Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії Ви можете допомогти переробивши її Можл

Станіславський повіт

Станіславський повіт
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Станиславівський повіт.

Станіславський повіт (нім. Bezirk Stanislau), з 1920 Станиславівський (пол. Powiat stanisławowski) — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Польщі, УРСР і Третього Райху. Повіт існував у період з 1855 до 1944 року. Адміністративним центром було місто Станиславів.

Австрійська імперія, Австро-Угорщина

Станіславський повіт
Округ Станіславський (до 1867)
Коронний край image Королівство Галичини та Володимирії
Країна image Австрійська імперія
image Австро-Угорщина
Центр Станиславів
Створений 29 вересня 1855
Площа 806,1 км² (1880)
Населення 86 700 (1880)
image
Найбільші міста Станиславів, Галич
Докладніше: Станиславівський повіт (Королівство Галичини та Володимирії)

Проголошений 1854 року і утворений 29 вересня 1855 р. у складі 25 громад (гмін). 1867 року в ході адміністративної реформи до нього приєднано Галицький повіт з 35 громад, також передані громади Озерце, Кінчаки і Кремидів з , Тисменичани і Забережжя з Надвірнянського повіту та Чукалівка з Богородчанського повіту (однак у судовій структурі зберігся попередній поділ і Галицький судовий повіт). Таким чином Станиславівський повіт охоплював територію нинішніх Івано-Франківського та частково Богородчанського, Галицького, Калуського і Надвірнянського районів.

Станом на 1879 рік, повіт налічував 75 населених пунктів, розподілених по 62 кадастрових кварталах.

Західноукраїнська Народна Республіка

Докладніше: Станиславівський повіт (ЗУНР)

У листопаді 1918 року повіт увійшов до Станиславівської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був старший радник окружного суду Клим Кульчицький, невдовзі його змінив Л. Бачинський, але з січня 1919 р. повернувся Клим Кульчицький. Міським комісаром (бургомістром) був обраний професор гімназії Чайківський Павло, а головою Повітової УНРади надрадник управління залізниці Іван Мирон, його змінив лікар д-р Володимир Янович. Делегатами до УНРади були обрані: від міста — професор гімназії Гнат Павлюх (УРП) і залізничник Осип Устиянович (УСДП); від повіту — Мартин Королюк, селянин із Чернієва (УРП).

Під польською окупацією

Станіславівський повіт

пол. Powiat stanisławowski

Адм. центр Станиславів
Найбільше місто Станиславів
Країна image Австрійська імперія, image Австро-Угорщина, image ЗУНР, image УНР, image Польська Республіка, image Українська СРР і image Третій Райх
Регіон Станиславівське воєводство
гміни 75 (1921), 14 (1934—1939)
Населення
 - повне 198 400 (1938)
 - густота 159
Площа
 - повна 1 249 км²
Дата заснування 29 вересня 1855
Дата ліквідації 1940
image
Докладніше: Станиславівський повіт (II Річ Посполита)

Після польсько-української війни 1918—1919 територія повіту в травні 1919 року опинилася під польською владою. Повіт включений до утвореного у 1920 році Станиславівського воєводства. До складу повіту входило 81 поселення (з них 3 міста, 72 сільські гміни) з 27 840 житловими будинками.

Зміни адміністративного поділу

image
Станиславівський повіт

1 квітня 1932 року зліквідовано Богородчанський повіт, а міська ґміна Богородчани та сільські ґміни Богородчани Старе (Старі Богородчани), Ґлембокє (Глибока), Глєбувка (Глибівка), Горохоліна, Гринювка (Гринівка), Іванікувка (Іваниківка), Ляховце, Лесювка (Лесівка), Лисєц (Лисець), Лисєц Стари (Старий Лисець), Нєвошин (Новошин), Похувка (Похівка), Посєч (Посіч), Садзава (Саджава), Стебнік (Стебник), Хмєлювка (Хмелівка) передані до Станиславівського повіту.

1934 року до Станиславівського повіту передані села:

1 серпня 1934 року виконано об'єднання ґмін (ця адміністративна одиниця до того часу обмежувалася селом чи містом із присілками і хуторами) у великі сільські ґміни (рівнозначні волості).

