Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете допомо

Тлумацький повіт

Тлумацький повіт
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними .
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тлумацький повіт (значення).
Тлумацький повіт
Округ Станіславський
Коронний край image Королівство Галичини та Володимирії
Країна image Австрійська імперія
image Австро-Угорщина
Центр Тлумач
Створений 1854
Площа 889,512 км² (1880)
Населення 80 027 (1880)
image
Найбільші міста Тлумач, Тисмениця

Тлумацький повіт (нім. Bezirk Tłumacz, пол. Powiat tłumacki) — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі, УРСР і Третього Райху. Адміністративним центром було місто Тлумач.

Австро-Угорщина

Утворений 1854 року з 26 громад (гмін). 1867 року в ході адміністративної реформи до нього приєднано Тисменицький повіт з 26 громадами (однак у судовій структурі зберігся попередній поділ і Тисменицький судовий повіт), а також передано громади Бобрівники, Довге, Комарівка, Лядське, Лука, Межигір'я, Новосілка, Петрилів, Рошнів, Стриганці, Тростянці, Устя-Зелене і Юрківка з ліквідованого Монастириського повіту та громади Милування і Вільшаниця з Галицького повіту. Таким чином Тлумацький повіт охоплював територію нинішніх Тлумацького та частково Коломийського, Монастириського і Тисменицького районів і в практично такому вигляді існував до 1944 року.

Станом на 1879 рік, повіт налічував 60 населених пунктів, розподілених по 52 кадастрових кварталах.

На території повіту діяли два повітові суди — у Тлумачі та Тисмениці. 1 листопада 1897 р. утворений Отинійський судовий повіт, котрий охоплював 19 громад Тлумацького повіту.

Докладніше: Тлумацький повіт (Королівство Галичини та Володимирії)

ЗУНР

У листопаді 1918 року повіт увійшов до Станиславівської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був адвокат д-р Іван Макух (УРП), його змінив інженер Антін Галька. Іван Макух був обраний також Головою Повітової УНРади. Делегатом до УНРади був обраний учитель Августин Домбровський (УРП).

Під польською окупацією

Після окупації ЗУНР унаслідок польсько-української війни територія повіту опинилася у межах Польської Республіки. Повіт включений до Станіславського воєводства після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР.

Тлумацький повіт

пол. Powiat tłumacki

Адм. центр Тлумач
Найбільше місто Тлумач
Країна image II Польська Республіка
Воєводство Станіславське
Гміни 65 (1921), 16 (1934—1939)
Населення
 - повне 127 300 (1931)
 - густота 111
Площа
 - повна 1 147 км²
Дата заснування 1854
image

Зміни адміністративного поділу

image
Тлумацький повіт

Розпорядженням Ради міністрів 28 травня 1934 року село Підпечери передане з Тлумацького повіту до Станіславського.

1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ на сільські гміни шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) гмін, які позначали громаду села. Новоутворені гміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські гміни)

  1. містечко Отинія — місто з 1934 р., раніше було сільською гміною
  2. містечко Тлумач — місто з 1934 р.
  3. м. Тисмениця

Сільські гміни

Об'єднані сільські гміни 1934 року Старі сільські гміни Кількість
1 гміна Марківці Ляцкє Шляхецкє, Марковце (Марківці), Одає под Слобудком (Одаї), Погоня, Пшенічнікі (Пшеничники), Слобудка под Одаями (Слобідка), Хомякувка (Хомʼяківка), Чарнолозьце (Чорнолізці) 8
2 гміна Ніжнів Антонівка, Кутища, Нижнів, Новосілка, Петрилів 5
3 гміна Олеша Будзин, Горигляди, Делява, Долина, Олеша 5
4 гміна Олешів Братишув (Братишів), Букувна (Буківна), Олєшув (Олешів), Остриня, Палагіче (Палагичі) 5
5 гміна Отинія Бабянка (Бабʼянка), Віноґрад (Виноград), Ворона, Ґрабіч (Грабич), Голоскув (Голосків), Красілувка (Красилівка), Кшивотули Старе (Старі Кривотули), Молодилув (Молодилів), Нова Вєсь (Нове Село), Скопувка (Сколівка), Струпкув (Струпків), Угорнікі (Угорники) 12
6 гміна Рошнів Долге (Довге), Мілованє (Милування), Ольшаніца (Вільшаниця), Рошнюв (Рошнів), Стриганьце (Стриганці), Юркувка (Юрківка) 6
7 гміна Терновиця Пільна Богородичин, Гостів, Закрівці, Константинівка, Королівка, Нові Кривотули, Прибилів, Торговиця, Терновиця Пільна 9
8 гміна Тлумач Гриньовце (Гринівці), Клубовце (Клубівці), Коліньце (Колинці), Надорожна, Окняни (Вікняни), Слобудка под Тлумачем (Слобідка) 6
9 гміна Хотимир Бортнікі (Бортники), Грушка, Єзєжани (Озеряни), Пужнікі (Пужники), Хоцімєж (Хотимир) 5
отримало статус міської Отинія (до 1934 р.) 1
передано до Станіславського повіту Підпечери (до 28.05.1934) 1

* Виділено містечка, що були у складі сільських гмін та не мали міських прав.

