Свідрук Марта Іванівна

Марта Свідрук (18 березня 1928, м. Надвірна, Надвірнянський повіт, Станіславське воєводство, Друга Річ Посполита — 22 лютого 1952, урочище Хубена біля с. Дзвиняч, Солотвинський район, Станіславівська область, УРСР) - учасниця повстанського руху, зв'язкова Михайла Дяченка.

Свідрук Марта Іванівна
Прізвисько	«Настя», «Черемшина», «Марічка», «Параска Чумбей»;
Народження	9 березня 1928(1928-03-09) Надвірна, Надвірнянський повіт, Станіславське воєводство, Друга Річ Посполита
Смерть	22 лютого 1952(1952-02-22) (23 роки) урочище Хубена біля с. Дзвиняч, Солотвинський район, Станіславівська область, УРСР
Поховання	Надвірна, старий цвинтар
Національність	українка
Країна	Друга Річ Посполита - УРСР
Звання	зв'язкова (УПА)
Нагороди	почесні громадяни міста Надвірна (2012)

Життєпис

Народилася 9 березня 1928 року в Надвірній у родині Івана Свідрука та Анни Келеман. У 1943 році вступила до станіславівської гімназії. У 1944 році вступає до лав УПА і стає зв'язковою. Бойове навчання пройшла у с. Цуцилові на Надвірнянщині. Працювала секретаркою в міській раді та одночасно була зв'язковою Михайла Дяченка. Перебувала в криївках сіл Дзвиняч та Молодьків. У 1947 році Марта опинилась під наглядом КГБ, тому за допомогою підпільників отримала паспорт на ім'я Параски Чумбей і переїхала у Теребовлю, де працювала у школі бібліотекаркою. Через підозри директора школи переїжджає до Львова, де здобуває робітничу професію. Згодом повертається у Надвірну.

Восени 1951 року Марта Свідрук разом з Михайлом Дяченком перебирається у бункер на горі Городище, що біля Надвірної. Загинула під час проведення опереції з розшуку та знищення керівників Карпатського крайового округу проводу ОУН. Одна з груп управління КГБ у Станіславівській області натрапила у лісі на бункер, в якому були повстанці. Сховавшись у бункері, повстанці знищили всі дкументи, а потім пострілялися. ^[2] Всіх повстанців поховано в одній братській могилі на цвинтарі в Солотвино. У 1992 році товариство "Меморіал" виявили в рові біля солотвинського цвинтаря зв'язані линвою скелети сімох осіб, серед них і один жіночий. Припустили, що це Марта Свідрук і тому рідна сестра підпільниці забрала останки до Надвірної і похована в одній могилі разом із загиблим братом - близнюком Мироном на старому цвинтарі, що знаходиться на вулиці Соборній.

Могила по периметру обнесена бетонним бардюром. У головах встановлено мармуровий мальтійський хрест (висота - 1, 8 м.)і плиту, на якій вгорі розміщений фотокерамічний портрет Мирона і Марти, а в центрі - табличка із написом. Могила належить до пам'ятки історії та мистецтва Івано-Франківської області під номером 2079.

14 жовтня 2008р. була відкрита меморіальна дошка Марті та Мирону Свідрукам. На вертикальній прямокутній плиті з чорного граніту вигравіювані погрудні портрети Мирона та Марти, а під ним нанесено присвятний напис. У 2012 році, рішенням Надвірнянської міської ради, і Марті Свідрукам присвоєно звання почесних громадян міста Надвірна і вручені грамоти, документи і медалі їхній рідній сестрі Емілії Андрійович (Свідрук).

Примітки

1. Євген Луців. «Люди з легенди. Життя та боротьба Мирона і Марти Свідруків» — Надвірна, 2015.
2. Звід пам’яток історії та культури України: Івано-Франківська область. Надвірнянський район. Івано-Франківськ: Місто Нв. 2012.
3. Мирон-«Вільшенко; Пімста; Завзятий» та Марта-«Марічка; Настя Черемшина» Свідруки – герої не вмирають.