Міста (Міські ґміни)

  1. містечко Богородчани — з 01.04.1932. Місто з 1934 р.
  2. м. Галич
  3. Княгиничі — до 1925 р., коли була приєднана до м. Станиславова
  4. м. Станиславів

Сільські ґміни

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Беднарув Беднарув (Боднарів), Бринь, Височанка, Вікторув (Вікторів), Комарув (Комарів), Майдан, Мединя (з 28.05.1934), Сапогув (Сапогів), Цєнжув (Тязів) 9
2 Ґміна Блуднікі Блуднікі (Блюдники), Дорогув (Дорогів), Залуква, Колодзєюв (Колодіїв), Крилос, Курипів, Острів, Перлівці, Пукасівці, Сєдліска, Суботів, Свєнти Станіслав, Темирівці 13
3 Ґміна Богородчани Старе Старі Богородчани (з 01.04.1932), Гринівка (з 01.04.1932), Лесівка (з 01.04.1932), Нивочин (з 01.04.1932) 4
4 Ґміна Деліїв Бишів (з 28.05.1934), Деліїв, Кремидів, Медуха, Межигірці, Озерце, Нові Кінчаки, Старі Кінчакі, Семиківці, Тумир, Тустань, Хоростків 12
5 Ґміна Єзупіль Ганнусівка, Єзупіль, Козина, Пітрич, Побережжя, Сілець 6
6 Ґміна Лисець Драгомирчани, Забережжя, Іваниківка (з 01.04.1932), Крихівці, Лисець (з 01.04.1932), Старий Лисець (з 01.04.1932), Посіч (з 01.04.1932), Радча, Стебник (з 01.04.1932) 9
7 Ґміна Ляховце Глібівка (з 01.04.1932), Горохолина (з 01.04.1932), Глибока (з 01.04.1932), Ляхівці (з 01.04.1932), Похівка (з 01.04.1932), Саджава (з 01.04.1932). Хмелівка (з 01.04.1932) 7
8 Ґміна Маріамполь Място Водники, Вовчків, Дубівці, Лани, село Маріямпіль, Маріямпіль 6
9 Ґміна Пасєчна Загвіздя, Павелче, Пасічна, Пациків, Рибно, Угринів Горішній, Угринів Долішній, Угринів Шляхотський, Ямниця 9
10 Ґміна Угорнікі Вовчинець, Добровляни, Колодіївка, Микитинці, Підлужжя, Підпечери (з 28.05.1934), Угорникі, Узин 8
11 Ґміна Чернєюв Братківці, Опришівці, Тисменичани, Черніїв, Чукалівка, Хом'яків, Хриплин 7

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення

Українці-грекокатолики становили 59 % населення повіту (1910).

У 1939 році в повіті проживало 211 860 мешканців (133 720 українців-грекокатоликів — 63,12 %, 9 245 українців-латинників — 2,36 %, 33 070 поляків — 15,61 %, 1 850 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,87 %, 31 430 євреїв — 14,84 % і 2 545 німців та інших національностей — 1,2 %).

Радянська доба

Докладніше: Станіславський повіт (СРСР)

19 вересня 1939 року більшовицькі війська повністю зайняли територію повіту. 27 листопада 1939 р. повіт включений до складу новоутвореної Станіславської області. Як адміністративна одиниця повіт скасований у січні 1940 р. у зв'язку з переформатуванням території на 5 районів — кожен із кількох колишніх ґмін:

Третій Райх

Під час німецької окупації у 1941—1944 рр. Станиславівський повіт був відновлений як адміністративна одиниця Крайсгауптманшафту Станіслав Дистрикту Галичина. Відновлений також був і поділ на гміни (волості). Після зайняття повіту в липні 1944 р. Червоною армією був знову поділений на райони.

Примітки

  1. Stupnicki H. Geograficzno-statystyczny opis królestwa Galicyi i Lodomeryi… — S. 99. (пол.)
  2. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1879, Lwów 1879 (пол.)
  3. Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД - ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).
  4. Перепис 1921 року
  5. Розпорядження Ради міністрів 28 травня 1934 року № 439
  6. Розпорядження Ради міністрів 9 червня 1934 року № 469
  7. Українці. Частка у населенні повітів
  8. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 33.

