Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пре́сова квати́ра УСС — допоміжна культурно-просвітня формація УСС, головним завданням якої було збирання, поширення та збереження матеріалів з історії Леґіону Українських січових стрільців, збереження традицій стрілецтва. З часом її функції поширилися на духовне, культурне й просвітницьке життя Леґіону.
Відомості
Ідея про заснування Пресової квартири УСС зародилася в 1914 році завдяки ініціативі сотника Никифора Гірняка, четарів та Юліана Буцманюка, Івана Іванця, підхорунжого Миколи Угрина-Безгрішного, лікаря Івана Рихла. Як формація УСС цей осередок сформувався з початком 1915 року.
У Пресової кватири були осередки на фронті, а також у Запасній сотні УСС (стрільці називали її «кошем», «кадрою») й Вишколі УСС, які здійснювали вишкіл добровольців, котрі поповнювали ряди Леґіону. Фронтовим осередком Пресової кватири від її створення керував Юліан Буцманюк, а з травня 1915 — Іван Іванець. Незважаючи на важкі польові умови, фронтова Пресова кватира працювала активно аж до початку липня 1917, коли у боях під Конюхами на Тернопільщині втратила провідних співробітників. Надалі її праця стала принагідною.
Діяльність Пресової кватири в Коші розпочалася 9 березня 1915 року та полягала передусім у забезпеченні загальної освіти та поглибленні національної свідомості стрільців. Обов'язки голови виконували Теофіль Мелень, підхорунжий Осип Назарук, а з жовтня 1915 р. — Микола Угрин-Безгрішний. Вісім відділів Пресової кватири Коша працювали у просвітницькій, культурній, виховній, видавничій, науковій, економічній сферах, щоб охопити всі сторони стрілецького життя.
З травня 1915 стараннями підхорунжого Угрина-Безгрішного в Коші були засновані читальня (завідувач підхорунжий , згодом — вістун ) й бібліотека (підхорунжий і вістун ); забезпечено їх літературою за допомогою українських інституцій та самого стрілецтва. У квітні 1916 бібліотека вже налічувала із 600 книг — серед них твори М. Аркаса, В. Антоновича, В. Винниченка, М. Гоголя, М. Грушевського, М. Драгоманова, Е. Золя, Л. Толстого, І. Франка та ін.
У червні 1915 р. у Коші зорганізовано курси для неписьменних (учителі — десятник Луць Лісевич, вістуни і , стрілець ); за ініціативою вістуна Степана Прідуна, студента Віденського університету — стрілецька гімназія, у якій викладали, крім нього, студенти Чернівецького університету (десятник , стрільці Андрій Дідик й ), викладачі гімназій (підхорунжий Микола Угрин-Безгрішний, четар , стрільці , Юліан Гірняк, , Антін Лотоцький та ін.). У переліку навчальних предметів гімназії були: українська, грецька, латинська, німецька мови; математика, фізика, природознавство; психологія, логіка, історія філософії та стародавня історія. Після вивчення цих предметів стрільцям-гімназистам дозволяли виїздити до українських гімназій для здачі іспитів. Загалом майже 140 стрільцям удалося таким чином закінчити гімназії та здобути середню освіту. Подібно й студентам університетів командування сприяло у наданні короткочасних відпусток для здачі іспитів. На середину 1916 до 28 % УСС мали середню та вищу освіту; стільки ж — неповну середню.
Під опікою Пресової кватири працювали й різні осередки культурно-мистецької сфери, дуже популярні серед стрільців.
Найціннішим матеріалом щодо документального відтворення діяльності УСС була стрілецька фотографія, яку презентували світлини підхорунжих Миколи Угрина-Безгрішного та , четарів Івана Іванця й Юліана Буцманюка, стрільця та ін.