Докладніше: Тлумацький повіт (II Річ Посполита)

Радянський період

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Станіславської області.

В 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на райони:

Третій Райх

Під час німецької окупації у 1941-1944 рр. Тлумацький повіт був відновлений як адміністративна одиниця Крайсгауптманшафту Станіслав — складової частини Дистрикту Галичина. Відновлений також був і поділ на гміни (волості). Однак після повторного захоплення території повіту радянськими військами його знову поділено на ті ж райони.

Сучасність

Нині на території Тлумацького повіту розташовані дві адміністративних одиниці Івано-Франківської області — Тлумацький та частково Тисменицький райони.

Населення

У 1910 році українці-грекокатолики становили 74% населення повіту.

У 1939 році в повіті проживало 123 960 мешканців (91 600 українців-грекокатоликів — 73,89%, 13 230 українців-латинників — 10,65%, 9 810 поляків — 7,91%, 1 560 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,22%, 6 965 євреїв — 5,62% і 795 німців та інших національностей — 0,64%).

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 116 028 населення ніби-то було аж 44 958 (38,75%) поляків при 66 659 (57,45%) українців, 3 677 (3,17%) євреїв і 502 (0,43%) німці) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

Примітки

  1. Stupnicki H. Geograficzno-statystyczny opis królestwa Galicyi i Lodomeryi… — S. 99.
  2. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1879, Lwów 1879 (пол.)
  3. Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД - ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).
  4. Розпорядження Ради міністрів 28 травня 1934 року № 439
  5. . Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 21 березня 2016.
  6. Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. Українці. Частка у населенні повітів
  8. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 94.

