б. Хмельницького. Праця була надрукована в 1906 р. в «Ювілейному збірнику», який видали учні М. Грушевського з нагоди 10-річчя його наукової і педагогічної діяльності у Львові. Перебуваючи в евакуації, під час зайняття Львова російськими військами, у Відні, в 1915 р. Д. Коренець написав науково-популярний «Нарис історії України», який вийшов окремою книгою з додатком географічних карт і користувався великою популярністю серед читачів, особливо учнів і студентів.
Сприятливе довкілля батьківської оселі з національними традиціями та середовище професорів Стрийської гімназії, свідомих високої національно-культурної місії; активне студентське життя у Львівському університеті, участь у наукових семінарах під керівництвом М. Грушевського вплинули на формування світогляду Д. Коренця і викликали потребу молодого науковця працювати для рідного народу. Після закінчення університету в 1897 р. Денис Коренець обирає працю вчителя історії і географії, виховника молоді.
Педагогічна і культурно-освітня діяльність
Педагогічна і культурно-освітня діяльність Д. Коренця припадає на сприятливий період національно-культурного відродження українців за Австро-Угорщини, а також часи діяльності рідної школи у складних умовах польської, згодом більшовицької та німецько-фашистської окупації.
На початку ХХ ст. становище в національній освіті було непростим: урядова політика була спрямована на полонізацію українського шкільництва шляхом розширення мережі польських та двомовних шкіл і закриття українських, переслідування та звільнення з посад вчителів-українців. У цей період Денис Коренець працює вчителем у гімназіях Перемишля, Коросна, у філії Львівської академічної гімназії. Учні з любов'ю і пошаною ставилися до свого вчителя. Володіючи ґрунтовними знаннями світової та вітчизняної історії, Д. Коренець у викладацькій практиці використовував надбання європейської педагогічної думки щодо побудови навчально-виховного процесу на засадах співпраці і співтворчості з учнями. Будучи талановитим педагогом, науковцем-істориком і географом, Д. Коренець мотивував учням потребу ґрунтовного вивчення предмету. Він підкреслював: «ми замало знаємо і ще менше цінуємо свою історію та батьківську землю, а через те в останніх століттях ми так і не спромоглися на гідну оборону нашої землі та історії перед ворогом. Молодому поколінню варто ґрунтовно пізнати свою історію, більше полюбити рідну землю, осягнуте знання та любов прищепити іншим, тоді ми зможемо стати вільними господарями своєї землі». Ці думки Д. Коренця як педагога і патріота є актуальними і сьогодні не тільки для шкільного навчально-виховного процесу, а й для усвідомлення всією спільнотою України, кому небайдужа доля нашої державності.
Участь у кооперативному русі
Захопившись рухом громадсько-економічного будівництва, яке почав у Перемишлі Т. Кормош, а на Стрийщині — Є. Олесницький, Д. Коренець під їх впливом стає також практичним кооператором, відчувши у цьому велику суспільну потребу для поступу нації, проаналізувавши історичний процес розвитку європейських народів. Шлях організатора кооперативного руху в Галичині розпочинає директором «Спілки для господарства і торгівлі» (1900 р.), яка стала першою у розвитку сільськогосподарської кооперації регіону. Д. Корінець проводив велику роботу для популяризації ідей кооперації: брав участь в організації сільськогосподарських віче, їздив у села з лекціями і бесідами про культуру господарювання, виступав з статтями в українських часописах.
Після об'єднання торговельного відділу «Сільського господаря» із «Спілкою для господарства і торгівлі» у «Крайовий Союз Господарсько-Торговельних Спілок» (1911 р.) Д. Коренця обрали урядуючим директором. Новий союз став центром молодої сільськогосподарської кооперації в Галичині. Денис Коренець, не перериваючи своєї головної педагогічної праці в гімназії і Торговельній школі, був членом управи цієї кооперативної централі, потім — головою Ради Центросоюзу. Він вивчає особливості, досвід і досягнення кооперації в різних країнах Європи. Так, подорожуючи, у липні 1914 р. він побував у Бельгії, де вивчав досвід з розвитку споживчої кооперації. Найбільше його зацікавила специфіка сільськогосподарської кооперації в Данії, що відрізнялася передусім сприятливим характером господарства країни, її спеціалізацію на експорт м'ясних та молочних продуктів, розвинутим хліборобством, а тому могла стати зразком для української сільськогосподарської кооперації.