Не менш важливими були малярські твори. Стрілець Осип Курилас, випускник Краківської академії мистецтв, за короткий час з осені 1915 р. в майстерні, облаштованій при командуванні полку в селі Тудинка, написав близько 200 портретів стрільців (зокрема, Г. Коссака, С. Ґорука, Д. Вітовського), полотен боїв та побуту УСС, зокрема батальні картини «Маківка», «На Лисоні». Багато картин, акварелей, рисунків, ілюстрацій на теми стрілецького життя й боротьби створили хорунжі Юліан Назарак, студент Краківської академії мистецтв, , підхорунжі Лев Лепкий та В.Старчук, вістуни Іван Ткачук, В. Розумович, четарі Іван Іванець, Юліан Буцманюк, стрільці Лев Ґец, Осип Сорохтей, Василь Оробець. Проте багато цих творів загубилися у вирі визвольних змагань або були по-варварському знищені радянською владою, як наприклад, твори О. Куриласа, О. Сорохтея, Л. Лепкого, І. Іванця.
Завдяки активній діяльності Пресової кватири творилася стрілецька література, видавалися часописи, які мали значний вплив не тільки на стрілецьке середовище, але й формували національну свідомість та розвивали ідею української незалежності серед широких верств населення. У літературній діяльності стрільців представлено найрізноманітніші жанри: хроніки (підхорунжі Лесь Новіна-Розлуцький, Роман Купчинський, Ростислав Заклинський, десятник Василь Дзіковський), нариси (стрілець Антін Лотоцький, хорунжий Андрій Баб'юк, сотник Дмитро Вітовський, четар Василь Кучабський, підхорунжий Микола Угрин-Безгрішний), спогади (десятник Василь Дзіковський, підхорунжі Роман Купчинський, Микола Опока), поезії (хорунжий Юліан Назарак, підхорунжі Василь Бобинський, Микола Голубець, Лев Лепкий, Роман Купчинський, Микола Угрин-Безгрішний , Юрій Шкрумеляк, стрілець Антін Лотоцький).
Хоча стрілецькі прозові та поетичні твори й публікувалися в українській пресі, часописах «Свобода», «Діло», все ж існувала нагальна потреба у створенні власних друкованих органів. Для цього за ініціативою сотні Д. Вітовського було започатковано стрілецький «Пресовий фонд», який зорганізував добровільну збірку коштів серед стрілецтва для видання друкованого двотижневика «Шляхи». Протягом 1915 року було зібрано 16000 корон. На ці кошти з грудня 1915 року до кінця 1918 року було видано 44 числа цього двотижневика. У часописі публікували публіцистику, літописи, нариси, поезії, пісні, повісті, новели тощо.
1916 року опубліковано два випуски «Вісника Пресової кватири УСС», 1917 року — літературно-мистецький збірник «Тим, що впали». 1918 року вийшли «Літературний збірник УСС. Червона калина», «Антольогія стрілецької творчості», яка містила 36 статей та 144 ілюстрації (фотографії, малюнки), з лютого до квітня 1918 р. — одинадцять чисел тижневика «Будуччина». Були популярними серед стрільців і гумористично-сатиричні часописи «Самохотник», «Самопал». Деякі з перелічених видань були рукописними і розмножувалися гектографічним способом. У Відні видано фаховий військовий підручник «Про науку боротьби ручними ґранатами» знавця вишкільних справ поручника Б.Гнатевича, збірник стрілецьких пісень, листівки з картинами стрілецького життя.
Стрілецьку музику творили підхорунжі Михайло Гайворонський, Роман Купчинський, Лев Лепкий, Антін Баландюк та інші. Духовий оркестр під керівництвом підхорунжого Михайла Гайворонського на весну 1917 року нараховував до 30 музикантів. Працювали струнний та смичковий оркестри, хор під керівництвом підхорунжого Леся Гринішака.
