Медуха (село)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Медуха.

Ме́духа, або Меду́ха^[] (пол. Meducha) — село Дубовецької сільської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

село Медуха
Костел Розарія Діви Марії
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Івано-Франківський район
Громада	Дубовецька сільська громада
Основні дані
Засноване	1435
Населення	442
Площа	17,23 км²
Густота населення	25,65 осіб/км²
Поштовий індекс	77145
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	49°08′56″ пн. ш. 24°48′36″ сх. д. / 49.14889° пн. ш. 24.81000° сх. д. / 49.14889; 24.81000Координати: 49°08′56″ пн. ш. 24°48′36″ сх. д. / 49.14889° пн. ш. 24.81000° сх. д. / 49.14889; 24.81000
Водойми	Гнила Липа
Місцева влада
Адреса ради	77145 с. Медуха
Карта
Медуха
Медуха
Мапа
Медуха у Вікісховищі

Історія

Перша документальна згадка про село датована 1435 роком. 1464 року суддя Пйотр з Браніц та підсудок земський львівський Ян з Високого підтвердили продаж Міхалом зі Стрілищ своєї частини села Медуха за 200 гривень звичної монети львівському архиєпископу РКЦ Григорію Сяноцькому. 1469 року було укладено угоду між Григорієм Сяноцьким та Миколаєм з Медухи стосовно розмежування саджавок між Медухою та Библом (тепер Набережне, Галицький район).

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква) і 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі.

До 1 січня 1885 року входило до складу Рогатинського повіту, від цього дня — до складу Станіславівського повіту.

Пам'ятки

Костел до совітів

Костел Розарія Діви Марії (1912—1913)

В південній частині Медухи в 1912—1913 роках був збудований польський неороманський Костел Розарія Діви Марії. Будували його місцеві парафіяни за допомогою львівського архієпископа РКЦ Йосифа Більчевського. За радянської влади використовувався як склад. Статус: пам'ятка архітектури місцевого значення. Реєстраційний номер: 651. Над входом в костел залишився напис «1913» та «Orędowniczko Różańca świętego, módl się za nami».

Відомі люди

Вітовський Дмитро

• Вітовський Дмитро Дмитрович — політик, полковник Легіону Українських січових стрільців, полковник УГА, Державний секретар Військових Справ ЗУНР. В 1997 році встановлено пам'ятник в центральній частині села (автор — П. Штаєр).
• Хмеленко Григорій — військовий діяч; командир Богдано-Дорошенківського куреня 1-ї Запорозької дивізії, хорунжий 3-ї сотні («Богданівської», «Богдано-Дорошенківської») полку Чорних запорожців.
• Мелень Теофіл — публіцист, військовий кореспондент Пресової кватири УСС.

Сучасність

• Медухівська ЗОШ І–ІІ ступенів (директор депутат сільської ради Михайло Юркевич), у 2015—2016 навчальному році навчається 26 учнів, а наступного року передбачається ще менше — 24.
• Клуб (завідувач клубу Галина Костишак).
• ФАП.
• Храм Святого Миколая (отець Руслан Червінський).
• Освітлено всі вулиці Медухи.
• ТзОВ «Даноша» орендує в тутешніх селян 980 гектарів земельних паїв.
• Ставки загальною площею водного дзеркала 24 гектари (три орендарі).

Примітки

1. . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 14 грудня 2015.
2. . Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
3. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 171 — Warszawa : Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
4. . Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 21 квітня 2016.
5. . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018.

Джерела

• Kościoły i klasztory rzymskokatolockie dawnego województwa ruskiego. — Kraków, 2002.
• Meducha // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 230. (пол.) — S. 230.
• Rąkowski G. Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej.

Посилання

• Медуха. Замки та храми України [ 7 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Медуха. Мандри з фотоапаратом. Україною і світом [ 13 серпня 2019 у Wayback Machine.]