Література

  • Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1879, Lwów 1879 (пол.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stanislavivskij povit Stanislavskij povit nim Bezirk Stanislau z 1920 Stanislavivskij pol Powiat stanislawowski istorichna administrativna odinicya na ukrayinskih zemlyah sho vhodila do skladu Avstro Ugorshini Polshi URSR i Tretogo Rajhu Povit isnuvav u period z 1855 do 1944 roku Administrativnim centrom bulo misto Stanislaviv Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaStanislavskij povit Okrug Stanislavskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Centr Stanislaviv Stvorenij 29 veresnya 1855 Plosha 806 1 km 1880 Naselennya 86 700 1880 Najbilshi mista Stanislaviv Galich Dokladnishe Stanislavivskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Progoloshenij 1854 roku i utvorenij 29 veresnya 1855 r u skladi 25 gromad gmin 1867 roku v hodi administrativnoyi reformi do nogo priyednano Galickij povit z 35 gromad takozh peredani gromadi Ozerce Kinchaki i Kremidiv z Tismenichani i Zaberezhzhya z Nadvirnyanskogo povitu ta Chukalivka z Bogorodchanskogo povitu odnak u sudovij strukturi zberigsya poperednij podil i Galickij sudovij povit Takim chinom Stanislavivskij povit ohoplyuvav teritoriyu ninishnih Ivano Frankivskogo ta chastkovo Bogorodchanskogo Galickogo Kaluskogo i Nadvirnyanskogo rajoniv Stanom na 1879 rik povit nalichuvav 75 naselenih punktiv rozpodilenih po 62 kadastrovih kvartalah Zahidnoukrayinska Narodna RespublikaDokladnishe Stanislavivskij povit ZUNR U listopadi 1918 roku povit uvijshov do Stanislavivskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR Povitovim komisarom buv starshij radnik okruzhnogo sudu Klim Kulchickij nevdovzi jogo zminiv L Bachinskij ale z sichnya 1919 r povernuvsya Klim Kulchickij Miskim komisarom burgomistrom buv obranij profesor gimnaziyi Chajkivskij Pavlo a golovoyu Povitovoyi UNRadi nadradnik upravlinnya zaliznici Ivan Miron jogo zminiv likar d r Volodimir Yanovich Delegatami do UNRadi buli obrani vid mista profesor gimnaziyi Gnat Pavlyuh URP i zaliznichnik Osip Ustiyanovich USDP vid povitu Martin Korolyuk selyanin iz Cherniyeva URP Pid polskoyu okupaciyeyuStanislavivskij povit pol Powiat stanislawowski Adm centr Stanislaviv Najbilshe misto Stanislaviv Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina ZUNR UNR Polska Respublika Ukrayinska SRR i Tretij Rajh Region Stanislavivske voyevodstvo gmini 75 1921 14 1934 1939 Naselennya povne 198 400 1938 gustota 159 Plosha povna 1 249 km Data zasnuvannya 29 veresnya 1855 Data likvidaciyi 1940Dokladnishe Stanislavivskij povit II Rich Pospolita Pislya polsko ukrayinskoyi vijni 1918 1919 teritoriya povitu v travni 1919 roku opinilasya pid polskoyu vladoyu Povit vklyuchenij do utvorenogo u 1920 roci Stanislavivskogo voyevodstva Do skladu povitu vhodilo 81 poselennya z nih 3 mista 72 silski gmini z 27 840 zhitlovimi budinkami Zmini administrativnogo podilu Stanislavivskij povit 1 kvitnya 1932 roku zlikvidovano Bogorodchanskij povit a miska gmina Bogorodchani ta silski gmini Bogorodchani Stare Stari Bogorodchani Glembokye Gliboka Glyebuvka Glibivka Goroholina Grinyuvka Grinivka Ivanikuvka Ivanikivka Lyahovce Lesyuvka Lesivka Lisyec Lisec Lisyec Stari Starij Lisec Nyevoshin Novoshin Pohuvka Pohivka Posyech Posich Sadzava Sadzhava Stebnik Stebnik Hmyelyuvka Hmelivka peredani do Stanislavivskogo povitu 1934 roku do Stanislavivskogo povitu peredani sela Medinya z Kaluskogo povitu Pidpecheri z Tlumackogo povitu Bishiv z Pidgayeckogo povitu Tarnopolskogo voyevodstva 1 serpnya 1934 roku vikonano ob yednannya gmin cya administrativna odinicya do togo chasu