Стрілецькі поезія та музика поєдналися в такому феномені, як стрілецькі пісні, у яких звучали патріотичні, журливі, любовні, жартівливі мотиви. Свідченням їх сили стало те, що, незважаючи на страшні репресії, вони збереглися в народній пам'яті і стали загальнонаціональним надбанням української культури.
Від Пресової кватири вийшла ідея знаціоналізування стрілецьких одностроїв, яку енергійно реалізовували І. Іванець і Л.Лепкий. Вони спроектували стрілецьку блюзу (кітель), яка відрізнялася кроєм від австрійської військової блюзи, й запровадили стрілецьку шапку — мазепинку, яку носили члени січово-стрілецьких організацій ще перед війною. І хоча купувати мазепинку й переробляти австрійський однострій необхідно було за власні гроші, стрільці переходили на стрілецький однострій з великою охотою. 1916 року І.Іванець опрацював проект стрілецького прапора, на якому зображено Св. Архистратига Михайла зі щитом і левом на щиті. Таким чином злучено герби Києва і Галичини, як символ соборності українських земель. 28 жовтня 1917 року цей прапор УСС був посвячений митрополитом А. Шептицьким у місці постою Вишколу в Розвадові.
Своєю діяльністю Прес-кватира сприяла підвищенню освітнього та національно-патріотичного рівня січових стрільців, виховувала свідомих українських патріотів. Разом з тим вона спричинилася до популяризації боротьби Леґіону УСС за незалежність України серед їх нащадків, залишивши для них багату спадщину у формі публікацій, нарисів, спогадів, світлин, картин, пісень та інших пам'яток (частково втрачених, знищених), що відтворюють героїчні сторінки історії Леґіону УСС.
Див. також
Примітки
- Лазарович Микола, Мельничук Богдан. Боротьба Леґіону УСС проти російських загарбників на Тернопільщині… — С. 104.
Посилання
- Вістник Пресової Кватири У.С.С. Ювілейне видання журналу-альманаху 1918/19 —1953/4 / Ред. Микола Угрин-Безгрішний і Володимир Боярин. — Мюнхен : Постій «Пресової Кватири» УСС, 1953-54. — 39 с.
Джерела
- Лазарович Микола. Легіон Українських січових стрільців: формування, ідея, боротьба. — Тернопіль : Джура, 2005. —592 с.
- Лазарович Микола, Мельничук Богдан. Боротьба Леґіону УСС проти російських загарбників на Тернопільщині під час Першої світової війни // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 99—114. — .
- Липовецький Святослав. Обличчя звитяги (стрілецькі світлини). — Львів : Видавнича компанія «АРС», 2012. — 96 с.
- Українські січові стрільці, 1914—1920 (за ред. Б. Гнатевича та ін.; Іл. оформл. І. Іванця). — Львів, 1935. Репринт. відтворення. — Львів: Слово, 1991. — 160 с.