Література

  • Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1879, Lwów 1879 (пол.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tlumackij povit znachennya Tlumackij povit Okrug Stanislavskij Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Centr Tlumach Stvorenij 1854 Plosha 889 512 km 1880 Naselennya 80 027 1880 Najbilshi mista Tlumach Tismenicya Tlumackij povit nim Bezirk Tlumacz pol Powiat tlumacki istorichna administrativna odinicya na ukrayinskih zemlyah sho vhodila do skladu Avstro Ugorshini Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi respubliki Polshi URSR i Tretogo Rajhu Administrativnim centrom bulo misto Tlumach Avstro UgorshinaUtvorenij 1854 roku z 26 gromad gmin 1867 roku v hodi administrativnoyi reformi do nogo priyednano Tismenickij povit z 26 gromadami odnak u sudovij strukturi zberigsya poperednij podil i Tismenickij sudovij povit a takozh peredano gromadi Bobrivniki Dovge Komarivka Lyadske Luka Mezhigir ya Novosilka Petriliv Roshniv Striganci Trostyanci Ustya Zelene i Yurkivka z likvidovanogo Monastiriskogo povitu ta gromadi Miluvannya i Vilshanicya z Galickogo povitu Takim chinom Tlumackij povit ohoplyuvav teritoriyu ninishnih Tlumackogo ta chastkovo Kolomijskogo Monastiriskogo i Tismenickogo rajoniv i v praktichno takomu viglyadi isnuvav do 1944 roku Stanom na 1879 rik povit nalichuvav 60 naselenih punktiv rozpodilenih po 52 kadastrovih kvartalah Na teritoriyi povitu diyali dva povitovi sudi u Tlumachi ta Tismenici 1 listopada 1897 r utvorenij Otinijskij sudovij povit kotrij ohoplyuvav 19 gromad Tlumackogo povitu Dokladnishe Tlumackij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi ZUNRU listopadi 1918 roku povit uvijshov do Stanislavivskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR Povitovim komisarom buv advokat d r Ivan Makuh URP jogo zminiv inzhener Antin Galka Ivan Makuh buv obranij takozh Golovoyu Povitovoyi UNRadi Delegatom do UNRadi buv obranij uchitel Avgustin Dombrovskij URP Pid polskoyu okupaciyeyuPislya okupaciyi ZUNR unaslidok polsko ukrayinskoyi vijni teritoriya povitu opinilasya u mezhah Polskoyi Respubliki Povit vklyuchenij do Stanislavskogo voyevodstva pislya utvorennya voyevodstva u 1920 roci na okupovanih zemlyah ZUNR Tlumackij povit pol Powiat tlumacki Adm centr Tlumach Najbilshe misto Tlumach Krayina II Polska Respublika Voyevodstvo Stanislavske Gmini 65 1921 16 1934 1939 Naselennya povne 127 300 1931 gustota 111 Plosha povna 1 147 km Data zasnuvannya 1854 Zmini administrativnogo podilu Tlumackij povit Rozporyadzhennyam Radi ministriv 28 travnya 1934 roku selo Pidpecheri peredane z Tlumackogo povitu do Stanislavskogo 1 serpnya 1934 r bulo zdijsneno novij podil na silski gmini shlyahom ob yednannya dotogochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvoreni gmini vidpovidali volosti ob yednuvali gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalis yedinim duzhe velikim selom Mista Miski gmini mistechko Otiniya misto z 1934 r ranishe bulo silskoyu gminoyu mistechko Tlumach misto z 1934 r m Tismenicya Silski gmini Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist 1 gmina Markivci Lyackye Shlyaheckye Markovce Markivci Odaye pod Slobudkom Odayi Pogonya Pshenichniki Pshenichniki Slobudka pod Odayami Slobidka Homyakuvka Homʼyakivka Charnolozce Chornolizci 8 2 gmina Nizhniv Antonivka Kutisha Nizhniv Novosilka Petriliv 5 3 gmina Olesha Budzin Goriglyadi Delyava Dolina Olesha 5 4 gmina Oleshiv Bratishuv Bratishiv Bukuvna Bukivna Olyeshuv Oleshiv Ostrinya Palagiche Palagichi 5 5 gmina Otiniya Babyanka Babʼyanka Vinograd Vinograd Vorona Grabich Grabich Goloskuv Goloskiv Krasiluvka Krasilivka Kshivotuli Stare Stari Krivotuli Molodiluv Molodiliv Nova Vyes Nove Selo Skopuvka Skolivka Strupkuv Strupkiv Ugorniki Ugorniki 12 6 gmina Roshniv Dolge Dovge Milovanye Miluvannya Olshanica Vilshanicya Roshnyuv Roshniv Strigance Striganci Yurkuvka Yurkivka 6 7 gmina Ternovicya Pilna Bogorodichin Gostiv Zakrivci Konstantinivka Korolivka Novi Krivotuli Pribiliv Torgovicya Ternovicya Pilna 9 8 gmina Tlumach Grinovce Grinivci Klubovce Klubivci Kolince Kolinci Nadorozhna Oknyani Viknyani Slobudka pod Tlumachem Slobidka 6 9 gmina Hotimir Bortniki Bortniki Grushka Yezyezhani Ozeryani Puzhniki Puzhniki Hocimyezh Hotimir 5 otrimalo status miskoyi Otiniya do 1934 r 1 peredano do Stanislavskogo povitu Pidpecheri do 28 05 1934 1 Vidileno mistechka sho buli u skladi silskih gmin ta ne mali miskih prav Dokladnishe Tlumackij povit II Rich Pospolita Radyanskij period27 listopada 1939 r povit vklyucheno do novoutvorenoyi Stanislavskoyi oblasti V 1940 r povit likvidovano v rezultati podilu teritoriyi na rajoni Otinyanskij z mistechka Otiniya i silskih gmin Otiniya Ternovicya Pilna i Hotimir Tlumackij z mista Tlumach i silskih gmin Tlumach Nizhniv Olesha j Oleshiv Tismenickij z mista Tismenicya i silskih gmin Markivci i Roshniv Tretij RajhPid chas nimeckoyi okupaciyi u 1941 1944 rr Tlumackij povit buv vidnovlenij yak administrativna odinicya Krajsgauptmanshaftu Stanislav skladovoyi chastini Distriktu Galichina Vidnovlenij takozh buv i podil na gmini volosti Odnak pislya povtornogo zahoplennya teritoriyi povitu radyanskimi vijskami jogo znovu podileno na ti zh rajoni SuchasnistNini na teritoriyi Tlumackogo povitu roztashovani dvi administrativnih odinici Ivano Frankivskoyi oblasti Tlumackij ta chastkovo Tismenickij rajoni NaselennyaU 1910 roci ukrayinci grekokatoliki stanovili 74 naselennya povitu U 1939 roci v poviti prozhivalo 123 960 meshkanciv 91 600 ukrayinciv grekokatolikiv 73 89 13 230 ukrayinciv latinnikiv 10 65 9 810 polyakiv 7 91 1 560 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 1 22 6 965 yevreyiv 5 62 i 795 nimciv ta inshih nacionalnostej 0 64 Publikovani polskim uryadom cifri pro nacionalnij sklad povitu za rezultatami perepisu 1931 roku z 116 028 naselennya nibi to bulo azh 44 958 38 75 polyakiv pri 66 659 57 45 ukrayinciv 3 677 3 17 yevreyiv i 502 0 43 nimci superechat danim otrimanim vid miscevih zhiteliv div vishe ta proporciyam za dopolskimi avstrijskimi ta pislyapolskimi radyanskim 1940 i nimeckim 1943 perepisami PrimitkiStupnicki H Geograficzno statystyczny opis krolestwa Galicyi i Lodomeryi S 99 Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1879 Lwow 1879 pol Oleg PAVLIShIN ORGANIZACIYa CIVILNOYi VLADI ZUNR U POVITAH GALIChINI LISTOPAD GRUDEN 1918 ROKU Rozporyadzhennya Radi ministriv 28 travnya 1934 roku 439 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2015 Procitovano 21 bereznya 2016 Ukaz PREZIDIUMA VERHOVNOGO SOVETA USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 2016 11 26 u Wayback Machine ros Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 94 LiteraturaSzematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1879 Lwow 1879 pol

Дата публікації:
Топ