Жовтневий район — колишній район у складі Станіславської області УРСР. Центром району було селище Жовтень (нині смт Єзупіль).
Жовтневий район | |
---|---|
Основні дані | |
Країна: | СРСР, УСРР |
Округа/Область: | Станіславська область |
Утворений: | 17 січня 1940 |
Ліквідований: | 6 червня 1957 |
Населені пункти та ради | |
Районний центр: | Жовтень |
Кількість селищних рад: | 1 |
Кількість сільських рад: | 20 |
Районна влада |
Історія
17 січня 1940 року Станіславський повіт було розділено на 5 районів. До Жовтневого району відійшли села ґмін Єзупіль, Деліїв і Маріямпіль.
Першим секретарем райкому компартії призначили Н. Ф. Черепаху, до того — перший секретар Липецького райкому Харківської області. Головою райвиконкому призначений Коваль, який поступово став національно свідомим і відмовився в 1941 році евакуюватись на схід, за що був розстріляний НКВС.
Станом на 1 вересня 1946 року площа району становила 200 км², 1 селищна рада, сільських рад — 20.
За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Жовтневому районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Ганнусівка і Дубівці.
На 22.01.1955 в районі залишилось 15 сільрад.
6 червня 1957 р. ліквідовано 5 районів області, між якими і Жовтневий, територію якого розділили між Галицьким і Більшівцівським районами.
Адміністративний поділ станом на 1 вересня 1946 року
- Жовтнева селищна рада
- селище Жовтень
- Бишівська сільська рада
- село Бишів
- хутір Воронець
- Вовчківська сільська рада
- село Вовчків
- Водниківська сільська рада
- село Водники
- Ганнусівська сільська рада
- село Ганнусівка
- Деліївська сільська рада
- село Делієве
- Дубовецька сільська рада
- село Дубівці
- хутір Перевози
- Кінчаківська сільська рада
- село Кінчаки
- Кремидівська сільська рада
- село Кремидів
- Козинська сільська рада
- село Козина
- Ланівська сільська рада
- село Лани
- Маринопільська сільська рада
- село Маринопіль
- Медухівська сільська рада
- село Медуха
- Межигорецька сільська рада
- село Межигірці
- Озерцівська сільська рада
- село Озерце
- Поберезька сільська рада
- село Побережжя
- Семаківська сільська рада
- село Семаківці
- Сілецька сільська рада
- село Сілець
- Тумирська сільська рада
- село Тумир
- Тустанська сільська рада
- село Тустань
- Хоростківська сільська рада
- село Хоростків
Жовтневий район був одним із осередків активного українського підпілля та опору у роки як німецької, так і радянської окупації. Провідником районного проводу ОУН був Ворона Василь Матвійович.
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 8 жовтня 2018.
- . Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
- Патриляк І.К. «Встань і борись! Слухай і вір…»: українське націоналістичне підпілля та повстанських рух (1939–1960 рр.): Монографія / Центр дослідження визвольного руху. — Львів: Часопис, 2012. — С. 40.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 496.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 5 грудня 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2013. Процитовано 19 серпня 2019.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 505-506.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2018. Процитовано 21 травня 2019.
Література
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 505–506.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhovtnevij rajon kolishnij rajon u skladi Stanislavskoyi oblasti URSR Centrom rajonu bulo selishe Zhovten nini smt Yezupil Zhovtnevij rajon Osnovni dani Krayina SRSR USRR Okruga Oblast Stanislavska oblast Utvorenij 17 sichnya 1940 Likvidovanij 6 chervnya 1957 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Zhovten Kilkist selishnih rad 1 Kilkist silskih rad 20 Rajonna vladaIstoriya17 sichnya 1940 roku Stanislavskij povit bulo rozdileno na 5 rajoniv Do Zhovtnevogo rajonu vidijshli sela gmin Yezupil Deliyiv i Mariyampil Pershim sekretarem rajkomu kompartiyi priznachili N F Cherepahu do togo pershij sekretar Lipeckogo rajkomu Harkivskoyi oblasti Golovoyu rajvikonkomu priznachenij Koval yakij postupovo stav nacionalno svidomim i vidmovivsya v 1941 roci evakuyuvatis na shid za sho buv rozstrilyanij NKVS Stanom na 1 veresnya 1946 roku plosha rajonu stanovila 200 km 1 selishna rada silskih rad 20 Za danimi oblupravlinnya MGB u 1949 r v Zhovtnevomu rajoni pidpillya OUN najaktivnishim bulo v selah Gannusivka i Dubivci Na 22 01 1955 v rajoni zalishilos 15 silrad 6 chervnya 1957 r likvidovano 5 rajoniv oblasti mizh yakimi i Zhovtnevij teritoriyu yakogo rozdilili mizh Galickim i Bilshivcivskim rajonami Administrativnij podil stanom na 1 veresnya 1946 roku Zhovtneva selishna rada selishe Zhovten Bishivska silska rada selo Bishiv hutir Voronec Vovchkivska silska rada selo Vovchkiv Vodnikivska silska rada selo Vodniki Gannusivska silska rada selo Gannusivka Deliyivska silska rada selo Deliyeve Dubovecka silska rada selo Dubivci hutir Perevozi Kinchakivska silska rada selo Kinchaki Kremidivska silska rada selo Kremidiv Kozinska silska rada selo Kozina Lanivska silska rada selo Lani Marinopilska silska rada selo Marinopil Meduhivska silska rada selo Meduha Mezhigorecka silska rada selo Mezhigirci Ozercivska silska rada selo Ozerce Poberezka silska rada selo Poberezhzhya Semakivska silska rada selo Semakivci Silecka silska rada selo Silec Tumirska silska rada selo Tumir Tustanska silska rada selo Tustan Horostkivska silska rada selo HorostkivDiyalnist OUN ta UPAZhovtnevij rajon buv odnim iz oseredkiv aktivnogo ukrayinskogo pidpillya ta oporu u roki yak nimeckoyi tak i radyanskoyi okupaciyi Providnikom rajonnogo provodu OUN buv Vorona Vasil Matvijovich Primitki Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 8 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2018 Procitovano 8 zhovtnya 2018 Patrilyak I K Vstan i boris Sluhaj i vir ukrayinske nacionalistichne pidpillya ta povstanskih ruh 1939 1960 rr Monografiya Centr doslidzhennya vizvolnogo ruhu Lviv Chasopis 2012 S 40 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 496 PDF Arhiv originalu PDF za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 5 grudnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 19 serpnya 2019 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 505 506 PDF Arhiv originalu PDF za 18 zhovtnya 2018 Procitovano 21 travnya 2019 LiteraturaUkrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 505 506