- Українські січові стрільці: галицькі воїни Архистратига Михаїла/ Святослав Липовецький. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2010. — 96 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pre sova kvati ra USS dopomizhna kulturno prosvitnya formaciya USS golovnim zavdannyam yakoyi bulo zbirannya poshirennya ta zberezhennya materialiv z istoriyi Legionu Ukrayinskih sichovih strilciv zberezhennya tradicij strilectva Z chasom yiyi funkciyi poshirilisya na duhovne kulturne j prosvitnicke zhittya Legionu VidomostiIdeya pro zasnuvannya Presovoyi kvartiri USS zarodilasya v 1914 roci zavdyaki iniciativi sotnika Nikifora Girnyaka chetariv ta Yuliana Bucmanyuka Ivana Ivancya pidhorunzhogo Mikoli Ugrina Bezgrishnogo likarya Ivana Rihla Yak formaciya USS cej oseredok sformuvavsya z pochatkom 1915 roku U Presovoyi kvatiri buli oseredki na fronti a takozh u Zapasnij sotni USS strilci nazivali yiyi koshem kadroyu j Vishkoli USS yaki zdijsnyuvali vishkil dobrovolciv kotri popovnyuvali ryadi Legionu Frontovim oseredkom Presovoyi kvatiri vid yiyi stvorennya keruvav Yulian Bucmanyuk a z travnya 1915 Ivan Ivanec Nezvazhayuchi na vazhki polovi umovi frontova Presova kvatira pracyuvala aktivno azh do pochatku lipnya 1917 koli u boyah pid Konyuhami na Ternopilshini vtratila providnih spivrobitnikiv Nadali yiyi pracya stala prinagidnoyu Diyalnist Presovoyi kvatiri v Koshi rozpochalasya 9 bereznya 1915 roku ta polyagala peredusim u zabezpechenni zagalnoyi osviti ta pogliblenni nacionalnoyi svidomosti strilciv Obov yazki golovi vikonuvali Teofil Melen pidhorunzhij Osip Nazaruk a z zhovtnya 1915 r Mikola Ugrin Bezgrishnij Visim viddiliv Presovoyi kvatiri Kosha pracyuvali u prosvitnickij kulturnij vihovnij vidavnichij naukovij ekonomichnij sferah shob ohopiti vsi storoni strileckogo zhittya Z travnya 1915 starannyami pidhorunzhogo Ugrina Bezgrishnogo v Koshi buli zasnovani chitalnya zaviduvach pidhorunzhij zgodom vistun j biblioteka pidhorunzhij i vistun zabezpecheno yih literaturoyu za dopomogoyu ukrayinskih institucij ta samogo strilectva U kvitni 1916 biblioteka vzhe nalichuvala iz 600 knig sered nih tvori M Arkasa V Antonovicha V Vinnichenka M Gogolya M Grushevskogo M Dragomanova E Zolya L Tolstogo I Franka ta in Gurtok Presovoyi Kvatiri u polku USS lipen 1916 r Zliva napravo Roman Kupchinskij Ivan Ivanec Vasil Dzikovskij Lev Lepkij U chervni 1915 r u Koshi zorganizovano kursi dlya nepismennih uchiteli desyatnik Luc Lisevich vistuni i strilec za iniciativoyu vistuna Stepana Priduna studenta Videnskogo universitetu strilecka gimnaziya u yakij vikladali krim nogo studenti Cherniveckogo universitetu desyatnik strilci Andrij Didik j vikladachi gimnazij pidhorunzhij Mikola Ugrin Bezgrishnij chetar strilci Yulian Girnyak Antin Lotockij ta in U pereliku navchalnih predmetiv gimnaziyi buli ukrayinska grecka latinska nimecka movi matematika fizika prirodoznavstvo psihologiya logika istoriya filosofiyi ta starodavnya istoriya Pislya vivchennya cih predmetiv strilcyam gimnazistam dozvolyali viyizditi do ukrayinskih gimnazij dlya zdachi ispitiv Zagalom majzhe 140 strilcyam udalosya takim chinom zakinchiti gimnaziyi ta zdobuti serednyu osvitu Podibno j studentam universitetiv komanduvannya