Відкриття власної школи
Розуміючи значення кооперації, комерції, підприємництва для господарського життя народу в тогочасному світі, приступив до побудови українського професійного шкільництва цього профілю. Він, з 1917 р., будучи директором Торговельної Школи товариства «Просвіта» у Львові, реорганізував її (1924 р.) у середню школу, насичуючи навчальні плани більшою кількістю та ґрунтовнішим вивченням навчальних предметів, які були б потрібні випускникам у майбутній практичній діяльності, запровадив випускні іспити, проходження практики і працевлаштування. При школі створив Однорічний курс для абітурієнтів (1920 р.) і Вищий Кооперативний курс як єдиний навчально-виробничий комплекс з підготовки спеціалістів для українських економічно- господарських інституцій. За взірцем вищої школи проводились заняття семінари, кожних три місяці курсанти складали колоквіум з усіх предметів, а наприкінці курсу — головний іспит при комісії. Вони спеціалізувалися у трьох напрямках (господарсько-споживчому, кредитовому, молочарному), проходили обов'язкову практику в кооперативах.
В позаурочний час молодь самостійно вела шкільний кооператив «Чайка», що був практичною школою кооперації і громадського життя. Гурток «Молоді Кооператори» об'єднував найбільш зацікавлених кооперативними справами учнів школи.
В школі працювали спортивно-краєзнавчий гурток «Стрибог», антиалкогольний «Відродження». Д. Коренець активно цікавиться життям і працею «Лугів», «Січей», «Плаю», виступає на з'їздах «Сокола-Батька», приділяє увагу кооперативному вихованню молоді в українських приватних гімназіях. Особливо цікавиться досвідом культурно-просвітницької роботи Міжнародного Кооперативного Союзу, бере участь у конференції «Міжнародне кооперативне виховання, його мета і методи» у Нордофі (Швейцарія).
Досягнення здібного педагога і організатора занепокоїли польську владу і він був змушений в 1935 р. відмовитись від директорства, щоб зберегти школу від закриття.
Діяльність в період німецької окупації
В період німецької окупації продовжував закликати в українській загальній і кооперативній пресі — в «Ділі», «Новому Часі», «Кооперативній Республіці», — до розбудови фахово-економічних шкіл, вказував на їх необхідність і користь з них, на способи їх організації, програми. А також писав економічні статті-огляди, які стали першоджерелами до вивчення української кооперації в Галичині. На еміграції у Німеччині Д. Коренець почав писати спогади, щоб «спричинитися до вірного відображення доби, в якій жив і дещо робив». Однак смерть не дозволила здійснити до кінця його наміри.
Примітки
- Миколаївщина. Збірник наукових статей. — Т.1 / Iн-т українознавства iм. I.Крип'якевича НАН України. — Львів, 1998. — С. 238.
- Миколаївщина. Збірник наукових статей. — Т.1 / Iн-т українознавства iм. I.Крип'якевича НАН України. — Львів, 1998. — С. 243.
- Записки НТШ, т.38, 1900 р.
- Миколаївщина. Збірник наукових статей. — Т.1 / Iн-т українознавства iм. I.Крип'якевича НАН України. — Львів, 1998. — С. 239.
- Миколаївщина. Збірник наукових статей. — Т.1 / Iн-т українознавства iм. I.Крип'якевича НАН України. — Львів, 1998. — С. 240.
- Витанович І. Історія українського кооперативного руху. Нью-Йорк, 1964.
- Качор А. Денис Коренець: Начерк його життя та праці на тлі українського фахового шкільництва і сільськогосподарської кооперації в Західній Україні. Вінніпеґ, 1955.