obmezhuvalasya selom chi mistom iz prisilkami i hutorami u veliki silski gmini rivnoznachni volosti Mista Miski gmini mistechko Bogorodchani z 01 04 1932 Misto z 1934 r m Galich Knyaginichi do 1925 r koli bula priyednana do m Stanislavova m Stanislaviv Silski gmini Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist 1 Gmina Bednaruv Bednaruv Bodnariv Brin Visochanka Viktoruv Viktoriv Komaruv Komariv Majdan Medinya z 28 05 1934 Sapoguv Sapogiv Cyenzhuv Tyaziv 9 2 Gmina Bludniki Bludniki Blyudniki Doroguv Dorogiv Zalukva Kolodzyeyuv Kolodiyiv Krilos Kuripiv Ostriv Perlivci Pukasivci Syedliska Subotiv Svyenti Stanislav Temirivci 13 3 Gmina Bogorodchani Stare Stari Bogorodchani z 01 04 1932 Grinivka z 01 04 1932 Lesivka z 01 04 1932 Nivochin z 01 04 1932 4 4 Gmina Deliyiv Bishiv z 28 05 1934 Deliyiv Kremidiv Meduha Mezhigirci Ozerce Novi Kinchaki Stari Kinchaki Semikivci Tumir Tustan Horostkiv 12 5 Gmina Yezupil Gannusivka Yezupil Kozina Pitrich Poberezhzhya Silec 6 6 Gmina Lisec Dragomirchani Zaberezhzhya Ivanikivka z 01 04 1932 Krihivci Lisec z 01 04 1932 Starij Lisec z 01 04 1932 Posich z 01 04 1932 Radcha Stebnik z 01 04 1932 9 7 Gmina Lyahovce Glibivka z 01 04 1932 Goroholina z 01 04 1932 Gliboka z 01 04 1932 Lyahivci z 01 04 1932 Pohivka z 01 04 1932 Sadzhava z 01 04 1932 Hmelivka z 01 04 1932 7 8 Gmina Mariampol Myasto Vodniki Vovchkiv Dubivci Lani selo Mariyampil Mariyampil 6 9 Gmina Pasyechna Zagvizdya Pavelche Pasichna Pacikiv Ribno Ugriniv Gorishnij Ugriniv Dolishnij Ugriniv Shlyahotskij Yamnicya 9 10 Gmina Ugorniki Vovchinec Dobrovlyani Kolodiyivka Mikitinci Pidluzhzhya Pidpecheri z 28 05 1934 Ugorniki Uzin 8 11 Gmina Chernyeyuv Bratkivci Oprishivci Tismenichani Cherniyiv Chukalivka Hom yakiv Hriplin 7 Vidileno mistechka sho buli u skladi silskih gmin ta ne mali miskih prav Naselennya Ukrayinci grekokatoliki stanovili 59 naselennya povitu 1910 U 1939 roci v poviti prozhivalo 211 860 meshkanciv 133 720 ukrayinciv grekokatolikiv 63 12 9 245 ukrayinciv latinnikiv 2 36 33 070 polyakiv 15 61 1 850 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 0 87 31 430 yevreyiv 14 84 i 2 545 nimciv ta inshih nacionalnostej 1 2 Radyanska dobaDokladnishe Stanislavskij povit SRSR 19 veresnya 1939 roku bilshovicki vijska povnistyu zajnyali teritoriyu povitu 27 listopada 1939 r povit vklyuchenij do skladu novoutvorenoyi Stanislavskoyi oblasti Yak administrativna odinicya povit skasovanij u sichni 1940 r u zv yazku z pereformatuvannyam teritoriyi na 5 rajoniv kozhen iz kilkoh kolishnih gmin Galickij rajon iz gmin Galich Bodnariv i Blyudniki Zhovtnevij rajon iz gmin Yezupil Deliyiv i Mariyampil Stanislavskij rajon iz gmin Pasyechna j Ugorniki Liseckij iz gmin Lisyec i Chernyeyuv Bogorodchanskij rajon iz gmin Bogorodchani Bogorodchani Stare i Lyahovce Tretij RajhPid chas nimeckoyi okupaciyi u 1941 1944 rr Stanislavivskij povit buv vidnovlenij yak administrativna odinicya Krajsgauptmanshaftu Stanislav Distriktu Galichina Vidnovlenij takozh buv i podil na gmini volosti Pislya zajnyattya povitu v lipni 1944 r Chervonoyu armiyeyu buv znovu podilenij na rajoni PrimitkiStupnicki H Geograficzno statystyczny opis krolestwa Galicyi i Lodomeryi S 99 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1879 Lwow 1879 pol Oleg PAVLIShIN ORGANIZACIYa CIVILNOYi VLADI ZUNR U POVITAH GALIChINI LISTOPAD GRUDEN 1918 ROKU Perepis 1921 roku Rozporyadzhennya Radi ministriv 28 travnya 1934 roku 439 Rozporyadzhennya Radi ministriv 9 chervnya 1934 roku 469 Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 33 LiteraturaSzematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1879 Lwow 1879 pol

Дата публікації:
Топ