spriyalo u nadanni korotkochasnih vidpustok dlya zdachi ispitiv Na seredinu 1916 do 28 USS mali serednyu ta vishu osvitu stilki zh nepovnu serednyu Pid opikoyu Presovoyi kvatiri pracyuvali j rizni oseredki kulturno misteckoyi sferi duzhe populyarni sered strilciv Najcinnishim materialom shodo dokumentalnogo vidtvorennya diyalnosti USS bula strilecka fotografiya yaku prezentuvali svitlini pidhorunzhih Mikoli Ugrina Bezgrishnogo ta chetariv Ivana Ivancya j Yuliana Bucmanyuka strilcya ta in Ne mensh vazhlivimi buli malyarski tvori Strilec Osip Kurilas vipusknik Krakivskoyi akademiyi mistectv za korotkij chas z oseni 1915 r v majsterni oblashtovanij pri komanduvanni polku v seli Tudinka napisav blizko 200 portretiv strilciv zokrema G Kossaka S Goruka D Vitovskogo poloten boyiv ta pobutu USS zokrema batalni kartini Makivka Na Lisoni Bagato kartin akvarelej risunkiv ilyustracij na temi strileckogo zhittya j borotbi stvorili horunzhi Yulian Nazarak student Krakivskoyi akademiyi mistectv pidhorunzhi Lev Lepkij ta V Starchuk vistuni Ivan Tkachuk V Rozumovich chetari Ivan Ivanec Yulian Bucmanyuk strilci Lev Gec Osip Sorohtej Vasil Orobec Prote bagato cih tvoriv zagubilisya u viri vizvolnih zmagan abo buli po varvarskomu znisheni radyanskoyu vladoyu yak napriklad tvori O Kurilasa O Sorohteya L Lepkogo I Ivancya Zavdyaki aktivnij diyalnosti Presovoyi kvatiri tvorilasya strilecka literatura vidavalisya chasopisi yaki mali znachnij vpliv ne tilki na strilecke seredovishe ale j formuvali nacionalnu svidomist ta rozvivali ideyu ukrayinskoyi nezalezhnosti sered shirokih verstv naselennya U literaturnij diyalnosti strilciv predstavleno najriznomanitnishi zhanri hroniki pidhorunzhi Les Novina Rozluckij Roman Kupchinskij Rostislav Zaklinskij desyatnik Vasil Dzikovskij narisi strilec Antin Lotockij horunzhij Andrij Bab yuk sotnik Dmitro Vitovskij chetar Vasil Kuchabskij pidhorunzhij Mikola Ugrin Bezgrishnij spogadi desyatnik Vasil Dzikovskij pidhorunzhi Roman Kupchinskij Mikola Opoka poeziyi horunzhij Yulian Nazarak pidhorunzhi Vasil Bobinskij Mikola Golubec Lev Lepkij Roman Kupchinskij Mikola Ugrin Bezgrishnij Yurij Shkrumelyak strilec Antin Lotockij Hocha strilecki prozovi ta poetichni tvori j publikuvalisya v ukrayinskij presi chasopisah Svoboda Dilo vse zh isnuvala nagalna potreba u stvorenni vlasnih drukovanih organiv Dlya cogo za iniciativoyu sotni D Vitovskogo bulo zapochatkovano strileckij Presovij fond yakij zorganizuvav dobrovilnu zbirku koshtiv sered strilectva dlya vidannya drukovanogo dvotizhnevika Shlyahi Protyagom 1915 roku bulo zibrano 16000 koron Na ci koshti z grudnya 1915 roku do kincya 1918 roku bulo vidano 44 chisla cogo dvotizhnevika U chasopisi publikuvali publicistiku litopisi narisi poeziyi pisni povisti noveli tosho 1916 roku opublikovano dva vipuski Visnika Presovoyi kvatiri USS 1917 roku literaturno misteckij zbirnik Tim sho vpali 1918 roku vijshli Literaturnij zbirnik USS Chervona kalina Antologiya strileckoyi tvorchosti yaka mistila 36 statej ta 144 ilyustraciyi fotografiyi malyunki z lyutogo do kvitnya 1918 r odinadcyat chisel tizhnevika Buduchchina Buli populyarnimi sered strilciv i gumoristichno satirichni chasopisi Samohotnik Samopal Deyaki z perelichenih vidan