- Миколаївщина. Збірник наукових статей. — Т.1 / Iн-т українознавства iм. I.Крип'якевича НАН України. — Львів, 1998. — С. 242.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Korenec Deni s Korene c 3 kvitnya 1875 s Rozvadiv 6 bereznya 1946 Myunhen ukrayinskij pedagog istorik geograf organizator fahovogo ekonomichnogo shkilnictva aktivnij diyach kooperativnogo ruhu v Galichini Korenec Denis VasilovichNarodivsya3 kvitnya 1875 1875 04 03 Rozvadiv Zhidachivskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dolitavshina Avstro UgorshinaPomer6 bereznya 1946 1946 03 06 70 rokiv Myunhen Amerikanska zona okupaciyi Nimechchini NimechchinaNacionalnistukrayinecDiyalnististorik geografAlma materLNU im I FrankaGaluzistoriya geografiyaBatkoVasil KorenecMatiJosifaBrati sestridU shlyubi zDobryanska Korenec OlgaRoboti u Vikidzherelah Korenec Denis Vasilovich u VikishovishiBiografiyaDenis Korenec narodivsya 3 kvitnya 1875 roku v s Rozvadiv bilya Mikolayeva Vid batka Vasilya Korencya vchitelya narodnoyi shkoli Denis uspadkuvav pracovitist tochnist vidpovidalnist i velike zahoplennya do nauki Pislya zakinchennya chotiriklasnoyi shkoli Denis vstupiv do Strijskoyi gimnaziyi u yakij nalezhav do krashih uchniv Studentski roki She v gimnazijni roki D Korenec zahoplyuvavsya istoriyeyu i tomu pislya skladannya vipusknih ispitiv podavsya u 1893 r do Lvivskogo universitetu na filosofskij fakultet Vivchav istoriyu geografiyu ukrayinsku movu i literaturu u vidomih vchenih M Grushevskogo I Sharanevicha V Dembinskogo A Remana Nalezhav do krashih studentiv M Grushevskogo pro yakih ostannij pisav u svoyij avtobiografiyi z mogo seminara povihodilo chimalo lyudej yaki polishili deyakij a chasom i duzhe znachnij slid v naukovij roboti a deyaki roblyat naukovo i dali ne zvazhayuchi na tyazhki obstavini iduchi v hronologichnomu poryadku buli to O Terleckij D Korenec M Korduba ta in Rodichi Jogo druzhinoyu bula Olga Korenec Dobryanska gromadska diyachka i pismennicya Vin mav starshogo brata Oleksandra svyashenika avtora Molitvennika dlya zhovniriv ukrayinciv katolikiv sestru Sofiyu vipusknicya Muzichnoyi Akademiyi u Vidni operna spivachka yaka propaguvala ukrayinski pisni yak v ridnomu krayi tak i za kordonom u Poznani Vidni Rimi Naukova pracya Pershoyu naukovoyu rozvidkoyu Denisa Korencya bula pracya Znosini getmana Ivana Vigovskogo z Polsheyu v rokah 1657 58 Zapiski NTSh t 38 1900 v yakij vin na osnovi najnovishih dzherel pokazuye podiyi v Ukrayini vid smerti B Hmelnickogo i viboru I Vigovskogo getmanom Ukrayini do chasu pidpisannya ugodi v Gadyachi Dokumentalno dovodit sho Moskva vid Pereyaslavskoyi Radi postijno obmezhuvala prava samostijnoyi kozackoyi derzhavi vtruchalasya u vnutrishni spravi Ukrayini U drugij istorichnij rozvidci Povstannya Martina Pushkarya D Korenec rozkrivaye prichini vnutrishnogo rozpadu Ukrayini pislya smerti B Hmelnickogo Pracya bula nadrukovana v 1906 r v Yuvilejnomu zbirniku yakij vidali uchni M Grushevskogo z nagodi 10 richchya jogo naukovoyi i pedagogichnoyi diyalnosti u Lvovi Perebuvayuchi v evakuaciyi pid chas zajnyattya Lvova rosijskimi vijskami u Vidni v 1915 r D Korenec napisav naukovo populyarnij Naris istoriyi Ukrayini yakij vijshov okremoyu knigoyu z dodatkom geografichnih kart i koristuvavsya velikoyu populyarnistyu sered chitachiv osoblivo uchniv i studentiv Spriyatlive dovkillya batkivskoyi oseli z nacionalnimi tradiciyami ta seredovishe profesoriv Strijskoyi gimnaziyi svidomih visokoyi nacionalno kulturnoyi misiyi aktivne studentske zhittya u Lvivskomu universiteti uchast u naukovih seminarah pid kerivnictvom M Grushevskogo vplinuli na formuvannya