buli rukopisnimi i rozmnozhuvalisya gektografichnim sposobom U Vidni vidano fahovij vijskovij pidruchnik Pro nauku borotbi ruchnimi granatami znavcya vishkilnih sprav poruchnika B Gnatevicha zbirnik strileckih pisen listivki z kartinami strileckogo zhittya Prapor Ukrayinskih sichovih strilciv Strilecku muziku tvorili pidhorunzhi Mihajlo Gajvoronskij Roman Kupchinskij Lev Lepkij Antin Balandyuk ta inshi Duhovij orkestr pid kerivnictvom pidhorunzhogo Mihajla Gajvoronskogo na vesnu 1917 roku narahovuvav do 30 muzikantiv Pracyuvali strunnij ta smichkovij orkestri hor pid kerivnictvom pidhorunzhogo Lesya Grinishaka Strilecki poeziya ta muzika poyednalisya v takomu fenomeni yak strilecki pisni u yakih zvuchali patriotichni zhurlivi lyubovni zhartivlivi motivi Svidchennyam yih sili stalo te sho nezvazhayuchi na strashni represiyi voni zbereglisya v narodnij pam yati i stali zagalnonacionalnim nadbannyam ukrayinskoyi kulturi Vid Presovoyi kvatiri vijshla ideya znacionalizuvannya strileckih odnostroyiv yaku energijno realizovuvali I Ivanec i L Lepkij Voni sproektuvali strilecku blyuzu kitel yaka vidriznyalasya kroyem vid avstrijskoyi vijskovoyi blyuzi j zaprovadili strilecku shapku mazepinku yaku nosili chleni sichovo strileckih organizacij she pered vijnoyu I hocha kupuvati mazepinku j pereroblyati avstrijskij odnostrij neobhidno bulo za vlasni groshi strilci perehodili na strileckij odnostrij z velikoyu ohotoyu 1916 roku I Ivanec opracyuvav proekt strileckogo prapora na yakomu zobrazheno Sv Arhistratiga Mihajla zi shitom i levom na shiti Takim chinom zlucheno gerbi Kiyeva i Galichini yak simvol sobornosti ukrayinskih zemel 28 zhovtnya 1917 roku cej prapor USS buv posvyachenij mitropolitom A Sheptickim u misci postoyu Vishkolu v Rozvadovi Svoyeyu diyalnistyu Pres kvatira spriyala pidvishennyu osvitnogo ta nacionalno patriotichnogo rivnya sichovih strilciv vihovuvala svidomih ukrayinskih patriotiv Razom z tim vona sprichinilasya do populyarizaciyi borotbi Legionu USS za nezalezhnist Ukrayini sered yih nashadkiv zalishivshi dlya nih bagatu spadshinu u formi publikacij narisiv spogadiv svitlin kartin pisen ta inshih pam yatok chastkovo vtrachenih znishenih sho vidtvoryuyut geroyichni storinki istoriyi Legionu USS Div takozhUSSPrimitkiLazarovich Mikola Melnichuk Bogdan Borotba Legionu USS proti rosijskih zagarbnikiv na Ternopilshini S 104 PosilannyaVistnik Presovoyi Kvatiri U S S Yuvilejne vidannya zhurnalu almanahu 1918 19 1953 4 Red Mikola Ugrin Bezgrishnij i Volodimir Boyarin Myunhen Postij Presovoyi Kvatiri USS 1953 54 39 s DzherelaLazarovich Mikola Legion Ukrayinskih sichovih strilciv formuvannya ideya borotba Ternopil Dzhura 2005 592 s Lazarovich Mikola Melnichuk Bogdan Borotba Legionu USS proti rosijskih zagarbnikiv na Ternopilshini pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 1 A J S 99 114 ISBN 978 966 457 228 3 Lipoveckij Svyatoslav Oblichchya zvityagi strilecki svitlini Lviv Vidavnicha kompaniya ARS 2012 96 s Ukrayinski sichovi strilci 1914 1920 za red B Gnatevicha ta in Il oforml I Ivancya Lviv 1935 Reprint vidtvorennya Lviv Slovo 1991 160 s Ukrayinski sichovi strilci galicki voyini Arhistratiga Mihayila Svyatoslav Lipoveckij K Ukrayinska Vidavnicha Spilka 2010 96 s