svitoglyadu D Korencya i viklikali potrebu molodogo naukovcya pracyuvati dlya ridnogo narodu Pislya zakinchennya universitetu v 1897 r Denis Korenec obiraye pracyu vchitelya istoriyi i geografiyi vihovnika molodi Pedagogichna i kulturno osvitnya diyalnistPedagogichna i kulturno osvitnya diyalnist D Korencya pripadaye na spriyatlivij period nacionalno kulturnogo vidrodzhennya ukrayinciv za Avstro Ugorshini a takozh chasi diyalnosti ridnoyi shkoli u skladnih umovah polskoyi zgodom bilshovickoyi ta nimecko fashistskoyi okupaciyi Na pochatku HH st stanovishe v nacionalnij osviti bulo neprostim uryadova politika bula spryamovana na polonizaciyu ukrayinskogo shkilnictva shlyahom rozshirennya merezhi polskih ta dvomovnih shkil i zakrittya ukrayinskih peresliduvannya ta zvilnennya z posad vchiteliv ukrayinciv U cej period Denis Korenec pracyuye vchitelem u gimnaziyah Peremishlya Korosna u filiyi Lvivskoyi akademichnoyi gimnaziyi Uchni z lyubov yu i poshanoyu stavilisya do svogo vchitelya Volodiyuchi gruntovnimi znannyami svitovoyi ta vitchiznyanoyi istoriyi D Korenec u vikladackij praktici vikoristovuvav nadbannya yevropejskoyi pedagogichnoyi dumki shodo pobudovi navchalno vihovnogo procesu na zasadah spivpraci i spivtvorchosti z uchnyami Buduchi talanovitim pedagogom naukovcem istorikom i geografom D Korenec motivuvav uchnyam potrebu gruntovnogo vivchennya predmetu Vin pidkreslyuvav mi zamalo znayemo i she menshe cinuyemo svoyu istoriyu ta batkivsku zemlyu a cherez te v ostannih stolittyah mi tak i ne spromoglisya na gidnu oboronu nashoyi zemli ta istoriyi pered vorogom Molodomu pokolinnyu varto gruntovno piznati svoyu istoriyu bilshe polyubiti ridnu zemlyu osyagnute znannya ta lyubov prishepiti inshim todi mi zmozhemo stati vilnimi gospodaryami svoyeyi zemli Ci dumki D Korencya yak pedagoga i patriota ye aktualnimi i sogodni ne tilki dlya shkilnogo navchalno vihovnogo procesu a j dlya usvidomlennya vsiyeyu spilnotoyu Ukrayini komu nebajduzha dolya nashoyi derzhavnosti Uchast u kooperativnomu rusiZahopivshis ruhom gromadsko ekonomichnogo budivnictva yake pochav u Peremishli T Kormosh a na Strijshini Ye Olesnickij D Korenec pid yih vplivom staye takozh praktichnim kooperatorom vidchuvshi u comu veliku suspilnu potrebu dlya postupu naciyi proanalizuvavshi istorichnij proces rozvitku yevropejskih narodiv Shlyah organizatora kooperativnogo ruhu v Galichini rozpochinaye direktorom Spilki dlya gospodarstva i torgivli 1900 r yaka stala pershoyu u rozvitku silskogospodarskoyi kooperaciyi regionu D Korinec provodiv veliku robotu dlya populyarizaciyi idej kooperaciyi brav uchast v organizaciyi silskogospodarskih viche yizdiv u sela z lekciyami i besidami pro kulturu gospodaryuvannya vistupav z stattyami v ukrayinskih chasopisah Pislya ob yednannya torgovelnogo viddilu Silskogo gospodarya iz Spilkoyu dlya gospodarstva i torgivli u Krajovij Soyuz Gospodarsko Torgovelnih Spilok 1911 r D Korencya obrali uryaduyuchim direktorom Novij soyuz stav centrom molodoyi silskogospodarskoyi kooperaciyi v Galichini Denis Korenec ne pererivayuchi svoyeyi golovnoyi pedagogichnoyi praci v gimnaziyi i Torgovelnij shkoli buv chlenom upravi ciyeyi kooperativnoyi centrali potim golovoyu Radi Centrosoyuzu Vin vivchaye osoblivosti dosvid i dosyagnennya kooperaciyi v riznih krayinah Yevropi Tak podorozhuyuchi u lipni 1914 r vin pobuvav u Belgiyi de vivchav dosvid z rozvitku spozhivchoyi kooperaciyi Najbilshe jogo zacikavila specifika silskogospodarskoyi kooperaciyi v Daniyi sho vidriznyalasya peredusim spriyatlivim harakterom gospodarstva krayini yiyi specializaciyu na eksport m yasnih ta molochnih produktiv rozvinutim hliborobstvom a tomu mogla stati zrazkom dlya ukrayinskoyi silskogospodarskoyi kooperaciyi Vidkrittya vlasnoyi shkoli Vikladachi j studenti torgovelnoyi shkoli u Lvovi 1929 r Poseredini direktor Denis Korenec Rozumiyuchi znachennya kooperaciyi komerciyi pidpriyemnictva dlya gospodarskogo zhittya narodu v togochasnomu sviti pristupiv do pobudovi ukrayinskogo profesijnogo shkilnictva cogo profilyu Vin z 1917 r buduchi direktorom Torgovelnoyi Shkoli tovaristva Prosvita u Lvovi reorganizuvav yiyi 1924 r u serednyu shkolu nasichuyuchi navchalni plani bilshoyu kilkistyu ta gruntovnishim vivchennyam navchalnih predmetiv yaki buli b potribni vipusknikam u majbutnij praktichnij diyalnosti zaprovadiv vipuskni ispiti prohodzhennya praktiki i pracevlashtuvannya Pri shkoli stvoriv Odnorichnij kurs dlya abituriyentiv 1920 r i Vishij Kooperativnij kurs yak yedinij navchalno virobnichij kompleks z pidgotovki specialistiv dlya ukrayinskih ekonomichno gospodarskih institucij Za vzircem vishoyi shkoli provodilis zanyattya seminari kozhnih tri misyaci kursanti skladali kolokvium z usih predmetiv a naprikinci kursu golovnij ispit pri komisiyi Voni specializuvalisya u troh napryamkah gospodarsko spozhivchomu kreditovomu molocharnomu prohodili obov yazkovu praktiku v kooperativah V pozaurochnij chas molod samostijno vela shkilnij kooperativ Chajka sho buv praktichnoyu shkoloyu kooperaciyi i gromadskogo zhittya Gurtok Molodi Kooperatori ob yednuvav najbilsh zacikavlenih kooperativnimi spravami uchniv shkoli V shkoli pracyuvali sportivno krayeznavchij gurtok Stribog antialkogolnij Vidrodzhennya D Korenec aktivno cikavitsya zhittyam i praceyu Lugiv Sichej Playu vistupaye na z yizdah Sokola Batka pridilyaye uvagu kooperativnomu vihovannyu molodi v ukrayinskih privatnih gimnaziyah Osoblivo cikavitsya dosvidom kulturno prosvitnickoyi roboti Mizhnarodnogo Kooperativnogo Soyuzu bere uchast u konferenciyi Mizhnarodne kooperativne vihovannya jogo meta i metodi u Nordofi Shvejcariya Dosyagnennya zdibnogo pedagoga i organizatora zanepokoyili polsku vladu i vin buv zmushenij v 1935 r vidmovitis vid direktorstva shob zberegti shkolu vid zakrittya Diyalnist v period nimeckoyi okupaciyi V period nimeckoyi okupaciyi prodovzhuvav zaklikati v ukrayinskij zagalnij i kooperativnij presi v Dili Novomu Chasi Kooperativnij Respublici do rozbudovi fahovo ekonomichnih shkil vkazuvav na yih neobhidnist i korist z nih na sposobi yih organizaciyi programi A takozh pisav ekonomichni statti oglyadi yaki stali pershodzherelami do vivchennya ukrayinskoyi kooperaciyi v Galichini Na emigraciyi u Nimechchini D Korenec pochav pisati spogadi shob sprichinitisya do virnogo vidobrazhennya dobi v yakij zhiv i desho robiv Odnak smert ne dozvolila zdijsniti do kincya jogo namiri PrimitkiMikolayivshina Zbirnik naukovih statej T 1 In t ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Lviv 1998 S 238 Mikolayivshina Zbirnik naukovih statej T 1 In t ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Lviv 1998 S 243 Zapiski NTSh t 38 1900 r Mikolayivshina Zbirnik naukovih statej T 1 In t ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Lviv 1998 S 239 Mikolayivshina Zbirnik naukovih statej T 1 In t ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Lviv 1998 S 240 Vitanovich I Istoriya ukrayinskogo kooperativnogo ruhu Nyu Jork 1964 Kachor A Denis Korenec Nacherk jogo zhittya ta praci na tli ukrayinskogo fahovogo shkilnictva i silskogospodarskoyi kooperaciyi v Zahid nij Ukrayini Vinnipeg 1955 Mikolayivshina Zbirnik naukovih statej T 1 In t ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Lviv 1998 S 242